22 жовтня 2013 р.

Гуманістичне ландшафтне поле і його інтегративний зміст (кандидатська дисертація Ольги Ярославівни Магир), або: Як можна зробити вигляд наукового дослідження, не провівши його

Відгук
про автореферат дисертації Магир О.Я.
«Інтегративний зміст гуманістичного ландшафтного поля
Волинської області як складової євро-регіону «Буг»»
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук


На протязі багатьох десятиліть фізична географія розглядалася як дисципліна, що вивчає природне оточення у межах нашої планети. У 2001 році я запропонував розглядати фізичну географію як дисципліну, що акцентує дослідження свого об’єкту з позиції фізики (до речі, саме з цього вона і починалася у ХІХ столітті). Тепер переді мною автореферат дисертації Магир О.Я., одна тільки назва якої примушує читати її неодноразово, щоб зрозуміти, що хотіла сказати авторка. Особливо насторожують слова «гуманістичне ландшафтне поле». Я багато років займався феноменом ландшафту, але не можу зрозуміти, про що йдеться. При цьому об’єктом дослідження авторка визначає ландшафти Волинської області (як природно-антропічна цілісність), а не ландшафтне поле.
Предмет дослідження – «наукове відображення гуманістичного ландшафтного поля, сприйняття людиною матеріальних та ідеальних гуманістичних цінностей і потенціалів ландшафту». З цього і почнемо.
Питання 1: Шановна пані, в якому сенсі Ви використовуєте термін «поле»?
Питання 2: Шановна пані, якими параметрами задається «гуманістичне ландшафтне поле» і в якому сенсі Ви використовуєте слово «гуманістичний»?
Питання 3: Шановна пані, що Ви розумієте під науковим відображенням гуманістичного ландшафтного поля?
Питання 4: Шановна пані, яке відношення до фізичної географії має «сприйняття людиною матеріальних та ідеальних гуманістичних цінностей і потенціалів ландшафту»?
Питання 5: Шановна пані, у чому полягають матеріальні і ідеальні цінності ландшафту?
Питання 6: Шановна пані, чи можете Ви дати визначення «потенціалів ландшафту», як вони проявляються?
Мій коментар: По предмету дослідження у мене виникло 6 чи 7 (!) питань. Чи не забагато? Така кількість питань свідчить про заплутаність визначення предмету дослідження. Не зрозуміло, що має досліджувати авторка – гуманістичне ландшафтне поле чи його наукове відображення, а може «сприйняття людиною матеріальних та ідеальних гуманістичних цінностей і потенціалів ландшафту»? Це не дозволяє зорієнтуватися. Але справа навіть не в цьому. Робота захищається за спеціальністю 11.00.11 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів, але з таким визначенням предмету дослідження у такій раді робота захищатися не може, бо тут йдеться не про сам ландшафт (навіть якщо вважати його уречевленим), а про відображення якогось ландшафтного поля та «сприйняття людиною матеріальних та ідеальних гуманістичних цінностей і потенціалів ландшафту». Перепрошую, але ця робота має виражені епістемологічний та соціологічний напрямки, в той час як географією тут і не пахне.
Мета дослідження – «обґрунтування теоретичних і методологічних положень міждисциплінарного наукового вивчення гуманістичного ландшафтного поля як закономірної об’єктної складової природно-антропічного ландшафту й пізнання такого поля … для вирішення актуальних дослідницьких проблем і прикладних завдань природокористування та гармонізації ландшафтів як соціо-природних систем».
Питання 7: Пані, що Ви розумієте під висловом «закономірна об’єктна складова…», чи існують незакономірні об’єктні складові?
Питання 8: Пані, як треба розуміти вислів «об’єктна складова», чи існують необ’єктні складові?
Мій коментар: Так мета дослідження не ставиться. Мета має бути короткою, зрозумілою і змістовною. Тут же складається враження, що авторка намагалася за допомогою певних висловлювань посилити науковість поставленої мети, але досягла протилежного. Багато зайвих слів. По-перше, якщо дослідження є міждисциплінарним, то і захист мав відбутися у спеціалізованій раді зі змішаним складом фахівців. Так поставлена мета не є метою фізико-географічного дослідження, це – мета, що відправляє нас у бік теорії пізнання, тим більше, що йдеться про якійсь новий феномен – «гуманістичне ландшафтне поле», про який досі ніхто не чув. По-друге, вислів «наукове вивчення» каже про те, що є якісь інші варіанти вивчення, але які? Що це за «закономірна об’єктна складова»? Мета дослідження поставлена безграмотно, що не дозволяє дати об’єктивну оцінку самому дослідженню – не зрозуміло, що оцінювати! За наукоподібними фразами ховається відсутність смислу.
Завдання дослідження: Їх шість, що кандидатської трохи забагато.
- «дослідити, проаналізувати й узагальнити теоретичні й методологічні положення щодо застосування міждисциплінарного гуманістично-ландшафтознавчого підходу в контексті постнекласичного напрямку розвитку науки»;
Мій коментар: Це – завдання не фізико-географічного плану, воно має відношення до епістемології і, відповідно, є некоректним.
- «розробити методику й алгоритм прикладного наукового дослідження гуманістичного ландшафтного поля регіону як закономірної природно-антропічної цілісності»;
Питання 9: Пані, у якому сенсі Ви використовуєте вислів «прикладне наукове дослідження»?
Мій коментар: Знов-таки задача не має відношення до вивчення об’єкту дослідження, а стосується методики дослідження, тобто йдеться про підміну напрямку: це – задача епістемології.
- «дослідити матеріальні та ідеальні гуманістичні цінності ландшафтів, інтегрувати ці знання в наукову теорію гуманістичного ландшафтного поля»;
Питання 10: Пані, що таке «цінність» з позиції людини?
Питання 11: Пані, якщо йдеться про цінності ландшафтів, чи можете Ви навести приклади не-цінностей ландшафтів?
Питання 12: Пані, чи можете Ви навести приклади не гуманістичних цінностей?
Мій коментар: Все повторюється, завдання не сприймається як таке, що має відношення до фізичної географії, воно має відношення до філософії, але, насправді, носить філософоподібний характер, тобто це – звичайне словоблуддя.
- «на основі польових досліджень визначити основні чинники й особливості сприйняття людиною матеріальних та ідеальних цінностей і потенціалів ландшафту»;
Питання 13: Пані, чи є різниця між фізико-географічним дослідженням та дослідженням у сфері психології сприйняття?
Мій коментар: Задача не має фізико-географічного характеру. Отже, йдеться про підміну напрямку дослідження.
- «проаналізувати ландшафти Волинської області з позиції теорії гуманістичного ландшафтного поля і виявити їхні гуманістичні цінності й потенціали»;
Питання 14: Пані, в якому сенсі Ви використовуєте термін «проаналізувати»?
Питання 15: Пані, як виглядають потенціали гуманістичного ландшафтного поля?
Мій коментар: Якщо ландшафт розглядати з традиційної точки зору – як географічний комплекс, то ландшафти Волинської області давно проаналізовані. Але йдеться про інше, про якусь теорію гуманістичного ландшафтного поля. Можна припустити, що тут використовується фізична теорія поля, у межах якої поле є континуальним.
- «обґрунтувати програму прикладного впровадження теорії гуманістичного ландшафтного поля щодо ландшафтів Волинської області».
Мій коментар: Обґрунтування програми прикладного впровадження… не може бути задачею наукового дослідження!
Загальне враження від прочитаного: Чистої води словоблуддя, що не має нічого спільного з фізичною географією.
Наукова новизна. Дивно, у цьому пункті з’являються додаткові завдання. Я не побачив серед пунктів новизни жодного, який стосувався би фізичної географії.
Основний зміст роботи.
Розділ «Теоретико-методологічні основи дослідження». Авторка зазначає, що, крім базових засад ландшафтознавства, вона змушена була звернутися до положень постнекласичної наукової парадигми.
Питання 16: Пані, назвіть положення постнекласичної наукової парадигми.
Мій коментар: Авторка, замість обговорення таких положень, все зводить до історії постнекласичних поглядів. Це не дає змоги зрозуміти, про що йдеться. Насправді, почати слід було з обговорення того, як авторка розуміє ландшафт і що таке гуманістичне ландшафтне поле. Вражає і те, що серед прізвищ тих, хто мав і має відношення до постнекласичного етапу розвитку ландшафтознавства, немає жодного представника країн Заходу.
Розділ «Гуманістичне ландшафтне поле: соціальні й природні складові, алгоритм дослідження». Зупинимось на визначенні: «Гуманістичне ландшафтне поле – це поле матеріальних зв’язків між складовими у єдиному ландшафті та поле ідеальних відображень цих зв’язків у свідомості і знаннях людини, зокрема дослідника цього поля» (с. 5). До цього додається, що «таке поле є геопросторовим».
Питання 17: Пані, як задається гуманістичне ландшафтне поле?
Питання 18: Пані, чи можете Ви навести приклади матеріальних зв’язків між складовими єдиного ландшафту?
Питання 19: Пані, як узгоджуються між собою цілісність феномену ландшафту та наявність складових?
Питання 20: Пані, наведіть приклади складових ландшафту.
Питання 21: Пані, як задається поле ідеальних відображень зв’язків у свідомості і знаннях людини?
Питання 22: Пані, які поля, крім геопросторових, Ви можете назвати?
Питання 23: Пані, які відображення, крім ідеальних, Ви можете назвати?
Питання 24: Пані, що таке геопростір?
Мій коментар: Не важко бачити, що просто декларується наявність якихось полів – гуманістичного ландшафтного та ідеальних відображень зв’язків. Все, що я читаю, носить вигляд цілковитої профанації. Абсолютно незрозуміло, що дає заміна ландшафту на ландшафтне поле (гуманістичне чи якесь інше). Абсолютно незрозуміло, що мається на увазі під полем ідеального відображення. Я бачу набір наукоподібних висловлювань, за якими не відчувається жодного смислу. Йде балаканина про діалектичну єдність складових природи.
Нижче вводиться так званий алгоритм дослідження, який подається так, наче авторка здійснює дослідження взагалі першою. Можна було б поставити багато питань по цьому обговоренню, але немає сенсу, хоча на цей алгоритм відведено цілу сторінку, наче це питання є головним. Завершується це всім відомими речами. Отже,
Питання 25: Пані, яке відношення все це має до фізичної географії і географії взагалі?
Мій коментар: Це питання я звертаю не тільки до дисертантки, але й до її наукового керівника, членів ради Д.26.163.02 Інституту географії НАН України, опонентів. Як можна було приймати до захисту дисертацію, яка обходить фізичну географію стороною?
Розділ «Ідентифікація і диференціація гуманістичного ландшафтного поля Волинської області». Починається розділ з наступного твердження: «Локальну диференціацію гуманістичного ландшафтного полястановить власна структура ландшафтів, оскільки природну основу такого поля складає ландшафтна структура» (с. 6). Спробуємо розібратись у цій абракадабрі і поставимо питання.
Питання 26: Пані, що таке локальна диференціація і які інші варіанти диференціації Ви можете назвати?
Питання 27: Пані, чим відрізняється власна структура ландшафтів від ландшафтної структури?
Мій коментар: Чудовий приклад пудрення мозків і вішання локшини на вуха! Авторка не дала свого трактування ландшафту, вона не зробила критичний аналіз різних точок зору про ландшафт, а пише про якесь гуманітарне ландшафтне поле з локальною диференціацією, зумовленою власною структурою ландшафту. У такому випадку який сенс було вводити якесь ландшафтне поле? Чи не для того, щоб ті, хто мав оцінювати цю роботу, відразу оціпеніли від цього, бо відразу виникає думка: а може це я дурень і чогось не розумію на відміну від юної Магир та її не юного наукового керівника? Дивно, йдеться про ландшафт, про який давно ведуться спори, а пані наче про це нічого не чула! А далі відразу – перехід до фізико-географічного районування Волинської області (наче природне районування детерміноване адміністративними кордонами!). І ось, нарешті можна прочитати, що авторка розглядає ландшафт як геокомплекс. Перепрошую, це ж вже всі давно не один раз прожували і проковтнули. Подібні погляди на феномен «ландшафту» - це ні що, інше, як екскременти минулих часів – «славного» радянського ландшафтознавства. І тепер на цю трактовку ландшафту авторка намагається приліпити якусь постнекласику? Так це ж неможливо! Але, виявляється, геокомплекси мають цінність для людини, вона їх «охороняє або використовує залежно від значень, що вона ж їм надає» (с. 6). Ось як можна закрутити! І далі; «Такі гуманістично значущі об’єкти у ландшафті – це ділянки з особливими естетичними властивостями, окремі річки, озера, дерева, що є унікальними і здатні привернути увагу спостерігача» (с. 6). Вражає, виявляється, є об’єкти у ландшафті, хоча ландшафт – це цілісність. Не допоможе розібратися і посилання на Вєдєніна (2004). Всі ці «об’єкти» (а авторці слід було розібратися, що таке об’єкт) – це окремі речі (теж треба розуміти, що це таке). І яке відношення все це має до структури ландшафту?
На стор. 7 авторка робить спробу визначити поняття «природний каркас»: це «базове концептуальне поняття, яке використовують для виявлення природно-культурного каркасу регіону». Ви все зрозуміли?
Питання 28: Пані, Які варіанти понять, крім концептуальних, Ви знаєте?
Питання 29: пані, як Ви використовуєте поняття «природний каркас» для виявлення природно-культурного каркасу?
Питання 30: Пані, на яких підставах Ви відокремлюєте культуру від природи?
Мій коментар: Те, що у структурі денної (у інших авторів – земної, хоча це гірше) поверхні можна виділити каркас, відомо давно. Якщо пані вводить нове поняття – «природно-культурний каркас» - його треба визначати. Культура, яку зазвичай пов’язують з людиною, не є чимось, відокремленим від Природи, це – наслідок розвитку Природи, а елементи культури ми знаходимо у глибинах самої Природи.   
Далі авторка наводить рис. 1, причому незрозуміло, це її авторська розробка, чи джерелом є робота М.Д. Гродзинського і К.О. Резнікової (2007). Але так не роблять, навіщо в авторефераті повних 2 сторінки заповнювати картою інших авторів?
На стор. 10 – 11 авторка описує природно-культурний каркас Волинської області, не давши його визначення. Йдеться про ядра, але жодного слова не сказано про масштаб відображення. Але ядрово-каркасна структура не може бути одно-масштабною.
Питання 31: Пані, а куди поділося Ваше поле?
Мій коментар: Нічого, що мало б відношення до поля, я не побачив. Так для чого ж вводилось це складне поняття?
Розділ «Гуманістично-ландшафтознавче районування території Волинської області». Авторка виписує принципи районування - «об’єктивність, однорідність, цілісність, комплексність» (с. 11), а також критерії – «природні особливості ландшафтів, соціальні стани мешканців, насиченість території матеріальними об’єктами, що мають особливу гуманістичну цінність» (с. 11).
Питання 32: Пані, на яких підставах Ви заявляєте про об’єктивність районування?
Мій коментар: Проблема об’єктивності районування у радянській географії обговорювалась, якщо я не помиляюсь, у 70-х роках минулого століття, коли прийшли до висновку про необ’єктивний характер районування, бо багато що залежить від мети, під яку здійснюється районування, та критеріїв. Авторка не розуміє, що будь-яке районування здійснюється людьми виходячи з їх досвіду, знань, цілей тощо.
Питання 33: Пані, як узгоджуються між собою такі принципи, як однорідність і комплексність (при певній інтерпретації - складність)?
Мій коментар: Зрозуміло, ніяк!
Питання 34: Пані, як узгоджуються між собою такі принципи, як однорідність та цілісність?
Мій коментар: Якщо виокремлення є однорідними, то про яку цілісність можна говорити, цілісність чого, однорідності?
Розглянемо критерії районування.
Питання 35: Пані, яким чином природні особливості ландшафтів можуть бути критерієм без уточнення, про які саме особливості йдеться?
