24 квітня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Коломієць Катерини Василівни «Соціально-економічний розвиток регіону Українського Причорномор’я на засадах регіоналістики та планування території»

В ОДЕСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
ім. І.І. МЕЧНИКОВА ШТАМПУЮТЬ КАНДИДАТІВ НАУК НА РІВНІ БАКАЛАВРІВ, А ПРОФЕСОР ЦЬОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ЯВОРСЬКА
ДЕМОНСТРУЄ СТАЛУ ВІДСУТНІСТЬ НАУКОВОЇ КУЛЬТУРИ І ФАХОВОСТІ

Дисертант: Коломієць Катерина Василівна
Тема: Соціально-економічний розвиток регіону Українського Причорномор’я на засадах регіоналістики та планування території  

Місце виконання роботи: кафедра економічної і соціальної географії та туризму, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник: Яворська Вікторія Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри економічної і соціальної географії та туризму, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:
Мезенцев Констянтин Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Кузишин Андрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 12 травня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

Відгук
про автореферат дисертації
Коломієць Катерини Василівни
«Соціально-економічний розвиток регіону
Українського Причорномор’я на засадах
регіоналістики та планування території»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Проблема регіоналізації, піднята мною у другій половині 90-х років минулого століття, є однією з найбільш актуальних. Йдеться про формування відносно самостійних та самодостатніх, функціонально-насичених одиниць організації антропізованого геосередовища різних масштабних рівнів, які будуть формуватися, стираючи адміністративні кордони. Мені подобається те, що дисертантка акцентує увагу на саме географічній основі регіоналізації. Але з цим входить у протиріччя назва роботи – «Соціально-економічний розвиток регіону ...», бо, по-перше, не може темою дисертації бути просто розвиток чогось, по-друге ...
Питання 1: Пані Катерина, Ваша «географічна основа» зводиться до соціально-економічного аспекту розвитку, який є предметом вивчення окремого соціально-економічного напряму науки, чи є якісь інші моменти, які Ви вводите, і які дозволяють ідентифікувати цю роботу саме як географічну?
Мій коментар: На жаль, українські географи не вважають за потрібне виділяти свої предмети дослідження, керуючись критеріями географічності, що ускладнює задачу оцінки їх розробок. Подивимось, що є у даній роботі.
Пані Катерина пише про історико-географічне районування, вказуючи на те, що в Україні відсутня «офіційна регіоналізація», але
Питання 2: Пані, Ви вважаєте, що «офіційна регіоналізація» є тією засадою, яка має стати поштовхом для виникнення регіонів?
Мій коментар: У нас проголошувалось багато проектів, які мали офіційно-формальний характер, але не були реалізовані з тієї причини, що не влаштовували представників влади. Отже, якщо навіть програма регіоналізації буде проголошена як офіційна, вона навряд чи отримує розвиток, бо регіоналізація (як найважливіша складова децентралізації) має вести до суттєвого перерозподілу повноважень між владою та територіальними громадами.
Пані пише про те, що на сучасному етапі територіальну основу існування регіонів складає багаторівнева ієрархічна система таксономічних одиниць, тоді
Питання 3: Пані, на Вашу думку, внаслідок регіоналізації ці адміністративні одиниці мають залишитися такими, як є?
Мій коментар: У тому і проблема, що регіони – це дещо інше, вони не мають формуватися на основі адміністративного поділу, а їх кордони не можуть бути статичними.
Читаємо: «Зі становленням державної регіональної політики отримали новий імпульс суспільно-географічні напрями та концепції: просторового планування території, геодемографія, реформування адміністративно-територіального устрою, територіальних рекреаційних систем, територіальних систем обслуговування, транспортно-логістичних мереж, екологічних мереж, якості та безпеки життя людей» (с. 1).
