Відгук про автореферат дисертації Батиченко Світлани Павлівни «Суспільно-географічні аспекти захворюваності населення регіонів України»

Київський, Харківський і Львівський національні університеті об’єднали свої зусилля в напрямку знищення географії, як наукового напрямку. Ми маємо чудовий матеріал для люстраційного комітету України. Я би назвав це моральною і фаховою катастрофою. Прийшов час жорстко поставити питання стосовно розформування «вчених» спеціалізованих рад, подібних до ради Д 26.001.07, бо виникає питання, у якій сфері вони спеціалізуються.  

 

Автор: Батиченко Світлана Павлівна;

Тема: Суспільно-географічні аспекти захворюваності населення регіонів України;

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія;

Науковий керівник: Мезенцева Наталія Іванівна, кандидат географічних, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, завідувач кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

Гудзеляк Ірина Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Захист відбудеться «22» грудня 2014 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук

про автореферат дисертації

Батиченко Світлани Павлівни

«Суспільно-географічні аспекти

захворюваності населення регіонів України»,

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Отримавши автореферат, я спочатку думав написати дуже короткий відгук, безумовно негативний, бо тема дисертації не має жодного стосунку до географії, але побачивши прізвище Нємець, та ще й Л.М. в якості опонента, вирішив продивитися його і написати звичайний відгук. Просто стало цікаво, якого рівня дисертації спроможна опонувати Л.М. Нємець.

Загальна характеристика роботи.

Актуальність теми. Дисертантка висловлює стурбованість стосовно масштабів і швидкості поширення хвороб у суспільстві …

Питання 1: Пані Світлана, що означає слово «суспільство» і яким чином хвороби можуть поширюватись у суспільстві?

Мій коментар: Дівчинка пише дисертацію, як вона вважає, в області суспільної географії, але не розуміє, що суспільство не може бути підґрунтям для розповсюдженням хвороб, бо це, за визначенням, наприклад, Філіппова О.Ф., сукупність структурованих (тобто здійснюваних за встановленим, хоча й такими, що постійно оновлюються, зразкам) взаємодій. Якщо в авторефераті з самого початку присутні такі ляпи, про що можна говорити!

Пані пише про складну медико-демографічну ситуацію в Україні –

Питання 2: Пані, а яке відношення це має до географії?

Мій коментар: Ніякого! Але дисертантка заявляє, що провела медико-географічне дослідження.

Питання 3: Шановна, а що це за напрямок – медико-географічний, що тут робить слово «географічний»?

Мій коментар: Його функція – забезпечити можливість захисту у спеціалізованій раді географічного спрямування! Почитайте, що Пані пише далі: «Суспільно-географічне дослідження захворюваності населення регіонів України розкриває територіальні тенденції, особливості та закономірності поширення хвороб» (с. 1).

Питання 4: Пані, що таке населення і чи може воно хворіти?

Мій коментар: Населення – це просто сукупність людей, абстракція, а хворіють конкретні люди. Пані цього не розуміє.

Питання 5: Як розуміти вираз «територіальна тенденція»?

Мій коментар: Як хочете, так і розумійте! Зрозуміло, що ніякої територіальної тенденції й бути не може, можна говорити тільки про тенденцію чогось на даній території. Але це дрібниця у порівнянні з редукцією географії до територій – це знищує суть географії як науки про складні форми організації.

Об’єкт дослідження: захворюваність населення регіонів України.

Питання 6: Пані, невже географія вже займається питаннями, що є областю компетенції медиків?

Мій коментар: А у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка географія цими питаннями займається, і не треба тут починати! Насправді, ці питання лежать у площині соціальної медицини і до географії відношення не мають.

Предмет дослідження: особливості територіальної диференціації захворюваності населення та чинники, що її зумовлюють.

Питання 7: Пані, а що означає «територіальна диференціація»? може слід говорити про просторову диференціацію?

