20 листопада 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Сегіди Катерини Юріївни «Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону»

НА ПОРОЗІ ЧЕРГОВОГО СПЕКТАКЛЮ:
при потуранні з боку міністерства науки та освіти у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка готуються провести черговий «захист» начебто-докторської дисертації

Дисертант: Сегіда Катерина Юріївна
Тема: Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна

Науковий консультант: доктор географічних наук, професор Нємець Людмила Миколаївна, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Офіційні опоненти:
Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії і туризму геолого-географічного факультету, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
Підгрушний Григорій Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач сектору територіальної організації суспільства, Інститут географії НАН України;
Круль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Захист відбудеться 29 листопада 2017 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Відгук
про автореферат дисертації
Сегіди Катерини Юріївни
«Суспільно-географічна концепція
геодемографічної системи регіону»,
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія


Моральна і інтелектуальна убогість продукує тільки собі подібне.

Почну з того, що автореферат дисертації відсутній у ЦНБ Каразінського університету, тобто дисертантка у такий спосіб намагалася приховати свій захист.
Тепер стосовно назви дисертації – «Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону», бо я вперше зустрічаюсь з дисциплінарно-орієнтованою концепцією. А тут саме і йдеться про таку – суспільно-географічну.
Питання 1: Шановна Катерина Юріївна, чи бачили Ви варіанти концепцій на кшталт «фізичної концепції», «хімічної концепції», «біологічної концепції» тощо?
Мій коментар: Вже це вказує на нерозуміння дисертанткою того, про що вона пише. Концепція – це система взаємопов’язаних поглядів на ті чи інші явища, процеси, що витікають один з одного; спосіб розуміння, трактування явищ, подій, головна ідея якоїсь теорії, загальний замисел, головна думка (Кондаков, 1975).. Явища, з якими ми стикаємось, є дуже складними і вимагають багатогранного відображення. Тому акцент на тому, що концепція авторки є суспільно-географічною, сприймається як реклама цього напряму.
Питання 2: Пані, звідки Ви викопали те, що називаєте геодемографічною системою, що у цьому терміні робить приставка «гео-»?
Мій коментар: Нічого серйозного вона не означає, вона призначена для того, щоб позначити приналежність дисертації до географії, до якої вона, насправді, відношення не має і мати не може, бо демографія – це окремий науковий напрям і географія цими питаннями не займається. Це вказує на низьку компетентність дисертантки.

