5 січня 2017 р.

ДРУГА НЕВДАЛА СПРОБА ПАНА ГОЛОВАТОГО ДАТИ ВІДПОВІДІ НА КОРЕКТНО ПОСТАВЛЕНІ ПИТАННЯ!

На фразу «Стосовно цинізму і зверхності збоку все ж краще видно. Обзиваючи всіх пройдисвітами, застосовуючи дуже наукові фрази про «мурзилки», «пургу», «туфту» аж ніяк не додає балів вашому авторитету (хоча мабуть за це не переживаєте)» відповім так. По-перше, все залежить, з якого боку дивитися. На відміну від деяких, особливо обдарованих, я ніколи не дозволяв собі ні цинізму (бо це – брудне політиканство), ні зверхності. Нажаль, в українській географічній спільноті (яка стала схожою на політиканське болото) такого добра повно. По-друге, я не називаю пройдисвітами ВСІХ (це просто не відповідає дійсності), а тільки тих, хто на це заслуговує. Нажаль, в українській географічній спільноті таких на сьогодні забагато. По-третє, слова, які я використовую, як Ви пишете «дуже наукові» - це нормальна оцінка того, що псевдонаукова братія поставляє на захисти і у своїх публікаціях. Тут я нічого не можу зробити, воно таким і є, тобто це – звичайна оцінка робіт, дуже далеких від науки. Що стосується мого авторитету, я дійсно за нього не переживаю, бо, по-перше, я вже давно пенсіонер, по-друге, авторитет серед кого – серед тих, хто знищує географію в Ураїні? Що стосується, як Ви пишете, нехтування формально-правовими нормами (хоча я так це не кваліфікую), то, перепрошую, Ви працюєте (принаймні, робите вигляд) у лоні географії, тому, у першу чергу, робіть такі роботи, які відповідають саме географічним критеріям, а не посилайтеся на формально-правові норми (тому вони і є формальними). Причому тут ніякої зверхності я не бачу – це і є певний інструмент, який я застосовую, прагнучи змінити ці норми, іншого варіанту я не маю.

