7 вересня 2015 р.

Відгук Про автореферат дисертації Погребського Тараса Георгійовича «Територіальні особливості системи охорони здоров’я Волинської області»

МАЄМО ДВІ ДИСЕРТАЦІЇ, НАПИСАНІ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ПОДРУЖЖЯ ВИДАТНИХ ПРОЙД – К.А. та Л.М. НЄМЕЦЬ - З КАРАЗІНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ, КЕРОВАНОГО ПАНОМ
В.С. БАКІРОВИМ:
ПАНЕ БАКІРОВ, ЦЕ ВАША ЗАСЛУГА!

Дисертація ПОГРЕБСЬКОГО Тараса Георгійовича

Місце написання: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
Автор: Погребський Тарас Георгійович
Тема: Територіальні особливості системи охорони здоров’я Волинської області 

Науковий керівник: Нємець Костянтин Аркадійович, доктор географічних наук (формальний), професор, кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

Офіційні опоненти:
Дудник Іван Миколайович, доктор географічних наук, професор, кафедра краєзнавства і туризму, Національний авіаційний університет;
Мезенцева Наталія Іванівна, кандидат географічних наук, доцент, кафедра економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Захист заплановано на 18 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.23 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Відгук
Про автореферат дисертації
Погребського Тараса Георгійовича
«Територіальні особливості системи
охорони здоров’я Волинської області»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Мені дуже цікаво розглянути розробку начебто в області географії, якою керував пан Нємець К.А. – кандидат геолого-мінералогічних наук, який 2006 році спромігся придбати диплом доктора географічних наук. І вже той факт, що дисертант прийшов до такого «спеціаліста», ставить питання, чи дійсно він прагнув стати науковцем. Подивимось автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність  теми дослідження. «Вивчення територіальних особливостей системи охорони здоров’я є одним із пріоритетних напрямів соціально-економічної географії» - пише дисертант (с.1).
Питання 1: Пане Тарасе, чи вважаєте Ви, що так звана соціально-економічна географія – це напрям, який не пов'язаний з географією в цілому?
Мій коментар: Схоже, що вважає.
Питання 2: Пане, чи можете Ви назвати головні особливості області дослідження географії в цілому, без її поділу на спеціальності?
Мій коментар: Я здогадуюсь, що може відповісти пан дисертант, але не буду цей варіант оприлюднювати.
Питання 3: Пане, Ви пишете про сучасний стан економіки України, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого, географія не займається питаннями економіки.
Питання 4: Пане, питаннями здоров’я людей займаються медицина і, певною мірою, соціологія, а системою охорони здоров’я – державне управління, але вони дуже далекі від географії, навіщо Ви руйнуєте географію?
Мій коментар: Пан не руйнує географію, він просто не знає, чим географія займається, для нього географія – це та область, у якій, за допомогою його «наукового» керівника, і вже точно не безкоштовно, він може просунутись у кандидати наук без особливих зусиль. Тому пан пише про те, що «середня тривалість життя в Україні значно нижча, ніж в інших країнах Європи» (с. 1). І далі – те, що жодним чином не стосується географії.
Об’єкт дослідження: система охорони здоров’я як функціональна складова регіональної соціогеосистеми.
Питання 5: Пане, чим відрізняється Ваша «соціогеосистема» від просто «геосистеми»?
Мій коментар: Різниця у тому, що геосистема – це термін, що позначає особливий об’єкт, що має географічну організацію, а соціогеосистема – це вигадка двох видатних дільців від науки – Л.М. та К.А. Нємеців, тобто це просто ознака безграмотного словоблуддя.
Питання 6: Пане системою охорони здоров’я займається державне управління і до географії вона не має відношення, як Ви збираєтесь доводити географічність цієї теми і у чому, з Вашої точки зору, полягає її географічність?
Мій коментар: Для того, щоб зробити спробу «обґрунтувати» географічність такої теми, треба бути доволі нахабною, позбавленою відповідальності людиною.
Предмет дослідження: територіальні особливості організації, функціонування та розвитку системи охорони здоров’я Волинської області … .  
Питання 7: Пане, що Ви розумієте під територіальними особливостями, що для Вас є територією?
