23 квітня 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Остапенка Павла Олеговича «Трансформація адміністративно- територіального устрою Полтавської області (суспільно-географічне дослідження)»

ЯКІ ДИСЕРТАЦІЇ ВИГОТОВЛЯЄ «НАУКОВА ШКОЛА»
ПАНА Я.Б. ОЛІЙНИКА?
ВОНА ВИГОТОВЛЯЄ МУРУ НА ОЛІЙНИКОВОМУ МАСЛІ!

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СТАВ ЛІДЕРОМ З ПІДГОТОКИ ДИПЛОМОВАНИХ ПРОФАНІВ
Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:
ОЛІЙНИК ЯРОСЛАВ БОГДАНОВИЧ, академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, декан географічного факультету, Київський національний університет
імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:
РУДЕНКО ВАЛЕРІЙ ПЕТРОВИЧ, Заслужений працівник освіти України, доктор географічних наук, професор, декан географічного факультету, Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича;

ПАЛЕХА ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, доктор географічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи, начальник центру геоінформаційних систем, ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя,

Захист відбудеться “16” травня 2018 р. об 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Відгук
про автореферат дисертації
Остапенка Павла Олеговича
«Трансформація адміністративно-
територіального устрою Полтавської
області (суспільно-географічне дослідження)»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 – економічна
та соціальна географія

Цей автореферат можна було б не читати, достатньо побачити тему, щоб зрозуміти, що це не є дисертацією і не має жодного стосунку до географії. Але такого плану писульки, виконані під керівництвом відомого пана Я.Б. Олійника, на жаль, проходять, збільшуючи масу псевдонауки в Україні та роблячи тіло географії інвалідним. Отже,
Питання 1: Пане Павле, чи можете Ви пояснити зв'язок між темою Вашої роботи та географією?
Мій коментар: Може, бо це так звана «школа суспільної географії пана Я.Б. Олійника», вірніше – «школа пролазу до дипломів», і закрий свого рота, харківський пенсик! Не забувай, бовдур, з ким маєш справу – з учнем самого декана географічного факультету головного університету України – Київського національного університету ім. Тараса Шевченка! І цього достатньо, бо Я.Б. – головний географ України!
Питання 2: Пане, а що у Вашій роботі може розглядатися як наукова проблема?
Мій коментар: Ніяких питань не може бути, коли йдеться про роботи, виконані під керівництвом головного географа України, академіка Я.Б.! Ну і що, що немає наукової проблеми, пан Я.Б. – головний роздавач дипломів кандидата та доктора географічних наук! Насправді, адміністративно-територіальний устрій є формою організації державного управління, тобто цілком штучного, тому не належить до області інтересів науки.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.
Мій коментар: І пішла демагогія – «Однією із реформ, до якої географічна наука має безпосереднє значення, є реформа адміністративно-територіального устрою, яка була розпочата разом із реформою місцевого самоврядування, так званою реформою децентралізації, і є рівнозначною їй» (с. 1).
Питання 3: Пане, на яких підставах Ви пишете, що «реформа адміністративно-територіального устрою» - це те, до чого «географічна наука має безпосереднє значення» і як може щось мати значення до чогось?
Мій коментар: Це є голослівною декларацією, що звикли робити всі учні пана Я.Б., а вислів «географічна наука має безпосереднє значення», свідчить про неспроможність дисертанта коректно висловлюватись. Нічого не зробиш – це рівень головного університету України - Київського національного університету ім. Тараса Шевченка!
Ось чергове підтвердження: «Посилюється роль території, як важливого чинника суспільного розвитку, особливо  в  умовах  децентралізації» (с. 1).
Питання 4: Пане, виходить, що «територія» - це об’єкт, чи можна помацати територію, тим більше, що Ви пишете – «Територія – це найцінніший ресурс розвитку, її раціональне використання повинно забезпечити збільшення дохідної бази територіальних громад для вирішення їхніх нагальних потреб» (с. 1)?
Мій коментар: Ні, не можна. І територія не може бути тим, роль чого, «як важливого чинника суспільного розвитку», посилюється. Це може стосуватися тільки того, що є в межах тієї чи іншої території. Територія не є й ресурсом, це – атрибут того, чому вона належить.
Питання 5: Пане, Ви маєте тіло, що характеризується певним об’ємом і формою, чи є ці об’єм і форма Вашого тіла Вашим ресурсом?
Мій коментар: Звикли писати, що попало, головне – втиснути у текст такий термін, як «ресурс».
Питання 6: Пане, Ви чіпляєтесь за модну на сьогодні децентралізацію, але цей процес має базуватися на самоорганізації так званих територіальних громад, які ще мають сформуватися, бо в умовах адміністративної системи вони не мали такої можливості, причому у кожному випадку територія заздалегідь не є визначеною, такою вона стає поступово і не залишається постійною (ситуація є доволі динамічною), як це узгоджується з Вашим баченням території?
Мій коментар: Ніяк! Термін «децентралізація» у пана має чисто політичне значення – він потрібний виключно для демонстрації того, що його робота сучасна.
Питання 7: Пане, Ви пишете – «Територіально-адміністративний підхід базується на виявлені протиріч у розвитку просторових систем різного рівня: країни регіону, населених пунктів ...» (с. 1), що таке «країна регіону»?
Мій коментар: Це такий новий елемент територіального устрою. Бачите, у пана все перемішалося – з одного боку децентралізація, з іншого – територіально-адміністративний підхід. Думаю, батько у пана – чиновник.
Питання 8: Пане, Ви пишете про «збільшення дохідної бази територіальних громад» (с. 7), хоча площа країни лишається незмінною, як це може статися?
Мій коментар: Ніяк! Збільшення дохідної бази визначається не територією, а зміною системи виробництва і правил гри в економіці. На незначних площах можна отримувати більший дохід, ніж на значних.
Питання 9: Пане, Ви заявляєте, що «АТУ виконує важливі функції щодо забезпечення національної безпеки держави» (с. 1), причому не одну, а кілька, як це можна пояснити?
Мій коментар: Пане пенсик, а що, ти проти? Так ти не за Україну? Написано, що забезпечує національну безпеку, отже, так і є!
Ось така політиканська демагогія вже у розділі «Актуальність» при повній відсутності реальної актуальності!      

