26 квітня 2023 р.

ДОГРАЛИСЯ!

Олекса Ковальов 

Сьогодні натрапив на дуже цікаве повідомлення:

Міністр освіти назвав предмети, які точно не скорочуватимуть в українських школах - https://lviv.media/ukraina/70481-u-minosviti-nazvali-predmeti-yaki-tochno-zalishatsya-u-shkilnij-programi/

Він заявив, що в школах точно не скорочуватимуть такі предмети:

- історія України;

- українська мова;

- хімія;

- фізика;

- математика;

- біологія.

І далі - всі ті ключові дисципліни, які є в школі, уточнив посадовець, повинні залишитися.

«Ми говоримо про оптимізацію програми, про її концентрацію корисними знаннями, про ті дисципліни, якими, можливо, можна пожертвувати. І сьогодні це питання експертів», – зазначив Лісовий.

А це означає, що географію можуть скоротити, бо її не вважають ключовою! Звісно, у такому варіанті, як вона подається у школах, справжньої географії мало.

У своєму огляді «Які предмети скоротити чи прибрати?» -

https://osvita.ua/blogs/88935/ Пані А. Заможська торкнулася і географії:

«Географія – вивчаємо всі материки, але галопом по Європах. Навіщо запам’ятовуючи назви річок, про які ви в своєму житті ніколи не вчили. Ні, орієнтуватись на місцевості чи в лісі ще не вивчали. Хоча від цього користі було б набагато більше». Тут я хочу зробити пані деякі зауваження: у тому й справа, що вивчення назв річок, міст, інших топонімів до географії не має жодного стосунку, як і орієнтація на місцевості … це колись так бачили географію і такий її варіант я називаю географією Паганеля. На це у своїх виступах я неодноразово вказував, але нікому до цього не було діла.

Виникає питання: а як бути з викладанням географії у школі? Географія є реальним науковим напрямом, що має досліджувати (поки що не відбувається) складні форми організації нашого довкілля, яке ми іменуємо географічним середовищем. Це доволі складне завдання, бо ми маємо процеси, що протікають на різних рівнях складності та у величезному спектрі масштабів. Розповідати дітям про ці процеси можна, але чи може це сформувати у їх свідомості відповідні уявлення? Сумніваюсь! Поки самі не побачать, не помацають, не відчують на собі, уявлення будуть дуже поверхневими. Єдиний шлях – рухатись від локального до глобального, від більш простого – абіотичного – рівня до біотизованого, від нього – до антропізованого, показуючи на конкретних місцевих прикладах. У такому разі географія стає єдиною та містить історичний вимір – рух від простих форм (робота води, повітря (особливо вітру), льоду, снігу …) з підключенням відповідних знань з областей фізики, хімії, математики. Наступною має йти біота, її взаємодія з абіотичним середовищем – від окремої рослини до рослинних спільнот з додаванням діяльності тварин … Нарешті, переходимо до наступного – антропізованого – рівня, знову від простих форм діяльності та їх наслідків по перетворенню попередніх рівнів організації до масштабних. У всі випадках треба максимально підключати безпосереднє спостереження з пошуком відповідей з боку самих учнів, які мають самостійно шукати відповіді. А далі – узагальнення! Отже, попереду серйозна робота, у якій мають приймати участь вчителі географії.

Немає коментарів:

Дописати коментар