Ви пишете: «Нам не потрібно трансформувати географію під нашу роботу, адже курорти і є тими географічними об'єктами». Але ці курорти можуть бути об’єктами дослідження самих різних наукових напрямів, а якщо Ви вирішили дослідити їх як саме географічні, то це треба було обґрунтувати, але Ви цього не зробили. Тому і йдеться про налаштування географії під Вашу роботу. А вписування «… території курортів» нічого не міняє, бо територіальність притаманна не тільки географічним утворенням. Будь що можна розглядати з позиції географії, але це слід обґрунтувати в плані відповідності певним критеріям. А що маємо у Вас? Назва роботи – «Еколого-географічний аналіз та оцінка ...». Ось і виникли питання: що це таке – екологічний аналіз? Що це таке – географічний аналіз? Тим більше – що вони собою уявляють, будучи об’єднаними? Невже Ви не розумієте, що тема сформульована абсолютно некоректно? Стосовно аналізу - можна говорити про аналіз екосистем, аналіз географічних утворень, але вже ніяк не про екологічний, географічний чи (взагалі бульдого-носороговий) еколого-географічний аналіз! Я хочу зрозуміти, у чому суть такого аналізу. Відповіді немає, але є формальне використання термінів, чого роти не варто.
Що стосується конкретних проблем – ними займаються практики – у кожній окремій сфері – інженерній, агрономічній, екологічній, соціальній тощо. Наука займається дослідженням регулярностей.
По конкретних питаннях.
1. «Приналежність до географії свідчить дослідження власне географічних об’єктів» - перепрошую, але це просто декларація! Вам і пропонують показати, у якому плані Ваші об’єкти є географічними! А цього немає.
2. Визначення впливу на навколишнє середовище – це не аналіз, це визначення впливу. «Фраза «географічний аналіз» не згадується в роботі, тому пояснення його коректності не вважаю потрібним».
- Перепрошую, але є «еколого-географічний аналіз», а це що таке? Я же питав саме про це! Чи це також прояв цинізму?
3. «Пане, по-перше - навіщо ставити питання і тут же на них відповідати, то тепер так дискутують науковці? По-друге оцінка лише один із аспектів роботи. По-третє, Ви видаєте бажане за дійсне - контролюючі служби цим не займаються».
 - По-перше, я даю своє розуміння відповіді або у такий спосіб – оцінку. Це моє право, мій стиль. По-друге, оцінка (чого – стану?) не є науковим фактом. По-третє, контролюючі служби мають цим займатися, тому не перебирайте на себе їх функції.
4. Я не знаю, що я там пропустив – це дрібниця.
5. «Яке питання така й відповідь. Так чому ж географічний об’єкт не може бути елементом соціоекосистеми. Все залежить від «...світоглядних позицій»».
- І Ви ще обурюєтесь, даючи такий коментар! Тому до Вас і виникають питання. В географії користуються поняттям «геосистема», і вона вже точно не є елементом Вашої «соціоекосистеми». Вам слід було розібратися з географічним тезаурусом, а потім сідати за написання дисертації.
6. «Пане, зухвалими є ваші коментарі під запитаннями. Вибачте, але на термін не накладено табу для використання. Так він нам не подобається, але ж і Ви не запропонували заміни».
- Думаю, Вам слід трохи підрости, щоб давати подібні оцінки. Стосовно термінів – це не просто слова, вони повинні мати певний смисл, тому і ставляться питання: що це означає (йдеться про термін «геокомпонент»)? Що стосується «але ж і Ви не запропонували заміни», по-перше, запропонував, Ви просто не читали мої роботи, по-друге, ставиться питання: а чи потрібен він, може він нічого в собі не несе? Цей термін старий, але його трактування є однозначно хибним, вигаданим. Компонентами географічно-організованого середовища є геохолони – а Ви заявляєте, що я нічого не запропонував. Географічні компоненти мають бути також географічними, тобто відповідати певним критеріям географічності.
7. Я про таке чув, це мені писати не треба. Питання у тому, чи є цей термін коректним? У нас звикли користуватися термінами чисто формально, не замислюючись над їх сенсом. Тепер про «еколого-географічний стан», який начебто має право на життя. Але ж Ви просто декларуєте, а не відповідаєте на питання. А з моєї точи зору це - свідчення некомпетентності автора.
«Різницю стану і ситуації облишмо філологам, але в цьому випадку треба виходити з контексту». Знаєте, науковець не може залишати щось філологам, філологи на такі питання відповіді не дають, і тон Ваш у цій відповіді доволі безцеремонний – не для Вашого віку й статусу. А з контексту слід виходити Вам. Терміни «стан» і «ситуація» мають абсолютно різний смисл. Я ж Вам кажу – Ви не читали мої роботи.
8. «Пане, я розумію, що на захисті треба відповідати навіть на найбезглуздіші питання. Але тут не бачу сенсу відповідати на те, що не стосується теми. На «чому» - була дана відповідь у аналогії».
– Перепрошую, це звичайне хамство.