Об’єкт дослідження: трансформація АТУ Полтавської області в контексті реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування в Україні.
Питання 10: Пане, як такий «об’єкт дослідження», а він взагалі не є об’єктом, може бути причетним до географії – яким боком, правим, лівим, заднім чи переднім?
Мій коментар: Пан навіть не розуміє, що об’єктом дослідження може бути дещо, а не його трасформація!
В роботі немає коректно визначеного об’єкта дослідження!

Предмет дослідження: теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування систем АТУ та їх реформування.
Питання 11: Пане, як «теоретико-методологічні та прикладні аспекти» чогось можуть бути предметом дослідження?
Мій коментар: Це просто вражає – предметом дослідження є не щось, а його «теоретико-методологічні та прикладні аспекти», тобто те, на основі чого дослідження має проводитись! Повна безграмотність!
В роботі немає коректно визначеного предмета дослідження!

Мета дослідження: суспільно-географічне дослідження трансформації  адміністративно-територіального устрою на прикладі Полтавської області.
Питання 12: Пане, як таке може бути, щоб метою дослідження було дослідження?
Мій коментар: Все нормально, це – особливість «школи пролазу до дипломів» пана Я.Б.!
Питання 13: Пане, але адміністративно-територіальний устрій – це питання внутрішньої державної політики, а як це стосується географії?
Мій коментар: У пана – своя «географія», створена школою академіка Я.Б.! 
В роботі немає коректно визначеної мети дослідження!

Завдання дослідження (всього п’ять):
- розкрити  теоретико-методологічні  засади  суспільно-географічного дослідження трансформації АТУ;
Питання 14: Пане, якщо Ви поставили завдання «розкрити  теоретико-методологічні  засади ... дослідження», то на якій основі Ви проводили своє «дослідження»?
Мій коментар: На основі «школи пролазу до дипломів» пана Я.Б.
- здійснити історико-географічний аналіз розвитку систем АТУ Полтавської області;
Питання 15: Пане, а у чому суть такого «аналізу» і як Ви ділили у цьому аналізі історію та географію?
Мій коментар: Пане пенсику, важлива не суть, а сам «аналіз», бо без «аналізів» не проскочиш у кандидати наук.
- дати оцінку АТУ Полтавської області як основи для територіальної організації влади та основи планування території Полтавської області;
Питання 16: Пане, коли так сталося, що оцінка чогось отримала статус наукового завдання?
Мій коментар: Пан просто не знає, що оцінювання не є науковою задачею!
- здійснити суспільно-географічну оцінку перспективних планів формування
території громад Полтавської області та існуючих ОТГ;
Питання 17: Пане, а це що таке – є плани, а Ви робите їх оцінку, це ж завдання експертів, а не науковців, як у Вас так вийшло?
Мій коментар: Все нормально, пенсику, є плани, є й до планів – вистачило на все!
- розробити рекомендації з удосконалення реформи АТУ в Полтавській області.   
Мій коментар: Пан не в курсі, що рекомендації не є завданням науковця!
Жодне з наведених завдань не має відношення до науки!

Методи дослідження.
Питання 18: Пане. Бог з ними, з тими методами, але що уявляє собою «історико-географічний» метод?
Мій коментар: Це означає, що пан має погану освіту. Якщо він закінчив географічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, то це є нормою. Ніякого історико-географічного методу не існує в принципі, є область дослідження історії і область дослідження географії, які виділяються відповідно до визначених критеріїв, все! Написавши таке, пан показав нерозуміння того, що уявляють собою ці області дослідження. І не можуть не вражати джерела матеріалів – виходить, пан сам нічого не досліджував. Але географічне дослідження починається саме з польових досліджень, зі збору матеріалів.

