Відгук Про автореферат дисертації Добинди Ірини Петрівни «Історико-культурні рекреаційні ресурси поселень Волинської області: суспільно- географічна оцінка»

Дисертант: Добинда Ірина Петрівна

Тема: Історико-культурні рекреаційні ресурси поселень Волинської області: суспільно-географічна оцінка

Місце виконання роботи: Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія

Науковий керівник:

Круль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Офіційні опоненти:

Яворська Вікторія Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Кулишин Андрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент, Декан географічного факультету, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.І. Гнатюка.

Захист має відбутися 18 квітня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради К 76.051.04 Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.  

Відгук

Про автореферат дисертації

Добинди Ірини Петрівни

«Історико-культурні рекреаційні ресурси

поселень Волинської області: суспільно-

географічна оцінка», представленої на

здобуття наукового ступеня кандидата

географічних наук за спеціальністю

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Прочитавши назву дисертації, я ледве не впав зі стільця. У мене спонтанно виникло ряд запитань до дисертантки.

Питання 1: Пані Ірина, якщо йдеться про історико-культурні, як Ви пишете, ресурси, то вони мають історичний та культурний сенси, а причому тут географія?

Мій коментар: У представників так званої суспільної географії до цієї штучної гілки належить абсолютно все, що «погано лежить». Так вони забезпечують собі дуже широке поле нікому непотрібної «наукової» діяльності.

Питання 2: Пані, у якому сенсі історико-культурні, я так розумію, артефакти розглядаються Вами як ресурс?

Мій коментар: Я маю на увазі наступне: ресурс – це те, що використовується, перш за все, у виробничій сфері (взагалі-то це поняття економічне), у такому разі історико-культурні артефакти ніяким чином не можуть бути ресурсом. Ми же не споживаємо, наприклад, музику, картини, архітектуру минулого, історичні пам’ятки тощо. Так не можна, це надто довільне користування терміном «ресурс», який був породжений епохою індустріалізму.

Питання 3: Пані, як можна тему дисертації зводити до оцінки, яка не є метою наукового дослідження, що Ви збираєтесь захищати - оцінку?

Мій коментар: Пишуть, не замислюючись!

Оцінка не може бути предметом захисту дисертації!

Загальна характеристика роботи    

Актуальність теми.

Читаємо: «Для піднесення сучасного господарства України варто залучати ті галузі, які спроможні забезпечити йому стійке зростання. Саме до таких галузей належить рекреаційно-туристична ...» (с. 1).

Питання 4: Пані, у Вас йдеться про господарство України, причому тут географія?

Мій коментар: Думаю, пані не в курсі, що господарством опікуються дисципліни так званого економічно-соціального циклу, але аж ніяк не географія, але штучно звести географію до соціально-економічних аспектів легше, ніж розбиратися у суті самої географії. Крім того, рекреаційно-туристична галузь розглядалася у багатьох дисертаціях і новим це питання не є. Зауважу ще одне: не можна туризм і рекреацію зводити до економіки, вони мають значно більшу цінність, як такі, що формують загальні людські цінності, в тому числі моральні, а в цих аспектах об’єкти історико-культурної спадщини та природи не є ресурсами. Зводити актуальність до того, що, мовляв, вивчення історико-культурних та рекреаційних «ресурсів» (хотілося написати - запасів) приведе до покращення економіки області, до стимуляції бізнесу, як мінімум, тривіально. Це рівень, максимум, бакалаврської роботи негеографічного спрямування.

Читаємо: «... у нашій державі історико-культурні об’єкти, як рекреаційні ресурси, практично не оцінені» (с. 1).

Питання 5: Пані, про яку оцінку історико-культурних об’єктів взагалі йдеться?

Мій коментар: Пані не розуміє, що історико-культурні об’єкти – це не поклади вугілля чи нафти, які можна оцінити з економічної точки зору, виходячи з їх енергетичного потенціалу. Історико-культурні об’єкти можна розглядати тільки в плані їх привабливості, приписуючи їм певну «вагу», бо вони сприймаються чисто суб’єктивно. Це стосується і природних об’єктів. Оскаженілий видобуток бурштину у відомих областях, внаслідок якого знищуються ліси, є тому прикладом: гроші заслоняють все!

Питання 6: Пані, а чи можете Ви обґрунтувати вибраний Вами напрямок, як такий, що має відношення до географії, тобто чи є узгодженість між темою Вашої дисертації, та областю дослідження географії, що має свої критерії географічності?

Мій коментар: Я знаю, що пані (бо я відсутній) скаже щось, в дусі – а ми так вважаємо, а цей Ковальов нехай сидить у своєму Харкові і не вякає. Але такі відповіді не є адекватними у науковому середовищі.

Те, що дається в роботі, як «актуальність», такою не сприймається. Наукова актуальність не зводиться до оцінки та економічної вигоди.

Об’єкт дослідження: історико-культурні рекреаційні ресурси населених пунктів Волинської області.

Питання 7: Пані, як Ви могли так визначити свій «об’єкт дослідження»?

