27 листопада 2017 р.

Відгук офіційного опонента пана Г.П. Підгрушного про дисертацію Сегіди К.Ю. «Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону»

  1. Актуальність обраної теми дослідження та її зв'язок з планами і напрямами науково-дослідних робіт ... .
Опонент вказує, що «... вагомого значення набувають суспільно-географічні дослідження саме на регіональному рівні. Це справедливо і для геодемографічних досліджень, спрямованих на визначення і вирішення демографічних проблем та управління демографічними процесами в регіонах» (с. 1).
Мій коментар: Зверну увагу, що не може бути суспільно-географічних чи геодемографічних досліджень (якщо це – наукові напрями), можна говорити тільки про відповідні об’єкти дослідження, що виділяються згідно з певними критеріями, але саме цього в роботі дисертантки немає. І все, що йде далі, стосується тільки демографії, але опонент дивним чином заявляє про «надзвичайну актуальність суспільно-географічного дослідження геодемографічної системи регіону» (с. 1), хоча ніякої системи в роботі немає (принаймні, у авторефераті). Шановний опонент з самого початку розсипає похвали, заявляючи про піонерний характер роботи. Але нас цікавить не піонерний характер, а реальні результати, які мали б наукову цінність і потребували би реального захисту, а їх в роботі немає.
  1. Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків, рекомендацій ... .
Пан опонент заявляє, що «результати дослідження ... є достатньою мірою обґрунтованими, оскільки вони базуються на фундаментальних положеннях сучасної географії ...» (с. 2).
І тут я не можу втриматись –
Питання 1: Шановний пане опонент, які конкретно «фундаментальні положеннях сучасної географії» Ви побачили у цій роботі?
Мій коментар: Ніяких положень географії, тим більше фундаментальних, я в роботі не виявив, але виявив інше – повну відсутність у дисертантки будь-яких уявлень про географію! Але і у пана опонента ми бачимо ті самі висловлювання, що і у дисертантки, особливо це стосується географічного підходу. Пану, що має диплом доктора наук, варто би знати, що наукові напрями не утворюють підходи, вони базуються на критеріях, за якими виділяються області дослідження.
Пан опонент заявляє, що дисертантка досягла поставленої мети, в той час, як мети, як такої, в роботі немає, а отримані «результати» у вигляді висновків аж ніяк не схожі на такі  - це або констатації, або декларативні заяви.
3. Наукова новизна основних положень і висновків ...
Пан опонент заявляє про наукову новизну, яка міститься в роботі:
«. вперше розроблено і обґрунтовано концепцію регіональної геодемографічної системи на основі системно-синергетичного підходу» (с. 3).
Мій коментар: По-перше, ніякої геодемографічної системи не може бути, бо всі питання демографічного плану досліджуються демографією, тобто така «система» є фейком. Дивує те, що у пана опонента системний і синергетичний підходи об’єднуються, наче це різні підходи, хоча синергетика є областю знань, що займається саме системами з певними режимами, що свідчить про надто поверхневий рівень уявлень пана опонента стосовно системної парадигми. По-друге, ніякого обґрунтування своєї «концепції» авторка не наводить, вона тільки її декларує.
«. вперше розглянуто особливості самоорганізації і саморозвитку геодемографічної системи (...), геодемографічний процес як механізм реалізації соціоактогенезу (...) та як інформаційний обмін (...)» (с. 3).
Не можу не поставити пану опоненту наступне питання –
Питання 2: Шановний пане, так чим дисертантка займалася – геодемографією чи соціоактогенезом?
Мій коментар: Насправді, ні тим, ні іншим. Дисертантка не пояснила, чим відрізняється її геодемографія від демографії, а якщо визнати соціоактогенез науковим поняттям (що вимагає визначення), то він має відповідати дуже складному явищу, що має місце в соціумах, тобто, по-перше, це чисто соціологічне питання, по-друге, воно вимагає досліджень зовсім іншого характеру, бо це – інший об’єкт, а в дисертації немає цього й близько. Ще один момент стосується самоорганізації. Самоорганізація є шляхом моделювання систем, а не їх класом. Отже, пан опонент просто наводить тінь на плетінь, граючи на користь дисертантки!
