Наводяться два відгуки про
автореферати дисертацій:
Божук Тетяни Іванівни
(докторська дисертація),
Мазурець Роман Русланович (кандидатська
дисертація).
Мовчання географічної спільноти
сприймається як ознака погодження.
Дисертант:
Божук Тетяна Іванівна
Тема:
Рекреаційно-туристичні дестинації: теорія,
методологія, практика
Науковий консультант:
Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії.
Науковий консультант:
Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії.
Офіційні опоненти:
Любіцева Ольга Олександрівна, доктор географічних наук, професор завідувач кафедри країнознавства
та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри
географії, Вінницький національний університет ім. Михайла Коцюбинського.
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач
кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський
національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.
Захист має відбутися 30 жовтня 2014 року на засіданні спеціалізованої ради
Д 35.051.08 Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Відгук
Про автореферат дисертації
Божук Тетяни Іванівни
«Рекреаційно-туристичні дестинації:
теорія, методологія, практика»,
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за напрямком
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів
Мене дуже зацікавила дисертація Тетяни Іванівни Божук, бо
я зустрів у назві термін, який до цього не чув – «дестинація». Це дійсно так. Більше
того, науковим консультантом Тетяни Іванівни є видатний львівський «географ»
В.М. Петлін, а це вже багато що значить.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність дослідження. Я проглянув текст на стор. 1 і не побачив нічого, що можна було б
розглядати як обґрунтування нового напрямку в географії. Правда, я знайшов
визначення термінів туризм і «дестинація». Так, наприклад, туризм – це «складне і багатоаспектне просторово-соціо-культурне явище …».
Питання 1: Шановна Тетяна Іванівна, чи можете Ви навести приклади
чогось, пов’язаного з життям людей, що не було б складним, багатоаспектним і не
мало відношення до культури?
Мій коментар: Думаю, таких явищ не існує, отже, таке визначення є
пустою фразою.
Значно цікавіше категорія «дестинація», яка «належить до
базових у галузі туризму, що підтверджується правовими документами …» і яка «інтерпретує територію як таку, що є метою подорожі (володіє
привабливими туристично-рекреаційними ресурсами і пропонує певний набір послуг,
які задовольняють попит туриста на перевезення, ночівлю, харчування, розваги,
тощо), і водночас характеризується з трьох основних позицій: геопросторової;
економічної та маркетингової; управлінської» (с. 1). Виявляється, що «дестинація займає вагоме місце у навчальному процесі,
оскільки випускна кваліфікаційна робота повинна відображати проблемні питання
розвитку туризму в країні …» (с. 1). На цьому авторка акцентує свою
увагу як на перспективному напрямку дослідження.
Питання 2: Шановна Тетяна Іванівна, з яких це пір актуальність
роботи стала визначатися присутністю терміна у нормативно-правових документах?
Мій коментар: Дуже цікавий хід конем – локшина на вуха, запакована у
нормативно-правовий статус терміну!
Питання 3: Шановна Тетяна Іванівна, так чому присвячена Ваша
дисертація – явищу (як Ви це називаєте) дестинації? Чи є цей термін
географічним?
Мій коментар: Для того, щоб зробити це поняття таким, що має
відношення до географії, Тетяна Іванівна пише про геопросторову позицію.
Питання 4: Шановна Тетяна Іванівна, у чому полягає суть
геопросторової позиції?
Мій коментар: Шановна пані не знає, що простір, як і час – це
абстракції, які полегшують відображення довкілля (це тільки параметри), що
існують не простір і час, а середовище, частину якого ми ідентифікуємо як географічне.
Але для пані важливим є не це, а те, як створити образ своєї дисертації, як
докторської.
Але я вирішив на цьому не зупинятися, поліз у Інтернет ізнайшов:
«Туристская
дестинация решающий элемент туристской системы. Ее можно охарактеризовать как
центр (территорию) со всевозможными удобствами, средствами обслуживания и
услугами для обеспечения всевозможных нужд туристов. Другими словами,
туристская дестинация включает в себя наиболее важные и решающие элементы
туризма, необходимые для туристов. Регион туристской дестинации является одним
из самых важных в туристской системе, так как сами туристские дестинации и их
имидж привлекают туристов, мотивируют визит, таким образом активизируют всю
туристскую систему. Само слово "дестинация" в переводе с английского
означает "местонахождение; место назначения". Термин "туристская
дестинация" был введен Лейпером в середине 1980-х гг. Сейчас дестинация
это географическая территория, имеющая определенные границы, которая может
привлекать и удовлетворять потребности достаточно широкой группы туристов».
Отже, це доволі давня історія. Правда, до автора цього
матеріалу є питання: чому територія – це центр? а також: що означає
«географічна територія» (можна припустити, що людина не має відношення до
географії). Все інше дуже ясно: туристична дестинація – це такий собі
абстрактний образ, що пакує в собі все, що є важливим для туризму. Є навіть
серйозні розробки, наприклад: Морозов М.А,, Львова Т.В. Дестинация как
инструмент формирования конкурентных преимуществ туристического региона //
Региональная конкуренция и конкурентоспособность, вып. 4 (34), 2012. – тут розглядається питання туристичного продукту (як ще можуть на це
дивитися економісти?), а географи йдуть слідом. Отже з цим терміном майже все
ясно, крім того, що англійський термін «destination»
перекладається просто як: 1) призначення; приреченість, доля 2) місце
призначення. Отже, це зовсім інше трактування, ніж є у російській і українській
літературі. Не будемо робити з цього проблему. Але є інший
термін, значно більш поширений – інтенція (intention) - намір, мета, прагнення, умисел, задум, намагання тощо. Тоді те, про що пише
дисертантка, може бути назване «РТІ» на таких же підставах, і це буде більш
зрозумілим.
