Огляд автореферату дисертації Руднєвої М.Г. «Географія виноробних кластерів світу».

Огляд автореферату дисертації Руднєвої М.Г. «Географія виноробних кластерів світу». Науковий керівник: доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Сухий Петро Олексійович, Кандидат географічних наук Маруняк Євгенія Олександрівна.

Захист відбувся 1 жовтня 2013 року на засіданні вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Мені важко зрозуміти тих докторів географічних наук, професорів географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, які не можуть зрозуміти, що географія не зводиться до просторового аспекту, що не можна під виглядом географічної дисертації продукувати все, що завгодно – виноробні кластери, екологічні оцінки стану, етно-політичні питання, аваіатранспортно-географічні процеси тощо. Це руйнує цілісність географії.

Відгук

про автореферат дисертації

Руднєвої Марини Григорівни

«Географія виноробних кластерів світу»

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

за спеціальністю 11.00.02 – економічна

та соціальна географія

Відразу зазначу, що вже сама тема дисертації свідчить про грубу редукцію географії до просторового аспекту, що і спонукало мене взятися за написання цього відгуку.

Загальна характеристика роботи. Цікавий початок: «Кластерний підхід є основою нової глобальної економіки» (с. 1).

Питання 1: Шановна Марина Григорівна, яке відношення це має до географії?

Мій коментар: Дисертантка плутає географію і економіку, її просторовий аспект, тобто дисертація має захищатися за напрямком «Економіка».

Питання 2: Пані, на яких підставах Ви заявляєте, що основою нової глобальної економіки є кластерний підхід?

Мій коментар: Дисертантка плутає територіальні об’єднання з формою організації, яка у науковій сфері отримала назву «кластер», тобто за певними ознаками є типом цієї організації.

Об’єкт дослідження: виноробні кластери світу та України.

Питання 3: Шановна, що є об’єктом дослідження географії взагалі?

Мій коментар: Дисертантка не знає, чим займається географія, тому її об’єкт дослідження лежить за межами області дослідження географії.

Предмет дослідження: суспільно-географічні особливості організації та функціонування виноробних кластерів (різних типів, моделей, структури та стадій розвитку).

Питання 4: Пані, що географічного є у виноробних кластерах як форми організації виробництва?

Мій коментар: Нічого!

Мета дослідження: виявлення сучасних суспільно-географічних тенденцій виникнення, розвитку та функціонування виноробних кластерів…; вивчення детермінантних чинників кластероутворення та ступеню їх впливу у виноробній промисловості; виявлення сучасних особливостей компонентної, територіальної та організаційно-управлінської структури кластерів, шляхів їх оптимізації.

Мій коментар: Мета дослідження не може виглядати так складно. За своїм характером вона не є географічною.

Завдання дослідження:

. систематизувати та удосконалити понятійно-термінологічний апарат кластерної теорії;

Питання 5: Пані, що у Вас є об’єктом дослідження – кластерна теорія?

Мій коментар: Теорія кластерів є загальновідомою і не думаю, що авторка на рівні кандидатської дисертації може щось удосконалити у цій сфері. Крім того така задача не має відношення до об’єкту дослідження.

. проаналізувати попередні дослідження з даної проблематики, виявити провідні підходи до вивчення безпосередньо виробничої галузі та кластерів у ній;

Мій коментар: Перепрошую, це не задача, а етап дослідження!

. розробити методику суспільно-географічного дослідження кластерів у виноробній промисловості;

Питання 6: Пані, невже виноробна промисловість є настільки особливою, що вимагає розробки окремих методів дослідження кластерів?

Мій коментар: Це – вигадка авторки.

. провести оцінку факторів, що впливають на формування кластерів у виноробній промисловості;

Питання 7: Пані, ця галузь виробництва існує сотні років, невже ще існують невідомі питання?

Мій коментар: Це виглядає доволі штучно.

. вивчити та систематизувати характерні риси компонентної, територіальної та організаційно-управлінської структури виноробних кластерів;

Мій коментар: Думаю, фахівцям у цій сфері ці питання давно відомі.

. провести типологію та класифікацію виноробних кластерів;

Мій коментар: Думаю, фахівцям у цій сфері ці питання давно відомі.

. визначити проблеми та перспективи розвитку виноробних кластерів, зокрема вдосконалення їх географічної структури.

Питання 8: Пані, що таке «географічна структура»?

Мій коментар: Це єдине завдання, у якому, як здається авторці, є відношення до географії. Насправді, географія тут «притягнута за волосся».

Методи дослідження. Цей текст переходить від дисертації до дисертації з маленькими відмінностями.

Наукова новизна. Важко коментувати положення, що проявляють слабкий рівень обізнаності авторки.

Питання 9: Пані, на яких підставах Ви розділяєте виробничі та територіальні кластери у виноробстві?

Мій коментар: Це зроблено для того, щоб було про що писати.

Питання 10: Пані, у Вас кластеризації підлягає простір?

Мій коментар: Введення нових термінів «позакластерний простір» та «позакластерний елемент» - «видатне наукове досягнення», яке свідчить про слабкі уявлення авторки в області теорії кластерів. Що стосується інтерпретації кластеру як результату сукупної взаємодії граней «ромбу Портера», то авторка не розуміє, що взаємодіють не грані, а ті складові, що цими гранями відображаються. Отже, йдеться про чинники, що детермінують кластеризацію. Нічого нового тут немає.

Основний зміст роботи.

Розділ «Теоретико-методологічні основи … дослідження виноробних кластерів світу». Авторка пише, що проаналізувала поняття феномену кластеру.

Питання 11: Пані, навіщо аналізувати поняття?

Мій коментар: Замість обговорення об’єкту дослідження, його специфіки і методології, авторка концентрується на дуже загальному понятті кластеру.

На рис. 1 дається територіальна структура виноробного кластеру (с. 5).

Питання 12: Пані, у Вас всі виробничі кластери мають одну й ту ж територіальну структуру?

Питання 13: Пані, що таке територія?

Мій коментар: Пані не розуміє, що таке територія. На стор. 6 авторка вже пише, що «Виявлено співпадіння (тобто сумісне падіння – О.К.) просторової та галузевої направленості формування виробничих кластерів», і тут же – про територіальне розміщення підприємств. Це – ознака некомпетентності.

Питання 14: Пані, що Ви маєте на увазі під фізико-географічними чинниками?

На рис. 2 авторка дає схему галузевої структури виноробного кластеру, хоча йдеться про виноробний комплекс, або виноробну виробничу систему, тобто відбувається проста заміна терміну «комплекс» на термін «кластер», що є некоректним. Не рятує і заява, що «виробничий кластер – не регіональний і не галузевий, а комплексний» (с. 6).

Питання 15: Пані, а регіональний чи галузевий кластери не є комплексними?

Мене зацікавили провідні характеристики кластерів, серед яких – «географічна концентрація, спеціалізація, конкуренція і кооперація, різноманіття учасників, життєвий цикл, критична маса, інноваційна діяльність».

Питання 16: Пані, що таке «географічна концентрація», чим вона відрізняється від просто концентрації?

Питання 17: Пані, на яких підставах Ви віднесли конкуренцію і кооперацію до характеристик?

Мій коментар: Характеристиками є конкурентоздатність і здатність кооперуватися.

Просто дивує рис. 3 (стор.7). Виявляється, це – різноманіття учасників кластеру з диференціацією суспільно-географічних зв’язків між ними.

Питання 18: Пані, у чому географічна сутність зв’язків між державними установами та торгівлею, науково-дослідницькими установами, навчальними закладами тощо?

Мій коментар: Така відсутня. Авторка не розуміє суті географії.

Особливу увагу в авторефераті приділено поняттю «кластер». Виявляється, це особлива система постіндустріального суспільства… (с. 6).

Питання 19: Пані, існує всім відоме визначення кластеру, яке суттєво відрізняється від вигаданого Вами, навіщо вішати локшину на вуха?

Далі авторка наголошує на доцільності введення поняття позакластерного простору. «Це – дискретна просторова структура, що існує в кластерному середовищі (сформованому, або такому, що формується), але з тих чи інших причин, не втягнута у відносини з підприємствами кластеру. Або має настільки слабкі зв’язки, що навіть сумарна участь підприємств позакластерного простору у кластері не може збільшити його ефективності» (стор. 7).

Питання 20: Пані, а як це «існує в кластерному середовищі», але «з тих чи інших причин, не втягнута у відносини з підприємствами кластеру»? Що ж це у Вас за кластерне середовище?

Мій коментар: Чудовий приклад того, як можна пудрити мозки! Це стосується і поняття «позакластерний елемент». Я навіть не буду коментувати свідоме позиціонування себе. Думаю, це не має відношення до науки.

Розділ «Умови і фактори формування виноробних кластерів світу». Тут мене зацікавила думка авторки про географічну обмеженість районів виноробних кластерів, тим більше, що далі йдеться про можливість розширення географічних меж.

Питання 21: Пані, у чому, з Вашої точки зору, полягає суть географічної обмеженості?

Мій коментар: Думаю, йдеться про обмеженість авторки в плані розуміння географії. Йдеться про вкрай низький рівень компетентності авторки.

Те, що я читаю далі, має відношення до виробничої сфери вина, але не до географії.

Розділ «Географія сучасних виноробних кластерів світу». Вже сама назва розділу вказує на допотопне уявлення авторки про географію. Важко зрозуміти і внесок авторки у питання «географії» виноробної промисловості, бо все це є давно відомим.

Розділ «Географія виноробних кластерів України». Мені важко щось додати (дивіться сказане стосовно попереднього розділу).

Висновки. Їх десять!

1. Це не висновок, це – перелік зробленого. Визначення кластеру, наведене авторкою, не має ніякого наукового значення. Дам пораду авторці просто скористатися відомими визначеннями.

2. Умови і фактори, що впливають на виноробну промисловість і форми її організації, давно відомі.

3. Незрозуміло, про який географічний принцип визначення детермінантних позицій «ромбу Портера» йдеться.

Питання 22: Пані, що Ви маєте на увазі під географічним принципом?

4. Дивно, виявляється, що кластери неможливо виявити за допомогою кластерного аналізу, тобто авторка ставить під сумнів коректність всім відомого аналізу. Але зазначає, що кластери вона виділила за допомогою розробленого нею алгоритму (нажаль, в авторефераті він не наведений). Думаю, авторка щось не так розуміє.

5. Чи є тут щось нового?

6. Мені важко коментувати цей пункт, бо я не є фахівцем у сфері виноробства, я – географ.

7. Мене дивує заява авторки про «комплексну вичерпну характеристику трьох виробничих кластерів» - вичерпних характеристик не буває!

8. Про об’єктивну реальність авторці треба звернутися до поглядів видатних вчених. Це – не висновок, а самооцінка.

9. Дивно, невже про це ніхто не знав до роботи Марини Григорівни?

10.  ????????????????????????????????????????????????????????????

Висновок по роботі:

Робота залишає враження, що її писала студентка, максимум, 3-го курсу, яка слухала викладачів, що не мають відношення до сучасної географії. Тема дисертації не має відношення до географії, а деякі фрази, присутні у авторефераті, свідчать про дуже віддалене знайомство авторки з географією. Мені важко чітко визначити ту область, фахівці якої цю роботу могли б сприйняти як їхню, думаю, це економіка виноробної промисловості, але до географії вона не має жодного стосунку і, відповідно, не може бути оцінена як кандидатська дисертація, що відповідає географічному напрямку в цілому.

19.11.2013 

Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.