Мій коментар: У тому й справа, що кожен бачить ці особливості по-своєму.
Питання 36: Пані, а при чому тут соціальні стани мешканців?
Мій коментар: пані вводить принцип об’єктивності, а у якості критерію виділяє соціальні стани мешканців, що не може не впливати на сприйняття довкілля і характер цінностей.
Питання 37: Пані, те, що Ви називаєте гуманістичною цінністю, має універсальний характер?
Мій коментар: Однозначно ні!
Основний зміст роботи завершується підрозділом «Програма впровадження теорії гуманістичного ландшафтного поля…».
Питання 38: Пані, що таке теорія?
Мій коментар: Ніякої теорії гуманістичного ландшафтного поля я у роботі не бачу. Декларується тільки назва цієї «теорії».
Все завершується дуже поверхневою балаканиною про ідею «гуманістичного ландшафтного поля на особистісному, державному, міжнародному рівнях» та охорону «гуманістично-ландшафтного середовища з усіма його природними й антропічними цінностями» (тобто, з усіма потрухами), що «істотно підтримає новий ландшафтознавчий напрям у географічній науці – гуманістично-ландшафтний» (с. 14).
Питання 39: Пані, а чому Ви відразу не подавали свій дисер на докторський захист, «затвердивши» новий напрям у географії?
Мій коментар: Виявляється, встановити новий напрям у географії дуже легко, навіть на рівні кандидатської, продекламувавши його.
Висновки дисертанта. Авторка заявляє про обґрунтування «теоретичних і методологічних положень міждисциплінарного наукового вивчення гуманістичного ландшафтного поля як інтегративної ідеально-матеріальної складової природно-антропічного ландшафту» (с. 15).
Мій коментар: У мене склалося враження, що я читав щось, подібне до тексту з області наукового комунізму. Загальні декларації, які ні на чому не базуються. По окремих висновках:
1. Дуже туманне філософоподібне словоблуддя, яке не має до науки жодного відношення.
2. Те ж саме.
3. Авторка нічого не показала у роботі, що могло б довести існування декларованого нею гуманістичного ландшафтного поля.
4. Цей висновок не несе в собі нового розуміння, більше того, авторка не зробила критичного огляду позицій авторів стосовно феномену ландшафту, що не дозволяє вважати її розробку науковою.
5. Твердження про природний та природно-культурний каркас як основу гуманістичного ландшафтного поля є звичайною наукоподібною балаканиною
6. Дивно, авторка пропонує якусь програму, а потім видає її як висновок своєї «наукової» розробки.
Мій коментар: Думаю, дисертантка так і не зрозуміла, до чого зводиться наукове дослідження, що і вимагало від неї постійно підкреслювати те, що вона вела саме наукове дослідження. У якості об’єкта дослідження вона декларує феномен ландшафту (нехай навіть і у допотопному варіанті), але сам об’єкт дослідження навіть не обговорюється. Якщо це геокомплекс, то як він виглядає, що це за зв’язки між складовими, чим вони представлені ... Всі висновки абсолютно пусті.
Загальний висновок по автореферату дисертації. Звичайний псевдонауковий непотріб. Дисертантка продемонструвала дуже слабку обізнаність з питань, над якими працювала. Гуманістичне ландшафтознавство починається з робіт О. Гумбольдта, воно добре представлене у роботах російських географів-мандрівників другої половини ХІХ – початку ХХ століть, як у працях багатьох зарубіжних авторів. Ця розробка суттєво погіршує і без того поганий стан ландшафтознавства в Україні. Але головне – це відсутність результатів дослідження, що не дозволяє розглядати цю роботу як таку, що відповідає вимогам до кандидатських дисертацій. Робота залишає дуже неприємне враження.
Шановний Володимире Михайловичу, Вам не соромно за такий «шедевр»?

13.10.2013

Доктор географічних наук                                  Олекса Ковальов    

1 коментар:

  1. До речі, обидві спеціалізовані вчені ради Інституту географії - Д 26.163.01 і Д 26.163.02 уже не функціонують. Спеціальність 11.00.04 в Україні не досяжна до захисту

    ВідповістиВидалити