18 липня 2016 р.

УРАЇНА – МАЙДАН: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ = ДЕКИЇВІЗАЦІЯ (час покінчити з київським щурятником)

Мені дуже не хотілося у черговий раз ставити питання про ситуацію в Україні, але те, що ми спостерігаємо, примушує висловлюватись і ставити питання. На це підштовхують і висловлювання деяких політиків, які відстоюють цілком патріотичну позицію. Так, в газеті «Об’єднання Самопоміч» від 5 липня 2016 року пан Олег Березюк висловив думку, що «сьогодні люди живуть не завдяки діяльності держави, а всупереч». Майже повністю погоджують з цією думою, ось тільки виникає питання:
А чи існує держава на теренах України?  

Боюсь, що позитивна відповідь не буде відповідати дійсності. Ми маємо так зване «керівництво держави», від якого вже нудить (і це стосується і Парламенту, і пана П. Порошенка, що обіймає посаду президента, і уряду, очолюваного тепер паном В. Гройсманом з освітою торговця на ринку). Ми без кінця чуємо «важливі» заяви, нам без кінця підкидають поодинокі факти боротьби з корупцією (ширма, призначена для того, щоб приховати відсутність реальної боротьби, бо корупція в Україні є системною), яка ні до чого не веде (схоже на воду, яку ллють у пісок), хоча ми чудово розуміємо, що у корупційних схемах зав’язла вся ця маса високопоставлених чинушек, в першу чергу – київських, а далі – обласних, районних ... Мене вразила чергова історія з паном Протасом: пану 30 років, і за цей короткий життєвий час він зумів із Західної України пробратися до Києва і зайняти там високе крісло! Перепрошую, яким же олійниковим – текучим і слизьким водночас – треба бути! Це що, черговий Арсеній Яценюк чи Олексій Гончаренко (я вже не кажу про О. Порошенка)? Скільки там їх? Практично всі! Давно відомо, що так звана українська еліта – це купа шахраїв-шулерів, що розпоряджається нашими грошима і ресурсами, які надала нам Природа. Ця купка цинічних і байдужих діляг дійсно живе у паралельному світі, ці воротили до такої міри байдужі до тих, чиїми «слугами» вони мають бути, що просто плюють на простих людей, завдяки яким вони існують. Просто вражає рівень нахабства і безцеремонності цих дивних «слуг народу». Під лозунгом боротьби з корупцією вони піднімають тарифи до рівня європейських при мізерному (для відводу очей) підвищенні мінімальної зарплати (яка ледве не втричі менша за прожитковий мінімум). Та ще й заявляють, що це робиться задля прийдешнього покоління (жахливий цинізм), хоча при такому рівні життя цього покоління просто не буде – родини не зможуть народжувати і виховувати дітей (про майбутніх мажорів не йдеться)! В той же час були суттєво підняти зарплати поліції, прокурорів і суддів. Для чого? Щоб, у випадку нового Майдану, ці державні службовці були вірними Владі. Саме так пан Порошено розраховує пройти на другий термін президентства (згадаємо історію з ЦВК), хоча, я думаю, він не дотягне і до кінця першого.
Я подивися на перспективу гривні у 2016 – 2017 роках – її курс падатиме від 25 до 27 і далі – до 32 гривен за долар! Дивно, кажуть, що виробничо-економічна сфера одужує і демонструє, хай й невеличке, але зростання, але планується зниження курсу гривні до долара. Чим це можна пояснити? Це один зі способів викачування грошей з кишень (чистої води рекет) й наповнення казни, з якої можна красти (поки розберуться - вони вже поїхали): бідні люди – залежні люди. І це при тому, що наш фронт на Донбасі вдалося утримати майже виключно завдяки волонтерам, всьому українському народу. Але вони дозволяють собі красти ще й по лінії міністерства оборони! Оце так державні діячі!
