19 вересня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Килимчук Анни Анатоліївни «суспільно-географічні чинники функціонування спеціальних економічних зон Китаю»

ТАК УКРАЇНА РУХАЄТЬСЯ ДО ЄВРОПИ!

МАЄМО ПРИКЛАД І МОРАЛЬНОЇ, І ФАХОВОЇ КАТАСТРОФИ
Пані А.А. Килимчук під керівництвом професора Б.П. Яценка склепала рейкову дисертацію

Дисертант: Килимчук Анна Анатоліївна
Тема: Суспільно-географічні чинники функціонування спеціальних економічних зон Китаю

Місце виконання роботи: кафедра країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: Яценко Борис Павлович, доктор економічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Смаль Валентина Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри географії, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя;

Макаренко петро Олександрович, кандидат географічних наук, науковий співробітник сектору фізико-технічних і математичних наук, Президія НАН України.

Захист планується на 4 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

Відгук
про автореферат дисертації
Килимчук Анни Анатоліївни
«суспільно-географічні чинники
функціонування спеціальних
економічних зон Китаю»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Відразу зазначу, що тема дисертації сформульована некоректно. Чинники чогось не можуть бути об’єктом наукового дослідження. Виникає сумнів і приналежність теми до географії – у такому варіанті тема дисертації має відношення до економіки. Але подивимось автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Те, що я бачу, лежить у площині соціально-економічних дисциплін, а не географії як такої. Авторка зводить актуальність теми до економічної співпраці між Україною та Китаєм і необхідністю вивчення досвіду Китаю у створенні зон розвитку, але вивчення досвіду не є предметом наукового дослідження, цим мають займатися практики. Отже, в роботі актуальність є надуманою.

Об’єкт дослідження: Спеціальні економічні зони як інструмент територіального розвитку Китаю.
Питання 1: Пані Анна, у чому смисл Вашого «територіального розвитку», чим такий розвиток відрізняється від, наприклад, регіонального?
Мій коментар: Сенсу у цьому словосполученні немає. Авторка не розуміє, що таке територія.
Питання 2: Пані, яке відношення економічні зони, у тому числі – спеціальні, мають до географії?
Мій коментар: Ніякого, це  - чиста економіка.

Предмет дослідження: суспільно-географічні чинники геопросторового розміщення та ефективності діяльності Спеціальних економічних зон.
Питання 3: Пані, як Ви виділяєте суспільно-географічні чинники серед інших, в тому числі просто географічних (якщо про такі можна говорити), які критерії використовуєте?
Мій коментар: Це повна маячня, чинники є чинники, розділяються по наукових напрямах об’єкти дослідження, а не чинники. Дисертантка демонструє некомпетентність як науковець.
Питання 4: Пані, питання, яке я ставив багатьом дисертантам до Вас – у чому суть Вашого геопросторового розміщення, чим воно відрізняється від просто розміщення?
Мій коментар: Слово «геопросторовий» тут використане для того, щоб робота виглядала географічною, але це не так, бо факт розміщення не має відношення до географії, яка має свою, вже чітко окреслену область дослідження. Предмет дослідження в роботі не має відношення до географії, а сам факт розміщення не є предметом дослідження науки взагалі.

Мета: полягає у суспільно-географічному дослідженні чинників функціонування та ролі окремих типів СЕЗ у розвитку китайської економіки, а також можливостей застосування китайського досвіду в Україні.
Питання 5: Пані, чим Ваше суспільно-географічне дослідження відрізняється від дослідження взагалі?
Мій коментар: Зверну увагу на те, що фізики не пишуть про фізичне дослідження, хіміки – про хімічне дослідження, біологи – про біологічне тощо. Тільки так звані суспільні географи (дуже сумнівний напрям) весь час пишуть про суспільно-географічне дослідження, бо якщо вони на це не вкажуть, ніхто не повірить у те, що їх роботи мають стосунок до такої собі суспільної географії.
Я вже також вказав на те, що чинники не можуть бути предметом дослідження, їх виявляють при дослідженні певного об’єкту, і вони ніяк не можуть бути соціально-географічними (а якщо є чинники, що такими не є, тоді вони не враховуються?). Отже, маємо приклад некомпетентності! Це стосується, в першу чергу, наукового керівника дисертантки пана Б.П. Яценка.
Ще один момент – можливості застосування досвіду не є об’єктом наукового дослідження, відповідно, не може бути й метою, це – парафія практиків. Маємо проблему: Мета сформульована абсолютно некоректно!

