16 січня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Койнової Ірини Богданівни «Антропогенна трансформація ландшафтних систем західної частини Волинського Полісся»

МІЖ ДВОМА «ЗАХИСТАМИ» І.Б. КОЙНОВОЇ (1999 рік) ТА
М.В. ГОЛОВАТОГО ПРОМІЖОК У 17 РОКІВ, АЛЕ, ЯК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ЗА ЦЕЙ ЧАС У ЛЬВІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
ІМ. ІВАНА ФРАНКА  НІЧОГО НЕ ЗМІНИЛОСЯ

Дисертант: Койнова Ірина Богданівна
Тема дисертації: Антропогенна трансформація ландшафтних систем західної частини Волинського Полісся

Робота виконана на кафедрі раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського державного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: Кукурудза Семен Ілліч, кандидат географічних наук, доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський державний університет імені Івана Франка.

Офіційні опоненти: Мольчак Ярослав Олександрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії Волинського державного університету ім. Лесі Українки;

Царик Любомир Петрович, кандидат географічних наук, доцент, декан географічного факультету Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка;

Провідна установа: Інститут географії НАН України м. Київ

Захист відбувся "24" червня 1999 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.05 у Львівському державному університеті імені Івана Франка

Відгук
про автореферат дисертації
Койнової Ірини Богданівни
«Антропогенна трансформація ландшафтних
систем західної частини Волинського Полісся»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів

Дисертація була захищена у 1999 році, але я вирішив подивитися цей автореферат у зв’язку з тим, що пані Койнова Ірина Богданівна виступила як науковий керівник М.В. Головатого, дисертація якого не витримує критики.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Дисертація присвячена антропогенній трансформації, як пише авторка, ландшафтних систем. Тут же використовується термін «геосистема», що викликає запитання –
Питання 1: Пані, чи є «ландшафтні системи» і «геосистеми» синонімами, і якщо так, то який з цих термінів є зайвим?
Мій коментар: Я не розумію тих авторів, які, не замислюючись, змішують такі терміни, як «геокомплекс», «геосистема», «ландшафтна система». Стосовно останнього терміну - так, можна говорити про те, що ландшафт є системою як ментальною цілісністю, але як розуміти ландшафтну систему, зрозуміти важко. Системне бачення вимагає встановлення зв’язків між складовими – прямих, зворотних, позитивних, негативних, що можна зробити на основі поняття «геокомплекс» при його системному розгляді, але яке місце, в такому разі, залишається ландшафтній системі! Такого місця немає. Вислів «ландшафтна система» виглядає надуманим.
Пані Ірина пише: «Оцінка масштабів та глибини антропогенної трансформації ландшафтних систем дає змогу визначити пріоритетні заходи (залежно від ступеня трансформації) з охорони, підтримки та відтворення їх екологічної стійкості. Така оцінка можлива ...» (с. 1). Але
Питання 2: Пані, дисертаційна робота не може зводитись до оцінки «масштабів та глибини антропогенної трансформації», як не може визначати і актуальність наукового дослідження, так у чому полягала актуальність Вашої роботи як саме наукової?
Мій коментар: Як такої, актуальності не бачу. Наукова діяльність не зводиться до оцінки масштабів та глибини впливу – це справа експертів. Якщо Ви бралися за таку проблематику,  слід було говорити про зовсім інші речі.
Об’єкт дослідження: ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся.
Предмет дослідження: кількісні та якісні показники антропогенної трансформації ландшафтних систем, які характеризують їх зміни у просторі й часі
Питання 3: Пані, Бог з ним – об’єктом дослідження, але як предметом дослідження можуть бути «кількісні та якісні показники антропогенної трансформації ...», невже Ви не знали, що предмет дослідження виводиться з об’єкта дослідження, бо є його аспектом?
Мій коментар: Ні, пані не знала, та їй, думаю, було й байдуже. Ось тут ми вже маємо відповідь на питання, чому в роботі пана М.В. Головатого має місце подібна невідповідність.
Мета дослідження: інтегральна оцінка антропогенної трансформації ландшафтних систем для обґрунтування рекомендацій щодо оптимізації довкілля в рамках реалізації концепції сталого розвитку України.
Питання 4: Пані, а як це може бути – об’єкт дослідження – ландшафтні системи, предмет - кількісні та якісні показники їх антропогенної трансформації, а мета – інтегральна оцінка?
Мій коментар: Розумієте, щоб дати оцінку, об’єкт має бути вже ясним, визначеним, але тоді в дисертації він не може виступати як об’єкт дослідження! Маємо купу невідповідностей вже на початку розгляду роботи.
Завдання дослідження (всього шість – багато!):
. За допомогою архівних, фондових, літературних матеріалів і польових досліджень проаналізувати інтенсивність і динаміку різних видів антропогенних навантажень на ландшафтні системи;
. Удосконалити методику визначення антропогенної трансформації;
. Дати оцінку процесам антропізації ландшафтних систем;
. Визначити інтегральні показники антропогенних навантажень;
. Оцінити ступінь антропогенної трансформації ландшафтних систем;
. Класифікувати ландшафтні системи щодо гостроти екологічної ситуації залежно від інтенсивності антропогенної трансформації;
. Обґрунтувати рекомендації для зменшення антропогенного навантаження в межах територій з різною гостротою екологічної ситуації для розробки і впровадження регіональної екологічної політики.
Мій коментар: Просто дивно, без визначення об’єкту дослідження (бо без цього не може бути дисертації!) пані відразу береться за аналіз інтенсивності та динаміку антропогенних навантажень. Але в такому разі немає об’єкту дослідження ...
Питання 5: Пані, куди Ви поділи свій об’єкт дослідження?
Питання 6: Пані, де Ви таке бачили, щоб завданням наукового дослідження було удосконалення методики дослідження?
Питання 7: Пані, але ж оцінка чогось не може бути задачею науки, навіщо Ви написали третій пункт?
Мій коментар: І так далі ... Виявляється, в роботі взагалі не було завдань, які можна кваліфікувати як завдання наукового дослідження. Пані не знала, що такі завдання повинні були стосуватися саме об’єкту дослідження, а не оцінки, показників, класифікацій тощо.
Наукова новизна роботи (шість пунктів – ого-го!):
- вперше зроблено комплексний аналіз різних видів антропогенного навантаження та отримані результати змін ландшафтних систем західної частини Волинського Полісся у ХХ столітті;
- удосконалено методику визначення антропогенної трансформації;
- складено картосхеми інтенсивності та територіального поширення різних видів антропогенного навантаження;
- встановлено залежність екологічної ситуації у ландшафтних системах від інтегрального антропогенного навантаження та ступеня трансформованості;
- запропоновано районування території щодо гостроти екологічної ситуації;
- розроблено деякі елементи екополітики, котрі дають змогу зменшити негативний антропогенний вплив на ландшафтні системи.
Питання 8: Пані, який з цих пунктів має відношення до об’єкту дослідження безпосередньо?
Мій коментар: Такі відсутні.
Питання 9: Пані, що це за «наукова новизна» - «удосконалено методику визначення антропогенної трансформації», «складено картосхеми», «запропоновано районування», «розроблено деякі елементи екополітики»?
Мій коментар: Ніякою науковою новизною це не є. Стосовно першого пункту – подивимось, що там є в роботі.

Основний зміст роботи
Теоретичні засади та методика досліджень антропогенної трансформації ландшафтних систем
Трохи дивним виглядає те, що текст починається з посилань на купу авторів, хоча має йтися саме про теоретичні засади, в ході розгляду яких варто робити посилання.
Читаємо: «Серед теоретичних положень важливим є поняття про об’єкт досліджень. Ландшафтна система - це складна інтегральна сукупність взаємопов’язаних, взаємозумовлених природних компонентів, що утворюють єдину територіальну чи аквальну систему з певною структурою та властивостями, однорідну за природними умовами та реакцією на однакові за масштабом антропогенні навантаження» (с. 6).
Питання 10: Пані, так у чому ж різниця між Вашою «ландшафтною системою», «геосистемою» та «геокомплексом»?
Мій коментар: Пані насипала у визначення надмірну кількість наукових термінів, щоб визначення виглядало, як кажуть, на рівні, але це тільки насторожує і примушує ставити нові питання ... на кшталт
Питання 11: Пані, як співвідносяться між собою «ландшафт» і «ландшафтна система»?
Питання 12: Пані, якщо Ви написали слово «інтегральна», то чи варто було писати ще «взаємопов’язаних» та «взаємозумовлених»?
Питання 13: Пані, а Ваші аквальні системи не є територіальними, бо, тоді, що таке «територіальність»?
Питання 14: Пані, що означає вислів «однорідну за природними умовами» у контексті Вашого розгляду?
Мій коментар: Все це – наукоподібні висловлювання, за якими – пустота.
Читаємо: «Антропогенна трансформація - це зміна ландшафтних систем під впливом господарської діяльності людини» (с. 6).
Питання 15: Пані, а без цього «визначення» ніхто не зрозумів би, що таке «антропогенна трансформація»?
Мій коментар: Це і так всі знають. Але маємо наступне: «Це інтегральна характеристика, яка враховує не лише зміни структури геокомплексу в цілому, але й хімічні та фізичні забруднення компонентів ландшафтної системи, зміни видового складу» (с. 6).
Питання 16: Пані, так що Ваша «інтегральна характеристика» враховує в цілому, а що – по-окремо?
Мій коментар: Подивись, Олекса, там все сказано: «зміни структури геокомплексу в цілому», а «хімічні та фізичні забруднення компонентів ландшафтної системи» - по-окремо! Дивна виходить теоретична засада!
А далі – про антропізацію ландшафтної системи. Пані використовує термін «антропізація» (антропізовані геосистеми), який був введений мною раніше (на рівні поняття), і це було зроблено не просто так, бо антропізовані геосистеми і антропогенні геосистеми – не те саме. Але пані, використавши термін, не послалася на його автора.
На стор. 7 дисертантка перейшла до іншого поняття – «екологічна ситуація».
Питання 17: Пані, а чому Ви не скористувалися поняттям «геоситуація», яке є більш коректним для географічної роботи?
Мій коментар: Для пані не існувало різниці між географією та екологією. При цьому вона навіть не замислилась над тим, що, розглядаючи екологічну ситуацію, слід було перейти від «ландшафтної системи» (я вона пише) до «екосистеми».
Питання 18: Пані, а до Вас шкали гостроти екологічної ситуації не існувала, Ви були першою, хто про це заговорив?
Мій коментар: Особливо мені подобається «конфліктна екологічна ситуація» ...
Питання 19: Пані, так у чому тут полягає конфлікт?
Питання 20: Пані, на стор. 9 Ви писали: «Si - частка площі геосистеми, яку займає угіддя і-го виду», отже, з Вашої точки зору, геосистема (і чи те саме, що і ландшафтна система чи геокомплекс?) характеризується площею?
Мій коментар: Виходить, що так. Пані навіть не подумала, що геосистема, тобто система – це сукупність зв’язків, відносин між складовими, і вона є моделлю якогось утворення. Вона не подумала, що площею характеризується не геосистема, а саме це утворення.
Знаєте, я так і не зрозумів, де у розділі мають місце теоретичні засади – ніякої теорії тут я не бачу.

Антропізація ландшафтних систем західної частини Волинського Полісся у ХХ столітті
Я не буду розглядати цей розділ, бо це – тривіальний опис.

Оцінка антропогенного навантаження
Перепрошую, але це – тривіальний текст. Я не розумію, яке відношення він має до наукового дослідження!

Інтегральна оцінка антропогенної трансформації ландшафтних систем західної частини Волинського Полісся
Читаємо: «На основі сумарних показників антропогенного навантаження на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся нами проведене районування за гостротою екологічної ситуації ...» (с. 15).
Питання 21: Пані, у Вас різко переважає матеріал, пов'язаний із забрудненням, і Ви описуєте екологічну ситуацію, а у якому розділі у Вас починається географія?
Мій коментар: Знаєте, було не до географії! Отже весь розділ – це всього тільки оцінка екологічної ситуації! Оце Вам і все.

Природоохоронні заходи щодо зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся
Читаємо: «Проведений нами аналіз сукупного антропогенного навантаження на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся виявив, що для більшої частини території характерна суттєва антропогенна трансформованість ландшафтів і значна забрудненість довкілля» (с. 16).
Питання 22: Пані, а як бути з тим, що про це всі і так знали?
Мій коментар: Всі знали, а пані – ні, тому вся її «наукова новизна» стосувалася тільки її.

ВИСНОВКИ
Їх дев’ять при семи завданнях.
1. Одним із шляхів покращення сучасного екологічного стану довкілля є нормування антропогенних навантажень на ландшафтні системи. Для розробки таких норм обов’язковими є дослідження антропогенної трансформації шляхом встановлення залежності змін від інтенсивності впливу індивідуально для кожного регіону.
Питання 23: Пані, так Ви досліджували екологічний стан?
Питання 24: Пані, те, що Ви написали, до Вас нікому не було відоме?
2. Антропогенні навантаження викликають глибокі трансформації ландшафтних систем, масштаби і глибина яких залежать від: сукупності видів антропогенного впливу та характеру їх прояву, тривалості дії, місцевих факторів.
Питання 24: Пані, те, що Ви написали, до Вас нікому не було відоме?
3. Аналіз різних видів антропогенних навантажень протягом ХХ століття показав, що:
- інтенсивна антропогенна трансформація західної частини Волинського Полісся почалась у 60-х
роках разом з активним розвитком промисловості, транспортної мережі, осушенням поліських ґрунтів та екстенсивним веденням сільського господарства;
- у 1986 році, після радіоактивного забруднення регіону в результаті аварії на ЧАЕС, площі сильно трансформованих ландшафтних систем значно збільшились;
- на початку 90-х років процеси антропогенної трансформації ландшафтних систем дещо сповільнились, що пов’язано із значним скороченням промислового та сільськогосподарського виробництва.
Питання 25: Пані, а що нового містить цей пункт?
4. Картографічні дослідження є основними для вивчення багаторічних антропогенних змін структури ландшафтних систем. За допомогою порівняння різночасових карт виявлені характер та масштаби процесів антропізації.
Питання 26: Пані, і це Ви розглядали, як науку?
5. Антропізація ландшафтних систем у західній частині Волинського Полісся зумовлена в основному осушенням перезволожених та заболочених земель.
Питання 27: Пані, про це також до Вас ніхто не знав?
6. Основні зміни у ландшафтних системах західної частини Волинського Полісся відбулись в результаті меліоративного, сільськогосподарського та радіоактивного впливу. Трансформації ландшафтних систем спричинені селитебним, транспортним та промисловим впливом не мають площинного характеру і поширені локально, навколо основних промислових і транспортних вузлів регіону. Інтенсивне рекреаційне навантаження спостерігається у ландшафтих системах Шацького ПНП.
Мій коментар: Просто вражає, це ж тривіальні речі!
7. Серія картосхем, отриманих в результаті досліджень, показує територіальне поширення та масштаби різних видів антропогенного навантаження і є основою для визначення загальної екологічної ситуації регіону, а також для розробки рекомендацій щодо її покращення.
Мій коментар: Перепрошую, а це просто констатація!
8. Певна сукупність антропогенних навантажень зумовила значні трансформації ландшафтних систем і сформувала сучасну екологічну ситуацію.
Мій коментар: Це дуже глибокий «висновок»!
9. Заходи щодо зменшення антропогенного впливу ...
Мій коментар: Пані була не в курсі, що «заходи» не можуть розглядатися у якості наукової новизни!

Висновок по автореферату дисертації:
Цуцик здох. Ніякої дисертації не було, була профанація. До географії тут так же далеко, як до центру всесвіту. В роботі об’єкт, предмет і задачі дослідження не узгоджені, вона не містила наукових висновків, тому просто дивно, що вона була прийнята спеціалізовано. вченою радою К.35.051.05 у Львівському державному університеті імені Івана Франка до захисту. І тепер стає зрозумілим, чому в «дисертації» пана М.В. Головатого такий букет неузгодженостей.


Доктор географічних наук                             Ковальов О.П.  

Немає коментарів:

Дописати коментар