Питання 4: Пані, Вам не здається, що ці Ваші напрями та концепції ведуть до перетворення географії на купу непов’язаних між собою аспектів, які не мають відношення до географії?
Питання 5: Пані, що Ви розумієте під «просторовим плануванням території»?
Питання 6: Пані, де Ви викопали такий «географічний» напрям, як «геодемографія»?
Питання 7: Пані, а «реформування адміністративно-територіального устрою, територіальних рекреаційних систем, територіальних систем обслуговування, транспортно-логістичних мереж, екологічних мереж, якості та безпеки життя людей»,  також має відношення до географії?
Мій коментар: У пані виходить так, що до географії, якщо це потрібно, можна згребти все, що завгодно, навіть «реформування адміністративно-територіального устрою», аби тільки це виглядало науко-подібно. Ні, так не вийде. Жоден з зазначених напрямів до географії не має відношення, якщо їх брати по-окремо.
Маємо серйозну проблему. Так, як проблематика висвітлена дисертанткою, вона не є географічною. Такою вона могла б бути, якби дисертантка показала, що даний регіон є антропізованим утворенням, що сформувався на основі природного середовища з певними властивостями, внаслідок чого виникла цілісність, це було б те, що треба. Але нічого такого поки що я не побачив.
Об’єкт дослідження: регіональний соціально-економічний комплекс Українського Причорномор’я.
Питання 8: Пані, а цей Ваш комплекс до Вас досліджений не був?
Мій коментар: Звісно певною мірою був, але проблема не в цьому. Знову те саме:
Питання 9: Пані, як це стосується географії?
Мій коментар: Ніяк!  
Предмет дослідження: розроблення принципів і методів обґрунтування стратегій соціально-економічного розвитку регіонів на засадах регіональної економіки та панування території на прикладі УП.
Питання 10: З яких це пір «розроблення принципів і методів обґрунтування стратегій» стала предметом дослідження, що Ви досліджуєте, Ваш УП, чи принципи і методи обґрунтування стратегій?
Мій коментар: Ми бачимо, що дисертантка, керована пані В.В. Яворською, не розуміє, що таке предмет дослідження. Виходить, що в дисертації відсутній предмет дослідження.
Мета дослідження: виявлення суспільно-географічних особливостей та обґрунтування напрямів вдосконалення соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я на засадах регіональної політики.
Питання 11: Пані, особливості даного регіону давно всім відомі, виявляти там немає що, але що Ви розумієте під «вдосконаленням соціально-економічного розвитку»?
Мій коментар: Пані демонструє абсолютне нерозуміння того, що таке регіон і у чому полягає суть його розвиту. Я бачу тут підхід на кшталт планової економіки радянських часів, коли щось планувалося, а потім, якщо ситуація сприяла, створювалося, без будь-якої участі територіальної громади. Але питання у тому, що регіон – це дуже складне адаптивне антропізоване утворення, яке рухається своєю траєкторією, часто непередбачуваною. При таких умовах ні про яке вдосконалення йтися не може, а спроба втиснути регіон у режим «вдосконаленого розвитку» просто приведе до його краху. 
Завдання дослідження (всього вісім – дуже багато!):
. визначити місце і соціально-економічні функції Українського Причорномор’я (УП) в національній економіці та системі регіонів України;
Питання 12: Пані, для того, щоб «визначити місце і соціально-економічні функції» Вашого регіону, слід дослідити всю сукупність українських регіонів, і не тільки в межах України, бо регіони – це мережа, то як Ви могли це зробити?
Мій коментар: Ніяк! Це – фраза, взята з колишньої соціально-економічної географії радянських часів.
. характеризувати УП як приморський і прикордонний регіон з особливим геоекономічним положенням і своєрідним природним потенціалом;  
Питання 13: Пані, я не буду питати Вас стосовно «приморськості» та «прикордонності» Вашого УП, бо ці слова вже є характеристикою, але що Ви розумієте під «геоекономічним положенням», що означає тут «гео-»?
Мій коментар: «Гео-» тут може означати тільки одне – глобальна економіка. До географії вона не має відношення. Але у такому варіанті я дуже сумніваюсь, що дисертантка змогла щось написати.
. розробити систематику форм територіальної організації населення та господарства на регіональному рівні;
Питання 14: Пані, будь-яка систематика є всього тільки формою упорядкування даних, а у Вас є об’єкт дослідження, яке відношення «систематика форм територіальної організації» має до нього?
Мій коментар: Ніякого!
. характеризувати регіональну систему розселення УП на сучасних історико-географічних засадах та головні форми розселення – агломерації, урбанізовані зони, ешелоновані смуги (зони) сільського розселення;
Питання 15: Пані, з яких це пір характеризування стало задачею наукового дослідження?
Питання 16: Пані, а де тут місце географії?
Мій коментар: Ми бачимо дивні речі! Замість дослідження – характеризування, замість географії – форми розселення «на сучасних історико-географічних засадах». Це є свідченням дуже слабкої підготовки дисертантки в області географії, яка не перевищує рівень середньої школи.
. проаналізувати територіальну організацію головних видів економічної діяльності регіону УП;
Питання 17: Пані, так це ж давно всім відомо, що Ви тут можете привнести нового?
Питання 18: Пані, так це ж економіка, причому тут географія?
Мій коментар: Знову маємо звичайне наукоподібне словоблуддя!
. обґрунтувати схему мезо- та мікрорегіоналізації УП;
Питання 19: Пані, УП як регіону ще немає, а Ви вже даєте схему його «мезо- та мікрорегіоналізації»?
Мій коментар: Пані просто не розуміє, що таке регіон. Регіон – це дуже складна форма організації антропізованого геосередовища, у якому все є доволі динамічним, в першу чергу – на макрорівні!
. розробити методичні принципи прогнозування соціально-економічного розвитку УП на засадах регіоналістики;
Питання 20: Пані, як розробка методичних принципів прогнозування чогось може бути завданням Вашого дослідження, об’єктом якого є регіон у перспективі?
Мій коментар: Я бачу тут повне нерозуміння того, як формулюються завдання наукового дослідження!
. розробити схему перспективного розвитку головних складових територіальної організації УП – мезо- та макрорівнів, територіальних структур та мереж
Питання 21: Пані, а що таке «схема перспективного розвитку»?
Мій коментар: Тут же все ясно – схема є схема!
Жахливе враження! Я не побачив жодного завдання, яке б було орієнтоване на дослідження зазначеного об’єкту!
Методологія і методи дослідження:
Мій коментар: Я не буду розбирати цей пункт – це я вже бачив багато разів у авторефератах інших дисертантів!
Наукова новизна (п’ять пунктів – серйозно!):
. розроблені принципи і методи ...
Мій коментар: Розробка принципів і методів не є науковою новизною, крім того факт їх розробленості ще мають встановити фахівці!
. обґрунтована ієрархічна систематика регіональних таксонів ...;
Мій коментар: Обґрунтування ієрархічної систематики не є науковою новизною.
. розроблена методична схема багаторівневої регіоналізації;
Мій коментар: Але методичні схеми, як і інші подібні штучки, не є науковою новизною!
. встановлені методичні принципи прогнозування соціально-економічного розвитку  територій на засадах регіоналізації;
Мій коментар: Якщо навіть «методичні принципи прогнозування» встановлені, вони не є науковою новизною!
. створена серія картосхем, на яких відображена сучасна територіальна організація регіону УП.
Мій коментар: Це не може не дивувати – створення серій карт не розглядається як наукова новизна!
Я не побачив жодного пункту, який можна було б кваліфікувати, як наукову новизну. В роботі відсутня наукова новизна!

Основний зміст дисертації
Розділ 1. «Становлення регіональної економіки в Україні. Суспільно-географічні засади регіоналізації» - «розглянуто цільові настанови регіональної політики та регіоналізації, проаналізовано вітчизняний досвід соціально-економічного районування та регіоналізації» (с. 4).
Питання 22: Пані, яке відношення до географії має «соціально-економічне районування»?
Мій коментар: Ніякого!
Питання 23: Пані, як пов’язані між собою районування та регіоналізація?
Мій коментар: Мені прийдеться почекати на відповідь.
А далі читаємо: «Регіон – геопросторова соціально-економічна система, яка представляє історико-географічну цілісність природного середовища, населення та господарства, має свої функції, багаторівневу структуру, складні внутрішні та зовнішні зв’язки» (с. 4).
Питання 24: Пані, дайте пояснення, що Ви розумієте під словом «геопросторова», чим «геопросторове» відрізняється від «просторового»?
Мій коментар: У мене складається враження, що я маю справу не з живими людьми, а з грамофонною платівкою, на якій записані слова «геопростір» та «геопросторове». Протягом певного часу було поставлено багато запитань з цього приводу, зроблено багато зауважень, але, з дозволу сказати, дисертанти роблять вигляд, що нічого такого не було. Звісно, так робити пропонують їм «наукові» керівнички.
Питання 25: Пані, якщо Ваша система є соціально-економічною, то яке відношення вона має до географії?
Мій коментар: Ніякого!
Питання 26: Пані, чому Ви використали термін «населення», а не «територіальна громада»?
Мій коментар: Населення – це просто сукупність людей, а територіальна громада – сукупність áкторів, що своєю діяльністю визначають шлях розвиту регіону.
Ну а далі – звичайне словоблуддя – підсистеми: демографічна, природно-ресурсна, виробнича, екологічна, соціально-обслуговуюча, інформаційна.
Питання 27: Пані, а чому Ви вигадали так мало підсистем, кудись поділися, наприклад, освітня, транспортна, адміністративна, правоохоронна, і шопінг ... тощо?
Мій коментар: Цей Ковальов – справжній лоботряс, морочить голову ... Пані, так же не можна! До Вас питання регіоналізації вже не тільки піднімалося, але й було суттєво вирішене. Дивіться, що Ви пишете про основні відмінності:
. регіоналізація – основа територіального управління соціально-економічним розвитком країни; (с. 4)
Питання 28: Пані, Ваша регіоналізація – це процес, чи що?
Мій коментар: Пані не розуміє, що регіоналізація – це складний процес самоорганізації життєдіяльності територіальних громад, і до територіального управління він ніякого стосунку не має!
. регіоналізація орієнтована на дослідження проблем розвитку природно-господарських комплексів ...; (с. 5)
Питання 29: Пані, як «регіоналізація» може бути «орієнтованою на дослідження проблем», це ж зовсім інше?
Мій коментар: Пані не орієнтується!
. конструктивна спрямованість: на відміну від традиційних галузевих прогнозів регіоналізація дає можливість обґрунтування перспектив ... (с. 5).
Питання 30: Пані, дуже важко зрозуміти те, що діється у Вашій голові: як регіоналізація може давати «можливість обґрунтування перспектив»?
Мій коментар: тут дійсно важко зрозуміти, що це таке!
Читаємо: «Регіоналізація повинна мати багаторівневу ієрархічну таксономію: регіон – мезорегіон – мікрорегіон ...» (с. 5).
Питання 31: Пані, а чому вона повинна – тому, що Вам так хочеться?
Питання 32: Пані, так у Вас же вийшло всього три рівні, чи це можна назвати «багаторівневою ...», а чому у Вас немає, наприклад, макрорегіонів?
Мій коментар: Чим далі, тим все більше туману.
Питання 33: Пані, Ви пишете про критерії, чи можете Ви назвати ті з них, що є історико-географічними та природно-географічними?
Мій коментар: Складається враження, що пані вчилася у далекі часи радянщини, і з тих пір її погляди такими і залишилися.
Ну а це вже просто вражає: «Підхід до регіону як геопросторової соціально-економічної системи вимагає встановити відповідні принципи багаторівневої регіоналізації: системності, емерджентності, синергетичності, еквіпотенційності, збереження територіальної цілісності, змістовності, функціональної визначеності, збалансованості, ієрархічності, єдності адміністративно-територального поділу ... перспективності» (с. 5).
Мій коментар: Я навіть питання не буду ставити. Дисертантка відловила купу наукових термінів і вирішила вразити наукову спільноти їх знанням. На жаль, це знання тільки термінів, а не їх суті. Враження просто жахливе – це навішування локшини (у вигляді наукових термінів) на вуха!

Розділ 2. «Українське Причорномор’я як регіональний господарський комплекс» - «дається загальна характеристика господарського комплексу УП ...» (с. 5).
Питання 34: Пані, так у Вас же регіон включає природну складову, а тут все обмежується господарським комплексом, куди Ви поділи все інше?
Мій коментар: То ж пані писала, так би мовити, теоретично, а тут вже чиста емпірика!
Питання 35: Пані, а що таке «біосферний ресурс»? 
Мій коментар: Я про такий навіть не чув, мабуть, це і є внеском дисертантки у науку!
Я так і не зрозумів, для чого дисертантка писала цей розділ, він ні про що!

Розділ 3. «Населення і господарство УП» - «розглянуті і проаналізовані головні чинники, які повинні бути враховані при багаторівневій регіоналізації» (с. 6).
Питання 36: Пані, так у Вас вже є господарський комплекс у 2-му розділі, навіщо Ви повторюєте це у 3-му розділі?
Мій коментар: Та ні, там «господарський комплекс», у тут – «господарство», розуміти треба!
Читаємо: «Одним із критеріїв регіоналізації УП є урахування особливостей демографічної системи» (с. 6).
Питання 37: Пані, Ви хоча б розумієте, що написали – критерієм регіоналізації є «урахування особливостей демографічної системи», як це можна пояснити?
Мій коментар: Я про такі критерії і не чув – «урахування особливостей». Насправді, це чітко вказує на дуже низький рівень дисертантки, як і її «наукового» керівника – Яворської В.В.
На стор. 7 наведена «карта» «Сільськогосподарська спеціалізація ...».
Питання 38: Пані, навіщо Ви розмістили у авторефераті цей матеріал?
Мій коментар: Треба ж було заповнити сторінки автореферату!
На стор. 8 маємо «карту» «Територіальна організація рекреаційної діяльності УП».
Питання 39: Пані, а яким чином на цьому малюнку відображена саме організація, бо якщо там немає відповідної форми відображення, то карта втрачає сенс?
Мій коментар: Там дійсно нічого не вказує на організацію!
Читаємо: «На даний час набуває актуальності концепція сталого розвитку природи та суспільства, ключовим аспектом якої є розбудова екомережі» (с. 9).
Питання 40: Пані, як ця концепція може набувати актуальності, якщо вона була запропонована на початку 90-х років, після чого була неодноразово піддана сумніву?
Мій коментар: Може дисертантку закинуло до нас з тих часів – пані, де Вас так довго носило?

Розділ 4. «Територіальна організація УП» - «відповідно до європейської схеми регіоналізації, з урахуванням зазначених принципів ... виділені ... рівні регіоналізації: регіон, мезорегіон, мікрорегіон» (с. 9 - 10). На стор. 10 дається схема (рис. 4) основних діагностичних критеріїв та ознак для виділення таксономічних одиниць. Я не буду її розглядати – вона безграмотна!
На стор. 11 наведена «карта» мезо- і мікрорегіонів УП. Гарненька картинка для журналу «Малятко», для більш серйозних людей вона не несе ніякої користі.
Мене зацікавила фраза на стор. 11: «рівень господарського використання території» з посиланням на рис. 6 – Округи УП.
Питання 41: Пані, невже і територію використовують, що таке «територія»?
Мій коментар: У нас використовують все, з чого можна отримати грошенята!

Розділ 5, «Концепція соціально-економічного розвитку УП на засадах регіоналістики» - «представлений загальний огляд існуючих стратегій, концепцій і програм соціально-економічного розвитку» (с. 12).  Пані розглядає принципи, на яких базується її концепція:
. принцип регіональної системно-структурної організації населення і господарства;
Питання 42: Пані, що змінилося би, якби Ви написали просто: принцип організації населення і господарства у регіоні?
Мій коментар: Нічого не змінилося би, але треба було використати слова «регіональної», «системно-структурної» для посилення ефекту науковості, але вийшла звичайна балаканина, тим більше, що ніякої системності у пані немає.
. принцип географічної комплексності;
Питання 43: Пані, а це що за принцип?
Мій коментар: В географії є підходи – геокомплексний, геосистемний, геохолонний, але вони не є принципами. Пані переплутала принципи і підходи.
. принцип максимального врахування стратегій і концепцій перспективного розвитку ...;
Питання 44: Пані, а це що за жах?
Мій коментар: Розумієте, до чого пані Яворська довела свою ученицю!
. функціональний підхід;
. синергетичний принцип;
. принцип суспільно-географічної конкретики;
. геодемографічний принцип;
. принцип структурної перебудови господарства;
. принцип планувальної організації регіонів.
Мій коментар: Я замовк, бо у мене відпала щелепа ... Уявляєте, як можна робити «науку» - нашпандьорити «принципи», і готово! Мені, цікаво
Питання 45: Пані, Ви дійсно вважаєте, що написали щось визначне?
Мій коментар: Є підозра, що дисертантка дійсно так вважає, тоді це просто жах!

ВИСНОВКИ (всього одинадцять, і це – на 20 хвилин захисту!)
Мій коментар: Я прочитав ці «висновки» і не знайшов жодного, який слід було б захищати, тобто у роботі в принципі немає предмету захисту!
Питання 46: Пані, а що Ви збираєтесь захищати?
Мій коментар: Правда, це питання слід адресувати тим, хто готував і допустив цю дитячу балаканину до захисту.

Висновок по автореферату дисертації:
Маємо черговий дутик, який намагаються подати як кандидатську дисертацію. Рівень, максимум, бакалаврський, причому робота не належить до сфери географії. В роботі відсутній предмет дослідження і завдання, відповідно, немає і наукової новизни. Авторка продемонструвала допотопні уявлення в області географії. Будь-які сліди наукового дослідження в роботі відсутні. Враження доволі негативне – робота не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій.

23.04.2017 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

3 коментарі:

  1. Подивимося, чого вартують зауваження О.Ковальова, як автора відгуку.

    Зауваження 1. «по-перше, не може темою дисертації бути просто розвиток чогось».
    Відповідь: Якби автор відгуку потрудився прочитати тему дисертації до кінця, то він побачив би, що там фігурує розвиток не просто, а на засадах регіоналістики та планування території.

    Зауваження 2. «Розробка принципів і методів не є науковою новизною».
    Відповідь: Розробка принципів і методів є науковою новизною, при умові, що ця розробка здійснена.

    Зауваження 3. Пані, яке відношення до географії має «соціально-економічне районування»? Ніякого!
    Відповідь: соціально-економічне районування не має ніякого відношення до ландшафтознавства, а до соціально-економічної географії має пряме відношення.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вражаючі відповіді! Чітко промальовується траєкторія української «географії», яка прямує в нікуди.

      Видалити
  2. Олекса Ковальов "Номад"3 травня 2017 р. о 15:36


    Зауваження 1. «по-перше, не може темою дисертації бути просто розвиток чогось».

    Відповідь: Якби автор відгуку потрудився прочитати тему дисертації до кінця, то він побачив би, що там фігурує розвиток не просто, а на засадах регіоналістики та планування території.

    Моя відповідь: По-перше, Для фрази "Якби автор відгуку потрудився прочитати тему дисертації до кінця .." відписувачці треба підрости. По-друге, не має значення, на засадах чи ні, питання ставиться так, що досліджується певне явище, яке розглядається як предмет, а не його розвиток. Розвиток, якщо він має місце, це похідний аспект.

    Зауваження 2. «Розробка принципів і методів не є науковою новизною».

    Відповідь: Розробка принципів і методів є науковою новизною, при умові, що ця розробка здійснена.

    Моя відповідь: Ні, Ви помиляєтесь. Наукова новизна має стосуватися тільки того, що є предметом дослідження. Принципи і методи розглядаються як те, що може (або не може) дати нові результати, які не є тривіальними і, відповідно, підлягають захисту.

    Зауваження 3. Пані, яке відношення до географії має «соціально-економічне районування»? Ніякого!

    Відповідь: соціально-економічне районування не має ніякого відношення до ландшафтознавства, а до соціально-економічної географії має пряме відношення.

    Моя відповідь: По-перше, ставиться питання про те, що таке "соціально-економічна географія". В наш час вже навигадували безліч географій - футболу, весільних послуг, обстрілів в зоні АТО і багато інших. Я неодноразово писав про те, що соціальними аспектами займається соціологія, економічними - економіка, можна говорити про соціально-економічний цикл, але до географії це ніякого відношення не має. Географія має (тепер вже) чітко окреслену область - географічно-організоване середовище, яке може бути абіотичним, біотизованим і антропізованим. Все інше - вигадки тих, хто не хоче відійти від застарілих догм.

    ВідповістиВидалити