ПОХМУРО НАСУПИВШИСЬ,
ЛІЗУТЬ ВОНИ ДО ДИПЛОМІВ
«Дисертація» ЛАПУШНЯК
Мирослави Дмитрівни
Місце написання: Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
Автор: Лапушняк Мирослава Дмитрівна
Тема: Суспільно-географічна оцінка якості життя населення Чернівецької
області
Науковий керівник: Руденко Валерій Петрович, доктор географічних наук, професор,
завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, декан
географічного факультету, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
Офіційні опоненти:
Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, Заслужений
діяч науки і техніки України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії,
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;
Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, професор, завідувач
кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський
національний університет ім. В.Н. Каразіна.
Захист заплановано на 13 травня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої
ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.
Відгук
про автореферат дисертації
Лапушняк Мирослави Дмитрівни
«Суспільно-географічна оцінка якості
життя населення Чернівецької області»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за напрямком 11.00.02 – економічна
та соціальна географія
Розгляд автореферату почнемо з назви, що відразу
свідчитиме про рівень фаховості і дисертанта, і наукового керівника. На перший
план виводиться оцінка якості життя
населення.
Питання 1: Шановна Мирослава, який факультет Ви закінчували і чи
маєте географічну освіту?
Мій коментар: Це серйозне питання, бо населення ніколи не входило до складу тих об’єктів, які досліджує
географія.
Питання 2: Панночко, чи можете Ви назвати ті критерії, які
обмежують область дослідження географії?
Мій коментар: Якби панночка могла, вона ніколи не погодилась писати
дисертацію на тему, яка не пов’язана з географією. Мені можуть сказати, що цю
тему їй визначив науковий керівник. Але наукові керівники бувають різними,
більшість з них має статус доктора географічних наук, хоча вони мають дуже
слабеньку уяву стосовно того, чим має займатися географія. Населення, особливо
коли йдеться про якість життя, є
областю дослідження соціології, а те, що роблять деякі, з дозволу сказати,
наукові керівники, називається шкідливістю. Я хочу відразу заявити, що тема
дисертації не лежить у площині географії і ця робота має захищатися у
спеціалізованій раді соціологічного спрямування.
Питання 3: Пані, з яких пір оцінка якості чогось стала предметом
наукового дослідження?
Мій коментар: Оцінка будь-чого є складовою поточного моніторингу, а
не наукового дослідження, це роблять відповідні фахівці на основі установленої
методики, тобто і з цієї точки зору тема дисертації не є коректною.
Це ставить під сумнів можливість захисту цієї роботи!
Але я розгляну автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Бачите, що
пише дисертантка: «Серед сучасних напрямів
суспільно-географічної науки все більшої актуальності набувають дослідження
якості життя …» (с. 1) - далі йде звичайна пуста балаканина.
Мій коментар: Географія, про які б її напрямки не йшлося, має свою
достатньо добре визначену область дослідження. Це – географічне середовище, його
структура, функціонування його складових і динаміка, причому складові можуть
бути представлені, в залежності від підходу, як географічні комплекси (мінеральні, біотизовані та антропізовані),
як геосистеми (такі ж за
характером), або, як геохолони чи геоорги. Все інше – це вигадки на
користь погано освічених.
Читаємо: «… важливо визначити та
класифікувати чинники, що впливають на якість життя населення …» (с. 1)
Питання 4: Пані, невже до Вас ці чинники не були виявлені?
Мій коментар: Розумієте, якби пані показала свою роботу соціологам,
її б засміяли. Що роблять наші доблесні наукові керівники? Вони лізуть у інші
напрямки науки, представляють, що там нічого не зроблено і пропонують своїм
аспірантам відкрити Америку. Залишається спитати, це робиться навмисно (тоді це
- шкідництво), чи з причини некомпетентності подібних «наукових керівників»?
Об’єкт дослідження: населення, умови та результати його життєдіяльності в межах
адміністративно-територіальних одиниць Чернівецької області.