Мій коментар: Пані не розуміє, що між територією і простором є різниця і підміняє простір територією. Зовсім погана!

Мета: суспільно-географічний аналіз захворюваності населення України та чинників, що її зумовлюють.

Питання 8: Шановна, у чому суть географічного і суспільно-географічного аналізів, у якій медичній лабораторії проводять такі аналізи і на наявність яких хвороб вони вказують?

Мій коментар: Такий аналіз роблять у центральній лабораторії під назвою «кафедра економічної та соціальної географії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка» - завлаб – пан Олійник Ярослав Богданович Філіал цієї лабораторії знаходиться у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, звідкіля родом Нємець Людмила Миколаївна. Ще один філіал знаходиться у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, звідкіля – пані Гудзеляк Ірина Іванівна.

Зрозуміло, що ні про який географічний аналіз йтися не може, писати таке означає демонструвати некомпетентність.

Завдання:

. удосконалити …;

Мій коментар: удосконалення не може бути метою наукового дослідження!

. систематизувати чинники захворюваності …;

Мій коментар: По-перше, вони давно систематизовані, по-друге, систематизація не є задачею наукового дослідження!

. вдосконалити методику …;

Мій коментар: Вдосконалення методики не є завданням наукового дослідження!

. проаналізувати … чинники захворюваності …;

Мій коментар: Перепрошую, а коли буде завдання, що стосується об’єкта дослідження? Його немає, отже і дослідження не буде. Друге завдання – «систематизувати», четверте – «проаналізувати» - все це загальні фрази.

. провести просторово-часовий аналіз захворюваності …

Мій коментар: Так це ж все давно проаналізовано відповідними службами!

. здійснити типізацію регіонів … за рівнем захворюваності …;

Мій коментар: А що, це зменшить захворюваність? Типізую, не типізую – все одно отримаєш … .

. обґрунтувати пріоритетні напрями вирішення медико-географічних проблем … .

Мій коментар: Може пані має освіту медика? Але вона точно не має освіти географа! У медиків свої проблеми, у географів – свої, і не варто ліпити з них локшину для вішання на вуха! Я не бачу жодного завдання, яке стосується самого об’єкту дослідження.

Наукова новизна.

вперше:

. проведено інтегральну оцінку демографічних, соціально-економічних, інфраструктурних та екологічних чинників захворюваності …;

Мій коментар: Це не стосується самого об’єкта дослідження – явища захворюваності. Дисертантка крутиться навколо та близько нього, але не торкається його.

. проведено типізацію регіонів України …;

Мій коментар: Типізація не може розглядатися, як наукове досягнення, крім того це не стосується об’єкту дослідження – явища захворюваності як такого. Інші пункти – «удосконалення», «набуло подальшого розвитку» - загальні фрази.

Основний зміст роботи

Розділ 1: «Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження захворюваності населення» - «розкрито сутність географії захворюваності …» (с. 4).

Питання 8: Пані, а у чому полягає сутність географії в цілому?

Мій коментар: Я ставлю це питання, бо, судячи з прочитаного, авторка не розуміє, що таке географія.

Те ще написано далі – приклад звичайної локшини на вуха. Ніякої медичної географії не існує. Так скоро будуть писати про географію шлункових розладів. Важко зрозуміти факт, що у «головному» університеті країни – Київському національному ім. Тараса Шевченка – можуть писати таку ахінею: «географія захворюваності», «географія сфери охорони здоров’я», «географія надання медичних послуг»! Виникає питання, чим у цьому університеті займається «науковий» керівник цієї аспірантки – кандидат географічних наук доцент Мезенцева Наталія Іванівна? Можу однозначно написати – викривленням суті географії, якої вона не розуміє! 

Питання 9: Пані, які передумови, з Вашої точки зору, є географічними?

Читаємо: «об’єктом дослідження медичної географії є територіальні медичні системи» (с. 4 - 5).

