2 жовтня 2024 р.

ЦІКАВЕ ПИТАННЯ: А ЧИ НАЛЕЖИТЬ «ЗЕМЛЕЗНАВСТВО» ДО ГЕОГРАФІЇ?

 Олекса Ковальов 

І це дійсно непросте питання, бо всі, хто вчився і вчиться на географічних факультетах, вивчають цей курс. А до цього огляду мене підштовхнула стаття І.Г. Черваньова (є такий доктор технічних наук без технічної освіти) та В.А. Бокова (доктора географічних наук) «ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ЗЕМЛЕВЕДЕНИЯ В СИСТЕМЕ ВЫСШЕГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО И ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ». Обидва автори читають цей курс протягом багатьох років. Вже в анотації вони зазначають наступне: «У сучасному землезнавстві, яке є фундаментом наук про Землю, на часі суттєві зміни у бік комплексного використання результатів дистанційних зондувань, моделювання та прогнозування. Завдяки цьому, покращилась фактографічна база наукових положень, які досі мали натурфілософський характер. Також поглибилась позиція землезнавства як вчення про географічну оболонку – біосферу, яке є науковим підґрунтям глобальної екології. Ці обставини примушують змінювати як зміст і спрямованість викладання в університеті основ землезнавчих знань, так і стиль опанування предметом у новій, інноваційній взаємодії важливої комірки освітньої системи «викладач – студент»».

Мій коментар: Не знаю, чи можна вважати Землезнавство «фундаментом наук про Землю», але воно не є вченням про географічну оболонку, та ще й біосферу (і це дивно, що автори зводять всю оболонку до біосфери), бо ця дисципліна є розділом планетології, яка вивчає походження і сучасний стан планет. Для вивчення географічних утворень є інші дисципліни – географічні! Дивує, що маючи такий тривалий досвід викладання Землезнавства, автори цього не зрозуміли. Також є питання стосовно терміна «оболонка». Маємо значення [ОБОЛОНКА, 2024]:

1. Оболонка - те, що покриває або окутує, оповиває що-небудь зовні, з поверхні.

2. анат. Покривна тканина окремих органів, частин організму.

3. перен. Зовнішній вигляд, зовнішня форма чого-небудь, за якою криється певний внутрішній зміст.

4. техн. Захисні конструкції, покриття; сорочка

Отже, оболонка – те, що окутує, захищає …, вона однорідна! У випадку географічного середовища нічого такого ми не маємо, область дослідження географії – це доволі складне середовище, що складається з абіосфери, біосфери та антропосфери. Йдеться про вкладені утворення.

Не буду розглядати питання історії, зупинюсь на задачах.

«Задачи:

– дать целостное представление о географической оболочке на базе современной концепции самоорганизации сложных систем;

– привлечь к изложению курса новую информацию, полученную с применением космических зондирований, высоких ГИС–технологий и моделирования;

– изложить на современном уровне вопросы динамики, организации и управления географической оболочкой и сложными геосистемами;

– показать перспективы землеведения в решении актуальных проблем глобальной экологии и устойчиво–ноосферного развития» (с. 208).

Мій коментар:

- Ну і як, дали цілісне уявлення …? Показали, як ця географічна оболонка само-організується як складна система? Та ні, бо таке складне утворення не можна представити спрощеним способом!  

- Ну як, залучили нову інформацію? Стосовно інформації – окрема розмова, а ось дані залучити можна, але чи варто це розглядати як задачу!

- А це може не дивувати: виявляється, географічною оболонкою можна керувати? І це пишуть досвідчені викладачі! Люди ще не навчилися керувати навіть своєю поведінкою, а вони пишуть про управління географічною оболонкою (цікаво, а це дійсно оболонка?)!

- Ну, «перспективы землеведения в решении актуальных проблем глобальной экологии» просто необмежені! При цьому автори забули, що вони працюють у царині географії, а не екології, яка є розділом біології!

(С. 208) «Землеведческие знания служат методологической основой компонентных географических дисциплин (геоморфологии, метеорологии и климатологии, гидрологии, океанологии, почвоведения, биогеографии)».

Мій коментар: А що це за компонентні географічні дисципліни - (геоморфологии, метеорологии и климатологии, гидрологии, океанологии, почвоведения, биогеографии)? Може це з точки зору доктора технічних наук без технічної освіти пана І.Г. Черваньова? Так поруч же був шановний професор В.О. Боков! Про компоненти можуть писати тільки ті, хто застряг зі своїми поглядами у 20-му столітті! Стосовно дисциплін: Геоморфологія і Біогеографія так, дисципліни географічні, а всі інші – ні. Метеорологія і Кліматологія мають відношення до Атмології (науки про атмосферу), Гідрологія і Океанологія – це Гідрологія, Ґрунтознавство – це Ґрунтознавство – самостійний науковий напрям. Далі йдуть лозунги, загальний сенс яких наступний: вивчайте Землезнавство, станете географами! Ні, не вийде!

