24 жовтня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Головатого Мар’яна Васильовича «Еколого-географічний аналіз та оцінка бальнеологічних курортів Львівської області»

ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, ПОВНІСТЮ ВІДПОВІДАЄ СЛОВАМ З ВІДОМОЇ БАЙКИ КРИЛОВА: А ВАСЬКА СЛУХАЄ, ТА ЇСТЬ! ТАК І ЛЬВІВСЬКІЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОДОВЖУЄ ГНАТИ ТУФТУ, ЯКУ НАЗИВАЄ «КАНДИДАТСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ»!

Дисертант: Головатий Мар’ян Васильович
Тема: Еколого-географічний аналіз та оцінка бальнеологічних курортів Львівської області

Місце виконання роботи: кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Науковий керівник: Койнова Ірина Богданівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка;
Божук Тетяна Іванівна, доктор географічних наук, доцент кафедри  туризму, Національний університет «Львівська політехніка».

Захист планується на 24 листопада 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук
про автореферат дисертації
Головатого Мар’яна Васильовича
«Еколого-географічний аналіз та оцінка
бальнеологічних курортів Львівської області»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Мене не можуть не дивувати сучасні дисертанти та їх промоутери. Прочитавши назву дисертації, у мене відразу виникли питання ...
Питання 1: Шановний Мар’яне, на який підставах Ви об’єднуєте екологію і географію, якщо збираєтесь захищати роботу у географічній спеціалізованій раді?
Мій коментар: Такого просто не повинно бути. У звичайній статті – будь ласка, а у дисертаційній роботі не можна водночас проводити і екологічне, і географічне дослідження, бо вони різняться підходами. До речі, екологія – це розділ біології.
Питання 2: Пане дисертанте, що це за нові види аналізу – екологічний та географічний, у чому полягає їх суть?
Мій коментар: Перепрошую, можна говорити про аналіз екологічного чи географічного об’єктів дослідження (у тому числі бальнеологічних курортів, якщо вони розглядаються як, відповідно, екологічні чи географічні об’єкти, що ще треба показати), але і екологія, і географія не є підходами, це наукові напрями зі своїми областями дослідження. Чи можна говорити, наприклад, про географічний аналіз географічного об’єкту? Ні, це безграмотно! Така назва й висвічує безграмотність тих, хто її запропонував і прийняв цю роботу до захисту.
Питання 3: Пане, на яких підставах Ви пишете у назві про оцінку чогось, невже Ви не знаєте, що наукова робота не зводиться до оцінки – оцінка стану є парафією відповідних контролюючих служб?
Мій коментар: Ні, пан не знає, він далекий від цього.
Розглянемо роботу.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Читаємо: «На підставі власних ... досліджень виявлено, що на всіх БК ресурси використовуються нераціонально» (с. 1).
Питання 4: Пане, якщо Ви розглядаєте Ваші БК з ресурсної точки зору, то причому тут географія?
Мій коментар: Це не має відношення до географії, географія має свою область дослідження, з чим, я так бачу, ні дисертант, ні його науковий керівник не знайомі. Крім того, у такому плані, як це написано, я взагалі не бачу актуальності.
Об’єкт дослідження: бальнеологічні курорти ...
Питання 5: Пане, а чи може бути об’єктом дослідження, наприклад, трамвайні реї (у Львові)?
Мій коментар: Пан не розуміє, що таке «об’єкт дослідження», плутаючи його з конкретними утвореннями, він не розуміє, що у такому варіанті «об’єкт дослідження» можна досліджувати нескінченно, він не розуміє, що об’єкт дослідження повинен мати обмеження.
Предмет дослідження: характеристики геокомпонентів і чинників, які формують сучасний еколого-географічний стан БК Львівської області.
Мій коментар: Ну, це вже просто стеля!
Питання 6: Пане, що Ви розумієте під терміном «геокомпонент»?
Мій коментар: Розуміючи, що відповідь не отримую, тим не менше зачекаю.
Питання 7: Пане, а що це за суміш – «еколого-географічний стан»?
Мій коментар: І я не знаю!
Питання 8: Пане, в такому разі, що це таке – «географічний стан»?
Мій коментар: А це – свідчення безграмотності. Можна говорити тільки про стан географічного утворення, але вже точно не про географічний стан.
