9 березня 2018 р.

УКРАЇНА – МАЙБУТНЄ: Поздоровляємо Україну з днем 8-го березня і бажаємо стати дійсно соборною!

Держави і країни. Людство може бути організованим у різний спосіб. Є племена і племінні території, є номади, є країни, на які накладені держави. Країни є значно більш фундаментальними утвореннями, бо базуються на культурах, тому держави, захоплюючи території країн, намагаються, в першу чергу, стерти сліди автентичних культур – так діють імперії. Країни живуть своїм життям, у тому числі і країна-Україна. Основу ж будь-якої держави складає інститут влади, і саме влада веде до розшарування суспільства, саме вона породжує патерналізм, бо продукує одержавлених людей. В Україні інститут влади так і не зміг виробити людську культуру влади. Ми тільки й чуємо: влада така, а ще є така, а ця – інша, а ось ще інша ..., вже й журналістів називають якоюсь там владою. Владність – це хвороба.
Отже, маємо протистояння: влада проти культури!
Це протистояння триває вже сотні років, і прогрес світової спільноти можна вимірювати співвідношенням між тим, скільки на даній території влади, і скільки культури, іншими словами, скільки держави, і скільки культури. Якщо переважають державні інститути, маємо соціальну стагнацію. Саме це, нажаль, спостерігається в Україні, але значно більше – у Росії.  
Мінливість ситуації, яку ми спостерігаємо ось вже багато років, підтверджує те, що держави є штучними утвореннями, які формуються політиками для політиків, але не для народів. Всюди йде боротьба різних соціальних груп, що має за мету створення своїх держав (чудовий приклад — ІДІЛ, ЛДНР), що ставить питання про зміну кордонів. Тому деякі й дозволяють собі заявляти, що прийшов час змінити устрій світу, тобто змінити державні кордони. Насамперед, йдеться про заяви В.В. Путіна, під яким і так ледве не шоста частина суші, але йому мало – пан мріє стати господарем Світу, ну, хоча б земного. Цей інфант-маразматик вже дійшов до прямих погроз, демонструючи «нові» російські пшикалки (у 60-х роках минулого століття ми теж запускали такі, користуючись фотоплівкою – класно літало!). Ми навіть знаємо, що в Росії готовий план захоплення Харкова, і це при тому, що у 2014 році харків’яни показали своє ставлення до «русскаго мира» – дульки вам з маком! Але їх цікавить вся Україна, тому є проблема, яка так і звучить – Україна, якої, начебто, немає, бо її вигадали більшовики, і мову вони вигадали, якої «не було». Недарма Збігнев Бжезинский свого часу висловив слушну думку:
без України Росія не може статися, як імперія.
Імперія – це також хвороба, подібна до раку, вона охоплює жителів своїми метастазами і, зрештою, знищує. В той же час не можна не погодитись з В.В. – дійсно настав час змінити світовий порядок, і Україна має прийняти у цьому участь. Прийшов час зібрати етнічні українські землі у цілісність, відому як країна-Україна. У чому питання?     
Свого часу в Кремлі намалювали її кордони, відрізавши від України значні території. Саме їх і слід повернути, саме повернути до складу Соборної України, бо без них соборності немає, і це відчуває кожний свідомий українець. Звісно, можуть виникнути питання, у який спосіб це зробити? Тут слід працювати. Деякі політики можуть сказати, що, мовляв, люди, які там живуть – це вже не наші люди. Але так можна поступово відмовлятися і відмовлятися – за людей слід боротися, бо саме вони є носіями культури. З поляками та білорусами простіше - повернення може бути здійснено у разі, якщо Польща і Білорусь передадуть Україні її етнічні землі (дивіться карту «Соборна Україна») при умові втрати Росією Калінінградської області, яку мають поділити між собою Польща, Білорусь та Литва. З іншими територіями ситуація є складнішою. Тут без внутрішніх змін не обійтися. 


А як бути з Росією? Так, як це зробив Олександр Абраменко (дивіться фото) під час нагородження на Олімпіаді - покрив росіянина українським прапором, як старший брат. Молодець! Це - по-людськи!

Другий фронт. На жаль, Україна має другий фронт - внутрішній. Це - фронт з владою. І кожного разу ми чуємо про необхідність зміни обличчя влади - рожі міняються, все інше залишається тим самим. Ось і тепер ці “нові” рожі вже чотири роки демонструють свою вправність в плані утримання у високих кріслах, попри те, що діють з порушенням законів … нічого, головне - бути наглими, і все буде «добре»”. Цікаво, кричать про децентралізацію, а все продовжують концентрувати у Києві - головному гламурняку і пацючнику держави-України. Знову ми чуємо про те, що черговий київський вуз - Київський медичний університет ім. Богомольця, який, як виявляється, є головним в Україні. Так, погодимось, дійсно головний в плані … корупції, бо такими є і інші київські “головні” університети. 


Отже, українцям слід серйозно подумати над питанням, що робити з цією владою, яка комплектується нахабними, безцеремонними та брехливими. В першу чергу, слід привести до ладу апарат держуправління, який мало чим відрізняється від радянського. По-друге, або скасувати взагалі інститут президентства, або суттєво скоротивши повноваження “головного” і “неповторного”. Сьогодні влада намагається ігнорувати громадянське суспільство, його слід підтримати всіма способами.
Наша справа - створити нову українську культуру, що має базуватися на давніх народних коріннях, бо, ще і ще раз - перемагають культури, а не армії, армія може забезпечити локальну перемогу, але глибинна перемога визначається тільки більш високою, більш гуманістичною культурою, яка забезпечує кожній людині можливість саморозкриття.

СЛАВА УКРАЇНІ! ЖИВИ Й РОЗВИВАЙСЯ, РІДНЕНЬКА,
ПОВЕРТАЙ ТЕ, ЩО У ТЕБЕ ВІДІБРАЛИ, ПОКРИЙ СВОЇ ЕТНІЧНІ ЗЕМЛІ ЖОВТО-БЛАКИТНИМ ТА ЧЕРВОНО-ЧОРНИМ ПРАПОРАМИ! 

Олекса Ковальов «Номад»

Немає коментарів:

Дописати коментар