Дисертант: Харчук Ірина Сергіївна
Тема: опорні розрізи плейстоценової лесово-ґрунтової серії заходу України
як пам’ятки природи.
Місце виконання роботи: кафедра геоморфології і палеогеографії
географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана
Франка.
Науковий керівник: Батуцький Андрій Боніфаційович, кандидат
геолог-мінералогічних наук, професор кафедри геоморфології палеогеографії,
Львівський національний університет ім. Івана Франка.
Офіційні опоненти:
Сивий Мирослав Якович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії та
методики її навчання, Тернопільський національний педагогічний університет ім.
Володимира Гнатюка;
Ільїн Леонід Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри
туризму та готельного господарства, Східноєвропейський національний університет
ім. Лесі Українки.
Захист має відбутися 3 березня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради
Д 35.051.08 у Львівського національному університеті ім. Івана Франка.
Відгук
про автореферат дисертації
Харчук Ірини Сергіївни
«Опорні розрізи плестоценової лесово-ґрунтової
серії заходу України як пам’ятки природи»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів
Дуже цікаво оглянути дисертацію, присвячену пам’яткам
природи. Але дивує, що керівником виступає людина, яка належить до іншої
наукової сфери – геології. В черговий раз ставлю питання: невже в Україні так
мало кваліфікованих географів, що кадри готують представники інших
спеціальностей.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми.
Виявляється, вона «полягає у необхідності збереження
опорних розрізів лесово-ґрунтової серії заходу України ...» (с. 1). Тоді
виникає питання до всіх, причетних до цього захисту -
Питання 1: А як це стосується географії?
Мій коментар: Отже, йдеться про геологічні розрізі певного типу, які
слід зберегти, і абсолютно незрозуміло, чому цим питанням має займатися
географія. Думаю, це абсолютно штучний трюк, бо в геології таку роботу
розглядати не будуть, а географія, мовляв, діє за принципом: хамелю, хамелю –
все вмелю (додам – аби грошенята заплатили). Але географія не займається
питаннями охорони геологічних пам’яток, у неї своїх проблем вистачає. Можу
однозначно заявити, що авторка не змогла визначити актуальність дослідження.
Об’єкт дослідження: опорні розрізи перигляціальної плейстоценової
лесово-ґрунтової серії заходу України, як пам’ятки природи.
Питання 2: Пані, а що тут може мати науковий характер, що саме має
бути досліджено, невже ці розрізи ще не описані?
Мій коментар: Розумієте, фахівці прийшли до висновку, що розрізи
певного типу (а вони вже давно описані) варто вважати пам’ятками природи, а
тепер з’являється людина, яка заявляє, що це питання вимагає наукового
дослідження. Але що досліджувати? Може те, чому їх почали вважати пам’ятками
природи? Так це - питання не для географів і не для науковців взагалі.
Предмет дослідження: палеогеографічні та стратифікаційні особливості опорних
розрізів лесово-ґрунтової серії заходу України і їхня охорона як комплексних
пам’яток природи.
Питання 3: Пані, так це ж чиста геологія, крім того, ці
особливості давно всім відомі, то як Ви збираєтесь обґрунтовувати її
географічність,?
Мій коментар: Дуже просто – у вигляді заяви, що це має відношення до
географії, і все.
Мета роботи: обґрунтування раціонального використання і охорони опорних
лесово-ґрунтових розрізів регіону.
Питання 4: Пані, як може метою дослідження бути те, що Ви написали?
Питання 5: Пані, невже використовуються розрізи, а не товщі чи
масиви порід?
Мій коментар: Ви щось зрозуміли? Я – нічого. Я ніколи не думав, що
використовуються розрізи геологічних відкладів.
Завдання дослідження (всього шість):
1. Вивчення ознак опорних
лесово-ґрунтових розрізів як цінних природних об’єктів вірогідного ПЗФ.
Питання 6: Пані, Ви розумієте, що таке «ознаки», як їх можна
вивчати?
Мій коментар: Це завдання висмоктане з пальця – ознаки це те, що щось
характеризують, вони не вивчаються.
