Мені прикро читати
«відповіді» пана Головатого (може це не він пише?), написані у такому
безцеремонно-нахабному стилі. Тому я вважаю, і, думаю, мене підтримають інші,
хто прийняв участь у обговоренні роботи, що все це слід припинити, бо нічого
для подальшого розвиту географії це дати не може. Стосовно цієї «дисертації»
очевидним є наступне:
1. робота не
містить слідів наукового дослідження;
2. робота не має
відношення до географії;
3. дисертант не
тільки не може вести наукову дискусію, але й не хоче спробувати увійти у цей
режим.
Я повністю
погоджуюсь з шановним Борисом М., що « ... теза господаря блогу про те, що наукові кола України
перетворились на агресивне політиканське болото, видається цілком справедливою.
Подібне притягує і виховує собі на зміну подібне», зауважу тільки, що я
не є господарем блогу (він був заснований моїм дипломником Максимом
Шевченком, пізніше до роботи приєднався Микола Яровий, який на сьогодні є, по
суті, директором), я тільки матеріали готую. Вважаю, ще цей блог належить всім
небайдужим, хто затурбований долею географії як наукового напряму, особливо в
Україні (хоча деякі проблеми ми маємо і на світовому рівні). У цьому плані ми
займаємо максимально плюралістичну і демократичну позицію: кожен може
висловити свою позицію, але має робити це, дотримуючись відповідних норм
комунікації, характерній для наукової спільноти. Це блог Вільної географічної спільноти.
Важливим є зрушити з місця той застій, який створили так звані ГОЛОВНІ (при
повному потуранні з боку МОН), бо це для них єдиний спосіб утримати їх штучно
надуті рейтинги. На жаль, зробити це важко, бо, а мені це достеменно відомо,
має місце змова проти мене, і люди просто бояться протистояти «сильним світу цього».
Окремо хотів би
висловитись на адресу шановного Бориса М. Пане, Ваші висловлювання свідчать про
доволі високий фаховий рівень, часто Вам вдається висловити ту чи іншу думку
краще, ніж це виходить у мене, і мені є, чому у Вас повчитися. Я вдячний Вам за
те, що Ви відтягнули цього базікалу від мене, бо у мене вже дійсно болить від
цього голова. І мені жаль, що Ви, шановний Борисе, сьогодні змушені займатися
цим, як хобі. Думаю, це проблема не Ваша, не моя, не Миколи Ярового, це –
проблема держави, керівники якої не можуть зрозуміти (а їм байдуже, бо
вирішують свої власні бізнес-питання!), що держава (хоча я пов’язую це
утворення виключно з бюрократичним апаратом) ніколи не матиме перспектив, якщо
не вирішить питання створення сучасної науки – відкритої, позбавленої гегемонії
застарілих поглядів, які чомусь треба оберігати від всього новітнього, у якій
не буде місця пихатим псевдо-академікам – носіям застиглих концепцій (парк радянського періоду, та й годі!).
Тому я в черговий раз пропоную тим, хто хоче показати свою відданість дійсно
науковій географії, не дивлячись на незадоволені погляди ГОЛОВНИХ, прийняти
участь у дискусіях.
Коротко про
географію Паганеля. Шановний Борисе, я досить довгий час, з дитячих років,
приймаючи участь у польових практиках і експедиціях, займався, по суті,
географією Паганеля, і можу сказати, що заміни їй просто немає, бо вона зводить
дослідника безпосередньо із життям, це особливий рівень, який є базовим.
Географ має починати зростати саме з нього. У своїх відгуках я використовую цей
вислів, маючи на увазі те, що деякі дисертанти, на жаль, демонструють рівень,
який був характерний для географії тих давніх часів. Ну як можна у ХХІ столітті писати в дисертації, що були визначені
географічні координати деяких об’єктів?! Перепрошую, цим займався (образно
кажучи) Паганель і він вже все зробив! Отже, слід йти далі. Не можна же,
віддаючи данину тій самій «географії Паганеля», лишатися на її рівні! Вражає
те, що члени спеціалізованих рад, які бачать себе серйозними науковцями, не
вважають за потрібне зрозуміти це.
Дякую всім за висловлені
думки, сподіваюсь, наступні виступи дисертантів будуть більш цікавими і,
головне, коректними.
Доктор географічних наук Ковальов
О.П.
Немає коментарів:
Дописати коментар