Відгук про автореферат дисертації Голуба Геннадія Сергійовича «Територіальна організація життєдіяльності населення Волинської області»

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАПН України, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, декан географічного факультету Олійник Ярослав Богданович.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Нємець Людмила Миколаївна;

кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету Гудзеляк Ірина Іванівна.

Захист має відбутися 26 травня 2014 року на засіданні спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

 

Відгук

про автореферат дисертації

Голуба Геннадія Сергійовича

«Територіальна організація життєдіяльності

населення Волинської області»,

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за напрямком

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Дисертації присвячена територіальній організації життєдіяльності населення (населення – чисто демографічний термін, що означає просто сукупність людей, що проживає на певній території).

Питання 1: Пане Геннадію, з яких це пір життєдіяльність населення стала входити до поля дослідження географії?

Мій коментар: Відповідь може бути тільки така – з тих пір, коли пан Олійник сформулював таку тему дисертації для пана Голуба. Насправді життєдіяльність населення принципово не може бути об’єктом дослідження географа, бо географія має свої одиниці організації, про які обом панам має бути відомо. А коли йдеться про те, що «громадяни повинні мати права та можливості на рівні умови життєдіяльності…», то виникає питання, може і аспірант, і його науковий керівник заблукали між трьох сосен – правами, можливостями та життєдіяльністю, відкинувши водночас географії?

Загальна характеристика роботи.

Актуальність теми. Може тема й актуальна, тільки до чого тут географія?

Об’єкт дослідження – життєдіяльність населення Волинської області.

Питання 2: Пане Геннадію, а що таке населення?

Мій коментар: Населення – це абстракція, а життєдіяльність має відношення до людей, жителів. Просто вражає, з якою легкістю деякі псевдо-географи руйнують географію, перетворюючи її на аморфне створіння.

Предмет дослідження: територіальна організація життєдіяльності населення Волинської області.

Питання 3: Пане, що Ви розумієте під висловом «територіальна організація»?

Мій коментар: Для того, щоб дати відповідь, пан Геннадій має розуміти, по-перше, що таке організація взагалі, по-друге – що таке територія, а він цього не розуміє, бо інакше не писав би про територіальну організацію. Виходить так, що організується не щось, що має певну територію, а організується сама територія. Але це нормально для тих, хто пройшов «школу» пана Я.Б. Олійника.

Мета дослідження: дослідження механізму формування та функціонування територіальної організації життєдіяльності населення Волинської області та розробка основних напрямків її вдосконалення.

Питання 4: Пане, що Ви розумієте під механізмом?

Питання 5: Пане, чи можете Ви назвати характеристики життєдіяльності населення, які б дозволяли розглядати її як географічне створіння?

Мій коментар: Абсолютно безграмотне формулювання мети! По-перше, метою дослідження не може бути дослідження. По-друге, слово «механізм» має досить чітке визначення і не може бути застосоване для відображення тих процесів, які містять у собі спонтанність і своєрідну турбулентність. По-третє, «життєдіяльність населення» не може бути об’єктом географічного дослідження, бо населення – це гомогенне створіння. Вражає й те, що дисертант ставить мету удосконалення життєдіяльності – це як?

Питання 6: Пане, що Ви розумієте під удосконаленням життєдіяльності?

Задачі дослідження:

- розкрити суспільно-географічне значення поняття життєдіяльності населення в аспекті регіонального розвитку;

Мій коментар: Перш, ніж розкрити «суспільно-географічне значення поняття життєдіяльності населення», слід розкрити його географічне значення, а такого немає.

- обґрунтувати принципи дослідження територіальної організації життєдіяльності населення;

Питання 7: Пане, Ви вивчаєте життєдіяльність населення, чи його дослідження?

Мій коментар: Принципи дослідження чогось не можуть бути задачею дослідження цього «чогось» - це окреме методологічне дослідження, невже це не розмів пан Олійник!

- розробити методичні основи аналізу структури системи життєдіяльності населення регіону:

Питання 8: Пане, Ви вивчаєте життєдіяльність населення, чи методи його дослідження?

Мій коментар: Та ж сама проблема – дисертант заміняє об’єкт дослідження процесом його дослідження!

- розкрити та аргументувати вплив чинників на формування регіональної системи життєдіяльності населення;

Мій коментар: така задача може ставитись, але вплив чинників не розкривається, а виявляється.

- проаналізувати територіальну організацію системи життєдіяльності населення регіону і виявити ефективність функціонування її елементів;

Мій коментар: Ця задача має йти першою.

- розробити напрямки вдосконалення системи життєдіяльності населення Волинської області.

Мій коментар: Я вже звертав увагу на некоректність такої мети.

Методи дослідження.

Питання 9: Пане, у чому полягає «літературний метод дослідження»?

Мій коментар: Дисертант не розуміє, що таке метод дослідження і плутає методи та етапи.

Наукова новизна: вперше

- визначено і розширено поняття «життєдіяльність населення» …;

Питання 10: Пане, а як можна, вперше визначивши, відразу і розширити поняття?

Мій коментар: Можна, якщо твій керівник – Ярослав Богданович Олійник!

- запропоновано і здійснено дослідження життєдіяльності населення …;

Питання 11: Перепрошую, невже це можна розглядати як наукову новизну?

Мій коментар: Можна, якщо твій керівник – Ярослав Богданович Олійник!

- проведене групування адміністративних одиниць …;

Мій коментар: Групування чогось не є результатом наукового дослідження!

Загальне враження від частини:

Воно дуже неприємне. Йде звичайне навішування локшини на вуха. Дисертант не розуміє, у якій сфері він робив свою дисертацію, він не розуміє, чим область дослідження географії відрізняється від областей дослідження інших наук.

Основний зміст роботи.

Розділ «Теоретико-методичні основи … дослідження життєдіяльності населення».

Мій коментар: Як же можна об’єднувати теоретичну і методичну складові? Можна, якщо твій науковий керівник – Олійник Ярослав Богданович.

Дисертант визначає життєдіяльність населення як «сукупність сфер діяльності людини та суспільства і їх взаємозв’язків з навколишнім соціальним, економічним, політичним, природним середовищем, на певній території, розвиток яких формує основні напрямки регіональної політики в площині зростання добробуту та якості життя населення» (стор. 5).

Питання 12: Пане, Ви даєте «визначення» життєдіяльності населення, а пишете про людину та суспільство, так це одне і те ж?

Питання 13: Пане, Ви пишете про сукупність сфер діяльності, а соціальну, економічну, політичну сфери відносите до середовища, отже, чим вони є – сферами життєдіяльності чи складовими середовища?

Мій коментар: Зрозуміло, що йдеться про звичайну наукоподібну маячню. А це – базове поняття дисертації! Що стосується «забезпечення громадян рівними можливостями…» - це звичайна політична демагогія. Автор не розуміє, що так звані можливості є відносними. А ось про кон’юнктуру мені подобається: так, дисертація виглядає як кон’юнктурна. Що стосується схеми (рис. 1), вона просто безграмотна:

Питання 14: Пане, яке відношення до життєдіяльності населення можуть мати «ринок праці» чи «рівень доходів», або «житловий фонд»?

Мій коментар: Життєдіяльність – це інтегральний вираз сукупності дій, а рівень доходів, ринок праці, тим більше – житловий фонд – це умови.

Рис. 2: Замість того, щоб писати про особливості досліджуваного об’єкту та результати дослідження, дисертант малює абсолютно безграмотну схемку етапів дослідження і обговорює їх!

Далі йдуть «методологічні принципи і методичні основи …» (стор. 6). Мене зацікавив вираз «суспільним характером і географічністю досліджуваних явищ і процесів» (стор. 6). Цікаво, що «географічність» на цьому і завершується – автор нічого про це не пише. Дисертант виводить основні принципи дослідження: територіальність, системність, динамічність, поліпшення соціальних умов…, єдність територіальної організації … з адміністративно-територіальним устроєм, регіональна цілісність. Тут розбиратися до кінця мого життя.

Принцип територіальності, виявляється – це раціональна територіальна впорядкованість …

Питання 15: Пане, що таке територія?

Мій коментар: дисертант надто формально користується термінами, не вникаючи у їх смисл.

Принцип системності: дисертанту, мабуть, невідомо, що системність – це не принцип, це – підхід, який в географії був втілений шляхом введення поняття про геосистему. Але у роботі цього немає.

Принцип поліпшення соціальних умов життя: дивно, що про це пишеться у географічній дисертації, може тому, що дисертація не є географічною! Крім того,

Питання 16: Пане, що Ви розумієте під соціальними умовами життя?

Принцип єдності територіальної організації життєдіяльності: це звичайна пустологія! Якщо є територіальна організація, вона вже є єдністю. Єдність з адміністративно-територіальним устроєм – це взагалі незрозуміло що.

Принцип регіональної цілісності:

Питання 17: Пане, роботи яких серйозних авторів стосовно регіонів Ви читали?

Мій коментар: Якщо регіон проявляється, то він вже є цілісністю і принципу регіональної цілісності не потребує. Так можна вигадати безліч принципів цілісності: принцип цілісності дерева, принцип цілісності штанів тощо.

Розділ «Чинники формування системи життєдіяльності населення …».

Тут дисертант виявляє вплив факторів на систему життєдіяльності.

Питання 18: Пане, що таке «суспільно-географічне положення»?

Мій коментар: Дисертанту мало географічного положення, він вигадав ще й суспільно-географічне положення. І це при тому, що ні тема, ні об’єкт дослідження не мають жодного зв’язку з географією. Далі по тексту – текст рівня курсової роботи. Просто дивно, після суспільно-політичної балаканини дисертант різко переходить до екологічних проблем і забруднення. На рис. 3 дається карта щільності радіоактивного забруднення, що не має відношення до обговорюваної теми (тільки як певний обмежувач). Незрозуміло також, яке відношення до теми має відтворення населення, природний приріст і т. і.

Питання 19: Пане, що нового Ви наводите у цьому розділі?

Мій коментар: Нічого!

Розділ «Територіальна організація життєдіяльності населення …». Тут «виявлено особливості функціонально-компонентної, функціонально-територіальної та функціонально-управлінської структури …».

Питання 20: Пане, як таке може бути, щоб електоральна поведінка, рівень доходів, зайнятість, житловий фонд й умови життя були складовими організації життєдіяльності? Пане, що таке життєдіяльність?

Мій коментар: Дисертанту треба було спочатку розібратися в питанні, що таке життєдіяльність, а потім катати дисер. Те, що є далі у тексті – це просто псевдонауковий мотлох! Причому тут політичні партії? Кому потрібна карта політичних привілеїв (рис. 4)? Весь подальший текст нагадує звичайний статистичний звіт по області! Тут ніякою наукою і не пахне.

Висновки (11 висновків при 6 завданнях!).

1. Це не висновок, це спроба дати визначення життєдіяльності.

2. Це не висновок, це – спроба визначення акцентів.

3. Це не висновок, це – констатація певних положень.

4. Це не висновок, це – констатація.

5. Це є повсюдним і не виділяє Волинську область.

6. Висновок, який не є результатом наукового дослідження.

7. Тут ми маємо звичайну констатацію фактів.

8. Звичайна констатація фактів.

9. Тут ми маємо звичайну обробку статистичного матеріалу.

10.  Перепрошую, це всім відомі факти!

11.  Рекомендації не можуть входити до наукових висновків.

Загальне враження про дисертацію.

Ми маємо справу з черговим варіантом липи. Ніякої наукової роботи тут немає. Ні тема дисертації, ні текст, ні висновки не мають жодного стосунку до географії. Отже, йдеться про звичайну туфту, яку дисертант і його «науковий» керівник намагаються видати за дисертацію. Має місце повна невідповідність вимогам до кандидатських дисертацій.

Доктор географічних наук                                               О. Ковальов

18.05.2014 р.