20 січня 2016 р.

Відгук Про автореферат дисертації Семащука Романа Богдановича «Інінціальне ґрунтотворення та рендзинні ґрунти Західного Поділля»

УКРАЇНСЬКА НАУКА: СЕРІАЛ 2016
НАЖАЛЬ, ПЕРЕМІНИ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУЦІ ТІЛЬКИ ДЕКЛАРУЮТЬСЯ!
Маємо черговий приклад “географічної” “дисертації”, що має захищатися у Львівському національному університеті ім. Івана Франка 

Дисертант: Семащук Роман Богданович
Тема: Ініціальне ґрунтотворення та рендзинні ґрунти Західного Поділля.

Місце виконання роботи: кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Науковий керівник: Кирильчук Андрій Андрійович, доктор географічних наук, професор, доцент кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Офіційні опоненти:
Михайлюк Віктор Іванович, доктор географічних наук, професор завідувач кафедри земельного кадастру, Одеський державний аграрний університет;
Підкова Оксана Миколаївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри землезнавства та геоморфології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Захист має відбутися 29 січня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук
Про автореферат дисертації
Семащука Романа Богдановича
«Інінціальне ґрунтотворення та рендзинні
ґрунти Західного Поділля»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.05 – біогеографія та географія ґрунтів

Не занурюючись у текст автореферату і не розглядаючи роботу по суті, я відразу заявляю, що робота принципово не є географічною і не може захищатися у спеціалізованій раді географічного спрямування. Ґрунти є областю дослідження ґрунтознавства, яке є самостійним науковим напрямком і не має відношення до географії, а такої дисципліни, як «Географія ґрунтів», просто не може існувати, як не може існувати «Географії кліматів», «Географії рослин», «Географії тварин» тощо. Ґрунти можуть розглядатися географами тільки у складі біотизованих чи антропізованих географічних утворень, як би ми їх не називали, у даному випадку – біогеоценозів. Саме з цієї позиції зробимо огляд автореферату. 
Загальна характеристика роботи      
Актуальність теми. «Сучасний стан розвитку ґрунтознавчої науки ...» (с. 1):
Питання 1: Шановний Романе Богдановичу, Ви самі вказуєте, що ваша робота має відношення до ґрунтознавчої науки, то на яких підставах Ви подали роботу до географічної спеціалізованої ради?
Мій коментар: Тут може бути дві причини. Або дисертант не розуміє, що таке географія, або він, чи, краще, його науковий керівник, розуміє, що у раді ґрунтознавчого спрямування ця робота не пройде.
Питання 2: Пане дисертанте, у чому суть області дослідження географії?
Мій коментар: Мені лишається чекати на відповідь.
Далі дисертант використовує термін «ґрунтово-географічна країна». Отже
Питання 3: Пане, що це таке, що тут робить слово «географічна»?
Мій коментар: Шляхом використання цього слова дисертант намагається прив’язати свою дисертацію до географії, але демонструє свою некомпетентність. Не існує «рослинно-географічних», «тваринно-географічних», «промислово-географічних», «транспортно-географічних», «клімато-географічних» і тому подібних країн – це повна маячня! Це стосується і регіонів. Те, що далі є у першому абзаці - класичне ґрунтознавство. Другий абзац починається з дуже загального твердження, яке можна прочитати у підручниках з ґрунтознавства. Більше того, я не можу зараз пригадати, але щось подібне протягом останніх 2,5 років я вже бачив. А, ось:
Кирильчук А.А. «Онтогенез і географія рендзин західного регіону України», відгук про автореферат цієї дисертації (докторської) я писав – адреса наступна:
http://www.geography.pp.ua/2014/09/blog-post_76.html , а дисертант пише, що він перший розглянув такі ґрунти!
Я не зміг знайти у цьому розділі нічого, щоб вказувало на реальну актуальність роботи, хоча дисертант і пише, що актуальність, як він її подав, дозволило йому виокремити об’єкт, предмет, мету і завдання дисертації.
Об’єкт дослідження: ініціальне ґрунтотворення на продуктах елювіогенези крейдяного мергелю та рендзинні ґрунти Західного Поділля.
Питання 4: Пане, невже цей процес ґрунтоутворення до Вас ніким не досліджувався?
Мій коментар: Я не є ґрунтознавцем, але у мене відразу виник сумнів стосовно цього. Якби це було так, то на карті ґрунтів України та інших територій, де є виходи на денну поверхню крейдяних мергелів, мали б бути білі плями, а їх немає. Більше того, якщо ці ґрунти так називаються – «рендзинні грунти» - то це означає, що вони вже досліджені, тобто виявлені їх відмінності від інших варіантів ґрунтів.
Питання 5: Пане, чи Ви можете Ви обґрунтувати географічність Вашого об’єкту дослідження, які суто географічні властивості характерні для Вашого об’єкту дослідження?
Мій коментар: Для відповіді на це питання дисертант має чітко уявляти, що таке географія, але оскільки він подав свою роботу до географічної спец. ради, він такої уяви не має і розглядає слово «географія» чисто формально.
Предмет дослідження: динаміка елементарних ґрунтотворних процесів на стадії ініціального ґрунтоутворення; термодинамічні і енергетичні характеристики елювіальної кори вивітрювання та ініціальних рендзинних ґрунтів; особливості валового хімічного складу досліджуваних ґрунтів та його трансформації; морфо генетичні властивості ініціальних рендзинних ґрунтів.
Питання 6: Шановний, а де Ви тут бачите «предмет дослідження»?
Мій коментар: Ніякого предмету дослідження тут немає, тут є набір питань, які дисертант дослідував. Пан дисертант не розуміє, що таке «предмет дослідження»! А де був науковий керівник?
Мета роботи: дослідити динаміку ініціального ґрунтоутворення на продуктах елювіогенези щільних карбонатних порід та особливості формування морфогенетичних властивостей рендзинних ґрунтів Західного поділля у різних геоморфогенно-фітоценотичних умовах.
Питання 7: Пане дисертанте, де Ви бачили, щоб метою наукового дослідження було «дослідити ...»?
Мій коментар: Мета наукового дослідження полягає у вирішенні певної наукової проблеми, а не у виявленні особливостей формування чи властивостей чогось – це другорядні питання. А саме проблеми тут і не видно. Отже, як такої, мети в роботі немає.
Питання 8: Пане, що Ви розумієте під «геоморфогенними умовами»?
Мій коментар: Пан використав термін «геоморфогенний» чисто формально. По-перше, варто було обмежитись геоморфологічними умовами, це є нормою, по-друге, термін «геоморфогенез» вказує на те, що йдеться про певний процес, отже, тоді дисертант має розглядати не якісь сталі умови, а процес у процесі. Не думаю, що дисертант на таке спроможний. 
Завдання (всього сім, що забагато для кандидатської дисертації):
. здійснити аналіз чинників ґрунтотворення і встановити їхній вплив на формування рендзинних ґрунтів ...;
Питання 9: Пане, що означає «аналіз чинників», може варто булло писати «виявити чинники ...»?
Мій коментар: Аналізу піддається об’єкт дослідження, а не чинники, бо здійснення такого аналізу перетворить дисертацію на кількатомну розробку.
. проаналізувати сучасні проблеми вивчення динаміки процесу ініціального ґрунтотворення, зокрема сукупної дії процесів небіологічної природи та домінуючих елементарних ґрунтотворних процесів на початкових стадіях формування ініціальних ґрунтів;
Питання 10: Шановний, у чому Ви бачите різницю між динамікою і процесом?
Мій коментар: Шановний не розуміє, що процес – це і є динаміка, отже «динаміка процесу» є некоректним висловлюванням.
Питання 11: Пане, так Ви аналізували процес ґрунтоутворення, чи «сучасні проблеми вивчення ...»?
Мій коментар: Дисертант заплутався у тому, що він аналізував, але аналізується те, що досліджується. Це не завдання дослідження.
. дослідити вплив різних літолого-геоморфогенно-фітоценотичних умов на динаміку початкових стадій  ініціального ґрунтотворення та морфогенетичні особливості рендзинних ґрунтів ...;
Питання 12: Пане, а куди поділися кліматичні умови, у тому числі мікрокліматичні, як і антропогенні, чи вони у Вашому випадку відсутні?
Мій коментар: Так не можна, відкидаються одні з найважливіших факторів ґрунтоутворення!
. оцінити термодинамічні та енергетичні характеристики незміненої ґрунтотворної породи, елювіальної кори вивітрювання та рендзинних ґрунтів, що утворилися у різних природно-антропогенних умовах ...;
Питання 13: Пане, з яких це пір оцінка чогось стала задачею наукового дослідження?
Мій коментар: Пан не знає, що оцінку здійснюють фахівці відповідного профілю за відпрацьованою методикою, а не науковці, тобто це не може бути завданням дисертації.
. встановити характер прояву і напрям розвитку переважаючих елементарних ґрунтотворних процесів і властивостей (процеси формування гумусового профілю, гумусовий стан, запаси енергії в гумусі, знекарбоначування і диференціації карбонатного профілю, процеси формування реакції ґрунтового розчину) у досліджуваних ґрунтах;
Питання 14: Шановний, як Ви виділяли елементарні процеси ґрунтоутворення, які критерії бралися Вами за основу?
Мій коментар: Я не є фахівцем в області ґрунтознавства, але розумію, що вказані дисертантом процеси аж ніяк не є елементарними. Термін «знекарбоначування» є некоректним, слід вживати термін «декарбонізація». Гумусовий стан і запаси енергії у гумусі не є ні процесами, ні властивостями – це характеристики. Куди дивися науковий керівник?
Питання 15: Пане, що Ви розумієте під «розвитком процесу»?
Мій коментар: Це приклад неохайного вживання термінів – процеси не розвиваються, а протікають.
. виявити особливості валового хімічного складу та характер його трансформації у профілі ініціальних рендзинних ґрунтів;
Питання 16: Шановний, з яких це пір хімічний склад почав трансформуватися?
Мій коментар: Дисертант використовує терміни, сенс яких не розуміє: трансформація стосується зміни форми, а хімічний склад просто змінюється.
. встановити особливості формування морфологічної будови генетичного профілю ... ґрунтів в залежності від характеру і напряму розвитку профілеформуючих процесів у різних геоморфогенно-фітоценотичних умовах.
Питання 17: Пане, а чому Ви відкидаєте ґрунтотвірну функцію тварин?
Мій коментар: Ми чудово знаємо, наскільки важливу роль відіграють тварини, що проживають у ґрунтах. Більше того, тварини є однією з найважливіших складових ґрунтів і їх виключення з розгляду є принциповою помилкою. Боюсь, дисертант не зовсім розуміє, що таке ҐРУНТ.
Питання 18: Шановний, що Ви розумієте під терміном «ґрунт» (зрозуміло, йдеться про родючий ґрунт)?
Мій коментар: Завдання і характер тексту свідчать про слабенький рівень підготовки дисертанта в області ґрунтознавства, цілий ряд пунктів не можуть розглядатися, як завдання наукового дослідження, вони не можуть захищатися як наукові результати, бо йдеться про звичайні факти.
Методи дослідження: - загальнонаукові і спеціальні. До загальнонаукових дисертант відніс аналіз, дедукцію, системний, статистику. До спеціальних – порівняльно-географічний, профільно-морфологічний, порівняльно-аналітичний, картографічний і мікрокатенний ... .
Питання 19: Пане, яким чином такі підходи, як аналіз, дедукція, системний у Вас перетворилися на методи, Ви хоча б розумієте різницю між підходом і методом?
Мій коментар: Ні, пан не розуміє.
Питання 20: Пане, що Ви розумієте під «порівняльно-географічним методом», у чому його суть?
Мій коментар: Щоб відповісти на це питання, слід розуміти суть географії, чого дисертанту бракує.
Питання 21: Пане, а що таке «профільно-морфологічний метод»?
Мій коментар: Може йдеться про трансекти?
Враження жахливе! Дисертант абсолютно довільно формує назви методів.
Наукова новизна:
Чесно кажучи, цю новизну мають оцінити спеціалісти-ґрунтознавці, які займалися саме таким ґрунтами. Але у мене є сумнів, що все це робилося уперше. Те, що стосується виявлення характеристик ґрунтів, робиться фахівцями під час оцінки і картографування ґрунтів, тобто це – звичайна робота відповідних лабораторій. Я не бачу тут новизни, її просто немає.
Коротко пройдемось по сторінках автореферату.
Основний зміст роботи   
Розділ 1. «Сучасні проблеми вивчення ініціального ґрунтотворення».
Питання 22: Шановний, Ви вважаєте себе таким докою у проблематиці ґрунтоутворення, що робите огляд сучасних проблем, так чому присвячене Ваше дослідження?
Мій коментар: Замість того, щоб розглянути особливості об’єкту дослідження і підходи до його розгляду, дисертант цілий розділ кандидатської присвятив дуже загальному питанню. Просто дивно. Схоже, що дисертанту не було, що конкретного писати. Але тут дисертант демонструє своє розуміння ролі тварин у процесах ґрунтоутворення, але чому це питання відсутнє у завданнях?
Розділ 2. «Чинники ґрунтотворення».
Питання 23: Шановний, що таке «ступінь розчленування рельєфу» (с. 4), як рельєф може бути розчленований і, в такому разі, що таке «рельєф»?
Мій коментар: Дисертант є носієм допотопних поглядів на рельєф і не знає, що не рельєф є розчленованим, а поверхня – та сама денна поверхня, якою він пересувається.   
Питання 24: Пане, як розуміти Ваш запис, що «... горбогірні пластово-ярусні височинні ландшафти, переважно покриті лесоподібними суглинками ...» (с. 4)?
Мій коментар: Я не знаю, що таке «горбогірний» - це вигадка дисертанта, але питання в тому, що ландшафти не можуть бути чимось покриті, це – маячня.
Питання 25: Пане, як розуміти Ваш запис: «диференціація кліматичних та біологічних чинників»?
Мій коментар: Перепрошую, мені немає, що сказати, чекаю на відповідь!
В цілому матеріал розділу поданий на рівні бакалаврської роботи. Заявленого у завданнях аналізу чинників я не побачив.
Розділ 3. «Методологія та методика дослідження».
Бачу, що «методологічною базою дослідження є системний підхід», а ґрунт «розглядається як «екосистема» в «екосистемі», яка володіє високим рівнем автономності і стадійності процесів розвитку та еволюції, як особлива форма організації матерії»  (с. 5).
Питання 26: Шановний, а ця Ваша ««екосистема» в «екосистемі»» не конкурує з екосистемою, чи вона виробляє особливі механізми конспірації і до певного моменту себе не проявляє?
Мій коментар: Чудовий приклад псевдонауки. Питання в тому, що екосистема вже включає в себе все, що є у ґрунті, бо без ґрунтової складової вона не може бути повноцінною екосистемою. Дисертанта занесло не у той степ. Крім того, якщо це екосистема, то роботу мають розглядати біологи, в географії такого поняття немає.
Питання 27: Пане, звідки Ви взяли, що Ваша ««екосистема» в «екосистемі» ... володіє високим рівнем автономності і стадійності процесів розвитку та еволюції»?
Мій коментар: По-перше, така заява свідчить тільки про низьку компетентність дисертанта – ніякий високий рівень автономності ґрунтам не властивий – вони швидко руйнуються при знятті рослинного покриву, вони не можуть самовідновлюватись (що є властивістю автономних утворень) і не є тими утвореннями, які самостійно еволюціонують. По-друге, я не розумію, що означає слово «володіє» у відношенні до ґрунту, ґрунти ні чим не володіють, можна говорити тільки про те, що їм властиве.
Рис. 1. Карта-схема просторової локалізації ... (с. 6)
Питання 28: Шановний, які ще варіанти локалізації Ви можете назвати?
Мій коментар: Крім локалізації у просторі, інших немає.
Розділ 4. «Термодинамічна та енергетична оцінка потенціалу ґрунтотворення ініціальних рендзин».
Тут, як в дисертації А.А. Кирильчука, маємо енергетичні та термодинамічні характеристики (енергія кристалічної гратки тощо) ... . А дисертант пише, що він перший!
Розділ 5. «Валовий хімічний склад ініціальних рендзин і процеси його трансформації». Наводяться результати хімічного аналізу – а далі що? Це ж звичайна робота лабораторій!
Розділ 6. «Фізико-хімічні процеси і властивості ініціальних рендзин».
Питання 29: Шановний, як оцінити Ваш запис: «встановлено, що формування ініціальних рендзин на продуктах вивітрювання крейдяного мергелю визначає їх головну особливість – усі вони середньо і сильно карбонатні з поверхні і по всьому профілю» (с. 10), так якими вони ще могли б бути?
Мій коментар: Просто дивний висновок!
Табл. 5. Мінливість значення рН ґрунтового розчину у межах екотопу сосни. Дисертант констатує, що мають місце розбіжності у значеннях рН у латеральному та вертикальному планах. Але все зводиться тільки до констатації факту ... – без аналізу.
Питання 30: Пане, чому ж немає пояснення такого розподілу рН?
Мій коментар: А мені, наприклад, відповідь відома.
Розділ 7. «Морфологічні особливості ініціальних рендзин». Дуже змістовний перший абзац, але
Питання 31: Пане, невже до Вас про це нікому не було відомо?
Мій коментар: Головне – голосно заявити, може повірять.
Висновки (всього вісім при семи завданнях, що зайве).
1. Не розумію, за кого дисертант всіх тримає – за дурнів? Як можна давати такий висновок? Тут немає, що захищати!
2. Цей висновок мають розглянути ґрунтознавці, а не географи, з перевіркою, що тут є новим!
3. Це звичайні емпіричні факти, які є результатом лабораторного аналізу і не підлягають захисту.
Питання 32: Пане, що Ви тут збираєтесь захищати?
4. Подібного роду «висновки» не можуть не викликати подив!
5. Тут ми маємо всього тільки результати лабораторного аналізу, які не підлягають захисту!
6. Це – результати лабораторних аналізів. Нічого наукового, що слід було б захищати, тут немає!
7. Це – звичайний емпіричний факт, який не підлягає захисту!
8. Рекомендації не можуть бути висновком наукової розробки!
Висновок по дисертації:
Ще раз наголошу, що тема дисертації не має зв’язку з географією і  робота має бути передана до спеціалізованої ради ґрунтознавчого профілю. Мені важко зрозуміти, як члени спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка могли прийняти до захисту таку роботу. Це що, некомпетентність членів ради, чи бажання підтримати свого? Хотілось би познайомитись з аргументацією членів спеціалізованої ради. Що стосується результатів, можу зазначити, що вони є всього тільки результатами емпіричних і лабораторних досліджень. Слід порівняти цю роботу з докторською дисертацією Кирильчука А.А. «Онтогенез і географія рендзин західного регіону України», про якого дисертант навіть не згадує. До речі, ніяких слідів декларованого застосування системного підходу у роботі немає. Перші два розділи є зайвими – це не предмет обговорення у кандидатській дисертації. З цієї точки зору дисертація не може бути оцінена позитивно. Але головним є те, що вона має захищатися у спеціалізованій раді ґрунтознавчого профілю.

19.01.2016 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов 

Немає коментарів:

Дописати коментар