Відгук про автореферат дисертації Яворської В.В. «Регіональні геодемографічні процеси в Україні: теоретико-методологічні аспекти»

Ми маємо черговий неприємний приклад штучної докторської «дисертації» Яворської Вікторії Володимирівни.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної і соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:

Руденко Леонід Григорович, доктор географічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки, директор інституту географії НАН України;

Шаблій Олег Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Джаман Василь Олексійович, доктор географічний наук, професор, професор, завідувач кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Давайте подивимось, який шедевр на цей раз шановні пани-вчені оцінили як докторську дисертацію. Шановні, а може вже досить?

Відгук

про автореферат дисертації Яворської В.В.

«Регіональні геодемографічні процеси в Україні:

теоретико-методологічні аспекти»

представленої на здобуття наукового ступеня

доктора географічних наук за спеціальністю

11.00.02 – економічна та соціальна географія.

Загальна характеристика роботи.

Актуальність.
Тема дисертації є досить цікавою, бо торкається проблеми складних регіональних демографічних процесів. Але у мене відразу виникає питання до пані Вікторії Яворської

Питання 1: Пані, чим відрізняється геодемографічний процес від просто демографічного процесу?

Мій коментар: Я ставлю це питання, бо відповідь на нього має продемонструвати уявлення людини, що претендує на докторський статус в області географії, чим відрізняється область дослідження географії від областей дослідження інших дисциплін. Моя оцінка наступна: пані, досліджуючи так звані демографічні процеси, не уявляє собі особливості області дослідження географії. Географія не займається демографічними процесами, цим займається демографія. В той же час в дисертації присутній інший аспект – регіоналізація. Це вже цікаво, бо регіони, їх формування і функціонування досліджуються географією.

Питання 2: Пані, а що це за науковий напрямок – геодемографія, яку функцію у цьому слові відіграє приставка «гео-».

Мій коментар: Функція приставки «гео-» є очевидною: воно закликана приліпити тему дисертації до географії.

Авторка робить вірно, вона відразу концентрує увагу на головному – концепції регіональних геодемографічних процесів, які знаходяться під впливом багатьох чинників. Вона пише «Рух населення у такому контексті найбільш повно й конструктивно представляє регіональний геодемографічний процес (ГДП), який характеризує демографічний розвиток регіону як об’єктивний, цілісний і безперервний процес» (с. 1).

Питання 3: Пані, чи є регіон настільки замкненим, щоб говорити про саме регіональний демографічний процес? Що таке регіон?

Питання 4: Пані, чому Ви цей геодемографічний процес пов’язуєте тільки з демографічним розвитком регіону?

Мій коментар: Сьогодні в Україні має місце зменшення населення, і це теж процес.

Питання 5: Пані, а що Ви розумієте під демографічним розвитком взагалі?

Мій коментар: Боюсь, пані не розуміє, що таке розвиток, а використовує цей термін формально.

Питання 6: Пані, чому Ви акцентуєте увагу на тому, що геодемографічний процес є об’єктивним, чи можете Ви назвати процеси, які не є об’єктивними, і що, на Вашу думку, взагалі означає об’єктивність?

Мій коментар: Це ж не просто слова, вони повинні мати певний смисл! 

Авторка пише, що «Вузловою методологічною проблемою … роботи є перехід від чинної систематики розселення … на адміністративно-територіальній основі до регіональних систем територіальної організації розселення» (с. 1).

Питання 7: Пані чим відрізняються ці дві системи?

Мій коментар: Я ставлю це питання, бо являюсь автором концепції регіонів, що не базується на адміністративній основі. Складається враження, що дисертантка про неї нічого не знає.

Питання 8: Пані, на яких підставах Ви розглядаєте Вашу вузлову проблему як методологічну? Що таке методологія?  

Мій коментар: складається враження, що пані не зовсім чітко розуміє смисл слова «методологія».

Об’єкт дослідження – регіональні «соціально-демовідтворювальні комплекси», які ми розуміємо як заселення регіону поєднано з регіональними передумовами і чинниками його геодинамічного розвитку.

Питання 9: Пані, у назві дисертації написано «регіональні геодемографічні процеси», а об’єкт дослідження – «соціально-демовідтворювальні комплекси», то це, з Вашої точки зору, те ж саме?

Питання 10: Пані, як можна визначити «соціально-демовідтворювальний комплекс»?

Питання 11: А як все це стосується географії?

Мій коментар: Вже саме формулювання об’єкту виглядає як недопрацьоване. Очевидно, що дисертантка разом зі своїм науковим керівником заплутались настільки, що не змогли коректно пов’язати назву дисертації з її метою. Несподівано з’явився соціальний аспект, що відправляє дисертацію до області соціології. Просто вражає безглуздий «соціально-демовідтворювальний комплекс»! Все це свідчить про наукоподібність тексту. І ніякого відношення до географії це не має!

Предмет дослідження – регіональні геодемографічні процеси, що визначають рух населення в регіонах, геодемографічний розвиток регіонів.

Питання 12: Пані, предмет дослідження – це аспект об’єкту дослідження - соціально-демовідтворювального комплексу, так чи є Ваш геодемографічний процес аспектом Вашого об’єкту дослідження, в якому плані?

Мій коментар: Жахлива плутанина! Я бачу тільки купу наукоподібних термінів, за якими не видно жодного смислу.

Мета і завдання дослідження.

Головна мета – «постановка і розробка концепції регіональних демогеографічних процесів, її теоретико-методологічних засад і методичних аспектів як основи для вивчення особливостей соціально-демографічного розвитку регіонів та формування регіональної геодемографічної політики» (с. 2).

Питання 13: Пані, з яких це пір постановка і розробка концепцій стало метою географічних досліджень?

Мій коментар: Мета дослідження сформульована абсолютно безграмотно! Метою географічного дослідження може бути тільки вивчення, розкриття суті того чи іншого географічного явища, а не постановка і розробка концепції. У даній роботі таке явище відсутнє, а сформульована таким чином мета відправляє роботу до напрямку методології науки.

Питання 14: Пані, чому у Вашій роботі об’єкт дослідження і мета неузгоджені?

Завдання. Десять завдань – забагато! Я буду тільки ставити питання і коментувати їх.

Перше завдання.

Питання 15: Пані, як це стосується об’єкту і предмету дослідження?

Мій коментар: У першому завданні дисертантка береться аналізувати розвиток концептуально-понятійного апарату … у плані посилення уваги до …!

Друге завдання.

Питання 16: Пані, так Ви маєте за мету розробку концептуально-понятійного апарату чи дослідження об’єкту?

Мій коментар: Шановні, так же не можна!

Третє завдання.

Мій коментар: Обґрунтування концепції не може бути завданням, те, у якій мірі концепція є обґрунтованою, визначається результатами, отриманими під час дослідження! Методологічні підходи в географії не розробляють, а впроваджують.

Четверте завдання. 

Мій коментар: Це не є завданням, це подібне до висновку.

П’яте завдання.

Питання 17: Пані, невже до Вас такі роботи не проводились?

Мій коментар: Такі роботи давно робив, наприклад, пан Голіков А.П.

Шосте завдання.

Питання 18: Пані, невже вплив урбанізації на демографічні процеси не досліджений?

Мій коментар: Цей аспект вже давно досліджений!

Сьоме завдання.

Питання 19: Шановна пані, що Ви розумієте під територіальною організацією населення?

Питання 20: Пані, що таке «генетична спорідненість територіальних систем розселення»?

Мій коментар: Має місце використання наукових термінів без врахування їх смислу.

Восьме завдання.

Питання 21: Пані, яке відношення це має до дослідження об’єкту?

Мій коментар: Дисертантку постійно зносить у бік методології, що свідчить про те, що вона погано орієнтується у тому, що вона має досліджувати.

Дев’яте завдання.

Мій коментар: Думаю, що ці питання далеко не нові, принципи давно всім відомі!

Десяте завдання.

Мій коментар: Перепрошую, але це не є завданням наукового дослідження, тим більше – докторського!

Загальне враження від завдань: Це є демонстрацією високого рівня некомпетентності дисертантки та її наукового керівника!

Наукова новизна. Мої коментарі:

1. Оцінку обґрунтованості дає не дисертант, а спеціалізована рада і рецензенти! Геодемографія не є новим напрямком – давно існують подібні роботи, але жодного разу я не зустрічав серйозного обґрунтування цього напрямку. Отже, нічого нового у цьому пункті немає.

2. Оцінку розробленості концепції дає не дисертант, а спеціалізована рада і рецензенти.

Питання 22: Пані, як розуміти вислів «цілісний, безперервний, одно-направлений рух населення»? Що це за одно-направленість, у який бік?

Мій коментар: Це – маячня! Терміни використовуються чисто формально.

3. Питання 23: Пані, чим відрізняється «структурно-вікова деформація» від просто вікової деформації?

Мій коментар: Все це добре, але яке відношення це має до географії?

4. Питання 24: Яке відношення до географії це має?

Мій коментар: Це – область дослідження демографії, яка не належить до географічного напрямку!

5. Оцінка обгрутованості дається не дисертантом!

Загальний висновок по новизні: Нічого, що стосувалося б географії, я не побачив і сумніваюсь, що тут взагалі є щось нове.

Основний зміст роботи.

Розділ «Геодемографія як новий напрям…».

Мій коментар: Дивує, що перший розділ роботи присвячений не розгляду об’єкта та предмета дослідження, а обґрунтуванню «нового напрямку», якого просто не може бути – це черговий дутик. Геодемографія визначається як «наука про інтегровані територіальні соціально-демографічні (демосоціальні) комплекси». Все, про що далі авторка пише, стосується демографії, на що я вказав з самого початку. Ніякої географії населення з її просторовою орієнтацією, про яку далі пише дисертантка, не існує – це вигадка. Схема на рис. 1 тільки підтверджує факт, що це – область чистої демографії. Далі додаються соціальні аспекти, що ніяким чином не наближає роботу до географії. Авторка так і не дає зрозумілого і кваліфікованого визначення того, що вона називає геодемографічним процесом.

