25 вересня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Шпурік Катерини В’ячеславівни «Регіональне картографування природної та історико-культурної спадщини (на прикладі Харківської області)»

МАЄМО КРИЧУЩИЙ ВИПАДОК ОКОЗАМИЛЮВАННЯ У ВИГЛЯДІ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЇ, ВИГОТОВЛЕНОЇ У КАРАЗІНСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ, КЕРОВАНОМУ ПАНОМ В.С. БАКІРОВИМ. «НАУКОВИМ» КЕРІВНИКОМ ДИСЕРТАНТКИ Є ВИДАТНА ПРОЙДИСВІТКА
ВІЛІНА АНАТОЛІЇВНА ПЕРЕСАДЬКО.
У ЧЕРГОВИЙ РАЗ ЗВЕРТАЄМО УВАГУ ПАНА
С.М. КВІТА НА ТЕ, ЩО ДІЄТЬСЯ У НАУКОВО-ОСВІТНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ!

Дисертація ШПУРІК Катерини В’ячеславівни

Місце написання: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра фізичної географії та картографії.
Автор: Шпурік Катерина В’ячеславівна
Тема: Регіональне картографування природної та історико-культурної спадщини (на прикладі Харківської області). 

Науковий керівник: 
Пересадько Віліна Анатоліївна, доктор географічних наук (формальний), професор, завідувач кафедри фізичної географії та картографії, декан факультету геології географії, рекреації та туризму, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

Офіційні опоненти:
Бондаренко Едуард Леонідович, доктор географічних наук, професор кафедри геодезії та картографії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Молочко Вікторія Валеріївна, кандидат географічних наук, завідувач редакції довідкових тематичних атласів та карт України, ДНВП «Картографія».

Захист заплановано на 25 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 66.163.01 Інституту географії НАН України. 

Відгук
про автореферат дисертації
Шпурік Катерини В’ячеславівни
«Регіональне картографування природної
та історико-культурної спадщини
(на прикладі Харківської області)»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.12 – географічна картографія

Є «наукові» керівники, які, будучи самі пройдисвітами, готують таких же пройдисвітів, заповнюючи ними спочатку аспірантські місця, а потім і посади викладачів у вищих учбових закладах. Такою є і мадам Пересадько Віліна Анатоліївна, у якої ще зі студентських часів проявився талант пройди. Вона сама приховувала свій захист від людей, яких боялася, а тепер робить те саме з захистами своїх учнів. Питання в тому, що у ЦНБ Каразінського університету і сьогодні немає автореферату докторської, яку «захистила» у 2009 році мадам Пересадько, немає у бібліотеці і автореферату її учениці Шпурік К.В. Отже, я пишу цей відгук менш, ніж за добу до захисту, користуючись електронною версією автореферату.
Питання 1: Пані Катерина, чим можна пояснити відсутність Вашого автореферату у ЦНБ Каразінського університету, в якому, я так розумію, Ви готували свій дисер?
Тепер розглянемо більш професійні питання:
Питання 2: Пані, Ви пишете про якесь регіональне картографування, чим воно відрізняється від картографування взагалі?
Мій коментар: Ні чим! Це просто слова.
Питання 3: Пані, а що таке «природна спадщина»?
Мій коментар: Нічого, це фігня, вигадка.
Розглянемо автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. «Картографування природних та історико-культурних територій, об’єктів і комплексів базується на потребах держави …» (с. 1).
Питання 4: Пані, що таке територія, чи мають територію об’єкти і комплекси і, в такому разі, що картографується – території, об’єкти чи комплекси?
Питання 5: Пані, про які об’єкти і комплекси йдеться?
Мій коментар: Ми бачимо дитячий лепет вже у першому реченні!
Питання 6: Пані, до чого тут географія і, до речі, чим гак звана «географічна картографія» відрізняється від звичайної?
Мій коментар: Географія тут ні до чого, а географічної картографії ще просто не існує – це всього тільки голосна назва, вигадана для того, щоб пропускати на захист маячневі дисертації.
Читаємо: «Необхідність передачі інформації про об’єкти ПІКС майбутнім поколінням набуває особливого змісту з погляду на те, що на сьогодні немає єдиного системного погляду до вирішення даного питання …» (с. 1)
Питання 7: Пані, Ви віддаєте собі звіт, що ця фраза – справжнє пустодзвонство, яке дуже сходе на фрази з матеріалів з’їздів КПРС?
Мій коментар: Пані все розуміє, але їй це не цікаво, вона вже майже на коні.
Питання 8: Пані, Ви пишете про передачу інформації майбутнім поколінням, по-перше, Ви – старенька бабця, що замислилася над передачею …, по-друге, що таке «інформація» і чи можна її передавати?
Мій коментар: Не так давно в Німеччині захистила дисертацію одна дамочка, якій було вже чи то за 90, чи то за 100 років. Отже, це нормально. Що стосується поняття «інформація», наша здобувачка ніколи й не замислювалась над цим питанням, вона не знає, що передати інформацію не можна – передають сигнали, повідомлення, дані. Нічого, це нормально для українських гео-картографів, які «ростуть» під керівництвом пройдисвітів.
Питання 9: Пані, ви пишете про «методологію регіонального картографування», що Ви розумієте під методологією?
Мій коментар: Пані нічого не розуміє, їй це не цікаво, вона не знає, що методологія пов’язана, в першу чергу, з підходами до вимірювання.
Отже, я так і не зрозумів, у чому актуальність даної, висмоктаної з пальця, теми «дослідження». Але я вражений, що цей, з дозволу сказати, напрямок «наукової роботи» пов'язаний з держбюджетною темою науково-дослідної лабораторії тематичного картографування у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна (№ держреєстрації 0111U006842): невже у країні так багато зайвих грошей, що реєструють такі безглузді теми «дослідження»? Але я згадав, що у цьому університеті посаду ректора обіймає такий собі пан Бакіров В.С., який і сам не так давно дивним чином став академіком.
Об’єкт дослідження: території та об’єкти природної та історико-культурної спадщини … .
Питання 10: Пані, по-перше, як території можуть бути об’єктами дослідження, по-друге, як об’єкти можуть бути об’єктами дослідження?
Мій коментар: Ви розумієте, яка маячня!
Предмет дослідження: методологія і технологія розробки регіональних картографічних творів ПІКС.
Питання 11: Пані, невже Вам невідомо, що предмет дослідження – це певний аспект об’єкта дослідження? Як предметом дослідження може бути методологія і технологія, це ж те, що вже мало бути застосоване під час дослідження?
Мій коментар: Цього не розуміє ні здобувачка, ні її «науковий» керівник, ні члени спеціалізованої ради! І вам, шановне панство, не соромно?
Мета роботи: методологічне обґрунтування і практична реалізація регіонального картографування природної та історико-культурної спадщини … .
Питання 12: Пані, а як можна щось методологічно обґрунтувати, ще раз: що таке методологія?
Мій коментар: Ми маємо справу з безграмотністю! Мета написана абсолютно некоректно.
Завдання (всього шість):
. визначити сутність і проаналізувати досвід картографування ПІКС;
Питання 13: Пані, невже до Вас ніхто не визначав сутність цих ПІКС?
Питання 14: Пані, а що означає «проаналізувати досвід»?
Мій коментар: Це означає, що хтось нехай досліджує, накопичує досвід, а пані буде аналізувати цей досвід.
. обґрунтувати методологічні підходи і принципи розробки системи регіональних картографічних творів …;
Питання 15: Пані, так що, Ви і справді перша, хто зайнявся цією маячнею?
. визначити функції та сфери застосування системи регіональних картографічних творів … ;
Питання 16: Пані, невже це до Вас не було відоме?
. провести аналіз просторового розміщення об’єктів ПІКС … з метою їх картографування;
Питання 17: Пані, так чим Ви займаєтесь, картографуванням, чи аналізом просторового розміщення, і, до речі, крім просторового, які ще варіанти розміщення Ви можете назвати?
Мій коментар: Я бачу чисту наукоподібність.
. обґрунтувати систему показників і зображувальних засобів для картографування …;
. розробити експериментальну систему регіональних картографічних творів … .
Питання 18: Пані, а про який експеримент йдеться?
Мій коментар: Рівень завдань просто вражає – як можна було так низько опустити планку завдань кандидатської дисертації?
Методи дослідження
Мій коментар: Я не буду тут ставити питання, бо те, що я бачу – наукоподібна маячня. Але одне питання задам …
Питання 19: Пані, що у Вашій дисертації має відношення до географії?
Мій коментар: Нічого!
Наукова новизна: Уперше:
. обґрунтовано методологічні підходи до створення
Мій коментар: По-перше, обґрунтування методологічних підходів, якщо таке і має місце, в чому я сумніваюсь, не є науковою новизною, по-друге, факт обґрунтування встановлює не дисертантка, а члени спеціалізованої ради, тобто це – не наукова новизна.
. розроблено та укладено експериментальну систему регіональних картографічних творів …;
Мій коментар: Яка ж це наукова новизна – це звичайний продукт.
. обґрунтовано функції і сфери застосування … .
Питання 20: Пані, а що тут має відношення до науки?
Мій коментар: Нічого! В роботі взагалі відсутня наукова новизна.
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Природна та історико-культурна спадщина як об’єкт картографування» - «представлено сутність картографування …» (с. 5).
Питання 21: Пані, чим сутність картографування у Вашому випадку відрізняється від сутності картографування взагалі, якщо мають місце корінні відмінності, то може у Вас – не картографування?
Мій коментар: Всюди пишуть про оскомну сутність. Що стосується змісту розділу, я просто не можу це коментувати – це ж дитячий садок! Виникає питання, куди дивилися члени спеціалізованої ради?
Розділ 2. «Особливості природної та історико-культурної спадщини …» - «представлено вплив природних (геологічних, геоморфологічних, гідрологічних) чинників на формування історико-культурної спадщини …» (с. 6).
Питання 22: Пані, історико-культурна спадщина пов’язана з діяльністю людей минулих часів, причому тут геологія, геоморфологія і гідрологія?
Мій коментар: Це зроблено для того, щоб показати приналежність роботи до географії, але ж це – повна маячня! Подивіться, що написано: «Об’єкти спадщини …, зокрема, пам’ятки салтівської культури, пов’язані з пам’ятками кайнозойських та верхньокрейдяних відкладів крутих правих берегів річок …, а втрата пам’яток культури залежить, в тому числі, і від активізації ерозійних процесів» (с. 6). Скажіть будь ласка, у якій державі ще можна знайти такий школярський рівень тексту дисертації?
Те, що написано далі – це просто текст роботи МАН!
Розділ 3. «Методологічні підходи до створення системи регіональних картографічних творів ПІКС» - «розкриті питання стосовно сутності, підходів, принципів і засобів картографування …» (с. 7).
Читаємо: «Дослідження сутності ПІКС дозволило запропонувати поняття «регіональне картографування ПІКС», як комплекс заходів з розробки системи картографічних творів …» (с. 7).
Питання 23: Пані, які прийоми дослідження сутності Ви використовували?
Мій коментар: Ви розумієте, з якими пройдисвітами ми маємо справу? Вони досліджують сутності і вводять дивні поняття на кшталт «регіональне картографування ПІКС»! Ось це і вся українська наука! Насправді, це – хамство. Виявляється, є навіть «інвентаризаційний підхід»: зробив інвентаризацію, дисер готовий, можна рухатись далі! Те, що подається на рис. 1 (с. 8) – це справжній «ГІС ПІКС» - новий варіант картографічної лайки – «пішов ти до ГІС ПІКС». Рис. 2 (с. 9) – слід зробити контурні заготовки для розмальовки олівцями у 1-му класі школи, більше ні для чого воно не годиться.
Розділ 4. «Розробка експериментальної системи регіональних картографічних творів …» - «викладено результати апробації … методологічних підходів до розробки картографічних творів …» (с. 10).
Мій коментар: Важко коментувати текст, до якого не можна застосувати навіть термін «наукоподібний», бо це просто словесний мотлох. На стор. 11 – «Умовні позначення для системи картографічних творів …».
Ви десь бачили таке, щоб ціла сторінка автореферату була заповнена умовними позначками?
Питання 24: Пані, що у Вашій дисертації має відношення до науки і до географії?
Мій коментар: Нічого. Карта на стор. 13 – звичайний картографічний продукт для дітей середнього шкільного віку – нехай діточки їздять і дивляться.
Висновки (десять висновків на шість завдань – щось дивне!)
1. Визначено сутність картографування … .
Мій коментар: По-перше, це вже давно визначено, по-друге, факт визначеності не встановлює дисертант – це функція членів ради.
2. Аналіз світового і вітчизняного досвіду … показав дві основні його особливості –
Мій коментар: Аналіз досвіду не може бути науковим висновком!
3. Досвід географічного вивчення … порівняно невеликий.
Питання 25: Пані, що Ви розумієте під «географічним вивченням»?
Мій коментар: Пані нічого не може відповісти, бо в її роботі немає жодного сліду географії, як і дослідження взагалі.
4. До основних підходів … віднесено: системний; об’єкта картографування; інформаційної бази;процесу «створення - використання» карт ПІКС; регіональний підхід; інвентаризаційний підхід.
Мій коментар: Пані може написати ще з десяток підходів, але це не є науковим висновком, пані не розуміє, що таке висновок дисертації, бо ніякої дисертації вона не писала!
5. Обґрунтовано першочергові принципи картографування спадщини … .
Мій коментар: По-перше, ніякого обґрунтування я не побачив, по-друге, обґрунтування принципів не є науковою новизною, по-третє, факт обґрунтування встановлює не дисертант, а члени ради.
6. Вивчення особливостей … спадщини … доцільно починати зі створення аналітичних карт … .
Мій коментар: І це теж слід сприймати, як науковий висновок?
7. Вивчення законодавчої бази, літературних джерел … дозволяє стверджувати про необхідність відображення і природної, і історико-культурної її складових в одному картографічному творі. … .
Мій коментар: Ви розумієте, якого рівня «висновки» сьогодні сприймаються членами вчених рад, як дисертаційні! Це ж просто сором!
8. Проведені дослідження дозволили розробити структуру системи регіональних картографічних творів … .
Мій коментар: Це не висновок, це – констатація факту, але факт розробки структури чи чогось ще має встановлювати спеціалізована рада, допомагати якій не варто. Функції картографування виділені доволі давно (якби не існувало функцій, не було б і картографування!), отже ні про який висновок не йдеться. Це – звичайне окозамилювання.
9. Сформульовані підходи до проектування показників і зображувальних засобів картографічних творів … .
Мій коментар: Формулювання підходів, якщо такі й є, не є науковим висновком дослідження, самі підходи мають вже існувати до дослідження. Але
Питання 26: Пані, невже для розробки показників потрібні підходи?
10.  Адаптація … методологічних підходів реалізована шляхом проектування та розробки експериментальної системи картографічних творів … .
Мій коментар: Це – констатація зробленого, ніякого відношення до висновків це не має.
Питання 27: Пані, які матеріали були зібрані Вами особисто у польових умовах, без чого жодне географічне дослідження не може розглядатися, як таке?
Мій коментар: Думаю, пані взагалі не знає, що це таке!
Я не бачу жодного висновку, який можна було б сприйняти, як науковий. Це – загальні фрази, приклад окозамилювання.
Висновок по автореферату «дисертації»:
Ні про яку кандидатську дисертацію не йдеться. Вражає нахабство мадам В.А. Пересадько, яка дозволяє собі таку муру виставляти на захист. Це можна зрозуміти, бо вона працює у Каразінському університеті, перетвореному паном Бакіровим на свою вотчину, який заповнює викладацькі посади пройдисвітами, подібними до мадам В.А. Пересадько. В дисертації немає слідів наукового дослідження, відсутня наукова новизна, актуальність теми написана абсолютно невиразно, об’єктом дослідження не можуть бути території, а предметом – методологія та технології розробки – це те, на основі чого вже має вестися розробка. В роботі відсутні сліди польових досліджень і, відповідно, матеріали, зібрані дисертанткою в режимі польових робіт. Але питання навіть не в цьому: робота не має жодного відношення до географії. Заява про те, що вона лежить в площині так званої «географічної картографії», є чисто формальною. Дисертантка просто не розуміє, що таке «географічна картографія». Боюсь, цим питання не надто обіймаються і члени спеціалізованої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України. В авторефераті зазначено, що його розсилку було здійснено 21-го серпня 2015 року, але у ЦНБ Каразінського університету протягом місяця він не надходив, що викликає питання, а як така розсилка здійснювалась. Отже, робота залишає вкрай негативне враження, вона не відповідає жодній з вимог до кандидатських дисертацій. Це – звичайний наукоподібний дутик.

25.09.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов   


6 коментарів:

  1. Олекса Ковальов25 вересня 2015 р. о 19:31

    Якщо захист "дисертації" К.В. Шпурік не зупинять, можна вважати, що в Україні після Майдану нічого не міняється і потрібен черговий Майдан. Ці пройдисвіти вже нічого не бояться, йдуть на грубе порушення норм. У роботі взагалі нічого немає - це просто словесний мотлох з картинками для розфарбовки дітками у 1-му класі школи. Що стосується мадам Пересадько, такі "вчені" відповідають рівню ректора Каразінського університету В.С. Бакірова та директора Інституту географії НАН України Л.Г. Руденка. Якась срамота.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов26 вересня 2015 р. о 20:02

    Так як "захист" К. Шпурік пройшов в Інституті географії без проблем, лишається зробити висновок, що ті, хто проліз до владних крісел після Майдану, аж ніяк не були орієнтовані на зміни, які вимагав Майдан.

    ВідповістиВидалити
  3. Подейкують, що ті карти поробили студенти того закладу, де пані здобувачка викладає.
    Борис Эмм

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов29 вересня 2015 р. о 14:30

    Шановний Аноніме, дякуємо за таку підтримку нашої думки про цю "дисертантку", додам, що так діяв пан Левицький І.Ю. (вже здох), з під якого захищалася мадам В.А. Пересадько, так діяла сама мадам Пересадько, а тепер ця пігалиця, яку так шанує керівництво Каразінського університету, саме у такий спосіб торує шлях своїм молодим пройдичкам.
    В той же час у черговий раз закликаю шановних дописувачів виступати відкрито: ми - вільне товариство.

    ВідповістиВидалити
  5. Але як бачимо поки не всі вільні. Головне не забувати, що свобода розпочинається з середини, і жодні зовнішні обставини не є виправданням.

    ВідповістиВидалити
  6. З повним текстом дисертації усі бажаючи можуть ознайомитися за адресою http://igu.org.ua/sites/default/files/Shpurik_disser.pdf

    ВідповістиВидалити