Завдання дослідження (всього шість - забагато):
. визначити сутність поняття «Спеціальна економічна зона» ...;
Питання 6: Пані, СЕЗ створюються людьми на основі певних теоретичних розробок, і Ви вважаєте, що вони це роблять, не визначивши суті поняття «СЕЗ»?
Мій коментар: Розумієте, що роблять автори (включаючи пана Б.П. Яценка), вони заперечують існування розробок тих же китайських фахівців-економістів, які вже створили СЕЗ у Китаї, і заново виявляють суть поняття. Так робити у науковій сфері не прийнято!
. дослідити суспільно-географічні передумови впровадження концепції СЕЗ в Китаї;
Питання 7: Пані, а крім суспільно-географічних передумов є ще якісь, і Ви їх не враховуєте?
Мій коментар: Це – інвалідний варіант дослідження – все обрізується, лишається тільки суспільно-географічне, як це бачить авторка. Але так дослідження не роблять!
. розкрити особливості розвитку різних типів Спеціальних економічних зон Китаю з урахуванням їх просторової й часової динаміки;
Питання 8: Пані, але ж динаміка тільки й виявляється у координатах простору і часу, навіщо Ви їх розділили?
Питання 9: Пані, чи вся динаміка є розвитком?
Мій коментар: Добре видно, що завдання з потугою висмоктувалися з пальця, причому з демонстрацією дуже слабкої загальнонаукової підготовки!
. проаналізувати роль та значення окремих типів СЕВ у розвитку місцевої економіки;
Питання 10: Пані, так у Вас же робота географічна, а Ви аналізуєте економіку, як це розуміти?
Мій коментар: Є така проблемка – суспільної географії немає, а треба зробити вигляд, що вона є, отже і приходиться говорити про таке собі суспільно-географічне «дослідження» економіки.
. визначити суспільно-географічні чинники розвитку та функціонування окремих типів СЕЗ;
Мій коментар: Ми бачимо, що авторка весь час використовує обмежений набір термінів, намагаючись створити враження різноманітності завдань, але це залишає тільки враження про її некомпетентність. Не може бути окремо взятих суспільно-географічних чинників, такими можуть бути тільки об’єкти дослідження, але таких також не існує з причини надуманості такого напряму, як суспільна географія.
. провести аналіз перспектив впровадження китайського досвіду ... .
Мій коментар: Я вже висловився з цього приводу. Загальний висновок – в роботі відсутні реальні завдання, які можна було б кваліфікувати, як завдання наукового дослідження, те, що написано – профанація!

Методи дослідження: «Методика ... роботи формує суспільно-географічний підхід до вивчення концепції Спеціальних економічних зон ...» (с. 3).
Питання 11: Пані, виходить, крім напряму «суспільна географія» є ще й суспільно-географічний підхід, чи можна його застосовувати для дослідження, наприклад, живих організмів, водних потоків тощо?
Мій коментар: Не тільки можна, але й треба, бо суспільна географія, з точки зору цієї категорії «науковців» – це те саме, що для росіян «русский мир».
Питання 12: Пані, як методика може формувати підхід, може навпаки, підхід визначає використання тих чи інших методів, і, взагалі, що Ви розумієте під терміном «методика»?
Мій коментар: Тут проявляється виразна загальнонаукова некомпетентність авторів дисертації!
Читаємо: «Методологічною основою ... роботи є теорії, концепції та закони, що є доробком ... суспільної географії (теорія географічного місця, теорія полюсів росту ...)» (с. 3).
Питання 13: Пані, ладно з теоріями і концепціями, але які суспільно-географічні закони Ви можете назвати?
Мій коментар: Складається вражання, що автори дисертації (а це і пан Яценко Б.П.) ще перебувають у середині ХХ-го століття, коли всі намагалися відкривати географічні закони.
Дивно, що теорії та концепції розглядаються авторами як методологічна основа, хоча вони є теоретичною основою.
Питання 14: Пані, стосовно так званої «теорії географічного місця» - чим географічне місце відрізняється від просто місця?
Мій коментар: Тим, що інші місця – негеографічні!
Дисертантка вказує на географічні принципи – територіальності, комплексності, системності, регіональної цілісності.
Мій коментар: Має йтися не про принципи, а про критерії, які дозволяють відносити об’єкти дослідження до тих чи інших наукових напрямів. Територіальність не є географічним принципом, бо все, що розташоване на земній поверхні, характеризується наявністю території, але не все досліджується географами. Комплексність характерна і для об’єктів іншої природи, системність – це модельне уявлення об’єктів дослідження, які не обов’язково розглядати, як системи. Цілісність є основою виділення об’єктів дослідження будь-якої природи.

