20 жовтня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Барило Ірини Миколаївни «Геодемографічний розвиток Полтавської області»

А МИ ДУМАЄМО, ЧОМУ УКРАЇНА ОПИНИЛАСЯ У ТАКОМУ ЖАХЛИВОМУ СТАНІ! МАЄМО ВІДПОВІДЬ: ПРОЙДИСВІТАМ ВСЮДИ У НАС ДОРОГА, І РВАЧАМ ВСЮДИ У НАС ШАНА!
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна демонструє шлях, яким з пустої писанини можна отримати диплом кандидата географічних наук. Схоже, що гроші на цей «захист» збирала вся Полтавська область.

Дисертант: Барило Ірина Миколаївна
Тема: Геодемографічний розвиток Полтавської області

Місце виконання роботи: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Науковий керівник:
Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства, Харівський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

Офіційні опоненти:
Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України та регіонознавства, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
Мальчикова Дар’я Сергіївна, доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри  соціально-економічної географії, Херсонський державний університет.

Захист планується на 11 листопада 2016 року на засіданні спеціалізованої ради К 64.051.23 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 

Відгук
про автореферат дисертації
Барило Ірини Миколаївни
«Геодемографічний розвиток
Полтавської області», представленої
на здобуття наукового ступеню
кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 – економічна
та соціальна географія