2. Проведення польових робіт з
обстеження опорних лесових розрізів заходу України, виявлення в них
палеогеографічних і стратифікаційних феноменів як пам’яток природи.
Питання 7: Пані, так Ви – піонер у дослідженні цих розрізів?
Питання 8: Пані, як розуміти вислів «палеогеографічні і
стратифікаційні феномени», що саме там є феноменами?
Мій коментар: Пані щось дуже плутає, стратиграфія не є феноменом.
3. Діагностика
природно-техногенного стану розрізів та виявлення природних та антропогенних
чинників, що їм загрожують.
Питання 9: Пані, Ви чим займалися під час написання своєї праці –
ось цією діагностикою?
Питання 10: Пані, як можна говорити про природні чинники, що
загрожують Вашим розрізам?
Мій коментар: Не кажучи вже про інші моменти, діагностика – це не
справа науковця, це справа інженерів-геологів. Крім того, незрозуміло, що пані
збирається робити з природними чинниками, які «загрожують» її розрізам –
природа є природа.
4. Оцінка опорних розрізів лесово-ґрунтової серії за
різними видами значення та глобальна оцінка їхнього наукового і туристичного
потенціалу.
Питання 11: Пані, а це що за оцінки? Невже вони ще не оцінені?
Мій коментар: Хто що тут розуміє? У мене складається враження, що
дівчинку вирішили зробити кандидатом наук, підсунули їй керівника-геолога, який
висмоктав з пальці ось ці дивні «завдання».
5. Виокремлення проблем охорони опорних розрізів
лесово-ґрунтової серії заходу України як пам’яток природи та надання
рекомендацій щодо їхнього раціонального наукового та туристичного використання.
Питання 12: Пані, а про яке «наукове і туристичне використання
опорних розрізів лесово-ґрунтової серії» йдеться?
Мій коментар: Перепрошую, які це завдання – це ж повна маячня!
6. Підготовка паспортів опорних розрізів лесово-ґрунтової
серії та клопотань про створення геологічних пам’яток природи.
Питання 13: Пані, і це у Вас теж наукове завдання?
Мій коментар: Просто вражає!
Як можна було «дисертацію» з такими завданнями-дутиками ставити на захист. Це
питання до членів спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному
університеті ім. Івана Франка. Це ж ставить під сумнів кваліфікацію цих, з
дозволу сказати, спеціалістів. І взагалі, яке вся ця маячня має відношення до
конструктивної географії?
Питання 14: Пані, Ви взагалі розумієте, чим займається
конструктивна географія?
Мій коментар: Судячи з тексту автореферату, пані взагалі не розуміє,
чим займається географія в цілому.
В РОБОТІ НЕМАЄ ЗАВДАНЬ, ЯКІ
МОЖНА КВАЛІФІКУВАТИ, ЯК НАУКОВІ!
Я не буду коментувати, з дозволу сказати, методи
дослідження.
Наукова новизна:
Читаємо: «Під відповідним кутом
зору зібрані й узагальнені дані про опорні розрізи плейстоценової
лесово-ґрунтової серії заходу України і запропоновано в даному контексті
авторське розуміння терміну «опорні розрізи».
Мій коментар: Я не буду далі наводити текст «новизни», достатньо
цього фрагменту, щоб зрозуміти, що ми маємо справу зі звичайним
пройдиствіством. Термін «опорні розрізи» існує дуже давно, і тут виявляється,
що якась малеча все переосмислила. То може вона покаже свій трактат геологам? А
в географії їй робити нема чого!
В РОБОТІ НЕМАЄ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ!
Основний зміст роботи
Розділ 1. «теоретико-методологічні аспекти дослідження
....» - «сформульовано
термінологічно-понятійний апарат ...».
Питання 15: Панночко, чим відрізняється Ваш «термінологічно-понятійний апарат» від самогонного?
Мій коментар: Слово «самогонний» тут використано у його прямому
значенні – «сам гоню», бо те, що я бачу у авторефераті, сам й є чистим
самогонінням.
Читаємо: «... ми розуміємо опорні
розрізи як геолого-географічні об’єкти, доступні для вивчення, чи штучні відслонення,
свердловини ...» (с. 3).