Далі читаємо про «теоретичні
основи туристично-рекреаційного природокористування».
Питання 5: Шановна Тетяна Іванівна, невже Ви досі стоїте на ґрунті
користування природою як ресурсом?
Мій коментар: Це дуже застаріла позиція, пов’язана з
антропоцентризмом. Серйозні географи і екологи давно відмовились від неї.
Але далі ще цікавіше: «Проте ще
не до кінця з’ясованими залишається низка питань щодо територій, де
відбувається споживання туристичного продукту, і географічного обґрунтування
нової форми територіальних утворень – рекреаційно-туристичних дестинацій (РТДе)»
(с. 1).
Питання 6: Шановна Тетяна Іванівна, Ваш туристичний продукт краще
споживати з якими приправами – з локшиною на вухах, чи є ще інші варіанти?
Мій коментар: Я ще розумію, коли туризм перетворюється на продукт
молодими, що прагнуть стати кандидатами наук, але тут йдеться вже про
докторський рівень. Я не знав, що рухаючись схилами Ельбрусу, я споживаю
альпіністський продукт, а переходячи через перевал – туристичний продукт. Я все
життя працював у природних умовах, мандрував, але не відчував, що щось
споживаю. При цьому все «обслуговування» я носив з собою – намет, примус,
газовий балон, спальник тощо. Дивним є інше: після проходження маршрутів кількість
туристичного «продукту» не змінюється, що входить у протиріччя з законом
збереження маси й енергії. При цьому у голові – повна відсутність уявлень про
дестинацію.
Питання 7: Шановна Тетяна Іванівна, так як буде вірно сказати: ми мандруємо
містиною, чи дестинуємо?
Мій коментар: Це для мене дуже важливо, бо я все життя думав, що мандрую,
а тут виходить, що я все життя дестинував – повна фігня!
Ще більш цікавою є заява про географічне «обґрунтування нової форми
територіальних утворень – рекреаційно-туристичних дестинацій …».
Питання 7: Шановна Тетяна Іванівна, а чим відрізняється
«географічне обґрунтування» від обґрунтування Вашого явища як географічного,
тобто що таке «географічне обґрунтування»?
Мій коментар: Це – безграмотність, яку не може дозволяти собі навіть
студент. Не можна обґрунтувати географічно, біологічно чи соціологічно …, можна
і слід обґрунтовувати той чи інший об’єкт як географічний, біологічний,
соціологічний тощо.
Мені дуже подобається, як Тетяна Іванівна непомітно
підводить до «Вчення
про рекреаційно-туристичні дестинації», як і до необхідності «розроблення цілісної концепції конструктивно-географічного
дослідження РТДе ...», використовуючи звичайну псевдонаукову демагогію.
Виявляється, це потрібно для «підвищення ефективності
територій» та впровадження «механізмів сталого
туризму» (с. 1).
Питання 8: Шановна Тетяна Іванівна, виходить, що «територія» - це
машина, до якої можна застосувати принципи, закладені Саді Карно?
Мій коментар: Ефективність території та механізми сталого туризму –
це шедеври, народжені у стінах Львівського державного університету, де на
географічному факультеті створилася особлива «творча» атмосфера. Мене вражає,
невже це псевдонаукове сміття можна виносити на захист?!
Об’єкт дослідження: рекреаційно-туристичні дестинації регіонального рівня як
сучасна форма територіальних утворень, де відбувається споживання туристичного
продукту.
Питання 9: Шановна Тетяна Іванівна, за Вашим «продуктом» йти з
торбиною чи з тачкою?
Мій коментар: Мене дивує, з якою легкістю дисертанти перетворюють
певні види життєдіяльності на продукт, який слід «споживати». Це щось, подібне
до економікократизму. Виходить так,
що коли я йду з фотоапаратом у лісі або бігаю кроси, я споживаю продукт, який
слід називати «мандрівка з фотоапаратом» або «крос» - це різні продукти. Але в
обох випадках я не повинен забувати, що маю відношення до дестинації.
Предмет дослідження: геопросторова (територіальна) організація
рекреаційно-туристичних дестинацій, її структурних і функціональних особливостей
у контексті сталого туризму, раціонального природокористування і охорони
довкілля.
Питання 10: Шановна Тетяна Іванівна, якщо у слові «геопросторова»
прибрати приставку «гео-», то чи буде мати місце тотожність термінів
«просторова» і «територіальна», і чи не варто в такому разі писати просто
«територіальна організація»?
Мій коментар: Пані не розуміє різницю між термінами «простір» і
«територія», що неприпустимо для людини, яка претендує на докторський рівень.
Питання 11: Шановна Тетяна Іванівна, що таке «організація», які її
параметри і як проявляється феномен геопросторової чи територіальної
організації?