Мій коментар: Пан не розуміє, що таке територія, він не розуміє, що «особливості організації, функціонування та розвитку …» не можуть бути територіальними, вони можуть бути регіональними. Отже, маємо приклад безграмотності.
Мета: аналіз суспільно-географічних особливостей системи охорони здоров’я Волинської області, визначення основних проблем та обґрунтування шляхів їх вирішення.
Завдання (9 завдань!):
. розкрити та вдосконалити теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження системи охорони здоров’я;  
Питання 8: Пане, невже дослідження системи охорони здоров’я припускає якісь теоретичні основи, і якщо так, то чи можете Ви назвати ці основи?
Мій коментар: Всі серйозні фахівці знають, що це – маячня.
. проаналізувати особливості системи охорони здоров’я як важливої функціональної складової регіональної соціогеосистеми;
Мій коментар: Я вже висловився з цього питання!
. визначити місце Волинської області в національному вимірі за показниками функціонування системи охорони здоров’я;
Питання 9: Пане, а визначення місце щось додає до розуміння Вашої системи?
Мій коментар: Нічого, це – пуста задача.
. дати оцінку впливу чинників формування системи охорони здоров’я …;
Питання 10: Пане, Ви перший, хто розглядає питання охорони здоров’я?
Мій коментар: Фахівцям це давно відомо.
. виконати групування соціогеосистем … за комплексом статистичних показників, що характеризують рівень розвитку системи охорони здоров’я;
Питання 11: Пане, а що це дає для розуміння об’єкту дослідження?
Мій коментар: Нічого, але треба показати, що дисертант володіє статистичними методами! Причому він навіть не розуміє, що групування – це всього тільки спосіб упорядкування даних.
. виконати аналіз системних показників розвитку системи охорони здоров’я в соціогеосистемах …;
Питання 12: Пане, а що це за «системні показники»?
Мій коментар: Я відразу зазирнув у текст автореферату у пошуках таких «системних показників». На стор. 10 маємо: «найбільш інформативними … є показники, як показник стану розвитку – площа проекції образу системи в нормованому багатовимірному ознаковому просторі на площину (площа багатокутника), та інформаційна ентропія, яка певним чином відображає наявність стохастичних зв’язків  у системі і пов'язаний з цим її еволюційний потенціал». Нічого собі, як розумно!
Питання 13: Пане, так Ви ж пишете про системні показники, а все звели до показника стану Вашої системи у багатовимірному ознаковому просторі, як це зрозуміти, це ж різні речі?
Мій коментар: Не торкаючись поки що багатовимірного ознакового простору, напишу, що це – звичайна підміна в розрахунку на те, що за наукоподібними термінами ніхто не зрозуміє, про що йдеться. До речі, зверніть увагу, що аналізується не розвиток системи, а системні показники розвитку.
Питання 14: Пане, а Ваша площина і площа багатокутника – це одне і те саме?
Мій коментар: Так це ж вже Анрі Пуанкаре!!!
Питання 15: Пане, а яким чином інформаційна ентропія відображає еволюційний потенціал системи?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво, що може відповісти дисертант.
. провести моделювання траєкторій розвитку системи охорони здоров’я …;
Питання 16: Пане, у Вас в роботі є розвиток і еволюція Вашої системи, чим вони відрізняються?
Питання 17: Пане, невже траєкторії розвитку треба моделювати, може достатньо просто відобразити у відповідній системі координат?
Мій коментар: Але ж наявність слова «моделювання» додає науковості!
. виконати аналіз узгодженості та специфічності розвитку системи охорони здоров’я …;
Питання 18: Пане, а може йдеться не про аналіз а про оцінку узгодженості та специфічності?
Мій коментар: Думаю, саме так, але слово «аналіз» додає наукового вигляду!
. визначити основні проблеми системи охорони здоров’я … та обґрунтувати рекомендації стосовно їх вирішення.
Питання 19: Пане, невже ці проблеми до Вас не були відомі?
Мій коментар: Думаю, вони давно всім відомі, більше того, це не стосується об’єкту дослідження.
Методологічна основа: основні положення теорії суспільної географії та медичної географії … .
Питання 20: Пане, чи можете Ви назвати «основні положення теорії суспільної географії та медичної географії»?
