Київський, Харківський і Львівський національні університеті об’єднали свої
зусилля в напрямку знищення географії, як наукового напрямку. Ми маємо чудовий
матеріал для люстраційного комітету України. Я би назвав це моральною і фаховою
катастрофою. Прийшов час жорстко поставити питання стосовно розформування
«вчених» спеціалізованих рад, подібних до ради Д 26.001.07, бо виникає питання,
у якій сфері вони спеціалізуються.
Автор: Батиченко Світлана Павлівна;
Тема: Суспільно-географічні аспекти захворюваності населення регіонів
України;
Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія;
Науковий керівник: Мезенцева Наталія Іванівна, кандидат географічних, доцент
кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет
ім. Тараса Шевченка;
Офіційні опоненти:
Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, завідувач кафедри
соціально-економічної географії та регіонознавства, Харківський національний
університет ім. В.Н. Каразіна;
Гудзеляк Ірина Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри
економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім.
Івана Франка.
Захист відбудеться «22» грудня 2014 р. на засіданні спеціалізованої вченої
ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.
Відгук
про автореферат дисертації
Батиченко Світлани Павлівни
«Суспільно-географічні аспекти
захворюваності населення регіонів України»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Отримавши автореферат, я спочатку думав написати дуже
короткий відгук, безумовно негативний, бо тема дисертації не має жодного
стосунку до географії, але побачивши прізвище Нємець, та ще й Л.М. в якості
опонента, вирішив продивитися його і написати звичайний відгук. Просто стало
цікаво, якого рівня дисертації спроможна опонувати Л.М. Нємець.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми.
Дисертантка висловлює стурбованість стосовно масштабів і швидкості поширення
хвороб у суспільстві …
Питання 1: Пані Світлана, що означає слово «суспільство» і яким
чином хвороби можуть поширюватись у суспільстві?
Мій коментар: Дівчинка пише дисертацію, як вона вважає, в області
суспільної географії, але не розуміє, що суспільство не може бути підґрунтям
для розповсюдженням хвороб, бо це, за визначенням, наприклад, Філіппова О.Ф., сукупність
структурованих (тобто здійснюваних за встановленим, хоча й такими, що постійно
оновлюються, зразкам) взаємодій. Якщо в авторефераті з самого початку присутні
такі ляпи, про що можна говорити!
Пані пише про складну медико-демографічну ситуацію в
Україні –
Питання 2: Пані, а яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого! Але дисертантка заявляє, що провела медико-географічне
дослідження.
Питання 3: Шановна, а що це за напрямок – медико-географічний, що
тут робить слово «географічний»?
Мій коментар: Його функція – забезпечити можливість захисту у
спеціалізованій раді географічного спрямування! Почитайте, що Пані пише далі: «Суспільно-географічне дослідження захворюваності населення
регіонів України розкриває територіальні тенденції, особливості та
закономірності поширення хвороб» (с. 1).
Питання 4: Пані, що таке населення і чи може воно хворіти?
Мій коментар: Населення – це просто сукупність людей, абстракція, а
хворіють конкретні люди. Пані цього не розуміє.
Питання 5: Як розуміти вираз «територіальна тенденція»?
Мій коментар: Як хочете, так і розумійте! Зрозуміло, що ніякої
територіальної тенденції й бути не може, можна говорити тільки про тенденцію
чогось на даній території. Але це дрібниця у порівнянні з редукцією географії
до територій – це знищує суть географії як науки про складні форми організації.
Об’єкт дослідження: захворюваність населення регіонів України.
Питання 6: Пані, невже географія вже займається питаннями, що є
областю компетенції медиків?
Мій коментар: А у Київському національному університеті ім. Тараса
Шевченка географія цими питаннями займається, і не треба тут починати!
Насправді, ці питання лежать у площині соціальної медицини і до географії
відношення не мають.
Предмет дослідження: особливості територіальної диференціації захворюваності
населення та чинники, що її зумовлюють.
Питання 7: Пані, а що означає «територіальна диференціація»? може
слід говорити про просторову диференціацію?