Розглянемо автореферат.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Після загального вступу маємо: «... найбільш обґрунтованим є визначення й вирішення демографічних проблем та управління демографічним процесом саме на регіональному рівнів» (с. 1). Чому написано «на регіональному рівнів», – приклад неуважності авторки, але ...
Питання 3: Пані, Ви пишете про демографічні проблеми та демографічний процес, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого! Це – область дослідження демографії як окремого наукового напряму. Пані демонструє некомпетентність в плані розуміння області дослідження географії. Про це свідчить і подальший текст: «... найбільш обґрунтованим і виваженим є розгляд населення регіону як регіональної геодемографічної системи з її особливостями у невідривному зв’язку із загальним процесом розвитку регіональної соціогеосистеми ...» (с. 1), тобто дисертантка фразою «найбільш обґрунтованим» та їй подібними намагається показати, що те, що є в дисертації, є найбільш обґрунтованим, що є спробою тиску. Це приклад політиканства у науковій сфері. До речі, населення і соціум – це різні речі.
Питання 4: Пані, коли пишуть про обґрунтованість і виваженість, то наводять ці обґрунтування і вказують на те, що робить такий погляд найбільш коректним, у Вас цього немає, чому?
Мій коментар: Немає і бути не може. Якщо розглядати населення регіону з системної позиції (а це також слід обґрунтовувати), то така система буде демографічною, а не якоюсь іншою. Все інше йде як контекст, як середовище даної системи. Я бачу у тексті явні сліди демагогії, на що вказують висловлювання на кшталт: «у невідривному зв’язку», «загальним процесом розвитку регіональної соціогеосистеми» (розвиток – це вже процес) тощо.
Питання 5: Пані, Ви пишете про якусь там регіональну соціогеосистему, у чому її суть?
Мій коментар: Соціогеосистема – це вимисел консультантки (я ж не можу написати - наукової) дисертантки Л.М. Нємець. Ніяких соціогеосистем не може бути, можна говорити або про соціальні системи, або про геосистеми (які можуть бути антропізованими), а соціогеосистема – це суміш бульки з носоріжкою. Розгляд населення і соціуму як географічних явищ є звичайною профанацією. Я звертаю увагу на цю відверту демагогію, яку дисертантка дає як основу своєї дисертації: «Геодемографічну систему ми розглядаємо як функціональну складову регіональної соціогеосистеми, що покладено в основу суспільно-географічної концепції геодемографічної системи регіону на основі синергетичного підходу. Впровадження в усі галузі наукових досліджень синергетичної парадигми, яка зародилася у другій половині ХХ ст. на стику багатьох фундаментальних напрямів науки, в першу чергу – синергетики, теорії систем, нерівноважної термодинаміки, теорії інформації, кібернетики та інших, як втілення нового, більш широкого погляду на світ, є характерною ознакою ХХІ ст.» (с. 1).
Питання 6: Пані, як у Ваших системах проявляється синергетика і чи є Ви тією дослідницею, яка зробила внесок у розвиток синергетики? Якщо у Вас немає конкретних проявів подібних режимів (якщо не врахувати ось цю фразу – «запропонована суспільно-географічна концепція регіональної геодемографічної системи обґрунтована на основі синергетичного підходу, враховуючи, що людина, населення, соціум і суспільство належать до яскраво виражених дисипативних систем» (с. 1)), то навіщо Ви про це пишете?
Мій коментар: Чекатиму на відповідь, якої не буде. А поки що наведу ще один приклад наукоподібної демагогії: «успішне вирішення задач більш високого ієрархічного рівня є неможливим без міцного фундаменту – успішного вирішення задач попереднього рівня» (с. 1).
Питання 7: Пані, а хто визначає ці задачі різних ієрархічних рівнів, які Ви можете навести критерії їх успішного вирішення та яким способом Ви визначали міцність фундаменту?
Мій коментар: Ми бачимо суцільну наукоподібну демагогію й профанацію. Подивіться на ці вислови: «Інакше кажучи, основою соціального і суспільного (а в більш узагальненому випадку – цивілізаційного) прогресу є постійне формування нових поколінь креативних, високоосвічених, професійно компетентних, суспільно активних із чіткою громадянською позицією, фізично, духовно і морально здорових, відповідальних особистостей, які здатні перетворювати навколишній світ на принципах взаємної гармонії» (с. 1 - 2).
Питання 8: Пані, я так думаю, що Ви народилися ще за часів СРСР, невже у дитячому віці Ви так добре засвоїли політичну демагогію КПРС?
Мій коментар: Розумієте, замість викладу серйозного обґрунтування актуальності роботи дисертантка видає фрагмент тексту, подібний до тексту передовиці газети «Правда»! І немає абсолютно нічого, щоб нагадувало про реальну актуальність роботи, якої, при такій постановці, й бути не може.
Об’єкт дослідженнягеодемографічна система як функціональна складова рівня підсистеми регіональної соціогеосистеми.
Питання 9: Пані, а Ви розумієте, що таке система взагалі?
Мій коментар: Ні, пані не розуміє. Система – це модель чогось, підхід до моделювання тих чи інших явищ, призначений для їх більш глибокого розуміння, а пані нам заявляє, що її «система» є об’єктом дослідження! Досліджуються не моделі, а явища за допомогою моделей! Це є свідченням повної загальнонаукової некомпетентності, чим, до речі, відзначається і її консультантка – орденоносна Л.М. Нємець. Об’єктом дослідження має бути якесь явище, процес, а не система, яка є моделлю. Отже, констатуємо факт, що в дисертації відсутній об’єкт дослідження.
Предмет дослідженняметодологічні, методичні та практичні основи концепції регіональної геодемографічної системи з позицій синергетичного підходу (на прикладі Харківської області).
Мій коментар: А це взагалі капець!
Питання 10: Пані, об’єктом у Вас є геодемографічна система, то як предметом можуть бути «методологічні, методичні та практичні основи концепції», це ж аспекти, що лежать у зовсім іншій площині?
Мій коментар: Пані не розуміє, що предмет дослідження – це певний аспект об’єкта дослідження, якійсь його зріз, сторона, а методологія і методика визначають особливості дослідження цього об’єкту. В дисертації відсутній предмет дослідження!  
Теоретико-методологічна  основа  і  методи  дослідження.
Питання 11: Пані, Ви заявили розділ «Теоретико-методологічна  основа  ...», а навели тільки купу прізвищ, то як можна оцінити те, якою є теоретична основа Вашої розробки?
Мій коментар: Це зробити неможливо.
Читаємо: «Дослідження базується на географічному, системному, синергетичному, інформаційному та історичному методологічних підходах» (с. 3).
Питання 12: Пані, чи можете Ви назвати методологічні засади географічного підходу?
Мій коментар: Так, може, на рівні псевдо-методологічної профанації. Пані навіть не розуміє, що наукові напрями не є методологічними підходами. Це нормально для тих, хто формував свої уявлення під впливом Л.М. Нємець.
Мета: обґрунтування суспільно-географічної концепції геодемографічної системи регіону, визначення шляхів її реалізації та тестування на матеріалах Харківської області.
Мій коментар: Повний капець! Те, як визначена мета роботи, вказує на повну дезорієнтованість дисертантки як науковця.
Питання 13: Пані, отже, замість того, щоб ставити мету дослідити певне явище, Ви вирішили зайнятися обґрунтуванням липової концепції?
Питання 14: Пані, а де Ви викопали, що якусь систему слід реалізовувати та ще й тестувати?
Мій коментар: Пані не розуміє, що система – це певна модель якогось явища, яка є формою редукції, отже дисертантка вважає, що явище можна замінити моделлю. І це при тому, що дисертантка заявляє про синергетичний підхід! А це вже вказує на її повне нерозуміння того, з чим має справу синергетика! До цього слід додати обмеження в плані матеріалу – на прикладі Харківської області, що, до речі, треба було вказати у назві дисертації. Але це не було зроблено, бо докторські дисертації не пишуться на основі однієї області.
Маємо проблему: у дисертації немає науково-орієнтованої мети!
Завдання (всього чотирнадцять!):
Мій коментар: На доповідь дається 30 хвилин, за цей час треба показати, що всі 14 завдань виконані, тобто є нові результати. Це зробити неможливо!
Розглянемо завдання.
- виконати аналіз світового та вітчизняного досвіду геодемографічних досліджень;
Мій коментар: Це не є завданням дослідження, це робиться на етапі його підготовки. Дивно, що людина, яка претендує на докторський диплом, не знає цього.
- обґрунтувати сутність геодемографічної системи як функціональної складової рівня підсистеми регіональної соціогеосистеми;
Мій коментар: Сутність чогось не обґрунтовується і це не може бути завданням дослідження, сутність виявляється. Але дисертантка не є авторкою цього «поняття», тому їй не варто було це писати.
- визначити та розкрити властивості, структуру та функції регіональної геодемографічної системи;
Питання 15: Пані, а Ви є автором цього терміну?
Мій коментар: Дисертантка не є автором цього терміну, авторство належить іншій особі, отже, хто його вводив, той і мав визначити і сутність, і властивості.
