17 вересня 2013 р.

Теорія малого льодовикового періоду: свідчення російських вчених.


Російські вчені спростовують тези про глобальне потепління і пророкують настання в найближчі роки глобального похолодання. Начальник лабораторії "Газпром ВНДІГАЗ" Володимир Башкін і Рауф Галіулін із Інституту фундаментальних проблем біології РАН на сторінках наукового журналу "Газова промисловість" відкидають вплив антропогенних факторів на світовий клімат, зводячи все до багаторічних циклів сонячної активності. 
Період останнього потепління, коли середня температура на Землі піднялася на 0,7 градуса Цельсія, відзначається з часу початку промислової революції - з другої половини XVIII ст. При цьому вважається, що глобальне потепління клімату, що спостерігалося протягом останніх 50 років, пов'язано переважно з антропогенним впливом насамперед із викидами вуглекислого газу, що викликають парниковий ефект. Однак, зауважують автори, з точки зору теорії "циклічного характеру зміни клімату" це потепління - природний вихід із "малого льодовикового періоду" з подальшим настанням нового періоду похолодання. 
Автори статті вважають, що вплив парникових газів дуже завищений, оскільки при масі атмосфери Землі в 18 375 000 млрд тонн і викидах близько 9 млрд тонн концентрація парникових газів становить лише 0,00005%. При такій концентрації навряд чи можливі якісь глобальні зміни, зокрема зміна клімату, вважають В.Башкін і Р.Галіулін. 
Учені наголошують, що проблему глобального потепління завзято мусують на Заході з позиції маркетингу: "Оскільки настало потепління - отже потреба в традиційних видах палива - нафти, вугілля й особливо в природному газі, зокрема, що надходить із Росії на світовий ринок, має зменшуватися, а отже, передбачувана ціна на цей енергетичний ресурс має бути нижчою, ніж зараз". 
Автори статті аргументують, що "палеокліматичні дослідження, пов'язані з вивченням клімату минулих геологічних епох, дозволяють засумніватися в обґрунтованості вимог Кіотського протоколу, що обмежують викиди парникових газів, особливо вуглекислого газу, за рахунок антропогенної діяльності і допускає торгівлю квотами на їх викиди. Справа в тому, що підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері часто не передувало, а слідувало за потеплінням, оскільки при підвищенні температури в атмосферу виходить вуглекислий газ, розчинений у Світовому океані (де його в 60 разів більше, ніж у повітрі), а також розташовується в твердих породах. 
В.Башкін і Р.Галіулін пророкують, що нині зароджується процес глобального похолодання, який побічно підтверджується характером кривої температурної аномалії, що виходить на плато після 2000 р. "Малий льодовиковий період" розпочнеться вже в 2014 р. і досягне свого піку мінімальних температур у середині століття. При цьому спочатку зниження температури буде дуже повільним, а через десятиліття - активнішим. Назріваюче похолодання, без сумніву, позначиться на збільшенні споживання енергії і в глобальному, і в регіональному масштабі", - впевнені російські вчені. Подібний "малий льодовиковий період" останнього разу Земля бачила в XVII-XVIII ст. 
На думку авторів публікації, похолодання настає через різке зниження потужності випромінювання Сонця як єдиного джерела енергії для Землі, а отже, основного фактора зміни її клімату. Це пов'язано з тим, що протягом 200-річного циклу сонячна енергія постійна змінюється приблизно на 0,15%-0,25%, що помітно позначається на світовому океані і, відповідно, впливає на клімат. "Доведено взаємозв'язок циклів сонячної активності з масштабними змінами клімату на планеті і встановлено факти, що коли спостерігається глибокий мінімум сонячної активності, відбувається похолодання", - йдеться в статті.

Джерело:

3 коментарі:

  1. Думаю, що така позиція російських вчених є продовженням “кліматичної війни”, важливим етапом якої було формування концепції - “графіка - хокейної ключки” Michael E. Mann. http://cen.acs.org/articles/90/i50/Michael-Manns-Hockey-Stick.html.
    У ній обґрунтовується аномальне підвищення температури в другій половині 20 століття і, на мій погляд, дана концепція є проявом перемоги науки над політикою та бізнесом.
    У цій війні наука дуже часто відходила на другий план, а головними дійовими особами були політики та бізнесмени, які, в більшості, були проти теорій, що “звинувачували” людину у глобальному потеплінні і взагалі заперечували сам факт аномального підвищення температури, бо тоді їм це було невигідно. Складається враження, що й сучасним “газпромівським” вченим це невигідно і вони готові маніпулювати конкретними науковими фактами (наприклад холодне арктичне літо 2013) у власних інтересах. Як би там не було і на якому б рівні пізнання ми не знаходились, зрозумілим є те, що такі надзвичайні зміни геосередовища, які зараз спричинює людина, не можуть не впливати на загальний стан планети, зокрема, і на температуру планетарного геосередовища.
    Сьогодні наукове уявлення про планетарне геосередовище знаходиться на низькому рівні, тому і наукова позиція немає авторитету, щоб розставити всі питання на свої місця, як наслідок, і виникає ситуація при якій певні факти (те ж потепління/похолодання) трактуються “сильними світу” у руслі своїх інтересів.
    Проте, позитивні зміни відбуваються. Саме геосередовище “вимагає” від людини більше знати про нього, виникають нові цікаві погляди.
    На цьому блозі можна знайти приклади багатьох таких поглядів, як в самих дописах, так і в посиланнях на літературні джерела. Зокрема, цікавою в контексті обговорення є теорія “Гаї/Геї”, як “живої” Землі, Джеймса Лавлока, у якій наводяться приклади саморегулювання температури на планеті самим геосередовищем.
    (наприклад http://svitk.ru/004_book_book/15b/3266_kapra-pautina_jizni.php#_Toc198970136)

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов18 вересня 2013 р. о 19:44

    Надзвичайно цікава думка Миколи Ярового. Про що вона свідчить? Вона свідчить про те, що у наш час природні і соціально-політичні процеси сплелися в єдине ціле, у якому причини і наслідки міняються місцями. Тут вже немає чіткої системної структури, це те, що ближче до геохолону.

    ВідповістиВидалити