5 грудня 2014 р.

Чи допоможе люстрація повернути Україні імідж країни з високим рівнем науки та освіти?

Ми виставляємо два відгуки про автореферати дисертацій – Іванюка Д.В. та Кривошеїна О.О., підготовлених під керівництвом доктора географічних наук, професора кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка пана Самойленка Віктора Миколайовича. Обидві дисертації написані одним стилем, що свідчить про безпосередню участь пана Самойленка у написанні текстів. Це - стиль навішування-локшини-на-вуха. Він зводиться до замилювання очей великою кількістю наукових і наукоподібних термінів, які використовуються чисто формально. Виникає питання, невже співробітники географічного факультету головного, з їх точки зору, університету України не побачили цього? Невже члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка не змогли відрізнити чистої води профанацію від наукового дослідження? Як офіційні опоненти могли погодитись опонувати майстрам «наукового» словоблуддя? Ми ставимо питання ректору університету пану Губерському Л.В.  та міністру освіти і науки пану Квіту С.М.: як могли допустити, щоб «головний» університет України став джерелом псевдонаукової ахінеї і мряки? І чи не варто переглянути докторську дисертацію пана Самойленка С.В., бо схоже, що і його дисертація була написана у стилі навішування-локшини-на-вуха?

Автор: Іванюк Дмитро Вікторович;
Тема: Моделювання стану геосистем басейнової ландшафтної територіальної структури (на прикладі р. Десни);
Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів;
Науковий керівник: Самойленко Віктор Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Офіційні опоненти:
Ільїн Леонід Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму та готельного господарства, Східноєвропейський національний університет ім. лесі Українки;
Воровка Володимир Петрович, кандидат географічних наук, декан природничо-географічного факультету, Мелітопоський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького.
Захист відбудеться «23» грудня 2014 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.


Відгук
Про автореферат дисертації
Іванюка Дмитра Вікторовича
«Моделювання стану геосистем
басейнової ландшафтної територіальної
структури (на прикладі р. Десни)»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Перш за все хочу вказати на досить складну назву дисертації. Більше того, вона є некоректною, бо виходить, що йдеться про геосистеми структури, а це важко зрозуміти. Цікаво, коли цю роботу приймали до захисту, хтось з членів ради звернув увагу на це? Подивимось роботу.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Відразу виникає питання
Питання 1: Пане Дмитро, що Ви розумієте під геосистемою?
Питання 2: Пане, про який плин процесів у геосистемах йдеться?
Читаємо: «Наочним проявом цього є зниження їхньої здатності до саморегуляції, що, в свою чергу, зумовлює суттєве погіршення стану …» (с. 1).
Питання 3: Пане, процес – це рух через різність, а не функціональний режим, то про яку саморегуляцію Ви пишете?
Мій коментар: Це називається – чує дзвін, та не знає, де він. До речі, стан не погіршується, він просто міняється – в природі немає поганих і хороших станів.
Читаємо: «Для геосистем басейнової ландшафтно-територіальної структури …» (с. 1).
Питання 4: Пане, що для Вас є басейн, ландшафт, територія і як вони між собою пов’язані?
Мій коментар: Бачу, що написати відгук буде важко. Людина не розуміє, що ландшафт не територіальний, і структура не може бути територіальною, вона може бути просторовою. Зрозуміло, що я не очікую від пана Дмитра змістовної відповіді на питання стосовно розуміння ландшафту.
Питання 5: Пане про яке управління геосистемами річкових басейнів йдеться?
Мій коментар: Пан не знає, що ми вже доуправлялися природними процесами. і що складними природними процесами навряд чи можна управляти, а також так звані природоохоронні заходи спрямовані не на керування річковими басейнами, а на керування людською діяльністю. Пан цього не розуміє.
Питання 6: Пане, що Ви розумієте під терміном «геокомпонент», які критерії дозволяють виявити їх?
Мій коментар: Цей термін використовувався свого часу географами, але не набув поширення і на сьогодні не сприймається як такий, що є обґрунтованим.
Питання 6: Пане, що Ви розумієте під словосполученням «рівень стану»?
Мій коментар: Воно означає тільки одне – людина не розуміє, що пише.
Питання 7: Пане, а чому питання стану геосистем є саме конструктивно-географічною і геоекологічною проблемою?
Об’єкт дослідження: «Загальним об’єктом дослідження є геосистеми басейнової ландшафтної територіальної структури, середніх і великих водотоків, частковим – (тестовим) об’єктом – басейнова геосистема Десни …» (с. 2).
Мій коментар: Думаю, ця вигадка ділити об’єкт дослідження на загальний і частковий не є коректною, пишуть про об’єкт дослідження на прикладі чогось конкретного, і цього достатньо.
Питання 8: Ще раз ставлю питання – що таке геосистема структури?
Мій коментар: Звучить науково!
Предмет дослідження: «Загальним предметом дослідження є принципи, критерії, підходи та особливості математичного моделювання рівню стану головного об’єкту досліджень, частковим … - тестування розроблених підходів на частковому об’єкті дослідження».
Питання 8: Пане, для чого Ви використовуєте таку форму висловлення своїх уявлень – чи не для того, щоб вразити читача, який, прочитавши це, може подумати, що він дурненький?
Мій коментар: Це робиться для того, щоб важче було зрозуміти, що за висловлюваннями нічого немає. Перепрошую, принципи, критерії і підходи не досліджуються, вони виводяться, відбираються, більше того, вони мають бути вже відомими до початку дослідження. У пана немає предмета дослідження, те, що написане, не є предметом, бо предмет дослідження – це аспект об’єкта. Пан науковий керівник має про це знати.
Методи дослідження.
Мій коментар: Мені дуже подобається слово «гідроінвайронменталогія», більше мені сказати нема чого.
Наукова новизна: «… вперше обґрунтовано, розроблено та протестовано методику моделювання стану геосистем басейнової ландшафтної територіальної структури …» (с. 3).
Мій коментар: Більше того, слід додати, що вперше введена така маячня, як «геосистеми басейнової ландшафтної територіальної структури», ясно, що для її дослідження потрібна своя методика - маячнева. Чесно кажучи, дуже важко оцінювати текст, написаний нарочито ускладненим стилем. Почитайте:
. «обґрунтовано та формалізовано за допомогою застосування записів і комбінацій випадкових й «антропогенно»-детермінованих полів диференціацію басейнових геосистем…» (с. 3).
Мій коментар: Йдеться про те, що автор обґрунтував диференціацію басейнових геосистем, а все інше – словесне лушпиння. Але обґрунтованість визначають члени вченої ради, опоненти та інші фахівці, тобто слід було написати: запропоновано спосіб диференціації …, чи щось подібне.
. «запропоновано та протестовано такі складники параметричної стійкості басейнової геосистеми, як ацидифікаційна параметрично-процесна стійкість …; 
Питання 9: Пане, які інші варіанти стійкості, крім «ацидифікаційна параметрично-процесна стійкість», Ви можете назвати, чому Ви вивели наперед саме ацидифікацію?
. розроблено схему модельної параметризації й визначення складників вододільно-водозбірної фазово-етологічної стійкості басейнових геосистем;
Питання 10: Пане, це словесне лушпиння Вам запропонував Ваш науковий керівник пан В.М. Самойленко?
Мій коментар: Це справжнє словесне лушпиння, призначення якого – створити враження великої науки.
Питання 10: Пане, «фазово-» у Вас означає відношення до фазового портрету, чи йдеться про фазовий стан якоїсь речовини?
Питання 11: Пане, етологія – це наука, що вивчає поведінку характер і поведінку людей та тварин, яке відношення цей термін має до басейнових геосистем?
Мій коментар: Ніякого, просто треба було написати так, щоб текст залишав враження глибоко-наукового. Але враження зворотне – звичайна слово-блудлива абракадабра. Невже на географічному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка могли повестися на цю маячню? Пане Самойленко, я викликаю Вас на відкриту дискусію в Інтернеті з приводу ось цієї маячні, яку Ви (саме Ви!) понаписували в дисертації Вашого аспіранта. Дуже сумніваюсь, що він це розуміє.
. запропоновано алгоритмічну та категорійно-класифікаційну схему моделювання грунтово-самоочищувальної параметрично-процесної стійкості … .
Мій коментар: У мене складається враження, що пан Самойленко (а йдеться саме про нього, бо аспірант таке написати не зміг би) всіх вважає ідіотами. Ні, пане Самойленко, оцінка інша: Ви, пане Самойленко – локшино-вішальник. І мене вражає той факт, що супер-професура Київського національного університету ім. Тараса Шевченка проковтнула цю ахінею. Пани професори, Вас же всіх шиють у дурні!
Основний зміст роботи
Розділ 1: Заголовок відсутній. Дисертант пише, що виконав аналіз передумов дослідження, проаналізував наукові праці … , завдяки чому сформував теоретико-методичний базис.
Мій коментар: Шановний Дмитре, по-перше, теорія і методика – це абсолютно різні речі. По-друге,
Питання 12: Шановний, ким було сформовано теоретичний і методичний базис – Вами?
Мій коментар: Питання, пов’язані зі структурою та функціонуванням річкових басейнів, розробляються дуже давно і серйозно, у списку авторів, які Ви навели, є багато таких, які розглядали цю проблематику поверхнево, і немає дуже відомих авторів, у тому числі закордонних.
Питання 13: Шановний, що таке «синергічне комбінування підходів …»?
Мій коментар: Отже, ми маємо справу з комбінатором від науки!
В якості головного дисертант бере поняття «басейнова геосистема».
Питання 14: Пане, а що таке «геосистема» взагалі?
Мій коментар: Я ставлю це питання, бо дисертант нічого про це не пише, але заявляє, що моделює геосистему. Але як можна моделювати те, що не є визначеним? Насправді, справа в іншому. Дисертант просто не розуміє, що таке геосистема, він не розуміє, що не може бути басейнової геосистеми, а може бути басейн як геосистема, ліс як геосистема, місто як геосистема тощо, бо геосистема – це платформа, з позиції якої ми щось розглядаємо, це – результат розгляду об’єкта дослідження з позиції системного підходу. А у дисертанта така геосистема існує реально. Це дуже груба помилка! Тим більш жахливо виглядає спроба визначити басейнову геосистему: це – «територіальна одиниця (елемент) басейнової ЛТС…» (с. 5), а що таке ЛТС – спробуйте здогадатися самі (я думаю, це – ландшафтно-територіальна система, якщо користуватися стилем автора чи, вірніше, його керівника), але якщо це так, то це - чергова локшина-на-вуха. Перепрошую, геосистема принципово не може бути територіальною одиницею, бо система (як і геосистема) – це сукупність відносин між складовими! І цей пан взявся писати про басейнову геосистему?
Читаємо: «За допомогою застосування записів і комбінацій випадкових і «антропогенно»-детермінованих полів було формалізовано вихідний для моделювання розподіл басейнової геосистеми на генезисно-еволюційні підсистеми (структури), а саме на: (квазі)природну підсистему з набором її басейнових підсистем (субструктур) – територіальних, морфологічно-позиційних, ландшафтних, фізико-географічних …» (с. 5) – я не можу більше переписувати це словоблуддя. Тому поставлю тільки одне питання
Питання 15: Пане, як виглядають Ваші «морфологічно-позиційні субструктури»?
Мій коментар: Який чудовий приклад наукоподібної мряки!
Що цікаво, перший розділ дисертант завершує визначенням мети і завдань дослідження, хоча це робиться у вступній частині, а перший розділ, як і всі наступні, має бути присвячений виконанню цих завдань.
Розділ 2: Заголовок відсутній. Створено інформаційний, і т. ч. геоінформаційний, базис щодо басейнової геосистеми.
Мій коментар: Перепрошую, йдеться про те, що цей розділ заповнений даними, сукупність яких дисертант називає інформаційним базисом.
Питання 16: Пане, що таке інформація і чим різняться інформація та геоінформація?
Мій коментар: Сумніваюсь, що дисертант розбирався у цих питаннях. На рис. 1 дана схема, як пише дисертант - басейнових територіальних підсистем.
Мій коментар: А я і не знав, що підсистеми є територіальними і їх виділяти так просто! Як я відстав від Дмитра Вікторовича!
Розділ 3: Заголовок відсутній (це - тайна).
Читаємо: «Розроблено методику моделювання рівня стану геосистем басейнової ЛТС …» (с. 6).
Питання 17: Пане, про яке моделювання рівню стану йдеться?
Мій коментар: Перепрошую, по-перше, стан не моделюється, він визначається і описується, по-друге, стан не характеризується рівнями – якщо є рівні, то їм відповідають різні стани (наприклад, активності). Текст демонструє нерозуміння автором термінів, які він використовує!
Написане далі просто вражає. Виявляється, є фазова і параметрична стійкість. Але ж йдеться не про стійкість, а про області толерантності! Просто жахливо виглядає «фазово-антропізаційна стійкість» (тобто це просто область толерантності по відношенню до антропогенного тиску, яку, до речі, визначити вкрай складно, якщо взагалі можливо). І вже точно такий показник не можна розрахувати за допомогою простої формули, наведеної в авторефераті. До речі
Питання 18: Пане, кому належать ця і інші формули у Вашій роботі?
Просто вражає назва Табл. 2 – «Категорійно-класифікаційна схема рівнів стану БГ …» (с. 7).
Питання 19: Пане, де тут категорії і де тут схема?
Мій коментар: А ні категорій, а ні схеми тут немає, але виглядає науково!
Ще «краще» виглядає «фазово-етологічна стійкість» - «відображає ступінь збереження відношень гідрофункціонування – основних структуротвірних у басейновій ЛТС» (с. 8).
Питання 20: Пане, невже не можна було написати ще псевдонауково-крутіше?
Читаємо: «відображення міри трансформації місцезнаходження (квазі)природного вододілу та водозбору …» (с. 8)!
Мій коментар: Оце так круто! Уявляєте собі міру трансформації свого місцезнаходження? Не уявляєте? А чому? Бо Ви – не Савченко В.М. і не Іванюк Д.В., а жаль, бо, пане читач, Ви не зможете піднятися на таких високий рівень науковості!
Питання 21: Пане, а чому природний вододіл — квазі, а водозбір — не квазі?
Далі дисертант демонструє свої знання в області радянського ландшафтознавства і пише про ознаки «типовості складу та співвідношення геосистем басейнових ландшафтних підсистем БГ (зокрема, під урочищ щодо урочищ, урочищ щодо місцевостей і ін.)» (с. 8).
Питання 22: Шановний, а Ви уявляєте собі, що таке урочище, що таке місцевість?
Мій коментар: Ні, не уявляє, він пише те, що йому сказав його «науковий» керівник.
Надзвичайно цікавою є диференціація гідромережної фазово-етологічної стійкості на каналізаційно-підпірну і стоково-регулювальну. Ви уявляєте собі, яка у цій дисертації НАУКА! Хто б ще міг накатати таке?
Перепрошую, далі – стор. 9 – 13 я вже тільки проглянув, бо мене знудило. На стор. 14 – три чи то карти, чи то карто-схеми. Мені важко зрозуміти, що таке «функціонально-природокористувальні підсистеми», «варіанти каналізації і підпору ділянок гідромережі» чи «рівень стану» казна чого, все це сприймається як щось, дуже віддалене від науки і географії.
Висновки (їх 11 при чотирьох завданнях!):
Автор заявляє, що в дисертації «обґрунтовано, розроблено та протестовано на прикладі геосистеми Десни методику моделювання стану геосистем …» (с. 15), з чим неможливо погодитись, бо дисертант продемонстрував повне нерозуміння того, що таке геосистема. Далі мої коментарі по пунктах.
1. Це не висновок, а декларація.
2. Це не висновок, а констатація.
3. Рівень стану геосистеми має визначатися не за рівнем стану певних складників, а як цілісності, тобто з використанням відповідних показників.
4. Як розуміється автором стійкість є всього тільки його розумінням, а не результатом дослідження.
5. Розподіл автором «фазової стійкісті» не може вважатися результатом дослідження.
6. Розгляд автором вигаданої ним параметричної стійкості не можна вважати результатом наукового дослідження.
7. Пропозиції можливих підходів до параметризації не є науковим висновком.
8. Обґрунтованість чи необґрунтованість параметричного моделювання визначається не автором, а членами ради, опонентами і іншими фахівцями.
9. Як розглядається надійність геосистеми – справа автора, але не є науковим результатом.
10.  Репрезентативність набору тестових басейнів не є науковим результатом.
11. Проведення тестування не є науковим результатом.
Мій коментар: Об’єктом дослідження дисертант обрав «геосистеми басейнової ландшафтної територіальної структури», але я не знайшов нічого, що дозволило б мені побачити саме геосистему. Більше того, я побачив спробу автора шляхом використання наукоподібної термінології підсунути фахівцям профанацію. Замість дослідження об’єкту – розмови про моделювання. Але моделі починають створювати тоді, коли об’єкт дослідження стає зрозумілим, інакше це перетворюється на муть: моделі того, не знаю чого!
Висновок по автореферату:
Чудовий приклад того, як, маніпулюючи наукоподібною термінологію, можна в’їхати на захист кандидатської дисертації. По цій дисертації просто нема, що сказати, бо це – словесне лушпиння, яке чергується з формулами, які записані так, щоб здавалося, що вони складні. Мене вражає той факт, що у черговий раз спеціалізована вчена рада Київського національного університету ім. Тараса Шевченка прийняла до захисту чистої води профанацію, основу якої складає наукоподібне словоблуддя і навішування локшини, що я кваліфікую як хамство. Не може бути й мови про якусь позитивну оцінку цієї «дисертації».
Доктор географічних наук                      О.П. Ковальов

5.12.2014 року        

Немає коментарів:

Дописати коментар