19 червня 2013 р.

До проблеми перевертнів у погонах. Відгук на ініціативу нардепа Геннадія Москаля

У випуску газети «ВЕСТИ» (чомусь російськомовної) за 19 червня 2013 року я звернув увагу на статтю «Оборотней в погонах хотят сажать на 15 лет». Йдеться про те, що нардепи хочуть збільшити покарання співробітників правоохоронних органів, що причетні до злочинних угрупувань. Їх пропонують судити як організаторів ОЗГ. Цей законопроект вже поданий на розгляд Верховної Ради екс-головою МВС Г. Москалем. На підтвердження необхідності збільшення покарання перевертнів у погонах голова всеукраїнської колегії з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю Ю. Лавренюк свідчить про наявність тенденції до збільшення організованої злочинності в Україні. Вказується, що за останні півроку були викриті чотири банди, у яких міліціонери займалися збутом наркотиків. Я не можу не вітати таку ініціативу Геннадія Москаля, але вважаю за потрібне зробити деякі зауваження.
Злочинність у рядах нашої „доблесної” міліції, яку такою вже важко назвати, не зводиться до поодиноких фактів. Думаю, що дані, оприлюднені Ю. Лавренюком, аж ніяк не відображають реальну картину. Те, що ми бачимо у засобах масової інформації, ті відомості, які надходять від знайомих нам людей, свідчить про жахливу моральну катастрофу у сфері органів правопорядку взагалі. Думаю, що слід говорити не про поодинокі банди в рядах міліціонерів (і не тільки у їх рядах), а про системний прояв бандитизму. Факти вимагання грошей у людей просто жахають. Мене вражає те, що людям спокійно можуть підкласти наркотики і вимагати гроші за не відкриття кримінальної справи. Але ось питання: на яких підставах у міліцейських відділках зберігаються наркотики? Це ж саме те, за що людей садять! Так хто має сидіти по тюрмах? Просто жахають випадки, коли людям, що відбули свій термін покарання, приписують участь у злочинах, до яких вони не були причетні, і, погрожуючи знову посадити, вимагають з родичів гроші. Перепрошую, таке ганебне явище є вкрай поширеним. Доходить до того, що до людей можуть заявитися глибокої ночі, не зважаючи на наявність дітей, і почати вимагати гроші з сивих матерів. Йдеться про відверте залякування і цькування. Причому відбирають найслабших і незахищених. Матері бояться за свої синів, яких можуть покалічити. Навіть мати міліціонера, що потрапив у халепу в історії затримання судді у Харкові, прямо сказала: тепер будуть вимагати гроші і пресувати! Дикість: для спілкування з людьми використовуються номери телефонів, що не визначаються. На яких підставах? Те, що ми маємо у вигляді так званого «Кримінального кодексу», нікуди не годиться, він не захищає людей – це звичайна відписка. Прокуратура не займається розслідуванням таких випадків, але тоді виникає питання: навіщо вона потрібна? Не будемо забувати, що всі ж ці органи правопорядку фінансуються з бюджету! Але чи захищають вони людей? Ні, їх цікавить тільки своє!
В Україні, по даних масмедія, у 2,5 рази більше міліціонерів, ніж у країнах Європи (один міліціонер на 125 жителів), де злочинність на порядок менша, отже виникає питання: навіщо стільки безвідповідальних, безцеремонних і нахабних осіб у міліцейській формі? Що за цим фактом криється і хто у цьому зацікавлений? Зрозуміло, що маючи низькі оклади, вони заробляють на життя злочинним способом? Замість того, щоб допомагати тим, хто колись зробив хибний крок, стати на ноги, органи правопорядку просто добивають цих хлопців і членів їх родин, йде справжнє полювання. Але кримінальну ситуацію кримінальними діями поліпшити неможливо. Мене вражає те, що люди часто навіть не знають, куди відправляють їх затриманих родичів. Перепрошую, де ми живемо? Мене вражає той факт, що міліцейські відділки є повністю закритими від людей. Як це може бути: суспільство утримує за свої податки тих, кого боїться! Кому це потрібно? Чому в Україні люди найбільше бояться міліцію?
Я хочу звернутися до пана Геннадія Москаля, всіх нардепів, пана Юрія Лавренюка особисто до прем’єр-міністра пана Азарова М.Я. з наступними пропозиціями:
1. Треба суттєво скоротити роздуті штати міліцейських органів і підвищити ефективність їх діяльності, провівши розслідування кричущих фактів здирництва, побиття людей, фабрикації справ, залякування за для збагачення т. і. За злочинні дії своїх підлеглих мають відповідати їх начальники, хоча складається враження, що вся система є доволі корумпованою.
2.  Треба у кожній області мати такий орган швидкого реагування, укомплектований з тих, кому довіряє громада, до якого люди можуть звернутися негайно і які повинні мати повноваження зупиняти незаконні дії співробітників правоохоронних органів. Вони повинні знаходитись під повним контролем громадськості.   
3.   Треба зробити діяльність правоохоронних органів і органів правопорядку абсолютно прозорою для суспільства. Якщо цього не буде, не варто говорити про якесь поліпшення у цій сфері. Не може державний інститут, що функціонує на бюджетні кошти, бути до такої міри закритим.

Олекса Ковальов

2 коментарі:

  1. Полностью солидарен с позицией автора. Я бы пошел дальше и поступил, как в Грузии. Т.е. нужно ПОЛНОСТЬЮ разогнать ВСЕХ сотрудников силовых структур и создать совершенно новую службу и набрать в нее новых людей с незапятнанной репутацией. Я думаю, среди бывших военнослужащих осталось еще много людей, которые помнят, что такое офицерская честь. Да, и переименовать в полицию, ибо слово "милиция" уже полностью дискредитировано. Да и по сути своей она уже много десятилетий милицией-то не является.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов30 червня 2013 р. о 21:41

    Так, Вікторе, дякую за підтримку моєї позиції. Про це не можна мовчати. Зараз майже кожного дня по засобах масмедіа можна чути нові факти наглої поведінки цих перевертнів. Вони забули, що давали присягу служити народу України, і намагаються перетворити цей народ на своїх рабів. Мені приходилося звертатися до них: знаєте, вони розмовляють з тобою, наче з пацаном. Жалюгідне враження. Невже там немає тих, для кого офіцерська честь – не пустий дзвін?
    Олекса

    ВідповістиВидалити