12 квітня 2014 р.

УКРАИНА - РОССИЯ: УКРАИНА – ЭТО РУСЬ, НО РОССИЯ – ЭТО НЕ РУСЬ

Украина – это Русь! Такий лозунг я побачив у путіноїдів Луганська. Я так розумію, що цим вони хочуть сказати, що Україна має бути разом з Росією. Але, по-перше, ми «разом» з Росією вже були років, так, 350, чим це завершилося, ми знаємо – винищенням української мови і культури в Україні (хоча не все вдалося). По-друге, автори лозунгу все переплутали: якщо Україна – це Русь (починаючи з Київської Русі, і навіть православна церква у Польщі сьогодні називається руською, що не має жодного відношення до Росії), то Росія – це, спочатку, Московія, а згодом – конгломерат народів з їх територіями (зрозуміло, народи нікого не цікавили), «зібраний» російськими царями і більшовиками (згадаємо, яка боротьба точилася за Україну). А якщо ці «творчі» активісти, що ратують за федералізацію, так піклуються за Україну, то нехай, замість того, щоб бігати по містах з бітами і арматуринами, вивчать українську мову, щоб в Україні дійсно була рівність: і Схід, і Захід можуть вільно спілкуватися як однією, так і другою, хоча, зрозуміло, перевага має бути надана саме українській. А кого від української воротить, то нехай збирає валізи і геть на Далекий Схід ПсевдоРосії, бо самі росіяни звідтіля вже давно тікають. Цікаво, а якщо Путін розпочне військові дії, ці, з дозволу сказати, «патріоти» Донецького краю почнуть стріляти нашим солдатам у спину? Боюсь, що так!    
Отже, у чому проблема так званих східних областей? Ось, наприклад, що сказав пан Ахметов на засіданні у Донецьку. Він заявив, що спілкувався у з захопниками ОДА і сказав їм, що якщо вони стоять за право говорити російською мовою... то він з ними! Але хто і коли забороняв жителям Донбасу спілкуватися руською мовою? Чи не здається вам, шановні донеччани і луганчани, що йдеться про звичайну політичну спекуляцію? І питання ставлять ті, хто взагалі не вважає за потрібне вивчати українську (навіщо вона їм!) і вимагають введення руської мови як другої державної! Перепрошую, це нахабство, це – спосіб розколоти Україну шляхом її розділу за мовною ознакою (бо у східних регіонах за вживання української мови можуть побити)! Цікаво, спочатку протягом кількох десятиліть винищували у Донбасі все українське, а тепер заявляють, що цей край – руськомовний і українська мова там зайва (при тому, що селяни досі розмовляють українським суржиком). Як це сталося? Ось приклад: у 1946 році у Горлівці НКВС знищило групу українських «націоналістів» - саме так це робилося. Але якщо їм підуть на зустріч у цьому питанні, вони знайдуть наступне, бо питання зовсім не у мові. Виявляється, вони страшно бояться бандерівців (яких давно немає в живих і які просто захищали свою батьківщину) – близько 60%, як і нову владу – близько 50%. У першому випадку це ті, що бояться своєї тіні, у другому – не зрозуміло, бандюка Януковича вони не боялися, а нову владу бояться.
Ми також чуємо, що проросійськи-налаштовані «активісти» вийшли тому, що їх не чують! Але вкажіть мені на того, кого чують в Україні, чи в Росії - Влада є Влада. Отже справа не в цьому. А ось так звана децентралізація Влади (тобто зміна у розподілі повноважень і фінансів між так званим Центром і периферією) – давно назріле питання. До речі, саме на цьому у своїх передвиборчих виступах наголошували так звані регіонали, але все завершилося нічим.
Отже: 1) державна мова має бути єдиною, і це – українська, хто не бажає її вивчати і користуватися, нехай збирає валізи і їде до сусідньої країни-агресора (нам не потрібні напів-українці, що зневажливо ставляться до мови і культури нашого народу); 2) так звана Влада має повністю змінити свою суть, слід створити органи (координаційні групи), метою яких має бути робота з оцінки стану кожного регіону та визначення векторів його розвитку з врахуванням загальнодержавних інтересів, а також виконкоми (саме це зараз намагаються робити, що слід підтримати); 3) перерозподіл повноважень між Києвом і регіонами: є повноваження державного рівня, є – регіонального, є – місцевого, але змішувати їх не можна; 4) саме місцевий рівень є фундаментальним (на цьому рівні діють конкретні люди), саме на цьому рівні має бути забезпечена максимальна свобода (в першу чергу - економічна) при максимальній відповідальності (про яку чомусь завжди забувають), що вимагає відповідної освіти і культури.

Олекса Ковальов
  
СЛАВА УКРАЇНІ!             ГЕРОЯМ СЛАВА!

Немає коментарів:

Дописати коментар