- обґрунтувати сутність суспільно-географічної концепції регіональної геодемографічної системи на основі синергетичного підходу;
Питання 16: Пані, я бачу тільки обґрунтування сутностей, що не має відношення до дослідження об’єкта, а де завдання, що стосуються дослідження самого об’єкту?
Мій коментар: А їх же не може бути, бо немає об’єкту дослідження, невже незрозуміло!
- розширити методологічні основи суспільно-географічного дослідження геодемографічної системи регіону, обґрунтувати методику і методи дослідження;
Мій коментар: Що ж це за науковець, що ставить задачу розширення методологічної основи?
Питання 17: Пані, а Вам відомо, до чого веде розширення (з фізичної точки зору)?
Мій коментар: Та ні, для цього треба бути фізиком, а пані – геодемографосистемщик з акцентом на синергетику просування до докторського диплому!
- розробити моделі геодемографічної системи та геодемографічного процесу;
Питання 18: Пані, так система ж і є моделлю, то Ви розробляли модель моделі?
Мій коментар: В режимі псевдонаукової демагогії і профанації можна робити все, що завгодно!
- обґрунтувати систему інформаційного забезпечення дослідження геодемографічної системи регіону та створити базу даних на матеріалах Харківської області;
Питання 19: Пані, створення бази даних – це теж докторський рівень, і що саме тут досліджувалось (бо завдання повинні мати відношення до дослідження саме об’єкту)?
Мій коментар: Бачите, зібрала статистичний матеріал у купу – ось і докторська готова!
- визначити просторово-часові особливості моделей розселення населення Харківської області як територіального каркасу геодемографічної системи;
Питання 20: Пані, так Ви досліджували реальне явище - розселення, чи якісь там моделі?
Мій коментар: Розумієте, яке шикарне навішування локшини на вуха!
- виявити територіальні особливості та часові тенденції розвитку геодемографічної системи Харківської області, розкрити сутність демографічного переходу як сучасної демографічної реалії регіону;
Питання 21: Пані, а Ваша (тому, що це тільки Ваша) геодемографічна система дійсно розвивається, і якщо це так, то у чому полягає цей розвиток?
Мій коментар: Це просто капець!
- встановити особливості міських та сільських геодемографічних систем Харківської області;
Питання 22: Пані, а до Вас ці особливості не були відомі?
- виконати типізацію міст та районів Харківської області за особливостями геодемографічної системи;
Мій коментар: Коли немає реальних результатів дослідження, починають робити типізації, систематизації, класифікації, забуваючи про те, що це – всього тільки форми упорядкування даних.
- побудувати моделі відтворення та міграції населення, прогностичні моделі геодемографічних систем міст та районів Харківської області;
Питання 23: Пані, так ці ж моделі давно відомі в екології і демографії, що Ви тут збираєтесь додати?
Мій коментар: Нічого, але ж треба було написати щось, сходе на науку!
- побудувати оціночно-прогностичну модель трансформації геодемографічної системи Харківської області з точки зору переходу до поліцентричного розвитку;
Мій коментар: Розумієте, як майстерно, під наглядом орденоносної консультантки, дисертантка майструє наукоподібні завдання – «оціночно-прогностична модель трансформації» - як здорово-наукоподібно звучить!
Питання 24: Пані, а що таке «оціночна модель»?
Мій коментар: Ну, це просто ... ну, так ..., повна фігня, але як звучить!
- обґрунтувати заходи регіональної геодемографічної політики та організації суспільно-географічного моніторингу для ефективного суспільного управління в Харківській області.
Питання 25: Пані, з одного боку Ви заявляєте, що базуєтесь на принципах синергетики, а з іншого – заявляєте про «ефективне суспільне управління», як це розуміти?
Мій коментар: Розумій, як хочеш, все одно на тебе, старий пень, ніхто не звертає уваги!
Отже, в дисертації жодне завдання не є науково-орієнтованим, це – звичайне словоблуддя!  
Наукова новизна одержаних результатів (всього шість пунктів):
вперше з позиції суспільної географії:
Питання 26: Пані, що означає вислів «з позиції суспільної географії»?
Мій коментар: Пані дисертантка не розуміє, що наукові дисципліни – це не позиції, а області дослідження зі своїми критеріями. Можна сказати – з позиції механіцизму, з позиції системного підходу, з позиції холон-холархічного бачення, але не так, як пише дисертантка.
розроблено і обґрунтовано концепцію регіональної геодемографічної системи на
основі синергетичного підходу як системи, що має здатність до саморозвитку і самоорганізації в сильно нерівноважному стані з фазовими переходами;
Питання 27: Пані, так Ви є засновницею цієї «концепції» - такої собі геодемонграфічної системи, і що це за стан «з фазовими переходами»?
Мій коментар: Ось як треба бавитися з термінами! Пані не розуміє, що фазовий перехід – це перехід з одного стану до іншого, а стани «з фазовими переходами» - це прояв безграмотності.
розглянуто особливості самоорганізації і саморозвитку геодемографічної системи, геодемографічний процес як механізм реалізації соціоактогенезу та як інформаційний обмін;
Мій коментар: Тут я просто змушений підняти руки в гору – таке різноманіття термінів, що мій мозок не може виявити у цьому вислові елемент раціональності!
Питання 28: Пані, що означає термін «соціоактогенез», що це за «-акто-»?
запропоновано систему інформаційного забезпечення аналізу та управління розвитком геодемографічної системи регіону на основі моделювання траєкторії розвитку та компонентного аналізу вектору розвитку;
Питання 29: Пані, як можна інформаційно забезпечити аналіз, може йдеться про дані?
Мій коментар: Думаю, що це саме так: пані вперше у світовій практиці запропонувала механізм забезпечення даними! Видатний результат ...!
обґрунтовано технологічні процедури управління розвитком геодемографічної системи регіону, зокрема організацію моніторингу, прогноз стану, оцінку відхилення від оптимальної траєкторії, виявлення проблем та коригування управляючих рішень;
Питання 30: Пані, так у Вас же система є такою, що само-організується, вона ж у Вас синергетична, як Ви збираєтесь такою системою управляти та ще й корегувати управляючі рішення?
Питання 31: Пані, а як Ви розраховували оптимальну траєкторію, якщо становлення синергетичної системи є непередбачуваним?
Мій коментар: Те, що пише дисертантка, свідчить тільки про одне: вона нічого не зрозуміла, коли читала про системи, далекі від рівноваги. Повний капець!
запропоновано оціночно-прогностичну модель геодемографічної системи регіону
для оптимізації системи розселення населення регіону, зокрема переходу до поліцентричного розвитку Харківської області;
Питання 32: Пані, як можна писати про модель системи, якщо система вже є моделлю?
Мій коментар: Так це ж так просто – модель моделі, моделі, моделі, так вийшло, що пані – модельєр!
виконано типізацію міст та районів Харківської області за особливостями геодемографічних систем методами кластерного аналізу, ІФВ-моделювання, аналізу системних показників, зокрема площі проекції багатовимірного простору на площину, суми індексів, інформаційної ентропії та коефіцієнту прогресу;
Питання 33: Пані, а навіщо Ви робили типізацію міст, що це дає для розуміння об’єкту дослідження?
Мій коментар: Питання не у тому ж, що дає, а у тому, що є можливість показати володіння сучасними методами обробки даних!
удосконалено:
поняття геодемографічної системи як функціональної складової рівня підсистеми
регіональної соціогеосистеми, яка:
– є динамічною та сенсибілізованою до впливу зовнішніх і внутрішніх факторів;
– самоорганізується та саморозвивається;
– складається з населення території з усім комплексом демографічних і територіальних структур, поведінкових та інших особливостей;
– є середовищем, де відбуваються геодемографічні процеси, забезпечуючи безперервне відтворення населення та змінюючи його кількісні і якісні характеристики в просторово-часовому континуумі;
– виступає основою соціуму і суспільства;
Мій коментар: Тут мені взагалі нема, що сказати. Суцільне термінологічне торохтіння, чого вартий тільки термін «сенсибілізований»! До речі, слід було написати не «сенсибілізованою», а «сенситивною», а ще краще – «чутливою».  
сутність властивостей, структури та функцій (відтворювальної, економічної, соціальної, еволюційної) геодемографічної системи;
Питання 34: Пані, а як можна зрозуміти вислів «сутність властивостей»?
Мій коментар: Властивості є властивості, вони виявляються і фіксуються, і все!
методику ІФВ-моделювання геодемографічної системи регіону;
Мій коментар: Пані, краще б Ви провели справжнє дослідження, а не вдосконалювали методики! Далі я вже не буду коментувати ці вигадані новизни, удосконалення та те, що отримало подальший розвиток.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів – авторка поглибила (так тепер модно писати, коли нема, що сказати) теоретико-методологічні основи суспільної географії.
Питання 35: Пані, яку техніку Ви використовували для поглиблення?
Мій коментар: Ясно яку – фірмову!