Питання 9: Пане, чи можете Ви перелічити всі геокомпоненти та пояснити, як геокомпонент відрізнити від просто компонента?
Мій коментар: Отже, маємо серйозну проблему з формулюванням предмету дослідження. Але головне ось у чому ...
Питання у тому, що характеристики чогось не можуть бути предметом дослідження, це просто нонсенс!
Мета дослідження: «визначення закономірностей формування та змін екологічного стану БК ... для виявлення загроз і розробки рекомендацій щодо їхнього сталого розвитку» (с. 1).
Питання 10: Пане, а причому тут «екологічний стан», у Вас же географічна робота?
Мій коментар: Та яка різниця, Олекса, екологічний, географічний – головне, щоб ти вчився добре у пані Коїнової Ірини Богданівни!
Питання 11: Пане, а чому розвиток Ваших БК обов’язково має бути сталим?
Мій коментар: Так зараз всі пишуть, відчепись!
Питання 12: Пане, але ж давати рекомендації не є справою науки, навіщо Ви це написали?
 Мій коментар: Так зараз всі пишуть, відчепись!
Завдання дослідження (всього шість):
. розробити алгоритм досліджень ...;
Питання 13: Пане, з яких це пір задачею наукового дослідження стала розробка його ж алгоритму?
Мій коментар: Перепрошую, це не може входити у список задач дослідження, яке має бути направленим на певний об’єкт дослідження!
. проаналізувати природні передумови функціонування й розвитку БК;
Питання 14: Пане, так це ж не стосується об’єкту дослідження, чому Ви це написали у завданнях?
Мій коментар: Відчепись, так треба!
. дослідити антропогенний вплив на геокомпоненти, визначити сучасний стан природного середовища БК та чинники, що його формують;
Питання 15: Пане, а людська спільнота, що там впливає, не є тим, що Ви називаєте «геокомпонентом»?
Питання 16: Пане, а природне середовище і чинники – не те саме?
Мій коментар: Терміни – терміни – терміни ...
. підготувати та створити екологічні паспорти кожного БК на основі аналізу фондових ... матеріалів та результатів польових досліджень;
Питання 17: Пане, яке відношення написання екологічних паспортів БК має до наукової роботи?
Мій коментар: Ніякого! Науковці не займаються розробкою екологічних паспортів.
. здійснити підсумкову еколого-географічну оцінку і виявити переваги й загрози для БК;
Питання 18: Пане, на яких підставах Ви це ввели у завдання Вашої «наукової» (тепер вже так можна написати) роботи?
Мій коментар: А більше не було варіантів!
. запропонувати рекомендації ... .
Питання 19: Пане, так завданням же науки не є розробка рекомендацій – це парафія інших інститутів, навіщо Ви це написали?
Мій коментар: А більше не було варіантів!
Методи дослідження:
Питання 20: Пане, до чого зводиться Ваш «екологічний аналіз» і куди подівався Ваш «географічний аналіз»?
Мій коментар: Це просто дивно. Я розумію об’єкт екології, екологічний аспект, але екологічний аналіз – це ... за межами.
Наукова новизна одержаних результатів (чотири пункти):
Уперше:
. здійснено спробу комплексного дослідження сучасного еколого-географічного стану бальнеологічних курортів ...;
Питання 21: Пане, а як можна дослідити стан, і що означає «здійснено спробу» - це у Вас така новизна?
Мій коментар: Стан не досліджується, він визначається, пан плутає об’єкт дослідження і його стан. Отже, ця «новизна» відпадає.
. детально охарактеризовано стан природних і антропогенних компонентів соціоекосистем, якими є БК ...;
Питання 22: Пане, а у попередньому пункті що було?
Мій коментар: А там було те саме, тільки з іншого боку!
Питання 23: Пане, так у Вас же соціоекосистеми, причому тут географія?
Мій коментар: А соціоеосистеми також у господарстві знадобляться!
. розроблено і підготовлено екологічні паспорти ...;
Питання 24: Пане, так у Вас і екологічні паспорти є науковою новизною?
Мій коментар: Невже не зрозуміло – новизною є все, що пан пише!
. здійснено еколого-географічну оцінку бальнеологічних курортів ... .
Питання 25: Пане, Ви що, не знаєте, що оцінка не розглядається, як наукова новизна?
Мій коментар: Ні, пан не знає!
Ось і маємо – жодного пункту наукової новизни, все, що є, висмоктане з пальця!