Мій коментар: У такому варіанті він не містить ніякої наукової проблематики, яку слід вирішувати!

В роботі відсутній об’єкт наукового дослідження!

Предмет дослідження: ретроспективно-географічні особливості поселень, компонентна структура, оцінка, особливості використання та територіальна диференціація їхніх історико-культурних рекреаційних ресурсів.

Питання 8: Пані, Ви розумієте, що таке «предмет дослідження»?

Мій коментар: Ні пані, ні її науковий керівник не знають, що таке «предмет дослідження», як би знали, не писали б цілий спектр питань. Пані, предмет наукового дослідження – це певний аспект (а не кілька) об’єкту дослідження.

В роботі відсутній предмет наукового дослідження!   

Мета дослідження: полягає у здійсненні суспільно-географічної оцінки ІКРР поселень Волинської області та виявленні особливостей їхньої просторової диференціації.

Мій коментар: Я вже показав, що оцінка не є метою наукового дослідження, вона здійснюється фахівцями відповідного профілю згідно із відпрацьованою методикою. Виявлення особливостей просторової диференціації не несе в собі наукового аспекту – у нашому світі все диференційовано.

В роботі немає мети наукового дослідження!

Завдання дослідження (всього вісім - багато):

. проаналізувати методологічну та методичну основи ...;

Мій коментар: Це не завдання дослідження, це – один з його етапів.

. виявити ретроспективно-географічні особливості утворення і розвитку поселень ...;

Питання 9: Пані, що таке ретроспективні особливості, ясно, а у чому полягає суть географічних особливостей «утворення і розвитку поселень»?

Мій коментар: Це не може не дивувати. Якщо дисертантка подає свою роботу, як географічну, то, відповідно, її об’єкт дослідження має бути географічним, а ми бачимо, що ставиться задача виявлення географічних (поряд з ретроспетивними) особливостей об’єктів, які, таким чином, вже не є географічними, а тільки мають географічні особливості, поряд з іншими. Якщо ти досліджуєш географічний об’єкт, то це вже означає, що його географічні особливості враховані до початку дослідження. Але їх треба показати.

. з’ясувати компонентну структуру ІКРР поселень ...;

Питання 10: Пані, так що ж там з’ясовувати, вона ж очевидна і не може бути завданням наукового дослідження!

. запропонувати кількісні показники оцінки потенціалу ІКРР ...;

Питання 11: Пані, невже Ви не розумієте, що пропонування чогось не є завданням наукового дослідження?

Мій коментар: Ні пані, ні її науковий керівник цього не розуміють!

. установити забезпеченість ІКРР адміністративних районів ...;

Мій коментар: Я думаю, дисертантка повинна спочатку сісти і розібратися, що таке «наукове дослідження», бо пишуться «завдання», які не мають жодного стосунку до науки!

. дослідити населені пункти та оцінити потенціал їхніх ІКРР; 

Питання 12: Пані, а попереднє «завдання» не включає це питання?

Мій коментар: Питання не в тому, включає, чи не включає, слово «дослідити» не несе в собі ніякої конкретики, а оцінка потенціалу не є науковим завданням!

. здійснити історико-культурне рекреаційне районування ...;

Питання 13: Пані, так районування у Вас історико-культурне чи рекреаційне, а навіщо воно потрібне?

Мій коментар: По-перше, дисертантка не розуміє, що районування – це всього тільки спосіб упорядкування емпіричних даних, по-друге, що районування «історико-культурне рекреаційне» не є географічним, по третє, що тут маємо дві основи районування – історико-культурну та рекреаційну, а це – суміш. Крім того, районування не може бути предметом захисту.

. виявити території пріоритетного розвитку ... .

Мій коментар: Наука не займається виявленням пріоритетів!

В роботі відсутні завдання, які б носили наукове спрямування!

Методологічна основа та методи ... .

Мій коментар: Традиційний текст, який зустрічається практично у всіх дисертаціях з невеличкою варіативністю.

Наукова новизна (чотири пункти):

. виявлені особливості утворення і розвитку поселень ...;

Питання 14: Пані, Ви є першим дослідником цих питань?

Мій коментар: У це неможливо повірити!

. з’ясоване просторове поширення усіх типів ІКРР ...;

Питання 15: Пані, а що, у цьому питанні були якісь прогалини, і що тут наукового?

Мій коментар: Це ж давно відомі речі! Більше того, це не може бути науковою новизною.

. обчислений сумарний потенціал ІКРР ...;

Мій коментар: Обчислення потенціалів не є науковою задачею!

. виділені одиниці історико-культурного рекреаційного районування ... .

Питання 16: Пані, якщо у Вас робота географічна, то чи виділяли Ви одиниці географічного районування?

Мій коментар: Ні, такого в роботі немає, бо робота «географічна»!

Мені незрозуміло, що дисертантка збирається захищати!

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Теоретико-методичні основи ...».