Мій коментар: З приводу того, що населення в принципі не може бути
об’єктом географічного дослідження, але
Питання 5: Пані, на яких підставах Ви обмежуєте життєдіяльність
того, що Ви називаєте населенням,
межами адміністративних одиниць?
Мій коментар: Я так розумію, що сама пані ніколи не виїжджала за межі
Чернівецької області, бо вона – адміністративно-закріпачена особа.
Питання 6: Пані, що Ви розумієте під словом «населення», це у Вас
цілісне тіло?
Мій коментар: Я хочу звернути увагу на те, що коли ставлять питання
про якість життя, то слід говорити не про населення (це - абстракція), а про
людей, якість життя яких буде дуже різною. Об’єкт дослідження, таким чином,
визначений некоректно.
Предмет дослідження: суспільно-географічна якісна та кількісна оцінка просторових
особливостей якості життя населення Чернівецької області.
Мій коментар: Я можу оцінити так визначений предмет дослідження одним
словом – маячня, що демонструє повну некомпетентність дисертантки і її
наукового керівника. Якість життя не може оцінюватись фізично, економічно,
соціологічно, суспільно-географічно – якість життя базується на цілісному
суб’єктивному сприйнятті рівню життя людей у порівнянні з таким в інших
регіонах та країнах. Люди, що живуть у лісах Амазонії, не ставлять питання про
їх якість життя, вони просто живуть. Що стосується «просторових особливостей» -
вони просто виявляються і, до речі, їх існування не може бути підставою вважати
роботу географічною.
Мета: суспільно-географічна оцінка якості життя населення в межах
адміністративно-територіальних одиниць Чернівецької області для визначення та
обґрунтування пріоритетних напрямів його поліпшення.
Мій коментар: Я вже вказав на те, що оцінка будь-чого не може бути
предметом наукового дослідження – це всього тільки оцінка.
Завдання дослідження:
. проаналізувати основні етапи становлення і
розвитку суспільно-географічних підходів до визначення сутності поняття та
критеріїв ЯЖН;
Питання 7: Пані, так що Ви досліджуєте - якість життя чи суспільно-географічні
підходи?
Мій коментар: Задача не корелює з об’єктом дослідження.
. поглибити методичні засади суспільно-географічної
оцінки ЯЖН регіонального рівня;
Питання 8: Пані, що означає «поглибити методичні засади» - для
кожної засади викопати більш глибоку ямку?
Мій коментар: Дитячий садок, та й годі – не задача, а вигадка.
. здійснити систематизацію чинників і з’ясувати
особливості їхнього впливу на якість життя населення регіону;
Питання 9: Пані, невже ці чинники ще не систематизовані?
Мій коментар: Всіх фахівців, що займаються питанням якості життя, слід
негайно звільнити, нехай лишається тільки пані Мирослава.
. здійснити покомпонентну та інтегральну оцінку
якості життя населення …;
Питання 10: Пані, невже мало однієї оцінки, потрібна ще й по
окремих компонентах?
Мій коментар: Так це ж потрібно, щоб було, про що писати, от
дурненький!
. виокремити місце Чернівецької області за
показниками ЯЖН із-поміж інших регіонів України;
Питання 11: Пані, а що це дає для розуміння феномену якості життя?
Мій коментар: Нічого, але так треба!
. за низкою показників, що характеризують якість
життя населення, провести типізацію адміністративно-територіальних одиниць …
регіону;
Питання 12: Пані, навіщо?
Мій коментар: А як інакше довести об’єм дисертації до потрібної
величини?
. обґрунтувати напрями покращення ЯЖН у кожній з
адміністративно-територіальних одиниць обласного регіону.
Мій коментар: Не згоден, слід було обґрунтувати напрями покращення
кожного жителя регіону!
Ми бачимо, що ці завдання ніяк не корелюють з об’єктом дослідження – якістю
життя, дисертантка навіть не ставить питання про те, що це таке.
