27 грудня 2014 р.

КОРЕНІ ПСЕВДОНАУКОВОГО БОЛОТА В УКРАЇНСЬКІЙ ГЕОГРАФІЇ

У цьому виступі я хочу показати, яким чином і завдяки кому українська географія перетворилася на наукоподібне болото. Ми маємо приклад «докторської дисертації» пана Самойленка В.М., захист якої відбувся 14 років тому. Якби не автореферати кандидатських дисертацій учнів цього пана, я б і досі нічого не знав би про цього «географа». Але проблема не в ньому, проблема у тій жахливій корупції, яка знищила і географію в Україні, і багато інших наукових напрямків. Отже


Місце виготовлення: Робота виконана у Науково-інформаційному центрі водогосподарсько-екологічного моніторингу та оптимізації водокористування (екологічному центрі "НІЦ ВЕМОВ") Української екологічної асоціації "Зелений світ".
Науковий консультант: Хільчевський Валентин Кирилович, доктор географічних наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка
географічний факультет завідувач кафедрою гідрології і гідрохімії;
Офіційні опоненти:
Журавльова Лідія Олексіївна (вибачте, ніколи не чув, що така існує) доктор географічних наук, професор, провідний науковий співробітник, Інститут гідробіології НАН України, відділ екотоксикології і гідрохімії;
Мольчак Ярослав Олександрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедрою екології і безпеки життєдіяльності, Луцький державний технічний університет;
Некос Володимир Юхимович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедрою геоекології і конструктивної географії, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
Провідна установа: Одеський гідрометеорологічний інститут Міністерства освіти і науки України, м. Одеса.
Захист відбувся "30" листопада 2000 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка і завершився святковим столом!

ХАЙ ЖИВЕ УКРАЇНСЬКА ГЕОГРАФІЯ!


Відгук
Про автореферат дисертації
Самойленка Віктора Миколайовича
«Методологія і застосування стохастичної
екогідрології у постчорнобильський період»,
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Після ознайомлення з двома авторефератами кандидатських дисертацій, підготовлених під керівництвом пана В.М. Самойленка, на сьогодні доктора географічних наук, професора кафедри фізичної географії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, я не міг не поставити для себе питання, яку докторську дисертацію свого часу підготував цей пан і хто він такий взагалі, бо, працюючи протягом довгого часу в рамках української географії, я ніколи не чув про нього. Дещо мене вразило. Спочатку мені стало відомо, що пан В.М. Самойленко є кандидатом технічних наук, тобто це людина без географічної освіти. З таким випадком я стикаюсь не вперше. І це відразу знаходить своє відображення у назві дисертації, яка абсолютно не пов’язана з географією. Читаємо: «Методологія і застосування стохастичної екогідрології у постчорнобильський період»! Йдеться про стохастичне моделювання в екології, отже, робота мала захищатися або у технічній раді, або за спеціальністю «математична екологія». Тому перші питання більше стосуються не автора дисертації, а тих, хто приймав цю дисертацію до захисту.
Питання 1: Шановні, з яких пір об’єктом дослідження географії стала методологія?
Мій коментар: Нічого подібного ніколи не було і не могло бути!
Питання 2: Шановні, на яких підставах спеціалізована географічна рада взялася розглядати «застосування стохастичної екогідрології» і що таке екогідрологія, та ще й стохастична, чи є вона академічною дисципліною?
Мій коментар: Думаю, тут члени спеціалізованої ради діяли за принципом: як хочемо, так і вважаємо, бо ми – кияни, і наша рада – головна в Україні. Насправді, ніякого відношення ця муть блакитна не має до географії. Отже, постає питання
Питання 3: Шановні, що стало підставою для прийняття дисертації з такою назвою до захисту?
Мій коментар: Не думаю, що я отримаю відповідь.
Тепер зазирнемо у автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Дисертант пише про проблеми, що виникають з об’єктами гідросфери … Не торкаючись питання стосовно гідросфери (а це – поняття глобального плану), зазначу, що я не побачив нічого, що могло б вказувати на відношення дисертації до географії. І мені незрозуміло, чому ні члени спеціалізованої ради, ні опоненти цього не бачили.