Читаємо: «Під ІКРР розуміються пам’ятки історії та культури, які створені людиною та мають суспільно-виховне значення, становлять пізнавальний інтерес і можуть використовуватися у туристичній діяльності ...» (с. 4).

Питання 16: Пані, як співвідносяться між собою історія та культура?

Мій коментар: Я задаю це питання, бо з тексту виходить, буцімто є пам’ятки історичні, а є – культурні.

Питання 17: Пані, хто, крім людини, ще може створювати «пам’ятки історії та культури»?

Мій коментар: Я бачу надто багато зайвого у такому «визначенні» і надто тривіальний характер, але я не бачу, як ці ІКРР відповідають критеріям географії. Все, що йде далі – звичайна тривіальщина, яка аж ніяк не нагадує наукову роботу.

Питання 18: Пані, що у цьому розділі відповідає теоретичному рівню?

Мій коментар: Тут немає нічого теоретичного.

Розділ 2. «Ретроспективно-географічні особливості утворення і розвитку поселень ... як часово-просторового тла для формування історико-культурних рекреаційних ресурсів».

Питання 19: Пані, Ви взялися досліджувати ІКРР, то чому Ви розглядаєте утворення і розвиток поселень?

Питання 20: Пані, які варіанти, крім «часово-просторового тла», Вам відомі?

Мій коментар: Бачите, які питання мені приходиться задавати! Замість розгляду об’єктів історико-культурної спадщини (це так вони мають називатися), дисертантка розглядає поселення ... ! І, головне, жодного слова про географію! Натомість є огляд виникнення поселень по віках – просто чудо!

Питання 21: Пані, а що таке «мешканці археологічної культури»?

Мій коментар: По-перше, археологія – це самостійний науковий напрям, і хоча він певною мірою корелює з географією, слід чітко їх розділяти. По друге, якщо йдеться про культури минулого, ні про яких мешканців не можна говорити, слід говорити про носіїв даних культур. Люди не є мешканцями культури, вони є її  носіями, невже це незрозуміло! Вийшла ляпа.

Подальший матеріал не має жодного стосунку ні до теми дисертації, ні до наукового розгляду – звичайний довідковий матеріал.

Питання 22: Пані, скажіть будь ласка, яке відношення до Вашої теми має «щільність утворених поселень ...» (с. 6)?

Мій коментар: Ніякого!

Розділ 3. «Суспільно-географічна оцінка історико-культурних рекреаційних ресурсів ...».

Мій коментар: Перепрошую, те, що я бачу в авторефераті – звичайний довідковий матеріал.

Авторка використовує «показник кількості пам’яток на одиницю площі» (с. 7).

Питання 22: Пані, невже Вам невідомо, що це – щільність?

Мій коментар: Розумієте, з яким рівнем знань люди йдуть у кандидати наук!

Авторка використовує «показник забезпеченості населення пам’ятками археології».

Питання 23: Пані, кому це потрібно, що це дає?

Мій коментар: Це розробка для дитячого журналу «Малятко»! Просто жахливий рівень!

Текст цього розділу нагадує такий собі путівник, який ніяким чином не схожий на наукове дослідження!

Шановні члени спеціалізованої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича, вам не соромно, що ви прийняли цей довідничок до захисту?

На стор. 10 – рис. 1. «Сумарний потенціал історико-культурних рекреаційних ресурсів поселень ...».

Мій коментар: Картинка для журналу «Малятко»!

Тут же (с. 11) – рис. 2. «Території пріоритетності розвитку історико-культурної рекреації та історико-культурні ареали ...», який, я так розумію, відноситься до наступного розділу.

Питання 24: Пані, що дає ця схема і як це пов’язано з географією.

Мій коментар: Відповідь на першу частину питання я знаю – авторка віднесе її до обласної адміністрації і відразу стане відомою людиною. Стосовно другої частини – варіант тільки один: з географією ніяк не пов’язано!

Розділ 4: «Територіальна диференціація та потенціал історико-культурних ресурсів ...».

Мій коментар: Тут немає, що питати, бо відсутні будь-які натяки на дослідження. Доволі убогий текст, який не тягне навіть на дипломну роботу.

Висновки (всього вісім):

Всі «висновки» - це скорочений виклад того, що є в тексті автореферати.

Робота не містить висновків, які мали б науковий характер, а те, що присутнє, не має ознак висновків взагалі!

Висновок по автореферату дисертації:

Робота ніяким чином не є дисертаційною розробкою. Більше того, вона не тягне навіть на середній рівень дипломної роботи: Відсутні наукові завдання, об’єкт дослідження не має відношення до географії, а предмет дослідження виписаний взагалі некоректно, жодне з поставлених завдань не несе в собі наукового сенсу. В роботі відсутня наукова новизна і, відповідно, висновки не є такими. Робота сприймається, як звичайний довідник і путівник по Волинській області. Читання роботи просто засмучує! Ще раз звертаюсь до членів спеціалізованої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича, вам не соромно, що ви прийняли цю «дисертацію» до захисту?

30.03.2016 року

Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.