ЖАХ: НЕВЖЕ ТАКЕ МОЖЛИВЕ У КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА?

Автор: Кривошеїн Олександр Олегович;

Тема: Геоінформаційне моделювання потенційної продуктивності землеробських ландшафтів України;

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів;

Науковий керівник: Самойленко Віктор Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка;

Ситник Олексій Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини.

Захист відбудеться «23» грудня 2014 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук

про автореферат дисертації

Кривошеїна Олександра Олеговича

«Геоінформаційне моделювання потенційної

продуктивності землеробських ландшафтів України».

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Коли я бачу у назві слово «ландшафт», розумію, що не зможу не прочитати таку роботу і не написати відгук, тим більше робота писалася у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Однак, відразу зазначу, що нічого не чув про наукового керівника – Самойленка Віктора Миколайовича.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відразу трохи дивують такі слова, як «збільшення виробництва сільгосппродукції», «інтенсивні технології», «рівень врожайності», «агросектор» і т. і. Повернувся до обкладинки – чи не переплутав я, може це залетіла дисертація з Сільськогосподарського університету … Але ні, написано, що робота йде за спеціальністю «конструктивна географія …». Подивимось.

Читаємо: «необхідність забезпечення агросектору … інформацією щодо впливу очікуваних погодних умов на формування продуктивності посівів …» (с. 1) – знову звертаюсь до обкладинки … та ні, робота подана до географічної ради… А ось бачу – «антропізоване …» - це вже моє слово, приємно. А ось і те, що цікавить мене як ландшафтознавця – «… продуктивності землеробських ландшафтів та міру виконання цими ландшафтами їхніх найкорисніших соціально-економічних функцій» (с. 1).

Питання 1: Пане, я розумію, що Вам, як аспіранту цього університету, вже забезпечений на захисті позитивний результат, але у Вас ландшафт – це що, деякий матеріальний об’єкт, який виконує певні функції?

Мій коментар: Якщо на самому початку автореферату я зустрічаю таку позицію, то у мене виникає питання щодо обізнаності дисертанта стосовно проблематики, які має місце у ландшафтознавстві. Навіть уявити собі не можу, щоб ландшафт мав «найкориснішу соціально-економічну функцію», перепрошую, це яким чином? 

Читаємо: «Реалізацію процесу моделювання продуктивності ландшафтів …» (с. 1) …

Питання 2: Пане, так у Вас ландшафт – це те саме, що і родючий ґрунт, якщо це не так, що у Вас входить у поняття «ландшафт»?

Мій коментар: А все, що завгодно – і ґрунти, і погодні умови, і труд селян разом з їх с/г машинами – все! І ось це «все» характеризується продуктивністю, невже не зрозуміло, пане Ковальов!

Питання 3: Пане, а може Вам відразу піти до спеціалізованої ради с/г спрямування?

Мій коментар: Та ні, тут вже все схоплено, домовлено – свої люди …, а там спеціалісти почнуть клювати, знайдуть прояви некомпетентності …

Питання 4: Пане, але ж у Вас показник – «врожайність» - чисто агрономічний …?

Мій коментар: А ми об’явимо його географічним, хто нам, киянам, завадить – ми головні!

Мені дуже сподобався вислів «суперпозиційне сполучення метеорологічних, біологічних і ґрунтових кластерів …» (с. 1).

Питання 4: Пане, Ви хоча б розумієте, що таке суперпозиція?

Мій коментар: Пан не розуміє, просто термін так гарно пахне наукою …! Пане, у природних формах організації, які характеризуються нелінійністю зв’язків, суперпозиція не спостерігається.

Питання 5: Пане, коли Ви пишете про метеорологічні та інші кластери, це кластери окремі, чи йдеться про кластери, що охоплюють «метео-», «біо-» та «ґрунти»?

Питання 6: Пане, а що це за метеорологічний кластер, може йдеться про атмосферний кластер?

Мій коментар: Я дійсно не можу второпати, про що взагалі йдеться!

Питання 7: Пане, що уявляє собою царина конструктивної географії?

Мій коментар: Не думаю, що пан серйозно замислювався над цим питанням, а жаль.

Питання 8: Пане, а до чого, з Вашої точки зору, зводиться раціональне природокористування?

Мій коментар: Якби пан читав серйозну літературу, він би знав, що так зване «раціональне природокористування» - це вислів, який прийшов з минулого і на сьогодні вже втратив свою значимість.

Об’єкт дослідження: «Загальним об’єктом дослідження є землеробські ландшафти, частковим (верифікаційним) об’єктом – тестові землеробські ландшафти України» (с. 2).

Мій коментар: Ніколи ще не зустрічав в одній роботі два варіанти об’єктів дослідження – загальний і частковий, та ще й верифікаційний, тут дай Боже, з одним розібратися!

Питання 9: Пане, що таке верифікація і як об’єкт може бути верифікаційним?

Мій коментар: Може й не може, але звучить дуже науково!

Питання 10: Пане, якими параметрами характеризується ландшафт взагалі і Ваш землеробський ландшафт?

Мій коментар: А що, мають бути якісь параметри?

Предмет дослідження: «Загальним предметом … є принципи, критерії, підходи і особливості геоінформаційного моделювання загального об’єкта досліджень, частковим – верифікація розроблених моделей стосовно часткового об’єкта досліджень» (с. 2).

Питання 11: Пане, так Ви досліджували «принципи, критерії, підходи і особливості геоінформаційного моделювання загального об’єкта досліджень»?

Мій коментар: Пан не розуміє, що таке «предмет дослідження», пане, предмет дослідження – це аспект об’єкта дослідження, а не принципи, критерії і підходи. Предмет дослідження виписаний абсолютно безграмотно (і це при тому, що керівник – доктор наук!).

Мета дослідження: «обґрунтування, розробка та верифікація геоінформаційного моделювання потенційної продуктивності землеробських ландшафтів України» (с. 2).

Питання 12: Пане, що Ви розумієте під геоінформаційним моделюванням?

Питання 13: Шановний, а чи існує інформаційне моделювання?

Мій коментар: Я ставлю це питання, бо географи надто захоплюються цими термінами – «геоінформація» та «геоінформаційне моделювання», не віддаючи собі звіт, що приставка «гео-» тут зовсім не означає відношення до географії. Більше того, слово «інформація» зазвичай розуміється дуже спрощено. Так і тут: дисертант навряд чи зможе пояснити, до чого зводиться інформаційна модель, але з легкістю пише «геоінформаційне моделювання». Все це – іграшки. Але справа навіть не в цьому. Об’єктом дослідження в дисертації виступає «землеробські ландшафти», так ось цього об’єкту в задачі дослідження просто немає.

Завдання дослідження:

. провести аналіз чинних науково-методичних і прикладних розробок …;

Мій коментар: Це не завдання, а етап дослідження.

. здійснити вирізнення та дати комплексну характеристику тестових землеробських ландшафтів …;

. обґрунтувати й розробити загальну факторну, блокові та прогностичну моделі продуктивності землеробських ландшафтів;

. провести тематичну верифікацію розроблених моделей продуктивності щодо тестових землеробських ландшафтів;

. розробити рекомендації … .

Мій коментар: Розробка рекомендацій не є завданням наукового дослідження. 

Чого тут бракує? Бракує обґрунтування об’єкту дослідження, яке має дати відповідь на питання: як автор уявляє собі те, що він називає землеробським ландшафтом. Важко зрозуміти, як автор будував свої моделі, не розкривши суть об’єкта дослідження!

Методи: застосовувалися методи конструктивно-географічного, фізико-географічного та агроґрунтового аналізу.

Питання 14: Пане, чим відрізняються метод конструктивно-географічного аналізу від методу фізико-географічного аналізу, і чи існує просто метод географічного аналізу?

Мій коментар: Перепрошую, аналіз є аналіз, і говорити про якісь форми географічного аналізу безглуздо! Є агроґрунти, але ніхто з фахівців не каже «агроґрунтовий аналіз».

Наукова новизна.

вперше:

. обґрунтовано і верифіковано загальну факторну модель потенційної продуктивності землеробських ландшафтів …;    

Питання 15: Пане, а модель просто ландшафту існує?

Мій коментар: Щоб дати відповідь на це питання, слід розуміти, що таке ландшафт, а для цього слід провести обговорення позицій.

. розроблено блокові моделі потенційної продуктивності …;

Мій коментар: Але розробка моделей не є самим дослідженням, модель – це результат дослідження!

. обґрунтовано критерії модельного вирізнення тестових землеробських ландшафтів;

Питання 16: Пане, а які варіанти вирізнення ще існують?

Мій коментар: Я не розумію, що таке «модельне вирізнення».

. обґрунтовано і верифіковано прогностичну модель продуктивності …;

Мій коментар: Але ж моделі і створюються заради прогнозу, навіщо писати «прогностична модель»!

. створено комплексну графічну модель кислотної відмови геосистеми;

Мій коментар: Ось це цікаво, треба буде подивитися уважно.

Основний зміст роботи

Розділ 1: «Аналіз передумов досліджень і вибір їхньої стратегії».

Читаємо: «Зокрема, … землеробські ландшафти було кваліфіковано як різновид сільськогосподарських ландшафтів, а саме як антропогенні ландшафти. Придатні для вирощування сільськогосподарських культур …» (с. 5).

Питання 17: Пане, невже до Вас ніхто цього не розумів?

Мій коментар: Дивно, шановний пан Олександр не торкнувся питання визначення ландшафту як загального терміну, а підняв питання, яке є всім зрозумілим.

Мене вражає те, що автор, повідомивши у тексті про розробку моделі кислотної відмови геосистеми, нічого про неї не пише. Може це така «модель», яку бажано не виставляти на загальний огляд?

Чесно кажучи, я так і не зрозумів смисл першого розділу, в якому нічого не обговорюється. Автореферат має містити матеріал, який дозволяє оцінити зроблене, а не просто перелік зробленого. Перший розділ не відповідає вимогам до авторефератів!

Розділ 2: «Вирішення та комплексна характеристика тестових землеробських ландшафтів України».

Читаємо: «… з огляду на характеристики ґрунтів, таких як: похил поверхні ґрунту, гранулометричний склад ґрунту, глибина кореневмісного шару ґрунту, доступна ґрунтова волога; кислотність (лужність) та солоність ґрунту» (с. 5).

Питання 18: Пане, з яких це пір похил поверхні став характеристикою ґрунту?

Мій коментар: Тепер зрозуміло, чому пан не може захищати роботу у спеціалізованій раді с/г спрямування – там його засміють.

Питання 19: Пане, а що таке ґрунт взагалі?

Мій коментар: Я думаю, пан Олександр писав свою роботу, базуючись на допотопних поглядах далекого минулого. Всі ці показники – це добре, але вони не характеризуються ґрунт як ціле. Показники, які використав пан – це показники ґрунтового середовища. Дивує і те, що, пишучи про землеробські ландшафти, пан все звів до окремих характеристик ґрунтового середовища. У табл. 1 (с. 5) бачимо все ті ж ґрунтові показники.

Питання 20: Пане, а де ж Ваш землеробський ландшафт?

Мій коментар: А їх і не могло бути, бо пан не визначив своє розуміння ландшафт і навряд чи має відповідні уявлення.

У мене питання до наукового керівника цього молодика:

Шановний Віктор Миколайович, що це за фігня?  

На стор. 6 – рис. 1 – карта тестових ландшафтів …

Питання 21: Пане, чим відрізняється ландшафт від продуктивності?

Мій коментар: Просто дивно – написано, що це карта ландшафтів, а шкала відображає продуктивність! Виникає питання, що це за іграшки у слова?

Читаємо: «Створений геоінформаційний базис, який віддзеркалює територіальний розподіл тестових землеробських ландшафтів … . На його основі виконано комплексну характеристику таких ландшафтів з поєднанням адміністративно-територіального й агрогрунтово-районувального та фізико-географічного принципів і аналізом кожного компонента ландшафту, що має суттєвий вплив на ефективність його соціально-економічних функцій …» (с. 6).

Питання 22: Пане, що таке «територіальний розподіл», чим він відрізняється від просторового аналогу?

Питання 23: Пане, до чого зводиться адміністративно-територіальний принцип?

Питання 24: Пане, у чому полягає фізико-географічний принцип?

Питання 25: Пане, як можна поєднати адміністративно-територіальний та фізико-географічний принципи, а їх – з аналізом компонентів?

Мій коментар: Прочитавши цей шедевр, я задався питанням: невже така ахінея може проходити через спеціалізовані вчені ради, та ще й у «головному» університеті країни? Перепрошую, за таке словоблуддя у наукового керівника слід відразу відібрати диплом доктора наук!

Розділ 3. «Обґрунтування й розробка моделей потенційної продуктивності землеробських ландшафтів».

Читаємо: «Під продуктивністю землеробського ландшафту розуміється здатність цього ландшафту виробляти с/г продукцію з результувальною модельною параметризацією цієї здатності …» (с. 6).

Мій коментар: Шановний географ, ти щось зрозумів? Я – нічого! Поки що я бачу спробу засипати читача мутними наукоподібними фразами.

Питання 26: Пане, що таке «результувальна модельна параметризація»?

Мій коментар: Це те, що не кожному дано зрозуміти!

Далі йде «Загальна факторна модель потенційної продуктивності …».

Питання 27: Пане, Ваш «метеорологічний блок» має відношення до Вашого землеробського ландшафту?

Мій коментар: Робота будується без визначення головного поняття – землеробського ландшафту, отже, в такий «ландшафт» автор може вводити все, що завгодно – і метеорологічний, і продукційний блоки, виходячи з принципу: що хочу, то й ворочу. Цей принцип є головним у цій «дисертації».

Питання 28: Пане, а чому Ви не ввели гідрогеологічний блок, водно-стічний блок, пташино-мишиний блок (бо птахи і мишки впливають на врожай!)?

Питання 29: Пане, а куди подівся ризосферний модельний блок?

Мій коментар: Це непорядок, терміново ввести і все перерахувати!

Питання 30: Пане, у Вашій схемі що означає блок «похил ґрунту»?

Мій коментар: Це означає, що автор – профанатор! Я вже не буду ставити питання стосовно цієї схеми – вона не має нічого спільного з наукою, це – ахінея. Що стосується рівняння на стор. 8 – якби прогнозування продуктивності можна було рахувати за допомогою таких формул, це взагалі не було би проблемою.

Розділ 4: «Тематична верифікація розроблених моделей продуктивності щодо тестових землеробських ландшафтів».

Питання 31: Пане, які ще варіанти верифікації Ви можете назвати і у чому суть тематичної верифікації?

Питання 32: Пане, що таке «верифікаційне моделювання»?

Мій коментар: Я дійсно не знаю, я знаю що таке верифікація моделі, а тут щось інше!

Питання 33: Пане, як виглядають Ваші «модельні територіальні одиниці»?

Мій коментар: Як виглядають, так і виглядають. Особливо мені подобається ОАП – одиниця адміністративного поділу з державним ОАП, що дорівнює нулю. Ви розумієте, з якими пройдохами у лиці цього аспіранта і його «наукового» керівника зіткнулася географія? І це – у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка?!? Як таке могли випустити на захист?

Питання 34: Пане, а що собою уявляє «принцип використання величин зазначеної продуктивності»?

Мій коментар: Нічого, це просто слова!

Питання 35: Пане, а що таке «індекс листкової поверхні на рівні адмінрайонів»?

Мій коментар: Перепрошую, у мене вже не вистачає слів для коментарів.

Питання 36: Пане, що означає «змодельовані параметри»?

Мій коментар: Це означає «справжня наука»!

Що стосується всіх цих прогнозних карт, не дай Боже показувати це аграріям – у хлопців може статися інфаркт. Цими питаннями займаються цілі НДІ, серйозні фірми, тут взяли кілька показників, просумували і ось вам – готовий прогноз, та ще й об’єднаний з принципом адміністративного поділу. Просто жах! Не сумніваюсь, що у спеціалізованій раді с/г спрямування така робота викликала би сміх і обурення, але, виявляється, географи Київського національного університету ім. Тараса Шевченка іншої думки.

Висновки (тільки прокоментую) – 10 висновків на п’ять завдань (?):

1. Це не висновок, а декларація.

2. Автор пише про обґрунтованість загальної факторної моделі потенційної продуктивності землеробських ландшафтів, не даючи визначення самого поняття «ландшафт»: не можна будувати моделі того, що не визначено.

3. Розробка моделі не є результатом дослідження об’єкту.

4. Обґрунтування критеріїв вирізнення не має відношення до результатів дослідження.

5. Деталізація підходів не має відношення до наукового дослідження.

6. Створення геоінформаційного базису не має відношення до результатів наукового дослідження – це побічний продукт.

7. Здійснення верифікації моделі стосується моделі, а не об’єкта дослідження і, відповідно, не є результатом дослідження.

8. Те ж саме!

9. Те ж саме!

10.  Рекомендації не є результатом наукового дослідження.

Таким чином, в роботі немає жодного результату наукового дослідження.     

Висновок по автореферату:

Автореферат залишає жахливе враження. Тема дисертації не має жодного стосунку до географії – це область інтересів аграріїв і робота мала захищатися саме у раді с/г спрямування. Але у такій спеціалізованій раді її підняли би на сміх. До речі, з питань продуктивності існує серйозна література, яка, як я розумію, дисертанту невідома. Дисертант декларує, що провів дослідження землеробських ландшафтів, при цьому ніде не дає визначення поняття «землеробський ландшафт», більше того, немає й обговорення проблеми розуміння ландшафту в цілому, що неприпустимо. В авторефераті багато висловлювань, які свідчать про намагання автора створити враження науковості його роботи, але все це робиться на основі дуже поганого розуміння того, про що він пише. Блокова модель (рис. 2) свідчить тільки про те, що дисертант дуже далекий від географії. Наведені висновки є всього тільки деклараціями і ніякого відношення до науки не мають. Це дозволяє зробити висновок, що дисертація пана О.О. Кривошеїна не відповідає вимогам і такою не є. Дуже серйозні питання виникають до керівника – пана Самойленка В.М.: як, маючи докторський диплом, можна було випустити таку профанацію?  

Доктор географічних наук                      О.П. Ковальов

3.12.2014 року