Наукова новизна (три пункти):
. запроваджено застосування теорії географічних місць ... ;
Питання 15: Пані, так автором цієї теорії є Ви?
Мій коментар: Як, легко виявляти наукову новизну, треба тільки щось запровадити!
. визначено, що Спеціальна економічна зона може бути створена і успішно функціонувати в будь-якому географічному місці країни;
Мій коментар: Шановні автори «дисертації», навіщо ви знущаєтесь над географічною спільнотою, як можна таке виставляти у якості наукової новизни!
. виявлено, що окремі типи СЕЗ мають диференційований вплив на розвиток місцевої економіки ...;
Мій коментар: Але ж диференційований вплив має місце завжди!
Жоден з пунктів «наукової новизни» таким не є, у роботі відсутня наукова новизна!

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження спеціальних економічних зон ....».
Читаємо: «Спеціальні економічні зони повністю відповідають ознакам об’єкту суспільно-географічного дослідження: СЕЗ впливають на розвиток території та зумовлюють зміни в ландшафтній оболонці ...» (с. 5).
Питання 16: Пані, а ці зони відповідають ознакам об’єкту економічного дослідження?
Мій коментар: Саме так і є.
Питання 17: Пані, про що йдеться, коли Ви пишете про розвиток території, що таке «територія»?
Питання 18: Пані, вислів «ландшафтна оболонка» використовувався деякими географами у ХХ столітті, навіщо Ви, не маючи відношення до ландшафтознавства, його використали?
Мій коментар: Відразу три питання, бо маємо купу проблем. По-перше, ці зони дійсно є, в першу чергу, економічними, але, без сумніву, мають включатися до складу географічно-організованих утворень – регіонів певного масштабу. Так у Китаї і відбувалося. Але це вимагає розгляду цих регіонів саме як географічних. І називатися вони мають інакше. Так свого часу було і з технополісами, та іншими подібними формами. По-друге, сама по собі, територія не існує, вона завжди пов’язана з чимось, тому говорити про розвиток території безвідносно чогось просто безграмотно. В-третіх, все нове, що формується, у тому числі виробничі тіла, ведуть до зміни структури денної поверхні і, при перевищенні критичного порогу, змінюють ландшафт. Цього пані не розуміє. І ніякої ландшафтної оболонки не існує, це вигадка.
Читаємо: «Доцільність застосування суспільно-географічного підходу до вивчення Спеціальних економічних зон обумовлюється, в першу чергу, нерозривним зв’язком зони із конкретною територією з усією сукупністю властивих їй параметрів (розмірами, конфігурацією), ...» (с. 5).
Мій коментар: Чудовий приклад наукоподібної демагогії! Пані не розуміє, що розміри і конфігурація території визначаються саме розповсюдженням СЕЗ. Звертаю увагу на те, що нічого не доводиться, не обґрунтовується, просто стверджується, декларується, але це – не науковий підхід. Цікаво, що територія у авторки – це те, з чим пов’язана зона, хоча все значно простіше – зона має визначену територію, і все, більше нічого не варто вигадувати. Територія характеризується і розмірами, і конфігурацією, і сусідством з територіями, де присутні інші об’єкти. Саме тому слід говорити не про географічне, а про територіальне положення.
Читаємо: «Однак, поняття Спеціальної економічної зони не відповідає цілком географічній дефініції «зони», а більш точно може бути означено поняттям географічне місце, що застосовується в суспільній політичній географії» (с. 5).
Мій коментар: Дуже глибоко!
Питання 19: Пані, а хто сказав, що це саме географічна зона?
Мій коментар: Дивно, ніхто ніде не пише, що СЕЗ – це географічна зона, пані просто вигадала «проблему», щоб вплести у текст «географічне місце», але тим самим вона продемонструвала свою некомпетентність, бо місце – це просто місце, без слова «географічне», яке є видумкою. У місця немає розмірів і конфігурації, воно завжди відносне, а зона – конкретна. А про ієрархічні місця взагалі не можна читати без усмішки!
Питання 20: Пані, а звідкіля Ви скачали цю політичну географію, це що таке?
Мій коментар: Це – видумка псевдо-географів, як і суспільна географія і купа інших географій.
Перепрошую, далі текст просто не можна читати, бо це – суцільна муть: процеси у авторки – це явища, ознаки (йде перелік), що є характерними для «певних географічних місць» (с. 5).
Питання 21: Пані, як можна процеси пов’язувати з місцями?
Мій коментар: Ось що значить мати у голові суспільно-географічний чип!
Далі авторка пише про специфічну функцію «географічного місця, яка полягає в адаптації суспільства та території до все більш динамічних змін ...» (с. 6).
Мій коментар: Я просто не знаю, який лікар тут може допомогти. Я бачу чистої води демагогію.
І ось визначення СЕЗ: «... за суспільно-географічною інтерпретацією Спеціальна економічна зона – це географічне місце (переважно локального або мезорівня), в якому інтенсифікована господарська діяльність із застосуванням певних стимулів економіко-юридичного характеру ...» (с. 6). Перепрошую, я не можу переписувати всю цю маячню. І так видно, що йдеться про навішування локшини на вуха.
Мій коментар: Здуріти можна! Ось як треба писати дисертації. Це стосується і всього другого абзацу на стор. 6 – це просто наукоподібна тріскотня!
Третій абзац сторінки – ще одне визначення СЕЗ.
Питання 22: Пані, навіщо Ви визначаєте те, що і так всім зрозуміле?
Мій коментар: У авторефераті пишуть те, що доводить наявність результатів дослідження, а не описують всім зрозумілі речі і теорії інших авторів. Так, я ще у жодному місці не побачив, яким чином СЕЗ можуть бути об’єктом дослідження географії. Те, що я читаю, має відношення тільки до економіки.

