3 січня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Агапової Олени Леонтівни «Картографування для потреб альтернативної енергетики в Україні»

ОСЬ ПИТАННЯ: ЧОМУ УКРАЇНА ПАСЕ ЗАДНІХ У НАУКОВІЙ СФЕРІ? ВІДПОВІДЬ ПРОСТА: НІХТО НЕ БАЖАЄ ЗУПИНЯТИ МАРШ ПРОЙДИСВІТІВ!

Дисертант: Агапова Олена Леонтіївна
Тема: Картографування для потреб альтернативної енергетики в Україні

Місце виконання роботи: Кафедра фізичної географії та картографії, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Науковий керівник: Пересадько Віліна Анатоліївна, доктор географічних наук, професор, професор кафедри фізичної географії та картографії, декан факультету геології, географії, рекреації і туризму, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

Офіційні опоненти:
Бондаренко Едуард Леонідович, доктор географічних наук, професор кафедри геодезії та картографії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Молочко Вікторія Валеріївна, кандидат географічних наук, ДНВП «Картографія», завідувач редакції довідкових тематичних атласів та карт України.

Захист планується на 13 січня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України.

Відгук
про автореферат дисертації
Агапової Олени Леонтівни
«Картографування для потреб
альтернативної енергетики в Україні»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.12 –
географічне картографування

