Дисертант: Семеген Оксана Олегівна
Тема: Конструктивно-географічна
оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів обласного регіону (на матеріалах
Хмельницької області).
Науковий керівник: Сивий Мирослав Якович, доктор географічних наук,
професор, завідувач кафедри географії та методики її навчання, Тернопільський
національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.
Офіційні опоненти:
Назарчук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри
раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський
національний університет ім. Івана Франка.
Філюк Світлана Михайлівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри
туризмознавства і краєзнавства, Прикарпатський національний університет ім.
Василя Стефаника.
Захист має відбутися 16 жовтня 2014 року на засіданні спеціалізованої ради
Д 35.055.08 Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Відгук
на автореферат дисертації
Семеген Оксани Олегівни
«Конструктивно-географічна оцінка
рекреаційно-туристичних ресурсів обласного
регіону (на матеріалах Хмельницької області)»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за напрямком 11.00.11 – конструктивна географія
і раціональне
використання природних ресурсів
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми. Дисертація
присвячена рекреаційно-туристичній галузі як галузі господарства.
Питання 1: Пані Оксано, з яких пір господарська система стала
областю дослідження географії?
Мій коментар: Господарська система є областю дослідження економіки.
Інша справа – господарська система як складова антропізованого геохолону чи
геосистеми, але, як я розумію, про це не йдеться.
Питання 2: Пані, що виробляє рекреація та туризм як галузь
світового господарства?
Мій коментар: Вчора я бігав у лісі, займався рекреацією і туризмом,
але нічого не виробив.
Питання 3: Пані, чи можна помацати Ваш рекреаційно-туристичний
продукт?
Мій коментар: Боюсь, що ні.
І як завжди: «Територія … області
характеризується недостатньою вивченістю рекреаційно-туристичного потенціалу
…» (с. 1).
Питання 4: Пані, а що це за характеристика території – недостатня
вивченість?
Мій коментар: Ну, якщо достатньо вивчена, то нема що досліджувати і
не буде дисертації, отже має бути вивчена недостатньо, все одно ніхто не зможе
оцінити, бо незрозуміло, що таке «достатньо вивчена».
Об’єкт дослідження: рекреаційно-туристичні ресурси галузі … області – регіону, що
має значні і різноманітні природні та суспільно-історичні
рекреаційно-туристичні ресурси, в якому рекреаційно-туристичну галузь визнано
пріоритетним напрямком розвитку господарства та інвестування.
Питання 5: Пані, як виглядає рекреаційно-туристичний ресурс, чи є
можливість його виміряти?
Мій коментар: Об’єкт дослідження сформульований просто безграмотно.
Навіть якщо такі ресурси мають місце, вони не можуть бути об’єктом дослідження
географії, полем дослідження якої є форми географічної організації середовища.
Вже це ставить під сумнів кваліфікацію дисертантки.
Предмет дослідження: географічні особливості рекреаційно-туристичних ресурсів …
області, їх компоненти та територіальна організація, що визначають основні
напрями розвитку рекреації і туризму в регіоні.
Питання 6: Пані, що Ви розумієте під географічними особливостями?
Мій коментар: Думаю, нічого, це пуста фраза. Треба було якось
позначити відношення дисертації до географії, якого, насправді немає.
Мета: здійснення оцінки рекреаційно-туристичного потенціалу …
області.
Мій коментар: Для того, щоб оцінити рекреаційно-туристичний потенціал
території, слід чітко визначити (встановити межі), що таке рекреація і що таке
туризм, а це – дуже розмиті поняття. Неможливо чітко визначати ні межі
рекреації і туризму, ні межу між ними. Але питання в тому, що рекреація і
туризм не мають відношення до області дослідження географії.
Завдання (відразу зауважу,
що я не знаю, що таке «наукове завдання»):
. проаналізувати і поглибити сучасні
теоретико-методологічні підходи до вивчення рекреаційно-туристичних ресурсів
…;
Мій коментар: Я не знаю, до чого зводиться поглиблення … підходів,
тим більше, що йдеться про різні речі: теорія – це одне, методологія – зовсім
інше. Схоже, дисертантка цього не розуміє і використовує терміни формально.
Більше того, не можна оцінити ступінь поглиблення і, відповідно, виконання
завдання.
. удосконалити методичні підходи до
конструктивно-географічної оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів;
Мій коментар: Удосконалення – нескінченний процес, це не є задача
дослідження, не можна оцінити виконання цього завдання.
. оцінити рекреаційно-туристичні ресурси …,
визначити їх територіальні відмінності;
Питання 7: Пані, чи розумієте Ви різницю між словами
«територіальний» і «просторовий», у чому вона полягає?
Мій коментар: Думаю, що пані не розуміє. Відмінності можуть бути
просторовими, а не територіальними. Крім того, оцінка не є науковою проблемою і
не може бути задачею наукового дослідження – оцінка здійснюється на основі вже
відпрацьованої методики.
. встановити рівень атракційності
рекреаційно-туристичних ресурсів …;
Мій коментар: Рівень атракційності і є відносною оцінкою таких
«ресурсів».
. окреслити головні проблеми рекреаційно-туристичної
галузі …
Мій коментар: Це задача, яка має йти першою, бо дисертація – це
вирішення проблеми. Це завдання не є науковим.
Методологія та методи. Нормативною базою … є Конституція України …, Закон України «Про туризм»,
Укази Президента …
Мій коментар: Це вже виходить за всі межі. Яке відношення
Конституція, Закон та Укази мають до методології і методів дослідження? Це
просто маячня!
Наукова новизна. Вперше:
. розроблено алгоритм оцінки
рекреаційно-туристичних ресурсів …;
Питання 7: Пані, Ви перша, хто займався цим питанням?