Мій коментар: Пані не розуміє, що між територією і простором є
різниця і підміняє простір територією. Зовсім погана!
Мета: суспільно-географічний аналіз захворюваності населення
України та чинників, що її зумовлюють.
Питання 8: Шановна, у чому суть географічного і
суспільно-географічного аналізів, у якій медичній лабораторії проводять такі
аналізи і на наявність яких хвороб вони вказують?
Мій коментар: Такий аналіз роблять у центральній лабораторії під
назвою «кафедра економічної та соціальної географії Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка» - завлаб – пан Олійник Ярослав Богданович Філіал цієї лабораторії знаходиться у
Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, звідкіля родом Нємець Людмила Миколаївна. Ще один філіал
знаходиться у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, звідкіля
– пані Гудзеляк Ірина Іванівна.
Зрозуміло, що ні про який географічний аналіз йтися не
може, писати таке означає демонструвати некомпетентність.
Завдання:
. удосконалити …;
Мій коментар: удосконалення не може бути метою наукового дослідження!
. систематизувати чинники захворюваності …;
Мій коментар: По-перше, вони давно систематизовані, по-друге,
систематизація не є задачею наукового дослідження!
. вдосконалити методику …;
Мій коментар: Вдосконалення методики не є завданням наукового
дослідження!
. проаналізувати … чинники захворюваності …;
Мій коментар: Перепрошую, а коли буде завдання, що стосується об’єкта
дослідження? Його немає, отже і дослідження не буде. Друге завдання – «систематизувати», четверте – «проаналізувати» - все це
загальні фрази.
. провести просторово-часовий аналіз захворюваності
…
Мій коментар: Так це ж все давно проаналізовано відповідними
службами!
. здійснити типізацію регіонів … за рівнем
захворюваності …;
Мій коментар: А що, це зменшить захворюваність? Типізую, не типізую –
все одно отримаєш … .
. обґрунтувати пріоритетні напрями вирішення
медико-географічних проблем … .
Мій коментар: Може пані має освіту медика? Але вона точно не має
освіти географа! У медиків свої проблеми, у географів – свої, і не варто ліпити
з них локшину для вішання на вуха! Я не бачу жодного завдання, яке стосується
самого об’єкту дослідження.
Наукова новизна.
вперше:
. проведено інтегральну оцінку демографічних,
соціально-економічних, інфраструктурних та екологічних чинників захворюваності
…;
Мій коментар: Це не стосується самого об’єкта дослідження – явища захворюваності. Дисертантка
крутиться навколо та близько нього, але не торкається його.
. проведено типізацію регіонів України …;
Мій коментар: Типізація не може розглядатися, як наукове досягнення,
крім того це не стосується об’єкту дослідження – явища захворюваності як такого. Інші пункти – «удосконалення»,
«набуло подальшого розвитку» - загальні фрази.
Основний зміст роботи
Розділ 1: «Теоретико-методологічні основи
суспільно-географічного дослідження захворюваності населення» - «розкрито сутність географії захворюваності …»
(с. 4).
Питання 8: Пані, а у чому полягає сутність географії в цілому?
Мій коментар: Я ставлю це питання, бо, судячи з прочитаного, авторка
не розуміє, що таке географія.
Те ще написано далі – приклад звичайної локшини на вуха.
Ніякої медичної географії не існує. Так скоро будуть писати про географію
шлункових розладів. Важко зрозуміти факт, що у «головному» університеті країни
– Київському національному ім. Тараса Шевченка – можуть писати таку ахінею:
«географія захворюваності», «географія сфери охорони здоров’я», «географія
надання медичних послуг»! Виникає питання, чим у цьому університеті займається
«науковий» керівник цієї аспірантки – кандидат географічних наук доцент
Мезенцева Наталія Іванівна? Можу однозначно написати – викривленням суті
географії, якої вона не розуміє!
Питання 9: Пані, які передумови, з Вашої точки зору, є
географічними?
Читаємо: «об’єктом дослідження медичної географії є
територіальні медичні системи» (с. 4 - 5).
Питання 10: Пані, навіщо Ви знущаєтесь над географією?