Питання 10: Пані, навіщо Ви знущаєтесь над географією?

Мій коментар: Це не знущання, а реальні уявлення викладачів, аспірантів і студентів «провідного» університету України. Просто срамота! Авторка навіть не розуміє, що питання, які вона «дослідила», вивчаються медико-екологічними дисциплінами, в тому числі – епідеміологією, та за участі соціології. До географії це не має жодного стосунку. Для того, щоб досліджувати ці питання, слід мати медичну освіту.

Питання 11: Пані, Ви маєте медичну освіту?

Мій коментар: Дуже сумніваюсь!

Читаємо: «Методика суспільно-географічного дослідження захворюваності населення включає три взаємопов’язані етапи: теоретико-методичний, аналітичний та синтетичний.» (с. 5).

Питання 12: Пані, на яких підставах Ви віднесли теорію до методики?

Мій коментар: Перепрошую, але це – рівень училища (тепер - коледжу). Повна катастрофа! І це прийнято до захисту?

Питання 13: Пані, концепція – це також методика?

Мій коментар: Вражає рівень наукоподібного словоблуддя. До речі, у першому розділі я так і не побачив об’єкту дослідження – захворюваності.

Розділ 2: «Чинники захворюваності населення регіонів України» - охарактеризовано вплив чинників.

Питання 14: Пані, як можна писати про чинники, якщо нічого не написано стосовно об’єкту дослідження – явища захворюваності?

Мій коментар: Ну а як авторка може про це написати, якщо вона не є медиком! Те, що я читаю – це звичайний статистичний матеріал, який не має відношення до географії, це – медико-соціологічний аспект.

Розділ 3: «Просторово-часовий аналіз захворюваності населення та основні напрями зниження її рівня в регіонах України».

Мій коментар: знову бачу звичайну статистику зі звітів. Карти 1, 2, 3 – це матеріали для звіту, не більше, відношення до географії вони не мають. Рис. 4 – «Типи регіонів …» - може зацікавити тільки представників соціально-медичної служби, якщо їм це не відомо, до географії це відношення не має.

Висновки (дам тільки коментарі)

1. Ніякої географії захворюваності не існує – це повна маячня. Сам текст має декларативний характер і висновку не містить – це всього тільки бажання авторки.

2. Фактори захворюваності людей давно відомі спеціалістам відповідного профілю, це – не висновок.

3. Етапи методики досліджень, виділені авторкою, свідчать тільки про повну її безграмотність і безграмотність її «наукового» керівника.

4. Негативні чинники, що впливають на захворюваність в Україні, давно всім відомі – це не висновок.

5. «Просторово-часовий аналіз захворюваності на туберкульоз» - сфера інтересів соціально-медичної служби, до географії це стосунку не має.

6. Здійснення типізації регіонів не є результатом наукового дослідження.

7. Об’єднання проблем медико-географічної ситуації у блоки не є результатом наукового дослідження, крім того висловлювання «медико-географічна ситуація» є надуманим, нічого географічного тут немає.

Висновок по дисертації:   

Складається враження, що я потрапив у ХІХ століття, хоча, думаю, і тоді у голові географів булло значно менше каші. Вражає те, що дисертантка впевнено пише жахливу маячню, не вважаючи за потрібне давати хоча б якісь обґрунтування. Все зводиться до декларацій. Матеріали, що містяться в авторефераті – це звичайні звіти, що йдуть по лінії соціально-медичних служб. Ніякого відношення до науки це не має, а сама робота не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій, тим більше – географічного спрямування. Географію знову редукували до звичайного просторового аспекту, який у роботі подається як територіальний. Авторка не розуміє різниці між простором і територією. Стає зрозумілим, чому в якості опонента була вибрана Л.М. Нємець – ця моральна і професійна катастрофа, яка панує в соціально-економічній географії і сама є витвором цієї «вченої» ради.

Доктор географічних наук                               О.П. Ковальов

2.12.2014 року