Наукова новизна (два пункти + три удосконалення).
вперше:
- виділено та оцінено з позицій суспільної географії історико-географічні зрізи розвитку систем адміністративно-територіального устрою Полтавської області;
Питання 19: Пане, я так розумію, що йдеться про так звані часові «зрізи розвитку систем адміністративно-територіального устрою Полтавської області», по-перше, чи йдеться про розвиток, і якщо так, у чому він полягає, по-друге, у якому плані йдеться про системність «адміністративно-територіального устрою»?
Мій коментар: Думаю, пан просто використав наукові терміни, щоб зробити текст наукоподібним. Якщо йдеться про «зрізи розвитку», це – дискретна форма представлення динаміки, якщо йдеться про системність, слід давати відповідну модель, що містить зв’язки між складовими. Але у будь-якому варіанті виділення часових зрізів не є науковим результатом. 
- розроблено модель адміністративно-територіального устрою Полтавської області на базовому рівні.
Питання 20: Пане, а навіщо розробляти модель, якщо адміністративно-територіальний устрій давно існує як факт?
Мій коментар: Так як же без моделі – це ж, пан пенсик, наука, від якої ти далекий!
удосконалено:
- підходи до виділення міжрайонної системи розселення при плануванні території регіону на прикладі Полтавської області;
Питання 21: Пане, а як можна виділити міжрайонну систему розселення?
Мій коментар: Так це ж не для відсталих, це робиться в рамках школи академіка Я.Б.!
- засади регіональної політики у сфері територіальної організації влади та АТУ щодо доопрацювання та усунення недоліків розроблених Перспективних планів формування території громад Полтавської області;
Питання 22: Пане, виходить, що об’єктом дослідження у Вас виступає організація влади?
Мій коментар: Ні, у пана батько точно владник.
- науково обґрунтовано формування спроможних ОТГ у Полтавській області шляхом врахування її історико-географічного розвитку та комплексної суспільно-географічної оцінки розвитку одиниць АТУ
Питання 23: Пане, так Ви досліджували «формування спроможних ОТГ»?
Мій коментар: Дивно, тема дисертації – «Трансформація адміністративно-територіального устрою ...», а тут зненацька вилізло «формування спроможних ОТГ» - абсолютно інший об’єкт. Причому цілі інститути не можуть розробити чіткі схеми «формування спроможних ОТГ», а пан так, мимоходом, взяв і науково обґрунтував. Це вже претензія на Нобелівську!
Насправді, все це – повна профанація. В роботі жоден пункт не виглядає як наукова новизна, включаючи і «удосконалення»!

