19 жовтня 2014 р.

Відгук про автореферат дисертації Крутої Наталі Сергіївни «Еколого-географічний стан річково-басейнової системи Лугу (доплив Дністра): оцінювання, моніторинг, оптимізація»

Автор: Крута Наталія Сергіївна
Тема: Еколого-географічний стан річково-басейнової системи Лугу (доплив Дністра): оцінювання, моніторинг, оптимізація
Науковий керівник:
Ковальчук Іван Платонович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геодезії і картографії, Національний університет біоресурсів і природокористування України.
Офіційні опоненти:
Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;
Ющенко Юрій Сергійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.
Захист призначений на 13 листопада 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Наголошую на тому, що подібні «дисертації», як і участь у їх протягуванні через «захист», залишають плями на іміджі дисертантів, їх наукових керівників, опонентів, які дали згоду опонувати, та членів спеціалізованих рад. Так знищується географія в Україні.

Відгук
про автореферат дисертації
Крутої Наталі Сергіївни
«Еколого-географічний стан річково-басейнової
системи Лугу (доплив Дністра): оцінювання,
моніторинг, оптимізація»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за напрямком
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів.

Насправді, автореферат можна було б не читати, бо для висновку достатньо подивитися на назву роботи, у якій маємо такі поняття, як «стан», «оцінювання», «моніторинг», «оптимізація», які не відображають наявність наукової проблематики, бо оцінювання, моніторинг і оптимізація стану здійснюються відповідними фахівцями згідно з відпрацьованою і затвердженою методикою. Не зовсім зрозумілим є фрагмент назви «стан річково-басейнової системи Лугу». Тільки згодом починаєш розуміти, що йдеться про гідрографічну систему Лугу, значно краще звучить «система річкового басейну р. Луг», бо йдеться про весь басейн. Отже, назва дисертація підібрана вкрай недбало. Більше того, абсолютно незрозумілим є еколого-географічний аспект стану. Ці два аспекти базуються на різному баченні об’єкту дослідження і вимагають використання різних параметрів. Якщо йдеться про екологічний аспект, робота має захищатися у спеціалізованій раді екологічного напрямку, якщо аспект географічний – у раді географічного напрямку. Але незрозуміло, що таке «географічний стан». Зазирнемо у автореферат, може там є наукове зернятко.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми. Цей текст є доволі знайомим – всі ці аспекти повторюються у всіх дисертаціях з подібною тематикою. Про те, що має місце проблема малих річок, вирішення якої вимагає наявності відповідних даних (а не інформації) відомо всім, але це не є питанням наукового плану. Тому наукової актуальності я у тексті не бачу.
Об’єкт дослідження: басейн малої річки Луг
Предмет дослідження: параметри еколого-географічного стану РБС Лугу, критерії його оцінювання, природні та антропогенні чинники, що впливають на нього.
Мій коментар: Якщо предмет дослідження сформульований так, то назва дисертації є взагалі некоректною, бо тоді треба було писати, наприклад, так: Підбір параметрів стану РБС на прикладі р. Луг з метою оцінки стану …. Тоді ставиться питання:
Питання 1: Шановна Наталя, а ці параметри і критерії у загальному плані невідомі, тобто Ви перша, хто піднімає це питання?
Мій коментар: Знаю, що це не так, існує дуже багато розробок цього напрямку. Залишається питання
Питання 2: Пані, що таке «географічний стан»?
Мета роботи: оцінювання еколого-географічного стану річково-басейнової системи (РБС) Лугу (басейн Дністра), впливаючих (слід було написати – що впливаютьО.К.) на нього чинників, обґрунтування системи моніторингу екоситуацій та заходів з оптимізації природокористування.
Питання 3: Пані, Ваша дисертація географічна, чи екологічна?
Мій коментар: Якщо йдеться про екоситуації, то це робота екологічна і захищатися у географічній спеціалізованій раді не повинна.
Завдання (їх шість – трохи забагато для кандидатської):
1) Обґрунтування теоретико-методологічних засад і критеріїв оцінювання …;
Мій коментар: Таке обґрунтування не є задачею дослідження – це тільки підготовка до дослідження, етап, а саме – вибір теорії та методології.
2) збір, систематизація та аналіз даних …;
Мій коментар: Це не задача наукового дослідження, а його етап!
3) створення геоінформаційної моделі РБС Лугу
Питання 4: Пані, що це за «геоінформаційна модель»?
4) оцінювання стану і динаміки забруднення атмосферного повітря, земель, лісів …;
Питання 5: Пані, а як можна оцінити стан і динаміку?
Мій коментар: Стан і динаміка не оцінюються, вони визначаються.
5) розроблення моделі еколого-географічного моніторингу …;
Питання 6: Пані, у Вас предметом дослідження є еколого-географічний моніторинг?
Мій коментар: Та ні, просто пані і її науковий керівник заплутались.
6) Обґрунтування пропозицій …;
Питання 7: Пані, а пропозиції теж є предметом Вашого дослідження?
Мій коментар: Ну, просто так вийшло …
Наукова новизна
Вперше:
. створено геоінформаційну модель басейна системи р. Луг;
Питання 8: Пані, а що це за басейн системи?
Мій коментар: Ну, так вийшло. Насправді – це ознака нерозуміння дисертанткою того, що вона пише – терміни використовуються цілком формально.
. отримано інтегральну оцінку еколого-географічного стану …;
Питання 9: Пані, Ви впевнені, що це дійсно інтегральний стан?
. розроблено програму і структуру системи еколого-географічного моніторингу …;
Питання 10: Пані, це теж наукова новизна?
Мій коментар: У всьому світі давно ведеться моніторинг річкових басейнів, а тут створюється програма …
. обґрунтовано пропозиції з удосконалення природокористування
Питання 11: Пані, це теж наукова новизна7
Наукова новизна залишає дивне враження: нічого нового, що стосується об’єкта дослідження, я не бачу!
Основний зміст роботи.
Розділ 1. Засади еколого-географічних досліджень
Питання 12: Пані, так що таке «географічний стан»?
Мій коментар: Якщо стосовно екологічного стану більш-менш зрозуміло, то що авторка розуміє під географічним станом – ні!
Я прочитав цю частину автореферату і не побачив нічого, що має відношення до засад. А треба було писати стан розробленості. У авторефераті немає нічого стосовно цього, немає і посилань на серйозні розробки закордонних авторів, що неприпустимо.
Розділ 2. Умови та особливості формування еколого-географічного стану … .
Питання 12: Пані, а що тут стосується того, що Ви іменуєте «еколого-географічний стан»?
Мій коментар: Має місце повна невідповідність між тим, що заявлено у назві, і тим, що написано у розділі – дуже загальні дані про рельєф, клімат, геологію, гідро-мережу, ґрунти тощо.
Розділ 3. Аналіз господарського використання природних ресурсів басейну … . – дана оцінка антропогенного впливу … .
Мій коментар: Тривіальний текст, що дає дуже загальне уявлення про область дослідження. Що важливо – жодного слова про те, що авторка розуміє під еколого-географічним станом.
Питання 13: Пані, так які параметри Ви використовували для визначення еколого-географічного стану?
Мій коментар: Ніякі параметри не обговорюються, але на стор. 9 – 11 наведені карти-схеми, які невідомо звідкіля беруться. Так, рис. 1 – Схема показника рівня оптимальності сільськогосподарського освоєння.
Питання 14: Пані, як Ви визначали рівень оптимальності освоєння?
Мій коментар: Питання у тому, що оптимальність освоєння визначається багатьма факторами, у тому числі рівнем технологій, економічним станом, рядом соціальних моментів тощо. Всі ці карти залишають несерйозне враження. Тут нічого, що можна пов’язати з науковим дослідженням, не видно. В кращому випадку це – звичайна оцінка стану, яка до географії не має відношення.
Розділ 4. Шляхи оптимізації природокористування … .
У черговий раз змушений звернути увагу на використання застарілої позиції, основу якої складає термін «природокористування». Річковий басейні разом з людьми, які здійснюють тут виробничий процес, мають розглядатися як цілісний квазі-організм, що вимагає зміни культури і пов’язаної з цим зміни системи господарювання. При старій системі спостерігай, не спостерігай – ефект буде один, а саме – продовження грубого втручання в природні режими.
Що стосується мережі моніторингу, дисертантка не дає розрахунків оптимальної кількості пунктів спостереження, хоча це цікава задача. !5 пунктів для маленького басейну забагато, не слід забувати, що все це коштує грошей. У розділі – тривіальний текст дуже загального характеру. Додам, що розробка заходів щодо покращення стану річкового басейну проводиться за методикою, яка вже є відпрацьованою і затвердженою, до результатів наукового дослідження це відношення не має.
Висновки
Всього сім висновків на шість завдань. Буду давати тільки коментарі.
1. Йдеться не про висновок, а про констатацію зробленого.
2. Головні природні чинники, що впливають на функціонування річкових басейнів і екологічну ситуацію, давно відомі.
3. Тенденції зміни так званих компонентів (динаміка) у басейні не можуть вважатися науковим результатом.
4. Те, що створено за допомогою ГІС (дисертантка називає це моделлю) є тільки формою пакування даних, нічого наукового у цьому немає.
5. Думаю, можна було, не оцінюючи стан компонентів, заявити, що стан басейну поганий. В Україні практично не лишилося річкових басейнів з нормальним станом їх басейнів. Це не є науковим результатом.
6. Пропозиція створити систему моніторингу не є науковим висновком.
7. Розробка комплексу заходів, спрямованих на удосконалення режиму природокористування, не є науковим результатом, тим більше, що в авторефераті не наведене обґрунтування цих заходів.
Висновок по автореферату:
Розробка, рівень якої не перевищує бакалаврську роботу. Слідів наукового дослідження не виявлено, про що свідчить і відсутність висновків наукового характеру. Дисертантка нічого не написала стосовно того, що вона розуміє під географічним станом і чим він відрізняється від екологічного стану. Текст і карти-схеми є тривіальними і декларативними. Це не дозволяє оцінити роботу Крути Наталі Сергіївни як таку, що відповідає вимогам до кандидатських дисертацій. Мене в черговий раз дивує, що робота подібного рівню була прийнята до захисту у відповідній спеціалізованій раді.
Доктор географічних наук                               О. Ковальов
19.10.2014 року

Немає коментарів:

Дописати коментар