Мій коментар: Боюсь, що пані не зовсім розуміє, що таке алгоритм.
Алгоритми можуть бути різними, але важлива сама можливість дати таку оцінку, у
чому я сумніваюсь: далеко не все можна розрахувати. Наприклад, проводиться
польова практика студентів географів, геологів, біологів. Це не тільки учбовий
процес, але водночас і рекреація та туризм (особливо якщо практика є
оглядовою). Більше того, для різних суб’єктів перебування у різних умовах буде
мати різні наслідки. Чи мають, наприклад, альпіністські маршрути (особливо
складні) рекреаційне чи туристичне значення? Можна навести багато інших
прикладів, коли має місце невизначеність. Тут немає наукової новизни.
. здійснено
комплексне оцінювання … ресурсів …;
Мій коментар: Всі тільки й роблять, що оцінюють … ресурси. Тут немає
наукової новизни.
. створено серію картографічних моделей …
Мій коментар: Ну і що? Картографічні відображення не є науковою
новизною.
. здійснено районування області …;
Мій коментар: Це не наукова новизна!
. обґрунтовано напрямки оптимізації використання …
ресурсів …;
Мій коментар: Висновок про обґрунтованість не може давати дисертант!
Отже, ми бачимо, що об’єкт і предмет дослідження не мають відношення до
географії, мета роботи – оцінка ресурсів – не є науковою, завдання не мають
відношення до науки.
Основний зміст роботи.
Розділ «Теоретичні та методологічні основи дослідження …». Розкрито географічну сутність рекреаційно-туристичних ресурсів.
Питання 8: Пані, так у чому полягає географічна сутність ресурсів
(будь-яких)?
Мій коментар: Дисертантка пише маячню. Ніякої географічної сутності
вона не висвітлює, бо не розуміє, що таке географія. Для визначення складності
… ресурсів авторка користується формулою Шеннона, не розуміючи, що ця формула
не відображає складність, вона відображує різноманіття.
Розділ «Оцінка природних рекреаційно-туристичних ресурсів
…». Проаналізовані географічні особливості … ресурсів,
здійснено їх оцінку.
Мій коментар: Пані не розуміє, у якій науковій сфері вона працює.
Питання 9: Пані, а що таке «орографічні ресурси»?
Мій коментар: Це те, що демонструє повну безграмотність дисертантки!
Невже «дисертацію» з такими висловлюваннями можна було прийняти до захисту?
Питання 10: Пані, а як розуміти «кліматичні ресурси»?
Мій коментар: Як хочете, так і розумійте!
Питання 11: Пані, як можна собі уявити гідрографічний ресурс?
Мій коментар: Ніяк, не можете – не уявляйте, а дисертантка разом з
науковим керівником – може, а баста!
….
Питання 12: Пані, «ресурси природоохоронних територій» - це що?
Мій коментар: А це – ресурси природоохоронних територій, невже не
ясно.
А це взагалі шедевр:
Питання 13: Пані, «ресурси природно-територіальних комплексів»
подають на сніданок чи на обід?
Мій коментар: Це просто жах! Таке можна захистити тільки у Львівській
раді!
Розділ «Оцінка суспільно-історичних … ресурсів». Йдеться про археологічні ресурси!
Питання 14: Пані, «археологічні ресурси» мають географічну
сутність?
Мій коментар: Це ж треба, причепився зі своєю географією! Сказано –
археологічний ресурс, невже не зрозуміло!
Розділ «Комплексна оцінка фракційності …».
Питання 15: Пані, а «комплексна оцінка» і «інтегральна оцінка» -
одне і те саме?
Мій коментар: Мені нема, що сказати, я відчуваю, що безповоротно
відстав.
Пані пише: «Кожен з 10 видів …
ресурсів … області має певний ступінь атракційності й представленості у розрізі
адміністративних районів».
Питання 16: Пані, так Ваші ресурси так відрізняються, бо пов’язані
з адміністративним поділом?
Мій коментар: А може вона симпатична дівчина, а я так на неї наїхав.
Більш за все мені подобаються карто-схеми – стільки яскравих фарб!
Висновки (7 висновків на п’ять завдань!)
1. Природні та суспільно-історичні об’єкти – основа сучасної
рекреаційно-туристичної галузі. …
Мій коментар: Цей висновок
заслуговує на Нобелівську премію!
2. ……
Мій коментар: Немає, що коментувати, йде звичайний перелік
зробленого, ніяких висновків немає.
3. Покомпонентна оцінка дозволила встановити загальну оцінку …
Мій коментар: Яке відношення це має до наукового дослідження?
Ніякого!
4. Найвищим потенціалом … характеризується Кам’янець-Подільський …
Мій коментар: Це не висновок, а констатація «факту»!
5. За величиною атракційності … виокремлено 5 … районів …
Мій коментар: Це не висновок, а констатація «факту».
6. …..
Мій коментар: Нема, що сказати!
7. Проблемними питаннями … галузі …
Мій коментар: Яке відношення це має до наукового дослідження?
Ніякого!
Мій висновок по автореферату:
Жахливе враження. Такі «дисертації» просто знищують географію. Я навіть не
можу написати, що вона не відповідає вимогам …, бо це просто профанація. У
авторефераті немає нічого, крім декларативної заяви, що можна було б розглядати
як обґрунтування географічної суті рекреаційно-туристичних ресурсів. Я ставлю
питання про кваліфікацію наукового керівника, офіційних опонентів, які взялися
опонувати, та членів спеціалізованої ради, які прийняли цей псевдодисер до
захисту. Невже людям не соромно?
Доктор географічних наук
О.П.
Ковальов
2.10.2014 року
Немає коментарів:
Дописати коментар