3 січня 2020 р.

БАЖАЄМО НАРОДУ УКРАЇНИ СУТТЄВИХ ЗРУШЕНЬ У НОВОМУ РОЦІ!

Хочеться побажати нашому народу нового року, кращого за попередній. Для того, щоб це сталося, слід згуртуватися у єдиному русі й разом вирішувати проблеми, які були породжені зовнішнім тиском з боку, в першу чергу, Росії, та внутрішніми чварами й протистояннями. Досить робити помилки. Головними задачами, які слід вирішити у наступному році, бачимо наступні:

• Збалансувати стосунки з владою, бо те, що маємо, може привести до втрати не тільки державності, але й країни-України: громадяни України мають знати, що збирається робити влада, а не дізнаватися про це з закордонних джерел! Те, що ми маємо сьогодні, дуже схоже на КПРСчину. Задля цього слід суттєво покращити організацію громадянського суспільства, домогтися звіту владників перед ним.
• Зробити все можливе, щоб не допустити початок продажу земель, бо земля – не товар, це – невід’ємна  складова природного середовища, у яке ми занурені і без якого ми не можемо існувати. Тільки безвідповідальні особи (на кшталт Потураєва (де вони викопали цього нахабу?), Сокальского, Мушака (з їх величезними гектарами) тощо, їх, нажаль, багато) прагнуть подрібнити спільне середовище існування на приватні домени та привласнити значні території країни. Це повна маячня! Влада так і не обґрунтувала потребу продажу землі, схоже, що просто є бажання купки воротил стати володарями того, бути володарями чого є нонсенсом. Не можна продавати те, до виникнення чого ти не маєш відношення!
• Жорстко поставити питання перед владою стосовно ліквідації клану олігархів, які хазяйнують в Україні. Скільки це буде продовжуватись! Слід розрубити вузол, що зв’язує владу та олігархів в єдине кримінальне угруповання. Нам потрібні не пахани-рішалови, а організатори, які можуть вивести країну з довготривалої кризи.
• Визначити кордони 100-річної давнини (карти УНР 1919 року) як законні кордони країни-України та домагатися на міжнародному рівні приведення території держави у відповідність з цими кордонами. Для цього слід вимагати від влади розробки відповідної стратегії відновлення територіальної цілісності країни - справжньої соборної України. Задля цього слід жорстко діяти проти агресивної Росії з її надмірним шовінізмом і брехливим політиканством. Загравання з Путіним ні до чого не призведе – скільки не дивись йому в очі, дебіл не перестане бути дебілом. 
• Виробити стратегію економічного росту України на найближчі роки і вимагати від уряду звіту про відповідність дій цьому стратегічному курсу.
• Підняти науку і освіту на рівень, за який українцям не буде соромно перед розвинутими країнами світу (на відміну від нинішнього стану справ у цих царинах).
• Домагатися змін у правоохоронній та судовій системах, бо ті «реформи», які були заявлені, ні до чого хорошого не призвели.
• Працювати над поліпшенням культурного рівню людей, над поширенням української мови.
Можна ставити і інші завдання на наступний рік, але якщо наше суспільство візьметься за вирішення названих проблем, ми зможемо рухатись вперед.

Що може завадити реалізації стратегії «Країна-Україна»?

 • Відсталість владної форми державного керування, яка не відповідає новим вимогам і не є достатньо пластичною по відношенню до нових форм організації суспільства та нових задач. Наша владна інституція надто нагадує радянську систему, коли влада відгороджувалася від суспільства і була недоторканою. Нинішні владники такі самі. Вони турбуються не про державу, а про свої посади, за які ведеться жорстка боротьба, бо наявність в руках влади дає великі переваги і ніяк не бажають відійти від схеми «начальник - підлеглі». Слід рухатись у напрямку, який заперечує наявність переваг у причетних до державного керування.
 • Панування олігархів, які надто сильно впливають на формування законодавчої бази на свою користь. В Україні це досягло критичного значення.
 • Надмірне і штучне надування значимості Києва на «підставі» того, що це – столиця. Знову ми чуємо про головну площу, головну вулицю, головну ялинку тощо (ще й вигадуючи байки про те, що на цій території знаходиться «місце сили»), що веде до посилення відцентрових тенденцій, які для України є вкрай небажаними. Ще і ще раз: столичність має стиснутись до установ, пов’язаних з державним управлінням, у всьому іншому Київ має бути таким же, як і всі інші міста такого рангу. А виходить, що населення інших регіонів має забезпечувати більш високий рівень життя киян та підтримувати їх пихатість. З цим треба закінчувати.
 • Безвідповідальний підбір членів Верховної Ради та людей на керівні посади, особливо з боку так званої «Слуги народу». На сьогодні все перевернулося – народ намагаються перетворити на слугу «Слуг».
 • Колосальна небезпека, пов’язана з намаганням «Слуг» почати розпродаж землі, яка в принципі не може бути товаром. У цьому бачиться, по-перше, спроба зробити значні території приватною власністю, що є проявом капіталістичного варварства, по-друге, торгократизм (все можна купити і продати, не звертаючи увагу на наслідки), по-третє, спроба отримати швидкий прибуток, що тягне за собою негативні наслідки. Станеться так, як вже було на початку 90-х з приватизацією підприємств. Але земля не належить до категорії підприємств, створених людьми, це складова природного середовища, виникнення якої не пов’язано з виробничою діяльністю. Керівнички України йдуть бездумним шляхом, незважаючи ні на що. Думка людей нікого не цікавить. Зрозумівши, що на референдумі вони отримають негативний результат, відмовились від нього. Це обман. Вражає те, хто стоїть у керма вирішення цього питання. Це далеко не кращі представники нашого суспільства.   
 • Недостатня увага питанням, пов’язаним з загрозою агресії з боку Росії. Слід виходити не з можливості встановити МИР шляхом примирення з агресором, а з необхідності повертати території, захоплені шовіністичною державою, причому як в останні роки, так і століттям раніше. У природі все бореться за території, навіть річкові басейни, не кажучи вже про живих істот. Слід об’єднуватись з іншими державами, для яких Росія є загрозою, і виступати єдиним фронтом. Путін – мутний брехун, який мріє про світову гегемонію. І він не відступиться від своїх планів, а Україна є і ласим шматком (як це розуміють у Кремлі), і тією перепоною, яка заважає Путіну реалізувати свій план. У цьому контексті диким виглядає поява на телеекранах осіб на кшталт хворої на агресивну українофобію Олени Лукаш (канал «ZIK») (її вислів про те, що не можна прогинатися перед агресивною націоналістичною меншістю, не може не викликати протест і подив). Такі не враховують, що за українську мову знищували інтелігенцію і залякали людей, у тому числі за межами державних кордонів України.
 • Суттєве падіння культури жителів України. На вулицях стоїть мат, у тому числі – у середовищі дітей. Люди ігнорують українську мову, а у переходах сплять бездомні.
 • Суттєве падіння науки. Свого часу Україна вирощувала чудових науковців у різних наукових сферах, сьогодні рівень дисертацій катастрофічно низький.    
 • Суттєве падіння освіти українців. 

З НОВИМ РОКОМ, СЛАВНА МАТИ-УКРАЇНА, З НОВИМ РОКОМ, СЛАВНИЙ НАРОД УКРАЇНИ – ВІД СЯНУ ПО КАВКАЗ!

2 коментарі:

  1. Олекса Ковальов "Номад"9 січня 2020 р. о 13:30

    Після того, як пан Зеленський привітав Путіна з Новим роком, у мене виникло питання: А якщо Путін почне наступ на фронті, пан Зеленський привітає його з цим кроком? Повністю погоджуюсь з Анно Маляр - слабкі піддаються дії природного відбору і їх з'їдають. Йде боротьба за території, за поширення своєї культури, мови, за існування взагалі, і у цих питаннях слід бути жорсткими і наполегливими, а не гратися з хамом-котом, будучи мишкою.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов "Номад"16 січня 2020 р. о 16:13

    Ми підходимо до критичної точки. Тепер вже всім ясно, що Путін владу не віддасть, а українська владна "команда" не витримує жодних критик і скоро піде на "заслужений" відпочинок. У цій ситуації потрібно не розгубитися, бо Порошенко спить, і бачить себе знову у кріслі президента, чого допустити не можна. За останні три десятиліття було зроблено багато помилок, Треба відібрати таких людей, котрі не будуть думати про збагачення і про вілли у закордонні.

    ВідповістиВидалити