Мій коментар: Ледве не в кожній дисертації я знаходжу подібні
«поняття», але ще жодного разу не зустрічав пояснення того, що автори під цим
розуміють. Насправді, це просто формальне використання наукових термінів.
Поняття організації є дуже складним і аж ніяк не зводиться до просторового чи
територіального варіантів, бо організація, як процес, це рух до певного стану,
а організація як наслідок цього процесу – це функціональний режим, що
відзначається певними характеристиками. Ні перше, ні друге не можна звести до
просторового чи територіального варіанту.
Мета: розроблення теоретико-методологічних і практичних основ
конструктивно-географічного дослідження функціонування РТДе різних типів на
регіональному рівні.
Мій коментар: Метою дисертаційного дослідження не може бути «розроблення теоретико-методологічних і практичних основ …»
чогось, метою роботи може бути розкриття суті об’єкту дослідження (якщо такий
має місце), характеру його функціонування та його відношення з іншими
об’єктами. Більше того, не може бути «конструктивно-географічного
дослідження функціонування …» - дослідження є дослідження, а відношення
до конструктивної географії пов’язане з певним аспектом об’єкту дослідження.
Все це свідчить про те, що у голові дисертантки має місце величезна плутанина.
Завдання (їх 7, це
нормально):
. обґрунтувати особливості РТДе як
міждисциплінарного наукового напрямку …;
Питання 12: Шановна Тетяна Іванівна, Ваша дисертація є
географічною, чи міждисциплінарною?
Мій коментар: Якщо об’єкт дослідження є міждисциплінарним, то як
роботу можна захистити у географічній раді, тоді треба збирати раду
міждисциплінарну!
. проаналізувати науковий, географічний та туризмознавчий
рівень досвіду стосовно проблематики просторової організації територій,
придатних для потреб туризму і рекреації;
Питання 13: Шановна Тетяна Іванівна, а географічний рівень – це не
науковий, це щось інше?
Мій коментар: Я взагалі не розумію, що таке науковий, географічний чи
ще якійсь рівень досвіду – це дивно. Що стосується просторової організації, це
питання я вже ставив.
. розробити концепцію РТДе;
Мій коментар: А я знайшов кілька статей, а також матеріали цілої
конференції, присвяченої цим питанням.
. виявити сучасні функціональні особливості РТДе;
Питання 14: Шановна Тетяна Іванівна, а є несучасні …?
. розробити структурну модель РТДе ,
охарактеризувати її складові;
Мій коментар: Нормальне завдання.
. визначити провідні ознаки типізації РТДе
…;
Мій коментар: Типізація – другорядне питання.
. обґрунтувати систему інформаційно-туристичного і
картографічного забезпечення РТДе;
Мій коментар: Не розумію, що тут обґрунтовувати, такі форми
забезпечення треба просто створити.
Методологічна основа і методика дослідження. «Методологічною основою дослідження РТДЕ є
фундаментальні положення сучасної конструктивної та суспільної географії …,
розробки вітчизняних і зарубіжних вчених …» (с. 3).
Питання 15: Шановна Тетяна Іванівна, чи можете Ви коротко назвати «фундаментальні положення сучасної конструктивної та
суспільної географії»?
Мій коментар: А я так просто не можу! Тим більше не просто географії,
а окремо – конструктивної і соціальної (підстав для існування якої взагалі
немає). Про фундаментальні положення можна говорити тільки для географії в
цілому. Те, що я бачу далі, пишеться ледве не у кожній кандидатській і
докторській дисертації – майже ніяких відмінностей!
Наукова новизна:
Автором уперше:
. обґрунтовано новий
конструктивно-географічний напрям – вчення про РТДе;
Мій коментар: Дисертантка вже зробила висновок стосовно
обґрунтування, захист можна вже не проводити! Але питання не у цьому. Сама
конструктивна географія є напрямком, який слід обґрунтовувати, а ділити цей
напрямок на додаткові гілки означає займатися вигадуванням. Я поки що не
побачив, що авторка розуміє під конструктивною географією, а вона вже дає ще
один.
. визначено методологічні засади дослідження основ
РТДе;
Питання 16: Шановна Тетяна Іванівна, а ці Ваші методологічні засади
чим відрізняються від методологічних засад географії в цілому?
Мій коментар: Дисертантка вже зробила висновок стосовно визначення,
захист можна вже не проводити! Але питання не в цьому: визначити якісь нові
методологічні засади означає відкинути ті, що сформовані у рамках наукового
напрямку в цілому, тоді слід ставити питання про невідповідність теми напрямку
«географія», тим більше, що дисертантка вважає тему міждисциплінарною.
. розроблено концепцію РТДе як сучасної форми
територіальних утворень;
Мій коментар: Висновок зроблений – концепцію розроблено, захист можна
не проводити.
Питання 17: Шановна Тетяна Іванівна, чим територіальні утворення
відрізняються від не територіальних?
. сформовано еволюційно-генетичну модель РТДе
…;
Мій коментар: Цікаво, а в завданнях такого пункту немає …!
. створено структурну модель РТДе і обґрунтовано її
складові;
Мій коментар: І створено, і обґрунтовано – членам спеціалізованої
ради можна вже нічого не робити.
. визначено провідні ознаки типізації РТДе на рівні
типів і підтипів …;
Мій коментар: Але це не може розглядатись як наукова новизна!