Нажаль, ми живемо у державі, у якій, для того, щоб бути успішним, слід бути просто нахабним. Так і у цьому випадку. Абсолютно штучний «доктор» «географічних» «наук» В.А. Пересадько (пройдисвітка вищого класу!) в черговий раз намагається просунути у кандидати географічних наук (і їй це вдасться) свою підопічну, тема дисертації якої ніякого відношення не має ні до науки, ні до географії. Прочитайте назву цієї дисертації та спробуйте дати відповідь на питання (це питання до всіх, у тому числі - дисертантки):
Питання 1: Яке відношення мають до географії альтернативна енергетика та картографування?
Мій коментар: Ніякого! Картографія – це абсолютно самостійна галузь, а енергетика має відношення до технічної сфери. Географію знову перетворюють на своєрідну лазівку, через яку безсоромні дільці від науки гонять непотріб, намагаючись виставити його науковою роботою.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження
Питання 2: Пані, що географічного є у альтернативній енергетиці?
Мій коментар: Нічого. Пані, як і її «наукова» керівничка, демонструють повну безграмотність у розумінні області дослідження географії.
Питання 3: Пані Ви пишете про те, що «картографічне забезпечення АЕ має ряд особливостей, не притаманних традиційним (установленим) напрямам тематичного картографування, як то: просторово-часова темпоральність об’єктів картографування як їх онтологічна сутність; ...» (с. 1), що Ви розумієте під онтологічною сутністю та як її можна картографувати?
Мій коментар: Маємо приклад виразної наукоподібної демагогії!
Питання 4: Пані, а що таке «просторово-часова темпоральність об’єктів»?
Мій коментар: Я гублюся у здогадках!
Питання 5: Пані, Ви пишете, що має місце «нестача у натурних спостереженнях значної частки вихідних характеристик об’єктів картографування і, як наслідок, потреба їх розрахунку із застосуванням математичних і математико-картографічних методів, а також ГІС-аналізу», то яке відношення це має до науки?
Мій коментар: Ніякого! Наука такими питаннями не займається.
Маю констатувати, що в роботі відсутня актуальність, яка мала б відношення до наукової сфери і до географії безпосередньо.
Об’єкт дослідження: альтернативні енергетичні ресурси, об’єкти та потенціал альтернативної енергетики України.
Питання 6: Пані, як це можна пояснити, робота присвячена картографуванню для потреб АЕ, а об’єктом дослідження є «альтернативні енергетичні ресурси», це ж має відношення до зовсім іншого напряму, причому наука не займається ресурсами та потенціалами?
Мій коментар: А пані байдуже, головне – вона вже бачить диплом кандидата наук у кишені.
Предмет дослідження: концепція та методика картографування для потреб альтернативної енергетики.
Питання 7: Пані, а це що таке, об’єкт дослідження – «альтернативні енергетичні ресурси, об’єкти та потенціал альтернативної енергетики України» (с. 2), а предмет має відношення до зовсім іншої сфери?
Мій коментар: Ні пані, ні її «наукова» керівничка не знають, що предмет дослідження є аспектом об’єкта дослідження! Дивно, члени спеціалізованої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України не побачили цієї невідповідності та прийняли роботу до захисту. Але враховуючи, у яких стосунках знаходяться Пересадько В.А. та адмінакадемік, директор Інституту географії НАН України пан Руденко Л.Г., все стає на свої місця.
Мета дослідження: обґрунтування концепції і методики картографування для потреб альтернативної енергетики ... .
Питання 8: Пані, мета дисертаційного дослідження має бути пов’язана з об’єктом дослідження, яким у Вас є «альтернативні енергетичні ресурси, об’єкти та потенціал альтернативної енергетики України», а у Вас об’єкт і мета не пов’язані, чим це можна пояснити?
Мій коментар: Ну і що!
Завдання дослідження (всього вісім – дуже багато):
. проаналізувати зарубіжний та вітчизняний досвід ...;
Питання 9: Пані, думаю, Ви не розумієте, що кожне завдання має бути виконаним і його результати мають захищатися, що Ви тут збираєтесь захищати?
Мій коментар: Невже не ясно – аналіз досвіду ... . Пані не знає, що з досвідом знайомляться, а аналіз досвіду – це трохи дивно.
. вдосконалити класифікації ...;
Питання 10: Пані, як завданням наукового дослідження може бути вдосконалення існуючих класифікацій?