9. «Пане, ну навіщо повторювати питання? Аби робити «заповнювачі»? Тим більше, що тлумачення вже прозвучало».
– Перепрошую, це звичайне хамство. Я поставив питання: «Пане, чи можете Ви перелічити всі геокомпоненти та пояснити, як геокомпонент відрізнити від просто компонента?». Тут немає повторів, тут є чітке запитання: як геокомпонент відрізнити від просто компонента? Дисертант відповіді не дав!  
10.  «Та ні, мабуть голосу глузду».
- Пане, це звичайне хамство. Невже Ви сподіваєтесь набути авторитету, відповідаючи у такому стилі?
11. «Пане, це питання ніби з іншої реальності. Вже 25 років є прийнята концепція впровадження сталого розвитку у всіх сферах життя. На питання чому? Бо це наразі єдиний узгоджений оптимальний шлях для усунення загрози самознищення».
І цей товариш звинувачує мене у зухвалості! Пане, я ж не питаю Вас, скільки років тому було щось там прийняте, я запитав: «а чому розвиток Ваших БК обов’язково має бути сталим?». А Ви знову дозволяєте собі хамство. І знову – Ви не читали мої роботи, у яких неодноразово говорилося про те, що розвиток в принципі не може бути сталим, бо ми маємо справу з дуже складними утвореннями. Концепція, про яку Ви знаєте, є, в першу чергу, політичним документом, а ми – географи – маємо справу з утвореннями, які про цю концепцію нічого не чули і рухаються згідно зі своїми внутрішніми особливостями. Отже, маємо ще один приклад чисто формального використання наявних положень.
12. «У ваших словах немає аргументації чому наука не може давати рекомендації. До прикладу була наведена проста життєва аналогія з лікуванням».
 – Пане, Ви просто не розумієте, що таке наука, рекомендації дають практики, які мають справу з конкретикою. Науковці також можуть бути задіяні, але це не їх парафія.
13.  Думаю, я маю справу з погано вихованою людиною.
14.  Йдеться про завдання: «проаналізувати природні передумови функціонування й розвитку БК;
- Я запитав:
Питання 14: Пане, так це ж не стосується об’єкту дослідження, чому Ви це написали у завданнях?».
- Маю відповідь: «Так в чім проблема – об’єктом ж і є БК. Безцеремонності більше у Ваших коментарях, які подають поганий приклад спілкування молодшому поколінню».
Мій коментар: Черговий приклад хамства. У завданні йдеться про природні передумови, а не про БК, а пан мені відповідає, що об’єктом є БК!
15.  Подивіться, як пан намагається все заплутати. Формулюється завдання: «дослідити антропогенний вплив на геокомпоненти, визначити сучасний стан природного середовища БК та чинники, що його формують».
- Я питаю:
«Питання 15: Пане, а людська спільнота, що там впливає, не є тим, що Ви називаєте «геокомпонентом»?»
- Маю відповідь: «Деякою мірою є».
- Я змушений відповідати: «У цьому і проблема пана. Пан не розібрався у головному питанні – що є географічним, а що – ні. Ще раз: не може щось бути географічним «деякою мірою»,  географічними є такі утворення, які відзначаються складністю, гетерогенністю, динамічністю, симетрією відносин між складовими та відповідним розміщенням у межах планети».
- І маю відповідь: «Так виходить, що і людське суспільство підпадає під ваші критерії».
Мій коментар: Дивно, правда? Я питаю, а чи не є людська спільнота геокомпонентом (у розумінні пана), і якщо так, то як розуміти «антропогенний вплив на геокомпоненти». Пан просто відмовляється відповідати на питання – мутить воду.
16.  На питання: а природне середовище і чинники – не те саме? маємо відповідь - «Залежить як їх трактувати». Так я ж і питаю, пане, як Ви їх трактуєте?
- Маю відповідь: «Бо трактування заслуговує окремої статті, але поняття не тотожні».
Мій коментар: Тож як оцінювати те, що пише дисертант?
17.  Питання наступне: Пане, яке відношення написання екологічних паспортів БК має до наукової роботи?
- Маю «відповідь»: «Інструмент досягнення мети. Ну і не написання, а підготовка. Терміни-терміни».
- Доволі безцеремонна, яка не містить відповіді по суті питання.
- «Відповідь прозвучала. Але Ви не задовольнились нею, бо знову запитували і самі відповідали».
Мій коментар: У тому і справа, що відповіді не було!
18.  Тут мені взагалі важко коментувати: «Перефразуємо – бо це завдання є умовою досягнення мети».
Мій коментар: Так Ви ж перефразуйте!
19.  Я не думаю, що дисертанти з таким рівнем «культури» можуть отримувати дипломи: «Вас ніби «зациклило». Ви знову не аргументуєте свою тезу».
20. «Цього разу також скерую до п.2, але вже цього повідомлення»
- І це відповідь на питання: «Пане, до чого зводиться Ваш «екологічний аналіз» і куди подівався Ваш «географічний аналіз»?»
21. «Перепрошую, і це говорить пан, який читає журнал Мурзилка?»
- Ось такого рівню маю відповідь від вчорашнього аспіранта. І це – на серйозні питання: Ситуація з питанням 21 наступна (наукова новизна): «здійснено спробу комплексного дослідження сучасного еколого-географічного стану бальнеологічних курортів ...;».
Моє питання: Пане, а як можна дослідити стан, і що означає «здійснено спробу» - це у Вас така новизна?
Мій коментар: Мені нема, що сказати.
22.  «Ну бо питання, а що було в попередньому пункті - це з розряду очевидностей».
Мій коментар: Не можна вести дискусію з паном, який весь час намагається ухилитись від прямої відповіді.
23.  .......
24.  «Так написано в розділі наукової новизни, то навіщо перепитувати?».
- Отже, розробка екологічних паспортів також є науковим завданням, цікаво!
25.  «Вже втретє про оцінку запитуєте»
- А що робити, якщо відповіді немає!
26.  «Виходить даремно тоді ці всі предмети викладають на географічних факультетах. Сумжурба».
- Виходить, пан отримував вищу освіту у «Сумжурбі»? «Сум» - це Суми? Гарне місто – батьківщина мого батька. А може це Сумгаїт?
27. «Так що Ви там згадували безцеремонність коментарів?... Постановка питання некоректна, бо що значить «просто функціонують»?».
- Перепрошую, а це вже відверта безцеремонність!
28.  «Пане, Ви проявляєте або некомпетентність або в’їдливість. Борщівника не вживають в їжу. Простіше кажучи - збільшення кількості відпочивальників підвищує вимоги до комфорту. Відповідно вживаються відповідні заходи боротьби з ним. Зі зменшенням населення на проблему закривають очі і/або нема кому нею займатися».
- Перепрошую, а це вже відверта безцеремонність!
29.  «Пане, якщо трактування одного явища не збігається з вашим, то це не привід звинувачувати когось в неосвіченості. Адже якщо хтось п’є чай, а хтось споживає сполуки атомів гідрогену й оксигену та інших органічних речовин - вони виконують одну і ту ж дію»
- Але ж йдеться не про особисті трактування, і не явищ. Питання як ставилося: «Пане на яких підставах Ви до ресурсного показника віднесли природні умови?»
- Відповіді немає!
30.  «Пане, Ви не маєте рації. Згідно формальних вимог автореферат є коротким викладом дисертації і в нього не можна подавати того, що немає в дисертації».
Мій коментар: Маю я рацію, чи ні, але нарешті я отримав чітку відповідь, сенс якої у наступному: «в нього не можна подавати того, що немає в дисертації», тобто в дисертації немає предмету захисту!
31.  «Ну суть було Вам пояснено»
- Дякую, тільки я не побачив ні суті, ні пояснення!
32.  Далі пан скеровує мене до пункту «30»!
33.  «Пане, коли починають звертати увагу на орфографію і пунктуацію – це означає, що в опонента закінчились аргументи і він скочується в демагогію»
- А це вже справжнє хамство!
34.  «Якщо Ви не хочете бачити цього комплексу, то це не означає, що його немає».
Мій коментар: Так справа ж дисертанта і полягає у тому, щоб проявити цей комплекс, чи що там. А пан чи не хоче, чи не може ...
35.  «Але ж висновки і не повторюють автореферат. Крім того висновки є результатами поставлених завдань як і є згідно з вимогами до авторефератів».
- Пане, але ж висновків, як таких, у Вас і немає!
 «Прикінцеве
Загалом мені нема чого ображатися. Образливо має бути скоріше Вам, що Вас ігнорують, але це й не дивно зважаючи на тон Ваших коментарів. Уникайте бажання їх вставляти і можливо буде більше конструктиву. Характерною рисою Ваших оглядів, яка впливає на кількість відповідей (точніше їхньої відсутності) – надмірне використання імперативів типу: «наука не займається тим», «має бути так» при цьому уникаючи використання аргументів чи хоча б посилань на такі. Відповіді «Ви ж науковець, Ви маєте таке знати» та інші емоційні реакції не приймаються. Далі: за всі роки не було жодного позитивного відгуку, тобто відсутні зразки для наслідування. Були один чи два швидше задовільні роботи, ніж позитивні, однак вони загальної картини не змінюють. У Вас відсутні згадки на сучасних продуктивних українських географів на яких можна і варто посилатись, адже якщо таких нема Ви автоматично заганяєте себе на маргінес. А не маючи однодумців Ви нічого не зможете змінити в катастрофічній, за вашими словами, ситуації. Тому знову ж таки було б добре підготувати рекомендації якими, з вашої точки зору, мали б бути дисертації з географії».
Мій коментар: Напишу так: якщо ось такого рівню відповіді доктору наук можуть давати хлопчики, то у географії в Україні немає жодного шансу вийти з того стану, у який її затягнули особливо обдаровані. І це ж йому підказували більш дорослі, як писати. На жаль, і на цей раз знову маємо невдалу спробу відповісти на питання. Розумієте, хлопчик запросто дає мені оцінку, заявляючи, що я заганяю себе на «маргінес», що я не посилаюся на сучасних українських географів, на яких мав би посилатися (це така собі установка) ... Ось це і є те, про що я вже писав – спочатку глибока моральна криза (тут ще й криза вихованості), а потім – фахова. Звичайний хамчик вчить сивого, як йому жити і як сприймати ту наукоподібну писанину, яку він створив.
5.01.2017 року
Доктор географічних наук                     Ковальов О.П.

9 коментарів:

  1. Олекса Ковальов "Номад"6 січня 2017 р. о 15:05

    Я хочу окремо прокоментувати закид пана Головатого стосовно того, що мене ігнорують. Пане Головатий, мене почали ігнорувати дуже давно, бо я писав не те, що так звані пани ГОЛОВНІ (а це, в першу чергу, деякі відомі кияни) хотіли. Всі хочуть, щоб підносили саме їх погляди, а тут з’явився такий, що має свою особисту думку. Непорядок! І хоча певний час мій рейтинг зростав, починаючи з 2005 року (вихід моєї першої монографії, присвяченої ландшафту) почалося відверте ігнорування і затирання. У так званій українській географії утворилося болото, а болото, як відомо, не терпить свіжих потоків, які загрожують його спокою. Так що не варто, пане Головатий, шукати причини ігнорування моїх робіт у моїх словах. Вам дуже мало відомо з того, що відбувалося у попередні роки і, тим більше, що відбувалося у Каразінському університеті з початку 90-х і до 2011 року. Головна причина у тому, що утворилася групка пихатих «видатних», які блокують все те, що не підтримує їх застарілі погляди, і до них приєдналося багато пристосуванців, які чудово розуміють, що це – єдиний спосіб реалізувати свої кар’єрні прагнення. Це – підгавкувачі. Судячи з усього, Ви тепер один з них.

    ВідповістиВидалити
  2. Вітання.
    Прикро, що з кожною відповіддю ваші аргументи все більше скочуються в стиль «аби щось написати», а звертання уваги на прогалини у Ваших твердженнях, прямоту відповіді чи навіть іронії Ви прирівнюєте до хамства. При цьому постійно акцентуєте увагу на моєму вікові в зневажливому розумінні.
    Стосовно розуміння сутності еколого-географічного аналізу достатньо задати пошук. «Еколого-географічний аналіз і оцінювання - це комплексне міждисциплінарне дослідження екологічного стану інтегративної геосистеми “суспільство-природа” з метою її оптимізації, що базується на інтегративному поєднанні системного, географічного і екологічного підходів. Такі дослідження є географічними за об’єктом і методом, але екологічними за сутністю або предметом». (прим. прогнозую, що скажете, що стан не досліджується, а визначається, але це вже словесна еквілібристика)
    1. Пане, Ви проігнорували порівняння з НПП, який ви вважаєте об’єктом географічного дослідження. Так чому ж об’єктом не може бути курорт – адже це населений пункт з певними межами, який також містить певну «біоту, абіоту і антропоту»
    2. Про ЕГА вже сказав вище. І ще Ви уникнули роздумів, чому хіманаліз може бути, а географічний – ні.
    3. …
    4. якби не пропустили – то б не було питань
    5. …
    6. А на практиці ці «елементарні абіотичні, біотизовані чи антропізовані одиниці» не виявляться тими ж повітряними масами, водами, рослинністю?
    7. Питання стояло про тотожність ситуації і стану. Семантично вони є синонімами, а тому їх можна використовувати паралельно, до прикладу «надзвичайний стан» і «надзвичайна ситуація» (в загальному їхньому трактуванні).
    8. …
    9. Розшифрування геокомпонентів вже наводилось, а саме слово компонент без контексту означатиме складову чого-небудь.
    10. Пряме питання – пряма відповідь.
    11. Пане, щодо сталого розвитку вже поламано тисячі списів, включно з трактуванням і перекладом самого терміну. Але маємо виходити з того як прийнято в законодавстві, крім того, у цьому випадку важливо не як він називається, а сама суть цього розвитку.
    12. Реалії сучасного світу вимагають втручання науки.
    13. Прикро, що не розумієте іронії.
    14. Це завдання безпосередньо стосується об’єкта.
    15. Виходить, що людина своєю діяльності впливає на інші геокомпоненти, навіть маючи певні риси самого геокомпонента.
    16. Як уточнення
    17. Інструмент досягнення мети
    18. Так ж перефразував
    19. Пане, Ви вже втретє не навели контраргументів стосовно рекомендацій від науки.
    20. Пане, Ви розділяєте там, де не потрібно розділяти
    21. Перепрошую, але це ж Ваші слова до однієї з рецензій «Хто не читає журнал Мурзилка, той не зможе оцінити сучасні дисертації», а судячи з того скільки Ви дисертацій оцінили, то Ви любите цей журнал. Щодо іншого Ви ж спростовуєте Ваші ж слова, що констатація здійсненого дослідження вирішується членами спецради.
    22-25 ...

    ВідповістиВидалити
  3. 26. Це неологізм від слів «сумно» і «журба»
    27. …Як немає що сказати – звинувать в безцеремонності.
    28. Аналогічно до попереднього.
    29. Про ресурси і умови слушна дискусія була у коментарях іншого дописувача.
    30. .. згідно лиш Вашої скромної думки.
    31. На жаль в такому випадку не зможу Вам допомогти.
    32. ….
    33. Прирівнювати правила дискусії до хамства, це принаймні дивно.
    34. Добре, що згодились, що він все ж існує.
    35. …
    Трохи дико чути зауваження про стилі відповідей при цьому використовуючи зовсім невідповідний стиль питань і коментарів. Повторюсь, що збоку це об’єктивніше видно. Також не варто апелювати до свого віку, адже сам вік не дає підстав для трепету/поваги. Можливо за совка це був тренд, щоб боятись заперечити старшій людині, бо звідси й чується зверхність у відповідь через «хлопання по плечу», «хлопчик» та інша дискримінація за принципом аd Hominem.
    «Важкий науковий шлях» наклав свій слід, тому й можливо маєте підстави вважати переважну більшість сучасних географів невігласами. Але тоді хто з них, на Вашу думку, «нормальний»? Ось це було питанням. На кого тоді посилатись? Які дисертації є позитивними прикладами? Відповіді не прозвучали. Бо ж звісно легше майже 4 роки писати як все погано, ніж показувати і пропагувати як добре має бути. Фундаментальні розробки це звісно добре, але вони лишатимуться «абстракціями, які потребуватимуть конкретизування». Зовсім не намагаюсь Вас вчити, просто було б добре прагнути дотримуватись «духу науки», а не букви, імхо.

    Гарних Вам свят.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Шановний літературний персонаже роману Deathworld, лиш кілька зауважень. Вам кілька разів написали, що якщо географічний об’єкт складається з геокомпонентів, то самі ці компоненти теж мають нести приведені ознаки географічного об’єкту (складність, гетерогенність і т.і.). Ви продовжуєте повторювати, що геокомпоненти, вони ж геомаси, вони ж геогоризонти (не переживайте, я знаю «різницю» між ними) це водні ресурси, тверді породи, грунти т.і. Як фактори ще додаєте клімат. В соціоекосистему додаєте соціум та господарство. Але кожен з цих компонентів є предметом дослідження окремого розгалуженого наукового напрямку.
      Ви російською «сокрушаетесь» з приводу того, що хімічний аналіз є, а географічного не може бути. Та то вислів не дуже грамотний, так само як добра чи погана аеродинаміка в літака. Ви ще згадайте міністерство чорної металургії (до відома, металургія – технічна наука про виробництво металів, ніде в світі поняття не використовується як синонім самого виробництва). Є лише аналіз хімічних сполук (технічна процедура), а не аналіз з точки зору хімії як науки. Звичайний радянський канцелярит.
      Ви кажете, що пошана до віку і заслуг, то радянщина. Ні. То вихованість чи принаймні манери. А радянщина, це посилання на концепцію сталого розвитку, затверджену, перезатверджену, як на єдиний авторитет. Знаєте в Інституті географії з «персональних» причин мова про такі речі не йшлася, але навіть на заняттях в університеті Шевченка на семінарах завжди говорилося про антинауковий характер цієї концепції, адже кожен навіть бажаний стан речей не є сталим, а є лише етапом в розвитку, наслідком попередніх подій, причиною прийдешніх. І намагання законсерсвувати його призведе лише до непрогнозованих наслідків, так само непронозованих як і тих, що матимуть місце, якщо нічого не робити. «охорона природи» чергове звичайне втручання людини. Хоча сама ідея активного впливу на довкілля задля його того чи іншого перетворення (в усіх можливих сенсах) не нова. Вашими словами та ж радянщина. Почитайте про сталінський план перетворення природи (незавершений, але скільки лісів насаджено), про великі будівництва комунізму як лиш невелику його частку, про заліснення і зрошення в Ізраїлі.
      Кого читати, питаєте Ви. А чому українських авторів? Читайте всіх. І Ви зрозумієте якими безглуздими і синтаксично неузгодженими є ті визначення, що Ви наводите, в т.ч. із законодавства.
      Науковці, до відома, займаються усим, але їх кваліфікаційні роботи не носять оглядового, довідкового чи експедиційного чи якого в Вас там характеру. В них досліджуються феномени природи і суспільства, чи технологічні проблеми і їх рішення. Феномени і невирішені проблеми, що характерні для багатьох випадків. А саме визначення «бальнеологічний курорт» каже лише про те, що мова йде про підприємство санаторно-курортного господарства, і якщо там і є невирішені проблеми і загадки, то лише в царині економіки, може соціології, санітарно-гігієнічних спеціальностей. І ще одне. Науковець не рівняється науковому співробітнику. За Вашу кваліфікацію чи змістовність зібраних Вами матеріалів мова не йшлася.
      Чи має Ваша робота сенс. Має. Для фахівців. Щоб оцінити Ваш фаховий рівень і розуміння наукових проблем, треба було б написати роботу на іншу тему. А то як на знати, чи справді науковець склав всі ті паспорти, чи коректні дані і висновки. Ваші колеги ще полюбляють рекомендації давати. В свої то 26 чи скільки років (людина прожила майже стільки, скільки треба пропрацювати в царині, щоб бути визнаним експертом в американському суді).
      Знаєте, особисто я прихильних «паганелівської» географії за влучним висловом господаря блогу. Опис природи і спільнот різних країн близький моєму розумінню і відчуттю, але тоді написане Вами мало б бути принаймні цікавим загалу.
      І нарешті, ви як здобувач не можете дозволяти собі іронію, вступаючи в переписку з рецензентом. Вважаєте, що Вас зневажили? Не спускайтеся до рівню (хоча, що це я таке кажу…). Дайте гідну відповідь. Гідну, а не «сміщну».
      Борис Эмм/בוריס אם

      Видалити
    2. Дякую, за лепту конструктиву. Уважаю, що в серйозній рецензії не місце раніше згаданими епітетам, порівнянь та інших відособистісних характеристик (бо такого не завжди навіть в очі говорять). Але якщо рецензент вважає такий стиль прийнятним, то апелювати до серйозності дискусії немає підстав. Щодо віку і заслуг (писалось більше до віку, але хай) знову наведу приклад.Чи буде повага до людини, яка обважила мене на ринку чи взагалі голосувала за Яника, навіть якщо їй 80 років і вона тричі ветеран праці/війни. Людина є те, що вона робить, тому неправильно зводити в абсолют вік і заслуги посилаючись на манери і вихованість, адже саме це є застоєм і архаїкою. Повторюсь, що не хочеться встрявати в додаткову дискусію по сталому розвитку, над якою страждають і так дуже багато людей, але це виклик епохи, що діяльність людини призвело до непередбачуваності подальшого існування. Що навіть класичні методи консервування довкілля не спрацьовують, внаслідок чого маємо як результат, до прикладу, заліснення степових заповідників. Можливо ліпшою б була назва збалансований, підтримувальний, життєздатний розвиток, але в корені сама концепція не є поганою, якщо дивитися на очікуваний результат. Боятися варто ситуації як з пожежею: що поки вирішували чим гасити і що виносити першим, то вже й хата згоріла. Стосовно авторів це само собою зрозуміло. Але якщо таких нема – то виходить ми впадаємо в декадентство і синдром «пропаловсьо», а якщо є – то чому б тоді не поширювати, не цитувати їх чи апелювати до них.