Я не буду далі обговорювати ці пункти, бо у моєму відгуку вони обговорюються і, на відміну від оцінки професора Г.П. Підгрушного, їх оцінка вкрай негативна, а те, що написав пан офіційний опонент, ні в якому разі не відповідає дійсності. У відгуку пана опонента має місце збій нумерації пунктів.
4. (у відгуку це пункт 3). Значущість дослідження для науки і практики ...
Тут мені взагалі немає, що коментувати, бо маємо чисто формальний контекстно-незалежний текст, здебільшого переписаний з дисертації (своїх слів у пана опонента не знайшлося). Знову ми бачимо, що «результати дослідження поглиблюють наукові знання ... » (с. 4).
Питання 3: Шановний пане, а у чому конкретно це «поглиблення» проявляється?
Мій коментар: Ні в чому, просто так треба було написати. І мене вражає, що результати роботи «вже використані Первомайською районною радою Харківської області ...» (с. 5) – уявляєте, який рівень! А потім я подумав, а може пані дисертантка з цього району, бо без зв’язків хто буде давати довідку про впровадження цього наукоподібного мотлоху?
5. (у відгуку це пункт 4). Оцінка змісту, стилю та мови дисертаційної роботи, її завершеності та оформлення.
Дуже коротка констатація того, що написано в дисертації. Опонент з усім погоджується (дивне опонування!).
6. (у відгуку це пункт 5) Дискусійні положення, зауваження та пропозиції
Пан опонент наводить п’ять пунктів зауважень і пропозицій. Розглянемо їх:
«1. В роботі дещо непослідовно викладено новизну отриманих результатів. Так, «в дисертації вперше розроблено і обґрунтовано концепцію регіональної геодемографічної системи на основі синергетичного підходу ...». Однак, далі серед результатів, що отримали подальший розвиток дисертантка називає «методологію суспільно-географічного дослідження геодемографічної системи регіону». Якщо концепція регіональнох геодемографічної системи сформульована вперше, то як же методологія її дослідження отримує подальший розвиток? Очевидно, що і методологія розроблена вперше (...)» (с. 7).
Мій коментар: Ось якого серйозного рівню «зауваження» робить пан офіційний опонент! При цьому він навіть не помітив, що ніякої синергетики в роботі немає, а геодемографічна система – це наукоподібний сурогат.
«2. Поряд з поняттям «регіональна геодемографічна система», яке не викликає жодних зауважень, авторка послуговується поняттям «регіональна геодемографічна політика» (...). Незрозуміло, як це поняття співвідноситься з регіональною демографічною політикою?» (с. 7).
Мій коментар: Це вже просто дивно! У пана професора маячня «не викликає жодних зауважень», натомість він не може зрозуміти, що одна маячня породжує іншу, формуючи наукоподібний шмурдяк!
«3. На нашу думку, в роботі недостатньо чітко сформульовані та розмежовані основні функції геодемографічних систем. Так, наприклад, дисертантка виділяє відтворювальну функцію, що являє собою «забезпечення безперервного відтворення поколінь» та соціальну функцію, як «формування та відтворення соціуму» (с. 75). З огляду на схожість цих трактувань, чи не краще було б виділити одну, соціально-відновлювальну функцію геодемографічних систем?» (с. 7).
Мій коментар: Приїхали. Ось якого рівню офіційні опоненти пишуть відгуки про псевдо-дисертаційні шмурдяки! Пан офіційний опонент навіть не розуміє, що відтворенням поколінь займається не якась там система, а звичайні чоловіки та жінки! Що стосується соціуму, то це питання не має відношення до демографії.