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи еколого-географічного дослідження БК».
Мій коментар: Перепрошую, але там немає, що читати – звичайне «ля-ля» стосовно екологічних паспортів, але структура екологічного паспорту не може бути предметом захисту.
Питання 26: Пане, які показники у Вашому еколого-географічному стані є екологічними, а які – географічними?
Мій коментар: Чекаю на відповідь.
Питання 27: Пане, а може Ваші БК просто функціонують, а не стало розвиваються?
Мій коментар: Сьогодні цей сталий розвиток ліплять куди попало!
Питання 28: Пане, а чому у Вас екологічний показник зводиться до антропогенного впливу і який це вплив?
Мій коментар: Якщо вже говорити про екологічну складову, то це – стан екосистеми, який, я так бачу, автором не оцінювався.
Питання 29: Пане на яких підставах Ви до ресурсного показника віднесли природні умови?
Мій коментар: Природні умови ніяким чином не можуть бути ресурсом, ресурс – це те, що можна використати. З роботи так і не зрозуміло, як представлена географічна складова стану БК.
Розділ 2. «Характеристика природних умов ...» - «відображена інформація про географічне розташування курортів, чисельність населення, відпочивальників, санаторних закладів ...» (с. 6).
Питання 30: Пане, так це ж звичайна характеристика, навіщо Ви її наводите у авторефераті?
Мій коментар: Це те, що називається заповнювачем.
Питання 31: Пане, у чому полягає суть фрази «географічне розташування», чим таке розташування відрізняється від просто «розташування»?
Мій коментар: Таке враження, що потрапив у часи так званих «географічних відкриттів», бо це – чистої води архаїка, але ж на дворі ХХІ століття!
Розділ 3. «Аналіз еколого-географічного стану ...» - «проаналізовано використання природних ресурсів курортів, антропогенний вплив на екологічний стан курортів, систему моніторингу і заходи щодо охорони довкілля» (с. 8).
Мій коментар: Мені важко зрозуміти, що у цьому тексті можна оцінити як таке, що має відношення до науки. Тут йде звичайний опис, який до географії не має відношення. Подивіться на цей «рівень»: «Польові обстеження показали, що поблизу і в межах санітарно-захисних зон немає скидів промислових і побутових стоків» (с. 10).
Питання 32: Пане, до цього зводились Ваші польові дослідження?
Мій коментар: Ось це так рівень!
На стор 11 – «Картосхема антропогенного впливу ...» - важко зрозуміти, для чого вона наводиться автором, це – звичайні звітні дані. Я не бачу дослідження!Це стосується і Рис. 3 на стор. 12!
Розділ 4. «Еколого-географічна оцінка ...» - «здійснено групування виявлених переваг та загроз ...» (с. 12).
Питання 33: Пане, а яке відношення має групування до оцінки?
Мій коментар: Ніякого!
Далі маємо рівні оцінювання – екологічний, ресурсний та інфраструктурний.
Питання 34: Пане, так де ж тут географічна складова чи аспект?
Мій коментар: Нічого подібного в роботі немає, натомість маємо наступне: «Спільні та індивідуальні переваги й загрози на всіх рівнях оцінювання були сформовані у відповідні вирази (табл.. 4), що відображають кінцеву еколого-географічну оцінку БК» (с. 13). Нічого географічного у цих показниках немає. Натомість маємо так звані «рекомендації», які носять дуже загальний характер на кшталт «оптимізація логістики автомобільного руху ...», «налагодження системи моніторингу ...», «облаштування паркових територій ...» тощо. Але це рівень бакалаврської роботи!

Висновки (всього шість):
Мій коментар: Я не буду розглядати кожний окремий висновок, бо жоден з них не відповідає тому, що називається «висновок наукової роботи». Максимум, на що ці «висновки» тягнуть – так це на стислий виклад звіту з поточної оцінки стану цих самих БК. І це зрозуміло, бо у роботі немає ні об’єкту, ні предмету дослідження, як і наукової новизни.
Питання 35: Пане, а що Ви збираєтесь тут захищати?
Мій коментар: Знову те саме питання: як роботу, яка не має ознак наукового дослідження, спеціалізована вчена рада Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка могла прийняти на остаточний захист?

Висновок по автореферату дисертації:
На жаль, в черговий раз змушений звертати увагу географів на те, що до захисту приймаються «дисертації», які ні за якими критеріями не є науковими роботами. Такою є і ця «дисертація». Найбільше насторожує факт безвідповідального ставлення до відповідності роботи критеріям географічності. У даній роботі слово «географічний» зустрічається у висловах «еколого-географічний аналіз», «еколого-географічний стан», «еколого-географічна оцінка», «географічний аналіз», «еколого-географічне дослідження», «географічне розташування», причому часто у зв’язці зі словом «екологічний». Використання слова «географічний» носить чисто формальний характер, бо за ним нічого географічного в роботі немає, а повинен бути певний географічний об’єкт. І слід було обґрунтувати його відношення до географії, чого в роботі немає. Схоже, що ні дисертант, ні його «науковий» керівник просто не знають, що існують критерії, яких слід притримуватись, щоб робота була географічною (це стосується будь-якого наукового напряму – біології, хімії, соціології тощо). За стилем викладення матеріалу ця розробка найбільше відповідає звіту про обстеження того, що автор називає «БК», але вже точно не наукове дослідження. Про це свідчать і висновки. Отже, нема й мови про позитивну оцінку цієї розробки.

22.10.2016 року
Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.  

4 коментарі:

  1. Вдячний за відгук стосовно дисертації. Постараюсь відповісти на ваші питання і зауваження незважаючи на м’яко кажучи цинічний, зверхній та нетолерантний стиль. Не дивно, що Вам ніхто не відповідає на ваші зауваження. Скажу що деякі Ваші зауваження до багатьох робіт все ж мають рацію і деякі були враховані нами. Зокрема, небагато завдань, відповідність кількості завдань висновкам тощо. Тому дуже тішить що з цього боку не було зауважень. Хочеться сказати, що сама робота має дуже прикладний характер, для вирішення конкретних проблем. Можливо вважаєте, що не цим має займатися географія, але це дискусійне питання. Плюс не забуваємо, що існують певні формальні вимоги до дисертації згідно паспортів спеціальності, тому питання географічності лежить вже в іншій площині.
    Стосовно питань:
    1. Можливо десь чули, але виклики сучасної епохи вимагають комплексних рішень і які неможливо вирішити строго в рамках науки тому й особливістю сучасних наукових досліджень є їхня міждисциплінарність, в т.ч. на Заході на який Ви часто посилаєтесь. Чомусь ні в кого не хвилює поєднання біології і хімії, біології і фізики, фізики і математики. То чому географія має бути самотньою? Ще бозна-коли на Заході виходили книжки з, о Боже, географічної екології, не кажучи про сумнозвісну ландшафтну екологію з її ненависним просторовим розподілом. Так, екологія в корені – розділ біології, але тоді чому вас не дратує, що в світі все більше акцент робиться не на дослідженнях взаємовідносин між живими організмами, а, власне, про вплив людини, забруднення, викиди і т.д. забуваючи про біологічну суть цієї сфери знань. Хоча звісно погоджуюсь, щоб міждисциплінарність не заходила надто далеко, адже отримаємо ще більше британських вчених з їхніми дослідженнями впливу поїдання піци на сексуальну активність.
    2. Ну як нові, на Заході вже навіть спеціалізовані дослідницькі інститути є (www.nceas.ucsb.edu). Якщо згрубшого то одним з його завдань є визначення потенційної шкоди довкіллю.
    3. Ага, покажіть які саме контролюючі служби мають тим займатись, бо вони щось мало афішують свою діяльність. Законопроект про екологічну оцінку забанив Президент тому тим більше невідомо коли і хто це буде робити. Крім того чим керуватимуться органи при оцінюванні, побажанням лівої п’ятки? Без науково обґрунтованих методик це все буде фейк і фікція. В роботі саме запропоновано одна з таких і як би вона виглядала на практиці.
    4. Ні, не розглядаємо. Ресурсам окремо присвячена ціла монографія Федунь О.В. В нашому випадку бальнеологічні ресурси є лише одними з важливих елементів курортів.
    5. Спитайте краще в здобувачів архітектурних наук.
    Коментар: Щодо самого об’єкту – мені імпонує холоністична концепція. Адже загалом курорт (в рамках міста/селища) й можна розглядати (й розглядалось) як «певну організацію абіотичної і біотичної складової», про що Ви говорили в одному з коментарів до однієї статті. Але вставляти цю концепцію було занадто сміливим кроком, тим більше воно потребує ще подальшого обґрунтування. Тому враховуючи це вважаємо, що БК МОЖУТЬ бути об’єктом дослідження і досліджувати їх нескінченно не вийде. Компромісним варіантом у нашому випадку розглядалась БК як соціоекосистеми.
    6. Дочекались. Процитую, хоча думав мали б знати «Геокомпонентами є тверді маси земної кори, по-вітряні маси атмосфери, поверхневі та ґрунтові води, ґрунти, рос¬линність, тварини, мікроорганізми». Назвете інше ємке слово, то можливо врахуємо надалі.
    7. За Цариком Л.П. Еколого-географічна ситуація (стан) – стан навколишнього середовища, ступінь його відповідності санітарно-гігієнічним нормам і суспільним умовам життєдіяльності населення
    8. Не знаю. Фраза «географічний стан» жодного разу не фігурує роботі. Це те саме що висмикувати зі слова «будь-коли» слово «коли», або порівнювати гонорею і гонорар.
    9. Див. 6
    10. Якщо розглядати курорти як географічний об’єкт (див. 5) вивчення закономірностей формування екологічного стану має сенс. (голос з-за рогу нагадує про міждисциплінарність). Плюс див. паспорт спеціальності.

