8 червня 2023 р.

Москалі й не думали про такий наслідок підриву дамби Каховської ГЕС: а вони звільнили дух Батька Великого Лугу!

 Олекса Ковальов 

Ось що сталося!

Великий Луг – великий (за розмірами, площею) луг (лісиста місцевість, плавнева місцевість, місце де вигинається р. Дніпро) – територія, що займає частини нинішніх Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей вздовж р. Дніпро та Каховського водосховища, поросла плавневими лісами. Він простягався на території між річками Дніпро та Конка аж до лиману Великі Води (Молочний лиман), Південно-Східною межею була річка Кушугум. Всього Великий Луг шириться найбільш на 20 верст, а найменш - на 3 версти. Вся ця територія поросла лісами, очеретами та високими травами; прикрашена озерами та лиманами, порізана протоками Дніпра.


Першу згадку нашого плавневого Лугу знаходимо в датованій ХІІ ст. літописі, де описується боротьба з лукоморськими половцями Ростислава Рюріковича, який "ехаша в борзе ізьездом до Протолчи в Лоузе в Днепровськом".

Сучасна етнографічна мапа Великого Лугу почала формуватись з початком заснування Запорозької Січі. Не зважаючи на те, що козаками ставали люди різного походження, але більшість їх були з руських (українських) земель і всі вони були українськими християнами. Створення зимівників поклало початок утворенню постійного населення зі своїм специфічним побутом і архітектурою. Великий Луг в найвужчому своєму місці (по лінії Микитин Ріг (м. Нікополь) – Кам'яний затон (с. Кам'янка)) умовно поділявся на дві частини: нижню (південну), яку називали Базавлук (Базавлуг), через те, що там протікала р. Базавлук; та верхню (північну) власне Великий Луг.

Татари, як кочівники і степовики, взагалі вирушали в походи кіньми й завжди обминали Великий Луг з його протоками, озерами та багнищами; коли б же вони й задумали знайти запорожців у Великому Лузі, користуючись човнами, й заїхали б у глиб Лугу, то так заплуталися б серед безлічі озер, річок та лиманів, що не тільки б не виявили своїх ворогів, а навіть самі не повернулися б назад. Через те козаки(XVI – XVIII)  й тулилися зі своїми Січами завжди поближче до Великого Лугу, щоб їх там ніхто не дістав. В той час Великий Луг ще називали Диким Полем. Його територія входила до складу земель війська Запорізького, а саме до Конської паланки (назва від р. Конка). А. Кащенко у своїй роботі «Предания и рассказы, собраны в Екатеринославщине 1875-1905» описує: «Перш за все Великий Луг був сполучений із Чорним морем широкою та глибокою річкою Дніпром, і завдяки тому, щовесни сила риби, не маючи собі в морі спокійного та захищеного від хвиль притулку, де б їй покласти ікру, рушала в Дніпро, заходячи в озера, лимани та протоки. Найбільше таких місць було на Дніпрі у Великому Лузі.

Початком наступної хвилі формування етнографічного складу населення Великого Лугу стала трагічна дата в історії Запорозької Січі – її зруйнування в 1775 році. Трохи згодом царський уряд почав роздавати колишні козацькі землі у власність дворянам, які привезли сюди своїх кріпаків (переважно з полтавських земель). В ці часи запорозькі землі заселили не тільки українці, а й німці, серби, євреї, греки, вірмени. Таке переселення тривало до початку ХХ століття.

Радянська влада на Україні внесла свої «корективи» в етнографічний склад населення – численні голодомори, колективізація та індустріалізація, репресії та культурна революція. Після Другої світової війни проведення антилюдських операцій по переселенню народів, зокрема, так звана операція «Вісла» привела на землі Великого Лугу українців з Підляшшя та Сяну.

Катастрофічною втратою історичної і культурної спадщини Великого Лугу (і всього українського народу) стало затоплення плавнів водами Каховського водосховища в 1956 році. Під водою залишились усі Січі Запорозькі, древні залишки міст, козацькі зимівники, городища і могильники!

(Матеріал статті «Національний природний парк «Великий Луг»» -http://www.grandmeadow.org.ua/index.php/publisher/articleview/frmArticleID/47) 

Так що ж сталося? Справа у тому, що Великий Луг знаходився у серці козацьких земель, і він був затоплений радянською владою. Тепер же, коли вода зійде, звільниться козачий дух, який охопить всю Україну!

Отже - Олександр Шевченко. БАТЬКО ВЕЛИКИЙ ЛУГ https://www.youtube.com/watch?v=2xI3y0Rovro&ab_channel=1963sheva

8 коментарів:

  1. Відповіді
    1. Дякую. Наша справа - недопустити відновлення цього гідро-одоробла, бо там вже засвітилися великі гроші!

      Видалити
  2. Питання в тому, як нам тепер не допустити чергового підкорення духу Великого луга?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Думаю, це зробити просто. Не відновлювати цю довбану ГЕС, природа сама вийде на приблизно той стан, у якому була до її будівництва. Треба мати на увазі, що вже давно було зафіксовано, що басейн Дніпра перетерплює поступове ізостатичне занурення, тепер, коли вода зійде, матимемо невеличке підняття ... Рослинність дуже швидко захопить поверхню і почнеться сукцесійний процес, за яким зможуть спостерігати геоботаніки. Відбудеться невеличка зміна місцевого клімату ... Географам буде, чим займатися!

      Видалити
  3. Пропоную познайомитись зі змістовним виступом Сергія Шапаренка з екологічної групи "Печеніги" (Харків) - https://www.facebook.com/groups/314052112587334/

    ВідповістиВидалити
  4. Йо-йой! Батько, Дух ...і це пише вчений-матеріаліст, шо твориться!

    ВідповістиВидалити
  5. Ковальов, ти мабуть вже мольфар, а не географ, якщо діло дійшло до "духів" :)

    ВідповістиВидалити