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. «Науково-методологічні основи суспільно-географічного дослідження регіональної геодемографічної системи»
Питання 36: Пані, а навіщо Ви написали «Науково-», може для того, щоб читачі не переплутали з «псевдонауково-»?
Мій коментар: Вперше бачу таке. Вражає визначення геодемографічної системи, наведене дисертанткою: «функціональна складова рівня підсистеми регіональної соціогеосистеми, яку становить населення території з усім комплексом демографічних і територіальних структур, поведінкових та інших особливостей, яка є основою соціуму і суспільства, динамічною та сенсибілізованою до впливу зовнішніх і внутрішніх факторів системою, здатною до самоорганізації та саморозвитку, в якій відбуваються геодемографічні процеси, забезпечуючи безперервне відтворення населення, зміну його кількісних і якісних характеристик в просторово-часовому континуумі» (с. 7). Аж вісім рядків! Ось як треба писати визначення!
Питання 37: Пані, а як це може бути: «функціональна складова ..., яку становить населення території» з усім його мотлохом?
Мій коментар: Це приклад справжнього визначення докторського рівню!
Питання 38: Пані, терміни, які Ви використовуєте – «демографічний потенціал», «демографічна поведінка», «демографічний перехід» є чисто демографічними, а куди поділася географія?
Мій коментар: Так вона нікуди не поділася, бо як може кудись подітися те, чого не було!
Питання 39: Пані, а що це за «особисті потреби у сфері основних демографічних процесів», як розуміти це над-наукове висловлювання?
Мій коментар: А так – полюби меня такой, какая я есть!
Дуже цікавими є уявлення дисертантки стосовно властивостей геодемографічних систем: «найважливішими властивостями останніх є: структурність, цілісність, ієрархічність, територіальність, організованість, еквіпотенційність, функціональність, взаємопов’язаність елементів (підсистем), емерджентність, автономність, стійкість, динамічність, еволюційність та керованість» (с. 8).
Мій коментар: Пані назбирала з системної літератури все, що можна, і буквально вивалила у текст, навіть не подумавши, що по кожній з цих «властивостей» можуть поставити питання, як наприклад
Питання 40: Пані, Ви пишете про таку властивість, як керованість, і в той же час заявляєте про те, що Ваші системи є такими, що само-організуються і само-розвиваються, що є протиріччям, як Вам вдалося вирішити це протиріччя?
Мій коментар: Пані не знає, що утворення, які належать до категорії синергетичних, відзначаються наявністю внутрішнього вибору і, відповідно, не прогнозованістю, що заперечує можливість керування ними. Що стосується українського суспільства, воно живе в умовах доволі жорсткої адміністративної машини, що виключає можливість самоорганізації.
Питання 41: Пані, на яких підставах Ви розглядаєте територіальність як властивість Вашої системи?
Мій коментар: Територіальність не є внутрішньою характеристикою системи, отже, не може бути і її властивістю.
Читаємо: «Початковою вихідною ланкою в ієрархічний структурі геодемографічної системи є елементарна геодемографічна система, якою можна вважати населений пункт як первинний елемент системи розселення» (с. 8).
Питання 42: Пані, населеними пунктами є і маленьке село, і мегаполіс, навіть хижка, де живуть мисливці, то як це у Вас вкладається в образ елементарної геодемографічної системи?
Мій коментар: Ніяк, це повна маячня.
Читаємо: «... на кожному наступному ієрархічному рівні геодемографічна система є не просто сумою геодемографічних систем попереднього рівня, а набуває нових якостей та властивостей (прояв еквіпотенційності та емерджентності)» (с. 8).
Питання 43: Пані, 1) так у Вас одна система, охоплюючи кілька рівнів ієрархії, залишається тією ж самою, причому на кожному рівні її якості і властивості, як і емердженції, будуть різними, як же таку систему можна визначати? 2) у якому сенсі Ви використали поняття «еквіпотенційність», чого вона стосується та як може проявлятися?
Мій коментар: Звісно, у цьому немає сенсу. Якщо є рівні ієрархії, на кожному з них формуються свої структури і, відповідно, ми маємо різні системи. Більше того, на кожному рівні мають діяти різні контролюючі параметри та параметри порядку, про що дисертантка взагалі не пише, хоча без їх виявлення всі розмови залишаються розмовами. Відносно еквіпотенційності, вона може мати відношення до різних полів – гравітаційного, електричного (частин, що проводять струм) тощо, тобто це поняття є застосовним по відношенню до будь-яких потенційних векторних полів. Тут я бачу тільки термін.
Читаємо: «Розвиваючи погляди В. Сочави, на теоретичному рівні наявність емерджентних властивостей геодемографічної системи можна довести через аналіз трьох головних ознак системності цього утворення ...» (с. 8).
Питання 44: Пані а в якому напрямку Ви розвинули погляди В.Б. Сочави – вправо, вліво, назад чи вперед?
Мій коментар: Я ставлю це дещо жартівливе питання, бо погляди не можна розвинути, погляд є погляд, розвиваються уявлення, теорії, конструкти. До речі, В.Б. Сочава розглядав геосистему тільки відносно природних утворень, в першу чергу – біогеоценозів (мабуть, пані цього не знала).
І далі дисертантка виписує так звані ознаки системності – функціонування, динаміка та еволюційний розвиток геодемографічної системи, описуючи, чим вони між собою відрізняються (що, до речі, всім відомо і писати про це у авторефераті потреби не було). Тут можна було б поставити кілька запитань, але я обмежусь наступними:
Питання 45: Пані, якщо Ваша, як Ви її називаєте, система еволюціонує, це неминуче має призводити до внутрішніх змін (про що Ви і пишете), то чи буде новий стан тією ж самою системою?
Мій коментар: Звісно, ні, це вже буде утворення, яке вимагає іншої моделі.
Питання 46: Пані, Ви використали термін «екстент» у словосполученні «естент географічного простору», але «екстент» (extent) – це неперервна область пам’яті, з прямим доступом, що резервується для певного набору даних, навіщо Ви це зробили?
Мій коментар: Виключно для того, щоб робота нагадувала наукову розробку. Пані використовує багато наукових термінів, які зависають у повітрі, бо не видно, до чого їх можна застосувати. Подивіться, як гарно-наукоподібно виглядає це речення: «Можливі як еволюційна, так і революційна зміни просторового інваріанту геодемографічної системи, які зумовлюються і типом демографічного переходу у визначеному екстенті географічного простору, який у першому наближенні відповідає просторовій прив’язці течії процесів функціонування, динаміки або розвитку» (с. 8). Я вже не ставлю питання про географічний простір, бо набридло, але що може означати: «... у визначеному екстенті географічного простору, який у першому наближенні відповідає просторовій прив’язці течії процесів функціонування, динаміки або розвитку», - це важко уявити.
Те, що йде далі, має відношення виключно до демографії, соціології, економіки, що вказує на абсолютно вигаданий характер терміну «геодемографічна система». Особливо мені подобається «створення комфортних умов для розвитку креативних особистостей» (с. 9) ...
Питання 47: Пані, а себе Ви вважаєте креативною особистістю?
Два останніх абзаці глави взагалі не є інформативними. Але цікавою виглядає останнє речення: «Всі вони визначені за статистичними даними за тестовий період з 2002 по 2015 роки (14 років) окремо для 7 міських соціогеосистем обласного підпорядкування, включаючи обласний центр, і 27 районних соціогеосистем» (с. 9).
Питання 48: Пані, у Вас робота базується на «понятті» «геодемографічна система», а тут зненацька з’являються соціогеосистеми, як це розуміти?
Мій коментар: Це називається профанація.