Розділ «регіональні демогеографічні процеси».

Мій коментар: Дається схема (рис. 2), яку авторка чомусь називає методологічною. Тут же у авторефераті, у якому і так місця мало, ця схема описується словами. Докторська робота не зводиться до схем дослідження, вона вимагає результатів дослідження і оцінюється згідно з ними!

Графік на рис. 3 (с. 12) має відношення до демографії, але географії тут немає! Це ж стосується і типів відтворення населення. І все, що є далі у розділі – чиста демографія без будь-яких ознак географії!

Розділ «Геодемографічна ситуація в Україні…».

Авторка пише, що розглядає «демографічну ситуацію як важливу складову регіональних демографічних процесів, як територіальний соціальний базис…».

Питання 25: Пані, як Ви визначаєте ситуацію і демографічну ситуацію?

Мій коментар: Мені незрозуміло, як ситуація може бути складовою процесу. Те, що я бачу далі, свідчить про те, що дисертантка не розуміє, що таке ситуація. Ніяка кластеризація не дозволяє оцінити ситуацію!

Питання 26: Пані, чим принципово відрізняються геодемографічна ситуація та демографічна ситуація?

Мій коментар: Тільки приставкою «гео-».

Розділ «Територіальна організація населення - складова геодемографічних процесів».

Мій коментар: Авторка вважає, що територіальна організація населення – це складова геодемографічних процесів. Вище складовою цього дивного процесу була відповідна ситуація.  Пані не розуміє, що організація є наслідком процесу. Але вона нічого не пише про те, що вона розуміє під територіальною організацією населення, хоча без цього не можна дати об’єктивну оцінку її результатів. Далі я бачу якусь балаканину про різницю між систематикою на основі адміністративно-територіального устрою та систематикою за генетичним, історико-географічним засадами.

Питання 27: Пані, а що Ви розумієте під географічними засадами?

Мій коментар: У мене складається враження, що пані доволі далека від сучасного розуміння географії.

Авторка дає схему систематики розселення (рис.7).

Питання 28: Пані, де тут географія?

Розділ «Типологія регіональних геодемографічних процесів…».  

З приводу написаного у цьому розділі питання лишається тим же самим: яке відношення це має до географії?   

Розділ «проблеми формування регіональної геодемографічної політики».

Такі «проблеми» мені здаються надуманими. Демографічні процеси є доволі складними і залежними від такої кількості чинників, що виділити вплив кожного з них принципово неможливо. І політику тут приплітати не варто. Те, що авторка написала на стор. 27, є просто деклараціями, які носять формальний характер.

Висновки дисертанта (мої коментарі)

1. Ніякий новий напрямок – геодемографія – не сформувався. Це – пуста декларація. Дисертантка не показала, у чому полягає суть цього напрямку. Якщо ж брати тільки термін «геодемографія» (інший варіант – «демогеографія»), він існує достатньо давно. Дисертантка не показала знання закордонної літератури по цьому питанню. Висновок є чистою декларацією.

2. Всі демографічні процеси завжди бачились як динамічні, тобто те, що пише авторка, нічого нового не містить. Різниця між демографічним процесом і геодемографічним процесом, яку дисертантка у висновку намалювала, є надуманою, бо ніякого геодемографічного процесу не існує, це – навішування локшини на вуха. І сам висновок є звичайною балаканиною.

3. Цей висновок знову – суцільна декларація. Авторка пише про нове поняття, яке вона ввела, яке, однак, нічого не дає. Нічого конкретного у цьому висновку немає!

4. Суцільна наукоподібна декларація! Чому немає конкретних результатів?

5. Всі базові поняття – нові і старі – необхідні тільки для того, щоб отримати нові нетривіальні результати. Поки що є тільки заявка на результати, але самі результати відсутні. Такі результати, як групування регіонів і т. і. – не результат докторського дослідження, це роблять студенти у своїх кваліфікаційних роботах!

6. Цей висновок підтверджує мою оцінку – суцільна демагогічна балаканина без жодного конкретного результату.

7. Як це можна розглядати як висновок докторської дисертації? Це ж просто констатація зробленого!

8. Дивіться попередній текст!

9. Дивіться пункт «7»!

10. Обґрунтованість не визначається автором – це робиться членами спеціалізованої ради і рецензентами!

Мій висновок по автореферату дисертації.

Чергова псевдо-дисертація, виготовлена за напрямком «економічна та соціальна географія». Ніякого відношення ні тема, ні «результати» до географії не мають. Робота взагалі не містить конкретних результатів, які можна було б оцінити як наукові. Однозначно вона не є дисертаційним дослідженням і не відповідає вимогам ДАК України. Мені жаль, що науковий консультант - відомий фахівець О.Г. Топчієв – випустив таку «дисертацію» на захист. Я не розумію тих членів спеціалізованої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, які прийняли цю роботу до захисту. Це ставить питання про їх фаховий рівень.

Доктор географічних наук                                         О.П. Ковальов            

12.03.2014 року