Отже, замість того, щоб дати можливість людям інвестувати гроші у виробничу сферу країни, їх просто викачують у наглий спосіб, заявляючи, що тим, хто не зможе сплачувати комунальні послуги, даватимуть субсидії. Але ці субсидії, по-перше, принижують людей, по-друге, є власністю тих же людей, тобто це – заморожені зарплати та пенсії. Гарно виходить: держава «рятує» жителів за рахунок їх же грошей, після чого всі ці люди стають, як мінімум, моральними (щонайменше) боржниками держави! У чиї кишені ці гроші потраплятимуть, ми не знаємо. Громадяни країни взагалі живуть як у тумані, бо владники або мовчать, або відверто брешуть. Найжахливіше те, що у такій ситуації величезна маса простих людей повністю відсторонена від прийняття рішень при тому, що діє наступний принцип: живе той, хто приймає рішення! Так людей перетворюють на кероване стадо.
Українці, ви погодитесь бути керованим стадом?
Є ще одне питання, яке мене весь час тривожить. Будь ласка, хто мені може пояснити:
Що означає фраза «території, контрольовані Києвом»? 
Має йтися не про контрольовані Києвом території, а про територію, на яку поширюється дія Конституції України! Так причому тут Київ і чому весь час «плутають», акцентуючи увагу на першорядності Києва? Чи не є це способом створення певного стереотипу, що Київ є головним і йому підкорюються всі інші міста, містечка й селища (таке мало місце у СРСР стосовно Москви)? Ми тільки й чуємо цю і подібні фрази, в той час, як в Україні проголошена реформа під назвою «Децентралізація»! Що за цим стоїть? А нічого – звичайне політиканство та популізм, від чого вже просто нудить! Дали гроші областям, але ж це ті гроші, які з областей були свого часу виведені!
Я вже неодноразово виступав з цього приводу: столичність Києва зовсім не означає, що у Києві має бути все інакшим, не таким, як в інших містах і селах України, бо ця столичність не стосується а ні Києва, а ні відповідної адміністративної області, вона стосується тільки певних державних установ, пов’язаних з державним управлінням. Важко зрозуміти, чому середні показники зарплати і пенсії у Києві суттєво вищі за такі у інших регіонах країни. Чи не варто починати децентралізацію з вирівнювання цих показників? А так виходить, що кияни отримують вищі зарплати за рахунок жителів інших міст і сіл! Не може ж так бути, щоб та сама робота в різних містах оцінювалася по-різному. На яких підставах? Отже, йдеться про необхідність відновлення симетрії, бо люди у всій країні, незалежно від місця проживання, мають право, згідно з Конституцією, жити однаково, чого насправді немає.
Зараз почалася вступна компанія, молодь подає заяви до вузів, ми чуємо, що кількість бюджетних місць у вузах буде залежати від кількості поданих заяв. Але, перепрошую, рейтинги київських вузів давно штучно завищені! Невже ви думаєте, що рівень викладання у, наприклад, Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка вищий за такий у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна чи у Львівському національному університеті ім. Івана Франка ...? Нічого подібного! На сьогодні він всюди однаково низький, тільки у київських вузах корупція суттєво вища. Ось і виходить, що саме Київ став найбільш потужним вузлом, де орудують найбільш наглі, з дозволу сказати, псевдо-керівнички, а Київ все більше перетворюється на імперську столицю (по відношенню до контрольованих ним територій).