Розділ 2. «Аналіз практики функціонування СЕЗ в КНР».
Мій коментар: Весь розділ – це довідковий матеріал, а текст має характер звичайного опису. Сліди дослідження відсутні!

Розділ 3. «Фактори розвитку та функціонування СЕЗ».
Мій коментар: Все це має вигляд звичайного інтернет-тексту, який  студенти 3 – 4-го курсу економічного вузу можуть скористатися для написання курсової роботи. Відсутні сліди наукового дослідження і, відповідно, результати.

Висновки (всього дев’ять при шести завданнях)
1. Висвітлено доцільність застосування суспільно-географічного підходу ... .
Мій коментар: По-перше, це аж ніяк не висновок наукового дослідження, по-друге, ніякого висвітлення доцільності я не виявив. Все робиться просто. Є питання, яке лежить у економічній чи соціально-економічній площині. Представники суспільної географії декларують, що це питання доцільно розглянути як суспільно-географічне, і все, на цьому все завершується. Тобто, звичайне навішування локшини на вуха.
2. Досліджено та проаналізовано роль Спеціальних економічних зон у соціально-економічному розвитку Китаю ... .
Мій коментар: По-перше, роль не досліджується і не аналізується, вона виявляється, але навіщо її виявляти, якщо вона вже давно була виявлена ще на етапі планування, бо на цій основі і були створені СЕЗ у Китаї. Це також не є висновком наукової роботи.
3. Виявлено диференційний вплив СЕЗ на розвиток регіонів.   
Мій коментар: Це не може не дивувати. Вплив завжди є диференційованим, бо регіони не тотожні. Виявляти тут нема чого.
4. Встановлено, що зони прикордонного економічного співробітництва виступили в ролі каталізаторів розвитку внутрішніх регіонів Китаю.
Мій коментар: Це нормальне явище, бо внутрішні регіони завжди більш інертні, а збудження починаються з периферійних регіонів.
5. Мій коментар: Якщо близькі за функціонально-галузевою структурою типи СЕЗ мають різну спрямованість, то це нормально і встановлювати тут нема чого, вони ж не ідентичні!
6. Мій коментар: Я не можу коментувати тривіальні речі. Це – не висновок.
7. Виявлено зміни в тренді локалізації зон нових і високих технологій ...
Питання 23: Пані, а китайці про це нічого не знали?
Мій коментар: Думаю, це їм відомо.
8. Систематизовано дані ... .
Мій коментар: Систематизація даних не є науковим висновком!
9. Сформульовано рекомендації ... .
Мій коментар: Рекомендації не є науковим висновком!
В роботі відсутні висновки, які можна було б кваліфікувати як наукові, що заслуговують на увагу.

Висновок по автореферату дисертації
Як вправно навчилися писати роботи, які дисертаціями не є в принципі, але які автори та їх керівники намагаються проштовхнути у вигляді кандидатських дисертацій. Дана робота – чудовий приклад. Взяли економічне питання, заявили, що є потреба дослідити його за допомогою вигаданого суспільно-географічного підходу, і вже дійшли до того, що цей фейк спеціалізована рада прийняла до остаточного захисту. Членів ради не цікавить те, що в роботі немає навіть натяку на географію, якщо не брати до уваги вигадані терміни на кшталт геопросторового розміщення. Дисертантка продемонструвала відсутність розуміння того, чим взагалі займається географія. Рівень тексту автореферату близький до текстів інтернет-статті. Завдання висмоктані з пальця і у такому варіанті просто не можуть забезпечити отримання наукових результатів. Висновки відсутні, бо відсутній сам факт реального дослідження. Все це зумовлює негативну оцінку роботи, рівень якої аж ніяк не відповідає рівню кандидатської дисертації.

19.09.2017 року
Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар