18 вересня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Атаман Людмили Василівни «Суспільно-географічні дослідження сакральних просторів Поділля»

ГЕОГРАФИ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ДЕМОНСТРУЮТЬ РІВЕНЬ ВЧЕНОСТІ НИЖЧЕ ПЛІНТУСА

ПАН МЕЗЕНЦВ К.В. – ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ДОКТОР НАУК, ПРОФЕСОР – Є КЕРІВНИКОМ АБСОЛЮТНО БЕЗДАРНОЇ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЇ

Дисертант: Атаман Людмила Василівна
Тема: Суспільно-географічне дослідження сакральних просторів Поділля

Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: Мезенцев Костянтин Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

Костащук Іван Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Захист планується на 3 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
про автореферат дисертації
Атаман Людмили Василівни
«Суспільно-географічні дослідження
сакральних просторів Поділля»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Ще не почавши читати автореферат, я змушений висловити сумнів стосовно того, що ця робота є коректною як географічна дисертація. І не тільки тому, що у якості опонента я побачив таку собі орденоносну пройдисвітку і корупціонершу з Каразінського університет Л.М. Нємець. Почну з назви: не можна захищати дослідження чогось, бо дослідження – це процес, а не об’єкт чи результат. Отже, вже назва дисертації є сумнівною. Але ще більший подив викликає «сакральний простір». Якщо навіть такий простір і прийняти як образ розподілення сакральності у певному середовищі (ми можемо говорити про, наприклад, міський, садовий тощо простори), то виникає питання –
Питання 1: Пані Людмила, у чому полягає географічність сакральності як явища?
Мій коментар: Звісно, ні в чому. Сакральність аж ніяк не є географічним явищем, і робити вигляд, що це не так, означає демонструвати неосвіченість в області географії. До речі, сакралізується не простір, а середовище, у якому певним речам надається сакральна вага. Це зауваження заперечує можливість захисту дисертації у географічній спеціалізованій раді.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Читаємо: «Розширення предметної області суспільної географії зумовлює необхідність вивчення не тільки матеріальних, але й духовних аспектів людської діяльності в межах регіонів. Поняття сакрального простору залишається дискусійним у науковій думці і більш вивчене з точки зору релігієзнавства, соціології, але недостатньо осмислене у географічній літературі» (с. 1).
Питання 2: Пані, взагалі-то духовні аспекти розглядаються антропологами й філософами, що може тут додати географія, якщо її розглядати коректно?
Мій коментар: Заява дисертантки, що «поняття сакрального простору ... недостатньо осмислене у географічній літературі» виглядає доволі дивно, бо давно існує так звана сакральна географія, хоча її визнання під питанням. Думаю, пані варто спочатку осмислити, що означає простір взагалі, а потім думати про його сакральну складову.
Питання 3: Пані, з Вашого тексту виходить, що соціологія не є наукою, чи це так?
Мій коментар: Думаю, пані не замислювалась над тим, що писала.
Читаємо: «Територіальна організація сакральних просторів ... характеризується неоднорідністю конфесійної структури, походження та н6апрямів їх використання» (с. 1).
Питання 4: Пані, а як це може бути – «територіальна організація сакральних просторів», як тут розуміти термін «простори» і як вони територіально організуються?
Мій коментар: Якщо йдеться про конфесії (структура тут ні до чого), то кожна з них характеризується певною територією розповсюдження, і це не є організацією. Але питання в іншому:
Питання 5: Пані, якщо говорити про сакральність простору як розподілення сакральної ваги (а таке дійсно має місце), бо у сакрально-однорідному середовищі не можна сформувати образ сакрального простору, то причому тут конфесії?
Мій коментар: Із самого початку видно, що дисертантка використовує терміни чисто формально, не замислюючись над тим, що вони значать.
Я не побачив в тексті нічого, що вказувало би на актуальність теми!

Об’єкт дослідження: сакральні простори Подільського регіону ... .
Питання 6: Пані, якщо вважати географію науковою дисципліною, то як, з позиції географії, можна вивчати внутрішній світ людини?
Мій коментар: Ніяк! Сакральні простори (якщо їх так іменувати) є внутрішніми образами людей як жителів певної місцевості, які, взаємодіючи, можуть формувати спільний образ.

Предмет дослідження: територіально-часові особливості формування та використання сакральних просторів Подільського регіону.
Питання 7: Пані, а що це за «територіально-часові особливості», у якому сенсі тут використаний термін «територіальний»?
Мій коментар: Пані не розуміє, як співвідносяться поняття «територія» і «простір», якщо йдеться про часові особливості, то вони можуть бути тільки разом з просторовими, а не з територіальними, бо саме простір і час є параметрами.

Мета дослідження: оцінка факторів формування та розміщення, аналіз територіальної організації та обґрунтування перспективних напрямів використання сакральних просторів Подільського регіону.
Питання 8: Пані, невже простором можна користуватися, він, що, має матеріальну основу?
Мій коментар: Мета висмоктана з пальця. Ні сама пані, ні її керівник не розуміють, що метою наукового дослідження не можуть бути фактори формування та розміщення чогось і, тим більше, «обґрунтування перспективних напрямів використання» чогось, такою має бути виявлення природи певного феномену, його пояснення з точки зору сучасної наукової парадигми. Що стосується «використання сакральних просторів» - це прояв закостенілого антропоцентризму, який все зводить до ресурсу.
В роботі немає коректно визначеної мети дослідження!

Завдання дослідження (всього сім – дуже багато):
. проаналізувати попередні дослідження ...;
Мій коментар: Це не є завданням наукового дослідження, це – підготовчий етап!
. сформувати методику ... дослідження ...;
Мій коментар: Формування методики не є метою наукового дослідження!
. визначити ключові фактори формування та розміщення сакральних просторів ...;
Питання 9: Пані, а Ваші сакральні простори у чому розміщуються?
Мій коментар: Бачите, наскільки формально дисертантка використовує терміни, не розуміючи їх сенс.
. проаналізувати територіально-конфесійну структуру сакральних просторів ...;
Питання 10: Пані, так у Вас сакральні простори пов’язані з конфесійною «структурою»?
Мій коментар: Звісно, ні про яку структуру не йдеться, сукупність різних конфесій не є структурою, це повна маячня. Термін «структура» тут використаний некоректно. Крім того, сакральні простори не тотожні релігійним конфесіям, це абсолютно різні речі.
. виявити особливості функціонально-генетичної структури сакральних просторів ...;
Питання 11: Пані, так що, Ваші сакральні простори подібні до організмів, які мають функціонально-генетичні особливості?
Мій коментар: Ось приклад, як, шляхом введення наукових термінів, намагаються створити образ наукової роботи, якою вона не є.
. обґрунтувати критерії та провести сакрально-географічне районування території ...;
Питання 12: Пані, критерії чого Ви обґрунтовували?
Мій коментар: Ну, яка різниця, чого, головне – обґрунтувати критерії!
Питання 13: Пані, а якщо поміняти місцями слова, написавши «географічно-сакральне», щось зміниться, і чи можна говорити про, наприклад, районування географічно-феноменологічного сприйняття?
Мій коментар: Розумієте, у пані має місце прояв відомої хвороби, йдеться про відсутність уявлення про географію як дійсно науковий напрям, що має свою особливу область дослідження.
. визначити проблеми та обґрунтувати перспективні напрями використання сакральних просторів ... .
Питання 14: Пані, а які ще варіанти просторів Ви знаєте і як їх використовують?
Мій коментар: Ось це я розумію – сакральний простір як ресурс! Ось до чого веде відсутність відкритості. Так звана українська географія давно перебуває за залізною завісою, а її представники чхати хотіли на ті питання, які їм ставлять. Автори цієї «дисертації» (а це і пан Мезенцев К.В., завідувач кафедри економічної та соціальної географії) демонструють повну відсутність коректних наукових уявлень.

Методи дослідження: Тут маємо підходи – системно-структурний, територіальний, історичний.
Питання 15: Пані, я не буду питати про системно-структурний підхід, якого в роботі вже точно немає, бо немає відповідного утворення, але як розуміти Ваш територіальний підхід, і чи можна такий підхід застосувати до фізичних, хімічних, соціальних утворень?
Мій коментар: Розумієте, яка маячня! У пані одним з «наукових» підходів є територіальний, тобто до об’єкту дослідження вона підходить територіально. Як хочеш, так і розумій.
Питання 16: Пані, а що таке «літературний підхід»?
Мій коментар: Ще раз наголошую, що «науковим» керівником дисертантки є доктор наук, професор, завідувач кафедри Київського національного університету ім. Тараса Шевченка пан Мезенцев К.В. Літературний підхід - це  вершина фахового рівню цього університету!
Хочу також звернути увагу на так звану «інформаційну базу» роботи – матеріали Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації, Управління культури і т. і. Сама дисертантка нічого не досліджувала!

Наукова новизна (три пункти):
. дано оцінку факторів формування та розміщення сакральних просторів ...;
Мій коментар: Але оцінка факторів не може бути науковою новизною ...
. виявлено особливості територіально-конфесійної, генетичної та функціональної структури  сакральних просторів ...;
Мій коментар: Але виявлення особливостей чогось конкретного не є науковою новизною, наука займається вивченням загальних особливостей.
. проведене сакрально-географічне районування ... .
Мій коментар: Але районування не є науковою новизною ...
Як результат: в роботі відсутня наукова новизна!

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи дослідження сакральних просторів ...».
Читаємо: « ... дозволяє зробити висновок, що територіальні (просторові) аспекти релігійної (сакральної) діяльності розглядаються в рамках чотирьох підходів ...: вивчення релігійних просторів, сакральних просторів, сакральних ландшафтів або сакральних територій» (с. 5).
Питання 17: Пані, так у Вас «територія» і «простір» є синонімами? 
Мій коментар: По тексту саме так і є, але ж це свідчить про неграмотність!
Питання 18: Пані, у Вас написано «аспекти релігійної (сакральної) діяльності», тобто релігійність і сакральність – те саме, а нижче Ви пишете про релігійні і сакральні простори як окремі сутності, як це розуміти?
Мій коментар: Розуміти дуже просто – дисертантка не вважає за потрібне осмислювати те, про що пише.
Питання 19: Пані, Ви пишете «сакральних ландшафтів або сакральних територій», виходить, що «ландшафт» і «територія» у Вас синоніми?
Мій коментар: Жахливий приклад неохайності і некомпетентності!
А тепер – визначення сакрального простору: «Сакральний простір – це специфічна територіальна структура, що характеризується зосередженням природних або створених людиною об’єктів з особливими духовними властивостями, які використовуються населенням, і виконує комунікативну, консолідуючу, лікувальну, захисну та природоохоронну функції» (с. 5).
Мій коментар: Серйозно! Спробую розібратися.
Питання 20: Пані, а простір взагалі – це що таке?
Мій коментар: Проблема у тому, що «простір» є більш загальним поняттям, ніж «сакральний простір», тому слід базуватися саме на його розумінні. А нам відомо, що «простір» - це образ, який, згідно з Лейбницем, є відносним, це – порядок існування одночасних речей, це не субстанція, це – порядок, у якому речі знаходяться по відношенню одні до інших. Тому сакральний простір не може бути територіальною структурою, навпаки, (без територіальної), структура, яку ми виявляємо, дозволяє сформувати образ простору.
Питання 21: Пані, виходить, що у Вас природні або створені людиною об’єкти вже мають духовні властивості, чи можна їх помацати?
Мій коментар: Я пам’ятаю, як у 2003 році у Київському університеті на конференції у співавторстві зі мною робила доповідь саме з цієї проблематики студентка 2-го курсу геофаку Каразінського університету Тетяна Рибчак. Тоді шановний професор П.Г. Шищенко був вражений її виступом і, звернувшись до своїх старшокурсників, сказав: бачите, як треба виступати. Ця студентка була на голову вище за пані Атаман Л.В. Це – повний провал! Пані дисертантка, це люди накладають сакральність на ті чи інші утворення, тобто це – прояв культури.
Те, що написано далі, не варто й читати: про які критерії – територіальний, генетичний та функціональний – йдеться! Це все надумані речі, які до науки не мають жодного стосунку. Подивіться, який жах пише дисертантка: «У сакральних просторах виділено вертикальну та горизонтальну структури. Вертикальна структура визначається на основі географічного поділу на області «верху» (гірські масиви, окремі вершини гір як сакральні об’єкти), «середини» (наземні сакральні об’єкти різного генезису) і «низу» (печерні комплекси ...)» (с. 6).
Мій коментар: Перепрошую, я тут навіть питання не можу поставити, бо як можна ставити питання людині, уявлення якої – на рівні дитячого садочку!
Питання 22: Пані, а що це за «географічний поділ», у чому, так би мовити, географічність такого поділу і які варіанти поділу Ви ще можете назвати?
Мій коментар: Важко зрозуміти, як з такими уявленнями про географію дисертантка могла вийти на захист кандидатської дисертації.
Вражає схема горизонтальної структури сакральних просторів (рис. 1, с. 6). Тут і готелі, і ресторани, і розваги ...
Питання 23: Пані, яке відношення це має до проявів сакральності?
Мій коментар: Безпосереднє, бо у пані є «споживачі», правда, незрозуміло чого, невже духовно-сакральної їжі?
Вражають чотири етапи суспільно-географічного дослідження сакральних просторів – теоретичний, оціночний, аналітико-синтетичний та конструктивний. Я бачу у цьому чистої води профанацію.
Питання 24: Пані, Бог з ними – першими трьома, але що Ви збираєтесь конструювати на останньому етапі, невже нові сакральні простори?
Мій коментар: Я боюсь навіть припущення робити. причому авторка доволі серйозно пише про теоретичний етап з методами структуризації (чого?), індукції та дедукції (уявляєте, як глибоко!) та літературним (це мені дуже подобається).

Розділ 2. «Фактори формування та розміщення сакральних просторів ....» - «обґрунтовано теорію дослідження ...» (с. 7).
Питання 25: Пані, так у Вас ще й теорія дослідження є?
Мій коментар: Виявляється, що мало мати теорію сакральних просторів, потрібна ще й теорія дослідження ...! І цю маячню у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка прийняли до захисту!
Те, що написано далі – про сітки релігійно-географічного районування, краще перед сном не читати, бо не дай Боже насняться ці сітки ... – можна й не проснутися.
Питання 26: Пані, а чим відрізняються районування релігійне і релігійно-географічне?
Мій коментар: Так це ж зрозуміло - без слова «географічне» роботу не сприйняли би як географічну.
Я не буду коментувати все, бо те, що я читаю, вимагає часто ставити питання про кваліфікацію і наукового керівника, і членів спеціалізованої ради. Але
Питання 27: Пані, яке відношення до сакральної проблематики має «забезпеченість території мінеральними ресурсами, рослинами, іншими об’єктами, що наділені «лікувальними» властивостями» (с. 7)?
Мій коментар: Я просто розгублений!
Читаємо (і це – автореферат дисертації!): «Виникнення та розвиток сакральних просторів Поділля має свої особливості у різні етапи історичного розвитку держави, що має величезний вплив на їх виникнення, поширення та розвиток» (с. 7). Складається враження, що текст просто висмоктувався з пальця, причому із значними труднощами.
Питання 28: Пані, Ви пишете, що «у формуванні та розвитку сакральних просторів Поділля ключову роль відіграли суспільно-географічні фактори (релігійний, етнічний, політичний, соціальний, психологічний)» (с. 8), але кожний з названих Вами є окремим аспектом – релігійним, етнічним тощо, то причому тут географія, і куди поділася культура?
Мій коментар: А як би без цього слова роботу прийняли до географічної спеціалізованої ради ...! А що стосується культури, ну, проґавила, буває.
А далі – дані з довідників з картами концентрації релігійних громад (с. 9), які нічого не дають для розуміння питання сакральності.

Розділ 3. «Територіальна організація сакральних просторів ...» - «проаналізовано територіально-конфесійну структуру сакральних просторів» (с. 10).
Питання 29: Пані, а як співвідносяться такі явища, як сакральність та релігійність, і до чого тут релігійні конфесії?
Мій коментар: Пані навіть не зрозуміла, що це – різні речі. 
Далі йде текст для екскурсоводів.
Питання 30: Пані, як розуміти Ваш «туристичний потенціал сакральних просторів», Ви що досліджували, питання туризму, чи сакральні простори?
Мій коментар: Пані не второпала, що сакральність є внутрішньою, особистісною, вона не виходить назовні, отже, туристичного потенціалу сакральних просторів просто не може бути, це – повна маячня. Люди, віддалені від цих місць, просто не будуть відчувати сакральність, яку відчувають місцеві.
Питання 31: Пані, як розуміти Ваш «показник забезпеченості населення релігійними громадами» (с. 12)?
Мій коментар: І цю маячню прийняли до захисту у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка!
Мені важко далі коментувати псевдонаукове словоблуддя, і я не розумію сенс карти «Сакрально-географічні райони Поділля» ...
Питання 31: Пані, як ця карта може вплинути на хід світової революції?
Мій коментар: Світова революція може зупинитися!

Розділ 4. «Проблеми та перспективи використання сакральних просторів ...». Пані пропонує «перспективні туристичні маршрути, спрямовані на активізацію використання сакральних просторів» (с. 13).
Питання 32: Пані, а якщо їх просто продати, наприклад, американцям, уявляєте, скільки можна заробити?
Мій коментар: Варіант, наприклад, в Росії ставлять питання про продаж ландшафтів, то чому б не продати сакральні простори? Правда, є проблема, в обох випадках прийдеться продавати носіїв і ландшафтів, і сакральних просторів, бо це – образи, що живуть у головах людей.
Думаю, цього достатньо.

Висновки (сім одиниць, дуже багато!): 
Я не схильний розглядати всі ці «висновки», але дещо обговоримо.
У першому з них читаємо: «Сакральна структура – це специфічна територіальна структура, що характеризується зосередженням природних або створених людьми об’єктів з особливими духовними властивостями ...» (с. 14).
Питання 33: Пані, ось гора, яка сприймається місцевими, як сакральне створіння, чи є це створіння духовним?
Мій коментар: Невже професура географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка погодилася з цим? Схоже, що так. Звісно, визначення чогось не є висновком наукового дослідження!
У другому «висновку» авторка видає чотири етапи дослідження – це не може не дивувати, бо ніякого відношення до результатів дослідження це не має.
Третій «висновок» - це просто тривіальні положення.
Четвертий – ні про що.
П’ятий «висновок»: «У функціональному відношенні переважають монофункціональні простори ...» (с. 15).
Питання 34: Пані, а як простір може бути функціональним взагалі?
Мій коментар: Для представників Київського національного університету ім. Тараса Шевченка це нормально!
Шостий «висновок» - шедевр: «Сакрально-географічний район – значна частина регіону, що об’єднує кілька адміністративних районів ...» (с. 16).
Мій коментар: Шановні географи, вам ясно, як треба писати дисертації?!
Сьомий «висновок» - це балаканина з приводу ключових проблем використання сакральних просторів. Думаю, коментарі зайві.
В роботі немає жодного висновку, який мав би відношення до науки!

Висновок по дисертації:
Черговий приклад наукоподібного словоблуддя, надряпаний у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, за який авторка – Атаман Людмила Василівна – намагатиметься отримати диплом кандидата географічних наук. Тема дисертації сформульована некоректно, а об’єкт дослідження – сакральні простори – не має жодного стосунку до географії. В роботі відсутні сліди реального наукового дослідження. Авторка скористалася фондовими матеріалами, сама ж польові дослідження не проводила. Дисертантка має дуже слабке уявлення про область дослідження географії. В роботі використані наукові терміни, смисл яких дисертантка не розуміє. Заявлений системно-структурний підхід в роботі відсутній. Характер висновків вказує на те, що дисертантка взагалі не розуміє, що таке наукове дослідження. Все це заперечує можливість зробити позитивний висновок про дисертацію. Робота не є кандидатською дисертацією і не має відношення до географії.

17.09.2017 року

Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов 

Немає коментарів:

Дописати коментар