. розроблено методику обліку й оцінки ресурсного
забезпечення РТДе …;
Мій коментар: Але це не може розглядатись як наукова новизна!
Отже, все виглядає доволі надуманим. Немає головного – обґрунтування
об’єкту дослідження як географічного! Дисертантка наводить величезний список
виступів на конференціях (я за своє суттєво довше життя не наберу і половини
від такої кількості - молодець!). Заглянемо у основний зміст.
Основний зміст роботи
Розділ 1: «Теоретико-методологічні засади …». Дисертантка знову заявляє, що «обґрунтовано
вчення про РТДе як новий конструктивно-географічний і разом з тим
міждисциплінарний напрям …» (с. 9).
Питання 18: Шановна Тетяна Іванівна, як це може бути, щоб водночас
Ваш об’єкт дослідження був конструктивно-географічним і міждисциплінарним?
Мій коментар: Тоді залишається незрозумілим, чому дисертація
захищається саме у географічній, а не у міждисциплінарній раді.
Питання 19: Шановна Тетяна Іванівна, що саме дозволяє Вам відносити
Ваш РТДе до конструктивної географії?
Мій коментар: Це – головне питання, поки що я відповіді на нього не
знайшов. Не бачу я відповіді і у цьому розділі. На рис. 1 авторка дає схему
вчення про РТДе, на якій представлена і географія:
Конструктивна географія: Природокористування, Оптимізація природних ресурсів, Регіональне
планування, Районне планування.
Суспільна географія: Географія сфери послуг, Рекреаційна географія, Географія туризму, Географія
культури.
Питання 20: Шановна Тетяна Іванівна, де Ви викопали такий склад цих
географій?
Мій коментар:
Конструктивна географія: Природокористування може мати
і має географічний аспект, але не зводиться виключно до нього, більше того, цей
термін є застарілим і має відношення до антропоцентризму. Оптимізація природних ресурсів – дивний розділ географії; по-перше,
слід говорити не про оптимізацію природних ресурсів, а про оптимізацію
використання природних ресурсів, а оптимізація природних ресурсів – це маячня;
по-друге, на яких підставах це питання автором віднесене до географії,
лишається незрозумілим. Регіональне
планування може мати географічний аспект, але до сьогодні планів такого
рівню просто немає. Це стосується і районного планування.
Суспільна географія: Сама суспільна географія ще вимагає обґрунтування. Географія сфери послуг – це не географія, це маячня. Так можна
дійти і до географії сексуальних послуг.
Рекреаційна географія: різновид –
географія засмаження, географія алкогольного розслаблення тощо. Географія туризму: а куди поділась географія
альпінізму, спелеологія тощо? Географія
культури – тоді і Географія
безкультур’я, Географія
грамотності/безграмотності …
Розумієте, про що йдеться? Можна наклепати безліч географій і
«обґрунтувати» їх існування як наукових напрямків, було б бажання і відповідне «грамотне»
середовище псевдоспеціалістів. Я вже не буду торкати інші складові «Вчення» про
РТДе, і цього досить, враження незабутнє!
Далі читаємо: «РТДе – нова
складна категорія, яка носить об’єктна-суб’єктний характер, …, передає
цілісність процесу рекреаційного і туристичного використання території та може
вважатися сучасною організаційною формою таких територіальних утворень»
(с. 9).
«РТДе – певна територія чи
акваторія, де відбувається споживання туристичного продукту, і яка задовольняє
… потреби туристів/рекреантів наданням різноманітних послуг …» (с. 9).
Питання 21: Шановна Тетяна Іванівна, це у Вас і є обґрунтування
Вашого вчення?
Мій коментар: Перепрошую, я бачу звичайну наукоподібну писанину. Я не
можу уявити собі туризм чи рекреацію як процес споживання, бо це – різновид
життєдіяльності, пов'язаний з відпочинком і оздоровленням. Але головне питання:
Питання 22: Шановна Тетяна Іванівна, причому тут географія?
В кінці стор 1 читаємо «… використано
… теорію конструктивної географії та її концептуальний базис, а саме – теорії:
просторової організації регіональних географічних систем: взаємозв’язку і
взаємозалежності природних та антропогенних чинників у формуванні регіональних
географічних систем; раціонального природокористування та охорони довкілля;
географічні інтерпретації теорії сталого розвитку».
Мій коментар: Я не можу ставити всі запитання, але це – свідчення
дуже низького рівню дисертантки! Ніякої «теорії конструктивної географії» не
існує, бо не існує ще просто теорії географії! А що це за «теорія просторової
організації»? Ні, це – чистої води профанація!
Авторка відсилає до табл. 1 (стор. 12) – «Теоретичні
засади дослідження рекреаційно-туристичних дестинацій».
Питання 23: Шановна Тетяна Іванівна, де у цій таблиці є те, що Ви
називаєте теоретичними засадами?
Мій коментар: Я бачу купу термінів та висловлювань, від яких голова
йде кругом. Це – термінологічна каша, оформлена у вигляді таблиці. Складається
враження, що все це зроблено, щоб людина нічого не могла зрозуміти, і махнувши
рукою, чиркнула позитивний відгук (а може там і справді щось серйозне, а я,
дурень, не можу зрозуміти). Скажіть будь ласка, що це за поняття таке: «РТДе
для потреб активного відпочинку» - пані, що, не знає, що таке поняття?
