Відгук про автореферат дисертації Харчук Ірини Сергіївни «Опорні розрізи плестоценової лесово-ґрунтової серії заходу України як пам’ятки природи»

Дисертант: Харчук Ірина Сергіївна

Тема: опорні розрізи плейстоценової лесово-ґрунтової серії заходу України як пам’ятки природи.

Місце виконання роботи: кафедра геоморфології і палеогеографії географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Науковий керівник: Батуцький Андрій Боніфаційович, кандидат геолог-мінералогічних наук, професор кафедри геоморфології палеогеографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Офіційні опоненти:

Сивий Мирослав Якович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії та методики її навчання, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;

Ільїн Леонід Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму та готельного господарства, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.

Захист має відбутися 3 березня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівського національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук

про автореферат дисертації

Харчук Ірини Сергіївни

«Опорні розрізи плестоценової лесово-ґрунтової

серії заходу України як пам’ятки природи»,

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.11 – конструктивна географія і раціональне

використання природних ресурсів

Дуже цікаво оглянути дисертацію, присвячену пам’яткам природи. Але дивує, що керівником виступає людина, яка належить до іншої наукової сфери – геології. В черговий раз ставлю питання: невже в Україні так мало кваліфікованих географів, що кадри готують представники інших спеціальностей.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виявляється, вона «полягає у необхідності збереження опорних розрізів лесово-ґрунтової серії заходу України ...» (с. 1). Тоді виникає питання до всіх, причетних до цього захисту -

Питання 1: А як це стосується географії?

Мій коментар: Отже, йдеться про геологічні розрізі певного типу, які слід зберегти, і абсолютно незрозуміло, чому цим питанням має займатися географія. Думаю, це абсолютно штучний трюк, бо в геології таку роботу розглядати не будуть, а географія, мовляв, діє за принципом: хамелю, хамелю – все вмелю (додам – аби грошенята заплатили). Але географія не займається питаннями охорони геологічних пам’яток, у неї своїх проблем вистачає. Можу однозначно заявити, що авторка не змогла визначити актуальність дослідження.

Об’єкт дослідження: опорні розрізи перигляціальної плейстоценової лесово-ґрунтової серії заходу України, як пам’ятки природи.

Питання 2: Пані, а що тут може мати науковий характер, що саме має бути досліджено, невже ці розрізи ще не описані?

Мій коментар: Розумієте, фахівці прийшли до висновку, що розрізи певного типу (а вони вже давно описані) варто вважати пам’ятками природи, а тепер з’являється людина, яка заявляє, що це питання вимагає наукового дослідження. Але що досліджувати? Може те, чому їх почали вважати пам’ятками природи? Так це - питання не для географів і не для науковців взагалі.

Предмет дослідження: палеогеографічні та стратифікаційні особливості опорних розрізів лесово-ґрунтової серії заходу України і їхня охорона як комплексних пам’яток природи.

Питання 3: Пані, так це ж чиста геологія, крім того, ці особливості давно всім відомі, то як Ви збираєтесь обґрунтовувати її географічність,?

Мій коментар: Дуже просто – у вигляді заяви, що це має відношення до географії, і все.

Мета роботи: обґрунтування раціонального використання і охорони опорних лесово-ґрунтових розрізів регіону.

Питання 4: Пані, як може метою дослідження бути те, що Ви написали?

Питання 5: Пані, невже використовуються розрізи, а не товщі чи масиви порід?

Мій коментар: Ви щось зрозуміли? Я – нічого. Я ніколи не думав, що використовуються розрізи геологічних відкладів.

Завдання дослідження (всього шість):

1. Вивчення ознак опорних лесово-ґрунтових розрізів як цінних природних об’єктів вірогідного ПЗФ.

Питання 6: Пані, Ви розумієте, що таке «ознаки», як їх можна вивчати?

Мій коментар: Це завдання висмоктане з пальця – ознаки це те, що щось характеризують, вони не вивчаються.

2. Проведення польових робіт з обстеження опорних лесових розрізів заходу України, виявлення в них палеогеографічних і стратифікаційних феноменів як пам’яток природи.

Питання 7: Пані, так Ви – піонер у дослідженні цих розрізів?

Питання 8: Пані, як розуміти вислів «палеогеографічні і стратифікаційні феномени», що саме там є феноменами?

Мій коментар: Пані щось дуже плутає, стратиграфія не є феноменом.

3. Діагностика природно-техногенного стану розрізів та виявлення природних та антропогенних чинників, що їм загрожують.

Питання 9: Пані, Ви чим займалися під час написання своєї праці – ось цією діагностикою?

Питання 10: Пані, як можна говорити про природні чинники, що загрожують Вашим розрізам?

Мій коментар: Не кажучи вже про інші моменти, діагностика – це не справа науковця, це справа інженерів-геологів. Крім того, незрозуміло, що пані збирається робити з природними чинниками, які «загрожують» її розрізам – природа є природа.

4. Оцінка опорних розрізів лесово-ґрунтової серії за різними видами значення та глобальна оцінка їхнього наукового і туристичного потенціалу.

Питання 11: Пані, а це що за оцінки? Невже вони ще не оцінені?

Мій коментар: Хто що тут розуміє? У мене складається враження, що дівчинку вирішили зробити кандидатом наук, підсунули їй керівника-геолога, який висмоктав з пальці ось ці дивні «завдання».

5. Виокремлення проблем охорони опорних розрізів лесово-ґрунтової серії заходу України як пам’яток природи та надання рекомендацій щодо їхнього раціонального наукового та туристичного використання.

Питання 12: Пані, а про яке «наукове і туристичне використання опорних розрізів лесово-ґрунтової серії» йдеться?

Мій коментар: Перепрошую, які це завдання – це ж повна маячня!

6. Підготовка паспортів опорних розрізів лесово-ґрунтової серії та клопотань про створення геологічних пам’яток природи.

Питання 13: Пані, і це у Вас теж наукове завдання?

Мій коментар: Просто вражає! Як можна було «дисертацію» з такими завданнями-дутиками ставити на захист. Це питання до членів спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Це ж ставить під сумнів кваліфікацію цих, з дозволу сказати, спеціалістів. І взагалі, яке вся ця маячня має відношення до конструктивної географії?

Питання 14: Пані, Ви взагалі розумієте, чим займається конструктивна географія?

Мій коментар: Судячи з тексту автореферату, пані взагалі не розуміє, чим займається географія в цілому.

В РОБОТІ НЕМАЄ ЗАВДАНЬ, ЯКІ МОЖНА КВАЛІФІКУВАТИ, ЯК НАУКОВІ!

Я не буду коментувати, з дозволу сказати, методи дослідження.

Наукова новизна:

Читаємо: «Під відповідним кутом зору зібрані й узагальнені дані про опорні розрізи плейстоценової лесово-ґрунтової серії заходу України і запропоновано в даному контексті авторське розуміння терміну «опорні розрізи». 

Мій коментар: Я не буду далі наводити текст «новизни», достатньо цього фрагменту, щоб зрозуміти, що ми маємо справу зі звичайним пройдиствіством. Термін «опорні розрізи» існує дуже давно, і тут виявляється, що якась малеча все переосмислила. То може вона покаже свій трактат геологам? А в географії їй робити нема чого!

В РОБОТІ НЕМАЄ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ!

Основний зміст роботи

Розділ 1. «теоретико-методологічні аспекти дослідження ....» - «сформульовано термінологічно-понятійний апарат ...».

Питання 15: Панночко, чим відрізняється Ваш «термінологічно-понятійний апарат» від самогонного?

Мій коментар: Слово «самогонний» тут використано у його прямому значенні – «сам гоню», бо те, що я бачу у авторефераті, сам й є чистим самогонінням.

Читаємо: «... ми розуміємо опорні розрізи як геолого-географічні об’єкти, доступні для вивчення, чи штучні відслонення, свердловини ...» (с. 3).

Питання 16: Пані, термін «опорні розрізи» - чисто геологічний, ним можуть користуватися також палеогеографи, але це не означає, що він – географічний, так у чому, з Вашого кута зору, полягає його географічність?

Питання 17: Пані, а як Ви збираєтесь охороняти свердловини?

Мій коментар: У тому, що якимсь чином треба прилипнути до географічної спеціалізованої ради, ясно, що не безкоштовно. Причому вони навіть не беруть до уваги той факт, що ці об’єкти і так знаходяться під охороною.

Перепрошую, от я зараз проглядаю текст першого розділу і не можу зрозуміти, що я читаю, у мене це асоціюється з якоюсь курсовою першокурсника.

Розділ 2. «Стратиграфія лесово-ґрунтової серії заходу України».

Мій коментар: Я не буду по цьому розділу навіть питання ставити – це ж давно відомий матеріал, як можна таке давати у сучасній дисертації.

Розділ 3. «Опорні розрізи лесово-ґрунтової серії заходу України, їхні лесові, палеогрунтові та палеокріогенні феномени».

Питання 18: Пані, а чому цей матеріал Ви не розглянули у попередньому розділі та що Ви тут збираєтесь захищати?

Мій коментар: Ви розумієте, яку липу пропонують захищати?

Розділ 4. «Сучасний стан, охорона та перспективи використання опорних розрізів лесово-ґрунтової серії заходу України як комплексних пам’яток неживої природи».

Питання 19: Пані, Ваші опорні розрізи містять палеогрунти і залишки організмів, так на яких підставах Ви пишете, що це - пам’ятки тільки неживої природи?

Мій коментар: Весь розділ – це вкрай тривіальний текст, в якому не міститься нічого, що підлягає захисту. Вражають висловлювання, подібні до наступного: «Опорні розрізи лесово-ґрунтової серії є перспективними геотуристичними об’єктами» (с. 10).

Питання 20: Пані, тут «гео-» що означає – геологічні чи географічні?

Мій коментар: Розумієте, таке питання могло виникнути на слуханні доповіді якоїсь там першокурсниці, яка ще не розібрала, на кого вона вчиться.

Я ВИЯВИВ ПОВНУ ВІДСУТНІСТЬ МОМЕНТІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАХИСТУ!

І це не дивно, бо в роботі відсутні відповідні завдання, а те, що є, - звичайна липа!

Висновки (їх шість):

Просто вражає! Почитайте (висновок 2): «... виявлено ... феномени, інші унікальні особливості, що потребують охорони» (с. 12).

Питання 21: Пані, як Ви збираєтесь охороняти особливості?

Мій коментар: Я навів цей приклад, щоб показати рівень уявлень дисертантки. Цей рівень не відповідає не те що кандидатському, він ставить під сумнів наявність у пані вищої освіти взагалі. На цьому фоні виникає питання стосовно рівню кваліфікації її наукового керівника і членів спеціалізованої ради, яка прийняла цей дитячий лепет до захисту.

ШАНОВНЕ (ЧИ НЕ ДУЖЕ) ПАНСТВО, ВАМ НЕ СОРОМНО?

Висновок по автореферату:

Тут не можна робити висновок з причини повної відсутності дисертації як такої. Робота за своїм матеріалом і тематикою не має відношення до географії, а її зміст викликає сумнів стосовно наявності у авторки вищої освіти. Виникає питання до членів спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка:

ЯК ЦЮ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЮ МОЖНА БУЛО ПРИЙМАТИ ДО ЗАХИСТУ?

Думаю, всім зрозуміло, як!

24.02.2016 року

Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.