Мій коментар: Це не знущання, а реальні уявлення викладачів,
аспірантів і студентів «провідного» університету України. Просто срамота!
Авторка навіть не розуміє, що питання, які вона «дослідила», вивчаються
медико-екологічними дисциплінами, в тому числі – епідеміологією, та за участі соціології. До географії це не має
жодного стосунку. Для того, щоб досліджувати ці питання, слід мати медичну
освіту.
Питання 11: Пані, Ви маєте медичну освіту?
Мій коментар: Дуже сумніваюсь!
Читаємо: «Методика
суспільно-географічного дослідження захворюваності населення включає три
взаємопов’язані етапи: теоретико-методичний, аналітичний та синтетичний.»
(с. 5).
Питання 12: Пані, на яких підставах Ви віднесли теорію до методики?
Мій коментар: Перепрошую, але це – рівень училища (тепер - коледжу).
Повна катастрофа! І це прийнято до захисту?
Питання 13: Пані, концепція – це також методика?
Мій коментар: Вражає рівень наукоподібного словоблуддя. До речі, у
першому розділі я так і не побачив об’єкту дослідження – захворюваності.
Розділ 2: «Чинники захворюваності населення регіонів України» - охарактеризовано вплив чинників.
Питання 14: Пані, як можна писати про чинники, якщо нічого не
написано стосовно об’єкту дослідження – явища захворюваності?
Мій коментар: Ну а як авторка може про це написати, якщо вона не є
медиком! Те, що я читаю – це звичайний статистичний матеріал, який не має
відношення до географії, це – медико-соціологічний аспект.
Розділ 3: «Просторово-часовий аналіз захворюваності
населення та основні напрями зниження її рівня в регіонах України».
Мій коментар: знову бачу звичайну статистику зі звітів.
Карти 1, 2, 3 – це матеріали для звіту, не більше, відношення до географії вони
не мають. Рис. 4 – «Типи регіонів …» - може зацікавити тільки представників
соціально-медичної служби, якщо їм це не відомо, до географії це відношення не
має.
Висновки (дам тільки коментарі)
1. Ніякої географії захворюваності не існує – це повна маячня. Сам текст має
декларативний характер і висновку не містить – це всього тільки бажання
авторки.
2. Фактори захворюваності людей давно відомі спеціалістам відповідного
профілю, це – не висновок.
3. Етапи методики досліджень, виділені авторкою, свідчать тільки про повну її
безграмотність і безграмотність її «наукового» керівника.
4. Негативні чинники, що впливають на захворюваність в Україні, давно всім
відомі – це не висновок.
5. «Просторово-часовий аналіз захворюваності на туберкульоз» - сфера інтересів
соціально-медичної служби, до географії це стосунку не має.
6. Здійснення типізації регіонів не є результатом наукового дослідження.
7. Об’єднання проблем медико-географічної ситуації у блоки не є результатом
наукового дослідження, крім того висловлювання «медико-географічна ситуація» є
надуманим, нічого географічного тут немає.
Висновок по дисертації:
Складається враження, що я потрапив у ХІХ століття, хоча,
думаю, і тоді у голові географів булло значно менше каші. Вражає те, що дисертантка
впевнено пише жахливу маячню, не вважаючи за потрібне давати хоча б якісь
обґрунтування. Все зводиться до декларацій. Матеріали, що містяться в
авторефераті – це звичайні звіти, що йдуть по лінії соціально-медичних служб.
Ніякого відношення до науки це не має, а сама робота не відповідає вимогам до
кандидатських дисертацій, тим більше – географічного спрямування. Географію
знову редукували до звичайного просторового аспекту, який у роботі подається як
територіальний. Авторка не розуміє різниці між простором і територією. Стає
зрозумілим, чому в якості опонента була вибрана Л.М. Нємець – ця моральна і
професійна катастрофа, яка панує в соціально-економічній географії і сама є витвором
цієї «вченої» ради.
Доктор географічних наук О.П.
Ковальов
2.12.2014 року
Немає коментарів:
Дописати коментар