Відгук про автореферат дисертації Мирош Марії Василівни «Суспільно-географічні засади політичної активності в Західному регіоні України в сучасних умовах»

НІКУДИШКИ – ТВОРЦІ НІКУДИШНІХ ІДЕЙ, ЩО ПРОСУВАЮТЬСЯ У ВИГЛЯДІ НІКУДИШНІХ ДИСЕРТАЦІЙ В НІКУДИШНІХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВЧЕНИХ РАДАХ

Дисертант: Мирош Марія Василівна

Тема: Суспільно-географічні засади політичної активності  в західному регіоні України у сучасних умовах

Місце виконання роботи: кафедра економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка. 

Науковий керівник: Вісьтак Олександра Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:

Масляк петро Олексійович, доктор географічних наук, професор кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Кузишин Андрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 5 липня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук

про автореферат дисертації

Мирош Марії Василівни

«Суспільно-географічні засади політичної

активності в Західному регіоні України в

сучасних умовах», представленої на

здобуття наукового ступеня кандидата

географічних наук за спеціальністю

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Як українські псевдо-географи не втомлюються нівечити область дослідження географії, трансформуючи її під свої інтереси, так і я буду, вибачте за вислів, тикати їх носами у те невігластво, яке вони демонструють. Маємо черговий приклад «географічної» дисертації, присвяченої питанню, яке ніяким чином не належить до її області дослідження. Ніяка політична активність, як і будь-які інші прояви соціальної активності, не належить до сфери географії. Якщо це політична активність, то це – область інтересів політології чи соціології, отже дисертація без будь-якого розгляду має бути знята з захисту! Але я подивлюсь автореферат, щоб оцінити загальний рівень дисертації. І ось перше питання –

Питання 1: Пані Маріє, якщо йдеться про політичну активність, то яке відношення це має до географії?

Мій коментар: До географії це не має жодного стосунку!

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Пані пишучи про політичну активність, заявляє: «Проте, в цих дослідженнях проігноровано геопросторовий аспект, що не дає змоги виявити усі закономірності здійснення ПА і який стає можливим лише в суспільно-географічному аналізі» (с. 1).

Питання 2: Пані, якщо спеціалісти в області соціології і політології, як Ви заявляєте, «проігнорували» Ваш геопросторовий аспект, то чи не значить це, що цей Ваш аспект є недоречним і виглядає штучно притягнутим за волосся?

Мій коментар: Саме так і є! Те, що авторка написала у розділі «актуальність», - повна нісенітниця, яка демонструє невігластво і, з дозволу сказати, наукового керівника – пані Вісьтак О.І., і дисертантки, і членів спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка! Виходить так, що з заявленою дисертанткою позиції геопросторового аспекту, якого насправді немає, можна взяти будь що і написати «географічну» дисертацію, в які об’єкт дослідження жодним чином не пов'язаний з географією.

Питання 3: Пані, виходить, що географія – це дисципліна, яка виділяється не за особливостями своєї області дослідження, а є всього тільки аспектом?

Мій коментар: Така позиція є ознакою невігластва і вимагає переатестації всіх, хто причетний до підготовки та прийняття до захисту цієї псевдо-географічної дисертації! Географія має чітко виражену область дослідження, свої критерії і не є просто просторовим аспектом при розгляді будь-яких явищ!

Питання 4: Пані, чи є територіальні відміни Вашого ПА областю інтересу географії, якщо «так», то на яких підставах?

Мій коментар: Таких підстав немає! В роботі відсутня актуальність теми, а те, що є у тексті – всього тільки дутик.

Об’єкт дослідження: політична активність населення в Західному регіоні України в сучасних умовах як суспільно-географічне явище.

Питання 5: Пані, всі ми знаємо, що Ваше ПА є суспільним явищем, але які підстави у Вас є розглядати його, як географічне?

Мій коментар: Таких підстав немає. Географія має чітко визначену область дослідження, яка відзначається складністю і гетерогенністю, це географічно-організована частина земного середовища, і цю організацію створюють, перш за все, біота і люди.

Предмет дослідження: геопросторова організація політичної активності ЗРУ в сучасних умовах з урахуванням чинників її формування.

Питання 6: Пані, не говорячи про «геопросторову», у чому полягає просторова організація?

Мій коментар: Такої не існує. Можна говорити тільки про певну просторову упорядкованість як відбиток організації, але не про просторову організацію. Стосовно геопростору: я неодноразово писав, що цей термін не є коректним. В такому разі слід було б говорити про біопростір, хемопростір, соціопростір тощо. Це була хибна ідея, яка вже відходить, але в Україні, як завжди, підхоплюють те, від чого в інших країнах вже відходять. Але якщо і говорити про просторову організацію ПА в ЗРУ, то це – повна маячня. Є розподілений у просторі контингент, який є політично активним, не більше, але це зовсім інше бачення, яке, я абсолютно впевнений, враховується відповідними спеціалістами. А те, що пише дисертантка, є вигадкою, призначеною для виправдання того, що вона начебто дослідила.

Завдання дослідження (всього вісім!):

Мій коментар: Я хочу звернути увагу дисертантки, її наукова керівника і членів спеціалізованої ради на наступне: кожне завдання має бути виконане, а результати мають бути захищені. На доповідь дається двадцять хвилин. За цей час можна викласти результати не більше, ніж п’яти завдань (і то це багато).

. вивчити наукові підходи ...;

Мій коментар: Після цього можна вже закривати дисертацію і не читати далі! Пані не розуміє, що йдеться про завдання, що стосуються дослідження об’єкта!

. обґрунтувати компонентно-змістову (поділ ПА на види) та геопростоорову структуру політичної активності;

Питання 6: Пані, в якому сенсі поділ чогось на види є компонентно-змістовою структурою?

Мій коментар: Я дійсно не розумію, про що йдеться. Це якась абракадабра.

Питання 7: Пані, чим Ваш геопростір відрізняється від просто простору?

Мій коментар: Приставкою «гео-», необхідною для того, щоб роботу сприймали як географічну, що, однак, є характерною рисою невігластва.

. запропонувати суспільно-географічну методику ...;

Питання 8: Пані, Ви що, смієтесь над членами спеціалізованої ради, хочете виставити їх дурнями?

Мій коментар: Так і є, бо тільки невігласи можуть сприйняти таке «завдання», як наукове. Але пані не врахувала, що не може бути географічної, біологічної, хімічної і т. і. методики, є методи в географії, в біології, в хімії тощо, тобто панночка сама себе виставила невігласом.

. проаналізувати чинники ...;

Питання 9: Пані, а що це за аналіз чинників?

Мій коментар: Пані не знає, що аналізують не чинники, а впливи чинників на щось.

. дослідити функціональні особливості і територіальні відміни ПА ...;

Питання 10: Пані невже у Вашої ПА є функціональні особливості, які вони?

Мій коментар: Чекаю!

. створити картографічні моделі ....;

Мій коментар: Пані не знає, що картографічні моделі – це всього тільки форма відображення і їх створення не може розглядатися, як наукове завдання!

. розробити інтегральний індекс оцінки ПА ...;

Питання 11: Пані, розробка індексу – це також наукове завдання?

Мій коментар: Та ні, треба ж якось оцінити ПА, щоб ....

. з’ясувати за допомогою SWOT-аналізу сценарій подальшого розвитку ПА ...;

Питання 12: Пані, перепрошую, а це Ваше слово «SWOT» пристойне, чи, я не знаю, може його не писати?

Мій коментар: Розумієте, сують тепер цей «SWOT-аналіз» куди тільки можна!

Методологічна основа: «Методологічною основою ... є сучасні теорії та концепції суспільної географії, а також положення політичної географії ...» (с. 2).

Питання 13: Панночка, чи можете Ви назвати з десяток теорій та концепцій суспільної географії та положень політичної географії?

Питання 14: Пані, а чим займається Ваша «політична географія»?

Мій коментар: Пані не може обґрунтувати існування ні суспільної, ні політичної географії, але її так навчили, і вона, опинившись у догматичній западні, не може вилізти з неї!

Наукова новизна (вісім пунктів – дуже багато):

. обґрунтовано суспільно-географічну сутність поняття політичної активності і населення регіону;

Питання !5: Пані, а що, політична активність – це вже поняття?

Питання 16: Пані, а активність мурах, вулканічна активність тощо – це поняття?

Мій коментар: Ми бачимо, на якому рівні розуміння працювала пані Мирош! Більше того, вона сама вже визначила, що обґрунтувала сутність свого поняття, члени спеціалізованої ради можуть відпочивати!

. виділено форми територіальної організації ПА великого регіону;

Питання 17: Пані, а до Вас ніхто про ці форми нічого не знав?

Мій коментар: Просто вражає – невже спеціалізована рада не дивилася цю маячню при прийнятті роботи до захисту!

. розроблено інтегральний індекс оцінки політичної активності в регіоні ...;

Питання 18: Пані, а політологи дивилися Вашу розробку?

Мій коментар: У мене складається враження, що я дуже відстав у своїх уявленнях про наукову новизну. Розробив індекс – зробив внесок у науку!

. визначено за допомогою SWOT-аналізу можливі сценарії зміни ...;

Питання 19: Пані, з яких пір визначення можливих сценаріїв стало науковою новизною?

Мій коментар: У мене складається враження, що я дуже відстав у своїх уявленнях про наукову новизну.

. компонентно-змістову та геопросторову структуризацію ПА, внаслідок чого виділено такі чотири види – світоглядна, електоральна, протестна, фахова; та три просторових рівні – локальний, регіональний, державний;

Питання 20: Пані, так що Ви тут зробили, бо, схоже, Ви пропустили перше слово?

Питання 21: Пані, так Ваші «рівні» - просторові чи все ж таки масштабні?

Мій коментар: Я пишу цей відгук і думаю – добре, що я сиджу на стільці, бо від такої «наукової новизни» можна і впасти. Особливо вражають «просторові рівні», які пані переплутала з масштабними. Вражає те, як пані сприймає свій внесок у науку.

. методику дослідження політичної активності ...;

Питання 22: Пані, а що робили до Вас спеціалісти-політологи, може їх всіх варто звільнити?

Мій коментар: Це все не може не дивувати! Методика дослідження – це вже внесок в науку!

. класифікацію чинників ПА населення в суспільно-географічному руслі;

Мій коментар: Це все не може не дивувати!  

. оцінку стану ПА ...;

Питання 23: Пані, невже оцінка стану чогось стала науковою новизною?

Мій коментар: Уявляєте, я зараз оцінюю стан цієї «дисертації» і, відповідно, стан дисертантки в аспекті її спроможності бути науковцем, і тим самим зроблю внесок у науку! Тільки виникає одне питання – члени спеціалізованої ради читали цю «дисертацію»? В роботі немає жодного пункту, який можна було б кваліфікувати, як наукову новизну, що ставить під сумнів можливість її захисту! І мене дивує, як дисертантка змогла опублікувати свої роботи у фахових журналах.

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Теоретичні та методологічні основи ...» - «обґрунтовано теоретичні та методологічні засади дослідження ...» (с. 5).

Питання 24: Пані, Ви вважаєте можливим самостійно визначати факт обґрунтування?

Мій коментар: Так можна довести справу до того, що дисертанти будуть самостійно визначати і факт їх захисту.

Питання 25: Пані Ви починаєте текст дисертації з обговорення політичної активності, як наукової категорії, стосовно чого я вже ставив запитання, але як ця політична активність опинилася в області дослідження географії і що це за «соціально-географічні підходи», та ще й у множинному варіанті?

Мій коментар: Пані просто не знає нічого про область дослідження географії. Читаємо: «З погляду суспільної географії ключовим є геопросторовий (геотериторіальний) аспект ПА, який оминається іншими суспільними науками і передбачає врахування особливостей розташування форм компонентів (видів) ПА як політико географічного явища; окреслення зв’язків і співвідношень між ними; формування унікальних за внутрішньою структурою та особливостями територіальних одиниць; функціонування політично активних територіальних утворень у просторі і часі» (с. 5).

Ось, бачите, терміна «геопросторовий» вже стало мало, тепер вводиться ще один – «геотериторіальний», який, на думку дисертантки «оминається іншими суспільними науками»!

Питання 26: Пані, питаннями політичної активності займаються політологи і соціологи різних країн, і якщо вони, як Ви пишете, оминають Ваш «геопросторовий (геотериторіальний) аспект», то чи не є це свідченням того, що Ваші уявлення не є коректними – врешті решт не дурні ж вони?

Мій коментар: Пані чудово знає, що політологи не оминають ось цей самий просторовий аспект, тільки вони не користуються дурнуватими термінами на кшталт «геопросторовий» та «геотериторіальний».

Питання 27: Пані, у Вас виходить, що терміни «простір» і «територія» - це синоніми, тоді один з них є зайвим, який?

Мій коментар: Саме так і виходить, але дисертантка на це не зважає, бо використовує ці слова абсолютно формально. Це нормально для тих псевдо-географів, які зводять географію до просторового/територіального аспекту, з позиції якого вони готові розглядати будь що. Але це тільки свідчить про географічну некомпетентність таких горе-спеціалістів.

Питання 28: Пані, а як Ви можете пояснити Вашу ідею, яка міститься у фразі: «розташування форм компонентів (видів) ПА», що це за форми компонентів як види?

Мій коментар: Це реальне запитання, бо я цього не розумію.

Читаємо: «Запропоновано авторське суспільно-географічне визначення поняття ПА. Політична активність населення – це вид суспільної діяльності, компоненти якої (світоглядна, електоральна, протестна та фахова) реалізуються з метою задоволення потреб у досягненні й утриманні влади на різних геопростоорових рівнях (локальному, регіональному та загальнодержавному» (с. 5).

Ось тепер ясно, що у пані означає «геопросторовий аспект» - розглянула на різних масштабних рівнях, і наукова новизна в області псевдо-географії готова!

Питання 29: Пані, навіщо Ви написали «з метою задоволення потреб у досягненні й утриманні влади», чи не достатньо було написати «з метою досягнення й утримання влади»?

Мій коментар: Це я так запитав, просто не люблю зайвого навіть у псевдо-визначеннях.

Те, що йде далі, можливо, й має відношення до політології, але вже точно не до географії. На стор. 6 – схема структури політичної активності з подальшим розглядом складових.

Питання 30: Пані, як це стосується географії?

Мій коментар: Ніяк! Масштабні рівні можуть розглядатися в рамках всіх наукових напрямків і це не пов’язується з географією. Пані не знає, що географія має свої оригінальні одиниці, що формують географічно-організоване середовище, і це вже точно не одиниці її ПА! Бачите, до якої демагогії доходить – до існування таких собі «політико-географічних ядер», що відрізняються між собою «за розміром і ступенем впливу» (с. 7)! Чудовий приклад демагогії.

Я не буду вже обговорювати «методику суспільно-географічних досліджень» - немає сенсу.

Розділ 2. «Чинники політичної активності ...» - «проаналізовано і класифіковано ці чинники» (с. 8).

Питання 31: Пані, Все ж таки виходить, що Ви – першопроходець у сфері дослідження ПА?

Мій коментар: Думаю, пані – першопроходець не тільки у цій сфері! Стосовно змісту розділу можу написати наступне: мені важко зрозуміти тих, хто сприйняв цю роботу, як наукове дослідження, та ще й таку, що має відношення до географії!

Розділ 3. «Геопросторовий аналіз видів політичної активнсоіт населення ...» - «зроблено територіальну та часову оцінку компонентів ПА на різних геопросторових рівнях» (с. 9).

Питання 32: Пані, відкинемо приставку «гео-», яка нічого не дає, чи можете Ви зрозуміло пояснити суть Вашого «просторового аналізу»?

Мій коментар: Пані настільки захоплена словом «геопросторовий», що не розуміє, що може бути тільки «аналіз просторових даних», як і «аналіз часових даних/рядів» і вже точно не те, що у неї написано. А так виходить звичайне словоблуддя!

Те, що я бачу у цьому розділі, аж ніяк не сприймається, як географічне дослідження – до географії це не має жодного стосунку!

Розділ 4. «Інтегральна оцінка та заходи гарантування політичної активності в західному регіоні України».

Питання 33: Пані, а гарантування політичної активності – це також питання географічне?

Мій коментар: У мене тільки одна думка – як цей «шедевр» могли прийняти до захисту? Вважаю, що члени спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та науковий керівник – пані О.І. Вісьтак мають бути піддані переатестації!

На стор.14 маємо чудову карту-картинку з журналу «Малятко» - «Територіальна організація форм політичної активності ЗРУ».

Питання 34: Пані, так це ж типи ваших ПА, а не організація, навіщо Ви зробили некоректний підпис?

 Мій коментар: Пані просто не знає, як бути з організацією, ось і пише, як виходить, більше того, зі спеціалізованою радою вже все домовлено, зроблені потрібні внески і питання захисту вирішене!

Я не побачив у розділі жодного речення, яке можна було б сприйняти, як таке, що належить до географії!

Висновки (всього вісім):

«У дисертаційному дослідженні розроблено теоретико-методологічні засади вивчення політичної активності великого регіону держави ...» (с. 15).

Питання 35: Ще раз питаю, Пані, як Вам вдалося прибрати всіх політологів та соціологів, що займаються питанням політичної активності?

Мій коментар: Я думаю, у пані є «Калаш»!

1. «Обґрунтовано головні наукові підходи ...» 

Питання 36: Пані, а до Вас нічого такого не було?

Мій коментар: Було, але не з позиції надуманого геопросторового аспекту!

2. «У роботі вперше розкрито сутність політичної активності з позиції суспільної географії»

Питання 37: Пані, політична активність, як феномен, існує дуже давно, і його вивчають дуже давно, чи не здається Вам, що відсутність в роботах політологів суспільно-географічного зрізу свідчить про його надуманий, вигаданий характер?

Мій коментар: Так і є!

3. «Розроблено методику ...»

Мій коментар: Це вже виходить за всі межі!

4. «Виконано суспільно-географічну класифікацію і компонентний аналіз головних чинників формування ПА ...».

Питання 38: Пані, і це теж висновок?

Мій коментар: У пані висновком вважається все, що вона написала!

5. «Проведено просторову (територіальна організація) та часову (динамічні зміни) оцінку компонентів ПА ...»

Питання 39: Пані, «територіальна організація» з Вашої точки зору, має відношення до географії, а як бути з часовою організацією (динамічними змінами), до якої наукової галузі вона відноситься, чи не перестаралися Ви?

Мій коментар: Перестаралася, але нічого, все одно пропустять – там по-барабану, про яку «організацію» йдеться!

6. Йдеться про інтегральну оцінку ...

Питання 40: Пані, так той факт, що Ви зробили інтегральну оцінку, також слід вважати науковим висновком?

Мій коментар: Висновком вважається все, що написано у дисертації!

7. Йдеться про запропонований варіант районування ЗРУ за рівнем ПА.

Мій коментар: Районування є формою упорядкування емпіричних даних, не більше, і науковим результатом, відповідно, і висновком, вважатися не може!

8. «Укладено комплекс заходів щодо оптимізації та гарантування ПА ...».

Мій коментар: Укладання заходів не є науковим висновком!

Ми бачимо, в роботі відсутні висновки наукового характеру!

Висновок по автореферату:

Нажаль, маємо справу з черговим псевдонауковим дутиком, який намагаються видати за наукове дослідження. Робота не є дисертаційним дослідженням, бо не містить жодного висновку. І це зрозуміло, бо відсутні завдання та наукова новизна. Робота не має жодного стосунку до географії. Дисертантка штучно вигадала об’єкт соціально-географічного дослідження – політичну активність населення: такого об’єкта просто не може бути. Вона не знає, що область дослідження географії не має справу з явищами гомогенного характеру, в тому числі – соціальним, особливостями області дослідження географії є гетерогенне складно організоване середовище, яке ми називаємо географічним. Можливо, така робота зацікавить політологів чи соціологів, але я дуже сумніваюсь у цьому. Це не дозволяє мені позитивно оцінити цю дисертацію ні у яких аспектах, вона не відповідає вимогам до дисертацій.

15.06.2016 року

Доктор географічних наук                            О.П. Ковальов