Методи дослідження: Декларується
застосування системного під’їду, подивимось, як дисертантка це зробила. Крім того
використані методи: теоретичного узагальнення, порівняння та аналізу – для
розкриття змісту понять та визначення їх місця у структурі
понятійно-термінологічного апарату і т. і.
Питання 13: Пані, теорія є результатом узагальнення, яким чином Ви
збираєтесь узагальнювати узагальнене?
Мій коментар: Це вже траплялося. Люди не замислюються над тим, що
пишуть, головне – щоб зовні виглядало науково.
Питання 14: Пані, чому присвячене Ваше дослідження – якості життя
населення чи змісту понять та виявленню їх місця …?
Мій коментар: Пані не розуміє, що дослідження виконується на основі
вже відібраних понять, місце яких вже визначене.
Новизна (дев’ять! Пунктів,
нічого собі): вперше:
. систематизовано регіональні чинники впливу на
формування рівню та якості життя …;
Мій коментар: Це ж не може бути науковою новизною, бо не стосується
суті об’єкта дослідження.
. здійснено по компонентну та інтегральну
суспільно-географічну оцінку якості життя населення, що дозволило створити
серію картосхем …;
Питання 15: Пані, з яких це пір звичайна оцінка стала науковою
новизною?
Мій коментар: Ясно, що це не відповідає критерію новизни.
. здійснено типізацію адміністративно-територільних
одиниць … за показниками якості життя …;
Мій коментар: Перепрошую, типізація – це всього тільки форма
впорядкування даних і вона не може бути науковою новизною.
. обґрунтовано пріоритети та оцінено
результативність політики покращення ЯЖН …;
Мій коментар: Від такої новизни можна гикнутись.
. методичні підходи до суспільно-географічної
оцінки рівня та якості життя … низового адміністративного району;
Мій коментар: А це вже виходить за всі межі – замість новизни, що
стосується об’єкту дослідження пропонуються методи – повна маячня!
. визначення поняття «якість життя населення» і
підходи до критеріїв його покомпонентної оцінки;
Мій коментар: Виявляється, до того, як Мирослава розпочала своє
дослідження, все це не було визначене. До речі
Питання 16: Пані, якість і рівень життя – це інтегральні
характеристики, як Ви диференціюєте їх на компоненти?
Мій коментар: Як вийде!
. теорія еволюційного розвитку якості життя;
Мій коментар: Терміново надати можливість Мирославі виступити перед
Нобелівським комітетом – яка там кандидатська, тут академіком світового рівня
пахне! Валерій Петрович, Вам не соромно,
що Ваша учениця пише таку локшину? Ні, не соромно, він не з сором’язливих.
. основні напрями покращення ЯЖН …;
Питання 17: Пані, серед цих напрямів є покращення якості борщу у
їдальнях?
Мій коментар: Перепрошую, не втримався.
. теоретично переосмислено взаємозв’язок ЯЖН з
суміжними категоріями: «умови», «рівень», «спосіб» життя населення.
Мій коментар: Так, це значно перевищує мій рівень підготовки – просто
зашкалює!
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методичні основи
суспільно-географічного аналізу розвитку якості життя населення» - «висвітлені основні етапи становлення та
розвитку … категорії «якість життя населення» в межах різних наук …» (с.
5).
Питання 18: Пані, на яких підставах Ви відносите «якість життя» до
категорій?
Мій коментар: Я почав читати текст розділу в надії знайти відповідь –
нічого не побачив. Категоріями є вкрай широкі поняття – «матерія», «рух»,
«якість», «кількість», «протиріччя», але не якість чи рівень життя – пані явно
перебільшує стосовно значимості цього терміну. Читаємо: «Географічне уточнення місця ЯЖН в системі таких близьких за
змістом категорій, як «умови життя», «спосіб життя», «рівень життя» дозволило
визначити її в якості більш широкого, інтегрального поняття» (с. 6).
Питання 19: Пані, що у Вас означає «географічне уточнення місця»,
може це – географічне положення в системі понять?
