Відгук про автореферат дисертації Смірнова Ярослава Валерійовича «Науково-методичні основи геоінформаційного картографування земельних ресурсів Чернівецької області»

ВЖЕ НЕ ТРЕБА ШУКАТИ УЧБОВІ ПОСІБНИКИ, ДОСТАТНЬО ПРОЧИТАТИ АВТОРЕФЕРАТИ “ДИСЕРТАЦІЙ”, ЩО ЗАХИЩАЮТЬСЯ У РАДАХ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА — ГОЛОВНОГО В УКРАЇНІ.

Знайомимо читача з відгуками про автореферати “дисертацій”

Смірнова Ярослава Валерійовича та Бричук Марії Степанівни

Автор: Смірнов Ярослав Валерійович

Тема: Науково-методичні основи геоінформаційного картографування земельних ресурсів Чернівецької області

Спеціальність: 11.00.12 – географічна картографія.

Місце виконання роботи: кафедра геодезії та картографії, географічний факультет, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник: Бондаренко Едуард Леонідович, доктор географічних наук, професор, кафедра геодезії та картографії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Руденко Леонід Григорович, доктор географічних наук, професор, академік НАН, директор Інституту географії НАН, Національна академія наук України;

Соломаха Ірина Віталіївна, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Центру географічних інформаційних систем, Український державний НДІ проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, м. Київ.

Захист планується на 27 квітня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

  

Відгук

про автореферат дисертації

Смірнова Ярослава Валерійовича

«Науково-методичні основи геоінформаційного

картографування земельних ресурсів

Чернівецької області»,

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.12 – географічна картографія

Взяв автореферат, подивися на назву і зрозумів, що прийдеться читати учбовий посібник, бо так може називатися тільки учбовий посібник з картографування земельних ресурсів Чернівецької області. Більше того, виникло питання, невже досі так звані «земельні ресурси» не картографовані, і якщо так, то як в Чернівецькій області ведеться господарська діяльність?

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. «В сучасних умовах господарювання інтенсивне використання земельних ресурсів України призвело до погіршення їх якості та зміни структури. Тому постає питання проведення ефективних управлінських дій, спрямованих на отримання повної, точної та достовірної інформації про них.». Ось так починається автореферат дисертації, яка має бути вирішенням наукової проблеми. А ми бачимо розповідь про те, як краще має бути поданий статистичний матеріал для візуального сприйняття … .

Мій коментар: Перепрошую, це – дитячий лепет! І далі – всім знайомі речі. Так що збирається продемонструвати дисертант – форми подання даних? Ніякої актуальності я не побачив!

Об’єкт дослідження: земельні ресурси Чернівецької області.

Питання 1: Шановний пане Ярославе, як «земельні ресурси» можуть бути об’єктом дослідження, якщо це фіксована категорія земель?

Мій коментар: Це виходить за всі межі. Дисертант не розуміє, що об’єктом наукового дослідження має бути якесь явище, природу якого треба дослідити і пояснити.

Предмет дослідження: теоретико-методологічні та методичні основи геоінформаційного картографування земельних ресурсів (підходи, принципи, прийоми, алгоритми).

Питання 2: Пане, чим Ваше «геоінформаційне картографування» відрізняється від звичайного картографування?

Мій коментар: Все ясно – там просто картографування, а тут – особливе, геоінформаційне, звучить більш науково!

Питання 3: Пане, чим Ваша «геоінформація» відрізняється від інформації?

Мій коментар: Все ясно – там просто інформація, а тут – геоінформація.

Питання 4: Пане, приставка «гео-» у Вашій «геоінформації» означає, що вона має відношення до географії?

Мій коментар: А як інакше подібні дисери можна було б захищати в радах географічного напрямку! Додали приставку «гео-» і ще один «географічний» напрямок – «географічна картографія» - готовий.

Питання 5: Пане, а у чому суть географії, як наукового напрямку, які Ви можете назвати критерії географічності?

Мій коментар: Пан над цим не замислювався – навіщо, якщо і так проходить!

Питання 6: Пане, так що Ви досліджуєте – «теоретико-методологічні та методичні основи геоінформаційного картографування»?

Мій коментар: Ми бачимо, що в дисертації відсутній і об’єкт, і предмет дослідження, відповідно, не може бути й предмету захисту!