Розділ 2 «Еволюційно-генетична модель РТДе» - розглянуто еволюцію наукових ідей, що формують засадничі положення
вчення про РТДе …
Мій коментар: А я думав, що це стосується моделі самої РТДе!
Питання 24: Шановна Тетяна Іванівна, що є предметом дослідження,
РТДе чи ідеї, що стосуються Вашого «Вчення …»?
Мій коментар: Так не можна робити, це ж наукова розробка, а тут цілий
розділ присвячений тому, хто і як перекладав і вигадував сенс простого
англійського слова «destination» - ще раз:
1) призначення; приреченість, доля 2) місце призначення.
Комусь було потрібно накрутити додаткові смисли, і, спочатку в Росії, а тепер в
Україні за це схопилися. Подивіться, що пише дисертантка: «дестинація як місце призначення, напрям маршруту, туристичний
продукт (звідкіля це взялося?!? – О.К.),
теорія туристичного призначення (звідкіля це
взялося?!? – О.К.), соціально-географічна місцевість (а це що кошмар?!? – О.К.), культурна
константа (звідкіля це взялося?!? – О.К.),
приуроченість до певного ландшафту (звідкіля це
взялося?!? – О.К.), концепт, приваблива для туристів територія, місце головної
мети подорожі …»!
Питання 25: Шановна Тетяна Іванівна, а що таке
соціально-географічна місцевість?
Мій коментар: Та це так, є слова, ними можна маніпулювати, як
завгодно! Такого від Тетяни Іванівни я не чекав.
Розділ 3 «Функціональна модель РТДе». Схема дається на стор. 15 (рис. 2).
Питання 26: Шановна Тетяна Іванівна, чим у Вас відрізняються
«суб’єкти туристичної діяльності» і «турист/рекреант»?
Питання 27: Шановна Тетяна Іванівна, чим у Вас відрізняються
географічні території/акваторії від негеографічних територій/акваторій?
Питання 28: Шановна Тетяна Іванівна, чим у Вас відрізняються
«туристичний продукт» і «рекреаційно-туристичні послуги»?
Мій коментар: Я би таку схему не пустив би навіть у бакалаврську
роботу. Те, що написано далі у цьому розділі, я тільки проглянув, бо це –
суцільна профанація, яка не має до географії жодного стосунку.
Розділ 4 «Структурна модель РТДе».
Питання 29: Шановна Тетяна Іванівна, а навіщо Ви кожний варіант
Ваших «моделей» розглядаєте у окремому розділі, чи не варто було дати все в
одному розділі під назвою: Моделі РТДе?
Мій коментар: А де взяти необхідну кількість розділів, щоб залишалося
враження, що робота є повноцінною.
Питання 30: Шановна Тетяна Іванівна, чим «конкретно-дестинаційні
послуги» відрізняються від просто послуг?
Мій коментар: Більшою наукоподібністю!
Рис. 3. «Структурна модель РТДе» - більше за все мені
подобається центральна частина – дуже схожа на печатку.
Перепрошую, далі текст розділу тільки проглянув, бо немає
за що зачепитися – це все давно відомі факти, пристосовані до термінології
дисертантки.
Розділ 5 «Типологічна модель РТДе» - «узагальнено наукові підходи до систематизації
дестинацій, визначено провідні ознаки типізації РТДе, систематизовано існуючі
види туризму …, запропоновано теоретичні моделі РТДе …, » (с. 19).
Авторка пише, що «складною й
невирішеною проблемою залишається класифікація дестинацій» (с. 19).
Питання 31: Шановна Тетяна Іванівна, невже це питання є
визначальним для життя країни?
Мій коментар: Думаю, такі класифікації нікому не потрібні, від них
несе наукоподібністю. Не можна класифікувати все підряд. Наприклад, те, що
пропонує авторка, нічого не додає для нашого розуміння рекреації та туризму.
Авторка користується терміном «природно-географічні утворення»
Питання 32: Шановна Тетяна Іванівна, що є їх особливістю і чим вони
відрізняються від просто природних утворень?
Модель РТДе (рис. 4) – насправді, це не модель, це просто
схема як спосіб впорядкування уявлень дисертантки.
Питання 33: Шановна Тетяна Іванівна, що таке модель об’єкта?
Текст на стор. 20 – 24 має рівень, що найбільше,
магістерської роботи. Заповнювати автореферат докторської цими простими фактами
і даними значить демонструвати відсутність чогось суттєвого! Так, на стор. 23
йдеться про оцінку парку «Знесіння» (Львів) за методикою донеччан. Але такі
оцінки може робити будь-який студент, це не є прикладом дослідження. Висновок
про популярність об’єктів просто неба є дивним, бо це – факт, відомий всім,
досліджувати тут ніякої потреби не було. Все, що читаємо далі, не є науковими
фактами. Перепрошую, це вже схоже на курсову роботу.
Розділ 6 «Інформаційна модель РТДе» - «розкрито аспекти інформаційного,
картографічного … та геоінформаційного забезпечення функціонування РТДе …;
визначено потреби туриста щодо надання інформації ...» (с. 24).
Питання 34: Шановна Тетяна Іванівна,що таке «інформація»?
