Україна нарешті продемонструвала спроможність відстоювати
свої інтереси на міжнародній арені. Мова є мова, це надзвичайно важливий фактор
як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Більше того, це - одна з
найважливіших складових культури. А це означає, що слід обміркувати наступну
пропозицію:
варто
переформувати структуру міністерств — освіту слід об'єднати з культурою
(міністерство культури й освіти), а у міністерство науки включити технології
(міністерство науки та технологій).
Це буде краще враховувати сучасні тенденції, які ми
спостерігаємо.
Не можна не погодитись з тим, що слід докорінно змінювати
мету шкільної, а, думаю, і вузівської освіти. Мету школи минулого — наповнення
голів стандартними знаннями (які швидко забуваються), що вело до швидкого
гасіння інтересу до процесу навчання слід відкинути як помилкову. Метою має
бути опанування учнями підходів до пізнання довкілля, яке саме і є єдиним
джерелом сигналів і повідомлень. Йдеться про створення умов, у яких учні самі
стають активними суб'єктами процесу пізнання, вчаться формувати уявлення про їх
оточення та картину світу в цілому. Термін “компетентність” тут не є коректним.
Для цього слід максимально наблизити дітей в учбовому процесі до середовища.
Тільки так можна зняти проблему примусового навчання: процес пізнання через
конкуренцію, через змагання між учнями — ось головний шлях школи майбутнього.
Пізнання через безпосередній контакт, через комунікацію, обмін думками … . Учні
мають вчитися бути активними у групах. Це і було головною ідеєю моєї
педагогічної концепції, яку я пропонував наприкінці 80-х — початку 90-х років
минулого століття.
Олекса Ковальов «Номад»
Не можна не погодитись з думкою, яка часто висловлюється як у самій Україні, так і за її межами: мовної проблеми у Україні не існує, є проблема самоідентифікації тих, хто живе в Україні. Мене вразило повідомлення про те, що у Казахстані молодий казах оволодів українською мовою самостійно, не маючи відповідного мовного середовища, а в Україні дуже багато таких, які не вважають за потрібне вчити мову і користуватися нею. Отже, чогось не вистачає. Чого? Думаю, образно кажучи, потужності української культури. Але без потужної культури не може бути країни. Мене не цікавить держава-Україна, я кажу про країну-Україну, яка саме й існує завдяки культурі. У такій ситуації міністерство культури має бути чи не головним у міністерській структурі, а якщо передати цьому міністерству освіту, воно дійсно стане головним.
ВідповістиВидалити