Візьмемо «Євробачення – 2017»: за твердженням пана В. Кличка (пам’ятаєте такого боксера?), воно має проходити у Києві, бо тільки там є необхідна інфраструктура. При цьому пан Кличко «забув», що ця інфраструктура там є тільки тому, що її немає в інших містах, бо вона створювалася у Києві за рахунок всієї України. Це веде до формування у свідомості киян небезпечного стереотипу – кияни є головними. На мою думку, Київ має бути знятий з конкурсу, бо одне Євробачення там вже відбулося. Це стосується і проведення інших заходів, найкращий варіант – жереб. Треба закінчувати з київоцентризмом! До речі, якщо дійде до проведення Євробачення у Харкові, можна створити гарний купол над стадіоном «Зірка», а ще краще – закрити більшу частину найбільшої у Європі площі Світла (таку назву слід дати площі Свободи, бо невідомо, про яку свободу йдеться), і ми отримаємо найбільшу залу у Європі!
Інколи у мене виникає питання, чиїм президентом є пан Порошенко – України чи тільки Києва, бо, схоже, його турбує здебільшого саме проблеми (як завжди, їх там «найбільше») Києва. Це добре видно, коли йдеться про авіабудування. В Україні є тільки «Антонов», якому слід забезпечити «зелену хвилю», всі інші підприємства можуть відпочивати (не до них!), вони нікого не цікавлять. Харківський авіаційний завод, який за радянських часів був на виду у великій країні, давно лежить. Я не кажу вже про ХТЗ, завод ім. Шевченка та десятки інших значних виробництв цього потужного промислового центру. Завод ім. Малишева почав працювати тільки завдяки Вові Путіну. Чому так? Та просто невигідно. Свого часу київські розумники-містобудівники навіть спланували, скільки у Харкові має проживати жителів – не більше 1 400 000! Це ж треба! Яка зухвалість! Причому всіх найбільш кваліфікованих спеціалістів намагаються перевести до Києва. Але ми вже знаємо, до чого призвела така політика. Результатом є втрата Криму і Донбасу! Так, це є наслідком політики Києва по відношенню до контрольованих ним територій!
Що робити далі?
По-перше, відмовитись від інституту президентства (про це я писав ще взимку 2014 року) або різко скоротити повноваження президента.
По-друге, змінити все керівництво Нацбанку України, бо та ручна маніпуляція курсом гривни, яку демонструє пані Гонтарева (хоча б вже повернула українське прізвище – Гонтар, а то казна що виходить), не має аналогів.
По-третє, перевибрати Верховну раду, яка у черговий раз виявилася неспроможною вирішувати складні проблеми країни.
В-четвертих, припинити штучно розкручувати рейтинг Києва як столиці - це має бути звичайне місто, у якому розташовані відповідні державні установи.
В-п’ятих, поміняти акценти в діяльності уряду – головним акцентом має стати узгодження планів розвитку регіонів країни, які повинні отримати можливість розвиватися, виходячи з поточного потенціалу. Слід припинити призначати на високі посади своїх людей, що мають особливу освіту, отриману на ринках.
В-шостих, змінити акцент уваги з силових структур на науково-освітню та медичну сфери.
В-сьомих, розробити програму інвестування жителями виробничо-економічної сфери країни, причому люди мають бути впевнені, що їх не обдурять.
В-дев’ятих, припинити брехати, слід зменшити переважання політики, до того ж брудної, у житті українського суспільства!             
Без сумніву, є й інші важливі моменти, які слід розглядати, як пріоритетні, їх треба виявляти і обговорювати. Люди мають бути впевнені у завтрашньому, чого на сьогодні в Україні немає.
Отже, ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – це, в першу чергу, ДЕКИЇВІЗАЦІЯ !!!     