Об’єкт дослідження: по-перше, великі водосховища на прикладі шести дніпровських та, по-друге, місцеві водні об'єкти, насамперед водойми місцевого водокористування (малі та середні водосховища, ставки, озера з об'ємом < 100 млн. м3), з населеними пунктами, до яких вони тяжіють, та їх локальні водозбори і річкові басейни на прикладі тих, що розташовані у Поліссі та на півночі Лісостепу в межах найбільш радіоактивно забруднених Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської і деяких суміжних адміністративних областей.
Питання 4: Пане Самойленко, а що це за категорія водних об’єктів – місцеві?
Мій коментар: Виникає питання, невже таким чином визначений об’єкт дослідження може відповідати рівню докторської дисертації? Як об’єкт дослідження може ділитися на «по-перше» і «по-друге»? Нарешті, як тут проявляється географія? Її тут просто немає!
Предмет дослідження: методологія стохастичного моделювання рівнів радіогідроекологічного стану об'єкта досліджень та можливих наслідків місцевого водокористування і місцевого загального ресурсокористування (спільно "місцевого водо- і ресурсокористування") з цього об'єкта, а також способи оптимізації моніторингу і управління його станом.
Питання 5: Пане, у чому полягає різниця між методом і методологією і яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Думаю, пан не в курсі, що предмет дослідження – це певний аспект об’єкта дослідження, а не щось інше. Це дивно.
Питання 6: Пане, що таке «рівень стану»?
Мій коментар: Таке висловлювання з боку кандидата технічних наук ставить під сумнів його кандидатський рівень. Може, йдеться про рівні психічного стану чи рівні фізичного навантаження організму? Абсолютно жахливим виглядає «радіогідроекологічний стан». Як це розуміти? Я можу ще зрозуміти стан (краще - рівень) радіоактивного забруднення водних об’єктів як середовища водних екосистем. Але головним є те, що методологія дослідження не може бути предметом захисту у географічній раді.
Мета дослідження: обґрунтування, розробка, апробація та реалізація методології і застосувань стохастичної екогідрології як нового наукового напряму у гідрорадіоекологічних дослідженнях постчорнобильського періоду.
Питання 7: Пане, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого! Я бачу тут звичайне навішування локшини на вуха у вигляді «стохастичної екогідрології», «гідрорадіоекологічних досліджень» тощо.
Питання 8: Пане, Ваша нова методологія застосовна тільки у рамках «постчорнобильського періоду»?
Питання 9: Пане, як новим науковим напрямком може бути реалізація методології?
Мій коментар: А куди дивилися члени спеціалізованої ради?
Завдання:
. обґрунтування та формулювання загальнометодологічних підвалин використання нового, запропонованого автором, еколого-стохастичного методу моделювання стану водних екосистем та їх водозборів для формування двох взаємопов'язаних складників стохастичної екогідрології (СЕГ), а саме: СЕГ водойм з їх береговими зонами та СЕГ річкових басейнів;
Питання 10: Пане, як це стосується дослідження об’єкту?
Мій коментар: Ніяк!
Питання 11: Пане, як розуміти Ваш «еколого-стохастичний метод моделювання», чим він буде відрізнятися від стохастичного методу в екології?
Мій коментар: Нічим, але треба ж було ввести щось «нове».
. вибір і загальна тематична характеристика обраного для досліджень регіону та натурних об'єктів і процесів тестування та реалізації положень стохастичної екогідрології зі створенням відповідних комп'ютерних інформаційних базисів;
Питання 12: Пане, які ще, крім «стохастичної екогідрології», варіанти Ви можете назвати і які її головні положення?
Мій коментар: Чекаю на відповідь, але відмічу, що вибір і загальна характеристика досліджуваних об’єктів не може бути задачею дослідження – це етап дослідження.
Питання 13: Пане, з яких пір «загальна тематична характеристика обраного для досліджень регіону та натурних об'єктів і процесів» стала основою докторської дисертації?
Мій коментар: Мені здається, що загальна характеристика регіонів України вже давно написана.
Питання 14: Пане, про які водозбори водних екосистем йдеться?
Мій коментар: У екосистем ніяких водозборів бути не може, в тому числі у водних, бо екосистема – це організація харчових ланцюгів, що регулює потік енергії через біоценоз.