Мета дослідження: розроблення наукових основ картографування земельних ресурсів Чернівецької області з використанням технології географічних інформаційних систем і дистанційного зондування Землі.

Питання 7: Пане, невже Чернівецька область настільки відрізняється від іншого земного світу, що для цієї області потрібно розробляти щось, відмінне від світової практики, яка має місце вже кілька десятків років?

Мій коментар: Просто вражає, як деякі дисертанти штучно підвищують рейтинг своїх «досліджень»! Літературою, присвяченою цим питанням, насичений Інтернет. Ця «мета» висмоктана з пальця.

Завдання дослідження (всього шість):

. аналіз вітчизняних і закордонних досліджень …;

Питання 8: Пане, невже пан Е.Л. Бондаренко – Ваш науковий керівник – не може розрізнити завдання написання дисертації та завдання наукового дослідження?

Мій коментар: Гарне завдання наукового дослідження - проаналізувати чужі дослідження!

. обґрунтування методологічних особливостей картографування земельних ресурсів на базі технологій ГІС та дистанційного зондування Землі;

Питання 9: Пане, невже вони ще не обґрунтовані?

Мій коментар: І це при тому, що ця практика існує вже десятки років!

. аналіз інформаційного забезпечення території Чернівецької області даними, що можуть використовуватись у геоінформаційному картографуванні  земельних ресурсів (…);

Питання 10: Пане, в якому сенсі йдеться про аналіз – скільки і яких даних є?

Мій коментар: Це справді серйозне «наукове» завдання!

. удосконалення методики геоінформаційного картографування …;

Мій коментар: Удосконалювати методику можна без кінця, але як це стосується наукового дослідження? Ніяк!

. створення серії картографічних моделей …;

Мій коментар: І це також вважається завданням наукового дослідження? Перепрошую, пан дисертант і його «науковий» керівник сміються над нами!

. визначення перспективних науково-організаційних і методичних напрямків удосконалення геоінформаційного картографування земельних ресурсів;

Мій коментар: Але ж це не завдання наукового дослідження!

Тільки одне питання: чи можуть вважатися ті, хто причетний до прийняття до захисту цієї фікції наукового дослідження, спеціалістами в області географії та чи спроможні вони відділити фікцію від справжнього наукового дослідження? Я бачу, що ні! Ми знову маємо справу зі спеціалізованою вченою радою Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка! Шановне панство, вам не соромно? Шановні опоненти, вам не соромно? 

Методологія, методи: «Теоретичну та методологічну основу дослідження складають: геоінформаційна концепція картографії; сучасні уявлення про роль картографічного методу …» тощо.

Питання 11: Пане, Ви захищаєте роботу за географічною спеціальністю, а вся методологія у Вас стосується картографії, як це можна пояснити?

Мій коментар: Так це ж «географічна картографія»! Насправді, йдеться про те, що ніякої особливої географічної картографії не існує, і ось ця спеціалізація – 11.00.12 – це фікція – лазівка для пройдиків. Такий напрям мав би існувати, якби не одна проблема: й досі картографи не спроможні картографувати форми географічної організації середовища.

Ми знову бачимо те саме – використання системного підходу і системного аналізу, яких вже точно в роботі не буде, методів: «інформаційного» «для вивчення об’єктів картографування», моделювання, математичного, кібернетичного тощо.

Питання 12: Пане, у чому суть математичного методу?

Мій коментар: Пан не розуміє, що математика – це не метод, а спеціальна мова, призначена для відображення даних та відношень між ними.

Питання 13: Пане, у чому суть кібернетичного методу? 

Мій коментар: Пан чув таке слово – «кібернетика», отже, і метод має існувати! А стосовно суті – нехай інші розбираються.

Наукова новизна: вперше:

. сформульовано науково-методичні основи геоінформаційного картографування …, що визначають його сутність, структуру, підходи до формування і використання інформаційної бази;

Мій коментар: Перепрошую, так це ж тягне на Нобелівську премію, що пан робить у докторській раді!

. обґрунтовано необхідність залучення до картографування даних ДЗЗ …;

Мій коментар: Пан та його «науковий» керівничок шиють всіх у дурні!

. проведене геоінформаційне картографування земельного покриву Чернівецької області за системою класифікації CORINE …;

Мій коментар: Пане, так це ж звичайна практична розробка за встановленою методико, до науки це відношення не має!

Жодного пункту наукової новизни! Ось які дисери приймає до захисту спеціалізована вчена рада Д 26.001.07!

Основний зміст дисертації

Розділ 1 «Теоретичні основи картографування земельних ресурсів». Земельний ресурс «є сукупним природним ресурсом поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основним засобом виробництва в сільському і лісовому господарстві» (Закон України «Про охорону земель»).

Питання 14: Пане, Ви хоча б розумієте, що в природі немає ресурсів, що поняття «ресурс» пов’язане виключно з економікою та виробничою сферою і є проявом певної доктрини стосовно Природи?

Мій коментар: Ні, пан цього не розуміє, але він змушений користуватися «загальноприйнятим» визначенням. Зверну увагу на те, що йдеться про концепцію господарювання, причому коренем цього терміну є слово «господар», тобто той, хто панує. Сам пан також є ресурсом для держави і для спеціалізованої ради (у відомому сенсі).

Питання 15: Пане, у визначенні, яке Ви берете за основу, йдеться про те, що земельний ресурс – є просторовим базисом розселення, то чи є інші базиси розселення, крім просторового?

Мій коментар: Мені цікаво, хто і як затверджує подібні визначення.

Дивує другий абзац розділу – зв'язок між поняттями «земля», «земельний фонд», «земельна ділянка», «землекористування» тощо. «Доведено, що всі вони стосуються певної частини земної поверхні і відповідно можуть слугувати об’єктом картографування» (с. 5).

Питання 16: Пане, ким і як це доведено і у чому сенс такого «доведення»?

Мій коментар: Але ж треба, щоб у роботі було щось доведено!

Читаємо: «Визначено, що вживання кожного із зазначених понять змінюється залежно від територіального рівня картографування» (с. 5).

Питання 17: Пане, про які «територіальні рівні картографування» йдеться та як ці поняття вживаються в залежності …?

Мій коментар: Боюсь, дисертант не розуміє, про що пише! Весь подальший текст абзацу – це звичайна балаканина. Замість того, щоб розкривати суть об’єкту дослідження, автор практикується у практиках використання термінів.

Читаємо: «Серед інформаційних джерел … оптимальними доцільно вважати дані ДЗЗ, оскільки вони відображають реальний стан земної поверхні …» (с. 6).

Питання 18: Пане, з яких це пір відображення стали відображати реальний стан чогось?

Мій коментар: Думаю, пан не розуміє, що пише, він не знає, у якому відношенні знаходяться реальні об’єкти та їх відображення. Те, що йде далі, це просто тривіальні речі, які незрозуміло, що роблять в авторефераті, мета якого – показати результати дослідження. Я не бачу сенсу у цьому розділі, він пустий з точки зору наукового дослідження!

Розділ 2 «Методологічні особливості геоінформаційного картографування земельних ресурсів» - «визначено комплекс методів наукового пізнання …» (с. 7).

Мій коментар: Перепрошую, перший розділ – «Теоретичні основи», другий – «Методологічні особливості», а де ж дослідження, де розгляд об’єкту та предмету дослідження? Цього немає. Людина в принципі не розуміє, що таке «наукове дослідження».

Питання до членів спеціалізованої ради: Шановні, кого ви тягнете через свою раду?

Я починаю читати текст розділу, але ніякого відношення до теми дисертації він не має – це звичайна балаканина про методи та їх використання.

Читаємо: «До основних принципів геоінформаційного картографування земельних ресурсів відносяться принципи: антропоцентризму, регіоналізації, генералізації та геосистемності» (с. 8). І далі: «Зміст принципу антропоцентризму полягає у тому, що суттєва частина уваги … приділяється категоріям землекористування, які формуються в результаті господарської діяльності людини …» (с. 8).

Питання 19: Пане, так невже антропоцентризм зводиться до того, що Ви написали?

Мій коментар: Шановний не розуміє, що господарська діяльність може відбуватися як антропоцентрично, так і природоцентрично, що залежить від рівню культури, а до картографування це не має стосунку.

Далі: «Принцип регіоналізації проявляється через розгляд і картографічну візуалізацію земельних ресурсів у розрізі адміністративно-територіальних одиниць різних рівнів» (с. 8).

Мій коментар: Перепрошую, але це повна маячня. До регіоналізації це не має жодного стосунку, дисертант не розуміє, що таке регіоналізація і хапається за будь-який термін, смислу якого він не розуміє. Те, що є нього – це адміністративно-територіальний поділ, а не регіоналізація, очевидно.

Що стосується генералізації, думаю, не варто писати в авторефераті, чого вона стосується.

Нарешті, принцип геосистемності, який «забезпечує шляхи відображення особливостей взаємодії земельних ресурсів з іншими елементами геосфери» (с. 8).

Питання 20: Шановний, як Ви бачите геосистему і яким чином Ваш принцип геосистемності «забезпечує шляхи відображення особливостей взаємодії земельних ресурсів з іншими елементами геосфери»?

Мій коментар: Шановний пан використав термін «геосистема» виключно з метою підкріплення географічного характеру роботи. Геосистемне бачення – це не принцип, це форма побудови образу географічного середовища. А те, що називається земельними ресурсами, «з іншими елементами геосфери» не пов’язується з «елементами геосфери», бо в Природі ресурсів немає.

Те, що я читаю далі, просто вражає. В авторефераті дисертант розписує концептуальні, практичні та прогностичні завдання.

Мій коментар: Може хтось щось переплутав і на захист притягнули першокурсника, який начувся термінів і давай їх вписувати у текст!

А далі – суцільний учбовий посібник, що я навіть коментувати не буду.

Розділ 3 «Інформаційне забезпечення геоінформаційного картографування земельних ресурсів Чернівецької області», у кому «доведено, що геоінформаційне картографування земельних ресурсів повинно здійснюватись на основі базових наборів регіональної інфраструктури просторових даних (ПІД)» (с. 9).

Мій коментар: Перепрошую, це ж ЖАХ! Як таке могло потрапити до остаточного захисту!

Ні, могло, бо в Україні є спеціалізована вчена рада Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка! Шановні, вам не соромно?

Я читаю далі автореферат і не можу зрозуміти – а де дослідження, де його результати, не кажучи вже про причетність всього цього інтелектуального «скарбу» до географії? Це все – матеріали з посібника! Ні, ось, нарешті, ура: рис. 2 – «Землі сільськогосподарського призначення» Чернівецької області! Перепрошую, так це ж здохнути можна! Як такий шедевр міг потрапити на захист?

Розділ 4 «Методика геоінформаційного картографування земельних ресурсів …». Отже від теоретичних основ до методологічних особливостей, від них – до методики, внаслідок чого маємо рис. 3 – «Земельний покрив та землекористування» (с. 14). А між рисунками – текст з учбового посібника. Цікаво, а що дисертант збирається доводити? Давайте подивимось висновки.

 Висновки (їх шість)

1. «Доведено, що використання в наукових дослідженнях з геоінформаційного картографування земельних ресурсів термінів «земельний покрив» і «землекористування» обумовлюється чітким розмежуванням джерел даних …».

Мій коментар: Ущипніть мене, може мені це сниться? Ось яка наука сьогодні в Україні!

2. «Методологія геоінформаційного картографування земельних ресурсів базується на принципах геосистемності, антропоцентризму, регіоналізації та генералізації …».

Мій коментар: Ні, це не сон, це – псевдонаукова маячня, виготовлена в Україні у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка!

3. «Проаналізовано інформаційне забезпечення території …».

Мій коментар: Хлопчик, прапорець тобі в руки і вперед …

4. «Удосконалено методику …».

Мій коментар: Ні, пане, Ваше удосконалення вже перевершено іншим, який ще більше її удосконалив.

5. «Створено серію … карт …».

Питання 21: Пане, коли вони з’являться у продажу?

6. «Визначено перспективні науково-організаційні та технічні напрями удосконалення геоінформаційного картографування …».

Мій коментар: А за це слід давати Нобелівську … дулю!

Висновок по автореферату:

Мені важко зрозуміти і дисертанта, який просто не розуміє, що таке наукове дослідження, і його «наукового» керівничка разом з опонентами та членами спеціалізованої вченої зради, які втратили совість і протягують цей наукоподібний мотлох через раду. Тут не можна взагалі дати оцінку, бо йдеться про суцільну фальсифікацію. Якщо в інших роботах я писав, що немає слідів дослідження, то тут я маю написати, що немає слідів слідів дослідження. Хто понесе відповідальність за все це?

1.04.2015 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов