Відгук про автореферат дисертації Греськів Олени Богданівни «Конструктивно-географічні засади оцінки земель заповідного природокористування обласного регіону»

Черговий антинауковий шедевр розроблений

Греськів Оленою Богданівною

У Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка

Науковий керівник:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.

Офіційні опоненти: 

Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Міщенко Олена Віталіївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.

Захист має відбутися 3 липня 2014 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Безвідповідальність всіх осіб, причетних до виведення на захист подібних «дисертацій», просто вражає. Йде відверте знищення географії в Україні!  

Відгук

Про автореферат дисертації

Греськів Олени Богданівни

«Конструктивно-географічні засади

оцінки земель заповідного природокористування

обласного регіону», поданої на здобуття

наукового ступеня кандидата географічних наук

за спеціальністю 11.00.01 –

конструктивна географія і раціональне використання

природних ресурсів.

Відразу зазначу, що оцінка земель, по-перше, не є справою географів (хоча, зрозуміло, можна вести мову про, так би мовити, оцінку з точки зору географії), по-друге, не може бути темою дисертації, бо має здійснюватись згідно з встановленими методиками. Саме це звернуло мою увагу на цю розробку.

Загальна характеристика роботи.

Актуальність дослідження. Актуальність роботи не може зводитись до того, що «оцінці і оптимізації земель заповідного природокористування приділялось менше уваги» (с. 1). Це означає, що якщо в роботі я не побачу таке, що може розцінюватись як приналежне до географії, на це буде вказано у висновку.

Об’єкт дослідження: території та об’єкти природно-заповідного фонду Тернопільської області.

Питання 1: Шановна Олена Богданівна, що таке «територія» і як територія може виступати об’єктом дослідження?

Мій коментар: Території – це не об’єкти, вони не можуть виступати об’єктами дослідження, такими є те, що на цих територіях знаходиться. Такими можуть бути і об’єкти природно-заповідного фонду.

Предмет дослідження: оцінка функціонально-просторової структури земель заповідного природокористування, а також оптимізаційні рішення та обґрунтування напрямків їх використання.

Питання 2: Шановна пані, хто Вам порадив написати таку нісенітницю? Чи це Ваш особистий витвір?

Мій коментар: Поясню мою жорсткість. Пані має знати, що предмет дослідження – це певний аспект, зріз, який не може виходити за межі об’єкту дослідження. Об’єктом дослідження є природно-заповідний фонд, оцінка же не є науковим дослідженням, оцінка є оцінка. Якби було написано виявлення структури земель та її функцій, було б нормально. Більше того, предметом географічного дослідження в принципі не можуть бути оптимізаційні рішення, тим більше – обґрунтування напрямків їх використання. Ви маєте досліджувати не рішення і напрямки використання, а конкретні об’єкти – природні, антропізовані тощо.

Мета дослідження: оцінка земель заповідного природокористування за їх функціональним призначенням у відповідності із приналежністю до різних категорій природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Питання 3: Пані, Ви маєте справу з об’єктами природно-заповідного фонду, чи вважаєте Ви, що при їх створенні оцінка не була зроблена, тобто що нового Ви збираєтесь внести у вже здійснену роботу?

Мій коментар: Питання в тому, що без відповідної оцінки об’єкти природно-заповідного фонду не створюються. Якщо йдеться про нові подібні об’єкти, все одно така оцінка не може розглядатись як наукова робота.

Завдання дослідження:

. систематизації і поглиблення теоретичних уявлень і методик оптимізації землекористування і заповідного природокористування;

Питання 4: Пані, Ви чим мали займатися, тим, що визначено метою, чи систематизацією і поглибленням уявлень і методик? Поглибити вдалося?

Мій коментар: Це завдання не пов’язане з метою і об’єктом дослідження, а оцінити виконання такого завдання практично неможливо. 

. проведення історико-географічного аналізу і періодизації формування територій та об’єктів природно-заповідного фонду…;

Питання 5: Пані, яке відношення до теми має історико-географічний аналіз?

Мій коментар: Ніякого!

Питання 6: Пані, що таке географічний аналіз, з чим його їдять?

Мій коментар: Я розумію, що мій досвід є обмеженим, але я не знаю, що таке географічний аналіз.

. проведення оцінки земель різних категорій природно-заповідного фонду та виявлення неефективних категорій заповідання за структурою земельних угідь і режимів охорони;

Питання 7: Пані, досліджувані Вами об’єкти до Вас не були оцінені?