    ВідповістиВидалити
  2. 11. Ну давайте все тоді спаплюжим, будемо жити в лайні і нічого не лишимо на майбутнє, це ж так в стилі людського суспільства.
    12. Коли захворіли Ви йдете до лікаря, який випише Вам рекомендований, науково-обґрунтований, протестований і доказовий протокол лікування чи підете до бабки шептухи знімати вроки? Відповідь очевидна при здоровому глузді.
    13. Йдеться не про етапність дослідження, а скоріше про розробку методики.
    14. Наведу аналогію з тим же ж лікарем: як він буде лікувати не знаючи анамнезу, не проводячи вимірювань і спостережень.
    15. Деякою мірою є.
    16. Залежить як їх трактувати.
    17. Інструмент досягнення мети. Ну і не написання, а підготовка. Терміни-терміни..
    18. Див. 3.
    19. O RLY? Див 12. Плюс див. паспорт спеціальності.
    20. Див. 2.
    21. Ая-яй, самі ж казали що не можна стверджувати, що зроблено дослідження, адже це вирішує спецрада у своєму висновку. На маєш, і тут не вгодив.
    22. …наукова новизна
    23. Див. 1.
    24. так.
    25. А чому й ні, тим більше якщо йдеться про об’єкт який не можна виміряти лінійкою.
    26. Залежить як трактувати екологічний і географічний показник і в якому контексті використовувати. До географічних можна віднести місцезнаходження, клімат, водні об’єкти, ґрунти, бальнеологічні ресурси тощо, а екологічні: обсяги викидів, скидів, відходів, перевищення ГДК та ін.
    27. За результатами дослідження можна стверджувати що до сталого розвитку курортам ще треба докладати зусиль.
    28. БК є особливими об’єктами. Як і кожен населений пункт курорти є досить трансформованими, але їхня специфіка (забезпечення оздоровлення і збереження якісного стану мінеральних вод) вимагає чистого і незабрудненого довкілля. У функціонуванні курортів проявляється яскрава і своєрідна дилема з балансуванням між збереженням природи і задоволенням потреб людини, які залежать власне від природи. При цьому зникнення людини як фактора впливу також призведе до деградації природного середовища (як наприклад поширення інвазивного типу борщівника Сосновського чи зміна водного режиму). Тому власне антропогенний вплив і є таким важливим, невже це не є тією екологічною складовою?
    29. Для БК, наприклад, кліматичні умови досить мають значення для комфорту чи естетичного задоволення відпочивальників. То чому тоді вони не можуть бути ресурсом (чому тоді ми не можемо казати що використовуємо сонячне тепло чи світло?). Коли Ви дивитись телевізор чи слухайте музику Ви також споживаєте певний інформаційний нематеріальний ресурс. Тому для природних умов це навіть яскравіше виражено.
    30. Мабуть забули, але автореферат є витяжкою з дисертації і має певні вимоги до його складання. До слова, як Ви мали би зауважити другому розділу в авторефераті чистого тексту є на 85% однієї сторінки + 2 таблички для розуміння масштабів курортів. І мені не потрібно було заповнювачів для автореферату, адже і так ледве втиснулись в ті прокляті 20 сторінок.
    31. Малось на увазі розташування в системі географічних координат. Просто «розташування» можна по різному трактувати включно з тривимірною чи багатовимірною характеристикою.
    32. ну та, легко висмикувати фрази і обсмоктувати їх як новорічну цукерку. Насправді обсяг автореферату не дає змоги вмістити весь спектр обстежень і спостережень що включало власне територію 7 курортів, в т.ч. > 40 витоків мінеральних вод, >30 об'єктів ПЗФ, >10 водних об'єктів та іншого. Кожен з них мав свою програму обстеження, періодичність та відповідність до інших методологічних вимог цього наукового методу. Щодо картосхеми воно своєрідним синтезованим відображенням здійсненого дослідження на попередніх етапах і більш того карта не може вмістити всієї повноти результатів. Найкумедніше що ці «звичайні звітні дані» Ви не знайдете в жодному звіті.
    33. Цей розділ Ви мабуть читали навскоса. Групувалися виявлені переваги і загрози на підставі яких виводилась підсумкова оцінка у формі своєрідних виразів.

    ВідповістиВидалити
  3. 34. Назва рівнів умовна. Хоча як що подивитися: чому елементи інфраструктури курортів не можуть бути тими «а́кторами", які формують основу геохолону (тобто курорту). Чому не розглядати той же ж курорт як певний комплекс зі своєю організацією. Тоді й буде ваш географічний аспект. І ще стосовно рекомендації в самій роботі вони дуже конкретні і розписані на 9 сторінок. Ясна річ, що довелось узагальнювати і втискати в ті чортові 20 сторінок.
    35. Серед ваших коментарів до попередніх робіт було зауваження, що висновки не мають бути переліком того що зроблено, а саме результати по завданнях, що і було враховано, але знову Вам не вгодили. Метою роботи в нас все ж було виявлення нових закономірностей, що і є самою сутністю науки й ці закономірності були виявлені (с.17).
    У підсумку географічність об’єкта залежить від вашого і нашого поглядів, що таке курорти. З нашої точки зору курорт як певна обмежена частина географічного середовища і виступає своєрідною системою (комплексом, способом організації) в якій поєднуються різні чинники – біотичні, абіотичні і вплив людини як біологічної істоти так і трансформатора. Загалом можна проглядати нотки подібності з холоністичною концепцією, то ж чому саме курорти не можуть бути конкретизацією тої абстракції якими є геохолони. Адже про потребу конкретизації Ви також згадували під своїми публікаціями… Зазначу що в роботі немає «просторового аспекту» і нема концентрації на природокористуванні. Звісно ці ідеї потребують певного розвитку і можливо істина дійсно десь посередині як у випадку з суперечкою Вольти і Гальвані.

    На завершення:
    Звісно як і в кожній роботі є суперечливі моменти, часто продиктовані формальними вимогами, але робота не була написана тупо в кабінеті на сухих статистичних даних, а безпосердньо без відриву від обраних об’єктів із застосуванням наукових методів. Адже відірваність від реального «поля» (геополя) і є проблемою теперішніх географів.
    Поширення синдрому зради, крики «пропало всьо», ваші опуси і деконструктив мало помагає поліпшенню якості географічних робіт. То чому б Вам не підготувати посібник із порадами і рекомендаціями щодо підготовки дисертацій, чи далі вважатимете, що рекомендувати мають лише інститути:).

    ВідповістиВидалити
  4. Добре, що є відповідь. Це правильний шлях.
    Але якщо відійти від обговорення конкретних питань, то залишається головне запитання - яка наукова цінність Вашого дослідження? Що нового в наукове розуміння світу воно додає? Я впевнений, що Ви провели велику роботу, але досліджувати паровози коли вже є електромобілі виглядає недоречним. Я б хотів, щоб такі люди як Ви витрачали свою енергіє на дослідження справді важливих проблем, про які йдеться на сайті, а не на дивні речі типу бальнеологічних курортів. Думаю, що Ви самі це відчуваєте.

    ВідповістиВидалити