Мій коментар: Ви розумієте, до чого можна дійти! І це було прийнято до захисту? Я не буду аналізувати визначення якості
життя з позиції суспільної географії, яке дає дисертантка, бо це просто маячня,
яка свідчить про вкрай низький рівень освіченості пани в області географії і в
цілому! На стор. 8 – блок-схема методики аналізу якості життя … у мене
просто немає слів!
Пані, якість життя – штука відносна. Вона визначається, в
першу чергу, рівнем комфортності життя людини – тим, як людина вписана у
середовище, в якому відбувається її життєдіяльність, тобто це - чисто
суб’єктивний момент. Ніякі зовнішні показники не дають справжньої картини
якості життя. Тим більше, все це не має відношення до географії, яка має іншу
область дослідження!
Розділ 2.
«Суспільно-географічний аналіз та оцінка якості життя населення» -
дається покомпонентна оцінка ЯЖН.
Питання 20: Пані, як можна інтегральне відчуття якості життя, його
комфортності розкласти на компоненти?
Мій коментар: Чисто штучно, бо якщо не розкласти, не буде, про що
писати.
Читаємо: «Серед географічних
факторів впливу на ЯЖК виокремлюється суспільно-географічне положення області
…» (с. 7).
Питання 21:Пані, що таке «географічний фактор»?
Мій коментар: Я дуже сумніваюсь, що отримаю відповідь, бо пані не
знає, чим займається географія.
Питання 22: Пані, чим Ваше «суспільно-географічне
положення» відрізняється від просто географічного положення?
Мій коментар: Тим, що воно «суспільно-», а це значно серйозніше. Далі
я не буду розглядати текст розділу, бо там просто нічого немає – цифри, цифри,
цифри, з яких нічого не випливає.
Розділ 3. «Територіальні відмінності оцінки і напрями
покращення якості життя …» - виконано
інтегральну оцінку ЯЖН.
Мій коментар: Я проглянув весь текст цього розділу і не побачив
нічого, що виглядає, як наукове дослідження. На стор. 10 – рис. 2 –
«Територіальне вираження інтегрального показника …» - назва просто безграмотна,
тим більше, що територія одна – Чернівецька область. Виглядає дивно, що
дисертантка весь час акцентує увагу на адміністративних одиницях та органах
державної адміністрації.
Висновки (всього вісім).
1. Це не висновок а коротке викладення окремих питань.
2. Удосконалення методики не може бути висновком наукової роботи.
3. Визначення чинників впливу на ЯЖН, які, до того ж, давно відомі фахівцям,
не є висновком наукової роботи.
4. Показники, через призму яких розглянуто ЯЖН, не є висновком.
5. Виокремлення територіальних відмінностей ЯЖН в межах області – факт, давно
відомий фахівцям і просто людям.
6. Здійснення інтегральної суспільно-географічної оцінки ЯЖН не може бути
висновком.
7. Типізація районів є всього тільки формою упорядкування даних – це не
висновок.
8. Стосовно пріоритетних напрямків покращення ЯЖН – це те, що стосується всієї
України і не є результатом дослідження.
Висновок по автореферату дисертації
Просто вражає, з якою легкістю область дослідження географії деякими
особливо обдарованими «географами» трансформується так, щоб їх якість життя
покращувалась. Так і з цією «дисертацією». Спокійно береться тема, яка не має
жодного стосунку до географії, і проводиться «дослідження», наслідком якого є
повна відсутність наукових результатів. Чистої води фальшування! Декларований
системний підхід відсутній. І така робота приймається шановними членами
спеціалізованої ради К 76.051.04, хоча для цього немає жодної підстави. Вражає
позиція пана В.П. Руденка – наукового керівника, який не вперше ставить під
сумнів свою географічну кваліфікацію. У мене немає жодної підстави дати позитивний
відгук – ні, ні, і ще раз ні!
24.04.2015 року
Доктор географічних наук О.П.
Ковальов
Немає коментарів:
Дописати коментар