Євромайдан, що стався в Україні, дав поштовх для становлення громадянського суспільства - форми суспільної організації жителів, яка не потребує владних структур, бо воно базується на симетрії. Але нинішнє керівництво всіляко блокує подальше становлення громадянського суспільства - влада є влада.


Олекса Ковальов "Номад"

7 коментарів:

  1. Олекса Ковальов "Номад"19 липня 2016 р. о 17:47

    Просто чудово: знову з екранів телебачення чуємо, що Київський національний університет ім. Тараса Шевченнка - головний в країні. Виникає питання: а хто ділив вузи на головні і другорядні? І як після цього можна говорити про нормальну конкуренцію між університетами України? Думаю, це прояв непорядності на державному рівні. Ми - головні, чуємо від представників "головного" університету.
    - А підстави? А у них зарплати суттєво вищі!
    - А рівень кваліфікації?
    - Він не відрізняється від фахівців інших вузів!
    - Так звідкіля береться, що вони - ГОЛОВНІ?
    - А так треба, мають же бути ГОЛОВНІ і ДРУГОРЯДНІ!
    - Гарна підстава для МАЙДАНУ! Хто ту ГОЛОВНИЙ, пішов геть ...

    ВідповістиВидалити
  2. Непогано було б ще й провести адміністративну реформу в Україні, бо життя показує шо радянський адміністративний устрій не ефективний. Адмімністративний устрій переглянути в сторону укрупнення і спрощення, шоб ланка виглядала приблизно так: громада--регіон--країна. Створити, наприклад Слобожанський (Слобідський) регіон з Харківської, Сумської, Полтавської і частини Донецької області. На майбутнє можливо розраховувати і на повернення "ісконно" слобідських земель у Воронізькій і Курській областях... Якщо вони виявлять бажання бо їм ще такого не пропонували. Наприклад, шляхом того ж референдума!
    Таким чином створити й інші такі адміністративні утворення у кількості 5-6 шт.
    Приклади: Київський (з центром у Києві), Західний (з центром у Львові), Таврія (з центром у Одесі), Південний (з центром у Дніпрі). В майбутньому додасться ще Кубань і автономія у вигляді республіки Крим і можливо - Придністров'я з Поліссям. На мій погляд такий адміністративний устрій був би доречний для громади України у плані управління з метою створення Балтійсько-Кавказького міждержавного утворення. Але ж прошу не плутати такі пропозиції з доктриною федералізації Медведчука (кума сами знаєте якого х@йла)!
    Але ж головне - це бажання! Нажаль, такого бажання у нинішньої влади побачити неможливо. Бо вже зрозуміло, шо прийшовши до влади на крові українців, а вірніше буде сказати - дірвавшись до влади, ці люди не будуть гребувати нічим перед тим шоб безкрайньо грабувати...

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов "Номад"20 липня 2016 р. о 15:50

    Андрію, дякуємо за участь у дискусії. Таку позицію варто підтримувати. Є певні деталі, з приводу яких треба вести розмову. Те, що в Україні Влада блокує формування Громадянського суспільства - незаперечний факт, хоча це саме ГС може формуватися тільки з активних і відкритих людей - обивателі на це неспроможні, а вони, нажаль, переважають. До речі, ми вже ставили питання стосовно необхідності відтворення країни-України у межах території зі щільним заселенням етнічними українцями, але це до нинішніх владників не доходить. У нас є серйозні проблеми із затвердженням української культури і мови навіть на "підконтрольній Києву" (жахливе висловлювання!) території. На центральних каналах продовжують вести передачі московітською момою ...
    Є питання і стосовно "механізму утворення" регіонів. Однозначно вони будуть формуватися навколо крупних промислових центрів, але цей процес не повинен піддаватися зовнішнім впливам. Свого часу я давав на роздержавлення ось це - 21-ше - століття. Подивимось.
    Нажаль, те, що сталося сьогодні у Києві - вбивство Павла Шеремета. Дивіться, що про це пише Володимир Познер (https://infox.sg/politics/cs/pozner-rasskazal-pochemu-ubili-pavla-sheremeta/?sponsor_id=258&utm_source=news.mail.ru&utm_medium=infox.ru&utm_campaign=22286449&id=cpc.mail.ru ):
    «Он был профессионалом, этим все сказано, он был честным и принципиальным человеком. Он был журналистом; я хотел бы подчеркнуть, что не тем, кто называет себя журналистом, а действительно журналистом, который считал важным быть объективным, правдивым, не прогибаться. То, что его машина взорвалась, это наводит на определенные мысли», – приводит его слова Национальная служба новостей.
    Що це? Кому заважав Павло? Тільки Владі, шахраям-владникам.

