Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
МІЩЕНКО ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА
УДК: 911.53-029.2(043.5)
КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ САКРАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
Спеціальність 11.00.11 ‒ конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів
РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук
Львів – 2024
Робота виконана на кафедрі фізичної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор,
академік Академії наук вищої освіти України
ДЕНИСИК Григорій Іванович,
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського,
професор кафедри географії
доктор географічних наук, професор
БОЖУК Тетяна Іванівна,
Львівський державний університет фізичної культури
імені Івана Боберського,
професор кафедри туризму
доктор географічних наук, доцент
БУЧКО Жанна Іванівна,
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича, доцент кафедри
географії та менеджменту туризму
Захист відбувся “15” жовтня 2024 р. о 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Петра Дорошенка, 41, аудиторія 69. Із дисертацією та рефератом можна ознайомитися на офіційному сайті за посиланням https://lnu.edu.ua/research/scientific-council-on-thesis-defence/doctoral-thesis/ та у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Відгук
про автореферат дисертації
Міщенко Олени Віталіївни
«Конструктивно-географічні засади організації
Сакральних ландшафтів»,
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.11 ‒ конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
В першу чергу зверну увагу на некоректно сформульовану тему.
Питання: що тут є об’єктом дослідження?
Коментар: Об’єктом дослідження мав би бути різновид ландшафтів – сакральний, а виходить, що таким є конструктивно-географічні засади його організації! Але це нонсенс: ландшафт не може мати засад, пов’язаних з тим чи іншим науковим напрямом! Цікаво, а куди дивилися члени спеціалізованої ради, коли приймали роботу до захисту!
Актуальність теми дослідження.
Відразу натрапив на наступне: «В період міжцивілізаційного конфлікту на тлі російської агресії у незалежній Україні роль сакральних об’єктів природного (джерело, скеля, печера) та антропогенного (церква, монастир, каплиця) походження є особливо ціннісною та значущою для українського соціуму» (с. 1).
Питання: Яке відношення може мати російська агресія до сакральності тих чи інших об’єктів?
Коментар: Ніякого! Це притягнуте за волосся. Під час війни на перший план виходять наявність зброї, можливість збереження життя людей, підтримка виробничої системи, а не церкви чи скелі …!
Далі: «Дослідження сакральних властивостей ландшафтів впродовж тривалого часу залишалося поза увагою ландшафтознавців» (с. 1).
Питання: Олена Віталіївна, чи добре Ви ознайомились з літературними джерелами за вибраною Вами тематикою?
Коментар: Схоже. що ні. Тема сакральності протягом десятиліть обговорювалась багатьма географами, ландшафтознавцями, філософами! Відсутні навіть посилання на роботи В. Подороги, у тому числі на монографію «Метафизика ландшафта», В.В. Кізіми та інших!
Питання: Пані Міщенко, а Ви добре уявляєте собі природу сакралізації будь-чого?
Коментар: Схоже, що ні. Сакральність пов’язана тільки з людьми, це люди покривають сакральними сенсами певну ділянку денної поверхні, бо сакральність – це все, що стосується божественного, релігійного, небесного, потойбіччя, ірраціонального, містичного …, вона завжди уявна, тому ніяких сакральних властивостей у ландшафтів немає, такі є тільки у місцевостей, окремих об’єктів, що піддаються сакралізації!
Читаємо: «Сакральний ландшафт досліджувався в контексті географії релігії …»
Питання: Пані Міщенко, а скільки, на Вашу думку, існує напрямків географії, якщо є й географія релігій? У чому взагалі полягає сутність географії як науки?
Коментар: Сумніваюсь, що погляди дисертантки є сучасними, схоже, що вона розглядає її доволі традиційно – як опис Землі її просторову природну і соціально-економічну різноманітність …, тобто як таку собі збірну солянку, що складається з багатьох напрямків …
Питання: Пані Міщенко, якщо існує географія релігій, то чи можна говорити про, наприклад, кулінарну географію, географію національного одягу, географію обстрілів …?
Коментар: На жаль продовжується практика минулих десятиліть – автори вводять напрямки географії, які їм потрібні для захисту «дисертацій»!
У мене виникло питання й стосовно наступної фрази: «Конструктивно-географічні аспекти дослідження сакральних ландшафтів» (с. 1) …
Питання: Чи пані добре уявляє собі, що таке ландшафт?
Коментар: Не думаю! Ландшафт не є матеріальним, це образ місцевості і він не піддається дослідженню на основі раціонального підходу! Тому дещо засмучують висловлювання на кшталт «Залишаються не розв’язаними проблеми методології дослідження, організаційних засад сакрального ландшафту, особливостей формування та функціонування його підкласів храмових й монастирських, тафальних ландшафтів, а також водних джерел в структурі сакральних ландшафтів» (с. 1). Виникають питання …
Питання: Що таке організаційні засади сакрального ландшафту?
Коментар: Єдине, про що тут можна говорити, так це про особливу фізіографію денної поверхні, що розглядається як засада сакрального ландшафту для певної категорії реципієнтів. Причому цю сакральність накладають на структуру поверхні тільки люди!
Питання: Пані Міщенко, про яке формування і функціонування підкласів йдеться?
Читаємо далі: «Сакральні ландшафти зокрема, слугують важливим ресурсом рекреаційної діяльності, тому розробка концептуальних засад, методології та методики оцінювання сакрально-рекреаційного потенціалу території є важливим завдання географічної науки» (с. 1).
Питання: Пані, Ви вважаєте, що сакральність проявляється однаково для всіх реципієнтів?
Коментар: Це не так! Сакральність має значення для місцевих жителів, а не для приїжджих, так що оцінювання сакрально-рекреаційного потенціалу території є доволі відносним, якщо взагалі має сенс. А все пов’язано з тим, що пані Міщенко не розуміє, що таке ландшафт. Не буду наводити свої визначення (а їх кілька), вкажу тільки на сайт [Ландшафт, 10 - 24]: Ландшафт - це «загальний вид місцевості»… Синонім – пейзаж.
Питання: Пані, а що це за водні джерела в структурі сакральних ландшафтів, Ви дійсно вважаєте, що ландшафт має складові, у тому числі водні джерела?
Коментар: Пані дисертантка змішує структуру речової денної поверхні з її фізіографію та ландшафт, який є образом цієї поверхні у межах місцевості (які можуть бути самих різних масштабів).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
У цьому розділі мене зацікавило тільки наступне: «запропоновано дефініцію “ландшафтно-сакральна пам’ятка …».
Коментар: Це дійсно пропозиція докторського рівня! Я жартую! Питання у тому, що далеко не все потребує визначення, про що писав ще Анрі Пуанкаре. Зазначу, що будь-яке визначення – це обмеження!
Мета та завдання дослідження. «Метою дисертаційної роботи є конструктивно-географічна концептуалізація організації сакральних ландшафтів, обґрунтування методології та апробація розробленого інструментарію дослідження для визначення закономірностей формування, організаційних засад функціонування, розробки заходів та механізмів збереження сакральних ландшафтів»
Коментар: Так мета наукової роботи не визначається! Мета не може складатися з кількох цілей, має бути виділений об’єкт дослідження, проблема і мета, пов’язана з її вирішенням. Дисертантка не має чіткого уявлення про характер проведення наукового дослідження! Метою наукового дослідження не може бути ні «конструктивно-географічна концептуалізація», ні «обґрунтування методології та апробація розробленого інструментарію дослідження», ні «розробки заходів та механізмів збереження» чогось! Є ще один момент: чому мета дослідження передує розгляду об’єкта та предмета дослідження?
Питання: Пані Міщенко, Ви написали «конструктивно-географічна концептуалізація організації сакральних ландшафтів», а Ви розумієте різницю між географією і ландшафтознавством?
Коментар: Сумніваюсь! Але питання не в цьому. Концептуалізація - це процес визначення сукупності ознак будь-якого реального або уявного явища, які дозволяють людині зберігати в свідомості скільки-небудь окреслене поняття та/або уявлення про це явище та відрізняти його від інших феноменів. Завдяки цьому формується визначення феноменів. Ознаки, які є основою виділення і визначення феномену ландшафту давно відомі!
Питання: чим відрізняється конструктивна географія від географії взагалі, що дає підстави для розгляду сакральності ландшафтів з позиції конструктивної географії?
Коментар: Почну з того, що так звана конструктивна географія була введена І.П. Герасимовим як якійсь трансдисциплінарний напрям з метою, як йому здавалося, заповнити порожнину, пов’язану з дослідженням динаміки взаємодії природи і суспільства, але ця ідея не вийшла за межі СРСР. Питання, які пов’язують з конструктивною географією, вирішуються в рамках антропогеографії без будь-якої трансдисциплінарності … Але принаймні один аспект можна залишити за конструктивною географією – це конструювання станів (розробка проектів) географічного середовища у майбутньому на основі глибокого пізнання його особливостей, у тому числі в розрізі ландшафтного проектування. Отже, ніякої потреби у саме конструктивно-географічній концептуалізації просто не існує!
Завдання - всього 13 !!! – вистачить на все життя! (с. 2):
‒ дослідити становлення й розвиток конструктивно-географічних досліджень та роль трансдисциплінарного підходу при вивченні сакральних ландшафтів;
Коментар: перепрошую, це просто історія питання, чи потребує це якогось дослідження при тому, що область дослідження інша? Не думаю.
‒ розкрити сутність сакрального ландшафту, визначити його концептуальні складники;
Питання: А що, до Вас, пані, сутність сакрального ландшафту не була розкрита?
Коментар: Тут питання ставиться так: як розкрити розкрите? Багато авторів у минулому розкривали сутність сакральності місць, ландшафтів … Як приклад - Борейко В.Е. «Священные горы». Якщо відкинути у визначеннях термін «геосистема», що заплутує розуміння ландшафту як такого, то це можна знайти у Вікіпедії.
‒ обґрунтувати методологію та методи дослідження сакрального ландшафту;
Питання: Пані, протягом десятиліть багато авторів досліджували питання сакральності ландшафтів, невже вони це робили без будь-якої методології?
Коментар: Інколи написане в дисертаціях вражає! Складається враження, що дисертант перший, хто розкриває дане питання!
‒ здійснити типізацію та класифікацію сакральних ландшафтів;
Коментар: Чудово (хоча такі класифікації існують), але це не питання докторського рівня!
‒ обґрунтувати організаційну основу сакрального ландшафту, сформулювавши його концепцію організованості та структурну організацію;
Питання: Пані, а Ви не переплутали? А чи може пані визначити поняття «організованість»?
Коментар: Організаційну основу не обґрунтовують, її виявляють! Весь пункт тягне на наукоподібне словоблуддя!
‒ дослідити теоретичні засади еволюції сакрального ландшафту; розкрити сутність поняття “межі сакрального ландшафту”;
Питання: Пані, а що, сакральному ландшафту притаманна еволюція?
Коментар: Це свідчить про нерозуміння дисертанткою природи феномену ландшафту взагалі і сакрального зокрема! Можна говорити тільки про еволюцію сприйняття реципієнтами тих чи інших ділянок денної поверхні у розрізі їх сакральності!
Питання: Пані Міщенко, межі будь-чого треба визначати як поняття?
‒ розробити класифікацію тафальних ландшафтів, визначити особливості їх розміщення в структурі міста;
Питання: Пані, у Вашому четвертому завданні вже є типізація і класифікація …, Ваші тафальні ландшафти – це щось інше?
Коментар: Це виглядає як бажання збільшити «вагу» дисертації шляхом нарощування подібних завдань!
‒ дослідити конструктивно-географічні засади організації храмових та монастирських ландшафтів, визначивши їх просторову організацію, географічні закономірності створення та формування в структурі міста;
Питання: Пані, а Ви уявляєте, що є областю дослідження географії в цілому? Про які «географічні закономірності» йдеться?
Коментар: Ні, пані над цими питаннями ніколи не замислювалась, бо якби вона розібралася, це завадило б їй видати на гора цю «докторську»!
‒ визначити організаційні засади функціонування водних джерел в структурі сакральних ландшафтів; виявити закономірності розміщення та сучасний стан сакральних джерел на прикладі Львівської та Волинської областей;
Коментар: Тут без питань! Водне джерело є, воно функціонує, залишається вигадати організаційні засади їх функціонування! Виявлення закономірностей розміщення джерел – рівень бакалаврської роботи!
‒ розробити систему заходів щодо раціонального використання та збереження сакральних джерел;
Питання: Пані Міщенко, і ландшафти, і їх сакральність лежать у ментальній сфері, про яке раціональне використання йдеться?
Коментар: А тут йдеться про те, про що шановний Роман Григорович Світан каже: «как впихнуть невпихнуемое»! Коли люди приходять до сакральних місць, вони не думають про те, як їх раціонально використати!
‒ розкрити сутність поняття “сакральна спадщина” та розробити її класифікаційну схему;
Коментар: «Сакральна спадщина» - це те, що не потребує визначення, бо всі і так розуміють її сутність. Тут йдеться про те, як наукофікувати те, що таким не є! Звичайне пускання пилу в очі!
‒ визначити просторову організацію сакральної спадщини України, розробити конструктивні пропозиції щодо її збереження та охорони.
Питання: Пані, які варіанти організації, крім просторої, Вам відомі?
Коментар: Не думаю, що отримаю відповідь.
Об’єктом дослідження є сакральний ландшафт як географічна категорія (с. 2)
Питання: Пані Міщенко, Ви досліджували сакральний ландшафт як явище, чи як географічну категорію?
Коментар: Це ж різні речі! Одна справа – феномен ландшафту, інша – ландшафт як категорія, що акцентує увагу на категоризації явищ!
Предметом дослідження є конструктивно-географічні засади організації сакральних ландшафтів, заходи щодо оптимізації та збереження їх стану. (с. 3).
Коментар: Предмет дослідження визначений некоректно! Якщо є якійсь феномен, його засади не можуть бути пов’язані з тим чи іншим науковим напрямком! Можна говорити тільки про відповідність даного наукового напрямку засадам досліджуваного феномену, а саме: чи відповідає він області дослідження даного наукового напрямку! Так, організація тваринного організму відповідає області дослідження біології …
Методологічна основа дослідження (с. 3)
Читаємо: «…ґрунтується на фундаментальних положеннях та принципах конструктивної географії, антропогенного й класичного ландшафтознавства із застосуванням геосистемного, синергетичного, структурно-динамічного, стадійно-еволюційного, трансдисциплінарного підходів …» (с. 3).
Питання: Пані Міщенко, а чим фундаментальні положення та принципи конструктивної географії відрізняються від фундаментальних положень та принципів просто географії, і які це положення і принципи?
Питання: Пані Міщенко, у чому полягає різниця між антропогенним і класичним ландшафтознавством, і який варіант Ви називаєте класичним?
Питання: Пані Міщенко, чи дійсно Ви застосовували геосистемний, синергетичний, структурно-динамічний, стадійно-еволюційний та трансдисциплінарний підходи?
Питання: Пані Міщенко, у чому різниця між геосистемним і просто системним підходами?
Питання: Пані Міщенко, у чому полягає трансдисциплінарний підхід?
Коментар: Тут стільки підходів, що пів життя треба витратити тільки на те, щоб у них розібратися! Один тільки геосистемний підхід вимагає глибокого дослідження тих зв’язків, які існують у відповідних географічних утвореннях, і я дуже сумніваюсь, що дисертантка дійсно його застосувала. Інші названі підходи ще складніші, що ставить під сумнів можливість їх застосування дисертанткою, та ще й у купі!
Далі: «Інформаційною основою дослідження є законодавча та нормативно-правова база України …» (с. 3).
Питання: Пані Міщенко, наукове дослідження базується на емпіричних даних, отриманих під час польових досліджень, до чого тут законодавча та нормативно-правова база, які дані Ви отримали на їх основі?
Коментар: Це повна маячня!
Далі: «Теоретико-концептуальною основою наукового дослідження конструктивно-географічних засад організації сакральних ландшафтів слугували праці вчених-географів …» з перерахуванням цих географів.
Питання: Пані Міщенко, як таке можна писати?
Коментар: Дивно: теоретико-концептуальна основа зведена до прізвищ авторів, що працювали у сфері ландшафтознавства, причому більшість з цих авторів ніякого внеску у теоретичні питання ландшафтознавства не зробили!
Далі: «Під час проведення наукового пошуку конструктивно-географічних засад організації сакральних ландшафтів застосовувалися загальнонаукові та конкретнонаукові методи дослідження» (с. 3).
Питання: Пані Міщенко, а Ви впевнені, що те, що Ви робили, можна кваліфікувати як науковий пошук?
Коментар: Поки що я побачив багато наукових термінів і доволі слабеньке уявлення того, що таке наукове дослідження! Я дуже сумніваюсь, що дисертантка дійсне розуміє сенс цих термінів. Тут тільки від читання цих методів паморочиться у голові! Побачимо, що буде у роботі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні концептуальних підходів й обґрунтуванні теоретико-методологічних та прикладних засад конструктивно-географічного дослідження організації сакральних ландшафтів. (с. 4).
вперше:
‒ розроблено конструктивно-географічну концепцію організації сакральних ландшафтів на основі їх структурно-функціональної організованості; визначено концептуальні складники сутності сакрального ландшафту такі як підходи (релігійний, подієвий, соціокультурний), рівні (глобальний, національний, регіональний, локальний, індивідуальний), функції (політична, соціальна, економічна, екологічна), принципи виокремлення (загальні, спеціальні);
Питання: Пані Міщенко, так «наукова новизна» у Вас полягає не у дослідженні сакральних ландшафтів, а у розробці концептуальних підходів …?
Коментар: А як відношення це має до географії і ландшафтознавства? Ніякого!
Питання: Пані Міщенко, ще далека до завершення дискусія стосовно сутності і природи феномену ландшафту взагалі, навіщо заявляти про розробку більш спеціальної концепції?
Коментар: Схоже, що дисертантка не вважає, що дискусія має місце. Це нормальний підхід для псевдо-науковця!
Питання: Пані Міщенко, а що це за організація … ландшафтів на основі їх структурно-функціональної організованості, виходить організація на основі організації?
Коментар: Це нормально для тих, хто вважає, що науковий текст – це просто термінологічна какофонія!
Питання: Пані Міщенко, невже сутність ландшафту має концептуальні складники у вигляді підходів?
Коментар: Це чудовий приклад наукоподібності! Перепрошую, далі у цьому пункті – демонстрація некомпетентності дисертантки! Ніякою новизною тут не пахне!
‒ сформульовано тлумачення понять “сакральний ландшафт”, “тафальний ландшафт”, “храмовий й монастирський ландшафт”, із урахуванням того, що ці територіальні системи, утворені на основі взаємодії сакральних об’єктів та навколишнього середовища, формуючи сакрально-суспільний, сакрально-природний, тафальний і релігійний простори;
Питання: Пані Міщенко, невже Ви вважаєте, що першою це зробили? І що це за тлумачення поняття?
Коментар: Дивно, пані замало визначення понять, вона пішла шляхом тлумачення визначень!
Питання: Пані Міщенко, а як взаємодіють сакральні об’єкти з навколишнім середовищем?
Коментар: А дуже просто – взаємодіють, і все! Пані не розуміє, що сакральність місцям надають люди, вона не є властивістю цих об’єктів! Тому ніяких сакрально-суспільних, сакрально-природних, тафальних і релігійних просторів в природі не існує! Ніякою новизною тут не пахне!
‒ обґрунтовано класифікацію сакральних ландшафтів, яка ґрунтується на ранжуванні ознак територіальних систем за рівнем організації (індивідуальний, локальний, регіональний, національний, глобальний), часовою мінливістю (палеокультурні, історико-культурні), генезисом (природні й природно-антропогенні, антропогенні); окреслено класифікаційні ознаки виокремлення тафальних ландшафтів такі як характеристика поховальних споруд (ґрунтові могильники, кургани, монументально-поховальні споруди), періодизаційна хронологія (археологічна, історична), охоронний статус (світовий, індивідуальний, місцевий);
Коментар: Якщо щось на чомусь ґрунтується, то й виходить обґрунтованість!
Питання: Пані Міщенко, а що це за рівень – національний? Площі територій, зайнятих різними націями, різняться на порядки!
Питання: Пані Міщенко, а що це за часова мінливість - палеокультурні, історико-культурні, і чим відрізняються «палео-» від «історико-»?
Коментар: Пане Ковальов, це не для тих, у кого низький IQ …! Важко коментувати наукоподібні тексти!
‒ визначено просторові закономірності розміщення культових споруд (м. Луцьк), сакральних джерел Львівської і Волинської областей в структурі ландшафтів;
Питання: Пані Міщенко, а ландшафт має структуру?
Коментар: Ні, ландшафт – це цілісний образ місцевості, це – сенс, який не розкладається!
‒ запропоновано тлумачення поняття “ландшафтно-сакральна пам’ятка” й обґрунтовано доцільність на законодавчому рівні віднести її до видів пам’яток природно-заповідного фонду України;
Питання: Пані Міщенко, запропоноване тлумачення, чи визначення?
Коментар: Боюсь, що пані не зрозуміє питання … Вона не розуміє, що пропозиція не може розглядатися як новизна.
‒ розроблено методику оцінювання сакрально-рекреаційного потенціалу, яка враховує його сакральний (природно-сакральний, суспільно-сакральний) та середовищний (інфраструктурний, екологічний) показники;
Коментар: методи оцінки не можуть розглядатися як наукова новизна, вони не містять нічого, що стосується досліджуваного об’єкту!
‒ проведено комплексну оцінку сакральної культурної спадщини України із застосуванням метода стандартизації на середнє значення, що дало можливість виявити міжрегіональні відмінності концентрації сакральних об’єктів;
Коментар: Оцінка будь-чого не може розглядатися як наукова новизна!
удосконалено:
‒ науково-поняттєвий апарат “сакрального ландшафтознавства” як географічної наукової дисципліни;
Питання: Пані Міщенко, поняття «ландшафт» використовується представниками самих різних спеціальностей – астрономами, археологами, архітекторами, генетиками, лінгвістами, політиками, економістами …, чи вірно вважати ландшафтознавство географічним напрямком?
Коментар: У тому й проблема, що це не зовсім так. хоча ми й приймаємо назву «географічний ландшафт». Насправді ландшафтознавство є самостійним напрямом, областю дослідження якого є формування образів різних ситуацій у людській свідомості, у тому числі образів місцевостей.
‒ методологію дослідження організації сакральних ландшафтів на засадах конструктивної географії шляхом поєднання системного, середовищного, структурно-просторового, еволюційного, функціонального підходів;
Питання: Пані Міщенко, 1) якщо Ви поєднали всі ці підходи, чи не вийшло у Вас, як кажуть, суміш бульдожки з носоріжкою? 2) Пані Міщенко, а у чому полягає сутність середовищного підходу?
Коментар: Пані не розуміє, що підходи не поєднуються, таке може написати тільки людина, далека від науки!
‒ типологічну схему сакральних ландшафтів, яка передбачає їх поділ на підкласи храмові й монастирські, тафальні, водних та дендрологічних ділянок;
Коментар: А це – видатний результат «дослідження», який тягне на Нобелівську!
‒ розуміння просторової структури сакрального ландшафту, яка характеризується просторовим співвідношенням та узгодженістю її складників;
Питання: Пані Міщенко, ландшафт – це цілісний образ місцевості – сенс, який не припускає можливості виділення складників, якщо Ви це робили, то чи ландшафти були об’єктами Ваших досліджень?
Коментар: Так і є! Ще і ще раз: ландшафт – це цілісний образ як-то лісний, степовий, луговий, карстовий, гірський, міський … - немає можливості виділення якихось складових! Це те, що дисертантка не розуміє!
‒ структурно-логічну схему еволюції сакрального ландшафту, яка виокремлює такі етапи як виникнення ландшафту і формування етнооснови, створення та сакралізація культових об’єктів, функціонування сакрального ландшафту, зникнення сакрального ландшафту;
Питання: Пані Міщенко, те, що Ви називаєте «виникненням ландшафту», є процесом ментальним, а основою слугує фізіографія денної поверхні, так про яку «еволюцію сакрального ландшафту» Ви пишете?
Коментар: Еволюціонувати можуть тільки структури денної поверхні, у відповідність яким ми ставимо ті, чи інші образи.
‒ трактування понять “сакрально-рекреаційний потенціал”, “сакральна спадщина”;
Питання: Пані Міщенко, поняття існує тільки тоді, коли є визначення, бо поняття - це відображена в мисленні єдність суттєвих властивостей та зв'язків предметів; думка, що виділяє та узагальнює предмети (об'єкти) деякого класу за загальним та у своїй сукупності специфічним для них ознакам [Большая советская энциклопедия]. Ви можете змінити визначення, але про яке трактування йдеться?
Коментар: Чекаю на відповідь.
‒ класифікаційну схему сакральної спадщини України, де подана авторська інтерпретація її природного складника;
Коментар: Але це рівень максимум магістерської роботи!
Пункт «отримали подальший розвиток» я не розглядатиму, вистачить тієї псевдонаукової «новизни», яку я прочитав.
Жоден пункт не містить наукової новизни!
Практичне значення одержаних результатів полягає
Йдеться про створення ефективних механізмів створення, функціонування й збереження сакральних ландшафтів
Питання: Пані Міщенко, Ви дійсно збираєтесь створювати сакральні ландшафти?
Коментар: Пані тривалий час вивчала сакральні ландшафти (як вона це розуміє), але так і не зрозуміла, що такі ландшафти формує життя, а не плани чи проекти!
Особистий внесок здобувача.
Не коментую!
Апробація результатів дослідження.
Не коментую.
Публікації
Не коментую.
Структура та обсяг дисертації
Не коментую
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ (с. 8)
Розділ 1. Теоретико-методологічні та методичні засади конструктивно-географічного дослідження сакральних ландшафтів
Я не буду коментувати Розділ 1.1. «Становлення й розвиток конструктивно-географічних досліджень сакральних ландшафтів» в тексті дисертації, бо його огляд викликав у мене доволі неприємне відчуття наукоподібної балаканини. Тут мене зацікавила хіба що така фраза: «Одним з об’єктів дослідження сакральної географії вважається сакральний простір, велика частка якого належить релігійним системам» (с. 35 дисерт.).
Питання: Пані Міщенко, так Ваша сакральна географія має не один об’єкт дослідження, чи можете назвати деякі з них, крім сакрального простору?
Коментар: Це не може не вражати!
Питання: Пані Міщенко, а «розміщення й поширення релігійних вірувань» має відношення до географії?
Коментар: Навіть не сподіваюсь отримати відповідь!
На стор. 38 дисертації маємо «Рис. 1.1. Дослідницькі напрями науки сакральна географія». Пані Міщенко весь час підкреслює, що йдеться про науку, щоб не переплутали з псевдонаукою. В рамках сакральної географії дисертантка виділяє наступні напрями: географія релігій, тафальна географія, географія паломництва, географія сакральних місць та просторів, сакральне ландшафтознавство!
Питання: Пані Міщенко, а чому Ви не виділили географію церковних пісно-співів, географію продажу церковного начиння …?
Коментар: Наведений дисертанткою список далеко не повний!
Симпатично виглядає посилання дисертантки на себе: «Наукове значення сакральної географії надзвичайно велике, оскільки досліджувані сакральні об’єкти можуть стати символами національної єдності, сформувати базові соціальні зв’язки та ідеологію (Міщенко, 2020 а)» (с. 38 дис.)
Коментар: Нічого собі! Тут вже на академіка треба подавати!
Читаємо (автореферат): «здійснено аналіз становлення й розвитку конструктивно-географічних досліджень сакральних ландшафтів …» (с. 8).
Питання: Пані Міщенко, так що у Вас є предметом дослідження – сакральні ландшафти чи становлення й розвиток конструктивно-географічних досліджень сакральних ландшафтів?
Коментар: Це виглядає дивно!
Питання: Пані Міщенко, наскільки сильно відрізняються розгляд сакральних ландшафтів з позиції просто географії і конструктивної географії?
Коментар: Ніяк не відрізняються, бо конструктивна географія – це напрямок, який є доволі штучним, він навіть не отримав міжнародного визнання!
Перейду до тексту дисертації. На стор. 23 читаємо: «Наука сакральна географія, досліджуючи просторову організацію сакрального простору та його складників, сформувала дослідницьке підґрунтя розвитку сакрального ландшафтознавства».
Питання: Пані Міщенко, 1) як Ви розумієте простір взагалі, що це таке? 2) як розуміти «просторову організацію сакрального простору», у нього є ще якісь варіанти організації, і що є його складниками?
Коментар: Я також користувався і користуюся назвою «сакральна географія», але доволі обережно, бо вся сакральність пов’язана виключно з людиною, з тими акцентами, які були вироблені та затвердилися в культурі спільнот. В природі нічого такого, що ми позначаємо терміном «сакральний», немає, це люди накладають сакральні сенси на окремі утворення і цілі місцевості, і має це значення тільки для спільнот, що проживають поблизу, причому сакральність доволі швидко спадає при віддаленні від цих місць! Ці питання розглядаються в рамках антропогеографії як розділу географії, що досліджує комунікацію між людьми як, складовими геосередовища, та оточенням. Що стосується так званого сакрального ландшафтознавства, тут треба виходити з того, що все ландшафтознавство базується на комунікації людей з оточенням, бо ландшафт – це образ місцевості, її патерн, що формується у свідомості людей внаслідок огляду місцевості, а виділення ландшафтів є ні що інше, як спосіб стиснення величезної кількості сигналів, даних, які надходять до людей. На жаль, пані Міщенко цього не розуміє.
Читаємо: «Провідними дослідницькими напрямами науки сакральна географія слугують географія релігій, тафальна географія, географія паломництва, сакральне ландшафтознавство» (с. 8).
Питання: Пані Міщенко, якщо є такі напрями, як географія релігій, тафальна географія, географія паломництва, то чи можна говорити про, наприклад, географію стоматологічних послуг (а така вже «є»), географію адміністративних послуг, географію весільних послуг (і це не жарт), географію …, географію … і т. і.?
Коментар: Так, можна - тим, хто рухає географію у боки, щоб і їм місце знайшлося … ніяких обмежень! Але ці люди не мають жодної уяви про те, чим насправді займається географія!
Рис. 1 (с. 8) – видатне досягнення дисертантки, яке свідчить повне нерозуміння того, що таке ландшафт взагалі. І мене дивує факт, що
дисертантка взагалі не обговорює у дисертації питання визначення ландшафту, я так думаю, вважаючи, що воно вже не є проблемою!
Питання: Пані Міщенко, на якому визначенні ландшафту Ви базуєтесь?
Коментар: Це питання є одним з головних, бо якщо для пані ландшафт – це природний, або географічний комплекс, то вся сакральність відразу відпадає – нема, про що говорити! Ми ще не маємо більш-менш досконалого Вчення про ландшафт, а пані вже заявляє про Вчення про сакральний ландшафт!
А ось і визначення: «поняття “сакральний ландшафт” трактується як природна, природно-антропогенна, антропогенна система, сформована в результаті взаємодії природи та людини, пов’язана з певними життєвими символами, міфами, вагомими подіями, релігійними почуттями, має надзвичайно ціннісне значення для людини або групи людей і потребує особливого вшанування та охорони» (с. 8).
Питання: Пані Міщенко, ця Ваша система матеріальна?
Коментар: Якщо ця система матеріальна (а якщо вона природна, то це так і є), то вся сакральність відпадає, бо природні утворення не містять таку властивість! Будь-яка система – це сукупність зв’язків, що забезпечують сталість даного утворення, але про це у дисертантки нічого немає!
Мені дуже подобаються висловлювання на кшталт «концептуальні складники визначення сутності сакрального ландшафту» (с. 8), вони нагадують мені підручники педагогіки радянських часів.
Рис. 2. Концептуальні складники визначення сутності сакрального ландшафту (с. 9).
Питання: Пані Міщенко, а чому Ви випустили комерційний аспект?
Коментар: Вам варто подати на Нобелівську! Але Ви таке навигадували, що трансдисциплінарщикам прийдеться довго з цією схемою розбиратися! Знаєте, якби я це побачив років 50 тому, я би подумав: яка пані розумна! Сьогодні з такою схемою я би не випустив навіть бакалаврську роботу!
Методологічна основа дослідження:
‒ сакральна ландшафтна система будь-якого ієрархічного рівня є внутрішньо узгодженою організованою цілісністю, що функціонує як єдине ціле за рахунок взаємодії ландшафтоформувальних компонентів, навколишнього середовища;
Питання: Пані Міщенко, якщо щось є «внутрішньо узгодженою організованою цілісністю», то навіщо писати «що функціонує як єдине ціле»?
Питання: Пані Міщенко, а які це ландшафтотвірні компоненти?
Коментар: А це вже державна таємниця! Пані, якщо Ваш ландшафт речовинний, чи можете Ви вислати мені 1 кг такого ландшафту?
А цей вислів відразу ставить під сумнів рівень дисертантки: «‒ всі сакральні ландшафтні системи динамічні в часі та просторі, їх мінливість відбувається за певними залежностями, водночас цілісність забезпечується інваріантним характером сакральної якості» (с. 10).
Коментар: Чудовий приклад наукоподібності!
Питання: Пані Міщенко, 1) так Ваші сакральні ландшафти – системи, чи геосистеми; 2) що означає вислів «динамічні в часі та просторі»; 3) як розуміти вислів «їх мінливість відбувається за певними залежностями» - якими; 4) що таке сакральна якість, у чому вона проявляється?
Коментар: Чим далі у ліс, тим більше … колод, об які спотикаєшся!
Я думав, що це було дно, але … «‒ сакральні ландшафтні утворення є розвивальними й водночас самоорганізувальними системами, оскільки мають реальну природну ландшафтознавчу основу» (с. 10).
Питання: Пані Міщенко, 1) а що Ваші «сакральні ландшафтні утворення» розвивають? 2) і у чому проявляється їх самоорганізація? 3) так що, все це пов’язане з існуванням ландшафтознавчої основи?
Коментар: Я погано знаю українську, але слово «розвивальний» означає такий, що розвиває. Подивимось далі, чи наводить дисертантка приклади самоорганізації її сакральних ландшафтів. Я сумніваюсь!
Далі: «Системна динаміка сакральних ландшафтів – це їх сприйняття як системних утворень …» (с. 10).