Розділ 2. «Методологічні основи суспільно-географічної концепції геодемографічної системи регіону з позицій синергетичного підходу»: «наводиться методологічне обґрунтування окремих елементів суспільно-географічної концепції регіональної геодемографічної системи, розглядаються методологічні підходи до побудови концепції (суспільно-географічний, системний, синергетичний, інформаційний та історичний), висвітлюються питання суспільно-просторової локалізації геодемографічних систем та ідентифікації геодемографічного процесу (як складової суспільно-географічного процесу, як соціоактогенезу, як самоорганізації та саморозвитку геодемографічної системи і як інформаційного процесу), обґрунтовуються методологічні питання (ключові методики дослідження, оціночно-прогностичне моделювання), та питання суспільного управління (технологічні процедури і критерії управління)» (с. 9 - 10).
Питання 49: Пані, а що це за новий витвір – «методологічне обґрунтування», як методологічно можна щось обґрунтувати, а також як розуміти «методологічні підходи до побудови концепції»?
Мій коментар: Це – школа орденоносної словоблудки Л.М. Нємець. Пані, бачачи вже у руках диплом доктора наук, не знайшла необхідним розібратися, що таке методологія. Концепцію не можна обґрунтувати методологічно, концепцію обґрунтовують логічно! І ніякої «концепції регіональної геодемографічної системи» не може бути, це вигадка. Достатньо мати концепцію системи, а все інше просто додається (йдеться про особливості). Це стосується і «методологічних підходів до побудови концепції», методологія призначена для проведення досліджень, а не для обґрунтування чи побудови концепції. Ну і просто вражає ця купа наукоподібних термінів – чистої води словоблуддя!
Далі йде великий фрагмент тексту (стор. 10 - 11), який ніякого відношення до дисертації не має. Це просто переписані з системної літератури положення, які давно всім відомі. Навіщо це було наводити у авторефераті, важко зрозуміти, можливо, дисертантка сподівалася вразити когось тим, що вона прочитала ті джерела, які вже давно є загальновідомими. Але далі ... «У соціумі фазові переходи досягаються двома шляхами: – засобами соціального управління; – самоорганізацією, коли владні структури втрачають ефективність (довіру). У першому випадку це може вносити у соціальну свідомість певну ідею чи проект, які будуть зрозумілі та бажані для всіх членів соціуму і тому здатні створити загальну мотивацію, значно сильнішу за індивідуальні мотиви. Саме завдяки появі у суспільній свідомості нових ідей і поглядів відбувається суспільний прогрес – швидкі еволюційні або стрибкоподібні революційні фазові переходи суспільства від старого устрою до прогресивного нового» (с. 11).
Питання 50: Пані, яке відношення це має до теми Вашої дисертації з її явним демографічним ухилом, наприклад, яке відношення до демографії має те, що «завдяки появі у суспільній свідомості нових ідей і поглядів відбувається суспільний прогрес – швидкі еволюційні або стрибкоподібні революційні фазові переходи суспільства ...» (с. 11)?
Мій коментар: Ніякого! Дивна докторська дисертація – авторка пише, що хоче, не оглядаючись на визначену нею же тему. Подивіться, що пише пані: «з точки зору синергетики великі чи малі, глобальні чи локальні фазові переходи суспільства є точками біфуркації на траєкторії його розвитку» (с. 11). Читаємо: «Але на відміну від природних систем у суспільстві вибір нового відрізку траєкторії розвитку здійснюється частково усвідомлено, цілеспрямовано, що є головною відмінністю соціальних та суспільних систем у цілому» (с. 11).
Питання 51: Пані, а чим відрізняються між собою великі, малі, глобальні і локальні фазові переходи?
Мій коментар: Це тягне на Нобелівську премію!
Питання 52: Пані, але мурашник є також суспільною системою, як тут бути, і як Ви можете довести, що мурахи чи бджоли з їх розподіленим інтелектом все здійснюють не усвідомлено?
Мій коментар: Пані береться обговорювати питання, у яких вона нічого не розуміє. Але я продовжую дивуватися. Після обговорення «траєкторій розвитку» дисертантка зненацька (мабуть, пройшовши точку біфуркації та здійснивши фазовий перехід) переходить до наступного тексту: «Дійсно, суспільство, яке прагне до суспільного прогресу, має з особливою увагою піклуватися про систему відтворення населення, бо саме вона забезпечує фізично, духовно і морально майбутнє країни. З цієї точки зору стає зрозумілим (й історія це підтверджує численними прикладами), що безперервне відтворення нових поколінь креативних людей, з активною громадською позицією, професійно компетентних і здатних всіма засобами та способами захистити свою землю, батьківщину, країну, є вирішальною умовою не тільки розвитку, а й існування політичних націй і держав. Тому політика держави на всіх рівнях її ієрархії стосовно функціонування геодемографічної системи має бути спрямована на створення максимально сприятливих умов для народження і соціалізації дітей, виховання з них майбутніх активних членів суспільства, здатних продовжувати суспільний прогрес» (с. 11).  
Питання 53: Пані, і це також має стосунок до Вашої геодемографічної системи?
Питання 54: Пані, на яких підставах Ви заявляєте про те, що держава має якісь рівні ієрархії?
Мій коментар: По-перше, до теми дисертації цей фрагмент тексту не має жодного стосунку, по-друге, пані слід було подивитися, що таке «держава». У будь-якому разі держава – це цілісність, її можна розглядати як адміністративну систему, що продукує сукупність законів, якими вона керується, або як суспільну форму, призначену для вироблення і прийняття рішень тощо. Про які рівні ієрархії тут можна говорити? А далі – суцільна наукоподібна тріскотня, включаючи ось це висловлювання: «Відправним положенням суспільно-географічної концепції регіональної геодемографічної системи є розгляд її розвитку у невідривному зв’язку із загальним процесом розвитку регіональної соціогеосистеми, яка слугує зовнішнім середовищем» (с. 12).
Питання 55: Пані дисертантко, на яких підставах Ви заявляєте, що Ваша соціогеосистема є середовищем Вашої геодемографічної системи?
Мій коментар: Я не бачу сенсу ні у першій, ні у другій системах, але якщо користуватися такими «поняттями», то це будуть просто різні системи. Пані так і не зрозуміла, що система – це модель, а не реальний об’єкт. Але притягує увагу демагогічний стиль написаного, бо присутнє у роботі абсолютно формально.
Дисертантка наводить структуру суспільно-географічної концепції геодемографічної системи регіону (рис. 1, с. 13). Я намагався зрозуміти цю схему, не вийшло. Тут виникає дуже багато питань, спробую обмежитись кількома.
Питання 56: Пані, подивіться, що таке «концепція», а що зробили Ви?
Мій коментар: Жодна концепція не може бути представлена у вигляді, у якому зробила це пані.
Питання 57: Пані, як слід розуміти «суспільно-географічне обґрунтування забезпечення прийняття управління рішень щодо заходів оптимізації геодемографічної системи регіону»?
Мій коментар: Я бачу тут безграмотний словотрьоп. Пані навіть не вичитала тексти у схемі. Зверну увагу на те, що рішення не обґрунтовуються фізично, хімічно, біологічно чи географічно, бо йдеться про дуже складні ситуації.
Питання 58: Пані, а як це у концепції можуть бути присутні об’єкт і предмет?
Мій коментар: Це дуже цікаво!
Питання 59: Пані, а чому соціогеосистему низової громади, районну та регіональну соціогеосистеми Ви пов’язуєте з суспільно-просторовою локалізацією, що там локалізується?
Питання 60: Пані, у секторі «Ідентифікація ...» Ви наводите складові суспільно-географічного процесу – соціальну, економічну, ментальну, культурологічну, геоекологічну, інформаційну – що з цього набору відповідає географічній складовій Вашого процесу?
Мій коментар: Таких складових немає. У тексті пані просто стверджує, не даючи пояснень і обґрунтувань. Це стиль, далекий від наукового. Далі я вже не буду розглядати цю маячню. Зачеплю тільки ось це –
Питання 61: Пані, Ви пишете, що має місце «інформаційний обмін у соціогеосистемах» (с. 12), то що Ви розумієте під інформацією?
Мій коментар: Я неодноразово звертав увагу географів на те, що в природі має місце не інформаційний обмін, а обмін сигналами, даними, а інформація є результат обробки реципієнтами цих сигналів. І це не тільки моя точка зору. Пані не знає, що таке інформація.
Питання 62: Пані, яке відношення має так званий інформаційний ресурс до демографії?
Мій коментар: Ніякого!
Подальше читання тексту цього розділу примусило мене замислитись над питанням: а чи здорова людина це писала? Важко зрозуміти, як можна написати так багато такого, що не має жодного зв’язку з дійсністю!