Мій коментар: Дуже просто ...  це ж сучасна географічна картографія, а ти, пане, давно відстав ...
. обґрунтувати концепцію картографування ...;
Питання 11: Пані, концепції картографування давно вже обґрунтовані, що Ви збирається тут додавати?
Мій коментар: Невже не ясно – ту локшину, яка дозволить стати кандидатом географічних наук ...
. розробити методику картографування для потреб АЕ;
Питання 12: Пані, так розробка ж методики не може бути завданням наукового дослідження, яке має бути орієнтоване на об’єкт дослідження?
Мій коментар: Нічого подібного, в український географічній картографії це – самий смак!
. розробити модель інформаційного забезпечення ...;
Мій коментар: Пані не знає, що моделі призначені для полегшення розуміння чогось, що вони є спрощенням реального об’єкту.
. обґрунтувати структуру системи картографічних творів ...;
Питання 13: Пані, а там є система, у чому вона полягає?
Мій коментар: Та яка різниця – є система, нема її – головне, щоб ти, лисий, спав спокійно!
. визначити функції та сфери застосування картографічних творів для потреб АЕ;
Питання 14: Пані, так що ж тут визначати – Ви же написали: «для потреб АЕ»? Розумієте, яку муть блакитну пише дисертантка!
. здійснити реалізацію методичних розробок ... .
Питання 15: Пані, і це теж вважається науковим завданням?
Мій коментар: Ні, це – звичайне вішання локшини на вуха. Тут показана «дорожня карта» для діточок дитячого садочку.
Методи дослідження:
Питання 16: Пані, а що це за порівняльно-аналітичний метод, при його застосуванні що спочатку робиться – порівняння, а потім аналіз, чи навпаки?
Мій коментар: Ось приклад наукоподібного локшино-вішання!
Питання 17: Пані, а Ви не плутаєте, Ваш «хорологічний» може не метод, а підхід?
Мій коментар: Яка різниця, головне – хорологічний, справжній науковий термін.
Наукова новизна (всього шість пунктів - забагато):
Уперше:
. обґрунтовано концепцію та розроблено методику картографування для потреб АЕ;
Питання 18: Пані, невже «картографування для потреб АЕ» є настільки специфічним, що потребує особливої концепції картографування?
Мій коментар: Ні, просто такі фрази є засобом перетворення звичайного і відомого на «наукову новизну».
. розроблено модель інформаційного забезпечення картографування для потреб АЕ;
Питання 19: Пані, так розробка ж моделей не може бути науковою новизною, новизна має бути пов’язана з тим новим, що Ви виявили у вашому об’єкті дослідження, як з цим бути?
Мій коментар: А що робити, якщо нічого нового не виявлено, тоді треба писати, що розробили модель, навіть не замислюючись над тим, що моделей може бути дуже багато і вони мають допоміжну функцію!
. обґрунтовано структуру і зміст системи картографування творів для потреб АЕ;
Питання 20: Пані, якщо така структура має місце, то її не обґрунтовують, її виявляють, а якщо Ви самі її сформували, то яке відношення це має до науки, це ж звичайна практика?
Мій коментар: Та ні, це і не наука, і не практика, це – симбіоз пройдисвітів Каразінського університету (Харків) та Інституту географії НАН України (Київ).
. запропоновано підходи до уніфікації показників, характеристик і зображувальних засобів карт АЕ;
Питання 21: Пані, а як це стосується науки, це ж звичайна практика?
Мій коментар: Ні, це просто у такий спосіб пані дисертантка та її «наукова» керівничка уявляють собі науку. Вони навіть не розуміють, що щось запропоноване не можна захистити як науково-значимий факт!
. розроблено зразки експериментальних серій карт для пріоритетних творів напрямів АЕ України;
Мій коментар: Слава Богу, йдеться не про зразки шпалер, хоча це було б цікавіше. Парочка «дисертантка - керівничка» демонструють абсолютне нерозуміння того, що таке наукова новизна.
. обґрунтовано функції і сфери застосування картографічних творів для потреб АЕ.
Питання 22: Пані, а це як пов’язано з наукою?
Мій коментар: Складається враження, що ця парочка тільки що закінчила школу. Але куди дивилися члени спеціалізованої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України не побачили цієї невідповідності та прийняли роботу до захисту. Розуміючи, у яких стосунках знаходяться Пересадько В.А. та адмінакадемік, директор Інституту географії НАН України пан Руденко Л.Г., все стає на свої місця.

