25 серпня 2018 р.

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!

УКРАЇНА+КУБАНЩИНА: ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
   
Вітаємо Україну+Кубанщину з Днем незалежності! Так, це не помилка: Україна не повинна забувати про свою доню – Кубанщину, бо свого часу Російська імперія роз’єднала їх. Тільки разом Україна і Кубанщина формують дійсно Соборну Україну, і поки з’єднання не відбудеться, проект «Соборна Україна» не можна вважати завершеним. Будемо сподіватися, що настане час, коли ці дві етнічні українські території зіллються, бо це – нероздільні частини країни-України. Україна ще не завершила свою боротьбу за своє визволення від лап страшного монстра – Росії. Дуже важко жити під пузом допотопного «динозавра», що ось-ось сплете лапті, треба бути пильними.

  


Сьогодні українці мають поглянути на пройдений шлях і поставити питання: куди Україна має йти далі?
Відповідь на це питання не може бути простою, бо ми живемо у надто складному світі, а Україна весь час перебувала у складній ситуації, як це видно на наведеній карті. Треба здолати головного зовнішнього «старшого братика» - Росію, що зробити важко, бо її сьогодні очолює дебіл світового рівню Вова Путін. Але нам слід думати, в першу чергу, про внутрішні проблеми. Прикрим виглядає те, що після Майдану корупціонери почали отримувати державні нагороди, те, що наука опинилася у сфері залишкового фінансування, те, що українська мова й досі не може поширитись, бо блокується українофобією ...
Переді мною листівка-звернення такого собі пана Вадима Новинського, надрукована мовою московітів. Я спитав тих, хто роздає цю макулатуру, чому листівка не україномовна і чому вони поздоровляють харків’ян не українською, і почув, що вони не знають української. Мене вражає той факт що, щонайменше, половина киян (а це ж столиця) не вживають українську мову.
Переді мною така собі газетка-листівка: «ХАРЬКОВ: 75 лет жизни и достижений», яка також надрукована мовою московітів, і це те місто, жителі якого у жорсткій боротьбі відстояли Харків. На першій сторінці – фотографії П. Порошенка і Г. Кернеса, так, того самого Кернеса, який 1-го березня 2014 року дав сигнал тітушкам починати штурм харківського ОДА, причому фото цього «батька» Харкова втричі більша за фото Порошенка!
Подальший шлях України залежить від кожного з нас. Дещо бачиться важливим сьогодні, це
1). Слід особливу увагу звернути на стан культури в країні, яка, нажаль, в Україні не на відповідному рівні. У нас панують хамство, наглість у супроводі головного атрибуту руської культури – мату. Особливо це стосується молоді.
2). Слід бути активними, і це стосується, в першу чергу, молоді.
3). Слід почати здійснювати справжню децентралізацію, що ставить питання про перехід до поліцентричної організації країни. Питання виробничої орієнтації підприємств мають вирішуватись на місцях, що вимагає наявності відповідних спеціалістів.
4). Слід суттєво підняти престиж науки та освіти, що вимагає створення відповідних міністерств – міністерства науки й інженерних технологій та міністерства культури та освіти. Слід організувати справу так, щоб між вузами виникла справжня конкуренція, якої сьогодні немає, бо вузи мають різне фінансування і ледве не на законодавчому рівні встановлюється пріоритет столичних, як їх називають, вузів. Це ганьба, що викладачі вузів мають оклади, які суттєво різняться!
5). Слід поставити жорстко питання про покарання тих посадовців, які вчиняли злочини проти України.
6). Слід суттєво посилити підтримку українських діаспор, особливо на території Росії. Треба розповсюджувати українську культуру серед етнічних українців. Не варто забувати, що, в перше чергу, Росія відрізала значні території, заселені українцями, і слід думати про їх повернення. Подивіться:
Кубань-дочка, відділена від матері-України, плаче,
7) Нам треба дуже серйозно поставитись до наступних виборів, щоб, погоджуюсь з Леонідом Кравчуком, ці вибори для України не стали останніми. Треба дивитися не на обличчя, бо наші, з дозволу сказати, політики носять у кишенях багато різних масок, а на програми, чіткість їх розробки, відсутність популізму, фаховість, як і на чистоту претендентів. Не думаю, що нам потрібні “керівники”-бізнесмени, які не можуть кинути свої бізнесові справи. Було б приємно побачити серед претендентів Валерія Чалого (людина, яка зробила для України дуже багато), цікавими є Андрій Садовий, Олег Березюк, Оксана Сироїд, Мустафа Найєм тощо.        
Побажаємо цій чудовій країні – Україні+Кубані витримати тиск і здолати всі перепони на шляху об’єднання і руху вперед!

Слава Україні+Кубані!

Немає коментарів:

Дописати коментар