С. 208 «Курс выполняет важнейшие мировоззренческие, естественнонаучные и социально–гуманистические функции, показывая, что знание основных закономерностей структуры и функционирования географической оболочки способствует сохранению и улучшению условий жизни человечества, а в настоящее время, в связи с заметным интересом к глобалистике, Космосу и поискам новых небесных тел, располагает значительным инновационным потенциалом»

Мій коментар: Це дуже схоже на підручник з Наукового комунізму! Але знову ми бачимо географічну оболонку, структура і функціонування якої не можуть бути предметом розгляду Землезнавства! У цьому курсі має бути повідомлено слухачам, що структура планети стала основою для виникнення географічного середовища – це його завдання. Цей курс мав би називатися так: Землезнавство з основами планетології.

С. 208 «… землеведение берѐт на себя целый комплекс функций, давая не только важные первичные, базовые сведения о географической оболочке, но и методологические основы географической науки вообще».

Мій коментар: Виходить, що послухавши курс «Землезнавство», далі можна вже не вчитися, бо майже все дається у ньому. Так автори спробували сконцентрувати увагу на собі! Курс важливий, якщо ті, хто його викладає, розуміють його місце у підготовці географів.

С. 208 «Главная задача землеведения – дать целостное представление о приповерхностной оболочке земного шара как обители человечества на базе современных представлений о самоорганизации земных систем».

Мій коментар: Це ж повтор задачі. Цікаво, а людство автори не розглядають як складову цієї географічної оболонки? Цікаво, йдеться про земні системи, чи географічні?

У розділі «1. Источники знаний и методы землеведения» мене зацікавило наступне висловлювання (с. 208): «Цель такой ориентации – убедить студентов в том, что наука – это, прежде всего, не только факты и знания, но и сами способы получения знаний».

Мій коментар: Шановні автори дивно уявляють науку – «не только факты и знания, но и сами способы получения знаний». Якщо знання вже отримали визнання, то це вже не наука, бо наука – це безперервний процес формування коректної картини Світу, максимально наближеної до результатів спостереження. Наука – це боротьба ідей, позицій авторів.

2. Земля в Космосе.

………………………

3. Состав и структура географической оболочки.  

Просто чудово (с. 209): «Приходится концентрировать внимание обучающихся на том, что по составу и способам организации географическая оболочка очень разнообразна, но закономерна, и по своей обширности и колоссальной (не охватываемой воображение и научным методом) длительности существования, не имеет аналогов среди объектов изучения и не познаваема сложившимся научно–методическим аппаратом естественных наук».

Мій коментар: Але наука має справу з тим, що повторюється (саме це дозволяє виявити закономірності), виходить, що Землезнавство не може вважатися науковим напрямом!

(С. 209) Автори роблять методологічну помилку, заявляючи, що «В функциональном отношении она открытая система, значит, традиционно постулируемые начала термодинамики к ней применимы только с оговорками (ключевое понятия термодинамической энтропии и утверждение «тепловой смерти», в частности)».

Мій коментар: Це утворення не є системою, воно може бути представлене як система, у даному випадку – як відкрита система! А це означає, що до неї застосовні начала термодинаміки для відкритих систем.

Зауваження: Уявлення про «плівки життя», здається, були запропоновані не В.І. Вернадським, а Ж-Л. Леклерк де Бюффоном.

4. Динамика и самоорганизация.

Наведені цікаві приклади періодичних процесів та автоколивань, які дійсно мають відношення до географічного середовища, але ці питання мають розглядатися у географічних курсах. Стосовно учбового посібника «Геосистемные основы управления природной средой: учебное пособие», то я сумніваюсь, що застосована І.Є. Тимченко математика є зрозумілою для співавторів-географів, перш за все – доктора технічних наук без технічної освіти І.Г. Черваньова. Але головним є питання: про яке управління природним середовищем йдеться? Це ж думки 70-тирічної давнини!

5. Развитие географической оболочки

Але у тексті не розповідається про розвиток, йдеться тільки про можливі варіанти динаміки, які призводять до змін. Давно відомо, що структура середовища, у якому перебуває людство, протягом, приблизно, 4 млрд. років дійсно змінювалась, і на сьогодні ми маємо послідовність виникнення абіосфери, біосфери та антропосфери, які утворюють вкладену структуру, що було показано у моїй статті 2001-го року [Ковальов, 2001], а можливий подальший його розвиток описаний в роботі [Ковальов, 2009]. І цей шлях дійсно можна розглядати з точки зору становлення геофізіології, як це розроблялося Дж. Лавлоком та його послідовниками. Але такі питання мають висвітлюватись у курсах Палеогеографія та Загальної географії. 

6. Человек в географической оболочке.

Впевнений, що така тема має розглядатися в курсі Антропогеографія. Автори вирішили все показати в одному курсі, який не є географічним, але забули розглянути біосферу планети. До речі, якщо автори взялися розглядати питання негативного впливу людської діяльності, то варто було б звернути увагу на те, що під час становлення біосфери планета також вихлдила на кризовий стан, пов'язаний зі швидким зростанням кисню в атмосфері. Маємо певну аналогію.

7. Инновационный потенциал землеведения.

Знову виникає враження, що автори хотіли розглянути всі питання, пов’язані з географічним середовищем. Вони пишуть: «В развитии общества возникли проблемы, которые, если они не будут решены при участии всех стран мира, грозят гибелью цивилизации на Земле. Землеведение может взять на себя ответственность за некоторые важные проблемы этого плана (как, например, предотвращение глобального кризиса) или хотя бы предложить пути решения некоторых из них» (с. 211). Сумніваюсь у користі такого бачення. Питання цього розділу мають розглядатися у курсах під загальною назвою Антропогеографія.

8. Некоторые землеведческие проекты.

«С 90–х гг. ХХ века человечество осознало возможность управления планетной окружающей средой – тем более, что к этому времени были построены глобальные модели биосферы и географической оболочки ...» (с. 211).

Мій коментар: А це просто несерйозно! Керування довкіллям на планетарному рівні вже дає результати у вигляді різких змін клімату. Чи допомогли моделі? Ні! У цьому я бачу спробу звернути на себе увагу в надії, що хтось почне фінансувати такі «землезнавчі проекти».

9. Землеведческие (геоэкологические) аспекты ноосферного развития.

А це вже цікаво. Виявляється, Землезнавство – те саме, що і Геоекологія! Що стосується пропозиції М.В. Багрова замінити «сталий розвиток» «стало-ноосферним», «который подчиняет себе будущее» то це просто спосіб звернути на себе увагу. Не варто мріяти про те, щоб підкорити Природу – марна справа! І вже точно курс «Землезнавство», по-перше, не є географічним, по-друге, не є тим чи не єдиним, що «способный насытить эти крылатые откровения выдающихся людей реальным содержанием»!

Выводы.

Не буду робити докладний огляд всіх висновків. Бо вони повторюють написане у статті. Мене зацікавило питання, чи є відповідник у англомовному світі. Так, є, має назву «Earth science» або «geoscience» - «Earth sciences are the fields of study concerned with the solid Earth, its waters, and the air that envelops it. They include the geologic, hydrologic, and atmospheric sciences with the broad aim of understanding Earth's present features and past evolution and using this knowledge to benefit humankind» [Earth science]. Або «Earth science or geoscience includes all fields of natural science related to the planet Earth. This is a branch of science dealing with the physical, chemical, and biological complex constitutions and synergistic linkages of Earth's four spheres: the biosphere, hydrosphere/cryosphere, atmosphere, and geosphere (or lithosphere). Earth science can be considered to be a branch of planetary science but with a much older history» [Earth science]. Є важлива довідка і тексті [Windley, Albritton et al]. Ніякої географічної оболонки немає, є геологія, гідрологія, атмологія.

 Мене ще раз зацікавив погляд авторів на Землезнавство: «Подстилая преподавание частных географических дисциплин (геоморфологии, метеорологии и климатологии, гидрологии, океанологии, почвоведения, биогеографии, ландшафтоведения), землеведение служит их методологической основой. Оно дает возможность рассмотрения этих предметов, во-первых, с точки зрения понимания теснейших взаимодействий всех частей земной поверхности, во-вторых, понимания геосистем как сложных объектов, для познания которых недостаточно использования простых причинно–следственных отношений: необходим анализ сложных взаимодействий с положительными и отрицательными обратными связями» (с. 212).

Мій коментар: Отже, чи є підстави для існування такої дисципліни, як Землезнавство? Так, є, але вона не має відношення до географії, це напрям, що є складовою Планетології. Чи потрібен цей курс? Так, потрібен, бо він висвітлює ті особливості нашої планети, умови, які стали основою виникнення загальної земної геосфери у складі абіотичної геосфери, біосфери та антропосфери з їх підрозділами. Чи можна вважати Землезнавство фундаментом географічних дисциплін? Ні, таким він не є, бо не є курсом географічним! Спроба представити Землезнавство у запропонованому авторами варіанті, є всього тільки прагненням надати курсу, який вони читають, і, відповідно, собі, особливої ваги.

 

Посилання:

Оболонка. Тлумачення із "Словника української мови", © 2005-2024 - slovnyk.ua –https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0 

Ковальов О.П. Проблема людини і географія майбутнього: чи є достатнім наукове відображення геопростору? // Український геогр. журнал, 2001, № 1(33). - С. 57 - 62.

Ковалёв А.П. Ландшафт сам по себе и для человека. Харьков: Бурун-книга, 2009. – 930 с.

Earth science. Wikipedia®. – https://en.wikipedia.org/wiki/Main_Page

Windley B.F., Albritton C.C. and Other Encyclopedia Britannica Contributors. Earth sciences, ©Encyclopædia Britannica, Inc., 2024 –

https://www.britannica.com/science/Earth-sciences


Немає коментарів:

Дописати коментар