Питання 16: Пані, термін «опорні розрізи» - чисто геологічний, ним
можуть користуватися також палеогеографи, але це не означає, що він –
географічний, так у чому, з Вашого кута зору, полягає його географічність?
Питання 17: Пані, а як Ви збираєтесь охороняти свердловини?
Мій коментар: У тому, що якимсь чином треба прилипнути до
географічної спеціалізованої ради, ясно, що не безкоштовно. Причому вони навіть
не беруть до уваги той факт, що ці об’єкти і так знаходяться під охороною.
Перепрошую, от я зараз проглядаю текст першого розділу і
не можу зрозуміти, що я читаю, у мене це асоціюється з якоюсь курсовою
першокурсника.
Розділ 2. «Стратиграфія лесово-ґрунтової серії заходу
України».
Мій коментар: Я не буду по цьому розділу навіть питання ставити – це
ж давно відомий матеріал, як можна таке давати у сучасній дисертації.
Розділ 3. «Опорні розрізи лесово-ґрунтової
серії заходу України, їхні лесові, палеогрунтові та палеокріогенні феномени».
Питання 18: Пані, а чому цей матеріал Ви не розглянули у
попередньому розділі та що Ви тут збираєтесь захищати?
Мій коментар: Ви розумієте, яку липу пропонують захищати?
Розділ 4. «Сучасний стан, охорона та перспективи
використання опорних розрізів лесово-ґрунтової
серії заходу України як комплексних пам’яток неживої природи».
Питання 19: Пані, Ваші опорні розрізи містять палеогрунти і залишки
організмів, так на яких підставах Ви пишете, що це - пам’ятки тільки неживої
природи?
Мій коментар: Весь розділ – це вкрай тривіальний текст, в якому не
міститься нічого, що підлягає захисту. Вражають висловлювання, подібні до
наступного: «Опорні розрізи лесово-ґрунтової серії є перспективними
геотуристичними об’єктами» (с. 10).
Питання 20: Пані, тут «гео-» що означає – геологічні чи
географічні?
Мій коментар: Розумієте, таке питання могло виникнути на слуханні
доповіді якоїсь там першокурсниці, яка ще не розібрала, на кого вона вчиться.
Я ВИЯВИВ ПОВНУ ВІДСУТНІСТЬ
МОМЕНТІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАХИСТУ!
І це не дивно, бо в роботі відсутні відповідні завдання, а те, що є, -
звичайна липа!
Висновки (їх шість):
Просто вражає! Почитайте (висновок 2): «... виявлено ... феномени, інші унікальні особливості, що
потребують охорони» (с. 12).
Питання 21: Пані, як Ви збираєтесь охороняти особливості?
Мій коментар: Я навів цей приклад, щоб показати рівень уявлень
дисертантки. Цей рівень не відповідає не те що кандидатському, він ставить під
сумнів наявність у пані вищої освіти взагалі. На цьому фоні виникає питання
стосовно рівню кваліфікації її наукового керівника і членів спеціалізованої
ради, яка прийняла цей дитячий лепет до захисту.
ШАНОВНЕ (ЧИ НЕ ДУЖЕ) ПАНСТВО, ВАМ НЕ СОРОМНО?
Висновок по автореферату:
Тут не можна робити висновок з причини повної відсутності дисертації як
такої. Робота за своїм матеріалом і тематикою не має відношення до географії, а
її зміст викликає сумнів стосовно наявності у авторки вищої освіти. Виникає
питання до членів спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному
університеті ім. Івана Франка:
ЯК ЦЮ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЮ МОЖНА БУЛО ПРИЙМАТИ ДО ЗАХИСТУ?
Думаю, всім зрозуміло, як!
24.02.2016 року
Доктор географічних наук Ковальов
О.П.
Це називається - приїхали. Географію дійсно перетворили на прохідний двір. Все більше стає "наукових" керівничків, які не мають відношення до географії. І все це "щастя" спокійно приймається спеціалізованими радами. Рівень "дисертацій" - школярський, ніякими реальними дослідженнями і не пахне, але вони лізуть ... Бережіться, справжні географи! Вас час минув!
ВідповістиВидалити