Практичне значення.
Зазвичай я не розглядаю у відгуках цей пункт, але тут я побачив одну цікаву річ – «підходи до визначення параметрів географічної доступності до центрів проектних ОТГ ...» (с. 3).
Питання 24: Пане, а що це за «параметри географічної доступності», і чи можуть існувати параметри біологічної, соціологічної, хімічної, лінгвістичної тощо доступності?
Мій коментар: Думаю, ця фраза має бути підставою для позбавлення дисертанта диплома про вищу географічну освіту!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1.  «Теоретико-методологічні  засади  суспільно-географічного дослідження адміністративно-територіального устрою в Україні» - «розглянуто теоретичні питання суспільно-географічного дослідження трансформації адміністративно-територіального устрою (далі – АТУ), розкрито понятійно-термінологічний апарат щодо географічного дослідження АТУ, описано правильність та відповідність вживання понять «устрій» та «поділ», які часто вживаються в літературі та періодиці як синоніми» (с. 4).
Мій коментар: Ось чудовий приклад псевдонаукового тексту. Пан пропонує досліджувати те, що є результатом внутрішньодержавної політики і що існує вже багато десятиліть. Причому ця тема не має жодного стосунку до географії, а вислів «засади  суспільно-географічного дослідження» є надуманим.
Дивіться, що пан пише: «Запропоновано власне трактування терміну «територіальна організація влади», яке до цього часу не має офіційно визначеного трактування» (с. 4).
Питання 25: Пане, так Ви кинули дослідження АТУ і вирішили дослідити «територіальну організацію влади»?  
Мій коментар: Як вчасно пан зрозумів, що займається маячнею, а ось «територіальна організація влади» - це здорово, можна підсунути свою тушку до владників! Свого часу я писав, що географам слід подумати про такий напрям, як географія влади, бо це відкриває можливості для просування! Я не буду обговорювати точку зору автора на «територіальну організацію влади», бо це – фейк.
Подивіться на цей дивний начебто науковий текст: «Не визначеним на законодавчому рівні також залишається трактування терміну «адміністративно-територіальний устрій». Це сталося тому, що в Україні досі не прийнятий Закон про адміністративно-територіальний устрій» (с. 4).
Питання 26: Пане, чому «не визначеним» Ви пишете окремо (замість «невизначеним»), і чи не є відсутність визначення свідченням його непотрібності, бо всі чудово розуміють, що це таке?
Мій коментар: Ні, все треба визначати, бо інакше робота не буде схожою на наукове дослідження! Уявляєте собі – «Закон про адміністративно-територіальний устрій» не прийнятий! Все треба узаконити! Тільки географія тут причому? Але пан наводить висмоктане з пальця визначення АТУ паном В. Куйбідою, навіть не подумавши про те, що Куйбіда – це той, що кує біду!
Питання 27: Пане, чи працює в Україні це «визначення» В. Куйбіди, чи здійснюється те, що там написано: «... з метою забезпечення всім громадянам України, незалежно від місця їх проживання, сприятливих умов для повної реалізації їх людського потенціалу, забезпечення населення необхідним рівнем публічних послуг, раціональної системи управління соціально-економічними процесами, збалансованого розвитку усієї території держави» (с. 5)?
Мій коментар: Це визначення до науки не має жодного стосунку, воно відірване від життя і є чисто політиканським, а пан стільки рядків автореферату ним заповнив!
Питання 28: Пане, Ви пишете, що «досліджене питання методичних основ суспільно-географічного дослідження АТУ», це у Вас окремий об’єкт дослідження?
Мій коментар: Уявляєте собі, під час свого «дослідження» пан досліджував те, без чого дослідження провести неможливо – методичні основи дослідження! Здохнути можна від цих учнів академіка Я.Б.!
Питання 29: Пане, Ви пишете про «методику формування спроможних  територіальних громад», отже, вважаєте, що ці громади слід створювати з використанням певної методики?
Мій коментар: Це приклад чисто адміністративного розуміння територіальних громад та їх самоорганізації. Пан абсолютно не розуміє, що це таке. Він не розуміє, що територіальні громади формуються тільки при умові появи спільної мети, головною з яких є виживання, а це – процес внутрішній, спонтанний. Більше того, у вкрай динамічній і складній ситуації структура територіальних громад буде змінюватись, і ці зміни неможливо передбачити. А це ставить під сумнів твердження пана, що «остання визначає чіткі критерії для потенційних центрів ОТГ, та загалом розділяє усі населені пункти на три категорії за пріоритетом в їх розміщені». Пане, Ви вішаєте людям локшину на вуха!

Розділ 2.  «Історико-географічні  особливості  розвитку адміністративно-територіального устрою Полтавської області» - «проведено детальний історико-географічний аналіз трансформації систем АТУ Полтавської області» (с. 5).
Питання 30: Пане, Ви заявляєте про історико-географічні особливості області, то Вашу роботу можна захищати і у спеціалізованій раді історичного спрямування?
Мій коментар: Чому тільки історичного, а соціологічного, економічного, держуправлінського ... ! Де завгодно, тільки не у географічній раді.
Питання 31: Пане, як Ви розумієте «історико-географічний зріз існування»?
Мій коментар: Мені це дуже цікаво знати. Я прочитав весь цей розділ, але так і не зрозумів, навіщо автор його писав, бо все це – всім відомі речі.

Розділ 3. «Адміністративно-територіальних устрій, (кома зайва – О.К.) як основа сучасної планувальної організації території Полтавської області» - «проведено комплексну оцінку потенціалу та рівня розвитку районів Полтавської області, проаналізовано систему розселення області, дано пропозиції по її удосконаленню та проведено аналіз структури населених пунктів області та їх функціональної типізації» (с. 6).
Питання 32: Пане, як це може бути - розділ у Вас присвячений адміністративно-територіальному устрою, а Ви оцінювали потенціал та рівень розвитку районів та систему розселення, це ж різні питання?
Мій коментар: Має місце невідповідність назви розділу і матеріалу, який у ньому наведений.
На стор. 7 маємо Рис. 1. Комплексна характеристика рівня розвитку районів Полтавської області.
Питання 33: Пане, про яку «характеристику рівня розвитку районів», та ще й комплексну, йдеться, Ви, часом, не наплутали?
Мій коментар: Пан наплутав, це нормально для школи Я.Б. Не може бути «характеристики рівня розвитку районів», може бути характеристика районів з різним рівнем розвитку! Характеризуються не рівні, а райони з різним рівнем розвитку. Виходить, що пан не розумів, що він характеризує. Незрозумілим є і комплексність характеристики. Коли кажуть про характеристику, то враховують, що вона має бути комплексною.
Питання 34: Пане, Ви пишете про «територіальні та ресурсні диспропорції між адміністративними районами» (с. 7), як розуміти територіальні, і як розуміти ресурсні диспропорції?
Мій коментар: Це вже повне непорозуміння. Якщо райони мають свої території, то ніякої територіальної диспропорції не може виникати. Що стосується ресурсних диспропорцій, це також важко зрозуміти – кожний район має свої ресурси, відповідно до яких у його межах формується виробництво і протікає життя, тому райони не можна порівнювати, і це є основою різноманіття. Ніяких диспропорцій не виникає. Але картинка весела, цілих п’ять кольорів, правда, залишається незрозумілим,
Питання 35: Пане, у тексті Ви заявляєте про шість типів розвитку, а на карті є всього п’ять, кому і за скільки Ви продали шостий тип?
Мій коментар: А нижче читаємо  - «проведений аналіз дозволив виділити 5 із 9 можливих типів розвитку територіальних таксонів» (с. 7). Так скільки ж їх?
Питання 36: Пане, а як Ви вираховували потенціал розвитку?
Мій коментар: А це секретна частина роботи. Не можу не оцінити рівень цього «дослідження» - 2 – 3-й курс з претензією на виступ на студентській конференції. Тільки студенти можуть  написати: «Там, де високий потенціал та рівень розвитку – кількість проектних ОТГ може бути більшою (3-4 ОТГ), ніж у тих районів, де потенціал та рівень розвитку є середнім (2-3 ОТГ). У тих районах , де потенціал та рівень розвитку є низькими, найбільш доречною буде модель формування ОТГ за наступним принципом: один район – одна ОТГ» (с. 7). Але карта ставить всі крапки над «і»! І зверніть увагу на студентський характер тексту: «необхідно брати також до уваги питання дослідження організації системи розселення області» (с. 7). А далі – довідковий матеріал, якого в авторефераті не повинно бути! Є питання –
Питання 37: Пане, а Ваша «міжрайонна система розселення» - це розселення між районами?
Мій коментар: А Бог його знає, що це таке, головне, що це – МРСР. Виходить, разом з адміністративно-територіальним устроєм пан досліджував ще й МРСРи Полтавської області. Я не буду коментувати подальшу писанину, бо бачу чергову карту: Рис. 2. Система розселення Полтавської області.
Питання 38: Пане, а де Ви на Вашій карті бачите систему?
Мій коментар: Ніякої системи на рисунку немає, пан не розуміє, що таке «система» і використав цей термін для посилення науковості тексту.
Уявляєте, пан десь тиснув секретні матеріали і помістив їх у автореферат! Тепер ясно, що ця робота буде дуже запитаною. Там же всі кордони, ті, що існують, і ті, що є тільки в уяві! Ну і карта. Ні, такий шедевр у журналі «Малятко» не опублікують – побояться, що у дитинчат оченята повилазять на лобики. І подивіться, як браво цей, з дозволу сказати, «дослідник» рапортує: «Такий підхід напряму відповідає Концепції реформування місцевого самоврядування, і відповідно до цього Полтавська область може стати однією із перших, де новий районний поділ буде затверджений одним із перших» (с. 9). Нічого не поробиш – «школа пролазу до дипломів» академіка Олійника Я.Б.

Розділ 4.  «Реформування системи адміністративно-територіального устрою Полтавської області» - «здійснено аналіз передумов реформи адміністративно-територіального устрою та вивчено зарубіжний досвід реформування АТУ, детально розглянуто порядок добровільного об’єднання територіальних громад, проведено аналіз Перспективних планів формування територій громад Полтавської області та надано пропозиції із їх удосконалення» (с. 9).
Мій коментар: Більше всього мені тут подобається те, що «вивчено зарубіжний досвід реформування АТУ». Уявляєте собі – в авторефераті дисертант заявляє, що вивчив зарубіжний досвід – здохнути можна! І подивіться на масштаб охоплення проблеми – «здійснено аналіз передумов реформи», «детально розглянуто порядок добровільного об’єднання територіальних громад» (детально!), «проведено аналіз Перспективних планів формування територій громад» ...
Питання 39: Пане, так Ви займалися науковим дослідженням, чи експертною діяльністю?
Мій коментар: Пане, так може Вас прямо у адміністрацію президента, Ви там всім покажете, як слід працювати, а то вони там за високі зарплати тільки підступи чинять – яке чергове сміттєзвалище підпалити. Ну і дисертація – хтось розробляв перспективні плани, а пан їх проаналізував. І всюди – аналіз, аналіз, аналіз. Немає тільки географії ...
Питання 40: Пане, а коли почнеться те, що можна пов’язати з географією?
Мій коментар: Нічого собі, що захотів, тут аналізують перспективні плани, а ти про якусь там географію! Почитай нижче, що дало вивчення зарубіжного досвіду – ось як пишуть кандидатські дисертації! Читаєш, і не можеш зрозуміти, може це провідник для тих, хто зайнятий у сфері децентралізації, організації влади та адміністративно-територіального устрою? Подивіться на цей жах: «Окремо, також був проведений аналіз складу кожного затвердженого варіанту Перспективного плану, як Полтавською обласною радою, та і Кабінетом Міністрів України. Загалом в усіх семи варіантах Перспективного плану, Полтавською обласною державною адміністрацією (далі – ОДА) було запропоновано на затвердження Полтавською обласною радою (далі – обласна рада) - 75 ОТГ. Проте, у жодному із затверджених варіантів Перспективного плану обласною радою, повний перелік із 75 варіантів утворення ОТГ не був запропонований. Тобто, на розгляд та затвердження обласною радою Полтавська ОДА заздалегідь подавала варіанти перспективного плану, які містили території що не увійшли до складу жодної із ОТГ, а Полтавська обласна рада у зв’язку із цим не подавала на доопрацювання та виправлення цього факту» (с. 10). І це подається у авторефераті начебто кандидатської! Точно батько працює в ОДА. А це що за маячня: «Краще зрозуміти географію та параметри проектних ОТГ, як нових одиниць АТУ, стало можливим завдяки аналізу охопленості проектними ОТГ території Полтавської області за допомогою відповідної карти (рис. 3)» (с. 10)?
Питання 41: Пане, що означає вислів «краще зрозуміти географію»?
Мій коментар: Це означає, пане пенсику, що тобі слід повчитися у дисертанта!
Рис 3. Перспективні плани формування територій громад Полтавської області, затверджені рішеннями Полтавської обласної ради (варіант 1-7). Уявляєте, карта перспективних планів, затверджених рішеннями Полтавської обласної ради! І це дається у авторефераті начебто наукової роботи! Не менше вражає і Рис. 4. Розміщення існуючих ОТГ та ОТГ, які затверджені в останньому варіанті Перспективного плану (Розпорядження КМУ №721-р від 11.10.2017 р.).
Питання 42: Пане, і це називається «автореферат кандидатської дисертації»?
Мій коментар: Ні, це називається «близько-наукове хамство»!
А подивіться на наступний шедевр: «Географія формування ОТГ протягом трьох років є різною» (с. 12) - наведу перші три пункти з п’яти –
«1) у п’яти районах до цього часу не утворено жодної ОТГ (Диканський, Зінківський, Котелевський, Оржицький, Чорнухинський);
2) жодне місто обласного значення (6), навіть не розпочало процес ініціативи добровільного об’єднання із суміжними територіальними громадами;
3) лише у трьох районах області загальна площа утворених ОТГ, більша за половину  району  (Шишацький  –  76%,  Великобагачанський  –  63%, Кременчуцький – 56%);» (с. 12).
          Мій коментар: Ні, я знаю, що «науковий» керівник пана дисертанта – академік Я.Б. – є, як географ, напівфабрикатом, але не думав, що до такої міри! Перепрошую, а для членів спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка це також є географією? Тому я і заявляю, що
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, який позиціонує себе як головний, при потуранні з боку МОН і особисто пані Л. Гриневич, а також прем’єр-міністра пана В. Гройсмана і президента П. Порошенка, утримує викладачів з дуже низьким рівнем і готує напівфабрикатних «спеціалістів».
А що може означати наступне речення: «Оскільки, від відповідності чи невідповідності перспективному плану буде залежати фінансування, чи його відсутність, для новостворених ОТГ» (с. 12). Воно ж незавершене! Цікаво, хтось цю писульку читав?
Далі пан пише про критерії формування спроможних територіальних громад, у пункті 5) читаємо: «транспортно-географічне положення населеного пункту» (с. 12).
Питання 43: Пане, на якому етапі шкільної географічної освіти Ви припинили вчитися?
Мій коментар: Пан досі користується анахронічним висловом «географічне положення», яке перекочувало з минулого століття!
На стор. 13 Рис. 5. Власний (експертний) варіант Перспективного плану формування територій громад Полтавської області.
Питання 44: Пане, так Ви вже вважаєте себе експертом з питань формування територій громад?
Мій коментар: Цей парубок далеко піде, думаю, адміністрація президента для нього не межа! Не буду коментувати далі, ось тільки це: «Запропонований у роботі підхід до наукового аналізу спроможності новоутворених ОТГ може бути використаний для розроблення системного механізму забезпечення формування спроможних ОТГ та їх подальшого розвитку, удосконалення напрямів реалізації реформи з децентралізації в Україні» (с. 13).
Питання 45: Пане, а де Ви тут побачили «підхід до наукового аналізу», «системний механізм забезпечення формування спроможних ОТГ» тощо?
Мій коментар: Нічого, що можна було б кваліфікувати як «підхід до наукового аналізу», в роботі немає. Це – голослівна декларація дисертанта, який в принципі не розуміє, що таке науковий аналіз.

ВИСНОВКИ    
Їх десять, дуже багато, на таку кількість не вистачить і 30 хвилин.
«У дисертаційній роботі досліджено трансформації систем адміністративно-територіального устрою Полтавської області, визначено потенціал та рівень розвитку районів області та проаналізовано її систему розселення. На прикладі Полтавської області розроблено напрями удосконалення адміністративно-територіального устрою у контексті реалізації реформи децентралізації влади в Україні, головним чином із врахуванням суспільно-географічних чинників розвитку територіальних громад запропоновано авторський підхід та модель трансформації АТУ Полтавської області» (с. 14).
Питання 46: Пане, навіщо Ви, розбираючи питання децентралізації та АТУ, «досліджували» «трансформацію систем адміністративно-територіального устрою Полтавської області»?
Мій коментар: Ніякої потреби у цьому не було!
Питання 47: Пане, з автореферату не видно, як Ви визначали «потенціал та рівень розвитку районів області», як Ви це робили?
Мій коментар: Це – секретна частина роботи!
Питання 48: Пане, чому Ви, розбираючи питання децентралізації, звели її до «децентралізації влади в Україні»?
Мій коментар: А як же без влади! Насправді, влада тут взагалі ні до чого, бо децентралізація є доволі складним процесом самоорганізації територіальних громад, причому все це має відбуватися не на одному, а на кількох масштабних рівнях водночас. Тому ми і заявляємо про холон-холархічний підхід до питання децентралізації.
Питання 49: Пане, що Ви розумієте під суспільно-географічними чинниками розвитку територіальних громад?
Мій коментар: Пане пенсик, тобі цього не зрозуміти, бо ти не вчився у школі пана академіка Я.Б.!
А тепер трохи по висновках.
1. Адміністративно-територіальний устрій (АТУ), як об’єкт суспільно-географічного дослідження є складним та багато аспектним поняттям. АТУ має розглядатися як система, яка визначає розвиток АТУ протягом всього історичного часу його існування – від початку встановлення такої системи аж до наступної її трансформації. Поняття АТУ тісно пов’язане із поняттям «територіальна організація влади», від трансформації якої, часто, залежить трансформація усієї системи АТУ.
Питання 50: Пане, а навіщо досліджувати те, що є штучним людським утворенням, це те саме, що досліджувати, наприклад, стілець?
Мій коментар: Якби АТУ формувалося на основі самоорганізації, це дійсно слід було б досліджувати, але це не так.
Питання 51: Пане, Ви пишете, що «АТУ має розглядатися як система, яка визначає розвиток АТУ протягом всього історичного часу його існування», але в роботі не показали, у чому полягає ця системність, так що це за система і як система (а це завжди тільки модель) може визначати розвиток АТУ?
Мій коментар: Пан навіть не розуміє, що таке «система», він не розуміє і те, що децентралізація – це шлях поступової відмови від влади, бо прийняття рішень здійснюється на рівні територіальних громад на основі становлення геокультури!
2. Обґрунтовано перспективність застосування методу історико-географічних зрізів для оцінки розвитку систем АТУ та визначення періодів їх існування.  Я навів не весь «висновок», бо достатньо і цього.
Питання 52: Пане, так Ви вже беретесь робити висновок стосовно обґрунтування за членів спеціалізованої ради та опонентів?
Мій коментар: А що, вони зможуть заперечити, не забувайся, пенсику, пан є учнем самого академіка пана Я.Б.!
Питання 53: Пане, як може бути висновком те, що «для Полтавської області виділені чотири історико-географічні зрізи існування систем АТУ»?
Мій коментар: Це не є висновком, це – констатація того, що «для Полтавської області виділені чотири історико-географічні зрізи існування систем АТУ»!
4. Встановлено, що починаючи від 2015 року система АТУ Полтавської області зазнає трансформації, яка пов’язана із початком реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування.
Питання 54: Пане, так це ж дійсно заслуговує на Нобелівську, чи будете Ви подавати документи?
Мій коментар: Цей пан може! По всій Україні розпочалося те, що верхівка країни називає децентралізацією, а пан дисертант це зненацька встановив! Здохнути можна.
5. Розглянуто перспективність застосування планувального підходу для удосконалення законодавчої бази та методичних підходів реформування системи АТУ як на базовому, так і на регіональному рівні
Мій коментар: Я вже не буду ставити питання, бо достатньо прочитати це, і стає зрозумілим, що пан взагалі не розуміє, що таке висновок наукової роботи!
6. При аналізі обласної системи розселення виявлено неточності та диспропорції планування системи розселення Полтавської області, які були допущені при розробці Генеральної схеми планування території України.
Мій коментар: Ось якого рівню «висновки» продукує школа пана Я.Б.! І це – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка! Пан неточності виявив! Пане дисертанте, збігай до пана П. Порошенка, він тобі за доблесну працю медальку виділить!
7. Розкрито поняття Перспективного плану формування територій громад Полтавської області, як інструменту державного контролю та підтримки реформування системи АТУ на базовому рівні в межах кожної області.
Мій коментар: Краще було б, якби пан це поняття закрив, а то люди вже сміються.
8.  На  прикладі  Полтавської  області  проаналізовано  територіальну, демографічну, економічну структуру новоутворених одиниць АТУ – об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
Мій коментар: Уявляєте, який мотлох пан дисертант збирається «захищати»!
9. Встановлено, що недосконало розроблені Перспективні плани формування території об’єднаних громад не стали надійним запобіжником формування неспроможних об’єднаних територіальних громад. На прикладі розробленого авторського варіанту відповідного плану Полтавської області та аналізу варіантів об’єднання громад у регіоні запропоновано науковообґрунтований варіант формування системи АТУ базового рівня – рівня об’єднаних територіальних громад.
Мій коментар: Просто дивно, пан пропонує «науковообґрунтований варіант формування системи АТУ» при повній відсутності наукового дослідження та обґрунтування!
10. На прикладі розробленого авторського варіанту Перспективного плану, запропоновано чіткі напрями удосконалення реалізації реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування із застосуванням оцінки конфігурації території та суспільно-географічних чинників розвитку проектних територіальних громад, розкрито організаційний механізм супроводу їх утворення та соціально-економічного розвитку.
Мій коментар: Нічого собі – пан єдиний, хто спромігся запропонувати «чіткі напрями удосконалення реалізації реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування»! Справжній мужик.
Ось Вам і «висновки»! Жодна з цих писулек не відповідає критеріям наукового висновку!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Неможливо зробити позитивний висновок при відсутності того, стосовно чого висновок має робитися. Чудовий приклад шмурдяка, на чому набили руку у школі академіка Я.Б. Олійника. Я напишу так: це мура на олійниковому маслі. Рівень розуміння проблеми децентралізації та АТУ дисертантом є надмірно низьким. Він зводить цей процес до децентралізації влади, хоча суть його – у припиненні існування цього ганебного для людського суспільства феномену і заміни його культурою за принципом: або влада, або культура. Не зводиться він і до розподілу фінансів між територіальними громадами. Цей процес веде до роздержавлення і прояву країни як основи культури. Він є дуже складним. А пан намалював картинки на кшталт «Комплексна характеристика рівня розвитку районів», «Система розселення» (наче систему можна відобразити на карті), «Перспективні плани формування територій громад» (чисто адміністративний підхід до справи) тощо. В роботі відсутні коректно визначені об’єкт, предмет та мета дослідження, а завдання, яких дуже багато, носять довільну орієнтацію і не є такими. Текст не вичитаний і містить помилки. Робота залишає враження формального звіту ОДА з питань децентралізації та АТУ, що не дозволяє оцінити роботу як наукове дослідження. Що стосується її приналежності до географії, вона такою не є. Вся «географія» зводиться до декларацій на кшталт «географічна наука має безпосереднє значення», «суспільно-географічне дослідження», «історико-географічний аналіз» (ознака повної безграмотності), «суспільна географія» (штучно створений напрям), «історико-географічний розвиток» (абсолютно безграмотна фраза), «географічне положення», «суспільно-географічної оцінка» (повна муть), «суспільно-географічних чинники» (ще одне свідчення безграмотності), «параметри географічної доступності» (вже за одну цю фразу слід позбавляти диплома про вищу географічну освіту!) тощо. Ніяких слідів географії я в роботі не виявив – дисертант просто не розуміє, що це таке – географія! Дисертант навіть не згадав про дуже важливе питання – біосферну функцію, без чого всі проекти АТУ позбавлені сенсу. Отже, висновок вкрай негативний.

22.04.2018 року

Доктор географічних наук                                О.П. Ковальов

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов (Номад)25 квітня 2018 р. о 18:18

    Я дам короткий коментар з приводу проблеми децентралізації, яку пан Остапенко надмірно спростив, бо розібратися у ній дуже складно. Проблема є багаторівневою. На "нижчому" рівні вона торкається кожного, бо йдеться про перехід до такої форми організації суспільства, при якій кожен отримує можливість формувати свою життєву лінію, життєву позицію, робити вибір, і, відповідно, жити (живе той, хто приймає рішення). Далі йдуть колективи, які формуються на основі встановлення спільної мети. Це можуть бути різні колективи і кожен може бути задіяний у різних колективах. Наступний рівень - територіальні громади, формування яких не може здійснюватися так, як це роблять в Україні: вони не можуть бути результатом визначень апарату чиновників. Наступний рівень - регіони. Стосовно регіонів є кілька моїх статей, у яких показано, що це таке, хоча уявлення можуть поступово мінятися. У будь-якому разі регіони мають бути достатньо самостійними соціально-економічними утвореннями, що діють у визначеному природному середовищі, яке є їх складовою. Наступний рівень - країна (не держава, яка поступово відмирає, а саме країна), яка стягується у цілісність культурою, а саме - геокультурою. Ми маємо таку країну - Україну, а Росія такої країни не має, бо російська імперія утримує у своїх межах багато країн, тому вона не має шансів існувати довго - має розпастися на окремі країни. Задача української спільноти - відтворити країну-Україну у її етнічних межах (звісно, віддалені групи не враховуються, але комунікація з ними посилюється). Тому ніякі АТУ у такій складній ситуації не працюють - це видумки чиновників, які бояться втратити владу над суспільством, бо розуміють, що їх час вже пройшов.

    ВідповістиВидалити