      Видалити
    3. З прикрістю констатую, що Ви не прокоментували жодне з моїх зауважень, зупинившись на стилі автора (який, переконаний, відразу ж змінився б на науковий, коли б Ви коректно, уникаючи слівець з інтернету, відповіли на «некоректні» закиди).
      Якщо дискусія видається несерйозною, нащо вступати до неї. Ви ж розумієте, що цей блог індексується, і про Вашу роботу скорше дізнаються на цьому блозі через пошук гугл, так само як я колись натрапив на нього, шукаючи інформацію про наукову роботу в НАНУ (!), а відкрив для себе цілий пласт джерел і поглядів, хоча займаюсь цим вже лиш як хоббі.
      Запевняю Вас, О.П.Ковальов – вельми шановний геоморфолог, так само як і його батько. І кар’єру в Москві він колись не зробив лише від незрозумілої мені любові до малої батьківщини.
      Для Вас дискусія навколо сталого розвитку обертається навколо того, яка назва коректна українською? Ні, пане. Ця концепція є хибною, і як політична доктрина просувається лише задля підтримки нерівноцінного обміну в світовій торгівлі. Це так, на хвилинку. І завдання науковців - її спростування, адже спростовність і фальсифікованість є критерієм науковості (до речі, так само Ваші паспорти не є науковою інформацією, бо в них не викладена наукова концепція, їх не можна спростувати, лише оновити). Все це робиться, щоб визначити межі застосовності концепції, або для її повного спростування. Ви дали порівняння з пожежею, так от сталий розвиток це сталість тієї пожежі. Нажаль, слова беззастережної підтримки їй прозвучали і на останньому конгресі в Парижі. Ситуація може зміниться із поправішанням західного політикуму. Принаймні розворушить дискусію.
      P.S. Ваше прирівнення політичних переконань людини до злочину сказало про Вас більше, аніж все написане Вами. Тому теза господаря блогу про те, що наукові кола України перетворились на агресивне політиканське болото, видається цілком справедливою. Подібне притягує і виховує собі на зміну подібне. Лишається тільки дивуватись, як за «радянщини» жили і працювали люди видатної наукової культури. Може був запит на їх роботу?..
      Борис Эмм/בוריס אם

      Видалити
    4. Мені шкода, що так вважаєте, адже по більшості ніби були. Але зрештою за сутністю зауваження не завжди вимагають відповіді. Адже вони можуть виходити за рамки і лежати в різних парадигмальних баченнях тої чи іншої тези. Але якщо вертатися до аналізу: стверджуєте, що хімічний аналіз це радянський канцелярит, то чому в англомовному середовищі фраза згадується на порядок частіше і стільки ж в іспано- й німецькомовному скільки ж в пострадянському. Плюс є ж ще й цілий розділ аналітичної хімії. І як же ж тоді бути з економічним і математичним аналізом?...
      Стосовно курортів – це все ж не просто підприємство (такими будуть санаторії і пансіонати), а природна територія зі всім, що власне і робить його бальнеологічним курортом, тому редукувати їхні проблеми до економіки і соціології неправильно.
      Не заперечую досягнення пана Ковальова, але жодні здобутки не мають давати індульгенцій і ефекту ореолу.

      Видалити
    5. Олекса Ковальов "Номад"11 січня 2017 р. о 15:03

      Хочу додати дещо стосовно деякий видів аналізу, про які пише пан Головатий. Думаю, шановний Борис М. тут правий, але проблема не у цьому. Я запитував пана Головатого, у чому суть екологічного, географічного та еколого-географічного варіантів аналізу, але він так і не відповів. І посилатися на закордонні джерела тут не варто, це те саме, що посилатися на авторитети, бажаючи "довести" свою правоту. Аналіз є аналіз, все інше стосується певних даних, аналіз яких проводиться. Думаю, що так буде коректно. Уявіть собі, що, бажаючи провести аналіз поведінки людини, ми будемо писати про людино-поведінковий аналіз. Таких прикладів можна навести дуже багато. Отже, не варто вигадувати, це нічого не додає.

      Видалити
  4. Стосовно розуміння сутності еколого-географічного аналізу достатньо задати пошук. «Еколого-географічний аналіз і оцінювання - це комплексне міждисциплінарне дослідження екологічного стану інтегративної геосистеми “суспільство-природа” з метою її оптимізації, що базується на інтегративному поєднанні системного, географічного і екологічного підходів. Такі дослідження є географічними за об’єктом і методом, але екологічними за сутністю або предметом».

    Що у Вас геосистема? Чим Ви аргументуєте рознесення об'єкту та предмету по різним дисциплінам? Якщо предмет екологічний, то чому захист не проходив у екологічній раді?

    ВідповістиВидалити