30 жовтня 2017 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: засідання ради регіонального розвитку

Оскільки мене давно турбує питання регіонального розвитку - регіоналізації, прийшлося скачати ролик «Засідання ради регіонального розвитку». Було цікаво, як нинішні державні керманичі уявляють собі такий розвиток. Не буду коментувати весь хід «наради», яка на нараду не дуже була схожа (бо не було обміну думками, позиціями), зупинюсь на, з моєї точки зору, головному.
Першим з міністрів виступав саме віце-прем’єр, міністр регіонального розвитку Г.Г. Зубко, який розпочав з пропозиції президента усунути різницю у якості послуг між сільськими поселеннями та містами (отже, пропозиція була відома йому заздалегідь). Це питання, яке піднімалося мною у публікаціях десять - п’ятнадцять років у зв’язку з питаннями регіоналізації, тому важко зрозуміти, чому вона є президентською, скоріше, він просто акцентував на цьому увагу. Одним з негативних наслідків (поряд з багатьма іншими) цієї різниці є те, що, за свідченням пана Г.Г. Зубка, 35% сільських дітей не можуть нормально скласти ЗНО, до чого слід додати надзвичайно низький рівень медичних послуг. І це при тому, що саме сільські люди є сталими носіями української культури, мови навіть у тих регіонах, де в містах все ще панує мова московітів. Більше того, їх діяльність забезпечує країну продуктами сільгоспвиробництва. У доповіді приваблює те, що пан Г.Г. Зубко продемонстрував добре володіння матеріалом, зробив доповідь досить впевнено, але негативом виглядає часте акцентування уваги на персоні Порошенка. Головні тези, які випливають з цієї доповіді, наступні:

  • Треба зробити так, щоб кожна місцева громада отримала достатньо фінансів для свого розвитку.
Мій коментар: Але це можна зробити тільки, залишаючи зароблені місцевими громадами кошти на місцях, тобто
Центр перестає виконувати функцію здирача коштів, частину яких він потім передає на місця, роблячи місцеві громади залежними: місцеві громади мають дякувати Києву за виділення фінансів, які вони й зародили.
Якщо нарешті це почнуть робити, це можна тільки вітати. Питання тільки у тому, скільки Центр дозволятиме (!!!) залишати коштів на місцях. Наша позиція – 85% у мирний час, 80% - у час військових дій. І це має бути одним з найважливіших правил гри.  
  • Збільшена фінансова спроможність місцевих бюджетів.
Мій коментар: Фінансову спроможність місцевих бюджетів не може визначати Київ, це визначається рівнем розвитку виробничої сфери, на який спроможна дана громада, що знаходиться у певних умовах. Крім того головним є питання не кількості коштів, а ефективності їх використання.
Більш перспективною буде та громада, яка зможе за ті самі кошти реалізувати більш прогресивні проекти, що вимагає наявності високопрофесійних фахівців у сферах маркетингу, логістики, технологій тощо.
  • Держава збільшила власні надходження місцевих бюджетів (дублюється попередній пункт).
Мій коментар: Держава не може збільшити власні доходи місцевих бюджетів, вона може тільки обмежити свої апетити стосовно викачування коштів з місцевих бюджетів. Не держава визначає рівень власних доходів місцевих громад, це місцеві громади підтримують, або не підтримують (якщо порушуються правила гри) державний бюджет і, відповідно, саму державу!      
  • Сервіс «Адміністративні послуги», який є обличчям влади, з якою спілкуються громадяни.
Мій коментар: Думаю, багато проблем виникають з причини розділення суспільства на владу та простих громадян. Тут пан Г.Г. Зубко не вийшов за межі існуючої в Україні традиції, перейнятої з часів Радянського Союзу. Є влада, і є громадяни під владою (і ніяких ілюзій!). Давно слід замінити слово «влада» на інший термін, який би відображав саме сервісний характер органів, що надають адміністративні послуги, тобто
чинушка має перестати бути владником і стати дійсно державним службовцем.
Влада не надає послуги, вона володарює, підкорює, нагинає – те що ми маємо і на сьогодні! Громадянин не спілкується з владою, він приходить задля отримання адміністративних послуг. Але у нас принципово не можуть відмовитись від слова «влада», бо воно дає переваги у стосунках між людьми.
  • Передача земельних ресурсів до органів місцевого самоврядування.
Мій коментар: Відразу виникає питання, передача від кого? Кому належить Земля, яку збираються передавати? Це виглядає дивно та архаїчно. Територіальні громади і так живуть у межах певних територій, і ці території їм збираються від когось передавати! Слід робити інше –
розробити кодекс землекористування, виходячи з того, що є певні обмеження, пов’язані, в першу чергу, зі створенням просторової структури країни «Біосфера» як такого утворення, яке є наддержавним і забезпечує стале відтворення здорового природного середовища, у яке занурене суспільство. Дотримання такого кодексу визначатиме культуру землекористування.
А такий кодекс, наскільки мені відомо, в Україні відсутній.
Насправді, я очікував дещо іншого виступу міністра такого рангу. Я думав, що пан Зубко зробить аналіз економічного потенціалу регіонів, покаже тенденції і дасть проект їх перспективного розвитку як по крупних регіонах, так і у межах цілісної країни. Замість цього я побачив приклади шкіл та лікарень. Це добре, але це не той рівень доповіді, який мав би продемонструвати один з головних міністрів держави. Відсутній аналіз стану і шляхів виходу з кризи по різних регіонах, а без цього не можна рухатись далі. Зазначу, що це міністерство має займатися питаннями координації діяльності регіонів у межах всієї країни і суміжних територій, а не розробкою проектів шкіл і лікарень.