. обґрунтування напрямків оптимізації землекористування в межах заповідних територій та об’єктів і підходів ефективного управління.

Питання 8: Пані, чи входить до Вашої теми обґрунтування підходів ефективного управління?

Мій коментар: Я ставлю це питання, бо проблеми управління – це велика, складна тема, яка потребує серйозного дослідження. Я дуже сумніваюсь, що молода дослідниця змогла вирішити цю проблему у кандидатській дисертації дещо іншого спрямування.

Наукова новизна:

. проведене комплексне оцінювання функціональної структури земель…;

Мій коментар: комплексне оцінювання земель не може бути науковою новизною, це може бути тільки етапом роботи!

. створено картографічні моделі функціонального зонування земель…;

Мій коментар: картографічні, як і будь-які інші моделі, не можуть розглядатись як наукова новизна, такою є результати, які дають можливість отримати такі моделі. Тут таких результатів не видно.

. розроблено систему заходів з оптимізації землекористування…;

Мій коментар: система заходів не може розглядатись як наукова новизна, це має відношення до практичного використання результатів.

. поняттєво-термінологічну систему дослідження заповідного природокористування, уточнено сутність поняття «заповідне природокористування»;

Мій коментар: По-перше, не здійснено редакцію тексту, по-друге – уточнення суті поняття (якщо це має місце) не є науковою новизною.

. історико-географічну періодизацію розвитку заповідної справи …; 

Питання 9: Пані, Темою Вашої дисертації є розвиток заповідної справи?

Мій коментар: Не можна писати за принципом: що захочу!

Питання 10: Пані, що Ви розумієте під географічною періодизацією?

. підходи й методи щодо оцінки земель різних категорій територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Мій коментар: Я не бачу тут жодного пункту новизни, у тому числі таких, що мають відношення до заявленої теми дисертації. Тут немає, про що говорити. В останньому пункті підходи і методи не є науковою новизною, такою можуть бути тільки результати, які отримані за їх допомогою.

Основний зміст роботи

Розділ «Методологічні засади дослідження».

Мій коментар: Ставиться питання про наукові підходи до природокористування. А я, наприклад, виступаю проти природокористування як такого, бо це є анахронізмом, проявом антропоцентризму. Якби дисертантка знайшла такі форми взаємодії з Природою, які не виходять з користування нею, це було б новим і я це вітав би. Щодо збалансованого природокористування – ця теза жується вже кілька десятиліть. Можу сказати, що дисертантка не знайома з сучасними розробками, які мають відношення до проблеми взаємодії Природи і суспільства. Наводити у авторефераті тлумачення М.Ф. Реймерса було не варто, це не стосується результатів дослідження і займає багато місця. Те, що я читаю далі – звичайна белетристика. Чому присвячений розділ, незрозуміло.

Розділ «Заповідне природокористування…». Авторка пише, що проведено ретроспективний аналіз етапів  розвитку заповідної справи, що не має відношення до заявленої теми, тому я не буду розглядати цей матеріал – він просто випадає. Наведені статистичні дані ніяк не сприяють позитивному сприйняттю дисертації – це не результати роботи дисертантки. Все виглядає на рівні курсової роботи.

Розділ «Просторово-функціональні особливості заповідного природокористування». Авторка дає співвідношення у відсотках структури земельних угідь, але це не може сприйматися як наукова робота. Далі – загальні висловлювання, не більше! Я не можу навіть питання задати – немає, про що питати!

Розділ «Оптимізація структури земельних угідь…» - обґрунтовано заходи з оптимізації територіально-функціональної структури... Все зводиться до того, що все має бути репрезентовано. Чудовий результат! Те, що я бачу в авторефераті – це звичайний рівень курсової студентської роботи.

Висновки дисертантки:  

1. Це не висновок, це – констатація!

2. Це не висновок – це констатація!

3. Це не висновок – це констатація!

4. Це давно відомі положення, нічого нового тут не міститься!

5. Це не є новим, все це багато разів пережоване.

Висновок по автореферату:

Жаль, що витратив час на читання того, що не містить жодного пункту новизни, а за рівнем відповідає звичайній курсовій розробці. Робота не є науковою ні за яким критерієм, вона не є кандидатською дисертацією, це просто стисле викладення бачення авторки цієї проблематики на основі дуже обмежених знань. Мене дивує, що робота була випущена на захист і прийнята до захисту, що свідчить про вкрай низький рівень відповідальності тих, хто причетний до цього.

Доктор географічних наук                                      О. Ковальов

29.06.2014 року