Мій коментар: Це питання ставиться не просто так, бо люди
користуються терміном «інформація» доволі довільно. Це нормально для пересічних
людей, але не для науковця. Те, що я бачу у цій дисертації, саме такий випадок.
Все, про що йдеться у дисертантки (карти, атласи тощо) є не інформацією, а
упорядкованими у картографічну форму даними. Інформацією ці дані стають тоді,
коли суб’єкт їх сприймає і використовує за для досягнення мети. Це різні речі.
Тому схема на рис. 7 є свідченням такого нерозуміння авторкою цього питання.
Наприклад, не може бути «Форма надання інформації» - «електронна», «друкована»,
«на місцевості» - це форми надання даних, які можуть стати, а можуть і не стати
інформацією. Сама схема є дуже простою і я не розумію, навіщо подібні схеми
було розробляти, бо вони не сприяють сприйняттю дисертації як докторської.
Текст на стор. 26 знову виглядає дуже тривіальним – це не рівень докторської
дисертації.
Висновки
Дисертантка заявляє наступне: «У
… дослідженні вирішено важливу наукову проблему - …» (с. 27).
Мій коментар: Так не можна писати, такий висновок робиться не
дисертантом! Висновки дуже багатослівні, що не дозволяє подати їх у відгуку.
Тому буду писати тільки коментарі.
1. Дисертантка не зробила головне – не обґрунтувала географічну сутність тих
об’єктів, які вона називає РТДе. Введення терміну «дестинація» ніяким чином не
збагачує наші уявлення про феномени рекреації і туризму. Більше того, цей
термін, що походить від англійського «destination»,
має простий і чіткий переклад, все інше – вигадки, які і покладені в основу
«наукової» розробки. Так зване «Вчення про РТДе» - це звичайне навішування
локшини на вуха.
2. Тут не йдеться про науковий висновок, тут йдеться про точку зору
дисертантки на процес формування наукових уявлень, що не має жодного стосунку
до теми, яка розглядається.
3. Заява про якесь авторське «Вчення» - це самооцінка, яка є вкрай завищеною.
Ніякого «Вчення» я не побачив. Це – не висновок дисертації.
4. Тут немає жодного конкретного результату дослідження. З’являється термін
«конструктивно-географічна система»
Питання 35: Шановна Тетяна Іванівна, чим Ваша «система»
відрізняється від «геосистеми»?
Мій коментар: Треба ж чимось відрізнятися від інших!
5. Це не має вигляду наукового висновку – звичайна констатація уявлень
авторки.
6. Це не є науковим висновком!
7. Звичайна констатація уявлень авторки, ніякого наукового висновку.
Висновок по автореферату: Жаль, я думав, що
Тетяна Іванівна, яку я знаю багато років, спроможна провести справжнє наукове
дослідження, але цього не сталося. Черговий приклад псевдонаукової і
псевдо-географічної «дисертації», розрахованої на те, що її проведуть у Львівській
спеціалізованій раді, так би мовити, по-домашньому. Подібні «дисертації»
трансформують суть географії, яку змінюючи її у напрямку, який дозволяє їм
створювати враження, що дисертація є географічною. В роботі я не знайшов ні
старої, ні нової географічної термінології, не кажучи вже про теоретичні
розробки. Те, що у дисертантки іменується теорією, є звичайна профанація. Я не побачив жодного висновку, який містив
би саме наукові результати – це звичайна наукоподібна балаканина. Це не
дозволяє мені зробити позитивний висновок стосовно цієї «дисертації», більша
частина якої написана на дуже низькому рівні.
Доктор географічних наук О.
Ковальов
14.10.2014
Дисертант: Мазурець Роман Русланович
Тема: Територіально-рекреаційний
комплекс Волинської області.
Науковий керівник:
Копан Наталія Несторівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і
міжнародних відносин, Східноєвропейський національний педагогічний університет
ім. Лесі Українки.
Офіційні опоненти:
Заставецька Наталія Володимирівна, доктор географічних наук, професор завідувач кафедри географії
України та туризму, Тернопільський національний університет ім. Володимира
Гнатюка.
Гладкий Олександр Віталійович, доктор географічних наук, професор кафедри економічної
та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Захист має відбутися 30 жовтня 2014 року на засіданні спеціалізованої ради
Д 35.051.08 Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Відгук
про автореферат дисертації
Мазурця Романа Руслановича
«Територіально-рекреаційний комплекс
Волинської області», представленої на
здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за напрямком
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми.
Обґрунтування теми дисертації нагадує тексти з наукового комунізму – дуже
загально і у такій же мірі демагогічно. Мене зацікавила фраза: «вдале геопросторове положення»
(с. 1).
Питання 1: Шановний Романе, що таке «геопросторове положення» і
чим воно відрізняється від просто «положення», навіть не просторового!
Мій коментар: Необхідністю приліпитися одним боком до географії.
Об’єкт дослідження: ТРК Волинської області.
Питання 2: Пане Романе, яке відношення Ваші ТРК мають до
географії?
Мій коментар: Ніякого. Дисертант не вважає за потрібне обґрунтовувати
географічність свого об’єкту дослідження.
Предмет дослідження: територіальна організація рекреаційного комплексу Волинської
області, що формується на прикордонній території.
Питання 3: Пане, що таке «територіальна
організація», які її параметри?
Питання 4: Шановний, а що Ви розумієте під організацією взагалі?
Мій коментар: Мені було б цікаво отримати відповіді.
Мета:
суспільно-географічне дослідження ТРК …, визначення передумов функціонування та
здійснення структурного аналізу ТРК області в умовах транскордонного
співробітництва.
Питання 5: Пане, дисертація має за мету розкриття суті якогось
об’єкту дослідження, то як метою може бути дослідження, яке є нескінченним
процесом?
Питання 6: Шановний, що Ви розумієте під передумовами
функціонування, Ви, взагалі, розумієте значення слова «передумови»?
Мій коментар: Думаю, що ні, не розуміє. Можна говорити про передумови
виникнення, а не про передумови функціонування. Більше того, структурний аналіз
не може бути метою дослідження, він здійснюється з метою проведення
дослідження. Дисертант не розуміє, про що йдеться і використовує терміни чисто
формально.
Завдання:
. поглибити теоретико-методологічні
основи … дослідження ТРК;
Питання 7: Пане, поглибити вдалося?
Мій коментар: У кожній дисертації можна прочитати таке «завдання»,
виконання якого не можна оцінити.
. розкрити передумови та чинники функціонування
ТРК …;
Питання 8: Пане, розкрити вдалося?
Мій коментар: Всі тільки й роблять, що розкривають те, що давно є
відомим!
. удосконалити методику дослідження ТРК …;
Питання 9: Пане, ну і як, вдосконалили?
Мій коментар: Дослідження проводиться з використанням відпрацьованої
методики, в іншому випадку методика ще має пройти коло перевірки: чи справді
вона є вдосконаленою і що додає вдосконалення. Це не може бути завданням
дослідження – це окреме питання.
. здійснити оцінку рекреаційного потенціалу …
області, обчислити інтегральний (сукупний) рекреаційний потенціал регіону;
Питання 10: Пане, з яких часів оцінка потенціалу стала задачею
наукового дослідження?
Мій коментар: Оцінка потенціалу/стану тощо є одним з етапів
дослідження, а не його завданням.
. визначити індекс забезпеченості
природно-рекреаційними та культурно-історичними рекреаційними ресурсами
адміністративних районів Волині;
Питання 11: Пане, яке відношення це має до Вашого ТРК як об’єкту
дослідження?
Мій коментар: Ніякого!
. проаналізувати
вплив соціально-економічних особливостей розвитку … області та формування ТРК;
Питання 12: Пане, а чому саме вплив соціально-економічних
особливостей, а не, наприклад, імовірності сильних опадів?
. дослідити функціональну, територіальну та
управлінську структури, виявити територіальні диспропорції в рівнях розвитку
ТРК … області;
Питання 13: Пане, а навіщо досліджувати те, що створено людьми?
Мій коментар: Важко зрозуміти, що тут можна досліджувати, думаю, буде
зведене до констатації.
. проаналізувати вплив транскордонного і
міжнародного співробітництва на структуру ТРК досліджуваного регіону;
Питання 14: Шановний, невже цей вплив ще не досліджений?
Мій коментар: Думаю, це все є давно відомим.
. подати пропозиції щодо оптимізації функціонування
ТРК … області.
Мій коментар: Це не завдання дослідження.
Отже, маємо дев’ять завдань – забагато для кандидатської дисертації, але
якщо розглянути їх уважно, виявиться, що завдань як таких просто немає – вони
не носять наукового характеру.
Наукова новизна:
. комплексно досліджено і … здійснено оцінку
природно-рекреаційного та соціально-культурного потенціалу ТРК … області;
Мій коментар: Це не має відношення до наукової новизни – оцінка є
оцінка, вона проводиться згідно з визначеною і апробованою методикою! Крім
того, не можна писати «досліджено» у стверджувальному варіанті – це оцінюється
під час захисту.
. здійснено рекреаційно-туристичне районування
….;
Мій коментар: Районування не є науковою новизною!
. створені авторські картосхеми, які відображають
рекреаційний потенціал …
Мій коментар: Картосхема – це всього тільки форма відображення і ніякої
наукової новизни це не забезпечує!
Отже, жодний пункт «новизни» не є науковою новизною.
Основний зміст роботи
Розділ «Теоретико-методичні засади … вивчення
територіально-рекреаційних комплексів». Розкрито суть поняття ТРК …
Питання 15: Шановний, якщо Ваш ТРК звести просто до РК, що
зміниться?
Мій коментар: Нічого. Бо все є, так би мовити, територіальним. Само
визначення не виконує свою функцію – поки завершуєш його читання, забуваєш
початок – так визначення не роблять.
Питання 16: Пане, що Ви розумієте під рекреаційним ресурсом, чи має
відношення до нього ресурсозберігаючі технології?
Мій коментар: Коли ресурс використовується, його кількість
зменшується, але це не стосується рекреації. Думаю, дисертант не зовсім
розуміє, про що йдеться: слід говорити не про рекреаційний ресурс, а про
рекреаційну ємність тих чи інших територій.
Дисертант наводить низку підходів (системний,
конструктивно-географічний та геоекологічний) та методів аналізу
(системно-структурного аналізу і синтезу, статистичний, SWOT, економіко-географічний, у
тому числі рекреаційний).
Питання 17: Шановний, як «системний» може бути водночас і підходом,
і варіантом аналізу-синтезу, Ви нічого не переплутали?
Питання 18: Пане, у чому суть конструктивно-географічного та
геоекологічного підходів?
Питання 19: Пане, які особливості економіко-географічного аналізу?
Питання 20: А що таке «рекреаційний аналіз»?
Мій коментар: Думаю, дисертант хотів вразити науковий світ «знанням»
різних підходів і варіантів аналізу. Але це нікуди не годиться! Аналіз є
аналіз, говорити про якісь економіко-географічні і рекреаційні аналізи означає
демонструвати некомпетентність. Заява про те, що йому «вдалося
досягти поставленої мети» не може не дивувати – це визначає не
дисертант, а опоненти і члени спеціалізованої ради.
Розділ «Передумови формування територіального
рекреаційного комплексу … області». Я продивися
розділ і не знайшов передумов. Мене зацікавила фраза: «Рельєф
… області не перешкоджає зведенню різноманітних об’єктів рекреаційного
призначення …».
Питання 21: Шановний, що таке «рельєф»?
Мій коментар: Незалежно від того, що дисертант розуміє під рельєфом,
рельєф в принципі не може перешкоджати, бо це – всього тільки організація поля
висот. Перешкоджати може геоморфологічна обстановка, але це – не рельєф. Пан не
розуміє, що таке «рельєф».
Питання 22: Пане, що таке «економіко-географічне положення»?
Мій коментар: Якщо є економіко-географічне положення, то має бути і
фізико-географічне, медико-географічне, демогеографічне,
конструктивно-географічне і т. п. «положення». Думаю, дисертант сам не розуміє,
про що пише. Далі стає зрозумілим, що насправді йдеться про розташування
області «в межах Північно-Західного економічного району».
Але ж це економічний район, як це стосується географії? Питання в тому, що
треба якимсь чином приліпитися до географії. В кінці розділу йде звичайний
перелік того, що передбачено створити, перепрошую, це не науковий стиль.
Розділ «Структурний аналіз територіально-рекреаційного
комплексу … області». Ще раз наголошу, що слово «територіальний»
тут зайве. Дивно виглядає перелік: функціонально-територіальна,
функціонально-компонентна, функціонально-управлінська структури, бо всі ці
складові є функціональними. Декларування системно-структурного підходу виглядає
дуже штучним, бо система – це, перш за все, зв’язки між складовими, а такі
зв’язки у роботі не показані. Це означає, що дисертант формально використовує
наукоподібну термінологію задля збільшення ефекту науковості. Перелік районів
та їх частин, що виділені на основі індексу забезпеченості «піднімає»
дисертацію на рівень бакалаврської роботи. До речі, розраховувати подібні
індекси по адміністративних одиницях не можна, бо реальне районування не буде
співпадати з адміністративним поділом. Неприємне враження залишає текст на стор.
12, де дисертант дає дані про конкретні об’єкти рекреації. Перепрошую, це не
рівень дисертації взагалі. Кінцева фраза «Активізація транскордонного
співробітництва …» - це звичайна демагогія.
Висновки
Вісім висновків на дев’ять завдань – якесь завдання залишилось
невиконаним!
Мій коментар:
Висновок 1. Це – загальне ля-ля-ля з використанням
наукоподібної термінології, який носить декларативний характер.
Висновок 2. Доповнення класифікації ТРК не є науковим
висновком. Розмови про чинники, що дозволяють вважати … комплекс … області
таким, що має ознаки транскордонності – звичайне вішання локшини на вуха, бо
всі і так знають, що Волинська область є транскордонною.
Висновок 3. Йдеться про звичайний перелік зробленого, що
не є науковим висновком.
Висновок 4. Припустимо об’єднали адміністративні райони
на основі якогось кількісного показника (таких можна вигадати багато), а що
далі? Де тут наука? Її немає!
Висновок 5. Ще один показник – сукупний
культурно-історичний потенціал … - що тут наукового? Нічого!
Висновок 6. Сукупний індекс забезпеченості … ресурсами –
що тут наукового? Нічого!
Висновок 7. Почитайте: «Транскордонне
співробітництво як форма кооперації є обов’язковим для європейської інтеграції».
Перепрошую, це насмішка над вченими, невже таке можна захищати?!
Висновок 8. Йде балаканина про пріоритети – що тут має
відношення до науки?! Нічого!
Висновок по автореферату: чергова ненаукова
дисертація, що має за мету отримати дипломник кандидата географічних наук
людиною, яка не має уявлення про те, чим займається географія. Нічого
географічного у роботі я не бачу, як не бачу і нічого такого, що можна було б
розглядати як наукове дослідження. Взяли якісь дані, розрахували індекси,
показники і все. В роботі немає наукової новизни. Ніякого декларованого
системно-структурного підходу в роботі немає (хоча він може мати місце!). Автор
нічого не доводить, нічого не обґрунтовує, не веде дискусію … Рівень роботи –
максимум бакалаврський. Цілий ряд дивних висловлювань свідчать про вкрай слабке
уявлення дисертанта про географію. Ця робота не містить наукових
результатів і не може бути визнана
кандидатською дисертацією.
Доктор географічних наук О. Ковальов
15.10.2014
Немає коментарів:
Дописати коментар