Виступ міністра фінансів О.О. Данилюка залишив у мене вкрай негативне враження. Схоже на те, що пан в останній момент отримав написаний помічниками текст і не дуже добре орієнтується у матеріалі, навіть заплутався у своїх папірцях. Виникає питання, може він і фінансові справи країни веде на такому ж рівні відповідальності (?), бо є ще власні – бізнесові – справи. Головна теза наступна:
  • Кожна громада має отримати достатньо фінансових ресурсів.
Мій коментар: А хто розрахував, скільки та чи інша місцева громада дійсно потребує фінансових ресурсів для свого розвитку, особливо коли відсутні плани такого розвитку? Думаю, слово «достатньо» не є коректним, бо ті самі кошти можна використати по-різному: кошти завжди відносні. Розвиток – це втілення ідей, а якщо нема тих, хто пропонує ідеї, або ці ідеї блокуються у владних кабінетах, то скільки грошей не давай, вони будуть зникати, як вода у піску. На сьогодні слід ставити питання так:
чи може держава ввести такі правила гри, які б забезпечили громади достатніми фінансовими ресурсами задля реалізації перспективних проектів.
А так виходить, що місцеві громади залишаються у боргу перед державою, чого центральна влада і домагається. Слід мати фахівців, спроможних оцінити перспективність проектів розвитку у даних умовах (у кожному регіоні вони різні). А це означає, що громади мають конкурувати за фахівців відповідних профілів, які можуть створювати фірми, що надають такі послуги.   
  • Децентралізація влади в Україні. Децентралізація дозволила центральній владі сфокусутуватися на реформах, які рухають країну вперед ...
Мій коментар: Хто заздалегідь може передбачити, що та чи інша реформа буде рухати країну саме вперед (особливо в умовах, що виникли в Україні – в умовах засилля чиновників і центральної влади)? Думаю, тільки популіст. Знову балачки про центральну владу та її децентралізацію. Поки що ми бачимо інше: зростання недовіри і до влади, і до опозиції. Рейтинги, згідно з соціологічними опитуваннями, вкрай низькі, при таких показниках ця влада мала б вже піти у відставку без тиску знизу, ні, вони вчепилися у крісла, наче кліщі. В газеті «Харьковская неделя» № 39, жовтень 2017 (на жаль, все ще виходить мовою московітів) є цікава стаття відомого журналіста Володимира Федорина «В Украине случился финансовый Чернобыль», у якій автор показав, як наша країна, керована нинішньою центральною владою, виглядає в плані економічної свободи, і до чого призвела фінансова катастрофа 2014 року. У минулому році Україна була на 162-му місці у рейтингу економічної свободи, а зараз опустилися вже на 166-те місце! Хто за це має відповідати? Причина у наступному (про що ми вже неодноразово писали): живе той, хто має можливість робити вибір! Про які перспективи України можна говорити, якщо динаміка головних соціально-економічних показників в країні негативна? І це тягнеться роками! А на засіданні ради я бачу двох хазяїв-паханів держави – панів Порошенка і Гройсмана (здається, вони вже все поділили), у яких з власною економічною свободою і власним бізнесом все гаразд. Так може справа саме у цьому. Виходить так: сьогодні, щоб мати економічну свободу, треба займати високу посаду, бажано - найвищу! Який вихід? Я бачу його у тому, щоб відсторонити державу від бізнесу, держава має займатися іншими питаннями, в першу чергу – регулюванням, захистом тощо.
  • Про збільшення ресурсу влади, яка буде працювати на користь України.
Мій коментар: Розумієте, якого низького рівню людина очолює міністерство фінансів?
Мене вразила частина засідання, де пан Гройсман (один з двох господарів держави) зняв з посади пана Цвяха – як пацана. Чудовий приклад показухи! Не думаю, що раніше не було відомо про те, що робиться у сфері геокадастру та землекористування, але чомусь до певного моменту пан Цвях влаштовував і Гройсмана, і Порошенка. Це нагадало мені історію з паном Назіровим та деякими іншими одіозними представниками київського пацючника.
Отже, рада регіонального розвитку виглядала слабенько. Мабуть, це – стеля для нинішніх керманичів, яким до смаку стиль діяльності влади радянських часів.

Олекса Ковальов «Номад»

2 коментарі:

  1. Олекса Ковальов "Номад"31 жовтня 2017 р. о 13:21

    Я подивися виступ пана Порошенка на раді регіонального розвитку, і у мене виникло питання, а може не варто було виступати, бо нічого серйозного сказано не було. Я почув самопохвальство. Останнім часом Порошенко надто часто почав говорити про політиканів, але політиканами є всі, хто намагається захопити владу, і чим вище такі особи залазять, тим більші вони політикани. Ми чудово розуміємо, що в українському парламенті суттєво переважають саме політикани, які там займаються своїми справами, але, на жаль, такі ж сидять і міністерських кабінетах. А у новому бюджеті пропонується збільшити витрати на утримання чинушек, що виглядає доволі дивно, бо нам обіцяли скоротити кількість чиновників.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов "Номад"10 листопада 2017 р. о 09:00

    Стало відомо, що нардепи пропонують суттєво збільшити фінансування Київського нац. університету Тараса Шевченка. І це при тому, що цей університет і так йде окремим рядком і має значно краще фінансування. От вам і децентралізація: київські інституції розвиваються за рахунок всієї України. Непорядно!

    ВідповістиВидалити