Основний зміст дисертації 
Розділ 1. «Альтернативні енергетичні ресурси як об’єкт картографування» - «проведено аналіз поняттєво-термінологічного апарату альтернативної енергетики, встановлено, що немає однозначного та загальноприйнятого трактування таких понять, як альтернативні, нетрадиційні та відновлювальні енергетичні ресурси ...» (с. 5).
Питання 23: Пані, здається, у 2006-му році на факультеті була підготовлена «дисертація», яка стосувалася АЕ, її автором був аспірант доктора технічних наук без технічної освіти, видатного пройдисвіта І.Г. Черваньова - професора Каразінського університету - такий собі С.А. Величко (неперевершений хам), Ви скористалися його «науковою» розробкою, якщо так, у якій мірі?
Мій коментар: Мені просто цікаво, бо цей вилупок – І.Г. Черваньов – зараз приписаний до цієї кафедри, якою «завідує» пані керівничка.
Читаємо: «Проведена систематизація понять і класифікацій дозволила визначити нетрадиційні енергетичні ресурси як такі, що можуть слугувати заміною традиційним, для використання яких застосовують нові види технологій, які на сучасному етапі розвитку суспільства характеризуються низьким рівнем промислового освоєння та не досягли широкого поширення. Поняття нетрадиційні та альтернативні енергетичні ресурси є синонімами, оскільки останні протиставляються (служать замінником) традиційним» (с. 5).
Питання 24: Пані, так що Ви досліджували, поняття і класифікації, «альтернативні енергетичні ресурси», концепцію та методику картографування для потреб альтернативної енергетики, чи що?
Мій коментар: Просто чудовий приклад наукоподібного локшино-вішання! Розумієте, вирішується «проблема»: чи є нетрадиційні енергетичні ресурси та альтернативні енергетичні ресурси синонімами! Рівень просто зашкалює.
Читаємо: «запропонована єдина класифікація енергетичних ресурсів (рис. 1)» (с. 5). Я не буду розглядати цю маячню, тільки спитаю ...
Питання 25: Пані, а дрова до якого класу відносяться, бо у Вас вони відсутні, крім того, куди подівалися коні, воли, люди – одні тільки велосипедисти чого варті?
Питання 26: Пані, Ви віднесли енергію відходів тваринництва та рослинництва до групи антропогенних, отже, виходить, що коров’ячі кізяки є антропогенними, а Ви самі продукуєте кізяки?
Питання 27: Пані, у чому проявляється антропогенний характер відходів рослинництва?
Мій коментар: Цю класифікацію варто висунути на державну премію за номінацією «ментальні відходи»!
І ще питання по розділу першому ...
Питання 28: Пані, у першому розділі Ви мали обґрунтувати приналежність Вашої дисертації до географії, але такого у тексті немає, чому?
Мій коментар: Бо пані по-барабану, до якого напряму відноситься її «дисертація»!
Розділ 2. «Досвід застосування картографічного методу дослідження у вивченні альтернативної енергетики» - «розкриває результати аналізу зарубіжних та вітчизняних карт для потреб АЕ» (с. 6).
Питання 29: Пані, отже Ви провели аналіз вже існуючих карт, орієнтованих на потреби АЕ – для чого і у чому цей аналіз полягав?
Мій коментар: А як можна написати наукову роботу без здачі аналізів! Подивіться, на цей високого польоту результат «аналізу»: «Встановлено, що переважаюча (переважна – О.К.) кількість таких карт укладена в науково-дослідних установах та організаціях, що спеціалізуються на вивченні потенціалу АЕР» (с. 6).
Питання 30: Пані, які сучасні методи аналізу Ви використали задля встановлення цього глибокого висновку?
Мій коментар: Це – державна таємниця!
Я так і не зрозумів, для чого писався цей розділ, який не несе жодних важливих даних.
Розділ 3. «Методичні основи картографування для потреб альтернативної енергетики» - «... сформовано концепцію картографування АЕ, яка полягає у створенні для потреб галузі актуальної, повної, інтегрованої інформаційно-картографічної бази даних ...» (с. 7).
Питання 31: Пані, а до Вас ніяких концепцій картографування не було?
Питання 32: Пані, що Ви розумієте під концепцією?
Питання 33: Пані, як Ви можете визначити, є база даних повною, чи ні?
Мій коментар: Розумієте, що дисертантка пише! Це звичайний наукоподібний словесний мотлох, який базується на нерозумінні дисертанткою значення слова «концепція». І цей мотлох сприймається членами спеціалізованої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України, як науково-значимий текст.
Питання 34: Пані, а коли почнеться географія?
Мій коментар: Не дочекаєшся!
На рис. 2 авторка наводить «Алгоритм картографічного зображення АЕ» (с. 8). Мені дуже сподобались «рекомендаційні карти» - «відображають перспективні ділянки розташування об’єктів різних напрямів АЕ, ділянки для проведення подальших досліджень потенціалу АЕР, а також заходи з оптимізації галузі, а прогнозні – потенційні обсяги виробництва енергії з альтернативних джерел, можливий рівень розвитку АЕ, екологічні ризики ... та їх вплив на довкілля» (с. 8 - 9).
Питання 35: Пані, а як на Ваших картах відображаються, наприклад, «заходи з оптимізації галузі»?
Мій коментар: Сама постановка питання про оптимізацію галузі є проблемною, а пані запросто відображає заходи з оптимізації – далеко піде ...
Читаємо: «Послідовність укладання прогнозних та рекомендаційних карт залежить від того, який аспект розвитку АЕ досліджується – економічний чи екологічний» (с. 9).
Питання 36: Пані, так у Вас і тут немає географічного аспекту, то що Ваша робота робить у географічній спеціалізованій раді?
Мій коментар: Як що? Вона наближає дисертантку до диплома кандидата географічних наук завдяки зв’язкам між В.А. Пересадько і Л.Г. Руденко!
По рис. 3 (с. 9) ...
Питання 37: Пані, Ви пишете про картографічні шари інформації, для Вас «дані» і «інформація» - синоніми?
Мій коментар: Для пані взагалі все – те саме!
Перепрошую, все, що йде далі у розділі, має характер учбового посібника, і не містить нічого, що можна було б віднести до науки.
Розділ 4. «Експериментальні розробки картографічних творів для потреб альтернативної енергетики України». У розділі наводяться картографічні зображення технічних потенціалів вітроенергетичного, геліоенергетичного річкового потенціалів та глибини ізотермічної поверхні.
Питання 38: Пані, яке відношення все це має до географії?
Мій коментар: Жодного стосунку до географії це не має, і якщо мені скажуть, що це і є географічна картографія, то я запитаю ...
Питання 39: Пані, так у чому полягає суть географічної картографії?
Мій коментар: Географічна картографія в Україні призначена для того, щоб протягувати псевдо-науковців у кандидати і доктори наук під пильним поглядом директора Інституту географії НАН України адмінакадеміка Руденка Л.Г.

Висновки (всього дев’ять при восьми завданнях):
1. Картографування для потреб АЕ визначається як практично орієнтований напрям ... ;
Питання 39: Пані, Ви так будете визначати всі варіанти застосування картографії у різних сферах?
Мій коментар: Так це ж наука!
2. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду ....;
Мій коментар: Перепрошую, це не висновок наукового дослідження.
3. Аналіз підходів до класифікації енергетичних ресурсів і вивчення досвіду картографування ... дозволили виділити кілька підкласів карт ...; 
Питання 40: Пані, як це вплинуло на Світову революцію гідності?
Мій коментар: Вона припинилася ... від жаху!
4. ... сформульовано концепцію картографування АЕ ....;
Мій коментар: Так це ж просто констатація, тут немає висновку.
5. Розроблено методику картографування ...;
Мій коментар: Так це ж просто констатація, тут немає висновку.
6. Встановлено, що основними джерелами інформації для карт є дані широкого переліку ...;
Питання 41: Пані, у чому полягає науковість цього Вашого «висновку»?
Мій коментар: Далеко не кожен може побачити глибину і сутність ...
7. Обґрунтовано створення системи картографічних творів ... ;
Питання 42: Пані, а Ваші «картографічні твори» йдуть зі знижкою?
Мій коментар: Звісно, тільки для своїх.
8. Встановлено основні функції карт АЕ ...;
Мій коментар: А це вже серйозно – на державну премію!
9. Апробацію запропонованих методичних розробок здійснено шляхом проектування і укладання окремих карт ... .
Мій коментар: Так це ж просто констатація, тут немає висновку.
Ось так, не більше й не менше – жодного висновку, що має наукову значимість, не кажучи вже про те, що йдеться про звичайну констатацію.

Висновок по автореферату дисертації:
Що можна сказати про дослідження, якого немає? Тільки те, що його немає. Черговий псевдонауковий витвір, здійснений під керівництвом мадам В.А. Пересадько – штучного доктора географічних наук. Ніякого стосунку до географії розробка не має. Йдеться про текст, наповнений науковими термінами, суті більшості з яких дисертантка просто не розуміє. Вона не розуміє і того, чим має займатися географія і яким має бути відношення між географією та картографією. Нажаль, в черговий раз наукоподібний мотлох підтриманий членами спеціалізованої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України, що дає відповідь на питання: чому Україна є такою відсталою у порівнянні з іншими країнами. Дисертація не містить жодного наукового завдання і, відповідно, висновку, що не дозволяє кваліфікувати її як наукову роботу (не кажучи вже про завершеність). Враження просто жахливе! У черговий раз маємо справу зі звичайним шулерством у науковій сфері.

2.01.2017 року
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.  

Немає коментарів:

Дописати коментар