Мені дуже цікаво, які дисертації сьогодні пишуться під керівництвом Л.М. Нємець - орденоносної корупціонерки з Каразінського університету.
В першу чергу відмічу, що тема дисертації сформульована абсолютно невірно, бо написати дисертацію про розвиток будь-чого у межах якоїсь області не можна – вийде звичайний звіт, бо адміністративна область – це конкретна територія, а наука досліджує те, що відзначається регулярністю, а не розвитком тих чи інших показників. Є ще зауваження: демографія не має відношення до географії, навіть якщо до цього слова штучно приліпити приставку «гео-», тобто робота лежить за межами наукового домену географії – це чиста демографія. На жаль, цього не розуміє ні «науковий» керівник, ні члени спеціалізованої ради, яка прийняла до захисту цю роботу. Подивимось роботу.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. «У сучасному суспільстві демографічні процеси виступають інтегральним показником ... . Геодемографічні процеси є не лише фактором існування суспільства, але й головною умовою його розвитку. ... Геодемографічний розвиток є одним з визначальних чинників для забезпечення високого соціально-економічного рівня країни, а проблеми оптимального геодемографічного розвитку слід розглядати як головні державні інтереси, фактори та результати їх діяльності» (с. 1).
Питання 1: Пані Ірина, так у чому полягає актуальність саме Вашого дослідження?
Мій коментар: Ніякої актуальності у цій демагогії не проглядається!
Питання 2: Пані, якими особливостями відрізняється науковий домен географії від доменів інших наук?
Мій коментар: Думаю, що пані закінчувала саме цей факультет Каразінського університету, тому, звісно, відповідь очевидна – вона визначається рівнем тих викладачів, які працюють на географічному відділенні. Тому з’являються такі напрями, як «геодемографія», «трофогеографія» тощо.
Об’єкт дослідження: геодемографічний розвиток регіону.
Питання 3: Пані, так яка тут може бути проблема?
Мій коментар: Тут немає проблеми – розвиток є розвиток, якщо він є, не досліджується, а фіксується і описується.
Питання 4: Пані, на Вашу глибоку думку, чи може існувати такий напрям, як геодерматологія?
Мій коментар: Може існувати все, що захоче Людмила Миколаївна Нємець – орденоносна корупціонерша.
Предмет дослідження: суспільно-географічні особливості геодемографічного розвитку ... .
Питання 5: Пані, дисертація має бути присвячена дослідженню певного феномену, природу якого слід виявити, а що у Вашій роботі виступає у якості такого феномену, це ж не можуть бути «суспільно-географічні особливості»?
Мій коментар: Нічого такого, що можна було б досліджувати, ні в об’єкті дослідження, ні у предметі дослідження не проглядається, тим більше, що все це не має відношення до географії.
Мета дослідження: полягає у виявленні суспільно-географічних особливостей геодемографічного розвитку ..., визначенні територіальних диспропорцій, у розробці геодемографічного прогнозу та рекомендацій щодо заходів геодемографічної політики регіону.
Питання 6: Пані, у Вас аж чотири мети, а наукова робота повинна мати одну мету, яка має бути пов’язана з предметом дослідження, невже Ви не розумієте, що це не відповідає нормі?
Мій коментар: От, Ковальов, дурненький – це ж робиться навмисно, щоб всі заплутались у чотирьох цілях.
Наукові завдання (таких – сім, забагато!):
1) провести аналіз попередніх досліджень ...;
Питання 7: Пані, невже Ви не розумієте, що аналіз (як Ви пишете) попередніх досліджень не може бути завданням самого дослідження, це його етап?
Мій коментар: Всі все розуміють, тільки що робити, якщо справжніх завдань вони не можуть поставити.
2) визначити підходи та методи й обґрунтувати методику дослідження ...;
Питання 8: Пані, невже Ви не розумієте, що це - етап дослідження?
Мій коментар: Всі все розуміють, тільки що робити, якщо справжніх завдань вони не можуть поставити.
3) виявити історичні передумови та фактори розселення населення Полтавської області та дати характеристику геодемографічного розвитку ... за досліджуваний період (2009 – 2014 рр.);
Питання 9: Пані, Ви смієтесь, у Вас же геодемографічний розвиток, причому тут історія розселення?
Мій коментар: Невже незрозуміло, що розвиток пишеться на основі історії ...!
4) встановити просторово-часові особливості геодемографічного розвитку ... за результатами кластерного аналізу та моделювання у багатовимірному ознаковому просторі;
Питання 10: Пані, невже вони ще не встановлені?
Мій коментар: Встановлені, але тут йдеться про використання особливих методів статистичної обробки даних, які останнім часом використовуються псевдо-науковцями для пускання пилу ...
5) провести моделювання траєкторії геодемографічного розвитку  ...;
Питання 11: Пані, якщо траєкторія є, то навіщо її моделювати, що це дає?
Мій коментар: Це створює враження науковості!
6) розробити геодемографічний прогноз ...;
Питання 12: Пані, а чим Ваш геодемографічний прогноз відрізняється від звичайного демографічного прогнозу?
Мій коментар: Невже незрозуміло – приставкою «гео-», от козел!
7) Визначити основні геодемографічні проблеми ... та обґрунтувати рекомендації стосовно геодемографічної політики регіону.
Мій коментар: Думаю, найбільша проблема може виникнути у разі, якщо хтось спробує скористатися цими рекомендаціями!
Методологічна основа:
Мій коментар: Перепрошую, але у тексті нічого немає, крім прізвищ.
Питання 13: Пані, Ви що, пропонуєте рецензентам самим вчитуватись у роботи цих авторів?
Наукова новизна (три пункти):
. виконано ранжирування та групування міст і районів ... за особливостями геодемографічного розвитку ...;
Мій коментар: Пані не знає, що всі ці ранжирування є всього тільки способом упорядкування даних!
. змодельовано та проаналізовано траєкторії геодемографічного розвитку міст та районів ... (виявлено періоди прогресивного та регресивного розвитку, зростання та зменшення відхилень від оптимальної траєкторії розвитку);
Питання 14: Пані, а що це за регресивний розвиток, Ви що, змінили сенс слова «розвиток»?
Мій коментар: Пані просто не знає, що прогресивною чи регресивною може бути тільки динаміка, і вже точно не розвиток.
. розроблено геодемографічний прогноз ... .
Мій коментар: Пані не в курсі, що наука не займається прогнозуванням, цим займаються відповідні органи, що причетні до обробки статистичних даних! Але якби це було і так, то не можна перевірити коректність такого прогнозу, відповідно, не можна і оцінити таку «новизну».
Перепрошую, але в роботі немає наукової новизни!

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи ...».
Мій коментар: Більше за все мені тут сподобалася фраза: «уточнено поняття «геодемографічний розвиток» з позиції суспільної географії» (с. 5).
Питання 15: Пані, як Ви могли уточнити, якщо поняття «геодемографічний розвиток» не існує?
Мій коментар: Так, не існує, але якщо дуже захочеться, то все одно його можна вводити – це ж «наука» пані Л.М. Нємець, а вона - орденоносна!
Читаємо: «Аналіз попередніх досліджень дозволив встановити, що проблема дослідження геодемографічного розвитку вже давно стоять у центрі уваги вчених різних напрямів науки ...» (с. 6).
Питання 16: Пані, заради цього Ви проводили «аналіз» попередніх досліджень?
Мій коментар: Це нормально для «дисертацій», керованих Л.М. Нємець.
Читаємо: «Геодемографічний розвиток визначається як постійні кількісні та якісні просторово-часові зміни відтворення населення. Геодемографічний розвиток розглядається в контексті географічного простору, особливістю якого є дослідження не лише конкретних географічних об’єктів, але і численні поля властивостей цих об’єктів. Отже, демографічний розвиток – це складова соціально-географічного процесу в соціогеогсистемах різних рангів, що проявляються як безперервні кількісні та якісні зміни демографічних процесів та явищ під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників в суспільно-географічному просторі» (с. 6).
Мій коментар: Нічого собі, здохнути можна від таких «визначень»! Питання 17: Пані, а як визначається просто демографічний розвиток?
Мій коментар: Точно так!
Питання 18: Пані, а коли йдеться про зміну температури у Вашій квартирі, це також слід розглядати як розвиток температури у контексті географічного простору Вашої квартири?
Мій коментар: Безумовно! Все, що перетерплює зміни, розвивається, і відбувається це у геопросторі.
Питання 19: Пані, а якщо зміни не є постійними, то це вже буде не розвиток?
Мій коментар: Пані навіть не розуміє різниці між розвитком і динамікою.
Питання 20: Пані, стосовно Вашого «географічного простору» - як зрозуміти фразу «особливістю якого є дослідження не лише конкретних географічних об’єктів, але і численні поля властивостей цих об’єктів», а саме: особливістю географічного простору є дослідження?
Мій коментар: Розумієте, яка демагогія!
Питання 21: Пані, так ці «численні поля властивостей цих об’єктів» - це те, що відрізняє Ваш «географічний простір» від звичайного?
Питання 22: Пані, а про які «конкретні географічні об’єкти» йдеться, можете навести приклади?
Мій коментар: Ось на якому рівні наукоподібної демагогії пишуться «дисертації» у Каразінському національному університеті!
Перепрошую, те, що у розділі написано далі, є звичайною наукоподібною демагогією. По суті справи, розділу просто немає.

Розділ 2. «Просторово-часовий аналіз геодемографічного розвитку ...» - «виявлено історичні передумови та фактори розселення населення ..., охарактеризовано сучасний стан геодемографічного розвитку ...» (с. 6).
Питання 23: Пані, невже до Вас «історичні передумови та фактори розселення населення» Полтавської області не були відомі?
Мій коментар: Пані, не смішить людей!
Перепрошую, далі йде звичайний огляд статистичних даних по Полтавській області, який до наукового дослідження відношення не має.

Розділ 3. «Суспільно-географічні особливості геодемографічного розвитку ...» - «викладено результати кластерного аналізу, групування районів ...» (с. 8).
Мій коментар: Далі йде демонстрація того, що дисертантка навчилася натискати потрібні кнопки задля отримання відповідних матеріалів обробки статистичних даних, що є звичайним звітом у супроводі оброблених статистичних даних та картинок-розмальовок з журналу «Малятко». Географією тут навіть не пахне, як і науковим дослідженням взагалі.
Читаємо: «За результатами моделювання траєкторії геодемографічного розвитку встановлено, що на фазовій площині «проекція на оптимальну траєкторію» - «відхилення від оптимальної траєкторії» найгірший рівень ... розвитку характерний для Чорнухинського району» (с. 9).
Питання 24: Пані, що Ви називаєте «оптимальною траєкторією» і за якими критеріями Ви її визначаєте?
Мій коментар: Думаю, пані плутає демографічну динаміку з цеглиною, кинутою у опонента. І про яку траєкторію можна серйозно говорити, якщо період «досліджень» дисертантки охоплює всього 6 років!
Питання 25: Пані, а навіщо Ви проводили аналіз узгодженості та специфічності, і до чого ця узгодженість має відношення?
Мій коментар: Та просто побачили таку кнопку і вирішили порахувати узгодженість та специфічність. Воно нічого не дає, але картинки є.
Питання 26: Пані, а прогнозування чисельності населення теж є задачею географів?
Мій коментар: Задачею географії є все, що захоче орденоносна Л.М. Нємець. Все, що йде далі, як і те, що подано вище, не має до географії, як і до науки взагалі, ніякого відношення!
Питання 27: Пані, будь-яка географічна робота базується на польових дослідженнях, у якому вигляді вони присутні у Вашій роботі?
Мій коментар: Таких немає!

Загальні висновки (всього сім):
Читаємо: «Проведене суспільно-географічне дослідження ... дозволило розкрити територіальні диспропорції розвитку, виявити проблеми ...» (с. 10).
Питання 27: Пані, так у якому плані у Вашій роботі проявляється те, що Ви називаєте «суспільно-географічним дослідженням»?
Мій коментар: Тут немає не тільки географічного, але й суспільного дослідження, є тільки демографія у чистому вигляді, причому без слідів дослідження – звичайна обробка статистичних даних.
1). Дисертантка пише про комплекс понять, зокрема «демографічний процес», «демографічна подія», «демографічне явище», «демографічна ситуація» тощо ...
Питання 28: Пані, так це ж те, що і треба було довести, що Ваша «дисертація» має відношення виключно до демографії, а вислів «геодемографічний процес» є вигаданим!
2). «Для виявлення суспільно-географічних особливостей системи охорони здоров’я ... доцільно використовувати географічний, системний, синергетичний, інформаційний та історичний підходи ...» (с. 11).
Питання 29: Пані, так у Вас географія – це вже не науковий напрям, що має свою область дослідження, а підхід (як і історія)?
Мій коментар: Розумієте, яка глибока профанація!
3). «Розселення населення є результатом історичного процесу заселення території ...» (с. 11).
Питання 30: Пані, чи є, на Вашу думку, різниця між висловами «історичний процес заселення» та «процес заселення»?
Мій коментар: Зрозуміти різницю не кожному дано, бовдур лисий!
Питання 31: Пані, а до Вас все це не було відомо?
Мій коментар: Було, але без приставки «гео-»!
4). Цей «висновок» нічого не дає і висновком, як таким, не є.
5). Мій коментар: Просто вражає, що у висновках дисертації пишуть, які методи були використані!
6). «Для прогнозування загальної чисельності населення ... є доцільними застосування метода екстраполяції ...» (с. 13).
Питання 32: Пані, як Вам вдалося прийти до такого фундаментального висновку?
Мій коментар: Просто вражає – дисертантка пише те, про що вже кілька століть всі знають.
7). Мій коментар: Рекомендації щодо покращення будь-чого не є науковим висновком!

Висновок по автореферату дисертації:
Це можна назвати одним словом – страхіття! Дисертантка продемонструвала абсолютне нерозуміння того, що має відношення до географії, а що не має. Вона взяла чисто демографічну тему, додала приставку «гео-» і запустила у спеціалізовану (неважко здогадатися, на чому ця рада спеціалізується) вчену раду К 64.051.23 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, яку, здається, очолює її «наукова» керівничка. Просто дивує, на що розраховують дисертантка та її керівничка? Тільки на те, що у раді сидять повні бовдури, а на більш високих рівнях немає навіть натяку на контроль. Робота, яку вже точно не можна назвати дисертацією, навіть якщо йшлося б про демографію, є яскравим прикладом пускання мильних бульбашок, що цілком відповідає рівню пігалки Л.М. Нємець. Просто вражає, як у цьому університеті могли допустити появу такої, з дозволу сказати, «дисертації». Але коли люди наглі, у сучасних умовах це дає величезну перевагу.

20.10. 2016 року
Доктор географічних наук                            О.П. Ковальов

3 коментарі:

  1. Адміністратор блогу видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо хочете вести дискусію, то пишіть коментарі під своїм справжнім ім’ям.
      Необгрунтовані анонімні «закидони» публікуватися не будуть.

      Видалити
    2. Непотрібно переходити на грубощі, хоча б пишіть коментарі під своїм справжнім ім’ям.

      Як можна вести наукову дискусію з людиною яка навіть не хоче назвати своє ім’я, про яку взаємоповагу і відповідальність за сказане може йтися?

      Видалити