Питання: Пані Міщенко, виходить, що системна динаміка визначається їх сприйняттям як системних утворень?
Коментар: Цікаво, а хтось читав цей труд до його прийняття до захисту? До речі, пані навіть не розуміє, що природних системних утворень не існує, є представлення утворень як систем! Системне бачення – це форма спрощення (модель), що дозволяє представити утворення у певному ракурсі!
Етапи «дослідження організації сакральних ландшафтів» (с. 10) просто вражають! Цікаво, чи пройшла дисертантка ці етапи, готуючи свій труд?
Рис. 3 - Класифікація сакральних ландшафтів – «Авторська класифікація сакральних ландшафтів на відміну від наявних проведена із використанням системного підходу …» (с. 10).
Питання: Пані Міщенко, а в чому тут проявляється системний підхід?
Коментар: Невже не видно, він просто є!!! Що робить дисертантка? Вона просто декларує присутність системного підходу там, де його й не може бути – у схемі класифікації.
Питання: Пані Міщенко, перший стовпчик Вашої схеми – це рівні організації, невже індивідуальний, локальний, регіональний … є рівнями організації?
Коментар: Ні, це масштабні рівні.
Класифікація сакральних каменів – вершина наукового дослідження!
Розділ 2. Організаційна основа сакрального ландшафту (с. 10).
Питання: Пані Міщенко, а як Ви уявляєте собі феномен організації?
Коментар: чекаю на відповідь!
Але найбільш цікавим тут є наступний вислів: «визначено сутність поняття меж сакрального ландшафту» (с. 11).
Коментар: Дисертантка весь час пише слово «сутність», що, на її думку, додає науковості її тексту, але це далеко не так! І тут пані Міщенко в черговий раз демонструє нерозуміння того, про що пише: вся сакральність міститься виключно у свідомості людей, тому шукати її межі – марна справа!
Далі маємо чудовий приклад псевдонаукової балаканини: «Сакральні ландшафти формувались упродовж усього часу існування людини» (с. 11).
Питання: Пані Міщенко, а який природний процес лежав в основі цього?
Коментар: Дисертантка взагалі не розуміє, про що йдеться. В природі нічого сакрального не існує, сакральність - це все, що стосується божественного, релігійного, небесного, потойбіччя, ірраціонального, містичного, характеристика речей, істот, явищ, пов’язаних з релігійним культом, що відрізняється від повсякденних речей, понять, явищ! Це пов’язано виключно з виникненням і еволюцією релігійної культури людства.
І далі - широкі міркування про історико-генетичну парадигму, про поняття «історичного часу у вигляді умов побудови історичних абстракцій й передбачає точне розуміння того, що історичні процеси та події підпорядковані об’єктивному часу» (с. 11).
Питання: Пані Міщенко, а Ви впевнені, що час існує, і що таке час об’єктивний?
Коментар: Серед фахівців йде активна дискусію стосовно існування часу, що ставилося під сумнів навіть Г. Лейбницем, але дисертантка про це нічого не знає, вона пише про точне розуміння!
Виявляється, є загальна ландшафтна аксіома, яка «свідчить про необхідність розглядати будь-який сакральний ландшафт із позицій його внутрішньої й зовнішньої організованостей, які перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємозалежності» (с. 11).
Питання: Пані Міщенко, а у чому проявляється ця зовнішня організованість?
Коментар: Дисертантка насипає наукові терміни, намагаючись створити враження науковості її тексту, але науковістю тут і не пахне!
Питання: Пані Міщенко, Ви пишете, що «кожен зі складників такої організованості характеризується власною сукупністю стабілізаційних і розвивальних механізмів, які підпорядковані відповідним залежностям» (с. 11), чи можете Ви навести приклад таких складників з їх механізмами стабілізації й розвитку?
Коментар: Чекаю на відповідь!
А це вже зовсім цікаво: «У сучасних умовах сакральні ресурси, крім своєрідного духовного, характеризуються й наявністю рекреаційного потенціалу у вигляді властивості чинити на людину додатний фізичний і психічний впливи» (с.11).
Питання: Пані Міщенко, так сакральність вже стала ресурсом?
Коментар: А як інакше! Давно відомо, що за відвідування сакральних місць треба платити!
Питання: Пані Міщенко, як проявляються «властивості чинити на людину додатний фізичний …»?
Коментар: Чекаю на відповідь!
Питання: Пані Міщенко, Ви пишете про взаємодію людини та сакрального ландшафту, але як така взаємодія може відбуватися, якщо образ сакрального місця – сакральний ландшафт – міститься у свідомості людей?
Коментар: Чекаю на відповідь!
Далі стає веселіше! «Відповідно до інформаційної парадигми, у сакральних ландшафтах існує особливий “інформаційний прошарок”, який створюється різними науковими, філософськими, художніми, релігійними, фольклорними уявленнями про нього, трактуваннями, моделями, образами тощо» (с. 11).
Питання: Пані Міщенко, 1) що таке інформаційна парадигма, «інформаційний прошарок» у ландшафтах, як він виглядає? 2) якщо цей прошарок створюється різного роду уявленнями, то що таке ландшафт, як не уява?
Коментар: І ця наукоподібність була прийнята до захисту? Подивіться, що ця дисертантка пише: «Оскільки діяльність людини й функціонування безпосередньо сакрального ландшафту надзвичайно тісно взаємопов’язані, то тут обов’язково виникають коеволюційні явища, які визначаються як паралельна, сумісна, взаємопов’язана еволюція природи та суспільства»! Пані думала, а як би у текст засунути ще й такий термін, як «коеволюція», бо з ним «науковість» дисертації стає ще більш «очевидною»! А як вона проявляється, не має значення, головне – термін у тексті!
Середовищний складник, далі не розбиратиму, бо це - псевдонаукова тарабарщина (с. 11)!
Питання: Пані Міщенко, а його можна помацати?
Коментар: Чекаю на відповідь!
Цікаво, як члени спеціалізованої ради сприйняли таке: «Єдність сакральних систем із їх природною основою розкриває концепція єдності сакральних об’єктів та природи в межах сакрального ландшафту. Вона засвідчує, що цей комплекс уключає природу–сакральний об’єкт–населення й формує єдину функціонально-екологічну систему» (с. 11)?
Коментар: Ось як треба писати докторські дисертації: єдність одного розкривається єдністю того самого, але іншого! Уявляєте, блоки сакрального ландшафту «взаємопов’язані; вони виконують певні функції, мовби послуговують один одному» (с. 11)! Так це ж справжній блоковий «ландшафт»! Я вже закінчую 11-ту сторінку, але нічого наукового не зустрів!
Просто вражає «глибина» висловлювань: «Структурна організація сакральних ландшафтів вирізняється просторовою структурою …» (с. 12). І це написано у докторській дисертації! Я не пропустив би таке навіть на рівні бакалаврської роботи! Далі абзац, присвячений полі-структурності … - чудовий приклад наукоподібної тарабарщини!
Рис. 4. Просторова структура сакрального ландшафту (с. 12)
Тут мені більше за все подобається відокремленість людини та її почуттів!
Питання: Пані Міщенко, як це у Вас виходить – структура просторова, а у схемі є складові, які мають часовий вимір, і легенди, міфи … не пов’язані з простором?
Коментар: Все нормально, це ж докторська дисертація!
Чудовий вислів: «сакрального сприйняття територіальної системи» (с. 12)!
Питання: Пані Міщенко, «система» - це модель чогось, що може бути представлено у вигляді складових та їх зв’язків, у Вас йдеться про сакральне сприйняття моделі території?
Коментар: Так це ж і є наука!
Далі текст просто дивує, бо дисертантка, по-перше, демонструє неспроможність відірватися від вже спростованої концепції морфології ландшафту у вигляді фацій, урочищ, місцевостей, по-друге, нерозуміння, що ландшафт – це цілісний образ, який не може містити культові об’єкти, бо вони вже увійшли у цю цілісність. Дисертантка не розуміє, що, крім поняття «ландшафт», є поняття «фізіографія денної поверхні», по відношенню до якої можна говорити про якусь морфологію! Дисертантка намагається приліпити допотопну схему морфології ландшафту до сакральності місцевості, що тільки ускладнює розуміння питання. Тому й виходить тарабарщина на кшталт: «простежується закономірність щодо структурної організації морфологічних складових територіальної системи, яка зумовлена взаємозалежністю між типом ландшафтної місцевості і особливостями сформованого в її межах сакрального об’єкту» (с. 13), в черговий раз не враховуючи, що сакральність не виходить за межі людської свідомості.
Текст, який супроводжує рис. 5 (с. 14) не може не дивувати: «Виникнення, формування та зникнення сакральних ландшафтів відбувається в часі й просторі». Таке можна ще зустріти у роботах бакалаврського рівня, але для докторської – це демонстрація убогості мислення! Не краще виглядає й наступний абзац – це просто наукоподібна тарабарщина, наповнена науковою термінологією: виявляється, що людина «наділяє ландшафт певною інформацією» (с. 13).
Питання: Пані Міщенко, що таке інформація?
Коментар: Чекаю на відповідь!
І просто вражає: виявляється, що під час еволюції сакрального ландшафту «більшість часу його розвитку відбувається за безпосередньої участі людини» (с. 13).
Коментар: Я й питання не буду ставити, бо це – чергова профанація! І подальший текст, що стосується меж, це підтверджує.
Розділ 3. Історико-географічні аспекти формування та функціонування тафальних ландшафтів
Читаємо: «Поховання, зокрема кургани, гробниці, саркофаги, сакралізують природну, природно-антропогенну, антропогенну систему й характеризуються здатністю обмежувати реальний простір» (с. 14).
Питання: Пані Міщенко, 1) Як Ви розумієте «реальний простір»? 2) Як можна обмежити реальний простір?
Коментар: Пані просто не розуміє те, про що пише!
Дуже глибокий висновок: «Структурна організація таких систем ґрунтується на принципі поляризації функцій, який указує на несумісність розміщення тафального ландшафту, скажімо із промисловим, гірничо-видобувним» (с. 14).
Питання: Пані Міщенко, 1) а якщо могил вже не видно, Ваш тафальний ландшафт залишається? 2) Якщо стався обвал породи у кар’єрі, загинули робітники, чи стала ця територія тафальним ландшафтом? Еверест, на схилах якого покоїться багато тіл альпіністів, є тафальним ландшафтом?
Коментар: Чекаю на відповідь.
Визначення тафального ландшафту …
Питання: Пані Міщенко, а якщо не вигадувати наукоподібне визначення тафального ландшафту, щось зміниться?
Коментар: Нічого не зміниться! Такі визначення є просто зайвими!
Далі дисертантка демонструє, як прості відомі процеси можна подати у наукоподібній формі – поширення інфраструктури міст на території цвинтарів … з дуже серйозними науковими висновками на кшталт: «Аналіз просторового розміщення тафального ландшафту в системі міста на прикладі Луцька засвідчує, що більша частка зниклих кладовищ зосереджена у функціональній зоні загальноміського центру …» (с. 15), і що «Кремація суттєво зменшить територію поховання» (с. 16).
Чи існує премія, яка за своїм значенням перевищує Нобелівську?
Розділ 4. Конструктивно-географічні засади організації храмових та монастирських ландшафтів
Схоже, у цьому розділі буде досягнуто вищий рівень профанації.
Читаємо: «храмові та монастирські ландшафти трактуються як природно-антропогенні чи антропогенні системи, маркерами яких є культові споруди (церква, монастир, собор, каплиця та ін.) і функціонально пов’язані з ними території, які сформувалися в структурі абіотичних та біотичних природних компонентів, ускладнені антропогенно-техногенними складниками, пов’язані з релігійною та пізнавальною діяльністю людини» (с. 16).
Питання: Пані Міщенко, так Ви «досліджували» ландшафти, чи «природно-антропогенні чи антропогенні системи»?
Коментар: Це – термінологічна какофонія, призначена для створення враження науковості тексту!
Бачите, до якого спрощеного вигляду дисертантка опускає географію: «Серед провідних географічних закономірностей формування храмових та монастирських ландшафтів виокремлено орографічні …» (с. 17)!
Питання: Пані Міщенко, так що є областю дослідження географії?
Коментар: Чекаю на відповідь!
А це висновок дійсно докторського рівня: «Результати досліджень засвідчують, що більшість монастирів Волинської області розміщені в межах природних підвищених ділянок (пагорб, вал), де фіксується відносне перевищення від 10 м до 20 м» (с. 17), як і «більшість храмів та монастирів, розміщені в центрі й історичній частині міста, мають домінантне положення в рельєфі, збудовані на ділянках плакорного типу, а також у межах надзаплавної тераси чи верхньої частини схилу».
Коментар: Мені соромно за те, що протягом багатьох років я не знав, що в Україні живе і працює географ світового рівня – Олена Віталіївна Міщенко!
Насправді, такі висновки відповідають рівню бакалавра!
Читаємо: «В дисертації сакральні споруди в межах міста згруповано за функціональною приналежністю та просторовим розміщенням» (с. 17).
Питання: Пані Міщенко, які варіанти розміщення, крім просторового, ще існують?
Коментар: Чекаю на відповідь!
Далі: «Для порівняльно-географічного аналізу побудовано ландшафтні картосхеми розміщення двох храмів м. Луцька в структурі міських ландшафтних систем (рис.7, 8).» (с. 17).
Питання: Пані Міщенко, 1) що таке ландшафтна картосхема? 2) Так йдеться про ландшафти, чи ландшафтні системи, що таке «ландшафтна система»?
Коментар: Чекаю на відповідь!
Розділ 5. Організаційні засади функціонування водних джерел в структурі сакральних ландшафтів
Читаємо: «розкрито стан вивченості та значення водних джерел; здійснено аналіз трактування поняття “водне джерело” та його просторову організацію» (с. 19).
Питання: Пані Міщенко, а я думав, що Ви досліджуєте сакральні ландшафти, а виявляється – «трактування поняття “водне джерело”», бо аналіз роблять того, що досліджують?
Коментар: Чекаю на відповідь!
Рис. 9 (с. 19) і 10 (с. 20) – рівень бакалаврської роботи! Дивує, що такими схемами (а це не карти!) можна було зайняти стільки цінного місця у авторефераті! Далі йде текст довідкового характеру, який не коментується!
Розділ 6. Сакрально-рекреаційний потенціал: концептуальні складники, методологія та методика комплексного оцінювання
«обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні засади оцінювання сакрально-рекреаційного потенціалу …» (с. 21), «… дав змогу сформулювати дефініцію сакрально-рекреаційного потенціалу (СРП) території …» (с. 22).
Питання: Пані Міщенко, якщо про рекреаційний потенціал ще можна говорити, то як Ви додумались писати про сакральний потенціал?
Коментар: Ще і ще раз – сакральність міститься виключно у свідомості людей, тому ні про який потенціал сакральності говорити не можна, це маячня!
Диференціація умов та ресурсів «розвитку сакрально-рекреаційного потенціалу території диференційовано на природні (геологічні, геоморфологічні, гідрогеологічні, гідрологічні, кліматичні, ландшафтні), антропогенноперетворювальні (позитивні, негативні), суспільні (історико-культурні, соціальні, економічні, політичні)» (с. 22).
Питання: Пані Міщенко, а куди зникли біотичні, етнографічні, бальнеологічні …, астрономічні (можна же сидіти вночі на сакральному камені і вити на місяць) ресурси?
Коментар: Пані демонструє обмеженість!
Читаємо: «За результатами дослідження сутності рекреаційної оцінки побудована структурно-логічна схема …» (с. 22).
Питання: Пані Міщенко, так Ви досліджували і сутність рекреаційної оцінки?
Коментар: Дослідження сутностей – це вищий пілотаж!
Рис. 11. Система показників оцінювання сакрально-рекреаційного потенціалу
Коментар: Ця схема за своєю значимістю перевищує докторський рівень, що дозволяє поставити питання про присвоєння О.В. Міщенко звання академіка за видатне досягнення в області створення наукоподібних профанацій!
Питання: Пані Міщенко, а у чому полягає сутність «суспільно-сакральних показників»?
Коментар: Невже не зрозуміло – у поєднанні суспільних показників з сакральними!
А далі – вища математика! Це не для слабенького розуму … У мене є товариш – академік (математик) О.А. Борисенко, відправив йому для оцінки коректності формул!
Дисертантка здійснила опробування своєї методики оцінювання, але виникає питання …
Питання: Пані Міщенко, ну і як?
Рис. 12. Графічна модель сакрально-рекреаційного потенціалу Волинської області
Тут мене вразив перший висновок: «‒ усі сторони чотирикутника рівні чи різниця між ними незначна, тоді рекреаційна система адміністративного району має збалансований сакрально-рекреаційний потенціал» (с. 23).
Питання: Пані Міщенко, а який сенс у випадку сакральності має «збалансованість»?
Коментар: У цьому випадку – ніякого! Це звичайне навішування локшини на вуха!
Розділ 7. Сакральна спадщина України: концептуальні складники та проблематика дослідження
«Автором сформульовано тлумачення терміна “сакральна спадщина”» (с. 25).
Коментар: Уявляєте, ніхто не розумів, що таке сакральна спадщина, а пані Міщенко це зробила! Більше того, вона розробила схему –
Рис. 13. Класифікаційна схема сакральної спадщини України (с. 25).
Коментар: Гарна схема, бажано, щоб люди до 18 років її не бачили!
Довідковий матеріал, що заповнює цілі сторінки автореферату, я коментувати не буду. Все це щастя завершується картосхемою –
Рис 14. Комплексна оцінка сакральної культурної спадщини України
Коментар: Не знаю, може така схема і прикрасила би якусь магістерську роботу …!
ВИСНОВКИ
Всього 13, деякі перевищують пів сторінки тексту. Але не це головне. Тут немає, що коментувати! Як приклад – 1-й «висновок»: «Сакральне ландшафтознавство ‒ наука, яка поєднує конструктивно-, природничо-, історико-, суспільно-географічні дослідницькі напрями, що дає змогу визначити просторово-часову й структурно-функціональну організацію сакральних ландшафтів. Використання трансдисциплінарного підходу забезпечує науковий пошук не лише в межах сакральної географії та сакрального ландшафтознавства, а й використання методологічного та методичного підходів інших дисциплін» (с. 28). Це – торохтіння назвами дисциплін, яке аж ніяк не сприймається як результат наукового дослідження! Інші висновки не кращі.
ВИСНОВОК по дисертації
Дисертантка не розібралася в суті того, що декларує як наукове дослідження. В одній із своїх публікацій я писав: Сакральне сприйняття, можливо, є найскладнішою формою, оскільки тут виявляються задіяними суто духовні феномени, засновані на одухотворенні природи. Тут ми стикаємося з тим, чого не бачимо і, можливо, не розуміємо, але у що віримо. Отже, такі феномени не є «мовами» і принципово не можуть стати «об'єктами». При формуванні сакральних образів, у свідомості людей спочатку виникають образи ландшафтів місцевостей, на які вони накладають сакральність, яка може мати різне походження. Але у всіх випадках основою таких образів є фізіографія денної поверхні, про яку дисертантка нічого не знає. Більше того, вона взагалі оминула питання обговорення визначення феномену ландшафту, а це неприпустимо, бо без цього її погляди не можна оцінити, вони – туманні. У пункті «Методологічна основа дослідження» дисертантка заявляє, що використала геосистемний, синергетичний, структурно-динамічний …, але слідів їх застосування не виявлено. Отже, це просто пуста заява. Маємо текст, насичений науковими термінами, але висловлювання не містять смислів, що є профанацією. Результати цього «дослідження» просто рожають своєю тривіальністю, наприклад - «Результати досліджень засвідчують, що більшість монастирів Волинської області розміщені в межах природних підвищених ділянок (пагорб, вал), де фіксується відносне перевищення від 10 м до 20 м» (с. 17 автореферату), це - не рівень навіть бакалаврської роботи. Якщо взяти висновки, жоден з них не виглядає як науковий, це просто констатація зробленого авторкою! Автореферат заповнений тривіальними картосхемами і класифікаціями, а також дивними тлумаченнями термінів та якимись статистичними даними. Текст «висновків» - це просто короткий виклад тексту дисертації. Така робота не відповідає вимогам ВАК до дисертацій.
Виникає питання стосовно кваліфікації членів спеціалізованої вченої ради Д.35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка, які допустили до захисту цю псевдонаукову роботу!
Посилання:
Ландшафт. © 2010-2024 SLOVARonline. –
23.10. 2024 року
Доктор географічних наук
О.П. Ковальов
Треба не мати совісті, щоб з такою "дисертацією" лізти на захист! Звичайне шелестіння науковими термінами, що й привело до тривіальщини!
ВідповістиВидалити