«4. Дискусійним, на нашу думку, є твердження дисертантки про те, що «саме завдяки появі у суспільній свідомості нових ідей і поглядів відбувається суспільний прогрес – швидкі еволюційні або стрибкоподібні революційні фазові переходи суспільства від старого устрою до нового» (с. 111). Нові популістські маніпулятивні ідеї, які в наш нестабільний час «вкидаються» у масову свідомість окремими політичними акторами та іноземними спецслужбами мають лише одне спрямування – регрес суспільства, його деструктивну трансформацію» (с. 7).
Мій коментар: Рівень зауваження зашкалює! І це при тому, що слід було б сказати дисертантці, що суспільна свідомість, нові ідеї та погляди і т. і. не мають жодного стосунку до питань демографії. Дисертантка такими висловлюваннями просто замилює очі, і це спокійно сприймається опонентами і членами ради.
«5. Одним із ключових висновків дисертації слід вважати тезу автора про те, що «сучасна моноцентрична модель просторового розвитку є ключовою причиною консервування «центр-периферійної» моделі» просторового розвитку, що призводить до загострення територіальних диспропорцій, зокрема, у рівні та якості життя населення, гальмування соціально-економічного розвитку області тощо» (с. 279). Однак, в зоні впливу Харкова, як потужного міжрегіонального центру України перебуває значно більша територія, ніж Харківська область. Тому і вирішення завдань переходу до поліцентричної моделі розвитку, що включають в себе систему планувальних рішень та заходів регіональної політики не може обмежуватися лише рамками однієї області. Вони мають поширюватися на сусідні Сумську та Полтавську області, північні частини Луганської та Донецької областей» (с. 7 - 8).
Мій коментар: По-перше, це не є висновком дисертації К.Ю. Сегіди, бо у моїх роботах, з якими вона однозначно знайома (хоча й не посилається), про це писалося багато років тому, причому я ставив це питання не тільки для обласного рівню, але загальнодержавного. Може пану офіційному опоненту це невідомо? По-друге, пан професор повторює некоректний вислів «просторовий розвиток». І тоді виникає питання –
Питання 4: Пане професоре, чи можете Ви навести приклади непросторового розвитку, тобто такого, при якому якесь утворення, не маючи просторової складової, розвивається?
7. (у відгуку це пункт 6). Повнота викладу наукових положень, висновків і рекомендацій в опублікованих працях  
Мій коментар: Без сумніву все представлено у публікаціях дисертантки у повній мірі. Ось тільки питання: Як весь цей наукоподібний мотлох міг потрапляти на сторінки наукових видань?
8. (у відгуку це пункт 7). Ідентичність змісту автореферату і основних положень дисертації
Мій коментар: І тут все гаразд! Це добре, бо означає, чи я дав на основі автореферату об’єктивну оцінку роботі .
9. (у відгуку це пункт 8). Відповідність результатів вимогам ...
Звісно, на думку офіційного опонента робота відповідає, іншого не варто було й чекати, бо інакше він би не став офіційним опонентом.
Загальний висновок
«Дисертаційна робота К.Ю. Сегіди є самостійною завершеною науковою працю, в якій з позиції системно-синергетичного підходу обґрунтовано суспільно-географічну концепцію геодемографічної системи регіону, визначено можливості її застосування та апробовано на матеріалах Харківської області. Актуальність проблематики, теоретична і практична значущість та наукова новизна дисертаційної роботи Катерини Юріївни Сегіди «...» відповідають чинним вимогам ... і автор заслуговує ...» (с. 9).
Мій коментар: Ось у мене і виникає питання – який рівень фаховості та моральності має цей офіційний опонент, якщо при відсутності наукових результатів він заявляє, що вони «відповідають чинним вимогам ... і автор заслуговує ...»?
І ще одне питання – це вже дно, чи можна опускатися ще нижче? Хочу звернути увагу загалу, що пан професор є завідувачем сектору територіальної організації суспільства Інституту географії НАН України, а його відгук - приклад пустослів’я!
Ось такі відгуки на псевдонауковий шмурдяк пишуть українські професори!

23.11.2017 року
Доктор географічних наук О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар