Одне з головних питань, на вирішення якого мав вплинути
Майдан – зменшення одіозності й пихатості Влади, її відсторонення від людей.
Але через два роки після початку Майдану на каналах радіо та телебачення ми
чуємо наступне: ... відвідали перші особи держави – Порошенко, Яценюк та
Гройсман. Газета «ВЕСТИ» публікує матеріал: «НА МАЙДАНЕ
ОСВИСТАЛИ ВЛАСТЬ И СОРВАЛИ КОНЦЕРТ», офіційна версія
– у такий день не повинно бути концерту, в дійсності – люди почали протестувати
проти встановленого охороною президента огородження. Дивишся, слухаєш і
дивуєшся, а як це може бути? А куди поділися, наприклад, релігійні діячі? Та
справа не в тому. Мене турбує питання, звідкіля це взагалі береться. Я весь час
вважав, що першими особами в країні є:
його величність СЕЛЯНИН,
його величні сит АГРОНОМ,
його величність РОБІТНИК,
його величність ЛІКАР,
її величність МЕДСЕСТРА,
його величність ВЧИТЕЛЬ,
його величність ВОЇН,
його величність ІНЖЕНЕР,
його величність ВЧЕНИЙ,
його величність ТРЕНЕР,
...
А нам підсовують представників ВЛАДИ, заявляючи при тому, що влада належить народу (лицемірна
демагогія, бо це важко навіть уявити), хоча влада концентрується у руках
«перших осіб» і дуже швидко виникає необхідність приборкання владників. Є перші
особи, держави, перші особи області, перші особи міста, перші особи вузів ...
Ні, у країни немає майбутнього, якщо на перше місце ставляться владники і,
взагалі, людей розставляють по полицях, виходячи з тих посад, які вони
займають. Я не проти того, що деякі з керівників багато роблять для країни
(якщо, звісно, не крадуть), але коли закінчиться цей розподіл на перших,
других, третіх ... Цікаво, а скільки взагалі ось таких сходинок можуть
запропонувати ті, хто так запросто розставляє людей в країні по місцях? Вони
навіть не замислюються над тим, що це вже вводить нерівність, проти якої саме і
виступив Майдан. Перші особи – це ті, від кого все залежить, отже, всім іншим
залишається виконувати те, що вони скажуть, бо опинившись у кріслах, вони
перестають спілкуватися з тими, хто їх підняв. Так суспільство ніколи не
підніметься з обивательщини, бо всі вже розставлені по місцях – заздалегідь: «не надо
думать – с нами тот, кто всё за нас решит» - написав
Володимир Висоцький. Добре написав.
Сьогодні вже ставиться
питання про те, що пана Яценюка можуть зняти з посади прем’єра, а на його місце
претендують Гройсмана, Саакашвілі, дехто каже про Турчинова і навіть Пані
Яресько. Але виникає питання, як пан Яценюк (цей вискочка і сьогодні мріє стати
президентом), який, разом з Турчиновим, здав Крим і Східні регіони, взагалі міг
стати прем’єром? Стосовно Наталі Яресько пишуть, що вона – «слабкий» варіант,
бо не є політиком і не має амбіцій. Так ось у чому справа! Щоб очолити уряд у
скрутні часи, виявляється, не треба бути професіоналом, треба мати амбіції!
Розумієте, не бути професіоналом, а мати
амбіції! От у пана Гройсмана вони є – спочатку пробрався у мери Вінниці,
потім став головою Парламенти – величезний кар’єрний стрибок: невже такий
розумний? Чимось це починає пахнути, не дуже хорошим. Отже, експеримент Влади
над українським народом продовжується.
Обстановка в країні стає все
більш напруженою. І все це слід пов’язувати з Владою – явищем, яке вже входить
у режим агонії, бо всім вже зрозуміло: Влада – це не кращі представники народу,
це – особи з соціального аморального звалища. А вони все думають, що люди, як у
радянські часи, сприймають їх, як незамінних. Ні, панове, не вийде. Проблема у
тому, що для того, щоб відповідати сучасному моменту, треба було змінитися самим,
а не займатися перезавантаженням влади такими ж самими, тільки лояльними до
«нових» перших осіб. Не змогли, то йдіть краще самі, бо ... Майдан і не
припинявся.
Харків, 22 листопада 2015 року –люди завжди готові знову піднятися проти
Влади.
Олекса Ковальов
К сожалению, заигрывания в демократию порождают среди масс, думающих, что они вовлечены в процесс влияния на ситуацию в стране, укрепление и развитие такого явления как - Власть. В силу исторической неграмотности населения и влияния на него имперской и советской пропаганды в представлении обывателя - место во Власти - это сверхцель и предел мечтаний современного человека. А такому образованию, как страна, нужны всего лишь менеджеры по управлению в различных областях... Благо, что положительный опыт внедрения реформ и систем управления имеется в большом количестве и разнообразии. Естественно, что сложившимся олигархическим кланам такая постановка вопроса не приемлема. Находясь у власти в одой из самых богатых стран Европы, а возможно и мира, преступные организации, легализованные в виде партий, идут путём так называемого контролируемого хаоса, когда в стране постоянно поддерживается напряжение и власть делает вид, что постоянно находит выход из критических состояний, чем оправдывает своё нахождение над обществом.
ВідповістиВидалитиПривлечение молодёжи к процессам управления в стране - это один из способов осовободить общество от тягот трагического исторического прошлого и порвать порочный круг связей между приемниками коммунистического прошлого, ведь по большому счёту, сейчас в Украине у власти поколение комсомольцев...
Кто привлечет молодежь, тот и будет ею править, а вместе с нею и страной.
ВидалитиБорис Эмм
Шановний Борисе, якщо в Україні і далі молодь буде такою, яку хтось захопить і буде керувати, то у такої країни не буде майбутнього. Нам потрібна молодь, що прагне самостійно вирішувати складні питання, керуючись високою освіченістю та моральністю. На жаль, сьогодні не все виглядає добре - молодь швидко міняється, причому часто не у кращий бік. Хочуть мати відразу все, з молодих років, багато хто є не за віком розкутим, процвітає наглість, невихованість, необгрунтована вимогливість тощо. Але, думаю, з часом все прийде до норми.
ВидалитиЯ мав на увазі саме формулювання «залучення молоді» і таке інше. Так, має змінитися політичний клас, але новий політичний клас не візьметься з нікуди, тим більше штучно створивши його. «Залучена» до чогось особливо молода людина є потенційною маріонеткою. Звісно молоді можуть прийти до влади, але досвід свідчить про те, що молодь більше схильна до радикалізму, до нелюдських злочинів, попрання традицій, знищення пам’яток культури тощо. Не слід забувати, що і існуючий на Україні політичний клас буде чинити опір. Він і сам здатний відтворювати себе, «живлячись» молодими людьми, поповнюючи ними свої ряди.
ВидалитиБорис Эмм
Читаємо наступний матеріал: "Не будет третьего Майдана, будет кровавая Колиивщина"
ВідповістиВидалитиhttps://news.mail.ru/politics/24073576/?frommail=1
Варто погодитись і з Томенко, і з Березою. Влада - це брехлива балакучка, яка розраховує на те, що їй вдасться у черговий раз навішати локшину на вуха українців. Влада каже одне, робить протилежне. Кажуть, що ведуть боротьбу з корупцією, але ректори і проректори вузів призначаються за хабарі. Офшори як були, так і залишилися. А ми чуємо заклики Порошенка і Яценюка об'єднуватись, хоча самі від'єднуються, все більше віддаляються від людей. Тому ставити питання слід жорстко:
Владі немає місця в Україні! Досить, дістало! Нескінченна балаканина про Владу та її розподіл між особливо спритними задами: хто встигнув - той вскочив!
Боюся, що нинішні очільники України мають від своїх хазяїв-союзників карт-бланш на беззастережне застосування сили. Все вірно: третій майдан просто не збереться, не встигне.
ВидалитиБорис Эмм
Я вже хотів вийти на майданівську пенсію - ні, не виходить, знову ситуація стала небезпечною.
ВідповістиВидалитиШановний Борисе, я весь час ставлю питання про необхідність переходу до такого суспільства, яке не керується владою, а формуються внаслідок режиму самоорганізації, хоча розумію, що це - справа майбутнього. Але вже сьогодні слід говорити не про прихід молодих у владу, а про розгортання режимів самоорганізації на рівні територіальних громад як складових цілісного громадянського суспільства. Ось тут молодь може себе проявити. А далі ці режими мають, шляхом взаємодії, запустити глибокі перетворення на рівні всієї країни.
Що стосується 3-го Майдану, його і не повинно бути, бо Майдан і не припинявся, йдеться тільки про чергову хвилю. А те, що наші владники будуть готові застосувати зброю проти людей, я навіть не сумніваюсь - Влада є Влада, вона буде чинити жорсткий опір, але шансів у неї немає. Причому я так думаю, що цей процес захопить і Росію, хоча там ситуація дещо інша. Те, що наробив Путін в Росії - вибухи жилих будинків у містах, страшна історія Беслану, коли з танку розстрілювали школу, щоб звинуватити чеченців, Абхазія, Південна Осетія ... - ось приклад дії Влади, яка розглядає людей, як сировину, ресурс для досягнення своїх цілей ... Страшно те, що знайшлися виконавці, хоча і у нас таких ідіотів також достатньо. У нас з росіянами є спільне (можна додати і інші колишні радянські республіки) - це Влада, яка, як це може не виглядати дивним, концентрується у Кремлі. Цим я хочу сказати, що розпад СРСР поки що продовжується, і буде продовжуватись, поки ще ці жахливі стереотипи минулого - радянщини - не будуть стерті остаточно. Ми всі продовжуємо жити у радянській владній системі КПРСного типу, тільки вона набула ще більш безобразної форми - олігархізувалася та обнагліла. Ось проти чого слід виступати. А в Україні пішли саме радянським шляхом, перш за все виділили Київ, який, з незрозумілих причин, чомусь має жити не так. як всі інші міста і селища. Весь час мусується питання про якісь особливі закони, які мають закріпити цю асиметрію. Та не може бути асиметрії у нормальній соціально-орієнтованій країні, це - нонсенс. І це, в свою чергу, вносить розбрат всередині країни. Отже, питань дуже багато. Ви, Борисе, молода людина, і Вам буде належати майбутнє. Отже, беріться за справу!
Шановні автори! Чи не вважаєте Ви запотрібним зробити функцію коментування неанонимною? Бо дивно бачити дискуси з анонімами...
ВідповістиВидалитиЦе не вирішить ситуації, бо будуть реєструватися під вигаданним ім'ям.
ВидалитиТак, Андрію, ми на це весь час вказуємо, але, нажаль, не всі можуть так робити, що, до речі, вказує на те, що ми не живемо у вільному суспільстві. Але інколи під "Анонімом" ховаються ті, хто просто хоче витягти певну інформацію.
ВідповістиВидалитиЗвичайно анонімність у публічній дискусії - це нонсенс.
ВідповістиВидалитиПогоджуюсь з Олександром Павловичем, що тут є проблема відсутності свободи у суспільстві, а також з боку певних дописувачів небажання відповідати за свої слова публічно.
Останнім часом схиляюся до думки, що потрібно виходити з позитиву - своїм прикладом показувати, що відкритість та відповідальність у публічній дискусії це норма.
Заборонами ми відберемо шанс у людей, які дописують анонімно, зрозуміти, що є інша позиція - відкрита та відповідальна, а також, що свобода в середині кожного, а не в руках керівника чи ще когось і лише від нас залежить бути вільним чи ні.
Дякую за дискусію. Макса поздоровляю з одруженням. Погоджуюсь з такими думками. Думаю, наш сайт саме і є прикладом відкритості. Серед нас немає тих, хто ховається. Слід виходити з наступного: особливістю вільної людини є наявність власної думки, власної позиції, відвертість ... Наука (і не тільки) будується саме на існуванні особистих позицій та їх взаємодії шляхом диспуту. Але тут можна бачити і інше. Якщо є явище анонімності, це означає, що суспільство хворе, що воно не може рухатись вперед. На жаль, приклад показують представники саме Влади: одне заявляють, інше роблять і намагаються створювати враження, що їх справи не розходяться з їх словами. Це - мутно-хіркова позиція, яка не до лиця "першим особам", але саме такі індивіди мають перевагу. До речі, гарний приклад - те, що сталося з Каразінським університетом, в якому діяльність адмін-купки була доволі утаємниченою. Взагалі-то тут ми маємо приклад скейлінгу - те саме відтворюється на різних масштабних рівнях. Це означає, що не можна домогтися змін, міняючи тільки верхівку - мінятися мають всі.
ВідповістиВидалитиЗараз наша країна у дуже скрутному становищі. І саме зараз слід міняти стереотипи поведінки, бо якщо це не зробити, завтра від нас відвернуться всі ті, хто сьогодні нам допомагає.