30 липня 2018 р.

УКРАИНА - МАЙБУТНЄ: МІЖ ДВОМА ФРОНТАМИ!

На жаль, Україна продовжує перебувати у дуже складному становищі, коли є два фронти – зовнішній фронт з Росією, яка намагається примусити нас відмовитись від самостійності і повернутися до її складу як імперії (таке собі примушення до «миру»), та внутрішній – фронт між громадянським суспільством та владниками, які формують державу під свої інтереси. Що стосується Росії, тут все ясно: страшне світове одоробло, яке керується хворими на голову недолюдками начолі з Вовою Путіним. І це є продовженням політики минулого, що тягнеться вже кілька століть. Що тут казати, подивіться, якої думки про Росію представники руської інтелігенції:  
 
Если б провалилась Россия, то не было бы никакого ни убытка, ни волнения в человечестве.
И.С. Тургенев, «Дым» 

И вот этот маломощный, органически склонный к анархизму народ призывается быть духовным водителем мира, Мессией Европы … «вожди народа» не скрывают своего намерения зажечь из сырых русских поленьев костёр, огонь которого осветил бы западный мир, тот мир, где огни социального творчества горят более ярко и разумно, чем у нас, на Руси. Костёр зажгли, он горит плохо, воняет Русью, грязненькой, пьяной и жестокой.
Максим Горький, «Несвоевременные мысли» 

Россия – самая паскудная, до блевоты мерзкая страна во всей мировой истории. Методом селекции там вывели чудовищных моральных уродов, у которых само понятие Добра и Зла вывернуто наизнанку. Всю свою историю эта нация барахтается в дерме и при этом желает потопить в нём весь мир!
Ильин

Є у них такий собі Вася Небензя, наступник Чуркіна. Я дивуюсь, як вони знаходять таких психопатів, які запросто все трансформують аж до навпаки? Вася волає, що в Україні нав’язується націоналізм, і це при тому, що всередині самої Росії протягом століть знищувались культури тих народів, землі яких цей монстр захоплював – шовінізм лежав і лежить в основі внутрішньої та зовнішньої політики цієї держави! Куди зникли культури таких народів, як меря, марі, мурома, мещера, мордва, чудь ...? Менше, ніж 200 років тому вони ще існували. Пізніше додалися ще десятки народів, які також просто «не могли жити» без культури московітів та їх мови. Чукчі 200 років опиралися росіянам, але сили були нерівними, і на їх землі Росія поклала лапу. І все пояснювалося тим, що «руський» народ несе культуру відсталим народам, правда, ніхто ще не пояснив, у чому полягала їх відсталість. Уявляєте, щоб зробити «відсталі» народи щасливими, їх слід записати руськими, викоренити їх рідну мову, а далі – використати для захоплення наступних територій. Я подивився цей убогий кліп «Как изменялась территориальная граница России за 1000 лет». Мене вразили два моменти – звідкіля взялися «1000 років» (а виходить більше, майже 1170), та розрив між 1055 та 1463 роками (уявляєте – цілих 408 років цієї «Росії» не було, а потім – здрасте вам, а вот и я – Московия-Россия!). Так брехливо-нагло формується «історія» цього світового одоробла – Московії під назвою «Росія». Сьогодні вони відмовляють іншим народам в їх культурі, їх мові, праві на самостійне існування. Вони захопили величезну територію, у 1991-му році частково її втратили і тепер намагаються повернути «втрачене». Мене вражають висловлювання дійсно руської «людини» - пана Жириновського, який кричить, що ніяких українців і білорусів не було й немає, все це – руські.
Але не варто забувати, що ще сто років тому українців було стільки ж (навіть на дещицю більше), ніж так званих руських, куди вони поділися?
Руськими є і черкеси, й осетини (алани), балкарці, кабардинці, інгуші, грузини ... багато інших. Серед них є народи з дуже давніми культурами, але це московітів не турбує – всі культури вважаються відсталими, якщо люди не розмовляють мовою московітів, склепаною за останні 300 років. Сьогодні апологети «русскаго мира» кричать, що України, як держави, ніколи не було, що її штучно створили більшовики, не було й мови – її також створили більшовики за один – 1918-й - рік, вони створили і десятки тисяч українських пісень, включаючи пісні козацької доби – вміти треба, а потім ще й подарували території, включаючи Крим, до якого, як вони заявляють, Україна не має жодного стосунку! Цей цинізм просто вражає, виникає питання, а яке відношення до Криму має Росія? Ніякого! Так, я можу погодитись, що Україна, як держава, остаточно виникла внаслідок розпаду Російської імперії у вигляді СРСР, бо навіть УРСР не була державою (хоча й була членом ООН), але питання не у цьому.
Української держави не було, але країна була, бо був народ, який сформувався значно раніше, ніж так званий «руський», була мова (значно ближча до слов’янських, ніж мова московітів), була культура, доволі самобутня, була територія поширення цієї культури, і ця країна здавна звалася «країна-Україна». А ось країни «Росія» дійсно ніколи не було і ніколи не буде – є тільки країна «Московія» з її Московським кремлем, тобто Росія – це абсолютно штучне військово-політичне утворення – остання мега-колоніальна держава, яка завжди вела політику залякування сусідів!
Отже, з чого слід виходити? Слід виходити з того, що державність не є головною умовою визнання існування того чи іншого народу. Існує дуже багато народів, які не мають державності (згадаємо хоча б басків, курдів, ромів, якутів, сванів, пуштунів ..., не кажучи вже про індіанців Амазонії, США, Канади), але вони існують, і справа світової спільноти створити умови для їх подальшого існування – це основа гуманістики. Росія відмовляється рахуватися з цим, тим самим демонструючи свою дрімучість, відсталість. Замість цього
Росія прагне примусити весь світ танцювати під «русскую берёзку» (оскільки березки ростуть не тільки в Росії, а навіть у Канаді, то вони розглядають ці території також російськими, просто час ще не прийшов). Але не варто забувати, що все штучне, досягши свого апогею, починає руйнуватися само собою - зсередини.
Будемо дивитися, як Росія почне втрачати свою вагу у світі. Закінчаться запаси нафти й газу, і це буде кінцева точка історії цього світового одоробла, думаю, навіть трохи раніше, бо, повторюю,
Росія не має головного – того підґрунтя, яке іменується країною (напишу для россиян на их языке – именуется страной, страны «Россия» не существует).
Суть того, чим є на сьогодні Росія, добре відображена у роботі О. Яковлєва «Сумерки». Почитайте! У такої держави не може бути майбутнього, бо там все тримається на владі Кремля – кремлівських довбнях, які дуже дивно трактують поняття «культура» та «історія».
         
Україна!
Нещасна Україна відчайдушно опирається як Росії, так і тим владникам, які перетворили її на ресурс для свого збагачення.
Те, що написав О. Яковлєв відносно Росії, багато у чому відповідає ситуації в Україні. Різниця у тому, що, на відміну від Росії, Україна ніколи не виступала як агресор. Українці навіть не вимагали повернення її етнічних територій (як це показано на відомій карті 1918-го року). Тому я не буду писати, що українське «керівництво» бездарне чи некомпетентне, ситуація гірша: це «керівництво» представлене байдужими, жадібними і непатріотичними нахабами, що походять з ринків. Вони дуже кваліфіковані, коли йдеться про їх власні рахунки!
Якби мене сьогодні спитали, хто більше зробив для знищення України – Путін чи Порошенко, я би вказав на другого. Це ж треба було так постаратися!
Більше чверті століття минуло з часу отримання Україною незалежності, але «досягненнями» є виникнення олігархічної баригономіки, мутного політикуму, повний відрив владних інституцій від суспільства, страшний занепад економіки, знищення банківської системи, деградація освіти ... і втрата значної території. Причини відомі. Владники живуть виключно своїми інтересами, обкрадаючи країну. На жаль, Київ (а саме звідтіля все йде) пішов шляхом Росії, шляхом побудови жорсткої державності та владної вертикалі. Вже дійшло до того, що губернатори призначаються президентом, от ми і маємо дивні ліфтинги – невідомо звідкіля випливла така собі Ю. Світлична – губернатор Харківської області, яку до того ніхто не знав. Владна верхівка існує як щось, абсолютно відокремлене від українського суспільства, і
складається враження, що робить все можливе, щоб видалити з України максимальну кількість українців.
Представники верхівки виглядають доволі дивно: вони мають чудовий нюх на грошенята, які дивним чином вивозяться з України, але позбавлені слуху, що дозволяє їм не чути те, що їм кажуть, так би мовити, знизу. Нарешті киянин Роман Безсмертний, побувавши у деяких містах, зробив висновок, що Київ не чує «периферію»! Тим самим він визнав те, про що ми пишемо вже давно –
Київ живе своїм життям, висмоктуючи все найкраще з тіла України! Якщо Київ має відношення до країни-України, то чому умови проживання у ньому суттєво відрізняються від таких у інших містах і містечках? У тому і справа, що Київ – це держава всередині держави!
Ми чуємо про те, що якась територія контролюється, а інша – не контролюється Києвом, замість того, щоб говорити про поширення на ті чи інші території української Конституції, ми знову і знову чуємо про головну вулицю, головну площу, головну ялинку тощо України ... Ми чуємо, що допомогу від МВФ отримає Київ, а не Україна. Весь час йде підміна України Києвом. Перепрошую, це – анахронізм, прояв бажання залишиться у минулому. Тому ми ще раз ставимо питання про столичність! На сьогодні Київ – єдине крупне місто в Україні з ростом населення! Нещодавно я почув, що Київ має профіцитний бюджет, але, в такому разі, чому Київ гребе на свої потреби з державного бюджету, який є дефіцитним? Я випадково увімкнув канал, на якому розповідали про українські танки, і почув, що у Чернігівській області розташована 1-ша танкова бригада, яка, як було сказано, прикриває Київ з півночі. У мене тут же виникло питання, а Чернігів ця бригада прикриває? Боюсь, що ні! Тому ми і маємо проблему «Крим» і проблему «Донбас», ледве не отримали проблему «Закарпаття». Все виглядає доволі просто: так звана «периферія» живе своїм життям, а зверхній гламурний та пихатий Київ з найвищою концентрацією мажорів – своїм. Так продовжується і сьогодні.
Саме у Києві ми маємо найбільшу концентрацію того, що можна назвати соціальним сміттям, і саме з цього соціального сміття у владу лізуть пройдисвіти різних калібрів, головними властивостями котрих є нахабство, наглість, мутність, брехливість, лицемірство тощо!
Тому коли ставиться питання про інтереси українства, «наша» влада ковтає свого язика і замовкає. Як вони можуть ставити питання про повернення до складу українських етнічних земель, якщо вони мають власні заводи і тримають гроші за кордоном! Ми чуємо, що з часом Росія змушена буде відшкодовувати Україні за нанесену шкоду. Таке відшкодування має бути пов’язане з поверненням відомих територій, які були анексовані Росією десятки років тому! Ці території відомі. А заяви слід було робити вже вчора. Не забувайте, як Румунія відсудила у України частину дна Чорного моря у часи Ющенка – вони ж змогли!
Нинішні владники буквально обрушили рівень життя українців, причому це виглядало як спеціально спланована акція. На фоні колосальної інфляції ми мали різке падіння курсу гривни, різке здороження продуктів харчування, а про тарифи годі й говорити. Людям немає, де працювати, а в той же час США почало виробляти для «Укрзалізниці» локомотиви, французи продають нам гвинтокрилі, а урядовці разом з президентом думають, як би торгонути землею, хоча ми весь час їм кажемо, що
ЗЕМЛЯ – не товар, це – частина середовища нашого буття!   
Але у них позакладало!
Яку державу формує Порошенко? Він формує державу чиновників для чиновників. Подивіться на ці зарплати і премії! Як у бідній країні чиновник може отримувати зарплату у 1,5 – 2 млн. гривень? Що стосується премій у «Нафтогазі», я би сказав так: цих чиновників після отримання таких премій слід було негайно звільнити з посад! Вони же просто посміялися над українцями! При цьому вони весь час заявляють, що джерелом влади є народ. Ця фраза прийшла з часів КПРС, бо нею прикривалися компартійні владники тих часів. Отже, з тих часів на рівні владників нічого не змінилося, все той же популізм.  
Але сміються не тільки вони. Резонансні історії з ДТП, у тому числі у Харкові (Зайцева) і Києві (Островський) не можуть не вражати. Я напишу те, що, можливо, не захочуть підтримати люди:
Зайцева і Островський та їм подібні особи не повинні доживати до суду!
Всі, хто намагається їх вигородити таких, мають сісти, бо вони просто не розуміють, що йдеться про людські життя, які неможна повернути. Ми маємо справу з моральними виродками, для яких вбиті люди - ніщо.
Складна проблема децентралізації. Що таке «децентралізація»? децентралізація – це, в першу чергу, ріст рівномірності у розподілі можливостей для розвитку людей, збільшення симетрії у суспільстві, ліквідація вертикальної «комунікації», необхідної для утримання влади (яка є однобічною), та посилення горизонтальних зв’язків!
Не може велика країна жити так, як це відбувається сьогодні. В Україні надто ускладнена система держуправління. Має місце два уряди і парламент, це забагато. Думаю, давно слід подумати про більш природну організацію українського суспільства. Варто замислитись над варіантом поліцентричного управління в Україні. Всі економічні питання мають вирішуватись у регіонах, виробничі системи яких мають базуватися на принципі рециркуляції технофільних речовин.
Слід думати про створення таких умов, які дозволили б людині вільно і відповідально рухатись до нового антропотипу – Homo sapiens divines/moral, такої Людини, яка знаходить себе у тісному контакті з Природою, утворюючи людино-природну органіку!

Ковальов О. («Номад»)

P.S. Варто додати наступне: Нинішні владники докерувалися до того, що люди скоро не зможуть нормально харчуватися. Подивіться, до чого дійшло: “В Україні нарахували корупційних оборудок на 300 мільярдів”.

Це неминуче викличе вибух, владники почнуть бігти з України з валізами награбованого. Слід зробити все, щоб не випустити їх. Головний напрям втечі - Росія. За все слід відповідати, чого досі не було!

3 коментарі:

  1. Олекса Ковальов (Номад)5 серпня 2018 р. о 07:44

    Останнім часом говорять про негативний бік перемоги Олександра Усика над Муратом Гассієвим. Особливо відзначився пан В'ячеслав Кириленко, який заявив наступне: “у світі можуть повірити в "дружбу" Росії з Україною після таких подій, як бій ...”. Це виглядає дуже дивно, бо Усик зробив все, щоб у Москві був піднятий прапор України. Це також перемога, правда, не над росіянином, а над представником одного з придушених Росією кавказьких етносів — аланом (осетином). Нехай пан Кириленко краще згадає про історію захисту “докторської” його дружиною, бо такі події впливають на імідж України у світі значно сильніше.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов (Номад)10 серпня 2018 р. о 16:32

    Думаю, що надмірна гегемонія Києва є однією з найбільших загроз цілісності України як держави. Наші, з дозволу сказати, керівники демонструють абсолютно різне ставлення до Киян і до людей, що проживають на інших територіях. Ці - інші - території розглядаються Києвом як ресурс. Слід жорстко поставити питання про те, що податки мають сплачуватись там, де розташовані виробничі тіла підприємств, а не їх офіси, які розташовані у Києві. І цей момент є надзвичайно важливим в плані децентралізації.

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов (Номад)5 вересня 2018 р. о 16:20

    Те, що відбувається у країні останні 4,5 роки, вказує на повну відстороненість владників від країни. Вони живуть своїм життям, єдине, що роблять - стягують все до Києва. 28 % держзамовлень залишається саме там. Все інше їх не цікавить. Подивіться, що робиться у сфері шкільної освіти! У Києві будують суперсучасні гімназії вартістю до 15 млн. доларів, а у сільських школах відсутній Інтернет, діти ходять в туалет, як кажуть, до вітру, багато хто пішки ходить до школи і назад по кілька кілометрів, а пані міністерка роздуває інформацію про "нову" школу ... Українські університети просто здохли. Ситуація далека від приємної. І після всього цього владники "дивуються", звідкіля беруться відцентрові тенденції в Україні!

    ВідповістиВидалити