29 жовтня 2013 р.

Чергові приклади псевдо-географічних псевдо-дисертацій (відгуки на автореферати дисертацій О.М. Федюка та А.В. Білоус, які мають захищатися 30 жовтня)

У цьому виступі я даю два відгуки на автореферати дисертацій О.М. Федюка та А.В. Білоус, які мають захищатися 30 жовтня у спеціалізованій раді Д.26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Це чергові приклади псевдо-географічних псевдо-дисертацій. Подібні «дисертації» руйнують географію як цілісний науковий напрямок. Нажаль, захисти таких робіт відбуваються у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, який претендує на статус провідного вузу України. Складається враження, що саме географічний факультет Київського національного університету вийшов вперед з виробництва дисертаційної туфти. Так тримати, пани лідери української географії!

Відгук
про автореферат дисертації
Федюка Олексія Миколайовича
«Розвиток суспільно-географічної думки
в Україні у другій половині ХХ століття»
поданої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.13 – історія географії

Відразу зазначу, що тема дисертації не має відношення до географії, область дослідження якої пов’язана з організацією геосередовища. 
Актуальність теми. Дисертація присвячена дослідженню розвитку суспільно-географічної думки в Україні.
Питання 1: Шановний пане, яким чином тема дисертації узгоджується з загальноприйнятими уявленнями про область дослідження географії в цілому?
Питання 2: Пане, чи можете Ви окреслити область дослідження географії в цілому і так званої соціальної географії?
Мій коментар: Тема дисертації не має відношення до географії взагалі. Географи, зрозуміло, повинні уявляти зміну уявлень, позицій у сфері своєї наукової діяльності, але це стосується історії наукових уявлень, історії науки, а не географії. Таким чином, вже сама тематика не дозволяє вважати дисертацію такою, що лежить у сфері географії, незалежно від того, про яку її гілку йдеться.
Питання 2: Пане, а чим відрізняється суспільно-географічна думка від інших варіантів думок, які інші варіанти думок, крім суспільно-географічної, Ви можете назвати?
Мій коментар: Думаю, що це питання розкриває абсолютно надуманий характер теми дисертації. Дисертант, як і його науковий керівник – доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України пан Іщук Степан Іванович – не розуміють, що думка не може бути фізичною, хімічною, біологічною, соціологічною тощо. Отже, йдеться про абсолютно безграмотно сформульовану назву дисертації. Така дисертація в принципі не може захищатися у географічній раді, бо її область дослідження не має відношення до області дослідження географії.
Об’єкт дослідження: українська суспільно-географічна думка другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя.
 Мій коментар: Я навіть не ставлю запитання, бо цей «об’єкт дослідження» є абсолютно некоректним у межах географічного дослідження.
Предмет дослідження: теоретичні та методичні засади дослідження, а також сутнісні особливості та змістовні характеристики розвитку української суспільно-географічної думки другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя.
Мій коментар: Я навіть не ставлю запитання, бо цей «предмет дослідження» є абсолютно некоректним у межах географічного дослідження. Теоретичні і методичні засади дослідження є областю методології науки в цілому. Ми маємо чудовий приклад повного виходу дисертанта за межі наукової області, кандидатом наук якої він намагається стати. Географія має достатньо чітко виражену область дослідження і докорінно змінювати її означає тільки одне – нівечити її.
Мета: висвітлення історичних особливостей становлення і розвитку української суспільно-географічної думки другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя як у межах окремих наукових напрямків, так і у регіональному аспекті.
Мій коментар: Немає, про що питати, бо мета не лежить у сфері географічного дослідження.
Завдання:
- синтезувати наявні на сьогоднішній день досягнення української суспільної географії загалом та окремих її напрямків зокрема;
Питання 3: Пане, що Ви маєте на увазі під синтезуванням досягнень?
Мій коментар: Це виглядає доволі дивно. У будь-які науковій сфері існують погляди, які можуть бути протилежними, то ж про яке синтезування йдеться?
- висвітлити характерні риси та специфічні особливості розвитку суспільно-географічної думки в Україні у розрізі регіонів;
Мій коментар: висвітлювання характерних рис не може бути завданням наукового дослідження.
- проаналізувати науковий доробок провідних українських вчених у галузі суспільної географії;
Мій коментар: Не розумію, куди поділася географія?
- розкрити змістовну суть та засадничі ознаки провідних напрямків наукових досліджень у суспільній географії;
Мій коментар: Невже така задача може ставитись у дисертаційній роботі географічного спрямування?
- узагальнити джерела з історії розвитку суспільно-географічної думки;
Питання 4: Шановний, а як можна узагальнити джерела?
Мій коментар: Замість того, щоб робити критичний огляд поглядів, автор береться узагальнювати ці погляди.
- виявити загальні тенденції розвитку нашої науки у межах другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя;
Мій коментар: Це має відношення до історії науки, а не до географії.
- дослідити хронологію суспільно-географічних досліджень у другій половині ХХ – початку ХХІ сторіччя;
Мій коментар: Не можу зрозуміти, як шановний дисертант потрапив з такими завданнями до географічної спеціалізованої ради?
Методи дослідження. Автор стверджує, що головним методом у роботі є історичний, який становить «пізнавальну (гносеологічну) основу історико-географічного дослідження».
Питання 5: Шановний, як це може бути, щоб у географічному дослідженні центральне місце займав історичний метод?
Питання 6: Шановний, у чому полягає сутність «історичного методу»?
Мій коментар: Думаю, автор заплутався між двома соснами – географією та історією. По-перше, географія не потребує якогось окремого «історичного методу», бо її область дослідження містить у собі історію її становлення. По-друге, дисертант плутає метод дослідження і погляд. Не може бути «історичного методу» дослідження, як і біологічного, географічного, соціологічного тощо, йдеться тільки про методи у історичних, географічних, біологічних, соціологічних і т. і. дослідженнях.
Наукова новизна. Боюсь, що дисертант не розуміє, що таке наукова новизна. Я не буду коментувати ці абсолютно формальні декларації, бо те, що там написано, тягне, максимум, на висновки оглядового реферату.
Основний зміст дисертації.
Розділ «Наукові основи ..». Автор зупиняється на особистому баченні «змістовної суті понять «суспільно-географічна думка» та «розвиток суспільно-географічної думки»» (с. 5). Виявляється, що «під суспільно-географічною думкою слід розуміти всезагальну систему наукового доробку та інтелектуальних напрацювань, творчих здобутків і досягнень української суспільної географії в її історичній ретроспективі та на сучасному етапі розвитку. Суспільно-географічна думка виступає теоретичним підмурком та фундаментальною підваленою системи соціально-географічних досліджень, оскільки забезпечує розвиток останніх засадничими науковими розробками».
Мій коментар: Я навіть питання не буду ставити, бо такої псевдонаукової муті і абракадабри я у дисертаціях ще не зустрічав. І у мене до Заслуженого діяча науки і техніки України пана С.І. Іщука:
Пане, невже Ви отримали Заслуженого діяча науки і техніки за виробництво подібних дисертацій? Про яку науку і про яку географію тут йдеться?
Читаємо далі: «Будь-яке джерелознавче дослідження ґрунтується на засадах нерозривної єдності, органічної цілісності, взаємозв’язку й гармонійного взаємодоповнення аналітичної та синтетичної складових» (с. 6).
Мій коментар: Щось подібне я недавно читав у авторефераті докторської пана Афанасьєва О.Є. Це мені нагадує текст з підручника з наукового комунізму. Там теж все було зведено до джерелознавства. Виявляється, географія непомітно трансформувалася у джерелознавство.
Розділ «Розвиток теорії і практики…».
Мій коментар: Те, що я бачу у цьому розділі, може розповідати викладач соціально-економічної географії (якщо визнати, що така має підстави для виділення) будь-якого вузу. Враження просто жахливе!
Розділ «Регіональні суспільно-географічні дослідження».    
Мій коментар: перепрошую, а що тут можна захищати?
Висновки
Мій коментар: Слів немає!
Висновок по автореферату дисертації.
Де межа, за якою все визначається як абсолютна безсоромність? Складається враження, що ні автор, ні його науковий керівник, ні ті, хто приймав цю псевдо-дисертацію до захисту, про це навіть не замислювались. На що розраховують шановні професори київського національного університету ім. Тараса Шевченка? Думаю, на те, що вони сидять у столичному університеті і вважають, що можуть робити все, що хочуть. Абсолютна безвідповідальність! Що стосується дисертанта, оцінка така: абсолютний цинізм і безпринципність у намаганні досягти мети – отримання диплому кандидата наук – без огляду на спосіб! Такі «дисертації» не просто ставлять під сумнів кваліфікацію наукового керівника, але, оскільки має місце факт прийняття цієї дисертації до захисту – і всього складу спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Такі дисертації не просто ганьблять українську географію, вони її знищують. Зрозуміло, ні про яку позитивну оцінку не може йтися. Це – рівень бакалаврського огляду на етапі підготовки кваліфікаційної роботи, не більше.
29.10.2013


Доктор географічних наук                                      Олекса Ковальов

----------------------------------------------------------------------------------

Відгук
про автореферат дисертації
Білоус Анни Володимирівни
«Геопросторова організація системи ЗМІ в Україні
у світовому контексті»
поданої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 – економічна
та соціальна географія

Відразу зазначу, що система ЗМІ не є такою, що належить до географічних, це дуже складна система, дослідження якої вимагає від автора глибокого розуміння цього явища, критичного огляду існуючих поглядів і розробки моделі, що має відображати її головні особливості. Подивимось, що є у дисертації.
Актуальність теми.
Питання 1: Шановна пані, чим відрізняється область дослідження географії від областей дослідження інших наукових напрямків – соціології, політології, економіки, біології, астрономії, астрофізики і т. і.?
Мій коментар: Вже сама тема дисертації свідчить про те, що дисертантка має дуже поверхневе уявлення про область дослідження географії, бо географія не досліджує такі явища, як ЗМІ. Географія в цілому займається особливими формами гетерогенної організації, що виражені територіально.
Питання 2: Шановна пані, що таке інформація і у якому сенсі Ви заявляєте про обмін інформацією?
Мій коментар: поняття інформації є надзвичайно складним, що вимагає його обговорення, і використовувати термін «інформація» у науковій роботі треба обережно.
Питання 3: Пані, як виглядають інформаційні потоки?
Мій коментар: Ніяких потоків інформації немає, є потоки сигналів, даних, повідомлень. Це – серйозна помилка.
Питання 4: Пані, що Ви розумієте під інформаційною інфраструктурою?
Питання 5: Пані, що таке «інформаційна сфера», з чого вона складається?
Питання 6: Пані, що таке «геопростір», чим він відрізняється від звичайного простору?
Мій коментар: По короткому вступу я поставив шість запитань, жодне з яких не є формальним! Дисертантка та її науковий керівник, не розуміють, що географія не досліджує окремі гомогенні явища та їх просторову організацію. По-перше, географія має справу виключно з гетерогенними явищами, по друге, вона не є дисципліною, що досліджує якусь просторову організацію, бо організація – це те, що функціонує. Якщо авторка хотіла сказати, що вона дослідила якісь просторово виражені структури, то це не є організацією, це є упорядкованістю, яку можна виміряти, а це – різні речі. Таким чином, вже пункт «Актуальність теми» ставить під сумнів і відношення роботи до географії, і той факт, що рівень дисертантки відповідає рівню кандидата наук.
Об’єкт дослідження – система ЗМІ.
Мій коментар: Система ЗМІ не може бути об’єктом дослідження географії, яка досліджує організацію геосередовища як цілісності.
Предмет дослідження: особливості організації та функціонування, а також формування інформаційного впливу ЗМІ в умовах сучасності.
Мій коментар: Перепрошую, цими питаннями займається соціологія!
Мета роботи: виявлення форм геопросторової організації ЗМІ, особливостей їх функціонування, територіальної структури, форм інтеграції та організації інформаційної індустрії та впливу ЗМІ на суспільство.
Питання 7: Пані, що Ви розумієте під організацією (якщо можна, дайте визначення)?
Мій коментар: Якщо хтось з географів розбереться, як функціонують ЗМІ, він буде єдиним серед географів фахівцем з даного питання. Це стосується і будь-яких інших подібних сфер людської діяльності. Подібні форми діяльності не є областю дослідження географії.
Задачі дослідження (їх аж вісім - забагато):
1. З’ясувати сучасні теоретико-методологічні підходи до суспільно-географічного вивчення ЗМІ;
Питання 8: Пані, як можна починати дослідження із з’ясування підходів?
Мій коментар: Дисертантка не розуміє, що дослідження не починається зі з’ясування підходів, воно починається з визначення меж області дослідження і тих проблем, які слід дослідити. Крім того, теоретико-методологічні підходи не з’ясовуються, а вводяться.
Питання 9: Пані, які варіанти вивчення ЗМІ, крім суспільно-географічного, Ви можете назвати?
Мій коментар: Дисертантка виходить з абсолютно штучної версії суспільно-географічного вивчення ЗМІ.
2. Визначити вплив глобалізації на функціонування інформаційної сфери;
Мій коментар: Дивно, ще не з’ясовано межі дослідження, а вже ставиться питання про вплив глобалізації на ЗМІ. Чесно кажучи, без спеціального дослідження можна дати відповідь на це питання.
3. Дослідити особливості функціонування та фактори розвитку, проаналізувати галузеву та територіальну структуру індустрії ЗМІ;
Мій коментар: Ця завдання певною мірою заповнює прогалину, пов’язану з відсутністю завдання щодо визначення меж області дослідження (об’єкту), але не замінює його.
4. Провести порівняльно-географічний аналіз регіонального розвитку ЗМІ в світі;
Питання 10: Пані, що Ви розумієте під «порівняльно-географічним аналізом»?
Мій коментар: Думаю, пані не замислюється над смислом тих стандартних фраз, які використовує, бо інакше вона цього не напасала би.
5. Дослідити форми інтеграції та організації ЗМІ та їх геопросторове розміщення;
Питання 11: Пані, які форми організації ЗМІ Ви можете назвати і чим вони різняться між собою?
Питання 12: Пані, чим відрізняється геопросторове розміщення від звичайного просторового розміщення?
Мій коментар: Авторка на рівні робота пише стандартні фрази, що переходять з роботи до роботи, за якими немає жодного смислу.
6. Проаналізувати рівень розвитку та територіальну структуру ЗМІ в Україні;
Питання 13: Пані, невже це питання не досліджене?
7. Створити прогнозну суспільно-географічну модель розвитку індустрії ЗМІ в Україні;
Питання 14: Пані, а що таке «прогнозна модель»?
Мій коментар: Пані не в курсі справи: прогноз робиться на основі моделі, а що таке «прогнозна модель», не зрозуміло. Але справа не в цьому. Як можна прогнозувати те, що не прогнозується з причини складності ситуації? Отже, йдеться про абсолютно формальну постановку задачі.
8. Запропонувати напрямки вдосконалення індустрії ЗМІ в Україні.
Питання 15: Невже пані є спеціалістом в області індустрії ЗМІ?
Мій коментар: Ця проблематика носить, перш за все, технічну складову, що вимагає від дисертантки серйозної обізнаності в області технологій ЗМІ. Крім того, незрозуміло, що мається на увазі під висловом «вдосконалення індустрії».
Методи дослідження. Прочитавши набір методів, якими користувалася дисертантка – наукової абстракції, індукції, дедукції, аналізу й синтезу, я вирішив не оцінувати цей розділ, бо йдеться про звичайну формальну писанину. В той же час я не побачив жодного методу, який дозволив би виявити організацію ЗМІ.
Наукова новизна:
Мій коментар: Це – чисто формальні висловлювання, за якими – пустота.
Основний зміст роботи.
Розділ «Теоретико-методологічні основи…».
Питання 16: Пані, яке відношення все це має до географії?
Мій коментар: Я продивися текст і не знайшов нічого, що нагадувало б мені географію. Більше того, саме у першому розділі слід було обговорювати особливості ЗМІ як об’єкту дослідження і запропонувати модель, але цього немає.
Розділ «Порівняльно-географічний аналіз регіонального розвитку ЗМІ».
Авторка пише, що аналіз дозволив їй виявити особливості медіа-індустрії ЗМІ у світі, хоча це є доволі відомим.
. напрям міжнародних інформаційних потоків є вертикальним…;
Питання 17: Пані, у чому сенс вертикальності Ваших (бо інформаційні потоки є тільки у Вас) потоків?
Мій коментар: Це виглядає доволі дивно.
. відбувається поступове скорочення частки видавничої галузі
Мій коментар: Я не займаюсь питаннями ЗМІ, але цей факт мені добре відомий.
. телебачення поки що залишається найбільш прибутковим
Мій коментар: Я не займаюсь питаннями ЗМІ, але цей факт мені добре відомий.
. відбувається зростання ролі електронної галузі
Мій коментар: Я не займаюсь питаннями ЗМІ, але цей факт мені добре відомий.
. підвищується роль соціальних мереж
Мій коментар: Я не займаюсь питаннями ЗМІ, але цей факт мені добре відомий.
Весь абзац, присвячений медіа-кластерам з виділенням різних видів діяльності (с. 6), є дуже простим і не містить в собі нових відомостей. Схема (рис.2) повторює написане у тексті. Це стосується і наступного абзацу.
На стор. 7 авторка пише про розробку інтегрального індексу розвитку ЗМІ, але сам індекс відсутній. Це не дає змоги оцінити отримані результати позитивно.
Розділ «Територіальна організація ЗМІ в Україні».
Питання 18: Пані, що Ви розумієте під територіальною організацією, які показники організації Ви використовуєте?
Мій коментар: На рис. 5 (стор. 9) поданий графік динаміки СІР-ЗМІ з 2000 по 2010 рр. Дається дві криві. Можна здогадатися, що ломана лінія – це емпіричні дані, а гладка крива – апроксимація. Якщо це так, ця апроксимація зроблена невірно, бо хід емпіричних даних свідчить про вихід на плато приблизно з 2008 року, а графік апроксимації продовжує стрімко зростати. Ця апроксимація не є коректною.
Питання 19: пані, про що свідчить різке переважання Києва у сукупному розвитку індустрії ЗМІ?
Мій коментар: Мені хотілося б дізнатися про точку зору дисертантки стосовно цього питання.
На стор. 10 авторка пише, що «Застосування пропонованої методики суспільно-географічного дослідження…».
Питання 20: Пані, так у чому Ви бачите у Вашому випадку «суспільно-географічне дослідження», до чого воно конкретно зводиться?
Мій коментар: До географії це не має жодного відношення. Більше того, тут немає і дослідження, бо використовується дані, пораховані з використанням одного (невідомо якого бо його формула не наведена) індексу, але нічого не говориться про причини такого характеру розподілу. Головне - відсутня системна модель, яка б давала змогу зробити прогнозування. І це зрозуміло, бо саме явище є достатньо складним, а розвиток ЗМІ містить у собі нелінійні ефекти.
Висновки
Дев’ять висновків на вісім задач. Я буду давати тільки коментарі.
1. Це не висновок наукової роботи, а перелік зробленого.
2. Все, що написано у цьому висновку, давно відоме.
3. Все, що написано у цьому висновку, давно відоме.
4. Все, що написано у цьому висновку, давно відоме.
5. Все, що написано у цьому висновку, давно відоме.
6. Все, що написано у цьому висновку, давно відоме.
7. Все, що написано у цьому висновку, давно відоме.
8. Авторка пише про зіставлення ідеальної моделі організації ЗМІ з реально існуючими моделями …
Питання 21: пані, а як виглядають ваші «реально існуючі моделі»?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке модель.
9. Це не є висновком, це - пропозиції.
Питання 22: Пані, невже головним питанням є отримання прибутків?
Мій коментар по висновках: Я не побачив жодного висновку наукового характеру. Більшість написаного – це констатація відомих фактів.
Висновок по роботі.
Тема дисертації А.В. Білоус не має відношення до географії і не може захищатися у будь-якій спеціалізованій раді географічного напрямку. Географія не займається дослідженням гомогенних явищ, окремих сфер діяльності. У роботі відсутній критичний огляд поглядів стосовно ЗМІ і модель цього явища. Висновки, виписані дисертанткою, такими не є, це просто констатація фактів. Отже, робота не може бути оцінена як така, що відповідає вимогам до кандидатських дисертацій.
29.10.2013 року

Доктор географічних наук                                   Олекса Ковальов

12 коментарів:

  1. Навіщо критикувати кожний окреми авторефрат зі спеціальності 11.00.13 – історія географії. Критикуйте саму спеціальність

    ВідповістиВидалити
  2. Ця спеціальність «живе» за рахунок таких псевдо-дисертацій, головна мета авторів цих «дисертацій» отримати диплом кандидата наук – тут немає навіть натяків на наукове дослідження. З авторефератів це чітко видно – наукові задачі не вирішуються, результати користі суспільству не приносять. Як це називається? Хотілось би почути відповідь від «видатних географів».
    На мій погляд це безвідповідальний дерибан дипломів кандидатів та докторів наук, що руйнує географію і українську науку взагалі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ваш товариш, Юрій Кандиба, також захистив дисертацію з історії географії, можна запитати у нього!

      Видалити
    2. Підтримую!
      Але під "видатними" мались на увазі члени вчених рад.

      Видалити
    3. Олекса Ковальов31 жовтня 2013 р. о 17:50

      Юрій Кандиба ніяк не може бути моїм товаришем і ніколи не був, але моїм студентом він був. Я був присутній на попередньому слуханні його „Дисертації”, зробив зауваження, але обстановка у аудиторії була далека від наукового обговорення і я залишив аудиторію.

      Видалити
    4. Перепрошую, пане Олександре, я мав на увазі "товариш пана Миколи"

      Видалити
  3. Олекса Ковальов30 жовтня 2013 р. о 15:19

    Юрію, дякую за настанову, але мій вік дозволяє мені керуватися своїм розумінням того, що треба робити.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А передзахист відбувається у виші, в якому навчається аспірант? Чи на базі Спеціалізованої вченої ради?

      Видалити
  4. А Ви цього Федюка бачили? Переляканий був на захисті, думали,що впаде на підлогу. Сам нічого не писав, це ж з доповіді було відчутно. Позбавляти ступеня таких і все! Все покупається і продається!

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов12 березня 2014 р. о 14:02

    Шановний Аноніме, по-перше, Ви абсолютно праві, таких треба видаляти з наукової сфери як непотріб. Я не знаю, що там було на захисті, але впевнений, що все для нього завершилося позитивно. Чому, тому, що все купується. В Україні наукова сфера вже майже знищена, а стосовно географії - годі й говорити.

    В той же час не можу підтримати Ваше анонімне звернення, хоча розумію - причини відомі. Але треба себе пересилювати.

    ВідповістиВидалити
  6. Проблема не в спеціальності, а в корупційності пана Олійника Я.Б. У нього можна все купити: від посади до звання. Він створив "торговий дім" з факультету. Та й сам він малограмотний, не може навіть вимовити Лейбніца! Повна нездара, яка штампує нездар, таких як цей Федюк, Кочеткова, Семенченко, Сологуб тощо. Гнайти їх треба.

    ВідповістиВидалити
  7. Олекса Ковальов6 червня 2014 р. о 12:03

    Погоджуюсь, пане! Хоча спеціальність треба також враховувати. Як може доктор економічних наук (а я не сумніваюсь, що це - липа) готувати на високому фаховому рівні географів - кандидатів і докторів наук. Але факультет і ректорат КНУ ім. Тараса Шевченка це спокійно сприймає. Чому? Може тому, що не тільки Ярослав Богданович є корупціонером, але й всі, хто сидять вище? Така ж ситуація у Каразінському університеті. Тут головні посади на геолого-географічному факультеті займають профанатори і корупціонери. Я неодноразово ставив питання про фаховий рівень обох Нємеців - К.А і Л.М., Черваньова І.Г., Кострікова С.В., Пересадько В.А. ... Не краще справи і на інших факультетах, де деканами є колишні комсомольські вихлюпки (а це - хімічний, історичний, фізико-технічний тощо). Я не кажу вже про те, що в університеті студенти поділяються на дві категорії - улюбленці В.С. Бакірова (дивного академіка), які є підлабузниками, і всіх інших. Досі не можу забути історію такого собі ЛОБАНОВА, який примудрився дивним чином завершити університет, але швидко навчився відкривати ногою двері кабінетів проректорів. Його підтримували і Черваньов, і Нємець, і "супер-вчений" проректор Холін. І закінчилося це тим, що сьогодні на факультеті фахових географів практично немає.

    ВідповістиВидалити