Мій коментар: Хотілося б почути.
Методи: «На основі географічного, системного, синергетичного, інформаційного та історичного підходів …» (с. 2).
Питання 21: Пане, по-перше, навіщо так багато підходів, по-друге, у чому суть географічного підходу?
Мій коментар: Географія – це не підхід, вона виділяється завдяки певним особливостям області дослідження, але дисертант про це нічого не знає!
Далі йде класифікація методів, що просто вражає: філософські (діалектичний, індукції, дедукції), загальнонаукові (аналізу і синтезу), конкретно-наукові (порівняльно-географічний, порівняльно-історичний, картографічний) а також такі, про які страшно й чути. Отже, ми маємо справу з філософом, науковцем загальнонаукового рівню, науковцем конкретно-наукового рівню тощо: геній!
Мій коментар: Закликаю присвоїти пану дисертанту звання академіка, минаючі захист кандидатської дисертації!
Наукова новизна:
Вперше:
. встановлено просторово-часові особливості розвитку системи охорони здоров’я  …;
Мій коментар: А до цієї роботи фахівці нічого не знали!
. виявлено чинники формування та розвитку системи охорони здоров’я … на основі факторного аналізу;
Мій коментар: А до цієї роботи фахівці нічого не знали!
. виконано групування та класифікація соціогеосистем … за особливостями розвитку системи охорони здоров’я;
Мій коментар: Так це ж не є науковим результатом!
. змодельовано та проаналізовано траєкторії розвитку соціогеосистем …;
Мій коментар: Так моделі ж не є науковим результатом – це тільки допоміжний засіб!
Отже, ми маємо повну відсутність наукової новизни! Те, що подається в якості наукової новизни – повна маячня. Цікаво, що дисертант збирається захищати?
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методичні особливості суспільно-географічного дослідження системи охорони здоров’я».
Читаємо: «Система охорони здоров’я є важливою функціональною складовою соціальної інфраструктури, що входить до блоку галузей сфери обслуговування. … Система охорони здоров’я виступає складовою ієрархічно супідрядною підсистемою регіональної соціогеосистеми.» (с. 6).
Питання 22: Пане, це і є те, що Ви називаєте «теоретичними особливостями»?
Мій коментар: Але ж це – звичайне словоблуддя!
Читаємо: «Суспільно-географічне дослідження територіальних особливостей системи охорони здоров’я … проводилося у п’ять етапів – організаційний, підготовчий, аналітичний, синтетичний і заключний …» (с. 6).
Питання 23: Пане, а це у Вас «методичні особливості»?
Мій коментар: Ось так у нас пишуть дисертації під керівництвом пройдисвіта Нємеця Костянтина Аркадійовича!
Розділ 2. «Соціально-географічні умови формування та розвитку системи охорони здоров’я …».
Мій коментар: Перепрошую, я просто не можу тут ставити питання і коментувати, бо це – повна профанація. Ніякого відношення до географії це не має. І ось такий срам відбувається в стінах Каразінського університету, перетвореного В.С. Бакіровим на обитель пройдисвітів!
Розділ 3. «Суспільно-географічні особливості системи охорони здоров’я …» - «наводяться результати оцінки впливу чинників формування та розвитку системи охорони здоров’я …». Дисертант на основі обробки даний виділив три «більш-менш стійких за складом первинні кластери» (с. 9). Стосовно так званого «узагальненого показника системного розвитку» я вже висловився вище, але поставлю ще одне питання –
Питання 24: Пане, як Ви собі уявляєте розвиток системи?
Мій коментар: Пан взагалі нічого не уявляє, бо він не розуміє, що система – це всього тільки модель якогось утворення, до того ж який не перебуває у стані розвитку, а функціонує. Коли дещо розвивається, воно ще не може бути представлене, як система, бо система базується на сталих зв’язках. Якщо дещо продовжує розвиватися після етапу функціонування, воно знову перестає бути системою, бо розвиток вимагає зміни зв’язків!
Стосовно моделювання траєкторії розвитку … я вже висловився вище. Це – демонстрація безграмотності. Але
Питання 25: Пане, що таке «оптимальна траєкторія розвитку» і як Ви її визначали?
Питання 26: Пане, що Ви розумієте під розвитком взагалі?
Мій коментар: Пан дисертант не розуміє, що таке розвиток, і тут ніякі фазові портрети не допоможуть. Пан не розуміє, що геосистема – це дуже складне утворення, яке не можна відобразити тими способами, які він намагається підсунути. Розвиток припускає зміну структури того, що він подає, як «ознаковий простір», бо з’являються інші характеристики, яких раніше не було. Те, що подає дисертант – це локшина на вуха! Проблема у тому, що ми навіть уявити собі не можемо, в якому стані може опинитися та чи інша форма організації у майбутньому. Жахливо безграмотним і локшина-на-вуха-навішуваним виглядає балаканина про еволюційний потенціал системи охорони здоров’я – ця система не є настільки автономною, щоб мати подібний потенціал. До речі, свого часу «науковий» керівник дисертанта пан Нємець К.А., будучи деканом, зайшов на захист моєї дипломниці і, намагаючись показати свою освіченість, поставив їй питання, переплутавши двомірний спектр Фур’є з фазовим портретом. Гарненько вляпався!
На графіках (с. 12) даються траєкторії розвитку охорони здоров’я в різних районах області, для чого використовується «фазова площина» -
Питання 27: Пане, по-перше, що таке фазовий портрет системи і як він будується, по-друге, навіщо Ви намагаєтесь замулити очі такою формою відображення, якщо у Вашому випадку йдеться про доволі просту ситуацію: і без фазових портретів всі знають, як змінюється стан охорони здоров’я в районах досліджуваної області?
Мій коментар: А як ще можна з нічого зробити образ наукової роботи!
Жахливе враження!   
Висновки
1. Система охорони здоров’я – це відкрита, динамічна, складна специфічна складова сфери послуг. … .
Мій коментар: Дуже глибокий «висновок»! Як пан збирається його захищати?
2. Встановлено, що система охорони здоров’я виступає важливою функціональною складовою … .
Мій коментар: Дивіться перший «висновок».
3. Волинська область займає 14 місце … .
Мій коментар: А яке відношення це має до проблематики? Ніякого! Але і це прийдеться захищати!
4. За допомогою факторного аналізу виявлено п’ять груп параметрів
Мій коментар: Ну і що далі?
5. Проведене групування соціогеосистем … .
Мій коментар: Групування є способом упорядкування даних і його результат не є науковим висновком.
6. Виконано класифікацію соціогеосистем … .
Мій коментар: Класифікація є способом упорядкування даних і його результат не є науковим висновком.
7. За результатами моделювання траєкторій розвитку … .
Мій коментар: Траєкторії руху будь-чого не моделюються, а просто відображаються у відповідній системі координат!
8. Аналіз узгодженості та специфічності розвитку системи … .
Мій коментар: Так звана узгодженість не аналізується, а просто визначається, крім того вона весь час міняється слідом за зміною ситуації.
9. Основними проблемами … є … .
Мій коментар: Проблеми і шляхи їх вирішення не є науковими результатами.
Задам ще одне питання –
Питання 28: Пане дисертанте, який матеріал для написання своєї дисертації був зібраний Вами у режими, так би мовити, польових досліджень, без яких географ, як такий, в принципі не може відбутися?
Мій коментар: А навіщо, весь матеріал вже зібраний іншими.
Висновок по автореферату дисертації:
Слово «дисертація» тут є зайвим: слово «дисертація» є, а дисертації немає. Відсутній об’єкт дослідження, який мав би бути географічним. Те, що дисертант намагається подати, як об’єкт географії, ніякого відношення до не має. Дисертант продемонстрував надзвичайно низький рівень розуміння питань, пов’язаних з науковим дослідженням. Про це свідчить характер завдань, яких дуже багато і які здебільшого пусті. Вражають уявлення дисертанта про методи дослідження. Карти, подані у роботі, крім здивування, не викликають нічого – це дитячий лепет, і це при тому, в дисертант декларує використання ним картографічного методу дослідження. Дисертант, користуючись поняттям «система», не розуміє його суті. Що стосується так званих «висновків», жоден з них не містить наукову новизну. Маємо звичайну локшину на вуха, яка буде захищатися у Каразінському університеті. Звісно, ні про який позитивний результат не йдеться – ця писулька не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій.
Ставлю питання стосовно кваліфікації опонентів та членів спеціалізованої ради К 64.051.23 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, керованої, як мені відомо, Л.М. Нємець - дружиною К.А. Нємеця.

4.09.2015 р.
Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.   

3 коментарі:

  1. Подивимося, чого вартують зауваження О.Ковальова, як автора відгуку.

    Зауваження 1. «географія не займається питаннями економіки»
    Відповідь: Географія вивчає всі явища, які відбуваються в географічній оболонці Землі. Економіка – не виняток.

    Зауваження 2. «групування – це всього тільки спосіб упорядкування даних»
    Відповідь: Групування – це науковий спосіб обробки даних, тому компромату він не містить і не може містити.

    Зауваження 3. «моделі ж не є науковим результатом»
    Відповідь: Моделі Є науковим результатом. Серйозним науковцям це добре відомо.

    Зауваження 4. «Траєкторії руху будь-чого не моделюються, а просто відображаються у відповідній системі координат»
    Відповідь: Відображення і моделювання – це різні речі, причому траєкторії можна як відображати, так і моделювати. Це може підтвердити кожен фізик.

    Зауваження 5. «Пане дисертанте, який матеріал для написання своєї дисертації був зібраний Вами у режими, так би мовити, польових досліджень»
    Відповідь: Коли нема до чого придертись, то доводиться гнати дисертанта в поле за системою охорони здоров’я.

    ВідповістиВидалити
  2. Вражаючі відповіді! Чітко промальовується траєкторія української «географії», яка прямує в нікуди.

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов "Номад"3 травня 2017 р. о 15:30

    Зауваження 1. «географія не займається питаннями економіки»

    Відповідь: Географія вивчає всі явища, які відбуваються в географічній оболонці Землі. Економіка – не виняток.

    Моя відповідь: По-перше, якщо Ви заявляєте про наявність географічної оболонки, слід відразу визначати, що це таке. По-друге, якщо Ви так заявляєте, то виходить, що географія має займатися і питаннями народження діточок, і співом пташок, і проблемами алкоголізму тощо. Розумієте, що Ви пропонуєте? Думаю, Вам не вистачає серйозних уявлень про те, якою є область дослідження географії.

    Зауваження 2. «групування – це всього тільки спосіб упорядкування даних»

    Відповідь: Групування – це науковий спосіб обробки даних, тому компромату він не містить і не може містити.

    Моя відповідь: Те, що Ви написали, не суперечить тому, що заявляю я - всього тільки спосіб упорядкування даних.

    Зауваження 3. «моделі ж не є науковим результатом»
    Відповідь: Моделі Є науковим результатом. Серйозним науковцям це добре відомо.

    Моя відповідь: Моделі завжди мали допоміжну функцію, бо це конструкти, форми відображення того, що ми досліджуємо. Моделей може існувати доволі багато. І не слід забувати, що слід вивчати не моделі, а те, у відповідність чому вони ставляться.

    Зауваження 4. «Траєкторії руху будь-чого не моделюються, а просто відображаються у відповідній системі координат».

    Відповідь: Відображення і моделювання – це різні речі, причому траєкторії можна як відображати, так і моделювати. Це може підтвердити кожен фізик.

    Моя відповідь: Та невже? Ось приклад - "Модель як відображення дійсності" (http://om.net.ua/11/11_20/11_209889_model-kak-otobrazhenie-deystvitelnosti.html).

    Зауваження 5. «Пане дисертанте, який матеріал для написання своєї дисертації був зібраний Вами у режими, так би мовити, польових досліджень»

    Відповідь: Коли нема до чого придертись, то доводиться гнати дисертанта в поле за системою охорони здоров’я.

    Моя відповідь: Думаю, для слова "придертись" у пана не вистачає віку.

    ВідповістиВидалити