Розділ 3. «Особливості геодемографічної системи Харківської області».
Важко зрозуміти, як можна у авторефераті начебто-докторської дисертації наводити наступні дані: «Харківська область посідає друге місце в Україні за чисельністю населення (6,35 % населення України на 2016 рік). Густота населення в області складає 86 осіб/км 2 , рівень урбанізації складає 80,64 %. ... У складі області 27 районів, 1755 населених пунктів, серед них 68 міського типу, із них 17 міст (міст обласного значення – 7; міст районного значення – 10), 61 селище міського типу; 1677 населених пунктів сільського типу. У системі місцевого самоврядування 27 районних рад, 17 міських рад, 61 селищна рада, 381 сільська рада» (с. 15 - 16). Схоже, авторці важко було заповнити автореферат дійсно науковими результатами дослідження. Я продивися текст цього розділу і не зрозумів, навіщо це авторка навела у авторефераті. Розділ нічого не дає для розуміння того, що зробила дисертантка.


Розділ 4. «Територіальні особливості геодемографічної системи Харківської області».
Питання 63: Пані, а як особливості можуть бути територіальними?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке «територія». Особливості не можуть бути територіальними, вони завжди пов’язані з певними утвореннями в межах певної території.
Питання 64: Пані, Ви пишете, що «Так, у 2015 році окремим кластером виділяється місто Харків з найбільшою чисельністю населення (переважає чисельність населення інших досліджуваних міст більше ніж у 30 разів)», як таке може бути, щоб одне місто утворювало кластер?
Мій коментар: Такого не буває. Подальший текст за ступенем наукової глибини і серйозності сягає рівню бакалаврської роботи. Важко зрозуміти, як дисертантка уявляє собі рівень докторської дисертації.
Мене зацікавили «показники системного розвитку» (с. 19).
Питання 65: Пані, які показники Ви називаєте показниками системного розвитку, бо те, що наведене у авторефераті, такими визнати не можна, і в якому сенсі Ви розглядаєте розвиток системи?
Мій коментар: Розумієте, які слова використала дисертантка! Беруться якісь ліві показники (наприклад «сума індексів статистичних параметрів») і голослівно об’являються показниками системного розвитку. На стор. 19 наведені картинки з ізолініями, які, як стверджує авторка, побудовані нею. Думаю, що це було зроблено за допомогою відповідної програми.
Читаємо: «Ступінь різноманіття розвитку геодемографічних систем та відносну величину їх еволюційного потенціалу можна оцінити величиною інформаційної ентропії, визначеної сумарно за всіма статистичними показниками» (с. 19).
Питання 66: Пані, в якому сенсі Ви розглядаєте «ступінь різноманіття розвитку», як розвиток може бути різноманітним?
Мій коментар: Ось приклад навішування локшини на вуха. Далі пані демонструє свої знання інформаційної ентропії, але ...
Питання 67: Пані, а Вам відомо, що ця сама статистична ентропія залежить від ступеню диференційованості об’єкта?
Мій коментар: Сумніваюсь!
Зверніть увагу на наступне: «Швидкість прогресування об’єктів (міст, районів, регіонів тощо) як соціогеосистем кількісно оцінюється коефіцієнтом прогресу, який визначається як відношення шляху, пройденого соціогеосистемою, до шляху, який їй залишилося пройти (К. Нємець)»
Питання 68: Пані, це той самий К. Нємець, який, будучи нікчемним гідрогеологом, спромігся придбати собі диплом доктора географічних наук, і тут же, не відходячи від каси – місце у ВАК?
Мій коментар: І не тільки собі, а ще й дружині ...
Питання 69: Пані, а як можна дізнатися, до якої точки має дійти Ваша система (такий собі фінальний стан), бо без цього неможливо розрахувати цей супер-показник К. Нємеця, та у якій системі координат розраховується цей показник?
Мій коментар: Зробити це неможливо, отже, і показник К. Нємеця – це просто іграшка. Питання у тому, що прогрес – це рух до більш досконалого, більш складно організованого і, до речі, не прогнозованого (це так званий «open-ended process»), тобто ми не можемо передбачити, як це більш досконале і більш організоване виглядатиме. Пані не знає, що такі утворення, як соціуми, ценози і т. і. рухаються у режимі вільного пошуку з траєкторіями, що розходяться. Інший варіант – пошук атрактора, до якого прагне така система, але у дисертантки нічого подібного немає. Як це не дивно, авторка розрахувала коефіцієнти «прогресу» для районів області. Взагалі, складається враження, що вона, не будучи спроможною провести дійсно наукове дослідження та отримати відповідні результати, вирішила вразити кількістю методів обробки даних, але ці результати мають сумнівну цінність, хоча якби ця робота йшла, як бакалаврська, це було б нормально. Дивіться, якого рівню текст міститься у авторефераті начебто-докторської: «Система міського розселення регіону представлена одним містом-мільйонником (Харків), двома середніми містами (Лозова та Ізюм із півсоттисячною людністю кожен) та 14 малими містами, три з яких вже мають чисельність населення меншу за 10 тис. (Південне, Валки, Барвінкове) та вибувають з категорії міст, проте ще мають адміністративний статус міста» (с. 20)! Сторінки одна за іншою заповнені статистичними даними і абсолютно тривіальним текстом.
Питання 70: Пані, Ви пишете, що «одним із ключових пріоритетів розвитку Харківської області визначено стимулювання поліцентричного розвитку території як однієї з умов метрополізації регіону» (с. 21), може йдеться не про метрополізацію, а про деметрополізацію?
Мій коментар: Думаю, що саме так. Я про це писав більше десяти років тому.