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов "Номад"21 липня 2016 р. о 16:58

    Свого часу Мюррей Гелл-Манн висловився стосовно людського суспільства у наступному плані: людське суспільство не є ще добре організованим, але демонструє надзвичайно складну поведінку. Те, що відбувається останніми роками, є підтвердженням цієї позиції. Перше, що ми бачимо - боротьбу за владу, яка є ні чим іншим, як рудиментом відносин у тваринних спільнотах. Здавалося б, що влада має приборкувати складність соціальних процесів, але виходить навпаки. У цілому ряді країн знову розгортаються події, пов'язані з боротьбою за владу. Ті, хто сьогодні при владі, кричать, що опоненти намагаються зруйнувати конституційний лад і прийти до влади. Вони у будь-який спосіб намагаються утриматись у своїх кріслах. Ось це жахливе бажання бути при владі я розглядаю як прояв важкої психічної хвороби. Такі люди готові піти на все. Прикладом є Туреччина. Думаю, дивлячись на те, що відбувається, українці мають шукати такі варіанти соціального устрою, які базуються на симетрії стосунків: вертикальна (владна) ієрархія має поступово перейти у симетрію горизонтальних стосунків громадянського суспільства. Але для цього слід бути активними. У нас же досі переважає обивательщина і очікування, що влада щось зробить. Ні, влада нічого не зробить, бо це не буде відповідати її сутності - пануванню над масами обивателів. Для того, щоб змінити ситуацію, слід, по-перше, вчитися, по-друге, не боятися брати відповідальність на себе, по-третє, боротися з проявами анахронізмів, які занесла у сучасну Україну влада, що приперлася з минулого. Ми й досі маємо чистої води радянщину.
    Стосовно Національного банку - давно треба створити наглядову раду з незалежних спеціалістів, які могли б оцінювати дії керівництва цієї інституції з метою виправлення ситуації в країні.

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов "Номад"29 липня 2016 р. о 22:11

    Звертає на себе увагу те, як центральна влада кинулася до церкви і до Бога: то були безбожні (про якого Бога може йтися, якщо йдеться про просуванців), а тепер - без церковників ні кроку, бігають до церков і моляться. При цьому не враховують те, що введення Бога відміняє Людину. Та ще й розкручують Бога чужинського, плюючи на Матінку-Природу, яку перетворили на ресурс. Ось де проявляється владність - над Природою, а Людина - це і є Природа, взята у її найбільш якісних проявах.
    Влада над Природою, влада над територіями, влада над людьми ... Поки це триватиме, ми не вийдемо на шлях позитивних перемін.
    Наш шлях - це шлях розвладнення! Але цей шлях пов'язаний не тільки з ДЕИЇВІЗАЦІЄЮ, ліквідацією прошарку корумпованих чинушек ... але, у першу чергу, це зміна умов з метою ліквідації обивательщини, бо владники - це найбільш убогі представники обивательскої маси.

    ВідповістиВидалити
  6. Любі друзі, нажаль, нічого змінити неможливо — і це яскраво показала так звана Революція Гідности. Робіть свою окрему "державу" в рамках свого будинку — цей "сепаратизм" принесе користь хоч б у рамках вашої родини.

    ВідповістиВидалити
  7. Олекса Ковальов "Номад"22 серпня 2016 р. о 14:42

    Так, Максиме, це дійсно патова ситуація. Поки люди билися за право бути гідними у цій державі, у Владі знову опинилися шахраї, корупціонери та демагоги.
    Просто вражають заяви деяких посадовців. Пан Кличко - мер Києва - заявляє, що Київ має бути візитною карткою України. Перепрошую, це ж чиста радянщина - Москва була візитною карткою СРСР, тільки там все було. Вкрай недалекоглядний вислів! Візитною карткою України має бути вся Україна! Вже догралися з візитними картками - Донбас і Крим є наслідком! Але дограються до того, що скоро вся Україна підніметься проти знахабнілого Києва з його головними лицями, головною площею, головною вулицею, головним університетом тощо.
    На відкриття нової станції метро "Перемога" приїхав пан Порошенко і заявив, що цю станцію будували 24 роки, а тепер добудували завдяки децентралізації. Виникає питання, а скільки станцій без всякої там децентралізації за цей час побудували у Києві?
    Думаю, що РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ у українців ще попереду. А сьогодні треба ставити питання про ліквідацію інституту президентства. Не можна у бідній країні утримувати таку кількість гілок влади, толку з яких - як з козла молока.

    ВідповістиВидалити