9 червня 2016 р.

Відгук про дисертацію Колотухи Олександра Васильовича «Геопросторова організація спортивного туризму: теорія і практика суспільно-географічного дослідження»

ВІРУС ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПАНУЄ В ТІЛІ ГЕОГРАФІЇ, ПЕРЕТВОРЮЮЧИ ЇЇ НА ПСЕВДОНАУКУ
Одеський та Київський національні університети об’єдналися у справі ліквідації географії в Україні як наукового напрямку

Дисертант: Колотуха Олександр Васильович
Тема: Геопросторова організація спортивного туризму: теорія і практика суспільно-географічного дослідження;
Місце написання: кафедра країнознавства і туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія;

Науковий консультант: Любіцева Ольга Олександрівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і туризму,  Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Степаненко Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор, завідувач відділу природно-техногенної та екологічної безпеки , Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України;
Антоненко Володимир Степанович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного туризму, Київський університет культури;
Яворська Вікторія Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова;

Захист заплановано на 24 червня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

Відгук про дисертацію
Колотухи Олександра Васильовича
«Геопросторова організація спортивного туризму:
теорія і практика суспільно-географічного дослідження»
представленої на здобуття наукового ступеню
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.02 - економічна та соціальна географія

Почну з того, що до нас звернулися з проханням висловити свою думку стосовно дисертації О.В. Колотухи. Я відразу подивися в Інтернеті матеріали цього автора (я вперше чую про такого географа) і вийшов на автореферат його кандидатської дисертації 2005 року на тему «Дитячо-юнацький туризм в Україні як територіальна соціально-економічна система: проблеми та перспективи розвитку». Захист відбувався в Інституті географії НАН України. Проглянувши цю «дисертацію», я прийшов до висновку, що жодних підстав ставити її на захист не було, вона проявила повне нерозуміння дисертантом суті географії. Це стосується і його наукового керівника - доктора географічних наук, завідувача кафедри країнознавства Київського міжнародного університету професора Балабанова Геннадія Васильовича, як і опонентів - доктора географічних наук, доцента, професора кафедри країнознавства і туризму Київського національного університету ім. Т. Шевченка Любіцевої Ольги Олександрівни та кандидата географічних наук, доцента (на той час), професора кафедри міжнародного туризму Київського національного університету культури і мистецтв Короткової Алли Яківни. Питання в тому, що просування таких «спеціалістів-географів» у тілі географічної науки більше схоже на шкідливі дії вірусів, які знищують це тіло. Географія не займається питаннями туризму! Але дисертація пройшла і була затверджена ВАК. Тепер перейдемо до докторської, бо пану О.В. Колотусі, як видно, сподобалося відігравати роль вірусу в організмі географії.
Побачивши назву, у мене виникли питання –
Питання 1: Шановний Олександр Васильович, на яких підставах Ви розглядаєте спортивний і будь-який інший туризм як явище географічне, тобто таке, яке має досліджувати географія, що у ньому географічного?
Мій коментар: Звісно, туризм у всіх його варіантах не має відношення до географії, це – образ життя багатьох людей, як і альпінізм, наукова діяльність тощо. Він може мати пізнавальну, рекреаційну, спортивну мету, не більше. Так можна «створити» географію будь-якого виду спорту.
Питання 2: Це питання є вже традиційним: Шановний, у чому сенс терміну «геопросторова організація», по-перше, чим вона відрізняється від просторової організації (якщо про таку можна говорити), по-друге, у чому суть такої організації, яка позбавлена часового аспекту?
Мій коментар: Я вже багато разів ставив дисертантам таке питання, але жоден не дав на нього відповідь, що у науковій сфері є ознакою поганого тону. Проблема у тому, що термін «організація» кодує певний процес виникнення організованої форми, а потім – режим її відтворення, тобто без часового аспекту обійтися не можна. Словосполучення «просторова організація» є некоректним, можна говорити тільки про просторову упорядкованість як відбиток організаційного процесу/режиму. Але ніхто цього не хоче враховувати. Не зважив на це і шановний Колотуха О.В.
Питання 3: Шановний, чим Ваше «суспільно-географічне» дослідження відрізняється від просто географічного дослідження та у чому взагалі полягає суть географічного дослідження?
Мій коментар: Це питання також неодноразово ставилося дисертантам і відповіді на нього я не отримав. Дисертант не зважив на це і знову використав це словосполучення. Використання словосполучення «суспільно-географічне» у випадку дослідження вказує на те, що так звана суспільна географія є самостійним науковим напрямком, що має свої область дослідження та методологічні особливості, які не співпадають з географічними в цілому. Але це не відповідає дійсності. Географія має єдине «тіло», бо її областю дослідження є географічно-організоване середовище, яке у різних своїх частинах може бути переважно абіотичним, біотизованим чи антропізованим, і це означає, що географія має єдину методологію. Все інше – це штучно вигадані речі.
Перейдемо до огляду автореферату.
Питання 4: Пане, яким чином спортивний туризм у Вас перетворився на явище, що має ознаки географічного?
Питання 5: Шановний, якщо Ви збираєтесь розглянути спортивний туризм як такий, що має відношення до географії, то першим пунктом мало б бути не «Сутність спортивного туризму», а «Сутність спортивного туризму як географічного явища» чи «Географічна сутність спортивного туризму», яким чином Ви збираєтесь показати приналежність вашого об’єкту дослідження до географічних? 
Мій коментар: Німієш, побачивши «Зміст» цього «наукового» творіння. Ніколи не думав, що можна накрапати «Наукові основи суспільно-географічного дослідження спортивного туризму». Шановний дисертант, як і його «науковий» консультант, не зважили на те, що географія має свою область дослідження з притаманними їй особливостями та, відповідно, свої – географічні – одиниці, з яких складається те, що має назву «географічне середовище». Ніякий спортивний чи будь-який інший туризм не має відношення до цієї області дослідження і не утворює ніяких відповідних одиниць. В той же час будь-яка життєдіяльність людей відбувається у географічно-організованому середовищі. Але це треба показувати, як та чи інша форма життєдіяльності інтегрована у нього.
Подивіться на зміст 1-го розділу:
«1.1. Сутність спортивного туризму
1.2. Суспільні функції спортивного туризму
1.3. Місце спортивного туризму в загальній систематизації туризму
1.4. Структура та типологія спортивного туризму
1.5. Спортивний туризм як об’єкт суспільно-географічних досліджень»
Отже, ми маємо обговорення не географічного об’єкту, а якогось там спортивного туризму! Куди далі?! Насправді, це свинство – пхати у географію будь що, роблячи вигляд, що це має до неї відношення.
Я подивився на «Перелік умовних скорочень».
Питання 6: Шановний пане, яке відношення має до географії
«А – показник автономності туристської групи на маршруті
«Б» – клас суден у водному туризмі – байдарки
ВТПТЕ – Всесоюзне товариство пролетарського туризму і екскурсій
ВЦРПС – Всесоюзна центральна рада професійних спілок
Г – географічний показник району туристського походу
ГПО – Всесоюзний фізкультурний комплекс «Готовий до праці і оборони»
ЄТП – єдиний туристський простір
К – коефіцієнт перепаду висот
к.с. (КС) – категорія складності туристського маршруту
к.тр. (КТ) – категорія трудності туристської перешкоди
ЛП – локальні перешкоди
МКК – маршрутно-кваліфікаційна комісія
МТСС – Міжнародна туристсько-спортивна спілка
МФСТ – Міжнародна федерація спортивного туризму
«Н» – клас суден у водному туризмі – надувні (рамні плоти на надувних
елементах, рафти, рятувальні плоти, дво- та багатомісні катамарани та інші)
н/к – некатегорійний похід (перешкода)
ПП – протяжні перешкоди
РТТ – Російське товариство туристів
СНД – Союз незалежних держав
ст.с. (СС) – ступінь складності
ТРС – територіальна рекреаційна система
ТССР – Туристсько-спортивний союз Росії
ТС СТ – територіальна система спортивного туризму
ТТРС – територіальна туристсько-рекреаційна система
УДЦТКУМ – Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської
молоді
УСА – Українська спелеологічна асоціація
ФСТУ – Федерація спортивного туризму України
ЦМКК – Центральна маршрутно-кваліфікаційна комісія
ЦРТЕ – Центральна рада по туризму та екскурсіях
1а … 3б – підкатегорії трудності перешкод у малих горах
1А … 3Б – показник категорій трудності туристсько-спортивних перешкод
1А … 5Б – підкатегорії складності альпіністських маршрутів
AIТ – Міжнародний туристський альянс
E1 … E12 – маркування трас маршрутів транс’європейських стежок
L – протяжність туристського походу
t – тривалість туристського походу
UAETA – Українська асоціація пригодницького та екологічного туризму
UIAA – Міжнародна федерація альпінізму
UIS – Міжнародний спелеологічний союз
UNEP – програма Організації Об'єднаних Націй по навколишньому середовищу
UNWTO – Всесвітня туристська організація
Х-гонки – екстремальні гонки»  
Мій коментар: Ніякого! Пан дисертант просто засмічує географічну термінологію такими скороченнями. Але мою уваги привернули наступні скорочення (з відповідними запитаннями):
Питання 7: Пане, як розуміти Ваш «Г – географічний показник району туристського походу», у чому суть цього «географічного показника району»?
Мій коментар: Насправді, це дуже непросте питання. Уявляєте собі такі показники, як, наприклад, «біологічний показник організму», «хімічний показник хімічного сполучення», «соціальний показник соціуму» тощо. Ні, якщо дисертант дійсно зміг вивести такий інтегральний географічний показник району, то я би це голосно вітав – нарешті! Подивимось у дисертації.
Питання 8: Пане, що Ви розумієте під словосполученням «єдиний туристський простір», що таке простір взагалі (Ви намагалися розібратися у цьому питанні?) і чи може він бути неєдиним?
Мій коментар: Дисертант молодець, він примушує думати, а дійсно, чи може простір бути неєдиним при тому, що це (за Г. Лейбніцем) - «Я неоднократно подчеркивал, что считаю пространство, так же как и время, чем-то чисто относительным: пространство – порядком существования, а время – порядком последовательностей. Ибо пространство, с точки зрения возможности, обозначает порядок одновременных вещей, поскольку они существуют совместно, не касаясь их специфического способа бытия. Когда видят несколько вещей вместе, то осознают порядок, в котором вещи находятся по отношению друг к другу» (Лейбниц Г.В. Переписка с Кларком // Соч.: В 4 т. Т. 1. М. 1982. С.441). Тоді як порядок співіснування може бути неєдиним? Думаю, автор навіть не замислювався над цим! До речі, те, що простір – це порядок існування, вказує на те, що вислів «просторова організація» - це маячня.
Всім іншім «скороченням» місце у туристичних довідниках, але аж ніяк не у докторській дисертації географічного спрямування!
Вступ
Актуальність дослідження
Давайте подивимось на перші рядки: «На початку ХХІ століття туризм став визначним глобальним соціально-економічним явищем. Розвиток туризму як феноменального явища сучасності нерозривно пов’язаний із розвитком його складової – спортивного туризму» (с. 5).
Питання 9: Шановний, у чому полягає визначний характер туризму як соціально-економічного явища, і якщо це соціально-економічне явище, якого біса Ви притягнули його у географію?
Мій коментар: Бо ніде більше ці тельбухи розглядати не будуть, а у спеціалізованій вченій раді Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова – із задоволенням! 
Читаємо: «Властивості  території  є  невід’ємною  складовою спортивного туризму».
Питання 10: Пане, що таке «територія» і чи можна говорити про «властивості території», які це властивості?
Мій коментар: Шановний пан використовує терміни, не замислюючись над тим, що вони означають. Територія – це всього тільки певна ділянка денної поверхні (сухопутної чи водної), яка характеризується розмірами, формою та сусідством з іншими територіями. Тому й кажуть: у межах даної території ... . але читаємо далі: «пряма взаємодія туриста-суб’єкта туристського процесу з властивостями території (рельєф, погодні умови, наявність водних ресурсів, типи ландшафтів тощо) становить його сутність і обумовлює необхідність виявлення геопросторових особливостей туристсько-спортивної діяльності» (с. 5). Тут у мене вже у голові виник туман.
Питання 11: Пане, як зрозуміти Ваш текст – «пряма взаємодія туриста-суб’єкта туристського процесу»:
а) у якому сенсі турист є суб’єктом?
б) що таке туристський процес?
в) чи не плутаєте Ви рельєф території (дивне висловлювання) з рельєфом містини чи поверхні?
г) як можна говорити про «погодні умови території»?
д) на яких підставах, розбираючи питання спортивного туризму, Ви користуєтесь поняттям «водні ресурси» - ресурси для чого, бо «ресурс» - це економічне поняття?
Мій коментар: Тут важко коментувати, бо це все – чиста демагогія. Автор використовує вислів «туристський процес», не замислюючись над тим, що таке «процес», він не розуміє, що таке рельєф тощо. Це просто слова.
Я не буду далі розглядати «Актуальність», бо не побачив у тексті жодного натяку на географію і проблемність теми дисертації, крім фразки «... свідчить про недостатній рівень вивченості спортивного туризму, в т.ч. з позицій соціально-економічної географії» (с. 5). Дисертант пише про туризмологію, то нехай і захищається за цією спеціальністю, якщо така існує. Я не розумію, що таке «географія туризму» -
Питання 12: Пане, що це таке, географія туризму, це схоже на, наприклад, географію закупівель продуктів харчування домогосподарками, чи географію нежиті під час поширення грипу ...?
Мій коментар: Я вже неодноразово виступав з приводу цих штучних напрямків географії, які руйнують її зсередини, але дисертант, схоже, не надто цим опікується.
Об’єкт дослідження: спортивний туризм як суспільне явище.
Питання 13: Пане, якщо Ваш «спортивний туризм» є суспільним явищем, якого біса Ви залізли у географію?
Мій коментар: Це ж ненормально!
Предмет дослідження: геопросторова організація спортивного туризму.
Питання 14: Пане, як це може бути, об’єкт дослідження – соціальний, а предмет – «географічний»?
Мій коментар: Це повна безграмотність дисертанта, наукового консультанта та тих, хто прийняв цю «дисертацію» до захисту!
Мета дослідження: конкретизація об'єкта і розширення предметної сфери географії туризму шляхом розробки теоретико-методологічних засад геопросторової організації спортивного туризму.
Питання 15: Пане, а як метою дослідження може бути «конкретизація об'єкта і розширення предметної сфери географії туризму»?
Мій коментар: Перепрошую, наукове дослідження полягає у виявленні особливостей об’єкта дослідження, а не у його конкретизації, якщо об’єкт не конкретизований, то і досліджувати нема чого!
Завдання:
• уточнити сутність, предметну область спортивного туризму та його
різновидів, місце спортивного туризму в загальній систематизації туризму;
• розкрити роль спортивного туризму у світовому туристському процесі
через дослідження суспільних функцій спортивного туризму;
• запропонувати підходи до загальної систематизації туризму, на підставі
чого розкрити структуру та типологію спортивного туризму;
• поглибити  наукові  основи  суспільно-географічного  дослідження
спортивного туризму;
• дослідити методологічні підходи суспільно-географічного дослідження
спортивного туризму, визначивши найбільш дієві;
• розробити  методологічну  основу  геопросторового  дослідження
спортивного туризму, обґрунтувати ієрархію територіальних туристсько-
спортивних утворень;
• ввести нову категорію рекреаційно-туристських ресурсів – спортивні
рекреаційно-туристські ресурси, провести їх оцінку та географічну
систематизацію, обґрунтувати нові поняття і терміни;
• запропонувати  методику  суспільно-географічного  дослідження
спортивного туризму;
• встановити умови та чинники формування попиту на спортивний туризм у
світі;
• здійснити ретроспективний аналіз становлення системи спортивного
туризму, структуру його організації з метою поглиблення аналізу
сучасного стану і визначення напрямків прогнозування розвитку;
• визначити дестинації спортивного туризму, провести ранжування та
групування регіонів світу за рейтинговими ознаками;
• дослідити ресурсний потенціал України для потреб спортивного туризму,
визначити туристсько-спортивні дестинації;
• здійснити регіональний аналіз та оцінку функціонування структурних та
територіальних компонентів організації туристсько-спортивної діяльності,
накреслити стратегію розвитку спортивного туризму в Україні.
Мій коментар: Тринадцять завдань! Чи мислимо це! Кожне завдання має бути виконане, а отримані результати захищені, та чи можна за 30 хвилин це зробити? Ні. Це є свідченням повного нерозуміння дисертантом та його науковим консультантом того, що таке наукове дослідження! Я не буду навіть питання ставити та коментувати цю нісенітницю, бо ніякого відношення до науки це не має! Я не розумію «завдань» на кшталт «уточнити», «розкрити», «запропонувати», «поглибити» тощо.
В роботі відсутні об’єкт, предмет дослідження, мета та завдання! Тут немає, що захищати!
У мене питання до членів спеціалізованої ради Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова: ви що, взагалі совість втратили, що приймаєте до захисту абсолютний не потреб?
Методи  дослідженняНа  основі  географічного,  синергетичного, інформаційного, історичного, системного, кластерного та геопросторового підходів були застосовані наступні групи методів дослідження:
Питання 16: Пане, до чого зводиться Ваш «географічний підхід», тобто географія у цілісному науковому полі виділяється особливостями своєї області дослідження, чи тим, що є підходом, подібним до синергетичного, системного тощо?
Мій коментар: Як людина з такими жахливо-безграмотними уявленнями могла у 2005-му році стати кандидатом географічних наук?
Питання 17: Пане, у чому суть вашого «геопросторового підходу»?
Мій коментар: Це набір термінів, які аж ніяк між собою не зв’язуються, а деякі, як, перш за все, «геопростір» та «геопросторовий підхід», свідчить про катастрофічну безграмотність горе-дисертанта. Але члени спеціалізованої вченої ради Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова цього не помітили. Цікаво, що їм завадило це зробити?
Подальше обговорення цього підрозділу втрачає сенс.
Наукова новизна дослідження: полягає у розробленні концептуальних підходів та в обґрунтуванні теоретико-методологічних і прикладних засад суспільно-географічного дослідження геопросторової організації спортивного туризму. Наукову новизну роботи можна конкретизувати наступним чином:
автором уперше:
• розроблена типологія спортивного туризму на основі родовидового підходу;
• запропоновано авторський просторово-ресурсний підхід як методологічну основу геопросторового дослідження спортивного туризму, обґрунтовано ієрархію територіальних туристсько-спортивних утворень;
• введено та обґрунтовано нову категорію рекреаційно-туристських ресурсів – спортивні рекреаційно-туристські ресурси, проведено їх оцінку та географічну систематизацію, впроваджено та обґрунтовано поняття «туристсько-спортивна дестинація», «геоторія спортивного туризму»;
• на основі дослідження основних світових регіонів спортивного туризму та аналізу світових туристських проектів (туристських стежок, крекінгових маршрутів, сходжень на знакові вершини тощо) виконано туристсько-спортивне ранжування та групування регіонів світу за рейтинговими оцінками;
• досліджено ресурсний потенціал України для потреб спортивного туризму, на підставі чого визначені туристсько-спортивні дестинації, розроблено стратегію розвитку спортивного туризму в нашій країні;
Питання 18: Пане, яке відношення вся ця маячня має до географії?
Питання 19: Шановний, а Ваш термін «геоторія» за своїм смислом – це те саме, що і «трьопоторія»?
Мій коментар: Я думаю, що після прийняття цього псевдонаукового словоблуддя слід зробити повну переатестацію наукового консультанта та членів спеціалізованої вченої ради Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова. В роботі відсутні навіть натяки на наукові результати. Почитайте ці пункти «наукової новизни», це ж просто жах! І ця псевдо-дисертація була прийнята до захисту!

Розділ 1. «Наукові основи суспільно-географічного дослідження спортивного туризму»
Читаємо: «Туризм – одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, яке підпорядковується дії об’єктивних законів розвитку суспільства» (с. 14).
Питання 20: Пане, в якому сенсі Ви визначаєте туризм, як явище?
Мій коментар: Пан дисертант використав термін «явище» задля посилення значимості туризму, навіть не потрудившись уточнити питання стосовно того, що таке «явище». Явище – це виявлення суті чогось через властивості та відношення, що є доступним нашим відчуттям. У випадку туризму нічого виявляти не треба, до речі, як і у випадку футболу, відвідування ринків чи крамниць тощо.
Питання 21: Пане, яким це об’єктивним законам розвитку суспільства підпорядковується Ваш туризм, чи можете Ви назвати ці закони?
Мій коментар: Навіть важко уявити закони, яким підпорядковується туризм. Ця фраза відразу ставить хрест на дисертації, бо висвітлює один важливий момент: дисертант є або дилетантом, або пройдисвітом-демагогом. Я думаю, що він і те, і інше водночас. Подивіться що цей «науковець» пише: «Як вид людської діяльності та галузь економіки туризм в геопросторовому аспекті бурхливо розвивається» (с. 14).
Питання 22: Пане дисертанте, так що Ви розглядаєте, туризм як образ життя, як форму рекреації, чи економічний аспект туристичної галузі?
Мій коментар: Думаю, пан не розглядає туризм ні у першому, ні у другому варіанті, він просто хоче прослизнути у доктори географічних наук. Але ні перший, ні другий варіанти не мають відношення до географії.
Питання 23: Пане, що для Вас є «бурхливий розвиток у геопросторовому аспекті»? 
Мій коментар: Та нічого, це просто така наукоподібна і географо-подібна фраза, яка написана для того, щоб прилипнути до географії.
Читаємо: «Звісно, що спортивний туризм як сегмент рекреаційно-туристської  галузі  повинен  спиратися  на  понятійно-термінологічний апарат рекреаційно-географічного напряму, що склався на стику суспільно-географічних та фізико-географічних наук» (с. 14).
Питання 24: Шановний, виходить, що Ваша суспільна географія та фізична географія, та ще й у множинному варіанті, є настільки різними, що вже варто говорити про їх стик?
Мій коментар: Думаю, дисертант настільки далекий від географії взагалі, що йому ввижається те, чого просто не може бути, бо географія – це єдина дисципліна, яка не поділяється на ті гілки, про які він пише. Пане дисертанте, читати треба серйозних авторів, тоді у Вашому тексті не біло б подібної маячні!
Але, як виявляється, «рекреаційна географія й географія туризму оперують власною термінологією, яка розвивалася протягом останніх 30-40 років» (с. 14).
Питання 25: Пане, чи можете Ви навести приклади такої «географічної» термінології?
Мій коментар: Я почекаю! Але я з певним дивуванням прочитав посилання на російського географа Е. Алаєва, яке пов’язане з визначенням понятійно-термінологічної системи – стосовно цього питання є значно більш авторитетні автори, а само питання не стосується тільки географії. А далі дисертант подає «глибокий аналіз» «поняття» «спортивний туризм».
Питання 26: Пане, на Вашу думку «спортивний туризм» - це поняття?
Мій коментар: Розумієте, як з нічого можна висмоктати дещо, зробивши з нього щось значиме! Пане дисертанте, «спортивний туризм» - це не поняття, а всього тільки назва певного виду спорту, як це має місце у випадках всіх інших видів спорту! А Ви думали, що Вам вдалося навісити локшину на вуха. Ні, дійсно вдалося – членам спеціалізованої вченої ради Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова та тим, хто напише позитивний відгук на Вашу маячню. Тому Ваша фраза, що «предмет  наукових  туристських  досліджень,  як  нової міждисциплінарної галузі знань» (с. 15), є всього тільки дутиком. До речі, якщо Ваша «наука про туризм» є «міждисциплінарною галуззю знань», то Ви маєте захищати свій псевдонауковий шедевр у міждисциплінарній спеціалізованій вченій  раді, внаслідок чого вона перестане бути спеціалізованою. Повна фігня!
Читаємо: «Дефініційне вибудовування туристського поля в багатьох випадках визначається ракурсом відповідної науки, матричної для відповідного напрямку досліджень у сфері туризму» (с. 15).
Питання 27: Пане, що таке «туристське поле», чи можете Ви дати визначення?
Мій коментар: Я вірно розумію - Туристське поле – це область, у межах якої відбувається дефініційне вибудовування термінологічно-понятійного апарату туризмології, що знаходиться на стику багатьох наукових напрямків, у тому числі – туризмо-взуттєлогії, туризмо-курткології, туризмо-шапкології, туризмо-їжелогії тощо!
Питання 28: Пане дисертанте, я вірно уявляю собі те, про що Ви пишете?
Питання 29: Пане, якщо Ви заявляєте про існування географії туризму, то чи можуть бути введені такі напрямки, як «біологія туризму», «фізика туризму», «фізіологія туризму», «біохімія туризму» (читачам пропонується продовжити список)?
Мій коментар: Я розраховую на підтримку з боку дисертанта, але далі цю маячню не читатиму, бо це не має відношення ні до географії, ні до науки взагалі. Те, що я бачу, у кращому випадку можна визначити, як довідник для туристів-початківців. Але я думаю, що вони віддадуть перевагу самим туристичним виходам, а не будуть витрачати час на читання того, що позбавлене будь-якого сенсу.

Розділ 2. «Методологія суспільно-географічного дослідження спортивного туризму».
2.1.1. Геосистемна парадигма спортивного туризму
Питання 30: Пане, Ви заявляєте про існування «географії туризму», чи можете Ви назвати щось таке, географії чого не може бути?
Мій коментар: Думаю, нормальні люди мене зрозуміють, бо якщо є такі гілки «географії», як «географія стоматологічних послуг», «географія весільних послуг», «географія обстрілів в зоні АТО» тощо, то саме так і ставиться питання – а чи існує щось, до чого не можна причепити слово «географія»?
Питання 31: Пане, на стор. 118 я прочитав, що існує «кластерний  підхід», що це таке – це підхід ззаду, спереду чи збоку?
Мій коментар: Пан дисертант не знає, що існує «кластерний аналіз», а не підхід, але слово «підхід» звучить більш серйозно, хоча і безглуздо.
Питання 32: Пане, а до чого зводиться Ваш «просторовий підхід»?
Мій коментар: Ні до чого, це так – підхід до пана начальника.
Питання 33: Пане, чи можете Ви пояснити суть Ваших концепцій - «абсолютних  та  відносних  туристських  переваг» та «сталого рекреаційного природокористування»?
Мій коментар: Уявляєте глибину розробки проблеми, якщо є такі «концепції»! Ось це наука! Подивіться, що пише дисертант: «... слід враховувати, що в географії туризму склався потужний ресурсний підхід, згідно якого примат ресурсів (перш за все природно-рекреаційних) зазначається як визначальний чинник розвитку туризму на певній території» (с. 119)!
Питання 34: Пане, а що таке «ресурсний підхід», це підхід до їдальні, де можна поласувати смачненького, що тут у Вас виступає у якості ресурсу?
Мій коментар: Це – питання не до дисертанта, а до членів спеціалізованої вченої ради Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова – вони є «спеціалістами» в області дивної географії і ресурсів. Але мене не може не вражати та видатна демагогія, яку я читаю у дисертації: «Саме тому автором для дослідження складного та соціально важливого напрямку рекреаційно-туристської  діяльності  –  спортивного  туризму  –  був  застосований багатосторонній симультанний аналіз об'єкту дослідження з врахуванням геосистемної, кластерної та геопросторової парадигм та положень сучасних теоретико-методологічних міждисциплінарних моделей дослідження туризму» (с. 119). Я розумію, що маю справу з видатним пройдисвітом, який має підтримку (не просто так же) з боку «видатних» псевдо-географів – членів спеціалізованої  вченої ради Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова та наукового консультанта.
Пункт «Геосистемна парадигма спортивного туризму» (с. 119). Це дуже серйозно – пан дисертант навіть посилається на роботи Д. Харвея (я так думаю, йдеться про роботу «Научное объяснение в географии»). Але ж Д. Харвей нічого про туризм не писав і писати не міг, бо це був серйозний автор! І що вражає, так це те, що сторінка за сторінкою йде суцільна демагогія на кшталт «Геосистемний аналіз територіальної організації суспільства взагалі має на увазі схематичне і дещо спрощене віддзеркалення реальної ситуації у вигляді територіальних систем певного рівня організації з метою вивчення найбільш істотних елементів, зв'язків, властивостей і закономірностей їх розвитку» (с. 120).
Питання 35: Пане, на яких підставах Ви пишете про «геосистемний аналіз територіальної організації суспільства», суспільство же не є об’єктом дослідження географії, його досліджує суспільствознавство?
Мій коментар: Це у тебе, пане довбаний Олекса, воно не входить, а у пана дисертанта, як і у членів спеціалізованої вченої ради Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, входить! Ти один, а їх багато!
Далі дисертант зупиняється на історії формування геосистемних поглядів, роблячи акцент, в першу чергу, на поглядах В.С. Преображенського. Пане дисертанте, я хочу зробити наголос на тому, що ці погляди отримали поширення тільки серед географів СРСР і тільки тому, що цей шановний пан був заступником директора з наукової роботи Інституту географії АН СРСР! Обійти його ніхто не міг. Ці погляди – вже давно стали історією: подивіться на вулицю – йде 2016 рік!
Мене зацікавила наступна фраза: «Природні чинники – це екологічно чисте, естетично привабливе, що позитивно впливає на здоров’я людини, навколишнє середовище» (с. 122).
Питання 36: Пане відомий туристе, Ви, я так розумію, побували у багатьох туристських вилазках, перебували у різних ситуаціях.  Як Ви оцінюєте, наприклад, «екологічно чисте ... навколишнє середовище» Арктики чи Антарктики, або тундри з її мошкарою та болотами, пустелю ... – це ті середовища, «що позитивно впливають на здоров’я людини»?
Мій коментар: Думаю, дисертант пише те, що йому хочеться писати, але воно не відповідає дійсності. Ми маємо багато прикладів загибелі людей під час туристичних походів внаслідок дії несприятливих природних умов!
Я продивився огляд дисертантом розробок авторів в області туристичних систем, але акцентую увагу тільки на поглядах пані О. Любіцевої: «О. Любіцева в дослідженні геопросторової організації туристського процесу основним методологічним підходом дослідження запропонувала системно-процесуальний, сутність якого полягає у поєднанні принципів системного підходу до дослідження туризму як цілісної системи, утвореної взаємодією структурних компонентів, з процесуальним ...» (с. 125).
Питання 37: Пане дисертанте. Ви позитивно чи критично сприймаєте ці погляди О. Любіцевої? І якщо позитивно, то ...
Питання 38: У чому суть «системно-процесуального підходу» і що таке «процесуальний підхід»?
Мій коментар: Я думаю, що це – термінологічні ляльки, призначені для того, щоб створювати враження науковості. Система задіяна у функціонуванні, а процес – це рух через різність ... Отже, система під час руху функціонувати не може, бо зв’язки між частинами не є стабільними, і, відповідно, складові не можуть бути системою. О. Любіцева – це далеко не той автор, на погляди якого варто спиратися, особливо в області системних поглядів. У цій сфері є значно більш серйозні авторитети. І далі ..
Питання 39: Пане, що таке «економіко-математичний метод», чи можна, у такому разі, говорити про біолого-математичний, географо-математичний тощо методи?
Мій коментар: Це – приклад псевдонаукової демагогії! Такий характер носить і подальший текст дисертації, яскравим прикладом чого є наступна фраза: «ТРС розвивається не тільки в просторі а і в часі, тобто має свій життєвий цикл» (с. 126).
Питання 40: Пане, як щось може розвиватися !!! у просторі, Ви уявляєте собі, що таке «розвиток»?
Мій коментар: Пан використовує терміни, не замислюючись над їх значенням! Просто дивно, як «глибоко» він мислить, базуючись на концепції життєвого циклу У. Ростоу! Це – звичайна профанація.
Питання 41: Пане, яке відношення має концепція У. Ростоу до туризму?
Мій коментар: Це додає науковості!
На стор. 127 дається рис. 2.1 – життєві цикли розвитку ТРС. Ми бачимо звичайні графіки логістичного росту й стабілізації, які є характерними для всіх утворень з насиченням (так формується, наприклад, біогеоценоз, фірма, місто ...). Нічого нового тут немає і це питання не є питанням докторського рівню. Але дисертант роздуває цю тему, торкаючись навіть оскомної концепції сталого розвитку, не подумавши про те, що розвиток виключає сталість. Подивіться, наскільки «глибокими» є думки автора: «Сталий (стійкий, збалансований) розвиток туризму – це така концепція розвитку туризму, яка передбачає задоволення потреб туристів з урахуванням інтересів місцевих громад та з огляду на місткість природного й соціокультурного потенціалу регіону, який приймає. Стрижнева суть концепції сталого туризму – збалансованість у просторі – не завдавати шкоди, а навпаки підтримувати екологічну, й культурну цілісність регіону, не руйнувати традиційної системи цінностей і усталеного життєвого укладу місцевих жителів, не нищити біотичного, ландшафтного й історико-культурного різноманіття й не виснажувати інші ресурси» (с. 128)! Але ж, вибачте, це текст рівню застарілого учбового посібника! Слова – слова – слова ...
Питання 42: Пане, а коли почнеться дослідження?
І ще одне питання ...
Питання 43: Пане, якщо у Вас йдеться про спортивний туризм, то чи є ті, що займаються спортом, рекреантами?
Мій коментар: Дуже сумніваюсь! Спорт – це спорт, він вимагає від людини значних витрат і часто призводить до втрати здоров’я, а інколи і життя. Професійний спорт – це робота.
На стор. 129 маємо рис. 2.2 – «Основні агенти системи “Спортивний туризм”». Це дуже складна і серйозна схема, з якої видно, що ніякого відношення спортивний туризм до географії не має. Але цікаво, що якійсь там В. Свешніков з Росії приходить до висновку, що «розвиток спортивного туризму не веде до формування територіальних рекреаційних систем» (с. 129 - 130). Розумієте, яка велика проблема – веде спортивний туризм «до формування територіальних рекреаційних систем» чи не веде! І дисертант вступає з ним у дискусію, яка є чистою демагогією на пустому місці, та ще й завершується «унікальною» схемою (рис. 2.3). Оце так наука!!!
Питання 44: Пане, ось питання стосовно формування чи не формування територіальних рекреаційних систем можна поставити в один ряд з проблемою стирання інформації поблизу чорних дір?
Мій коментар: Чекаю на відповідь!
Після кількох сторінок словесного мотлоху, дисертант робить висновок: «Таким чином, системний аналіз туристсько-спортивної діяльності як важливої та соціально значимої складової рекреаційної діяльності дає право стверджувати, що спортивний туризм є специфічною територіальною рекреаційною системою – територіальною системою спортивного туризму» (с. 134).
Питання 45: Пане, а де ж сам системний аналіз?
Мій коментар: Ніякого системного аналізу я не помітив, а про географію годі й говорити. Пан дисертант надто по-дитячому розуміє системний аналіз.
На стор. 136 наведена схема (рис. 2.5) – «Структура територіальної системи спортивного туризму з географічних позицій (за матеріалами Н. Лейпера [362])».
Питання 46: Пане, а що у цій схемі вказує на її приналежність до географії, тобто, про які географічні позиції (та ще й у множинному варіанті) йдеться?
Мій коментар: Думаю, пан дисертант скаже, що у схемі задіяні території, але хто сказав, що територія – це географічне поняття чи географічний феномен? Нічого подібного. Так, наприклад, їдальня – це заклад, де можна купити борщу, він має свою територію, але це не означає, що їдальня є географічним об’єктом! Так і тут: ви можете називати цю територію туристично-орієнтованою, але це не означає, що туризм стає географічним за своєю сутністю. І поняття «дестинація» також не має відношення до географії (це поняття – суб’єктоцентричне), навіщо це географам, нехай це лишається у сфері туризмології (якщо щось таке є).
Дисертант пише: «Географічні підсистеми ТС СТ ...» (нагадаю, йдеться про територіальну систему спортивного туризму), але
Питання 46: Пане, з чого витікає, що ваші підсистеми є географічними?
Мій коментар: Ні з чого! Це – звичайне твердження на пустому місці!
Читаємо: «Однак в рамках навіть однієї подорожі туриста ТС СТ може виступити в якості полісистемного утворення, тобто в ході подорожі турист може перетнути кілька транзитних територіальних суспільних систем і відвідати більше однієї туристської дестинації ...» (с. 137).
Питання 47: Пане, я вже не буду питати про полісистемні утворення, але що таке «транзитна територіальна суспільна система», що це за новий тип систем – транзитний?
Мій коментар: Це особливий тип системи, призначений для транзиту пана дисертанта зі стану кандидата географічних наук у стан доктора географічних наук, а територією дійства є спеціалізована вчена рада Д41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова!
Тепер стосовно терміну «дестинація».
Питання 48: Пане, протягом багатьох десятків років люди були захоплені туристичними подорожами і не знали слова «дестинація», як на Вашу думку, вони внаслідок цього не отримували задоволення від участі у туристичних дійствах?
Мій коментар: Ви можете зробити невеличке дослідження – прийти до якоїсь туристичної секції і спитати, чи знають вони слово «дестинація», а після пояснення його значення можете їх спитати, чи змінилося їх уявлення про туризм. Вам скажуть, щоб Ви йшли до бісової мами і не задавали дурних питань. Нічого не поробиш: «Люди идут по свету, им вроде б немного надо ...».
А ось це вже серйозно: «Важливо, що дестинація дозволяє відображати ширший спектр територій (від невеликого урочища, населеного пункту до цілого континенту) і дає в руки дослідникам зброю теоретичного аналізу» (с. 138).
Мій коментар: Коли йдеться про зброю, слід звернути на це увагу МВС!
А далі ще серйозніше: «Які ж просторові масштаби дестинацій? Максимальним розміром території дестинації може бути географічний об'єкт, що сприймається суб'єктом (потенційним туристом) як єдине ціле в контексті його відвідин. Такими найбільшими територіями можуть бути цілі континенти й океани» (с. 138).
Мій коментар: Мені важко уявити, як можна сприйняти як єдине ціле в контексті відвідин континент чи, тим більше, океан, а ось їдальню, як єдине ціле, я сприймаю, особливо, якщо там дають борщ!
Вибачте, все, що йде далі, не заслуговує на увагу. Це стосується виключно туризмології, а географія тут ні до чого.
2.1.2. Кластерна парадигма спортивного туризму 
Автор пише: «Рекреаційно-туристську діяльність як соціально-економічну систему, в першу чергу – економічні аспекти розвитку туризму, висвітлює кластер ний підхід» (с. 143).
Питання 49: Пане, так Ви ж самі пишете, що Ваша рекреаційно-туристська діяльність є соціально-економічною системою, що Ви робите з Вашою розробкою в географії?
Мій коментар: Пан намагається отримати диплом доктора географічних наук!
Питання 50: Пане, навіщо Ви заповнюєте сторінки дисертації жуванням значень термінів, як, наприклад, терміну «кластер»?
Мій коментар: Пан демонструє свою широку обізнаність!
Подивіться, що пан пише: «Російський географ С. Соколов запропонував поняття географічних кластерів. У основі географічних кластерів лежать цикли ринкової економіки» (с. 144).
Питання 51: Пане, якщо це цикли ринкової економіки, то як це стосується географії?
Мій коментар: По-перше, мене дивує таке часте звернення автора до російських авторів (може наш пан – російський проект?), по-друге, в Росії все не так, як у людей, там – «русский мир» та «русская весна», що ніколи не завершується. Я не буду обговорювати маячню, яку видав цей пан С. Соколов – це проблема росіян, але це дуже далеко від сучасної географії. В той же час мені подобається наступна думка автора стосовно туристського кластеру: «Головна відмінність кластеру в туристській сфері від всіляких інших (виробничих, агропромислових, сервісних тощо) – в його маршрутній територіальній організації. Туристський маршрут і відповідний йому туристський потік пов'язує об'єкти, перетворюючи їх з тих, що конкурують, у взаємодіючі елементи системи» (с. 145).
Питання 52: Пане, про яку конкуренцію об’єктів йдеться, що це за конкуренція?
Мій коментар: Я так собі уявляю: є на маршруті кілька туалетів, які між собою конкурують за відвідувачів – чим більше відвідувачів, тим вище рейтинг, а, виходячи з кластерного погляду, вони вже не є конкуруючими, а стають, завдяки туристському потоку (ясно – до туалетів чи до кущів) взаємодіючими елементами системи – слід встигнути добігти від даного до наступного, ось вам і кластер, бо треба мати уяву про те, як вони пов’язані між собою у просторі!
Вибачте, я далі читати це не можу. Але про Кіліманджаро цікаво, тільки слово «хижі» варто було б написати «хижки», а то трохи моторошно стає. І я не знав, що для сходження на Кіліманджаро користуються послугами шерпів, які, здається, живуть у Непалі (невже їздять на заробітки?). 
2.1.3. Геопросторова парадигма спортивного туризму
Читаємо: «Ефективність будь-якої діяльності значною мірою залежить від її просторової організації» (с. 155).
Питання 53: Пане, так у чому ж суть Вашої «просторової організації»?
Мій коментар: Мені лишається чекати!
Бачите, як пише автор – все знає: «У рамках  географічної  науки  найбільш  оптимальним  видається  варіант просторового  аналізу  рекреаційно-туристської  діяльності  на  основі геопросторового підходу. Просторовий підхід в географії став застосовуватися ще з античної епохи, коли давньогрецькі філософи ввели поняття «хорос» (простір)» (с. 155).
Питання 54: Пане, так чи означало введення поняття «хорос» давніми греками зародження просторового підходу?
Мій коментар: Ніяким чином! Ставала на ноги цивілізація, треба було вести виробничу діяльність, ось і сконцентрували увагу на просторі, який був виділений з суцільного середовища! І вже точно простір не є формою існування матерії, це поняття є наслідком розкладення середовища на простір, час і матерію. Натомість, дисертант захоплюється поглядами В.С. Преображенського, який наводить характеристики начебто простору, що, насправді, є характеристиками середовища.
Те, що пише дисертант стосовно просторового підходу, межує з дитячим лепетом: «Просторовий  підхід  регіонального  рівня  зажадав  термінологічних уточнень, які часто використовуються в географічних дослідженнях в якості синоніму геопростору» (с. 157).
Питання 55: Пане, як підхід може жадати?
Мій коментар: А ось жадає, і все тобі! І виявляється, що є синоніми терміну «геопростір»: «У першу чергу, це стосується понять територія, територіальний підхід, регіон» (с. 157).
Питання 56: Пане, так може ці слова у мові є зайвими, може їх позбутися, поки не пізно?
Мій коментар: Особливо мені подобається визначення території А. Ісаченком: «територією слід називати квазідвомірний простір із системоутворюючою роллю латеральних (горизонтальних) потоків речовини, енергії та інформації, ймовірно, між різними типами геосистем» (с. 157).
Питання 57: Пане дисертанте, Ви назбирали всю маячню з російської географії (хоча Ісаченко – українське прізвище), чи ще щось лишилося іншим?
Мій коментар: Класно заплетене! Але дисертанту цього мало і він дає своє визначення: «Отже, поняття «територія» відрізняється від поняття «простір» своєю двомірністю, прив'язкою до координатної мережі – це географічний об'єкт особливого роду, який характеризується площинною впорядкованістю об'єктів, їх щільністю, дисперсією і іншими властивостями, тоді як простір об'ємний і в земних умовах сферичний» (с. 157).
Питання 58: Пане, так двомірністю відзначається поняття, чи сама територія?
Мій коментар: Пану дисертанту все одно!
Питання 59: Пане, де Ви таке взяли, що територія – це географічний об’єкт?
Мій коментар: Дисертант не розуміє, що об’єктом є не територія, а те, що у її межах знаходиться, і це зовсім необов’язково буде носити географічний характер! Я вже наводив приклад їдальні.
Ну а це вже справжній шедевр: «Отже, окремий геопростір поверхні Землі є сукупністю своїх атрибутів: об'єкт (геосистема) + геополе + територія (ареал)» (с. 158).
Питання 60: Пане, а що це за «окремий геопростір поверхні Землі»?
Мій коментар: Пан до такої міри некомпетентний, що не розуміє, що окремих просторів – гео-, соціо- чи біо-, чи будь-яких інших не буває. Простір є простір!
Питання 61: Пане, з яких це пір геосистема стала об’єктом?
Мій коментар: Пан не розуміє, що «геосистема» - це наше уява, модель, що базується на системних уявленнях! Об’єкт дослідження ми представляємо, як систему, не більше.
Питання 62: Пане, що таке «геополе»?
Мій коментар: Такий термін існує давно, але він весь час був проблемним. Я запропонував розглядати геополе, як організаційне поле, яке є безперервним, але в різних своїх частинах відрізняється різним організаційним потенціалом. Пан дисертант про це нічого не знає.
Питання 63: Пане, з яких це пір територія стала ареалом?
Мій коментар: Дисертант використовує терміни, смислу яких він не розуміє. Ареал – це область поширення чогось, і він має певну територію, але ареал – це не територія, на що вказує і Алаєв, але це і до нього було відомо! В той же час територія не є властивістю.
А далі пішла чиста демагогія: «Окремий геопростір структурований як в компонентному (розкладається на  геополя  окремих  об'єктів-компонентів),  так  і  в  територіальному (розкладається на окремі геополя-ареали) аспектах» (с. 158).
Питання 64: Пане, як простір може бути структурованим, та ще й у компонентному плані «(розкладається на геополя окремих об'єктів-компонентів)»?
Питання 65: Пане, а що це за розкладення простору на поля?
Мій коментар: Пан не в курсі, що структурується матерія, а простір – це параметр, який вже точно не може розкладатися на поля. Пане дисертанте, це у Вас – словесний мотлох.
Подивіться на цей жах: «Він також є системним, оскільки в ньому існують стійкі зв'язки між елементами, що його утворюють (як компонентними, так і територіальними), і ці зв'язки надають йому якість єдності і цілісності, або з позицій географічного підходу – комплексності» (с. 158).
Питання 66: Пане, візьмемо етажерку, яка складається з елементів, що жорстко зв’язані між собою, та чи є етажерка системою і чи можна це назвати етажеркопростором?
Мій коментар: Боюсь, що у дисертанта переважають уявлення саме такого рівня – етажерко-просторового та етажерко-системного, бо як інакше можна сприйняти ось таку фразу: «Складним простором володіє і територіальна рекреаційна система ...» (с. 158).
Питання 67: Пане, так у Вас поле – це процес?
Мій коментар: Так написано: «...де є своє поле (рекреаційний процес) і своя територія» (с. 158). Розумієте, з якого рівню «генієм» ми маємо справу!
Питання 68: Пане, з яких це пір районування стало виступати в якості наукової бази?
Мій коментар: Пан дисертант просто не розуміє, що таке наука.
Посилаючись на І. Пірожника, дисертант пише: «Рекреаційно-туристський район виступає основним об'єктом просторово-функціонального аналізу і являє собою систему, що складається з двох елементів – ТРС та оточуючого її соціально-економічного і географічного простору» (с. 159).
Питання 69: Пане, як це може бути, щоб Ваш ТРС був оточений соціально-економічним та географічним простором, це у Вас що – матрьошка?
Мій коментар: Отже, ТРС не є частиною соціально-економічного та географічного просторів, які тільки оточують це ТРС! Дивно виходить.
Питання 70: Пане, так Ваша ж ТРС – це вже система, а тепер виходить, що системою є рекреаційно-туристський район, отже, що у Вас є системою?
Мій коментар: Це – термінологічна каша. Текст сприймається так: такий собі турист описує свої уявлення про спортивний туризм, вплітаючи у розповідь наукові терміни, які виглядають, як сідло на корові.
Питання 71: Пане, що таке «територіальна  концентрація  рекреаційних  ресурсів» (с. 159)?
Мій коментар: Розумієш, пане довбаний Олекса, є територіальна концентрація, а є не територіальна концентрація, невже незрозуміло, старий хрич!
Ні, мені незрозуміло. Я можу зрозуміти концентрацію у межах певної території, але це не є територіальна концентрація. Просто вражають уявлення автора, що виражені у наступній фразі: «взаємодія ТРС з іншими місцевими  системами – природно-екологічною, соціально-культурною, виробничо-економічною» (с. 159).
Питання 72: Пане, звідкіля Ви взяли поділ систем на місцеві та немісцеві, і які системи є ще?
Мій коментар: Для того, пане довбаний Олекса, і існує уява, щоб з неї брати те, що потрібно ... для написання докторської!
А це вже дійсно цікаво і заслуговує на увагу: «Сучасні підходи до структурування туристського простору пропонує геоекономіка туризму – новий напрям у системі наук про туризм» (с. 160).
Питання 73: Пане, чи можете Ви навести всі варіанти економік, які є у Вашій туристично-псевдогеографічній голові?
Мій коментар: Для цього потрібно багато паперу! О, ні, перепрошую, тут є джерело – пан О. Тарасенок! Хтось про нього чув? Я не чув.
Стосовно посилання на погляди австрійця Г. Бігера у мене таке питання
Питання 74: Пане, Ви ковтаєте все, що пропонують західні хлопці?
Мій коментар: Треба ж критично підходити до поглядів інших авторів! Подивіться: «Т. Бігер визначає дестинацію як географічний простір, або місце, яке становить мету подорожі» (с. 160).
Питання 75: Пане, так дестинація – це географічний простір, чи місце?
Мій коментар: Дивно, як якійсь простір може становити мету подорожі! Але дисертант продовжує: «Таким чином, дестинація виступає як географічний простір, мета подорожі певного туристського сегмента, турпродукт, суб'єкт конкуренції та об'єкт підприємництва. Ознака «географічна» означає, що дестинація займає певний простір і розташована в певному місці» (с. 160), - тепер дисцинація є і географічним простором, і метою подорожі, і турпродуктом, і суб’єктом конкуренції, і об’єктом підприємництва! Ось вам і відповідь на моє питання! А я напишу так: це – шедевр словоблуддя й профанації! Ви колись чули про багатошарові простори?! А це як вам подобається: «У географічному просторі формуються й існують «точки», що притягають до себе потоки речовини, енергії та інформації» (с. 161)?
Питання 76: Пане, чи можете Ви навести приклади «точок», «що притягають до себе потоки речовини, енергії та інформації»?
Питання 77: Пане, а як притягується енергія, можете розкрити фізику такого тяжіння?
Питання 78: Пане, а як притягується інформація, якщо це всього тільки фіксація здійсненого вибору?
Мій коментар: Ось з яким мотлохом безграмотних висловлювань приходиться мати справу! Пан не знає, що енергія – це спроможність здійснювати роботу, а інформація не передається, вона породжується всередині утворення внаслідок обробки сигналів.
Питання 79: Перепрошую, а це що таке – центр-периферійна концентрація?
Мій коментар: Пан просто сипить новими термінами, демонструючи безграмотність та унікальний рівнень демагогічності: «Тому існуючі світові туристські реалії вимагають наукового обґрунтування проблем геопросторової організації спортивного туризму з позицій соціально-економічної географії на основі узагальнення світових тенденцій і їх конкретно-наукового осмислення» (с. 162), як і унікально простими схемками школярського рівню (наприклад, рис. 2.9).
2.2. Просторово-ресурсний підхід як методологічна основа геопросторового дослідження спортивного туризму
Ось ще одне підтвердження демагогічності – назва цього розділу. Не може не викликати здивування і посилання на твердження такого собі російського «географа» А. Корольова, який вважає, що спортивний туризм є симбіозом географії та спорту. Думаю, цей А. Корольов має такий же рівень псевдо-наукових уявлень, як і наш пан дисертант, тому у нього і виходить суміш бульдога з носорогом. Не дай Боже таке насниться!
Читаємо: «Саме географія є фундаментом вивчення спортивного туризму, тому що спортивний туризм є географічним за своєю природою, адже здійснюється в усіх природних зонах Землі» (с. 163).
Мій коментар: Це не піддається критиці! Бачите, як можна далеко зайти у своїх думках, якщо займатися туризмом на основі географії:
ДІТИ, НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ ТУРИЗМОМ, БО БУДЕТЕ «МИСЛИТИ», ЯК ПАН КОЛОТУХА!!!  
Перепрошую, я не можу далі читати цей словесний мотлох, бо від фраз на кшталт цієї – «Якщо туризм це і галузь економіки, і вид соціальної діяльності, то спортивний туризм меншою мірою – перше, а більшою мірою – вид активної природозорієнтованої територіальної діяльності з високим соціальним ефектом», або «Це є рушійною силою, яка рухає туристів на відвідування нових туристських районів, на підкорення нових маршрутів, досягнення нових вершин» (с. 163) – може виникнути бажання поїхати в далекі десцинації!
Питання 80: Пане, у чому полягає Ваша «теорія рекреаційної географії»?
Мій коментар: Теорія, як теорія, що тобі треба, довбаний Олекса, причепився до серйозної людини!
Питання 81: Пане, а що це за вагома фізико-географічна складова спортивного туризму, та ще й «в силу задіювання значного природно-ресурсного потенціалу» (с. 164)?
Мій коментар: Чекаю на відповідь! Але якщо дисертант відпише те, що написано у роботі – «Фізико-географічні об'єкти є «базою» для створення туристсько-спортивного продукту» (с. 164), я скажу, що цей дисертант – повний профан. Подивіться, не демонструючи жодного прояву системного підходу, автор пише: «системний підхід до рекреаційно-географічних досліджень спортивного туризму, виборовши історичне право вважатися класичним, традиційним підходом в географії туризму, не в змозі, в силу своєї схематичності, у деякій мірі – спрощеності, в повному обсязі охарактеризувати спортивний туризм, особливо його просторові аспекти» (с. 164 - 165). Який яскравий приклад профанації!
Знаєте, створюється враження, що, читаючи сторінку за сторінкою, не виходиш за межі однієї сторінки, бо набір смислів дуже обмежений. Дуже важко коментувати такий текст, бо він – пустий, це дутик. Подивіться, що пише автор: «Геопросторовий підхід нам бачиться найбільш прийнятним в якості методологічного підходу для вивчення географії спортивного туризму, адже ресурсом у спортивному туризмі, в першу чергу, виступає сама територія, окремі її, в першу чергу, природні об'єкти. Визнаючи найбільшу прийнятність геопросторового підходу до рекреаційно-географічних досліджень спортивного туризму, автор вважає за необхідність доповнити його більш глибокими ресурсними дослідженнями» (с. 165).
Питання 82: Пане, так Ви вивчали спортивний туризм, чи географію спортивного туризму?
Мій коментар: Боюсь, дисертант  не зрозуміє питання.
Питання 83: Пане, а у чому проявляється більша глибина Ваших ресурсних досліджень і запропонованого вами просторово-ресурсного підходу?
Мій коментар: Олекса, там же все написано: «сутність якого полягає у застосуванні принципів геопросторового підходу до дослідження туризму, який доповнює ресурсний підхід, оскільки ресурси є властивістю території» (с. 165)!
Ну як можна оцінити ось такий «шедевр» псевдонаукової думки: «На відміну від більшості інших галузей господарства, продукція яких транспортується до споживача, туризм викликає потужні міграції людей до місць зосередження рекреаційних ресурсів. Споживання туристських ресурсів відбувається в місці їх локалізації. При цьому такі ресурси при раціональному їх використанні є невичерпними» (с. 166).
Питання 84: Пане дисертанте, Ви пишете, що «споживання туристських ресурсів відбувається в місці їх локалізації», але ж спортивний туризм – це постійний рух, виходить, що Ваші ресурси мають бути розподілені по всьому маршруту, отже, Ви їх збираєте?
Мій коментар: Ні, пан дисертант споживає ресурси локально, від одного місця їх концентрації до іншого, а між місцями їх локалізації переміщується перебіжками. Подивіться на цей «шедевр»: «Спортивний туризм по відношенню до інших різновидів туризму найчастіше виступає піонером у туристському використанні природних ресурсів, він першим включає в оборот природні комплекси і їх елементи, що раніше не використовувалися – гори, екзотичні й унікальні ландшафти, печери, водоспади тощо» (с. 166).
Уявляєте, які ці спортивні туристи шустрі!
Питання 85: Пане, як Вам вдається включати в оборот «природні комплекси і їх елементи, що раніше не використовувалися – гори, екзотичні й унікальні ландшафти, печери, водоспади тощо», як, наприклад, Ви використовуєте гори?
Мій коментар: Дуже просто, приїхав, взяв, покористувався і поклав на місце, знову взяв і поклав на місце – і так нескінченно, бо вони ж невичерпні – «На відміну від інших галузей, туризм не супроводжується вилученням природних ресурсів і подальшою їх переробкою, він використовує природний комплекс (ландшафт) в цілому» (с. 166)!
ЧЛЕНИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ РАДИ Д41.051.03 ПРИ ОДЕСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ім. І.І. МЕЧНІКОВА, ЯК ВАМ НЕ СОРОМНО ТЯГНУТИ ЦЬОГО ПРОЙДУ У ДОКТОРИ НАУК?!?
Не можна без жаху читати ці рядки: «Континуум простір - час проявляється лише у випадку високих швидкостей, близьких до швидкості світла. Отже, можна абстрагуватися від часової компоненти. Таким чином ми переходимо від географічного простору-часу до географічного простору (геопростору)» (с. 170).
Питання 86: Пане, яке відношення має швидкість світла до спортивного туризму?
Мій коментар: Дуже просто! Оскільки промінь світла від ліхтаря досягає стінки раніше, ніж голова туриста, він отримує можливість не побити лоба, хоча ще треба зрозуміти, що це - стінка! Думати треба, довбаний Олекса! Подивись, який пан дисертант розумний: «З іншого боку, геопростір – це система підпросторів: а) фізичного та б) інформаційного (простору ознак)» (с. 170 - 171).
Питання 87: Ладно, пане дисертанте, Бог з ним з фізичним, але чи є ознаки інформацією?
Мій коментар: Звісно, ні. Ознаки – це сигнали, які ще треба розкодувати, і тільки після цього, будучи сприйнятими і вплинуть на поведінку реципієнта, вони стануть інформацією! Сприйняття ознак пов’язане з досвідом.
Вражає балаканина стосовно географічного простору-часу, у тому числі з посиланням на пана О.І. Шаблія (наприклад, «Так, під економіко-географічним простором варто розуміти двомірний (площинний) простір» (с. 171)).
Питання 88: Пане, що взагалі означає ця фраза?
Мій коментар: Якщо вже користуватися поняттям «простір», то економічний простір аж ніяк не буде двомірним, він буде багатомірним, що залежить від кількості економічних параметрів. Перепрошую, але далі читати стає дедалі менш приємно. Дивіться: «Туристсько-спортивний простір – явище об'ємне, тривимірне. Він складається з території (всієї твердої поверхні Землі), акваторії (частини водної поверхні Землі), аероторії (частини повітряної оболонки геосфери, співвіднесеної з відповідною територією чи акваторією) та літоторії (обмеженої частини підземного простору, земної товщі)» (с. 171).
Питання 89: Пане, так у Вас територія – це вся тверда поверхня Землі?
Мій коментар: Розумієте, до чого дійшло! Я вже мовчу про акваторію, аероторію, літорію. Жахливе враження лишається від рис. 2.11 – «Геоторія спортивного туризму» (с172): це ж просто дитячий лепет!
Унікальними є уявлення дисертанта про ресурси та умови: «Ресурси – це те, заради чого туристи-спортсмени відправляються в подорож, без чого неможлива реалізація основної мети подорожі, а умови – те, що сприяє (позитивно або негативно) цій реалізації» (с. 174).
Питання 89: Пане, так де Ви вчилися?
Мій коментар: А, на географічному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка! Там такі уявлення дійсно могли сформувати! Подивіться. Як «глибоко»: «Одні й ті ж природні й антропогенні тіла або явища виступають то як ресурси, то як умови туризму. В одних видах туризму ресурси досить одноманітні, наприклад, у водному туризмі – це природні води в рідкій фазі (річка, озеро) та ті геолого-геоморфологічні умови, в яких вони розташовані. В інших – більш різноманітні, наприклад, в пішохідному туризмі, де ресурсом виступає сама територія, її рельєф, ґрунти, рослинний покрив тощо. При цьому рельєф, ґрунти і рослинність одночасно є і умовами реалізації мети подорожі» (с. 174). Ось як треба мислити!
Питання 90: Пане, а як у ресурсів можуть бути сприятливі і комфортні сторони, чи можете навести приклади?
Мій коментар: Ні, тут без допомоги фахівців Київського національного університету ім. Тараса Шевченка не обійтися! Шановне панство, ви і зараз вчите студентів подібного роду маячні?
Дивіться: «Так, наприклад, в гірських подорожах привабливим є важкопрохідний рельєф, в той же час подорожі відбуваються в комфортний кліматичний період. У лижних подорожах і рельєф, і кліматичні умови за комфортністю істотно відрізняються від інших видів рекреації» (с. 174)!!! А як вам подобається «спортивні рекреаційно-туристські ресурси»? Неперевершений слово-мотлох! І як можна у докторській дисертації сипати на сторінках варіанти перешкод?
Питання 91: Пане, яке відношення до туристичних пересувань мають вершинна та базисна поверхні, та ще й енергія рельєфу?
Мій коментар: Ніякого, але треба ж щось написати, щоб писанина була схожа на науковий текст. Ось пан і пише! Причому абсолютно не віддає собі звіт у тому, як трактується «елегія рельєфу». Розумієте вона визначає «кількість енергії, що витрачають туристи при доланні даного перепаду висот» (с. 176).
Питання 92: Пане, так це ж енергія, яку витрачають туристи, а причому тут «енергія рельєфу»?
Мій коментар: От, довбаний Олекса, причепився!
А ось теж цікаво – «Оцінка кліматичних умов для туристсько-спортивної діяльності передбачає визначення характеру погоди для різних сезонів» (с. 176).
Питання 93: Пане, так погода і клімат – це ж різні речі, чи Вам по барабану?
Мій коментар: По барабану!
А далі пішов посібник для туристів – матеріал, якого у дисертації в принципі не може бути.
УВАГА: Не показуйте діткам «Рисунок 2.12. Таксономічна класифікація територіальних туристсько-спортивних утворень» (с. 188) – вони не будуть спати!
І що цікаво, дисертанту виявилося мало терміна «дестинація», він вводить таку абракадабру, як «туристсько-спортивна дестинація-об'єкт» (с. 189) – ще одну страшилку для дітей дошкільного віку! Виявляється, об’єкти – це «переправа, каньйон, перевал, вершина, траверс вершини в пішохідному туризмі; льодопад, каньйон, перевал, вершина, траверс вершини в лижному туризмі; перевал, вершина, траверс вершини в гірському туризмі; каньйон, поріг, шивера, перекат у водному туризмі; перевал, вершина, траверс вершини у вело- та автомототуризмі; печера в спелеотуризмі» (с. 189).
Мій коментар: Бачите як треба звичайні речі перетворювати на глибокі наукові образи! А це вже супер: «геопростір – це сума (інтеграл) місць» (с. 189).
Питання 94: Пане, звідкіля Ви взяли, що інтеграл – це сума?
Мій коментар: У Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка!
Перепрошую, подальше читання цього абракадабрового шедевру може зашкодити здоров’ю – це стає небезпечним!
2.3. Методика суспільно-географічного дослідження спортивного туризму
Вам не здається дивним, що методика дослідження у докторській дисертації з’являється всередині роботи? Ні, це нормально – для таких псевдо-дисертацій!
Я не буду розглядати цей розділ.
Висновки по розділу 2
Всього сім пунктів, жоден з яких не є висновком – повністю відсутні результати дослідження!

Розділ 3. Макрорегіональний аналіз геопростоорової  організації спортивного туризму
3.1. Умови та фактори формування попиту на спортивний туризм у світі
Читаємо: «Дослідження умов та факторів, які визначають формування і розвиток всіх географічних об'єктів, є важливим елементом географічного аналізу не тільки з теоретичної точки зору, але і з практичної» (с. 205).
Питання 95: Пане, так Ви пишете про формування попиту на туризм, причому тут географічні об’єкти?
Мій коментар: Це треба писати, бо інакше ніхто не повірить, що робота є географічною, ясно, довбаний Олекса!
Ні, з цим претендентом здохнути можна. Тепер він зачепився за поняття «причина»: «Всі явища, що зумовлюють або породжують інші явища, називаються причиною. Поняття «причина» дуже об'ємне. Воно включає як явища всередині об'єкта (внутрішні причини), так і явища поза ним (зовнішні причини)» (с. 205).
Питання 96: Пане, не входячи у мутну дискусію стосовно поняття «причина», дайте відповідь на питання, що робить це поняття у Вашому дисері?
Мій коментар: Невже незрозуміло – додає філософської глибини думкам!
Вибачте, далі просто не можна ставити питання, бо мій текст ніколи не завершиться! Йдеться про колосальну безграмотність дисертанта.
3.2. Ретроспективний аналіз становлення системи спортивного туризму (на прикладі колишнього СРСР)
Питання 97: Пане, а причому тут географія і яке відношення до докторської роботи може мати значок «турист СРСР»?
3.3. Структура організації спортивного туризму
Питання 98: Пане, а причому тут географія?
3.4. Основні регіони спортивного туризму
Питання 99: Пане, а причому тут географія?
Мій коментар: Це ж матеріали для туристичного довідника!
3.5. Світові туристсько-спортивні проекти
Питання 100: Пане, а причому тут географія?
Мій коментар: Це ж матеріали для туристичного довідника!
3.6. Туристсько-спортивне ранжування та групування регіонів світу
Питання 101: Пане, а причому тут географія?
Мій коментар: Це ж матеріали для туристичного довідника!
Висновки до розділу 3
Всього сім пунктів, жоден з яких не є науковим висновком!

Розділ 4. Регіональний аналіз та оцінка функціонування системи спортивного туризму (на прикладі України)
4.1. Організація туристсько-спортивної діяльності в Україні
Питання 102: Пане, а причому тут географія?
Мій коментар: Це ж матеріали для туристичного довідника!
4.2. Ресурсний потенціал спортивного туризму в Україні
Питання 103: Пане, а причому тут географія?
Мій коментар: Це ж матеріали для туристичного довідника!
Ми знову бачимо етапи дослідження, немає тільки самого дослідження!
Питання 104: Пане, що робить таблиця 4.1 «Максимальні категорії складності туристсько-спортивних маршрутів України» у роботі, яку Ви подаєте, як географічну?
Мій коментар: Ну треба ж чимось заповнювати сторінки!
Просто вражає «Географічний показник району походу» (с. 322), у який входять «характерні для району погодні умови (з урахуванням можливостей виникнення в них значних аномалій) та основні природні особливості, що пов’язані з виживанням групи в даному районі (відсутність води, лісу, захисних якостей місцевості, висотність району тощо)» (с. 322).
Питання 105: Пане, де Ви отримали диплом про вищу географічну освіту?
Мій коментар: На географічному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка!
Далі я змушений пропустити ряд сторінок, бо йдеться про матеріал довідкового характеру.
На стор. 341 – «Рисунок 4.4. Райони проведення туристсько-спортивних походів в Україні».
Питання 106: Пане, що ця карта робить у Вашій дисертації?
Мій коментар: географія без карти – не географія!
4.3. Туристсько-спортивні дестинації України 
У розділі йдеться такі собі ядра. Ось головна неперевершена думка: «У випадку туристсько-спортивного районування ядра районоутворення є полярними – з одного боку, такими виступають населені пункти, в першу чергу – крупні міста як основні постачальники туристів-спортсменів, а з іншого – окремі туристсько-спортивні об'єкти та їх скупчення (туристсько-спортивні вузли) як ядра, що реалізують туристсько-спортивні потреби» (с. 343).
Питання 107: Пане, як Ваші ядра можуть реалізовувати туристсько-спортивні потреби?
Мій коментар: Мабуть, треба було написати, що у ядрах реалізуються ці потреби, і не тільки ці, а й ще більш цікаві.
Бачите, вони райони, ядра і каркаси виділяють, а люди просто мандрують, не здогадуючись про ці забабацки!
Надзвичайно цікавим є коефіцієнт відвідування регіону:
Квідв.  = Σподорож.виїзж. ,
де  Квідв. – коефіцієнт відвідування регіону;
Σподорож. – кількість туристських груп, що подорожують територією регіону,
Σвиїзж. – кількість туристських груп, що виїжджають в походи з регіону.
Тобто йдеться про баланс між тими, хто надходять, і тими, хто виїжджає. Це – дуже серйозна складна математична формула, до якої ще треба було додуматись. На стор. 350 наведена «Картограма коефіцієнтів відвідування регіонів України» (рис. 4.5), яка не має аналогів з причини відсутності необхідності у ній. Це стосується і наступної карти «Туристсько-спортивне ранжування та групування регіонів України» (Рисунок 4.6). По суті справи, це матеріал для довідника.
4.4. Стратегія розвитку спортивного туризму в Україні
Питання 108: Пане, а цей розділ що робить у Вашій «географічній» дисертації?
Мій коментар: Чекаю на відповідь.
Висновки до розділу 4
Всього п’ять пунктів, жоден з який не є науковим висновком!
ВИСНОВКИ
Всього тринадцять пунктів. Жоден пункт не несе в собі ознак наукового висновку.
Висновок по дисертації:
Знайомлячись з авторефератами дисертацій інших авторів, я думав, що маю справу з дном, але я помилявся: дно – це «дисертація» пана Колотухи Олександра Васильовича. Це не просто жах, це те, що знищує географію в Україні – страшний вірус, який передається до інших авторів, які, бачачи таке, несуть свої «дисертації» до спеціалізованих вчених рад. Зрозуміло, що дисертант ніякого дослідження не проводив (відсутні будь-які сліди), а тема його «дисертації» ніякого відношення до географії, як і до науки в цілому, не має. В роботі відсутні об’єкт, предмет, мета та задачі дослідження, а те, що написано, є звичайною профанацією. Сторінки “дисертації” заповнені матеріалом, який, за своїм характером, є довідниковим. Звісно, й мови не може йти про позитивну оцінку, бо немає самої роботи. Вражає той факт, що ось цей словесний мотлох був сприйнятий членами спеціалізованої вченої ради як наукова робота рівню докторської дисертації.

9.06.2016 року
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.     

4 коментарі:

  1. Олекса Ковальов "Номад"10 червня 2016 р. о 16:03

    Ця "дисертація" виявилася найскладнішою в плані написання відгуку, бо її текст, наповнений наукоподібними фразами, абсолютно пустий. Розумієте, пан Колотуха сторінка за сторінкою заповнював абсолютно безграмотними висловлюваннями. Ці дивні "підходи" - системний, кластерний, геопросторовий - це реальні фейки, бо, зрозуміло, ніяких систем в роботі немає. Пан не розуміє, що кластери - це не те, що реально існує, а наше модельне уявлення. Пан вкрай далекий від серйозного розуміння природи поняття "простір", а термін "геопростір" він використовує чисто формально. І дійсно вражає той факт, що члени, з дозволу сказати, спеціалізованої вченої ради знайшли можливим прийняти цю маячню до захисту. Тому моя позиція така: всіх тих, хто має відношення до підготовки цієї "дисертації", її прийняття до захисту та тих, хто напише позитивні відгуки і рецензії на цю профанацію, слід піддати неформальній переатестації. Саме такі "дисертації" знищують географію в Україні, перетворюючи її прохідний двір для пройдиків на кшталт пана туриста.

    ВідповістиВидалити
  2. Нажаль, тут непотрібно бути експертом щоб зрозуміти, що робота не вносить нічого ні в розуміння світу, ні в його практичне покращення.

    Цікаво, чи автор писав "хоч щось" свідомо щоб отримати диплом доктора, чи він наскільки вірить у те, що він пише "правильні" речі.

    Біда в тому, що люди витрачають своє життя женучись за якимись регаліями та корочками, втягують сюди інших, але це не приносить користі їм (життя витрачене в пусту) і тягне вниз нашу країну.

    Жаль, що ми не можемо це легко змінити.

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов "Номад"13 червня 2016 р. о 14:48

    Повністю погоджуюсь, пане Микола! У нас надто велике значення надають формальній стороні, в першу чергу - дипломам, які в Україні давно стали чисто формальними. Проблема у тому, що ці люди відрізняються нахабством і саме вони вже створюють те середовище, яке не впустить нікого з тих, хто ставиться до наукового пошуку серйозно, не дивлячись на відсутність регалій та фінансів. Але саме це має бути предметом моніторингу з боку відповідного міністерства. Як "відпрацював" у кріслі міністра пан С.М. Квіт, ми знаємо, є факти, які не прикрасять його особу. Подивимось на пані Лілію Гриневич, якщо і вона нічого не змінити, Україні не варто розраховувати на позитивні зміни у майбутньому - все надто глибоко залізло у болото.

    ВідповістиВидалити
  4. Подивимося, чого вартують зауваження О.Ковальова, як автора відгуку.

    Зауваження 1. «на яких підставах Ви розглядаєте спортивний і будь-який інший туризм як явище географічне»
    Відповідь: Будемо повторювати Ковальову, що кожне явище в географічній оболонці Землі може досліджуватися географією. Туризм – не виняток.

    Зауваження 2. «можна говорити тільки про просторову упорядкованість»
    Відповідь: Просторову організацію можна розуміти у двох значеннях: як стан і як процес. Ковальов чомусь сприймає лише друге значення. Інші географи сприймають обидва значення цього терміна.

    Зауваження 3. «Я не розумію, що таке «географія туризму»»
    Відповідь: Ну не розумієш, то не хизуйся своїм нерозумінням. Іди розберись, зрозумій, а тоді пиши.

    Зауваження 4. «як це може бути, об’єкт дослідження – соціальний, а предмет – «географічний»?»
    Відповідь: У ландшафтознавстві такого справді не може бути. Тому не треба лізти в суспільну географію з вузькими ландшафтними поглядами.

    Зауваження 5. «чи є ті, що займаються спортом, рекреантами?»
    Відповідь: Ті, що займаються спортом, не є рекреантами, а ті, що займаються спортивним туризмом, є рекреантами. Шкода, що такі прості речі доводиться пояснювати.

    Зауваження 6. «Дисертант не розуміє, що об’єктом є не територія, а те, що у її межах знаходиться»
    Відповідь: Насправді об’єктом дослідження може бути і одне і друге.

    ВідповістиВидалити