Розділ 5. «Напрями реалізації суспільно-географічної концепції геодемографічної системи Харківської області»
Питання 71: Пані, Ви пишете про роль суспільного управління у розвитку Вашої системи, що це таке і у яких формах воно реалізується?
Мій коментар: Розумієте, можна написати будь-що, але чи відповідатиме це дійсності. Тут же пані пише наступне: «... ефективність демографічного процесу з точки зору поставленої мети ...» (с. 22).
Питання 72: Пані, що Ви розумієте під ефективністю демографічного процесу та про яку мету йдеться, хто цю мету визначає?
Мій коментар: Тут все залежить від того, з якою метою пов’язується цей процес. Але продовжимо: «Вирішення демографічних проблем суспільства на основі синергетичної парадигми, що представлено у запропонованій суспільно-географічній концепції регіональної геодемографічної системи, перш за все пов’язує ефективність демографічного процесу з точки зору поставленої мети із ступенем нерівноважності соціогеосистеми у цілому, що є принципово новим підходом у суспільно-географічному дослідженні й управлінні соціогеосистемами» (с. 22).
Питання 73: Пані, як Вам вдалося вийти на таку «глибоку» думку стосовно «вирішення демографічних проблем суспільства на основі синергетичної парадигми»?
Мій коментар: Пані, що так наполегливо вписувала синергетичні уявлення у текст своєї роботи, так і не зрозуміла, що синергетика є формою моделювання складних явищ, що дійсно базуються на нелінійних зв’язках, вона дає більш глибоке розуміння складних явищ, але не може бути основою вирішення проблем! Але питання в іншому:
Питання 74: Пані, а чи є проблема і у чому вона полягає?  
А тепер подивіться, якими термінами наповнила текст пані дисертантка: «оптимальна траєкторія розвитку (з інтервалом допустимих відхилень)», «оптимальний рівень нерівноважності (оптимальний рівень напруги діалектичних протиріч) геодемографічної системи» (с. 22)!
Питання 75: Пані, це Ви самі вигадали, чи Вам підказали Л.М. Нємець та Нємець К.А?
Питання 76: Пані, а Вам відомі способи розрахунку оптимальних траєкторій розвитку для систем, далеких від рівноваги?
Питання 77: Пані, а як можна визначити «оптимальний рівень нерівноважності» або «оптимальний рівень напруги діалектичних протиріч», і, взагалі, причому тут діалектика?
Мій коментар: Ми маємо чудовий приклад оптимального навішування локшини на вуха та пошуку оптимальної траєкторії руху до докторського диплому (у розумінні дисертантки). При цьому дисертантка весь час забуває, що, як основу, використовує термінологічний апарат синергетики, хоча на цьому все і завершується.
Питання 78: Пані, що Ви розумієте під «максимальною ефективністю геодемографічного процесу», як цю ефективність можна визначити і розрахувати?
Мій коментар: Мені лишається чекати на відповідь, якої не буде, бо бачите, що пише авторка: «Послаблення діалектичних протиріч зменшує ступінь нерівноважності геодемографічної системи і, відповідно, зменшує ефективність геодемографічного процесу. Зростання діалектичних протиріч може загострити демографічну ситуацію до антагонізму з відповідними (частково непередбачуваними) наслідками» (с. 22). Тобто, дисертантка взагалі не розуміє природу нерівноважності в теорії дисипативних структур! Про це свідчить весь подальший текст цього дивного абзацу. У пані повністю відсутня модель її геодемографічного процесу як синергетичного, а вона заявляє про якусь реалізацію, про «утримання траєкторії розвитку геодемографічної системи в оптимальному інтервалі» (с. 22) і інші подібні профанації. І мене вражають ті «спеціалісти» зі спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які сприйняли цю чисто авантюрну роботу як дійсно докторську та прийняли її до захисту. Схоже, що вони також далекі від розуміння дисипативних структур. До речі, для того, щоб це робити, дисертантка мала б довести, що її система дійсно є дисипативною, чого немає й близько.
Далі ми бачимо «компонентний аналіз вектору її розвитку» цієї системи, хоча компоненти не вказані. Дисертантка робить висновок, що «наведені дані свідчать про переважання негативних тенденцій розвитку геодемографічних систем районів Харківської області: на їх тлі спостерігаються періоди прогресивного розвитку» (с. 23).
Питання 79: Пані, що Ви розумієте під розвитком геодемографічної системи, негативною і позитивною тенденцією цього розвитку?
Мій коментар: Якщо розвиток – це тільки зростання, то це виглядає досить дивно. Маємо країни, де чисельність населення останніми десятиліттями швидко зростала, що призвело до значних проблем.
Наступний шедевр, представлений у роботі – «моделювання траєкторії розвитку геодемографічної системи» (с. 23).
Питання 80: Пані, Ви весь час пишете, що базуєтесь на концепції синергетики, яка, однак, розглядає системи з непередбачуваними траєкторіями руху, як Вам вдалося змоделювати траєкторію розвитку Вашої системи?
Мій коментар: Ніяк, це просто авантюрна заява! Насправді, всі тенденції добре відомі і без застосування тих методів, які є в роботі і призначені тільки для того, щоб замилити очі. На рис. 6 (с. 24) наведена карта-розмальовка, яка просто відображає рівень розвиненості районів області. Показників, які дозволяють це показати, достатньо багато. Стосовно графіків на стор. 24 залишається те саме запитання –
Питання 81: Пані, як Ви визначали і розраховували те, що називаєте «оптимальна траєкторія», у якому сенсі вона є оптимальною та які одиниці виміру мають бути на осях і чому вони не вказані?
Мій коментар: Думаю, що розрахунок оптимальної траєкторії – це звичайна туфта. А що стосується відсутності одиниць виміру на осях, це робить графіки траєкторіями руху їжачка в тумані, або п’яного Колобка.
Питання 82: Пані, Ви пишете про нерівноважну траєкторію розвитку, у чому це проявляється, що означає і яку траєкторію слід вважати рівноважною?
Питання 83: Пані, подивіться, що Ви пишете: «Найбільш загрозлива ситуація стосовно функціонування та розвитку геодемографічної системи склалась у Печенізькому, Коломацькому, ..., для яких переважаючим є регресивний характер розвитку геодемографічних систем» (с. 26); як регресивна динаміка може бути розвитком, ще раз – що Ви розумієте під розвитком?
Мій коментар: Це нонсенс!
Питання 84: Пані, без Ваших складних досліджень стан перелічених Вами районів нікому невідомий?
Мій коментар: Ні, це всім відомі факти і проведене дисертанткою дослідження нічого не додає.
Питання 85: Пані, Ви написали «Оціночно-прогностична модель геодемографічної системи» (с. 26), призначена для «експериментального (комп’ютерного) дослідження», що це за особливий тип моделей, чим вони відрізняються від інших варіантів, і як можна зрозуміти те, що експериментальне – це комп’ютерне дослідження?
Питання 86: Пані, Ви зазначаєте, що використали в якості моделей балансові рівняння, але такі рівняння є доволі простими, а у Вас, як Ви пишете, системи є нерівноважними, синергетичними, такими, що еволюціонують, то чи можуть ці моделі використовуватись для прогнозування?
Мій коментар: Ніяких оціночно-прогностичних моделей не існує, оцінка здійснюється експертами і є моделі, які дозволяють здійснювати прогнозування, але це не у цьому випадку. Балансові рівняння як моделі у випадку синергетичних систем навряд чи дадуть коректні результати. До речі, замість деяких матеріалів, які Ви, пані, розмістили у авторефераті, слід було навести приклади таких моделей. Більше того, все, написане далі, має відношення тільки до демографії. Але для подібного роду моделювання існують доволі серйозні розробки в області популяційної динаміки, тобто не варто було вигадувати щось інше, тим більше таке, що суттєво поступається за своїм рівнем вже існуючому.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Всього п'ятнадцять – Нобелівські премії дають за один! Це треба захистити за 30 хвилин, що в принципі неможливо зробити!
Перший «висновок» просто вражає – це рівень газетної демагогії!
Другий «висновок»: Пані, те, як Ви розглядаєте Вашу систему, не може бути висновком наукового дослідження!
Третій «висновок»: Пані, це не є висновком наукового дослідження, будь-яка система матиме такі властивості. Що стосується емерджентності, будь ласка, познайомтесь зі спеціальною літературою (це треба було зробити до написання роботи). Емерджентність не доводиться, бо це – прояв, поява чогось у вигляді особливого патерну! Пані, Ви – безграмотна людина, яка займається замилюванням очей в розрахунку на те, що Вас будуть слухати баранчики!
Четвертий «висновок»: Це не висновок наукового дослідження. Подивіться, що пані пише: «Розвиток геодемографічної системи характеризується як сукупність складових суспільно-географічного процесу, соціоактогенез, самоорганізація та саморозвиток системи, інформаційний процес» (с. 30). Це – словесна абракадабра, яка нічого спільного з наукою не має.
Питання 87: Пані, як можна так безсоромно вішати локшину на Вуха?
Мій коментар: Можна, бо дозволяють! Тоді і з’являються у висновках начебто-докторської роботи записи на кшталт: «Синергетичний погляд на проблеми розвитку геодемографічної системи показує, що вони можуть і мають бути вирішені із застосуванням сучасних технологій і засобів соціального (суспільного) управління. За теорією соціоактогенезу для цього потрібно чітко визначити і сформулювати мету майбутнього фазового переходу, побудувати несуперечливу систему цілей з урахуванням власних і наданих ресурсів, створити ефективну виконавчу систему і контролювати та аналізувати отримання результату» (с. 30). І це – докторська дисертація?
Питання до всіх географів: Є такі, що визнають цю писанину висновком? Тоді як цю роботу прийняли до захисту?
П’ятий «висновок»: «Основні положення методології даного дослідження витікають із загальної методології суспільної географії» (с. 30). Ще раз питаю -
Є такі, що визнають цю писанину висновком? Тоді як цю роботу прийняли до захисту?
Шостий «висновок»: Це звичайна констатація того, що робила авторка, тут немає й сліду наукового висновку.
Сьомий «висновок»: «Інформаційну базу дослідження геодемографічної системи регіону складають статистичні дані про структуру населення, його природний та міграційний рух» (с. 30). Ось у такому стилі написаний і цей «висновок». Що тут можна сказати!
Восьмий «висновок»: «Система розселення Харківської області є різко моноцентричною та наближена до радіально-кільцевого типу опорного каркасу розселення» (с. 31).
Питання 88: Пані, а хто про це не знав?
Мій коментар: Всім відомі факти авторка виставляє як науковий висновок її начебто-докторської!
Дев’ятий «висновок»: «За останні 25 років чисельність населення області зменшилась на 15 %» (с. 31), і далі у такому стилі.
Питання до всіх географів: Є такі, що визнають цю писанину висновком? Тоді як цю роботу прийняли до захисту?
Десятий «висновок»: «...найбільш стабільно виділяється група, яка представлена Харківським районом. Іншу стабільну групу формують урбанізовані райони, які знаходяться в зоні впливу обласного центру» (с. 31).
Питання до всіх географів: Є такі, що визнають цю писанину висновком? Тоді як цю роботу прийняли до захисту?
Одинадцятий «висновок»: Це не висновок, а звичайна констатація!
Дванадцятий «висновок»: Це не висновок, а звичайна констатація!
Тринадцятий «висновок»: Це не висновок, а звичайна констатація!
Чотирнадцятий «висновок»: авторка підтвердила те, що всі знали і без її «дослідження»!
П’ятнадцятий «висновок»: «Запропонована суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону спрямована, головним чином, на суспільно-географічне обґрунтування забезпечення прийняття управлінських рішень щодо заходів оптимізації геодемографічної системи регіону» (с. 33), і далі у такому ж дусі.
Питання до всіх географів: Шановні, хто бачить у цьому висновок докторської дисертації чи взагалі те, що можна назвати висновком?
Отже, робота не містить жодного висновку, якій можна було б кваліфікувати як науковий рівня докторської дисертації. Тоді
Питання 89: Пані, а що Ви збираєтесь захищати?
Мій коментар: А навіщо захищати, вже все домовлено!


ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ ДИСЕРТАЦІЇ
Чудовий приклад того, як треба вішати локшину на вуха. Достатньо взяти певну літературу (у даному випадку – з синергетики та теорії дисипативних структур), виписати привабливі висловлювання, насичені системною термінологію (розбиратися в тому, що вони значать, не обов’язково), написати наукоподібний текст, додати певним чином оброблений статистичний матеріал та вкинути графіки і карти, ось і все. Але є проблема. Дисертантка, яка скористалася системною термінологією, мало що зрозуміла, тому маємо ряд ляп. Більше того, робота, заявлена як географічна, нічого спільного з географією не має. У першому наближенні вона належить до області демографії з включенням соціологічних моментів.
В роботі відсутні коректно визначені об’єкт, предмет, мета і завдання, як і висновки, бо те, що написано дисертанткою, такими не є. Тому виникає сумнів стосовно того, що захист, як такий, тобто не формальний, а неформальний, зможе відбутися, хоча сам спектакль буде розіграний як по нотах, як це вже багато разів відбувалося на засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Жаль, що університет, який чомусь виставляється в Україні, як провідний, дозволяє собі проведення таких захистів і протягування у доктори наук тих, хто на це не заслуговує.


18.11.2017 року
Доктор географічних наук О.П. Ковальов

5 коментарів:

  1. Олекса Ковальов "Номад"21 листопада 2017 р. о 14:28

    На жаль, нам ще довго прийдеться чекати, коли у міністерствах почнуть реагувати на ті негативні тенденції, які за останні десятиліття проявилися у науковій і освітній сферах. Подивіться на цю начебто-докторську дисертацію: дама нагребла системних термінів, натикала їх у текст, і вперед! А у Київському начебто-гноловному університеті ім. Тараса Шевченка ну ніяк не можуть розібратися, є наукові результати, чи їх немає, а все замінено звичайним термінологічним туманом. А все тому, що вони бояться вляпатись, думають: поставлю під сумнів зроблене, а виявиться, що я просто не розібрався. Та там немає, у чому розбиратися! Це просто авантюра, розрахована на те, що побояться виявити свою необізнаність.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов "Номад"22 листопада 2017 р. о 17:41

    Шановні, пишіть тільки позитивні відгуки, бо кожний з них продемонструє вашу некомпетентність! В українській географії давно перейшли межу некомпетентності та аморальності. Так що пишіть ... чим більше, тим краще!

    ВідповістиВидалити
  3. Весь текст дисертації тут - http://scc.univ.kiev.ua/upload/iblock/87b/dis_Sehida%20K.Y._new.pdf

    А я думав, що студенти на практичних роботах вже зробили всі можливі варіанти карт по районам Харківської області. Виявляється ні, з допомогою них ще захищають докторську. В роботі таких карт десятки ))))))

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов "Номад"23 листопада 2017 р. о 21:54

    Я швидко продивися відгуки офіційних опонентів і просто жахнувся: як злагоджено вони співають під одну дудку, ось тільки виникло питання, що це за дудка. Тепер мені прийдеться зробити огляд цих відгуків, написаних фахівцями дуже високого рівня. Цікаво, що завадило їм побачити локшину? Ось це і є сучасний рівень географії в Україні.

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов "Номад"28 листопада 2017 р. о 18:31

    Хочу додати, що К.Ю. Сегіда є продовженням парочки страшних пройд - К.А. і Л.М. Нємеців, які перетворили геолого-географічний факультет на осередок корупції, але не без дахування з боку університетського керівництва, в першу чергу, адмін-академіка БАКІРОВА В.С. Не втомлюся повторювати, що обидва Нємеці прослизнули у доктори географічних наук за допомогою ще одного пройдисвіта - Олійника Я.Б. Спосіб всім зрозумілий і відомий. Тепер тим же шляхом ведуть і свою вихованку. Жаль, що у спеціалізованій раді не знайшлося жодного, хто би сказав: ДОСИТЬ! Скільки це буде продовжуватись! Перетворили географію на сферу заробітку для тих, хто в дійсності дуже далекий від науки!

    ВідповістиВидалити