Але більш за все мені сподобалась заява: «використання нового, запропонованого автором, еколого-стохастичного методу моделювання стану водних екосистем». Звертаю увагу на наступну роботу: Страшкарба М., Гнаук А. Пресноводные экосистемы. Математическое моделирование. – М.: Мир, 1989, у якій стохастичне моделювання представлене доволі широко.  
. обґрунтування та реалізація методологічно-прикладних застосувань стохастичної екогідрології водойм, включаючи розробку моделей стану екосистем водойм, методики оцінювання достовірності гідрорадіоекологічної інформації, принципів і способів оптимізації моніторингу і управління станом водойм;
Питання 15: Як розуміти вислів «методологічно-прикладні застосування»?
Мій коментар: Як хочете, так і розумійте! Я розумію, як словоблуддя.
. обґрунтування проблеми вивчання та розробка способів моделювання дозоутворення і радіоекологічного ризику внаслідок місцевого водокористування;
Питання 16: Пане, а навіщо обґрунтовувати проблему вивчення?
Мій коментар: Проблема або існує, або не існує. Інша справа – виявлення проблеми, а обґрунтовують її вирішення. В роботі має бути актуальність теми, там про це має бути написано. Окремо таку задачу ставити не можна.
. обґрунтування та реалізація методологічно-прикладних застосувань стохастичної екогідрології річкових басейнів, включаючи розробку засад комплексного районування територій за гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водо- і ресурсокористування та комп'ютерно-картографічне втілення таких засад;
Питання 15: Пане, у Вас «обґрунтування та реалізація методологічно-прикладних застосувань» вже є у третьому завданні, навіщо Ви повертаєтесь до нього?
Мій коментар: Там були водойми, а тут – річкові басейни, невже не зрозуміло! І це – рівень докторської?
. розробка і апробація способів синтезу рішень стохастичної екогідрології водойм і річкових басейнів з проведенням тестового моделювання гідроекологічного стану найбільш радіоекологічно ризикових поліських та лісостепових районів регіону досліджень;
Питання 16: Пане, а що таке синтез рішень?
Мій коментар: Це коли кілька різних рішень синтезуються в одне. Ви уявляєте собі таку географію? Перепрошую, прийняте рішення і є результатом синтезу, що витікає з проведеного дослідження. Часто рішення приймається інтуїтивно.
. апробація принципових положень стохастичної екогідрології на створених інформаційних базисах з супутніми узагальнювальними рішеннями.
Питання 17: Пане, який критерій Ви використовували для поділу положень на принципові і непринципові?
Методи дослідження:
Мій коментар: Зі стохастичною екогідрологією все ясно.
Питання 18: Пане, у чому суть еколого-стохастичного комп’ютерно-модельного методу?
Мій коментар: Автор є чудовим майстром заплетення мозків. Жахливий приклад наукоподібного словоблуддя! Йдеться просто про стохастичні моделі у екології з використанням комп’ютера, і все, нічого нового тут немає. Ще раз нагадаю про публікацію: Страшкарба М., Гнаук А. Пресноводные экосистемы. Математическое моделирование. – М.: Мир, 1989.
Питання 19: Пане, що таке географо-гідрологічний метод?
Мій коментар: Ще один приклад словоблуддя. Ні географічного, ні гідрологічного, тим більше географо-гідрологічного методів не існує. Географія і гідрологія є науковими напрямками, в яких застосовуються різноманітні методи.
Питання 20: Пане, як розуміти Ваше «математичне планування експерименту»?
Мій коментар: Чекаю на відповідь.
Питання 21: Пане, що таке «метод стохастичного системного синтезувально-модельного комп'ютерного тематичного картографування»?
Мій коментар: Пан розраховував, що члени ради все одно нічого не зрозуміють, вони, судячи з усього, і не зрозуміли, або не захотіли зрозуміти
Наукова новизна: автор пише, що «методологія стохастичної екогідрології як нового наукового напряму, створеного автором, містить: …».
Питання 22: Пане, якщо Ви заснували нову екогідрологію, то яким боком Ви причепили її до географії?
Мій коментар: По-перше, я взагалі не розумію, чому гідрологія, яка вивчає гомогенне водне середовище, відноситься до географії, хоча офіційно це так. Але коли йдеться про екогідрологію, то, перепрошую, це вже область екології, а не географії, а екологія має відношення до групи біологічних наук.
Питання 23: Пане, Ви вводите новий «науковий напрям» - стохастичну екогідрологію, то які варіанти екогідрології, з Вашої точки зору, ще існують і з яких це пір застосування того чи іншого апарату моделювання стало підставою для введення нового наукового напрямку?
Мій коментар: Пан Самойленко та ті, хто погодився з подібним «новим науковим напрямком», не знають критерії, за якими науковий напрямок можна вважати новим. Використання стохастичних (як і будь-яких інших) моделей, які давно відомі, в принципі не може бути підставою для цього.
Автор пише, що ним:
. вперше запропонований принцип формалізації екосистеми водойми з її береговою зоною або екосистеми річкового басейну як складної динамічної вкеровної природно-технічної ("водогосподарсько-екологічної", ЕСВГ, за автором) системи, що задається обраними як географічно-детермінованими, так і випадковими (детерміновано-стохастичними) процесами і полями за основними чинниками і умовами, що визначають стан екосистеми, а також комбінаціями таких процесів і полів;
Питання 24: Пане, невже Вам невідомо, що географія не займається вивченням екосистем – це область дослідження екології (біології)?
Питання 25: Пане, у чому, на Вашу думку, полягає різниця між географією та екологією?
Мій коментар: Пан не знає (бо він не є географом), що екосистема – це організація трофічних зв’язків у біоценозах, що є предметом дослідження біології, а сама екологія – це розділ біології. Акцент уваги тут робиться на зв’язку організму та його середовища (організмо-центричний підхід), чим географія не займається.
Питання 26: Пане, Ви є першим, хто здійснив формалізацію екосистеми (не має значення, якої, бо екосистема всюди має близьку глобальну структуру)?
Мій коментар: Це дуже далеко від істини, у тому числі стосовно водних екосистем (так вони називаються). Ще раз наведу давно відому роботу (вона давно у мене є): Страшкарба М., Гнаук А. Пресноводные экосистемы. Математическое моделирование. – М.: Мир, 1989. Мені цікаво, чи є ця робота у списку використаної дисертантом літератури? У цій книзі одним з параграфів (стор. 32) є «Стохастическое моделирование», яке обговорюється і в інших розділах. Пане, Ви надурили людей, Ви не є першим, хто застосував стохастичне моделювання у обговорюваній Вам сфері
ПАНЕ САМОЙЛЕНКО, ВИ САМОЗВАНЕЦЬ І ПРОЙДИСВІТ!
Причому ніхто зі спеціалістів не вважав за потрібне називати це стохастичною гідроекологією!
Читаємо: «запроваджені комплексні характеристики репрезентативних таксонів районування, нові за змістом, а саме індекси ризику "районо-ландшафтів", які спільно з частками площ конкретних "ландшафто-субполів ризику" стосовно площі їх таксону, що тестувався, і розглядалися як характеристика "критичності" ландшафтних комплексів обраного таксону з причинно-наслідкових позицій, тобто з точки зору вивчання загальних закономірностей ландшафтно-гідрологічної обумовленості міри біологічної доступності…» (с. 4).
Питання 27: Пане, Ви ввели нові поняття - «районо-ландшафт» та «ландшафто-субполя ризику», де, на яких географічних конференціях вони були фахово обговорені?
Мій коментар: Ці терміни є свідченням абсолютної некомпетентності дисертанта в області географії! Дисертант не розуміє, що таке ландшафт, введені ним терміни є прикладом псевдонаукового словоблуддя! Це стосується і всього, що має відношення до «новизни». Цікаво, як все це було оцінене членами спеціалізованої ради Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка?
Мене також вражає те, що дисертант весь час наголошує на керованості екосистем, що ставить під сумнів його розуміння суті природних утворень. Можливості керувати екосистемою вкрай обмежені.
У першому пункті зустрічається також вислів «географічно-детерміновані процеси», отже
Питання 28: Пане, а що це за географічно-детерміновані процеси, Можете навести приклади?
Читаємо далі: «вперше розроблені базові положення стохастичного моделювання просторово-часових параметричних збурень ЕСВГ водойми або річкового басейну із зниженням від груп показників (макрорівень формалізації) до наборів компонентів і елементів цих груп (мезо- і мікрорівні) …» (с. 5).
Питання 29: Пане, які одиниці у Вас відносяться до макрорівню формалізації?
Питання 30: Пане, як розуміти «набори компонентів і елементів» «групи показників»?
Мій коментар: чекаю на відповідь. Але зазначу, що природні утворення, на відміну від технічних, не розкладаються на компоненти та елементи, бо складовими тут є утворення, які самі по собі є самоцінними.
Автор заявляє у кількох пунктах «новизни», що він удосконалив і поглибив, але удосконалення і поглиблення існуючого не є новизною, тобто ті пункти (їх чотири) відкидаються. Не може бути новизною і запровадження чогось. Крім того, всі вони стосуються використаних методів і підходів, а не об’єкта дослідження.
У 9-му пункті «новизни» мені особливо сподобався фрагмент фрази: «… з генетично та природно-функціонально однорідними гідрологічно-ландшафтними (або навпаки) комплексами потрібного рівня …» (с. 5).
Питання 31: Пане, які це комплекси – гідрологічно-ландшафтні або навпаки?
Мій коментар: Пан довільно користується науковими термінами, не зважаючи на їх смисл.
Практичне значення: «полягає, по-перше, у створеному взаємопов'язаному наборі методологічно-прикладних та суто прикладних застосувань стохастичної екогідрології …» (с. 6).
Питання 32: Пане, чим відрізняються методологічно-прикладні і суто прикладні застосування?
Мій коментар: Тим, що перші є методологічно-, а другі – суто, невже не зрозуміло!
Мені не дуже хочеться лізти далі у цю «дисертацію», але спробую ще трохи почитати.
Основний зміст роботи
Автор пише: «У першому розділі роботи викладені загальна методологія і особливості стохастичної екогідрології в системі природничих дисциплін у постчорнобильський період …».
Питання 33: Пане, як розуміти вислів: «стохастичної екогідрології в системі природничих дисциплін у постчорнобильський період», чи означає це, що у не пост-чорнобильський період Ваші розробки позбавлені сенсу?
Мій коментар: Розумієте, яку маячню протягнули через спеціалізовану раду Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка? Дисертант намагається переконати, що він створив новий напрямок шляхом використання (що давно робилося до нього) стохастичних методів моделювання. Цілий абзац автореферату заповнений тлумаченням англійських перекладів його термінологічних витворів. Читаємо такі «науково-значимі» висловлювання, як: «… просторово-часова мінливість таких характеристик є реальною і необхідною умовою існування і розвитку гідроекосистем різного рангу …» (с. 8).
Питання 34: Пане, системи існують реально, чи це тільки форма нашого уявлення?
Мій коментар: Пан Самойленко не розуміє, що ні систем, ні простору, ні часу в Природі не існує, що це все – продукти нашого мислення. Він не розуміє, що поняття системи має відношення не до розвитку, а до функціонування певних осередків середовища. Він пише про превалювання випадкових чинників …
Питання 35: Пане, йдеться про випадкові чинники чи про фактор випадковості (як ми його сприймаємо), присутній у впливах на ті чи інші об’єкти?
Читаємо: «… у чотиримірній вкеровній динамічній ЕСВГ водойми розрізняють …» (с. 9).
Питання 36: Пане, динаміка є зміною системи (об’єкту) у часі, в якому плані Ваша динаміка є чотиримірною?
Мій коментар: Чотиримірність додає науковості!
На стор 10 зустрічаємо «гіперпідсистему 2 рівня «біота»».
Питання 37: Пане, як можна зрозуміти таке, щоб підсистема була гіпер-, може краще вже супер-? 
Мій коментар: Ви уявляєте, яке гіперсупервраження могло виникнути у членів спеціалізованої ради від почутого і прочитаного (якщо це взагалі хтось читав)!
Читаємо: «Певним чином підсумовані (скомплексовані з врахуванням різноспрямованих ефектів поєднання) СЕФ утворюють природно-cоціально-економічний потенціал ЕСВГ водойми, що диференціюється на реальний, можливий і доцільний.» (с. 10).
Питання 38: Пане, у якому сенсі Ви використовуєте термін «потенціал» і як Ви вводите природний і соціальний потенціали?
Мій коментар: Я розумію ще економічний потенціал, але з якої точки зору ведеться розмова про потенціал Природи і соціуму? Природа – це все, в тому числі ми, її потенціал неміряний і визначається нашими можливостями пізнавати та використовувати її властивості. Соціум – абстракція, яка має стосунок не тільки до людського суспільства. Потенціал це приховані сили, можливості, які можуть бути задіяні у тій чи іншій справі, тобто він не є чимось раз і назавжди визначеним. А дисертант запросто його визначає?
І далі: «Принципом балансування динаміки стану ЕСВГ водойми є досягнення за заданими параметрами екоcиcтеми, зважаючи на зниження (ліквідацію) еколого-економічного збитку, оптимального потенціалу цієї ЕСВГ, який у цілому трактується як міра можливостей виконання системою її СЕФ і чисельно моделюється через надійність ЕСВГ.» (с. 10).
Питання 39: Пане, на яких підставах Ви розглядаєте природне утворення з точки зору його можливостей виконання соціально-економічних функцій?
Питання 40: Пане, надійність – технічний термін, який не можна так запросто переносити на природні об’єкти, на яких підставах Ви це робите?
Мій коментар: Це – наслідок відсутності географічної освіти і панування в голові пана техноцентризму! 
На стор. 11 стає зрозумілим, в якому сенсі автор використовує термін «фаза» (фазова стійкість). Виявляється, це синонім етапу (можливо, стадії). По суті справи, йдеться про стан, що саморегулюється. Автор пише: «Фазова стійкість – власне саморегуляційна властивість екоcиcтеми, яка пов'язана з фазою (етапом) її розвитку і визначається критеріями (кількісними і якісними) еволюційних моделей.» (с. 11).
Питання 41: Пане, на яких підставах Ви заявляєте, що саморегуляційна властивість екосистеми «визначається критеріями (кількісними і якісними) еволюційних моделей»?
Мій коментар: Це якесь непорозуміння. Стійкість (сталість) екосистеми, як організації трофічних зв’язків біоценозу, не може визначатися критеріями еволюційних моделей, вона визначається гнучкістю та різноманіттям зв’язків між популяціями! Це відомо всім, хто хоча б трошки знайомий з екологією. І так звані еволюційні моделі тут недоречні. Не можна говорити про стійкість утворення, яке еволюціонує. Крім того маю відмітити дуже складну мову, якою написаний текст. Наведу приклад:
Надійність ЕСВГ водойми aбо її підсистем визначають як числову ймовірнісну міру здатності виконувати нею (ними) вимогові екологопозитивні aбо обмежувати екологонегативні СЕФ (тобто міру потенціалу ЕСВГ) у заданому проcторово-чаcовому вимірі (зберігаючи при цьому для однорідних таксонів умови їх параметричної стійкості) у межах, які відповідають оптимальному режиму експлуатації ЕСВГ (з максимальною ефективністю СЕФ) за екологічно безпечними умовами, і обумовлюють регламентацію ресурсокористування, включаючи можливість використання додаткових засобів експлуатації, у т.ч. проведення природоохоронних заходів. (с. 11).
Перепрошую, так визначення не формулюються!
Дисертант вводить поняття «оптимальна забезпеченість ресурсовидатності» - «забезпеченість оптимального для використання ресурсного потенціалу за умов вимогової надійності ЕСВГ» (с. 11). Йдеться про те, яким темпом можна викачувати ресурс з природного утворення. Щоб воно лишалося сталим. Але все це відомі речі і формулюються іншою мовою.
Питання 41: Пане, як розуміти «усталений рівень розвитку системи», про який рівень розвитку йдеться?
Мій коментар: Важко взагалі зрозуміти, як автор уявляє собі природні об’єкти та їх динаміку (розвиток тут ні до чого), як можуть ці системи весь час розвиватися, в якому сенсі використовується термін «розвиток», та ще й уставлений.
Питання 42: Пане, що таке «гідрологічно-ландшафтна структура»?
Мій коментар: Так, я  бачу «визначення» автора – «як сукупністю локальних комплексів місцевого водо- і ресурсокористування з метою моделювання рівнів радіо- і гідроекологічного стану цих ГЛС, спрямованого на оцінки певних категорійно-класифікованих наслідків для здоров'я критичної групи населення – місцевих водо- і ресурсокористувачів» (с. 11 - 12). Але де ви тут бачите визначення?
Питання 43: Пане, як розуміти «комплекс місцевого водо- і ресурсокористування»?
Питання 44: Пане, до чого тут «з метою моделювання рівнів радіо- і гідроекологічного стану» - все це вводилось, щоб моделювати стани?
Мій коментар: Не знаю, мені здається, що стани не моделюються, а визначаються і описуються.
Продовжимо –
Питання 45: Пане, як розуміти «(географічно)-детерміновані поля за гідрологічною, ландшафтною і фізико-географічною групами ознак», які це «(географічно)-детерміновані поля» (с. 12), як вони географічно детерміновані, які гідрологічні, ландшафтні та фізико-географічні ознаки Ви маєте на увазі?
 Мій коментар: Це – один з багатьох фрагментів, який висвітлює безграмотність автора у сфері географії.
Другий розділ. Дисертант надто захоплюється введенням абревіатур. Навіть досліджуваний регіон пишеться як ДР. Вражає легкість створення нових термінів.
Питання 46: Пане, що таке «територіальний об’єкт»?
Мій коментар: Пан не розуміє, що таке територія.
Я прочитав текст другого розділу і не побачив у ньому нічого, про що можна запитати, бо це – всього тільки перелік зробленого. Тут немає жодного пункту, який підлягає захисту.
Третій розділ. Тут мене відразу зацікавив новий термін – “екостохастичні функції”.
Питання 47: Пане, чим Ваші екостохастичні функції відрізняються від просто стохастичних функцій?
Мій коментар: Областю застосування! Якщо це була соціологія, це були б соціостохастичні функції, біологія – біостохастичні функції тощо.
Тепер у мене питання до членів спеціалізованої ради:
Шановні пани (які ще мають відношення до цієї ради), ви є спеціалістами в області стохастичних функцій, ви могли щось сказати з приводу їх коректності, чи ви просто сиділи в очікуванні, коли можна буде побігти до накритого столу з коньяком і смачними стравами?
Мій коментар: Я бачу тут розмови про моделі (яких, до речі, немає), які мали б обговорюватись відповідними спеціалістами в області стохастичного моделювання, тут немає нічого, що має відношення до географії. Взагалі складається враження, що дисертант використав розробки всього інституту за довгий період часу і подав їх як особисті (йдеться про обсяг зробленого, який має вигляд звіту), але автореферат написаний так, щоб ніхто взагалі не зрозумів, що саме зроблено – все тільки позначено. Чи можна повірити у те, що такий величезний об’єм результатів (які неможливо перевірити) належить одному досліднику? Ні, не можна!
Четвертний розділ. За автором «викладені теорія і результати для регіону комплексного районування територій» (с. 16).
Питання 48: Пане, що таке природно-територіальна вихідна ланка?
Мій коментар: Пан вкрай схильний до ускладнення термінології, що мало за мету посилити враження стосовно рівню науковості, але ефект вийшов зворотний. Автореферат заповнений нескінченним переліком зробленого при повній відсутності того, що зроблено, що не дає можливості дати оцінку. Вкрай заплутана термінологія. Ось приклад: «…складна динамічна гідрологічно-ландшафтна макроекосистема річкових басейнів і ландшафтних комплексів різного рангу». Тут я навіть питання не буду ставити, бо фраза просто засвідчує безграмотність автора. В одну купу автор скинув все.
Читайте: «… у поєднанні з певними ГЛС – гідрологічно-ландшафтними комплексами, ГЛК, або ландшафтно-гідрологічними комплексами, ЛГК, в залежності від алгоритмів КРЕР стосовно окремо МВ або МВ+МЗР) для наступного виділення і характеристики власне таксонів КРЕР.» (с. 18). Це звичайне навішування локшини на вуха докторів наук – членів спеціалізованої ради.
П’ятий розділ – «Методологічно-прикладна реалізація положень стохастичної екогідрології річкових басейнів …».
Питання 49: Пане, навіщо писати «методологічно-прикладна», якщо вся методологія є прикладною?
Мій коментар: Це питання я поставив тільки для того, щоб щось написати, бо … ні, ось ще одне
Питання 50: Пане, Ви заявляєте, що розробили «оригінальну методику синтезу рішень», що це означає?
Мій коментар: Питання у тому, що рішення є наслідком синтезу. Прийняття рішень у складних ситуаціях взагалі носить інтуїтивний характер, сумніваюсь, що це можна алгоритмізувати і автоматизувати. Не слід забувати, що природа і соціум – це не технічні системи і ніякі «комплексні індекси» тут не допоможуть.
Висновки
Їх п’ять на шість задач. У мене питання до всіх: скажіть будь ласка, як висновок докторської дисертації може займати до 1,5 сторінок (12- шрифтом)?
Мій коментар: З моєї точки зору, це повна фігня! По окремих висновках:
1. Цей текст висновком не є, це – констатація уявлень автора.
2. Нічого, схожого на висновок – це констатація.
3. Скажіть будь ласка, як можна вважати висновком наступне: «Особливостями використання засобів ЕСМ у стохастичній екогідрології річкових басейнів, за спільності теоретичних засновків із СЕГ водойм, було моделювання стану …», і далі «Методологічно-прикладними рішеннями стохастичної екогідрології річкових басейнів через створений апарат КРЕР як стохастичного системного синтезувально-модельного тематичного картографування територій багатокомпонентного природного і техногенного впливу стали:» (с. 23)?
4. Скажіть будь ласка, як можна вважати висновком наступне: «Спільним рішенням стохастичної екогідрології водойм і річкових басейнів стала спеціальна методика моделювання рівнів гідроекологічного стану ландшафтно-гідрологічних районів комплексного радіоекологічного районування.» (с. 23)?
5. Скажіть будь ласка, як можна вважати висновком наступне: «Відпрацювання і задовільна верифікація усіх методологічно-прикладних здобутків і застосувань етапу становлення стохастичної екогідрології підтримувалися узагальненим, у т.ч. вперше створеним, істотним за обсягом інформаційним базисом стосовно репрезентативних для поставлених завдань показників як довготермінової еволюції шести дніпровських водосховищ, так і регіональних особливостей понад 3 тисяч (майже 60% від наявних у регіоні) місцевих водойм» (с. 24).

Висновок по автореферату
Ми маємо чудовий приклад, коли людина без географічної освіти заплела мозки географічному панству – членам спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка, бо виходив він з того, що все одно вони нічого не зрозуміють, тому можна писати все, що завгодно. Таке враження, що всі вони сиділи на засіданні із заплющеними очима і вухами, щоб нічого не бачити і не чути, бо як можна було сприймати всю цю наукоподібну «творчість». Пан Самойленко В.М. навіть не спромігся показати різницю між об’єктами технічного плану, для яких, можливо, підходить його апарат моделювання (але не дослідження), бо вони формуються зі штучних деталей-частин, і тими природними утвореннями, до яких він застосовував свої методи. В авторефераті відсутній огляд літератури за напрямом дослідження – таке враження, що цими питаннями ніхто не займався, що дуже просто спростовується. В принципі, можна було не читати Основний зміст роботи, достатньо було подивитися так звані «висновки», які так тільки називаються. Об'єкта дослідження, як такого, в роботі немає – автор не досліджував об’єкти, про які він пише, - є моделі, але моделі не захищаються у географічних радах, в географії моделі використовуються для того, щоб виявити особливості природних і антропізованих утворень. Нічого такого в дисертації немає. Я взагалі не побачив задач, які стосувались би об’єкта дослідження, тому ми і маємо такі «висновки». Але питання до членів спеціалізованої ради Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка та опонентів:
Шановні, де ж ваша кваліфікація видатних географів, що працюють у головному університеті України?
Виходить, її немає!
Зрозуміло, що ні про який позитивний висновок не може бути й мови. Дуже неприємно читати казна що.
Доктор географічних наук                               О.П. Ковальов

27.12.2014



1 коментар: